Єдиний державний реєстр судових рішень
ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
і м е н е м У к р а ї н и
03 жовтня 2024 року м. Дніпросправа № 280/2318/24
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Лукманової О.М. (доповідач),
суддів: Дурасової Ю.В., Олефіренко Н.А.,
розглянувши у порядку письмового провадження в м. Дніпро апеляційну скаргу Державної установи «Запорізький слідчий ізолятор» на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 20.05.2024 року (суддя Конишева О.В., м. Запоріжжя, повний текст рішення складено 20.05.2024 року) в справі №280/2318/24 за позовом ОСОБА_1 до Державної установи «Запорізький слідчий ізолятор» про визнання дій протиправними, зобов`язання нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення,-
в с т а н о в и в:
14.03.2024 року ОСОБА_1 (далі по тексту позивач) звернулась до суду з позовом до ДУ «Запорізький слідчий ізолятор» (далі по тексту відповідач), в якому просила визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не нарахування та невиплати індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 01.03.2018 року; зобов`язати нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 01.03.2018 року.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 20.05.2024 року позовні вимоги задоволено, визнано протиправною бездіяльність Державної установи «Запорізький слідчий ізолятор» щодо не проведення нарахування та виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 01.03.2018 включно із застосуванням січня 2008 року як місяця, з якого починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця); зобов`язано Державну установу «Запорізький слідчий ізолятор» нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.01.2016 по 01.03.2018 включно із застосуванням січня 2008 року як місяця, з якого починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця), з урахуванням виплачених сум.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, апеляційну скаргу подала ДУ «Запорізький слідчий ізолятор», в якій просила скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі. Свої вимоги обґрунтувала тим, що судом не надано належної оцінки нормам чинного законодавства, висновки суду не відповідають обставинам справи, що призвело до прийняття невірного рішення. Апелянт зазначив, що індексація грошового забезпечення військовослужбовця не є по суті компенсацію чи виплатою працівнику пенітенціарної служби, адже слід розрізняти умови виплати індексації військовослужбовцям та працівникам пенітенціарної служби. Оскільки позивачу вчасно і в повному обсязі виплачувались нараховані кошти, підстав для виплати індексації немає. У разі відсутності фінансування витрат на виплату індексації, індексація грошового забезпечення не виплачується. Апелянт вказував, що можливість проведення індексації грошових доходів залежить від порогу індексації величини індексу споживчих цін, яка надає підстави для проведення індексації грошових доходів населення, у свою чергу, якщо величина індексу споживчих цін не перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка, індексація грошових доходів у такому місяці не проводиться. Сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, шо здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу. Для осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально- виконавчої служби розмір посадових окладів встановлювався інакше, а саме: з 01.01.208 по 01.01.2017 - на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2007 року №1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького склад)», з 01.01.2017 по 01.03.2018 року - на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2016 року № 1036, якою внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2007 року №1294, зокрема до додатку 23, та збільшено посадові оклади молодших інспекторів установ виконанню покарань. Відповідно до довідки про грошове забезпечення ОСОБА_1 посадовий оклад її протягом 2016 року дорівнював 580 грн. Базовим місяцем у період з січня по грудень 2016 року включно було визначено січень 2008 року. У січні 2017 року, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2007 року № 1294 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2016 року № 1036) розмір окладів осіб рядового і молодшого начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби підвищено. У січні 2017 року відбулося підвищення розміру посадового окладу позивача з 580 грн до 1080 грн. Апелянт вказував, що у січні 2017 року підвищено розмір посадового окладу позивача, тому обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення посадових окладів, тобто - з лютого 2017 року. за даними Державної служби статистики України, індекс споживчих цін (%), на підставі яких здійснюється розрахунок індексів для проведення індексації за лютий 2017 року становив 101,0 %, цей індекс опубліковано в березні 2017 року. Оскільки він не перевищує порога індексації (103 %), право на індексацію в місяці, що настає за місяцем, у якому опубліковано цей індекс, тобто у квітні 2017 року, не настає. За березень 2017 року індекс споживчих цін становив 101,8 %, цей індекс опубліковано у квітні 2017 року. Оскільки наростаючим підсумком за лютий - березень (1,01 X 1,018 X 100) він не перевищує порога індексації (103 %), право на індексацію в місяці, що настає за місяцем, у якому опубліковано цей індекс, тобто у травні 2017 року, не настає. Індекс споживчих цін у квітні 2017 року становить 100,9 %. Оскільки наростаючим підсумком індекс споживчих цін за лютий - квітень 2017 року дорівнюватиме 103,74 % (1,01 х 1,018 х 1,009 х 100), що перевищує поріг індексації (103 %), то право на індексацію виникне у червні 2017 року (наступний місяць за місяцем публікації індексу за квітень 2017 року). У квітні 2017 року індекс споживчих цін перевищив поріг індексації понад 103% та склав 103,74 %, а тому у ОСОБА_1 виникло право на індексацію у місяці, що настає за місяцем, у якому опубліковано цей індекс - у червні 2017 року. За таких обставин, починаючи з червня 2017 року у відповідача виник кореспондуючий обов`язок провести нарахування індексації грошового забезпечення позивача у межах прожиткового мінімуму для працездатних осіб за відповідний період. Апелянт вказував, що розмір грошового забезпечення позивача у спірний період перевищував суму прожиткового мінімуму, і тому його індексація відбувалась в межах прожиткового мінімуму, визначеного законодавством. Факт нарахування та сплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення у розмірах та в періоди, зазначені в довідці про грошове забезпечення за період проходження служби в ДУ «Запорізький слідчий ізолятор», позивачем не заперечується. У доводах апеляційної скарги відповідач вказує, що ОСОБА_1 порушено строк звернення до суду з позовом. Починаючи з 19.07.2022 року у КЗпП України відсутня норма, яка передбачає право працівника на звернення до суду з позовом про стягнення належної заробітної плати, у разі порушення законодавства про оплату праці, без обмеження будь-яким строком. Статтею 233 КЗпП України у редакції з 19.07.2022 року передбачено, що працівник може звернутись до суду у тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатись про порушення свого права.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.
Суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що грошове забезпечення військовослужбовця визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця та підлягає індексації відповідно до закону. Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. Суд першої інстанції вказував, що індексація грошового забезпечення є однією з основних державних гарантій щодо оплати праці та за вимогами нормативно-правових актів, проведення індексації у зв`язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов`язковою для всіх юридичних осіб роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи, крім того на підприємства, установи, організації незалежно від форм власності покладається обов`язок проводити індексацію заробітної плати (грошового забезпечення) у разі перевищення величини індексу споживчих цін встановленого порогу індексації, при цьому базовим місяцем при обчисленні індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації слід вважати підвищення грошового забезпечення за рахунок зростання його складових, які не мають разового характеру. Індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій щодо оплати праці. Через вимоги законодавства проведення індексації у зв`язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов`язком для всіх юридичних осіб-роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи. Підставою для встановлення базового місяця індексації є підвищення посадових окладів особи, тобто, початок відліку для обчислення індексу споживчих цін є місяць підвищення посадового окладу. З цього місяця значення індексу споживчих цін приймають за 1 або 100 відсотків, а приріст індексу розраховується з наступного місяця. Водночас нарахування індексації проводиться в місяці, наступному за місяцем, у якому був офіційно опублікований індекс інфляції. Зрештою на основі аналізу наведених норм суд дійшов висновку, що місяць, у якому відбулося підвищення оплати праці (суми її постійних складових), є базовим при проведенні індексації. Суд першої інстанції вказував, що місяць, в якому відбулося підвищення тарифних ставок (окладів) є базовим місяцем при проведенні індексації грошового забезпечення військовослужбовців. Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, то базовий період не змінюється, а сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу. Постановою Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 №1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу», яка набрала чинності 01.01.2008 року та втратила чинність 01.03.2018 року, встановлено підвищені посадові оклади військовослужбовців, які визначені Додатком №1 до Постанови №1294. Сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу, якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу. У разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру. У разі підвищення грошових доходів населення випереджаючим шляхом з урахуванням прогнозного рівня інфляції під час визначення розміру підвищення грошових доходів у зв`язку з індексацією враховується рівень такого підвищення. Суд першої інстанції вказував, що місяць підвищення грошового забезпечення за рахунок зростання його складових, які не мають разового характеру, є базовим місяцем при обчисленні індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації. З огляду на наведене, обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення до грудня 2015 року проводилося з місяця прийняття військовослужбовця на службу. 01 січня 2008 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2007 року №1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу», якою були встановлені підвищені посадові оклади військовослужбовців, які визначені додатком №1 до цієї постанови, вказана постанова втратила чинність 01 березня 2018 року. 01 березня 2018 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», якою затверджено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу, а також нові схеми тарифних розрядів та тарифних коефіцієнтів. Суд першої інстанції вказував, що січень 2008 року та березень 2018 року є місяцями підвищення тарифних ставок (посадових окладів), а тому, відповідно до Порядку проведення індексації грошових доходів населення, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078, січень 2008 року є базовим місяцем для нарахування індексації грошового забезпечення військовослужбовців з 01 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року, а березень 2018 рокує базовим місяцем для нарахування індексації грошового забезпечення військовослужбовців починаючи з 01 березня 2018 року. Нарахування індексації його грошового забезпечення щодо спірного періоду з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року включно повинно проводитися із застосуванням базового місяця січня 2008 року. При цьому індексація повинна проводитися з урахуванням абзаців 4 та 6 п. 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078.
Матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_1 проходила службу у органах Державної кримінально-виконавчої служби України з 14.10.2008 року по 16.04.2020 року.
Встановлено, що ОСОБА_1 звернулась до ДУ «Запорізький слідчий ізолятор» з заявою щодо нарахування та виплати їй індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по 01.03.2018 року. Листом від 10.10.2023 року № 2/6-46/23-Ч-46 ДУ «Запорізький слідчий ізолятор» повідомила, що при нарахуванні індексації установа керувалась постановою КМУ № 1294 від 07.11.2007 року, до моменту втрати нею чинності та збільшенням окладів осіб рядового та начальницького складу, базовий місяць нарахування індексації змінився, з січня 2017 року став січень 2017 року, а не січень 2008 року.
Згідно довідки про грошове забезпечення ОСОБА_1 за 2016 2018 роки, наданої відповідачем, суми грошового забезпечення виплачено, індексація грошового забезпечення нараховувалась та виплачена з січня 2016 року по березень 2018 року (окрім січня, лютого, березня, квітня, травня 2017 року). ДУ «Запорізький слідчий ізолятор» пояснює, що нараховувало та виплачувало індексацію грошового забезпечення ОСОБА_1 за 2016 рік за базовим місяцем січня 2008 року, за 2017 рік та січень березня 2018 року за базовим місяцем січень 2017 року.
ДУ «Запорізький слідчий ізолятор» вказує, що позивачем порушено строк звернення до суду з позовом.
Суд звертає увагу, що про нарахування та виплату індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 дізналась з листа від 10.10.2023 року № 2/6-46/23-Ч-46.
Згідно частин 1, 2 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
При вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно встановити коли особа дізналась або повинна була дізнатись про можливе порушення своїх прав. Під поняттям дізнався необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів. Суд вважає, що особа може дізнатися, що її права порушені, зокрема, при отриманні від органу, що здійснює виплату пенсії (листа-відповіді, листа-роз`яснення) на надісланий запит щодо розміру пенсії, нормативно-правових документів, на підставі яких був здійснений саме такий розрахунок допомоги.
Поняття «повинен був дізнатися» необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.
Лист № 2/6-46/23-Ч-46 ДУ «Запорізький слідчий ізолятор» датований 10.10.2023 року, до листа долучено довідки про розмір нарахованого та виплаченого грошового забезпечення. Тобто лише після 10.10.2023 року ОСОБА_1 дізналась про можливо своє порушене право на виплату індексації грошового забезпечення.
За правилами ч. 3 ст. 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Положення статті 122 КАС України не містять норми, які б врегульовували порядок звернення осіб, які перебувають (перебували) на публічній службі, до адміністративного суду у справах про стягнення належної їм заробітної плати у разі порушення законодавства про оплату праці (грошового забезпечення військовослужбовців). Такі правовідносини регулюються положеннями статті 233 Кодексу законів про працю України , зокрема, частиною другою цієї статті.
Відповідно до ч. 2 ст. 233 Кодексу законів про працю України (у редакції, чинній до змін, внесених згідно із Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин») у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин», який набрав чинності з 19 липня 2022 року, частини першу і другу статті 233 Кодексу законів про працю України викладено в такій редакції: «Працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті. Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116)».
До 19 липня 2022 року Кодекс законів про працю України не обмежував будь-яким строком право працівника на звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати. Після цієї дати строк звернення до суду з трудовим спором, у тому числі про стягнення належної працівнику заробітної плати, обмежений трьома місяцями з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.
На момент звільнення позивача зі служби та виплати грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по 01.03.2018 року частина друга статті 233 Кодексу законів про працю України діяла в редакції, якою строк звернення працівника до суду з позовом про стягнення належної йому при звільненні заробітної плати у разі порушення законодавства про оплату праці не обмежувався будь-яким строком.
Твердження відповідача щодо пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду є помилковими, оскільки її право на звернення до суду із позовом відповідно до положень частини другої статті 233 Кодексу законів про працю України (в редакції, чинній до 19 липня 2022 року) не обмежене будь-яким строком. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 19.01.2023 року у справі № 460/17052/21 та від 27.01.2023 року у справі №420/14777/22.
Також суд апеляційної інстанції враховує висновки Верховного Суду щодо строку звернення до суду у подібних правовідносинах, викладені у постанові від 30.11.2023 року справі № 160/759/23.
Згідно із постановою Кабінету Міністрів України від 02.07.2014 року № 225 «Про затвердження Положення про Державну пенітенціарну службу України», що втратила чинність на підставі постанови Кабінету Міністрів України № 294 від 26.04.2017 року, Державна пенітенціарна служба України була центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра юстиції, який реалізує державну політику у сфері виконання кримінальних покарань та пробації.
Згідно п. 1, п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 18.05.2016 року № 343 «Про деякі питання оптимізації діяльності центральних органів виконавчої влади системи юстиції» ліквідовано Державну пенітенціарну службу, поклавши на Міністерство юстиції завдання і функції з реалізації державної політики у сфері виконання кримінальних покарань та пробації. Установлено, що Міністерство юстиції є правонаступником Державної пенітенціарної служби, що ліквідується, в частині реалізації державної політики у сфері виконання кримінальних покарань та пробації.
Відповідно до частин 1, 2 ст. 59 Закону України «Про Національну поліцію» служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень. Час проходження служби в поліції зараховується до страхового стажу, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 78 Закону України «Про Національну поліцію» до стажу служби в поліції зараховується служба в органах внутрішніх справ України на посадах начальницького і рядового складу.
Відповідно до п. 5 Прикінцевих положень Кримінально-виконавчого кодексу України, до законодавчого врегулювання питань проходження служби персоналом органів і установ виконання покарань та його соціального захисту на осіб рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої системи поширюються дія статей 22 і 23 Закону України «Про міліцію», а також порядок і умови проходження служби та грошового забезпечення, передбачені для працівників органів внутрішніх справ.
Згідно ч. 5 ст. 23 Закону України «Про Державну кримінально-виконавчу службу України» на осіб рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби поширюється соціальний захист поліцейських, визначений Законом України «Про Національну поліцію», а також порядок і умови проходження служби, передбачені для поліцейських. Умови і розміри грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу та оплати праці працівників кримінально-виконавчої служби визначаються Кабінетом Міністрів України.
На осіб рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби поширюється соціальний захист поліцейських, визначений Законом України «Про Національну поліцію».
Законом України від 23.12.2015 року № 900-VIII «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їхніх сімей», який набрав чинності 29.12.2015 року, пункт 15 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Національну поліцію» доповнено абзацами другим та третім, згідно з якими за колишніми працівниками міліції, у тому числі пенсіонерами, а також членами їхніх сімей, іншими особами зберігаються пільги, компенсації і гарантії, передбачені цим Законом для колишніх поліцейських, членів їхніх сімей, інших осіб. Право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом України «Про міліцію», зберігається і здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України «Про Національну поліцію».
Служба в Державній пенітенціарній службі України (Державній кримінально-виконавчій службі України), за законодавчим регулюванням, соціальним забезпеченням працівників прирівнюється до служби в органах внутрішніх справ України та відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 78 Закону України «Про Національну поліцію».
Згідно частин 1, 5 ст. 94 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейські отримують грошове забезпечення, розмір якого визначається Кабінетом Міністрів України залежно від посади, спеціального звання, строку служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наявності наукового ступеня або вченого звання. Грошове забезпечення поліцейських індексується відповідно до закону.
Таким чином, грошове забезпечення поліцейських, разом як і службовців Державної пенітенціарної служби України підлягає індексації.
Відповідно до ч. 1 ст. 2, ст. 4, ч. 2 ст. 6 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, пенсії. Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. Індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 101 відсотка. Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону. Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті. Підвищення грошових доходів населення у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін. У разі якщо грошові доходи населення підвищено з урахуванням прогнозного рівня інфляції випереджаючим шляхом, при визначенні обсягу підвищення грошових доходів у зв`язку із індексацією враховується рівень такого підвищення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п. 1-1, п. 4 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078, підвищення грошових доходів громадян у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін. Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка. Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. У межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, індексуються оплата праці (грошове забезпечення), розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, допомога по безробіттю та матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного, що надаються залежно від страхового стажу у відсотках середньої заробітної плати, стипендії. У разі несвоєчасної виплати сум індексації грошових доходів громадян провадиться їх компенсація відповідно до законодавства.
Відповідно до п. 5 вищевказаного Порядку, у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення. Сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу. Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу. У разі підвищення грошових доходів населення випереджаючим шляхом з урахуванням прогнозного рівня інфляції під час визначення розміру підвищення грошових доходів у зв`язку з індексацією враховується рівень такого підвищення. Нарахування сум індексації або проведення чергового підвищення грошових доходів випереджаючим шляхом здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін, на підставі якого нарахована сума індексації перевищить розмір підвищення грошових доходів випереджаючим шляхом.
Відповідно до п. 6 вищевказаного Порядку, виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких провадяться відповідні грошові виплати населенню, а саме: підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету.
Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка. Та індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
Встановлено, що ОСОБА_1 проходила службу у ДУ «Запорізький слідчий ізолятор», отримувала грошове забезпечення протягом всього періоду служби.
Передбачено, що обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення. У разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.
Підставою для встановлення базового місяця індексації є підвищення, зокрема, посадових окладів особи. Зміна розміру доплат, надбавок та премій не впливає на встановлення базового місяця індексації для початку обчислення індексу споживчих цін при нарахуванні індексації. За умови підвищення посадового окладу в січні 2008 року останній є базовим, а з лютого здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації.
Індексація грошового забезпечення є однією з основних державних гарантій щодо оплати праці та повинна проводитись у зв`язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією), є обов`язковою для всіх юридичних осіб роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи. На установи, організації, незалежно від форм власності покладається обов`язок проводити індексацію заробітної плати (грошового забезпечення) у разі перевищення величини індексу споживчих цін встановленого порогу індексації, при цьому базовим місяцем при обчисленні індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації слід вважати підвищення грошового забезпечення за рахунок зростання його складових, які не мають разового характеру.
У апеляційній скарзі, відповідач вказував, що нараховував індексацію грошового забезпечення з січня по грудень 2016 року виходячи з базового місяця січня 2008 року, нараховував індексацію грошового забезпечення з січня 2017 року по лютий 2018 року виходячи з базового місяця січня 2017 року. Проте таке твердження є вірним, у відповідача, як суб`єкта, що нараховував та виплачував грошове забезпечення є обов`язок нараховувати у разі зростанням споживчих цін для населення у певному місяці, індексацію.
Пунктами 1, 3 постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 року № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення. Затверджено схеми посадових окладів військовослужбовців, схеми посадових окладів осіб рядового і начальницького складу.
Зокрема додатком 20 постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 року № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» визначено схему посадових окладів осіб начальницького складу апарату Державної пенітенціарної служби.
Відповідно до п. 13 вищевказаної постанови, яка набрала чинності з 01 січня 2008 року, січень 2008 року є базовим місяцем індексації.
Передбачено, що початок відліку для обчислення індексу споживчих цін є місяць підвищення посадового окладу, з цього місяця значення індексу споживчих цін приймають за 1 або 100 відсотків, а приріст індексу розраховується з наступного місяця. Нарахування індексації проводиться в місяці, наступному за місяцем, у якому був офіційно опублікований індекс інфляції. Місяць, в якому відбулося підвищення тарифних ставок (окладів) є базовим місяцем при проведенні індексації грошового забезпечення військовослужбовців. Разом з тим, якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, то базовий період не змінюється, а сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.
Базовий місяць для визначення індексації впливає на нарахування індексації, визначення її розміру, проте не залежить від того чи працювала особа під час зміни грошового забезпечення. Тобто служба позивача або не служба позивача у 2008 році, не впливає на те, що базовим місяцем для нарахування індексації є січень 2008 року, оскільки саме у цьому місяці набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 року № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб».
Відповідач погоджується та не заперечує, що базовим місяцем для ОСОБА_1 у період з січня по листопад 2016 року включно було визначено січень 2008 року.
Зміна базового місяця відбувається у разі підвищення посадових окладів особи централізовано, у разі зміни Кабінетом Міністрів України розмірів та складових грошового забезпечення. Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації його грошового забезпечення, має здійснюватися з місяця, наступного за місяцем останньою підвищення посадових окладів службовців відповідно до рішення КМУ.
Відповідач здійснював нарахування та виплату позивачу індексації грошового забезпечення в період з 01.01.2016 року по 31.12.2016 року, виходячи з базового місяця січня 2008 року. Зокрема довідкою про грошове забезпечення ОСОБА_1 відповідач підтверджує нарахування до грошового забезпечення індексації за період 01.01.2016 року по 31.12.2016 року.
У частині спору щодо нарахування та виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2017 року по 28.02.2018 року, суд зазначає наступне.
Постановою Кабміну Міністрів України «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2007 р. № 1294» від 28.12.2016 року № 1036 визначено розмір окладів осіб рядового і молодшого начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби. Додатком 23 визначено схему посадових окладів осіб рядового і молодшого начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби.
Постанова Кабміну Міністрів України «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2007 р. № 1294» від 28.12.2016 року № 1036 набрала чинності 01.01.2017 року.
Таким чином з 01.01.2017 року й надалі до нормативного регулювання зміни розміру посадових окладів та грошового забезпечення працівників кримінально-виконавчої служби, базовим місяцем є січень 2017 року.
ДУ «Запорізький слідчий ізолятор» здійснювала нарахування та виплату індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2017 року по 28.02.20218 року (окрім січня, лютого, березня, квітня, травня 2017 року) за базовим місяцем січня 2017 року, що є вірним.
Відповідно до пунктів 5, 6 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078, обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення. Виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких провадяться відповідні грошові виплати населенню, а саме: підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету.
Вбачається, що індексація грошового забезпечення розраховується з урахуванням підвищення грошового доходу, суми індексації у місяці, якому вона виплачується та визначається як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.
Підставою для встановлення базового місяця індексації є підвищення посадових окладів особи. Тобто, початок відліку для обчислення індексу споживчих цін є місяць підвищення посадового окладу. З цього місяця значення індексу споживчих цін приймають за 1 або 100 відсотків, а приріст індексу розраховується з наступного місяця. При цьому, нарахування індексації проводиться в місяці, наступному за місяцем, у якому був офіційно опублікований індекс інфляції.
За офіційними, відкритими даними Державної служби статистики України у березні 2017 року щодо лютого того ж року індекс споживчих цін становив 101,8 відсотки. Індекс споживчих за лютий 2017 року становив 101,0 %, за березень 2017 року індекс споживчих цін становив 101,8 %, індекс споживчих цін у квітні 2017 року становить 100,9 %.
Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка. Також передбачено, що сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу.
Встановлено, що величина індексу споживчих цін з 1 березня 2017 року до 31 травня 2017 року не перевищила порогу інфляції у розмірі 103 відсотка, у такому разі індексація грошових доходів населення не проводиться.
При вирішенні спору, колегія судів керується правовими позиціями Верховного Суду, зокрема висловленими у постановах від 09.06.2022 року у справі №600/524/21-а, від 28.09.2022 року у справі № 400/1119/21, від 28.09.2022 року у справі № 560/3965/21, від 02.11.2022 року у справі № 120/12718/21-а. Верховний Суд вказував, що величина індексу споживчих цін з 1 березня 2018 року до 30 листопада 2018 року не перевищила порогу інфляції у розмірі 103 відсотка, стому до спірних правовідносин слід застосовувати пункт 1-1 Порядку №1078, згідно з яким у такому разі індексація грошових доходів населення не проводиться.
Верховний Суд вказував, що обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації доходів громадян проводиться наростаючим підсумком, починаючи з 1 числа наступного місяця за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, визначений Порядком № 1078. Сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу. З огляду на те, що за офіційними даними Державної служби статистики України величина індексу споживчих цін у період з березня 2018 року не перевищувала передбаченого пунктом 1-1 Порядку №1078 порогу індексації у 103%, підстави виплати суми індексації грошового забезпечення у підвищеному розмірі у цей період відсутні.
Відповідач підтверджує нарахування індексації грошового забезпечення у період з червня по грудень 2017 року, січня лютий включно 2018 року.
ОСОБА_1 просила суд зобов`язати ДУ «Запорізький слідчий ізолятор» нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 01.03.2018 року, проте згідно довідки про розмір грошового забезпечення, листа-відповіді відповідача, за такий період індексація нарахована та виплачена.
Згідно ч. 1, ч. 3 ч. 6 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.
При поданні позову, ОСОБА_1 судовий збір не сплачувала, підтвердження здійснення інших видатків не надає.
Не передбачено повернення судових витрат здійснених суб`єктом владних повноважень.
Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, рішення суду першої інстанції слід скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 315, 317, 321, 322 КАС України, суд, -
п о с т а н о в и в:
Апеляційну скаргу Державної установи «Запорізький слідчий ізолятор» задовольнити.
Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 20.05.2024 року в справі №280/2318/24 скасувати.
Ухвалити нове рішення.
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Державної установи «Запорізький слідчий ізолятор» про визнання дій протиправними, зобов`язання нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення відмовити.
Постанова Третього апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів у порядку ст.ст. 328 329 КАС України.
Головуючий - суддяО.М. Лукманова
суддяЮ. В. Дурасова
суддяН.А. Олефіренко
