Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 522/6561/20
Провадження № 6/522/553/24
У Х В А Л А
23 вересня 2024 року м. Одеса
Суддя Приморського районного суду міста Одеси Бондар В.Я., розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 про зупинення стягнення на підставі виконавчого документа у справі за позовом Моторно (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування в порядку регресу витрат, пов`язаних з регламентною виплатою,
ВСТАНОВИВ:
До суду 09.09.2024 надійшла заява ОСОБА_1 про зупинення стягнення на підставі виконавчого листа №522/6561/20, виданий Приморським районним судом м. Одеси 08.08.2022 в рамках виконавчого провадження №70523339, відкритого приватним виконавцем виконавчого округу Одеської області Колечко Д.М. 09.12.2022, до винесення обвинувального вироку або закриття кримінального провадження, інформація про яке внесено до ЄРДР за №12019162500000959, але не менше ніж до завершення лікування (стаціонарного та амбулаторного) ОСОБА_1 .
В обґрунтування заяви зазначено, що постановою Одеського апеляційного суду від 23.06.2022 заочне рішення Приморського районного суду м. Одеси від и21.07.2020 скасовано та ухвалено нове про задоволення позову, на підставі чого видано виконавчі листи та 09.12.2022 відкрито виконавче провадження. Виявилося, що страховий поліс заявника застрахував інший автомобіль, у зв`язку з чим він 20.04.2019 звернувся з заявою на підставі якої було відкрито кримінальне провадження у якому у листопаді 2022 року його було визнано потерпілим. Кримінальне провадження має логічним завершенням притягнення винних осіб до відповідальності, що може стати підставою для перегляду судового рішення у справі №522/6561/20 за нововиявленими обставинами. Проте, існує загроза виконання заявником рішення, яке у майбутньому буде переглянуто, що ставить під сумнів ефективність судового захисту його прав. Також вказує на неефективність медичної допомоги, яка надається амбулаторно, тому необхідно пройти стаціонарне лікування у зв`язку зі стійким больовим синдромом на тлі гриж. Тож, на підставі ст. 34 Закону України «Про виконавче провадження» та ч.3 ст. 432 ЦПК України просить зупинити стягнення за виконавчим листом.
Заяву разом зі справою передано судді 23.09.2024, у зв`язку з перебуванням головуючого у відпустці у період з 02.09.2024 по 20.09.2024.
Суд, дослідивши матеріали заяви, вважає, що є підстави для її повернення.
Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (стаття 1 Закону України «Про виконавче провадження»).
У статтях 149, 150 ЦПК України зазначені положення щодо порядку вирішення питання про забезпечення позову і способи забезпечення позову.
Відповідно до частин першої та другої статті 149 ЦПК України суд, за заявою учасника справи, має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Разом із тим, згідно зі статтею 14 Конституції України та статтею 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Обов`язковість судового рішення не позбавляє осіб, які не брали участі у справі, можливості звернутися до суду, якщо ухваленим судовим рішенням вирішено питання про їхні права, свободи чи інтереси.
Сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи (стаття 447 ЦПК України).
Отже, положення статей 149-153 ЦПК України, які регламентують забезпечення позову, не можуть застосовуватися при розгляді скарги на рішення, дії або бездіяльність посадових осіб державної виконавчої служби, державного чи приватного виконавця (статті 447-451 ЦПК України), поданої у порядку здійснення судового контролю за виконанням рішення суду, яке набрало законної сили (стягнення за яким не зупинялось) і підлягає примусовому виконанню в порядку, передбаченому Законом України «Про виконавче провадження».
У пункті 15 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 лютого 2014 року № 6 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» судам роз`яснено, що при розгляді скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби суд не вправі вжити заходів забезпечення скарги (аналогічно забезпеченню позову) шляхом зупинення виконавчого провадження, зупинення дії оскаржуваного рішення тощо, оскільки зазначене не є повноваженнями суду, а є виключним повноваженням державного виконавця, яке може бути оскаржено до суду.
Стаття 34 Закону України «Про виконавче провадження» закріплює випадки зупинення державним чи приватним виконавцем виконавчих дій.
Зупинення судом стягнення на підставі виконавчого документа як підстава для виконавця зупинити вчинення виконавчих дій не стосується Розділу VI ЦПК України: Процесуальні питання, пов`язанні з виконання судових рішень у цивільних справах та рішень інших органів (посадових осіб) та не стосується розділ VII ЦПК України: судовий контроль за виконанням судових рішень.
Разом з тим, посилання заявника на ч.3 ст. 432 ЦПК України є безпідставним, адже стаття передбачає, що суд розглядає заяву в десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника і постановляє ухвалу. Неявка стягувача і боржника не є перешкодою для розгляду заяви. До розгляду заяви суд має право своєю ухвалою зупинити виконання за виконавчим документом або заборонити приймати виконавчий документ до виконання.
Тож, питання зупинення виконання за виконавчим документом стосується конкретного питання розгляду судом заяви про виправлення помилки у виконавчому листі або питання про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню.
За наведених заявником обставин, питання зупинення вчинення виконавчих дій вирішується державним чи приватним виконавцем на виконанні у якого перебуває виконавчий лист.
Згідно п.4,5 ч.1 ст. 183 ЦПК України будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити: зміст питання, яке має бути розглянуто судом, та прохання заявника; підстави заяви (клопотання, заперечення).
Зміст заявленого питання ОСОБА_1 не підлягає розгляду судом, питання зупинення вчинення виконавчих дій, в даному випадку, вирішується приватним виконавцем.
Відповідно до ч. 4 ст. 183 ЦПК України суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.
Отже,суд дійшоввисновку,що заявапрозупинення стягнення на підставі виконавчого документа підлягає поверненню заявнику без розгляду.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 4, 12, 76-81, 141, ч.2 ст.247, 258-259, 260,261, 263, 268, 353-354, 442 ЦПК України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Заяву ОСОБА_1 про зупинення стягнення на підставі виконавчого документа у справі за позовом Моторно (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування в порядку регресу витрат, пов`язаних з регламентною виплатою повернути без розгляду заявнику.
Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду, шляхом подачі в 15-денний строк з дня її проголошення, апеляційної скарги.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на її оскарження, а в разі її оскарження - після розгляду справи апеляційним судом, якщо вона не буде скасована.
Суддя: В.Я. Бондар
