Єдиний державний реєстр судових рішень
ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"17" вересня 2024 р. Справа№ 910/1547/24
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Барсук М.А.
суддів: Руденко М.А.
Пономаренка Є.Ю.
при секретарі: Муковоз В.І.
За участю представників сторін:
від позивача: Єгоров В.С.;
від відповідача: Казьмірова І.В.;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України"
на рішення Господарського суду міста Києва від 10.06.2024
у справі №910/1547/24 (суддя Андреїшина І.О.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України"
до Національного технічного університету України "Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського"
про стягнення 779 349,91 грн., -
В С Т А Н О В И В:
Короткий зміст позовних вимог
Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Національного технічного університету України "Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського" про стягнення заборгованості у розмірі 779 349,91 грн., з яких: 553 804,54 грн. основного боргу, 175 848,72 грн. пені, 17 832,77 грн. 3% річних, 31 863,88 грн. інфляційних втрат.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що ним, як постачальником газу "останньої надії", здійснено постачання відповідачу газу за період з жовтня 2021 року по лютий 2023 в об`ємі 40,52450 тис. куб. м. на загальну суму 553 804,54 грн, яка останнім оплачена не була.
Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття
Рішенням Господарського суду міста Києва від 10.06.2024 у справі № 910/1547/24 позовні вимоги задоволено частково.
Стягнуто з Національного технічного університету України "Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" суму основного боргу у розмірі 66 864 грн. 46 коп., 16 151,08 грн. пені, 3% річних у розмірі 1 229,20 грн., інфляційні втрати у розмірі 2 501,15 грн. та 1 040,95 грн. витрат на сплату судового збору.
В обґрунтування судового рішення суд першої інстанції зазначив, що постачання природного газу у спірний період мало здійснюватись з урахуванням порядку визначеним постановою Кабінету Міністрів України від 19.07.2022 № 812, із змінами внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 23.12.2023 № 1429, а саме за ціною 7420 гривень з урахуванням податку на додану вартість за 1000 куб. метрів газу (без урахування тарифу на послуги з транспортування природного газу для точки виходу та коефіцієнта, який застосовується у разі замовлення потужності на добу наперед).
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва у справі № 910/1547/24 від 10.06.2024 скасувати в частині відмови в задоволенні позовних вимог щодо стягнення: 486 940,08 грн. основного боргу, 16 603,57 грн. 3% річних, 159 697,64 грн. пені та 29 362,73 інфляційних втрат.
Ухвалити нове рішення в цій частині, яким позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" до Національного технічного університету України "Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського" задовольнити в повному обсязі.
Апеляційна скарга обґрунтована наступним:
- з наданих доказів по справі вбачається, що сума основної заборгованості складає саме 553 804,54 грн та виникла внаслідок неоплати отриманого природного газу за період з жовтня 2022 по лютий 2023;
- Положенням ПСО не передбачено забезпечення природним газом нежитлові приміщення;
- відповідачем не доведено, що отриманий газ використовувався виключно для цілей забезпечення природним газом побутових споживачів таких гуртожитків;
- оскільки відповідач здійснює не один вид діяльності, користується різними (не одним) об`єктами нерухомого майна (адміністративні споруди, заклади харчування, навчальні корпуси, житлові будинки, бази відпочинку (оздоровчі заклади, табори) з котельнями, гуртожитки, басейн, пункти незламності, церква, гаражі, майстерні, тощо), позивач просив надати ряд додаткових документів та інформацію необхідну для того, щоб занести всю інформацію на платформу та відповідно визначити об`єкти (вузли обліку газу) за якими буде споживання газу;
- застосування положень Постанови КМУ №812 повинно здійснюватися з урахуванням положенням Закону України «При ринок природного газу», що прийнятий Верховною Радою України, який є нормативним актом вищої юридичної сили по відношенню до постанови КМУ №812.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті
Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу № 910/1547/24 передано на розгляд колегії суддів у складі: Барсук М.А. - головуюча суддя; судді - Пономаренко Є.Ю., Руденко М.А.
В той же час, на час надходження апеляційної скарги, матеріали справи № 910/1547/24 на адресу Північного апеляційного господарського суду не надходили.
Ухвалою суду від 04.07.2024 витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи № 910/1547/24.
11.07.2024 на адресу суду надійшли матеріали справи.
Ухвалою суду від 15.07.2024 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" на рішення Господарського суду міста Києва від 10.06.2024 у справі №910/1547/24 залишено без руху.
Ухвалою суду від 23.07.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" на рішення Господарського суду міста Києва від 10.06.2024 у справі №910/1547/24 та призначено до розгляду на 17.09.2024.
Позиції учасників справи
30.07.2024 через відділ документального забезпечення суду від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній заперечив проти доводів та вимог скарги, рішення суду першої інстанції просив залишити без змін.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції
Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" відповідно до Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) від 04.07.2017 № 880 здійснює ліцензійне постачання природного газу на території України.
За результатами державного конкурсу та відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 № 917-р Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" визначено постачальником "останньої надії" на ринку природного газу
26.10.2021 набула чинності Постанова Кабінету Міністрів України від 25.10.2021 № 1102 "Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2015 р. № 809 і від 9 грудня 2020 р. № 1236" (далі - Постанова КМУ № 1102).
Пунктом 2 Постанови КМУ № 1102 визначено зобов`язання акціонерного товариства "Магістральні газопроводи України", товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України", операторів газорозподільних систем забезпечити автоматичне включення оператором газотранспортної системи за участю операторів газорозподільних систем до портфеля постачальника "останньої надії" обсягів природного газу, спожитих з 1 жовтня 2021 року бюджетними установами (в значенні Бюджетного кодексу України), закладами охорони здоров`я державної власності (казенні підприємства та/або державні установи тощо) та закладами охорони здоров`я комунальної власності (комунальні некомерційні підприємства та/або комунальні установи, та/або спільні комунальні підприємства тощо), постачання природного газу яким не здійснювалося жодним постачальником.
Відповідач є бюджетною установою (в значенні Бюджетного кодексу України).
24.12.2019 Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, прийнято постанову № 3011 "Про видачу ліцензії з транспортування природного газу ТОВ "Оператор ГТС України", на право провадження господарської діяльності з транспортування природного газу ТОВ "Оператор газотранспортної системи України".
Типовий договір постачання природного газу постачальником "останньої надії" (далі - Договір) затверджений постановою НКРЕКП від 30 вересня 2015 року № 2501.
Так, відповідно до підпункту 4.2. розділу IV Договору, об`єм (обсяг) постачання та споживання природного газу споживачем за розрахунковий період визначається за даними оператора ГРМ за підсумками розрахункового періоду, що містяться в базі даних оператора ГТС та доведені споживачу оператором ГРМ відповідно до умов договору розподілу природного газу.
Згідно п. 4.4. договору, постачальник зобов`язаний надати споживачу рахунок на оплату природного газу за цим договором не пізніше 10 числа календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу, в обумовлений між постачальником і споживачем спосіб (поштою за замовчуванням, через електронний кабінет споживача тощо - якщо сторонами це окремо обумовлено).
На виконання вказаного пункту позивачем направлялись на адресу відповідача відповідні рахунки на оплату поставленого природного газу, однак, останнім такі рахунки були проігноровані.
Крім цього, порядок здійснення оплати визначений пунктом 4.4. договору, яким передбачено, що споживач зобов`язаний оплатити вартість спожитого ним природного газу до закінчення календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу.
Так, позивач у позовній заяві зазначає, що з жовтня 2021 року по лютий 2023 року позивач поставив відповідачу природний газ в об`ємі 40,52450 тис. куб. м. на загальну суму 2 060 281,76 грн, в той час як відповідачем, за цей же період, здійснено оплату вартості спожитого газу в розмірі 1 506 477,22 грн.
З огляду на зазначене, позивач стверджує, що у відповідача перед позивачем сформувалась заборгованість за спожитий природній газ на загальну суму 553 804,54 грн.
При цьому, в межах судової справи № 910/12844/22 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" до Національного технічного університету України "Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського" про стягнення заборгованості постановою Північного апеляційного господарського суду від 30.10.2023 задоволено апеляційну скаргу ТОВ «ГК «Нафтогаз України» та постановлено закрити провадження у справі №910/12844/22 в частині стягнення 92 778,00 грн основного боргу; стягнути з Національного технічного університету України "Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського" на користь ТОВ «ГК «Нафтогаз України» наступні нарахування:
- пеня в розмірі 61 209, 91 грн (за період 01.12.2021 по 01.10.2022);
- 3 % річних в розмірі 5 888, 69 грн (за період 01.12.2021 з по 01.10.2022);
- інфляційні втрати в розмірі 39 308,69 грн (за період з грудня 2021 по липень 2022).
Так, предметом розгляду справи № 910/12844/22 було стягнення основної заборгованості за період з жовтня 2021 року по серпень 2022 року та нарахування за несвоєчасну оплату.
Позивач у позовній заяві зазначає, що основна заборгованість, за природний газ, що отриманий за період з жовтня 2021 року по серпень 2022 року, на момент винесення Північним апеляційним господарським судом постанови від 30.10.2023 була погашена.
Враховуючи несвоєчасне виконання відповідачем грошових зобов`язань, позивач просить суд стягнути з відповідача окрім суми основного боргу також пеню в розмірі 175 848,72 грн, 3% річних в сумі 17 832,77 грн та інфляційні втрати у розмірі 31 863,88 грн.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови
Згідно з ч. 1 ст. 173 ГК України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.
Частинами 1, 2 ст. 714 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.
Згідно ч. 1 ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Частиною другою ст. 278 ГК України передбачено, що правові умови організації та здійснення купівлі-продажу природного газу, у тому числі проведення розрахунків, встановлюються Законом України "Про ринок природного газу".
Відповідно до абз. 1 частини першої Закону України "Про ринок природного газу", постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов`язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов`язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором. Постачання природного газу здійснюється за цінами, що вільно встановлюються між постачальником та споживачем, крім випадків, передбачених цим Законом (частина друга Закону України "Про ринок природного газу").
Згідно з частиною третьою Закону України "Про ринок природного газу", права та обов`язки постачальників і споживачів визначаються цим Законом, Цивільним і Господарським кодексами України, правилами постачання природного газу, іншими нормативно-правовими актами, а також договором постачання природного газу.
Відповідно до пункту 1 розділу VI Правил постачання природного газу, затверджених постановою Національної комісії що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) № 2496 від 30.09.2015 (далі - Правила), договір постачання природного газу постачальником останньої надії укладається у випадках, передбачених пунктом 3 розділу VI, з урахуванням вимог статей 205, 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України шляхом публічної оферти постачальника останньої надії та її акцептування споживачем через факт споживання газу за відсутності іншого постачальника.
Договір постачання природного газу постачальником "останньої надії" не потребує двостороннього підписання.
Договір постачання між постачальником "останньої надії" і споживачем вважається укладеним з дня, визначеного на інформаційній платформі оператора газотранспортної системи днем початку постачання природного газу споживачу в Реєстрі споживачів постачальника "останньої надії" відповідно до Кодексу газотранспортної системи.
Типовий договір постачання природного газу постачальником "останньої надії" (далі - договір) затверджений постановою НКРЕКП від 30 вересня 2015 року № 2501.
Таким чином, укладений між сторонами публічний типовий договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов`язань, а саме майново-господарських зобов`язань згідно статей 173, 174, 175 Господарського кодексу України, статей 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно статті 629 Цивільного кодексу України є обов`язковим для виконання сторонами.
Згідно пункту 2 глави 7 розділу XII Кодексу газотранспортної системи, затвердженого постановою НКРЕКП № 2493 від 30.09.2015 (далі - Кодекс ГТС) у точках виходу до газорозподільної системи з метою проведення остаточної алокації щодобових відборів/споживання, що не вимірюються щодобово, оператор газорозподільної системи до 08 числа газового місяця (М+1) надає оператору газотранспортної системи інформацію про фактичний місячний відбір/споживання природного газу окремо по кожному споживачу, відбір/споживання якого не вимірюється щодобово. У випадку якщо комерційний вузол обліку обладнаний обчислювачем (коректором) з можливістю встановити за результатами місяця фактичне щодобове споживання природного газу, така інформація додатково надається в розрізі газових днів газового місяця (М).
Таким чином, об`єм (обсяг) спожитого споживачем природного газу передається оператором ГРМ в інформаційну платформу оператора ГТС та використовується Постачальником для розрахунку вартості спожитого природного газу.
Отже, позивач проводить нарахування вартості спожитого споживачем природного газу на підставі даних оператора ГРМ про об`єм (обсяг) розподіленого/спожитого споживачем природного газу, які отримує в процесі доступу до інформаційної платформи оператора ГТС.
Вартість природного газу визначається шляхом множення об`ємів природного газу, на ціну природного газу, визначену відповідно до встановленого тарифу.
З 01.10.2021 ціна природного газу, що постачається постачальником "останньої надії" щоденно розраховується за формулою, наведеною в пункті 24 Порядку проведення конкурсу з визначення постачальника "останньої надії", затвердженого постановою КМУ від 30.09.2015 № 809 в редакції Постанови КМУ № 1102.
Цією ж Постановою КМУ № 1102 на період постачання з 01.10.2021 по 30.11.2021 встановлено граничний розмір ціни природного газу для Бюджетних організацій, яка не може перевищувати 16,8 гривні за 1 куб. метр з урахуванням податку на додану вартість.
Протягом жовтня-листопада 2021 року розрахована за Формулою ціна природного газу перевищувала 16,8 грн за 1 куб.метр, отже у цей період застосовується гранична ціна в 16,8 грн за 1 куб.метр.
З 01.12.2021 ціна природного газу (з урахуванням ПДВ) відповідно до умов договору опублікована/оприлюднена на сайті позивача за посиланням https://gas.ua/uk/business/news/pon-archive-price.
Як вказує позивач, з жовтня 2021 року по лютий 2023 року він поставив відповідачу природний газ в об`ємі 40,52450 тис. куб. м. на загальну суму 2 060 281,76 грн, в той час як відповідачем, за цей же період, здійснено оплату вартості спожитого газу в розмірі 1 506 477,22 грн.
Відтак, за твердженнями позивача у відповідача сформувалась заборгованість за спожитий природний газ на загальну суму 553 804,54 грн.
Як вже було зазначено вище, стягнення з відповідача основної заборгованості за період з жовтня 2021 року по серпень 2022 року було предметом розгляду справи №910/12844/22. Позивач зазначає, що основна заборгованість за природний газ, що отриманий за період з жовтня 2021 року по серпень 2022 року, на момент винесення Північним апеляційним господарським судом постанови від 30.10.2023 була погашена.
Відповідно до частини 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Так, преюдиційні факти є обов`язковими при вирішенні інших справ та не підлягають доказуванню, оскільки їх істинність встановлено у рішенні, у зв`язку з чим немає необхідності встановлювати їх знову, піддаючи сумніву істинність та стабільність судового акту, який набрав законної сили.
Норми статті 129-1 Конституції України визначають, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Згідно зі ст. 17 Закон України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Таким чином, судове рішення у справі № 910/12844/22 не може бути поставлено під сумнів, а інші рішення, в тому числі і у даній справі, не можуть йому суперечити, а тому обставини щодо погашення основної заборгованості за період з жовтня 2021 року по серпень 2022 року встановлені рішенням суду у справі № 910/12844/22, а відтак, не підлягають доказуванню відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України та мають преюдиційне значення.
Як вбачається з матеріалів справи, оплату вартості спожитого газу за вересень 2022 року та жовтень 2022 року відповідач здійснив в повному обсязі, що підтверджується платіжними дорученнями № 27438 від 15.12.2022, № 27538 від 15.12.2022, в яких зазначено призначення платежу, та випискою по рахунку за 28.12.2022.
Отже, заборгованість за спожитий газ за період з жовтня 2021 року по жовтень 2022 року включно у відповідача відсутня. Відтак, позовні вимоги стосуються заборгованості за період з листопада 2022 року по лютий 2023 року.
Наявними у матеріалах справи доказами підтверджується, що позивач свої зобов`язання виконав належним чином та у відповідності до умов договору у період з листопада 2022 по лютий 2023 поставив відповідачу природний газ, що підтверджується, зокрема, листом оператора ГТС - ТОВ "Оператор газотранспортної системи України" від 10.07.2023 № ТОВВИХ-23-9286, інформацією щодо остаточної алокації відборів споживача.
Як вбачається з матеріалів справи, за період з листопада 2022 року по лютий 2023 року позивачем до позовної заяви долучено наступні рахунки на оплату:
- рахунок на оплату № 32418 (розрахунковий період 1-30 листопада 2022 року) - на суму 139 017,77 грн з ПДВ. Обсяг природного газу - 2,53000 тис. м3. Послуга транспортування природного газу - 314,12 грн (без ПДВ);
- рахунок на оплату № 1156 (розрахунковий період 1-31 грудня 2022 року) - на суму 170 610,90 грн з ПДВ. Обсяг природного газу - 2,43300 тис. м3. Послуга транспортування природного газу - 302,08 грн (без ПДВ);
- рахунок на оплату № 4926 (розрахунковий період 1-31 січня 2023 року) - на суму 77 683,45 грн з ПДВ. Обсяг природного газу - 1,81900 тис. м3. Послуга транспортування природного газу - 225,85 грн (без ПДВ);
- рахунок на оплату № 8504 (розрахунковий період 1-28 лютого 2023 року) - на суму 73 714,42 грн з ПДВ. Обсяг природного газу - 2,05200 тис. м3. Послуга транспортування природного газу - 254,78 грн (без ПДВ).
Таким чином, загальний розмір стягнення згідно вказаних рахунків складає 461 026,54 грн (з ПДВ), тоді як позивач просить стягнути з відповідача 553 804,54 грн основного боргу.
Крім того, з наявних в матеріалах справи документів вбачається, що заявлена позивачем до стягнення сума основного боргу включає ще й заборгованість в розмірі 92 778,00 грн (за жовтень 2021 року).
Однак, як вже було зазначено вище, в межах судової справи № 910/12844/22 постановою Північного апеляційного господарського суду від 30.10.2023 було закрито провадження у справі №910/12844/22 в частині стягнення 92 778,00 грн основного боргу, оскільки згідно поданих пояснень позивача вказана сума боргу відповідачем була сплачена.
Таким чином, як вірно зазначено судом першої інстанції, позовні вимоги про стягнення 553 804,54 грн не можуть включати вимогу про стягнення 92 778,00 грн, яка є фактично заборгованістю за жовтень 2021 та по якій здійснено оплату.
Стосовно решти позовних вимог про стягнення 461 026,54 грн за період з 01.11.2022 по 28.02.2023 колегія суддів зазначає, що ціна природного газу за ці періоди розраховувалась позивачем за формулою, наведеною у пункті 24 Порядку проведення конкурсу з визначення постачальника «останньої надії», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.09.2015 № 809 в редакції Постанови Кабінету Міністрів України №1102, та відповідно до умов договору постачання природного газу постачальником «останньої надії» опублікована/оприлюднена на сайті позивача за посиланням https://gas.ua/uk/busmess/news/Don-archive-price.
Водночас, постановою Кабінету Міністрів України від 19.07.2022 № 812 затверджено Положення про покладення спеціальних обов`язків на суб`єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу щодо особливостей постачання природного газу виробникам теплової енергії та бюджетним установам (надалі - Положення, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), до якого постановою Кабінету Міністрів України від 23.12.2022 № 1429, яка згідно п. 2 постанови застосовується з 1 листопада 2022 року, внесено зміни.
Вказане Положення, згідно п. 1, визначає обсяг та умови виконання спеціальних обов`язків, що покладаються на суб`єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу (далі - спеціальні обов`язки), зокрема для забезпечення стабільності, належної якості та доступності природного газу, підтримання належного рівня безпеки його постачання споживачам без загрози першочерговій цілі створення повноцінного ринку природного газу, заснованого на засадах вільної конкуренції з дотриманням принципів пропорційності, прозорості та недискримінації.
Згідно з п. 4 Положення, це положення покладає такі спеціальні обов`язки, зокрема, на ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" - щодо забезпечення постачання природного газу споживачам, що є підприємствами, установами, організаціями, на балансі яких перебувають гуртожитки (та/або інші житлові будівлі, у яких постійно або тимчасово проживають побутові споживачі), на умовах, передбачених пунктом 61 цього Положення.
Пунктом 61 Положення передбачено, що ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" постачає з 1 листопада 2022 р. по 31 березня 2023 р. (включно) природний газ підприємствам, установам, організаціям, на балансі яких перебувають гуртожитки (та/або інші житлові будівлі, у яких постійно або тимчасово проживають побутові споживачі), в обсягах та для цілей забезпечення природним газом побутових споживачів таких гуртожитків (та/або житлових будівель) за ціною 7420 гривень з урахуванням податку на додану вартість за 1000 куб. метрів газу (без урахування тарифу на послуги з транспортування природного газу для точки виходу та коефіцієнта, який застосовується у разі замовлення потужності на добу наперед).
Слід зазначити, що приписи постанови Кабінету Міністрів України від 19.07.2022 № 812 імперативно вказують про те, що постачання природного газу Товариством з 01.11.2022 по 31.03.2023 підприємствам, на балансі яких перебувають гуртожитки, в обсягах та для цілей забезпечення природним газом побутових споживачів таких гуртожитків здійснюється за ціною 7420 гривень з урахуванням податку на додану вартість за 1000 куб. метрів газу (без урахування тарифу на послуги з транспортування природного газу для точки виходу та коефіцієнта, який застосовується у разі замовлення потужності на добу наперед).
При цьому, пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 23.12.2023 № 1429 встановлено, що внесені цією постановою зміни застосовуються з 01.11.2022.
Абзацом 2 пункту 61 Положення встановлено, що постачання природного газу здійснюється таким підприємствам, установам, організаціям за умови їх письмового звернення до ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" та надання довідки, яка підтверджує перебування на балансі гуртожитку (та/або іншої житлової будівлі, у якій постійно або тимчасово проживають побутові споживачі).
Так, для укладення договору постачання природного газу з 01 листопада 2022 року відповідач листом від 20.01.2023 № Р/0600.01/0700.02/168/2023 звернувся до позивача та надав довідку, яка підтверджує перебування на балансі відповідача гуртожитків (у яких постійно або тимчасово проживають побутові споживачі).
Згідно з довідкою, що була надана позивачу з листом від 20.01.2023 № Р/0600.01/0700.02/168/2023, на балансі відповідача перебувають гуртожитки (у яких постійно або тимчасово проживають побутові споживачі): № 1 (м. Київ, вул. Академіка Янгеля, 5), № 3 (м. Київ, вул. Академіка Янгеля, 22), № 6 (м. Київ, вул. Академіка Янгеля, 18/1), № 7 (м. Київ, вул. Металістів, 3), № 8 (м. Київ, вул. Академіка Янгеля, 20), № 10 (м. Київ, вул. Олекси Тихого, 2/24), № 13 (м. Київ, вул. Металістів, 8), № 14 (м. Київ, провулок Ковальський, 5), № 15 (м. Київ, вул. Металістів, 5), № 16 (м. Київ, вул. Олекси Тихого, 3), № 17 (м. Київ, вул. Олекси Тихого, 1), № 18 (м. Київ, вул. Борщагівська, 148), № 19 (м. Київ, вул. Борщагівська, 146), № 20 (м. Київ, вул. Борщагівська, 144).
Більше того, незважаючи на відсутність на законодавчому рівні вимог щодо надання додаткових документів для укладення договору (крім документів, визначених абзацом другим пункту 6 і Положення про покладення спеціальних обов`язків), відповідач листом від 22.02.2023 № Р/0600.01/0700.02/526/2023 на вимогу позивача надав інші документи в повному обсязі та виконав всі вимоги позивача.
Якщо станом на момент виставлення рахунку позивач не був обізнаний щодо перебування на балансі відповідача гуртожитків, то позивач мав здійснити відповідний перерахунок виставленої суми за спожитий природний газ після того, як із відповідним проханням про це звернувся відповідач, чого, як вбачається, позивачем зроблено не було та останній продовжує наполягати на стягненні вартості спожитого відповідачем природного газу без урахування імперативних приписів постанови Кабінету Міністрів України від 19.07.2022 № 812.
Доводи позивача щодо відсутності правових підстав для застосування пункту 6-1 постанови Кабінету Міністрів України від 19.07.2022 №812, є необґрунтованими, оскільки відповідно до статті 117 Конституції України постанова Кабінету Міністрів України від 19.07.2022 №812 із змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 23.12.2023 № 1429, є обов`язковою до виконання, адже вказаними постановами на позивача покладено обов`язок постачання природного газу за ціною, встановленою пунктом 6-1 Положення, що не ставиться у залежність від укладення сторонами окремого договору або додаткових угод про внесення змін до договору.
Як вбачається з матеріалів справи період постачання Товариством з обмеженою відповідальністю «Нафтогаз України» природного газу відповідачу охоплюється встановленим у цій постанові періодом.
А тому постачання природного газу у спірний у цій справі період мало здійснюватись з урахуванням порядку визначеним постановою Кабінету Міністрів України від 19.07.2022 № 812, із змінами внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 23.12.2023 № 1429, а саме за ціною 7420 гривень з урахуванням податку на додану вартість за 1000 куб. метрів газу (без урахування тарифу на послуги з транспортування природного газу для точки виходу та коефіцієнта, який застосовується у разі замовлення потужності на добу наперед).
Таким чином, дослідивши наявні у матеріалах справи докази та враховуючи підставне очікування відповідача на вчинення позивачем дій, направлених на приведення виставлених рахунків у відповідність вимогам Положення, а також вчинення відповідачем дій спрямованих на врегулювання спірних питань, і навпаки самоусунення позивача від врегулювання висловлених відповідачем розбіжностей, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про необхідність здійснення власного розрахунку належної до сплати суми за спожитий природний газ у спірний період, з урахуванням вимог Положення.
А тому, виходячи з визначеного об`єму спожитого природного газу, вартості газу, визначеної постановою Кабінету Міністрів України від 19.07.2022 № 812 у розмірі 7420 гривень з урахуванням податку на додану вартість за 1000 куб. метрів газу, а також тарифу на послуги з транспортування природного газу для точки виходу та коефіцієнта, який застосовується у разі замовлення потужності на добу наперед, позовні вимоги, що підлягають сплаті відповідачем, становлять 66 864,46 грн, а саме:
1)згідно з рахунком на оплату № 32418 (розрахунковий період 1-30 листопада 2022 року) обсяг спожитого природного газу - 2,53000 тис. м3:
2,53000 тис. м3 х 7420 грн. = 18772,60 грн.
2)згідно з рахунком на оплату № 1156 (розрахунковий період 1-31 грудня 2022 року) обсяг спожитого природного газу - 2,43300 тис. м3:
2,43300 тис. м3 х 7420 грн. = 18052,86 грн.
3)згідно з рахунком № 4926 (розрахунковий період 1-31 січня 2023 року) обсяг спожитого природного газу - 1,81900 тис. м3:
1,81900 тис. м3х 7420 грн. = 13496,98 грн.
4) згідно з рахунком № 8504 (розрахунковий період 1-28 лютого 2023 року) обсяг спожитого природного газу - 2,05200 тис. м3:
2,05200 тис. м3 х 7420 грн. = 15225,84 грн.
Судом першої інстанції при розрахунку заборгованості також вірно враховані надані послуги транспортування природного газу (за листопад 2022 року -376,94 грн. (з ПДВ), за грудень 2022 року - 362,49 грн (з ПДВ), за січень 2023 року - 271,02 грн (з ПДВ), лютий 2023 року - 305,73 грн (з ПДВ).
Водночас, слід звернути у вагу на те, що умови здійснення оплати визначені в пункті 4.4. договору, яким передбачено, що споживач зобов`язаний оплатити рахунок, наданий постачальником відповідно до пункту 4.3 цього договору, до закінчення календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу.
Згідно зі статтею 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Проте, відповідачем не доведено суду, яким чином не проведення відповідачем коригування рахунку позбавляло можливості самостійно визначити розмір належної для сплати суми, з урахуванням вимог Положення, яким встановлено фіксовану ціну природного газу за 1000 куб. метрів газу, та здійснити оплату спожитого природного газу у відповідності до обсягів відображених у рахунку.
За положеннями статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 610 ЦК України унормовано, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
А тому, з огляду на вище викладене, є вірним висновок суду першої інстанції про задоволення позовних вимог лише у розмірі 66 864,46 грн., тоді як решта позовних вимог щодо стягнення суми основної заборгованості задоволенню не підлягає.
Стосовно заявлених до стягнення інфляційних втрат, 3 % річних та пені колегія суддів зазначає наступне.
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина 1 статті 612 Цивільного кодексу України).
Згідно з частиною 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Відповідно до частини 1 статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.
Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання (частина 1 статті 550 Цивільного кодексу України).
Приписами статті 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.
У відповідності до положень статей 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Відповідно до вимог статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до пункту 4.5. договору у разі порушення споживачем, що не є побутовим, строків оплати за цим Договором він сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.
Положеннями частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Як вірно встановлено судом першої інстанції, дійсний розмір заборгованості відповідача за договором складає 66 864,46 грн, на яку підлягає нарахування пеня, проценти річних та інфляційних втрат.
За вказаних обставин, судом першої інстанції здійснено власний розрахунок пені, 3% річних та інфляційних втрат, з урахуванням встановлених судом обставин, та правильно визначено, що до стягнення з відповідача підлягають 16 151,08 грн пені, 1 229,20 грн 3 % річних, інфляційні втрати у розмірі 2 501,15 грн
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги
Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
За таких обставин, висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, а тому рішення Господарського суду міста Києва від 10.06.2024 у справі № 910/1547/24 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи і підстав для його скасування чи зміни не вбачається.
Згідно із ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на заявника.
Керуючись ст.ст. 74, 129, 269, 275, 276, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -
П О С Т А Н О В И В :
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" на рішення Господарського суду міста Києва від 10.06.2024 у справі № 910/1547/24 залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 10.06.2024 у справі № 910/1547/24 залишити без змін.
3. Судові витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на апелянта.
4. Матеріали справи у справі № 910/1547/24 повернути до місцевого господарського суду.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту.
Повний текст постанови складено 23.09.2024
Головуючий суддя М.А. Барсук
Судді М.А. Руденко
Є.Ю. Пономаренко
