Номер провадження: 22-ц/813/2044/22

Справа № 522/6561/20

Головуючий у першій інстанції Бондар В. Я.

Доповідач Заїкін А. П.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.06.2022 року м. Одеса

Єдиний унікальний номер судової справи: 522/6561/20

Провадження номер: 22-ц/813/2044/22

Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

- головуючого судді Заїкіна А.П. (суддя-доповідач),

- суддів: - Таварткіладзе О.М., Погорєлової С.О.,

за участю секретаря судового засідання Рибачук О.І.

учасники справи:

позивач Моторне (транспортне) страхове бюро України,

відповідач ОСОБА_1 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування в порядку регресу витрат, пов`язаних з регламентною виплатою, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на заочне рішення Приморського районного суду міста Одеси, ухвалене в складі судді Бондаря В.Я. 21 липня 2020 року,

встановив:

2. Описова частина

2.1 Короткий зміст позовних вимог

У квітні 2020 року Моторне (транспортне) страхове бюро України (далі МТСБУ) звернулося до суду з вищезазначеним позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 на користь МТСБУ: 1) суму сплаченого відшкодування в розмірі - 10222,45 грн.; 2) суму сплачено судового збору у розмірі - 2102,00 грн..

МТСБУ обґрунтовує свої вимоги тим, що 24.07.2018 року в м. Одесі, з вини ОСОБА_1 , який керував автомобілем «ВАЗ», номерний знак НОМЕР_1 , сталася дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої автомобіль «TOYOTA», номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 отримав пошкодження. Вина відповідача у скоєнні вказаної ДТП підтверджується постановою Київського районного суду м. Одеси від 16.10.2018 року.

Цивільно-правова відповідальність відповідача на момент ДТП не була застрахована, тому власник пошкодженого автомобіля ОСОБА_3 звернувся до МТСБУ із заявою про отримання відшкодування шкоди. Відповідно до висновку №586/10-18 вартість матеріального збитку внаслідок пошкодження «TOYOTA», д/н НОМЕР_2 , складає - 10 550,57 грн.. МТСБУ 18.12.2018 року здійснило виплату відшкодування у розмірі - 10 222,45 грн., тому у нього виникло право зворотної вимоги (а. с. 1 - 2).

2.2 Позиція відповідача в суді першої інстанції

Відповідач не скористався правом подачі відзиву на позовну заяву, але в подальшому надав заяву, в якій просить долучити до матеріалів справи копію страхового полісу №АЕ/9874838 та просить відмовити у задоволенні позову.

2.4 Короткий зміст рішення суду першої інстанції, мотивування його висновків

Заочним рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 21 липня 2020 року задоволено вищевказаний позов Моторного (транспортного) страхового бюро України.

Стягнуто з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Моторно (транспортного) страхового бюро України (код ЄДРПОУ 21647131, місцезнаходження: 02154, м. Київ, Русанівський бульвар, 8) суму сплаченого відшкодування в розмірі - 10 222 гривні 45 копійок.

Стягнуто з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Моторно (транспортного) страхового бюро України (код ЄДРПОУ 21647131, місцезнаходження: 02154, м. Київ, Русанівський бульвар, 8) суму сплачено судового збору у розмірі - 2 102 гривні 00 копійок.

Рішення судупершої інстанціїмотивовано тим,що з урахуванням встановленої вини з боку ОСОБА_1 у скоєнні ДТП та здійснення виплати з боку МТСБУ, суд дійшов до висновку про задоволення позову у повному обсязі. Також, у відповідності до ст. 141 ЦПК України суд дійшов до висновку про те, що з відповідача підлягають стягненню виплати по оплаті суми судового збору у розмірі - 2 102,00 грн. (а. с. 47 - 48).

З матеріалів справи вбачається, що правильне прізвище відповідача ОСОБА_4 (а. с. 55).

2.5 Короткий зміст вимог апеляційної скарги

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення Приморського районного суду м. Одеси від 21 липня 2020 року скасувати. Ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову Моторного (транспортного) страхового бюро України відмовити.

2.6 Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що рішення ухвалено судом першої інстанції при неповному з`ясуванні обставин, що мають значення для справи, невідповідності висновків, викладених в рішенні суду, обставинам справи, з порушенням норм процесуального права та неправильному застосуванні норм матеріального права.

Апелянт вказує, на те що: 1) цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 була застрахована в ПрАТ «СК «Юнівес» згідно полісу №АЕ/9874838. Тому, як на думку апелянта, саме ПрАТ «СК «Юнівес» має відшкодовувати матеріальну шкоду потерпілій особі; 2) суд першої інстанції всупереч вимогам норм процесуального права не сповістив відповідача про дату, час та місце розгляду справи (а. с. 104 - 109).

2.5 Узагальнені доводи позивача в апеляційному суді

У відзиві на апеляційну скаргу МТСБУ просить апеляційну скаргу залишити без задоволення. Заочне рішення суду першої інстанції залишити без змін. Позивач вказує на те, що транспортний засіб відповідача станом на момент скоєння ДТП не був застрахований. Тому, доводи апеляційної скарги є безпідставними (а. с. 138 - 140).

2.7 Рух справи в суді першої, апеляційної інстанцій

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 04.05.2020 року відкрито провадження по справі. Розгляд справи визначено проводити в порядку спрощеного позовного провадження (а. с. 31 32).

21.07.2020 року Приморським районним судом м. Одеси ухвалено оскаржуване заочне рішення (а. с. 47 48).

31.08.2020 року ОСОБА_1 звернувся до Приморського районного суду м. Одеси із заявою про перегляд оскаржуваного заочного рішення (а. с. 53 54, 76 - 83).

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 09.09.2020 року призначено до розгляду заяву ОСОБА_1 про перегляд оскаржуваного заочного рішення (а. с. 95).

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 10.09.2020 року заяву ОСОБА_1 про перегляд оскаржуваного заочного рішення залишено без задоволення (а. с. 100 101).

11.12.2020 року до суду першої інстанції надійшла апеляційна скарга ОСОБА_1 на заочне рішення Приморського районного суду міста Одеси від 21 липня 2020 року (а. с. 104 109).

22.12.2020 року справа надійшла до Одеського апеляційного суду із апеляційною скаргою ОСОБА_1 на заочне рішення Приморського районного суду міста Одеси від 21 липня 2020 року (а. с. 127).

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 28.12.2020 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на заочне рішення Приморського районного суду міста Одеси від 21 липня 2020 року (а. с. 129 130).

27.01.2021 року до Одеського апеляційного суду надійшов відзив МТСБУ на апеляційну скаргу ОСОБА_1 на заочне рішення Приморського районного суду міста Одеси від 21 липня 2020 року (а. с. 138 140).

Ухвалою Одеськогоапеляційного судувід 17.05.2021року справупризначено дорозгляду в порядку спрощеного позовного провадження (а. с. 148).

Ухвалою Одеськогоапеляційного судувід 27.05.2021року справупризначено дорозгляду у приміщенні Одеського апеляційного суду з викликом учасників справи у судове засідання (а. с. 149 149 зворотна сторона).

21.06.2022 року від ОСОБА_1 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з воєнним станом та пандемією Covid-19.

23.06.2022 року від МТСБУнадійшло клопотання про розгляд справи за відсутності їх представника.

Учасники справи у судове засідання не з`явились. Про дату, час і місце розгляду справи сповіщені належним чином.

Статтею 372 ЦПК України передбачено, що апеляційний суд відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано поважними.

Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Таким чином, законодавець передбачив, що явка до апеляційного суду належним чином повідомленого учасника справи не є обов`язковою. Апеляційний суд може розглянути справу за відсутності її учасників. Апеляційний суд може відкласти розгляд справи у разі, коли причини неявки належним чином повідомленого учасника справи будуть визнані апеляційним судом поважними. Таким чином, з врахуванням конкретної ситуації по справі, вирішення питання про розгляд справи або відкладення розгляду справи віднесено до дискреційних повноважень апеляційного суду.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Верховний Суд у постанові від 29 квітня 2020 року у справі №348/1116/16-ц зазначив, що якщо сторони чи їх представники не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, він може, не відкладаючи розгляду справи, вирішити спір по суті. Відкладення розгляду справи є правом суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні сторін чи представників сторін,а неможливістьвирішення спору у відповідному судовому засіданні без їх участі за умови їх належного повідомлення про час і місце розгляду справи.

Щодо клопотання про відкладення розгляду справи, колегія суддів вважає необхідним зазначити наступне.

Статтею 26 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» передбачено, що під час воєнного стану скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється.

Указом Президента України №64/2022, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, тобто до 27 березня 2022 року.

Указом Президента України від 14 березня 2022 року № 133/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» внесені зміни до ст. 1 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ. Відповідно до цих змін продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб.

Указом Президента України від 18 квітня 2022 року № 259/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб.

Указом Президента України від 17 травня 2022 року № 341/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» постановлено на часткову зміну статті 1 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ (зі змінами, внесеними Указами від 14 березня 2022 року № 133/2022, затвердженим Законом України від 15 березня 2022 року № 2119-ІХ, та від 18 квітня 2022 року № 259/2022, затвердженим Законом України від 21 квітня 2022 року № 2212-ІХ), продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб.

На підставі статті 29 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», на виконання рішень зборів суддів Одеського апеляційного суду від 02 березня 2022 року та 16 березня 2022 року, у зв`язку з введенням на території України воєнного стану відповідно до Указу Президента України №64/2022 від 24 лютого 2022 року, керуючись статтею 26 Закону України "Про правовий режим воєнного стану", враховуючи рішення Ради суддів України №9 від 24 лютого 2022 року та рекомендації Ради суддів України від 02 березня 2022 року щодо роботи судів в умовах воєнного стану, з метою вжиття невідкладних заходів для забезпечення безперебійного функціонування Одеського апеляційного суду, головою суду видано розпорядження №1 від 02 березня 2022 року, вказане розпорядження опубліковано на сайті «Судова влада України».

Посилання апелянта про відкладення розгляду справи у зв`язку з воєннім станом та пандемією Covid-19 колегія суддів відхиляє, оскільки ОСОБА_1 не було вказано поважних причин, які підтверджені належними та допустимими доказами, щодо неможливості участі в розгляді справи, зокрема участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Колегія суддів зазначає, що справа знаходиться на розгляді апеляційного суду з 2020 року.

Виходячи з вищевказаного, враховуючи передбачені діючим процесуальним законодавством строки розгляду справи, неодноразове призначення справи до розгляду, баланс інтересів учасників справи у якнайшвидшому розгляду справи, освідомленість учасників справи про її розгляд, створення апеляційним судом під час розгляду даної справи умов для реалізації її учасниками принципу змагальності сторін, достатньої наявності у справі матеріалів для її розгляду, колегія суддів вважає можливим розглянути справу за відсутності її учасників.

3. Мотивувальна частина

3.1 Позиція апеляційного суду

Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, дослідивши докази, що стосуються фактів, на які апелянт посилається в апеляційній скарзі, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при ухваленні рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню частково.

3.2 Встановлені судами першої та апеляційної інстанцій та неоспорені обставини по справі. Визначення відповідно до встановлених обставин правовідносин

24.07.2018 року в м. Одесі, з вини ОСОБА_1 , який керував автомобілем «ВАЗ», номерний знак НОМЕР_1 , сталася дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої автомобіль «TOYOTA», номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 отримав пошкодження. Вина відповідача у скоєнні вказаної ДТП підтверджується постановою Київського районного суду м. Одеси від 16.10.2018 року.

Власник пошкодженого автомобіля ОСОБА_3 звернувся до МТСБУ із заявою про отримання відшкодування шкоди. Відповідно до висновку №586/10-18 вартість матеріального збитку внаслідок пошкодження «TOYOTA», д/н НОМЕР_2 , складає - 10 550,57 грн.. МТСБУ 18.12.2018 року здійснило виплату відшкодування у розмірі - 10 222,45 грн., що підтверджується платіжним доручення №1014852 від 18.12.2018 року на суму - 10 222,45 грн..

Згідно копії поліса №АЕ/9874838 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, ОСОБА_1 застрахував транспортний засіб ВАЗ 2107, номерний знак НОМЕР_1 . Строк дії полісу - з 24.04.2018 року по 23.04.2019 року.

При перевірці страхового полісу встановлено, що станом на 24.07.2018 року (момент скоєння ДТП) страховий поліс №АЕ 9874838 страхував інший транспортний засіб - Hundai Accent, державний номер НОМЕР_3 .

У свою чергу, на спеціальному знаку до полісу номер страхового полісу вказаний інший АЕ/9874638, але по даному полісу застрахований транспортний засіб ЗАЗ-Daewoo, державний номер НОМЕР_4 .

Також на офіційному веб-сайті МТСБУ здійснено пошук полісу обов`язкового страхування на момент вчинення ДТП за номерним знаком автомобіля, яким керував відповідач, тобто ВАЗ 2107, д.н.з. НОМЕР_1 , втім такого полісу не знайдено.

Між сторонами виникли правовідносини з відшкодування винною у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди особою виплаченої суми страхового відшкодування в порядку регресу.

3.3 Доводи, за якими суд апеляційної інстанції погодився/непогодився з висновками суду першої інстанції, та застосовані норми права

Відповідно до ч. ч. 1, 2, 6 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково наданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Згідно зположеннями ч. ч. 1, 2 та 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним та обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються яка на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (ч. 1 ст. 12 ЦПК України).

Відповідно доположень ч.3ст.12,ч.1ст.81ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Частиною першою статті 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (факті), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 77 ЦПК України).

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст. 79 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч. 1 ст. 80 ЦПК України).

У частині першій ст. 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Встановивши обставини справи, дослідивши та оцінивши усі надані сторонами письмові докази й наведені доводи за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов необґрунтованого висновку про можливість розгляду справи за відсутності відповідача, встановивши, що він належним чином повідомлений про час і місце судового засідання, а тому дійшов передчасного висновку про необхідність задоволення позову.

3.4 Мотиви прийняття/відхилення аргументів, викладених в апеляційній скарзі та прийняття аргументів відзиву на апеляційну скаргу

Відповідно до частини шостоїстатті 128 ЦПК Українисудова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи, у випадку наявності у нього офіційної електронної адреси або разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення у випадку, якщо така адреса відсутня, або через кур`єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи.

Відповідно до частини четвертоїстатті 263 ЦПК Українипри виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У пунктах 47, 48 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 грудня 2018 року у справі № 752/11896/17-ц (провадження № 14-507цс18) вказано, що «приписиЦПК Українияк на момент ухвалення заочного рішення, так і на момент розгляду справи Великою Палатою Верховного Суду не дозволяють дійти висновку, що повернення повістки про виклик до суду з вказівкою причини повернення «за закінченням терміну зберігання» є доказом належного інформування відповідача про час і місце розгляду справи. Окрім того, за змістом висновків Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду повернення повістки про виклик до суду з вказівкою причини повернення «за закінченням терміну зберігання» не свідчить про відмову сторони від одержання повістки чи про її незнаходження за адресою, повідомленою суду» (пункт 31 постанови від 20 червня 2018 року у справі № 127/2871/16-ц)».

Європейський суд з прав людини вказав, що принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом (GUREPKA v. UKRAINE (No. 2), № 38789/04, § 23, ЄСПЛ, від 08 квітня 2010 року).

Право на публічний розгляд, передбачене пунктом 1 статті 6 Конвенції, має на увазі право на «усне слухання». Право на публічний судовий розгляд становить фундаментальний принцип. Право на публічний розгляд було б позбавлене смислу, якщо сторона в справі не була повідомлена про слухання таким чином, щоб мати можливість приймати участь в ньому, якщо вона вирішила здійснити своє право на явку до суду, встановлене національним законом. В інтересах здійснення правосуддя сторона спору повинна бути викликана в суд таким чином, щоб знати не тільки про дату і місце проведення засідання, але й мати достатньо часу, щоб встигнути підготуватися до справи (TRUDOV v. RUSSIA, № 43330/09, § 25, 27, ЄСПЛ, від 13 грудня 2011 року).

З матеріалів справи вбачається, що судові повістки про судове засідання направлені ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку повернулися до місцевого суду неврученими з відміткою відділення зв`язку - «за закінченням терміну зберігання», що не є належним повідомленням про дату, час і місце розгляду справи.

Таким чином, вказані порушення є підставою для обов`язкового скасування рішення і ухвалення нового судового рішення (п. 3 ч. 3ст. 376 ЦПК України).

Доводи апеляційної скарги щодо необхідності скасування оскаржуваного рішення з підстав неналежного сповіщення апелянта про дату, час та місце розгляду справи є обґрунтованими.

Щодо доводів апелянта про те, що цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 була застрахована в ПрАТ «СК «Юнівес» поліс №АЕ/9874838, а тому саме ПрАТ «СК «Юнівес» має відшкодовувати матеріальну шкоду потерпілої особи, колегія суддів зазначає наступне.

На підтвердження доводів ОСОБА_1 матеріали справи містять копію страхового полісу №АЕ/9874838, про страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, згідно якого ОСОБА_1 застрахував транспортний засіб ВАЗ 2107, номерний знак НОМЕР_1 , зі строком дії полісу з 24.04.2018 року по 23.04.2019 року.

Між тим, як зазначалось вище, при перевірці страхового полісу встановлено, що станом на 24.07.2018 року (на момент скоєння ДТП) страховий поліс №АЕ 9874838 страхував інший транспортний засіб Hundai Accent, державний номер НОМЕР_3 .

В свою чергу, на спеціальному знаку до полісу номер страхового полісу вказаний інший АЕ/9874638, але по даному полісу застрахований транспортний засіб ЗАЗ-Daewoo, державний номер НОМЕР_4 .

Також на офіційному веб-сайті МТСБУ здійснено пошук полісу обов`язкового страхування на момент вчинення ДТП за номерним знаком автомобіля, яким керував відповідач, тобто ВАЗ 2107, д.н.з. НОМЕР_1 , втім такого полісу не знайдено.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про те, що на момент вищевказаної дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 не була застрахована, оскільки на було укладено договір обов`язкового страхування відповідальності власників наземного транспортного засобу.

Відповідно до ст. 41 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» МТСБУ за рахуноккоштівфонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім шкоди, заподіяної транспортному засобу, який не відповідає вимогам пункту 1.7 статті 1 цього Закону, та майну, яке знаходилося в такому транспортному засобі.

Згідно з ч. 1 ст. 1191 ЦК України та ст. 38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування.

Згідност. 979 ЦК України- за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

За змістомст. 983 ЦК Українидоговір страхування набирає чинності з моменту внесення страхувальником першого страхового платежу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно статті 16 Закону України «Про страхування» - договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов`язання у разі настаннястрахового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Згідно статті 18 Закону України «Про страхування», факт укладення договору страхування може посвідчуватись страховим свідоцтвом, полісом, сертифікатом, що є формою договору страхування. Договір страхування набирає чинності з моменту внесення першого страхового платежу, якщо інше не передбачено договором страхування.

Відповідно до п. 1.8. ч. 1 ст. 1 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховий поліс - єдина форма внутрішнього договору страхування, яка посвідчує укладення такого договору.

Таким чином, відшкодована МТСБУ шкода підлягає стягненню з винної особи в порядку регресу лише у разі, якщо на момент ДТП така особа не застрахувала свою цивільно-правову відповідальність.

Отже, безпідставними є доводи апеляційної скарги про те, що цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 була застрахована в ПрАТ «СК «Юнівес» поліс №АЕ/9874838, а тому саме ПрАТ «СК «Юнівес» має відшкодовувати матеріальну шкоду потерпілої особи.

Доводи відзиву на апеляційну скаргу є обґрунтованими.

3.5 Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги, з посиланням на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції

Виходячи з вищезазначеного, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги є доведеними частково, а тому вона підлягає задоволенню частково.

Слід також зазначити, що Європейський суд з прав людини вказав, що п. 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Проніна проти України», № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

При цьому, колегією суддів ураховано усталену практику Європейського суду з прав людини, який неодноразово відзначав, що рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторін (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Руїз Торія проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain, п. п. 29 - 30).

Право на обґрунтоване рішення дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії», п. 32.) Пункт 1 ст. 6 Конвенції не вимагає більш детальної аргументації від апеляційного суду, якщо він лише застосовує положення для відхилення апеляції відповідно до норм закону, як такої, що не має шансів на успіх, без подальших пояснень (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Бюрг та інші проти Франції» (Burg and others v. France), (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Гору проти Греції» №2) [ВП], § 41» (Gorou v. Greece no.2).

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 374, пункту 4 статті 376 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги скасовує судове рішення, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення при невідповідності висновків суду обставинам справи, з порушенням норм процесуального права або неправильному застосуванні норм матеріального права.

Оскільки судом було порушено норми процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про задоволення позову, за вищевказаного обґрунтування.

3.7 Порядок та строк касаційного оскарження

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.

Підстави касаційного оскарження передбачені частиною 2 статті 389 ЦПК України.

Частиною першою статті 390 ЦПК України передбачено, що касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Касаційна скарга подається безпосередньо до суду касаційної інстанції (ст. 391 ЦПК України).

4. Резолютивна частина

Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 376, 381, 382, 383, 384, 389, 390 ЦПК України, Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ,

постановив:

Апеляційнускаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Заочне рішення Приморського районного суду міста Одеси від 21 липня 2020 року скасувати. Ухвалити нове судове рішення.

Позовну заяву Моторно (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 провідшкодування впорядку регресувитрат,пов`язаних зрегламентною виплатою - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Моторно (транспортного) страхового бюро України (код ЄДРПОУ 21647131, місцезнаходження: 02154, м. Київ, Русанівський бульвар, 8) суму сплаченого відшкодування в розмірі 10 222 (десять тисяч двісті двадцять дві) гривні 45 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Моторно (транспортного) страхового бюро України (код ЄДРПОУ 21647131, місцезнаходження: 02154, м. Київ, Русанівський бульвар, 8) суму сплачено судового збору у розмірі 2102 (дві тисячі сто дві) гривні 00 копійок.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду у випадках, передбачених частиною другою статті 389 ЦПК України, протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.

Повний текст постанови складений 08 липня 2022 року.

Головуючий суддя: А. П. Заїкін

Судді: С. О. Погорєлова

О. М. Таварткіладзе