Єдиний державний реєстр судових рішень
ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 вересня 2024 року м. ПолтаваСправа № 440/4489/24
Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді - Довгопол М.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Полтавській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на службі, стягнення середнього заробітку,
В С Т А Н О В И В:
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
1. Стислий зміст позовних вимог
ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Національної поліції в Полтавській області , в якій просив:
- визнати протиправними та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Полтавській області № 592 від 18.03.2024 про неналежне виконання службових обов`язків та притягнення до дисциплінарної відповідальності в частині звільнення зі служби в Національній поліції України за порушення службової дисципліни старшого сержанта поліції ОСОБА_1 ;
- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Полтавській області № 123 о/с від 20.03.2024 в частині звільнення зі служби в поліції за п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України "Про Національну поліцію" (у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби) старшого сержанта поліції ОСОБА_1 ;
- поновити старшого сержанта поліції ОСОБА_1 на службі в Національній поліції України з 21.03.2024, допустити до негайного виконання рішення суду в цій частині;
- стягнути з Головного управління Національної поліції в Полтавській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу, а також витрати на правову допомогу.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем безпідставно застосовано до позивача найсуворіше покарання - звільнення з лав Національної поліції, оскільки позивач як працівник поліції до адміністративної або кримінальної відповідальності притягнутий не був, по відкритому кримінальному провадженню підозра йому не оголошувалася, а надано лише статус свідка, а викладені у наказі про притягнення до дисциплінарної відповідальності та висновку службового розслідування факти є надуманими та не відповідають дійсним обставинам. Крім того, позивач зауважував, що при наданні пояснень під час службового розслідування позивач перебував під психологічним тиском з боку присутніх осіб, тому все визнав. На переконання позивача, усі доводи, покладені в основу спірного наказу № 592 від 18.03.2024 ґрунтуються на слідчих діях в рамках кримінального провадження № 12024170000000, відкритого за попередньою кваліфікацією частини 2 статті 362 КК України, за яким проводиться досудове розслідування, будь-якого доказу дисциплінарного проступку матеріали службового розслідування не містять, жодних негативних наслідків чи шкоди не настало, тому позивач не заслуговує на таке тяжке покарання, як звільнення з поліції.
2. Стислий зміст заперечень відповідача
У відзиві на позовну заяву /а.с. 30 - 37/ представник відповідача позовні вимоги не визнав та просив залишити їх без задоволення, посилаючись на те, що в ході проведення службового розслідування з`ясовано, що 22.02.2024 о 10.35 під час перевірки службової діяльності добового наряду чергової частини у приміщенні чергової частини УОАЗОР ГУНП, а саме мобільного телефону старшого сержанта поліції ОСОБА_1 у месенджері «WhatsApp» виявлена переписка із начальником чергової частини ВнП № 1 Полтавського РУП ГУНП капітаном поліції ОСОБА_2 , яка, зокрема, містила наступну інформацію: « НОМЕР_1 » - відправлена старшим сержантом поліції ОСОБА_1 22.02.2024 о 09:30; « АДРЕСА_1 » - відправлена старшим сержантом поліції ОСОБА_1 22.02.2024 о 09:31; « НОМЕР_6» - відправлена старшим сержантом поліції ОСОБА_1 22.02.2024 о 10:35; «Адрес?» - відправлена капітаном поліції ОСОБА_2 22.02.2024 о 10:38. Про даний факт, що свідчить про передачу поліцейськими даних з інформаційно- комунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України» стороннім особам, начальником УОАЗОР ГУНП полковником поліції ОСОБА_3 подано письмовий рапорт (ІКС ІПНП ГУНП за № 293 від 22.02.2024). 22.02.2024 слідчим слідчого управління ГУНП за вищевказаним фактом внесено відомості до ЄРДР за № 12024170000000182 з правовою кваліфікацією за ч. 2 ст.362 КК України, розпочато досудове розслідування. Представник відповідача звертав увагу, що старший сержант поліції ОСОБА_1 ознайомлений із зобов`язанням щодо дотримання вимог про нерозголошення персональних даних, а також з настанням відповідальності у разі порушення установлених вимог. В ході проведення службового розслідування позивач надав пояснення, в яких визнав вину та вказав, що інформацію він передавав за усною домовленістю з капітаном поліції ОСОБА_2 , який перебуває на посаді начальника ч/ч ВнП № 1 Полтавського РУП ГУНП, і наскільки йому відомо, дану інформацію капітан поліції ОСОБА_2 передавав працівникам служб, які займаються перевезенням трупів з місця події, за передачу службової інформації він будь-якої винагороди не отримував, а діяв лише на прохання капітана поліції ОСОБА_2 . Таким чином дисциплінарна комісія дійшла висновку, що поведінка старшого сержанта поліції ОСОБА_1 свідчить про відсутність у нього почуття відповідальності перед суспільством і законом за свої дії та несумісна з подальшим проходженням ним служби в Національній поліції України. Ураховуючи викладене, наказом ГУНП в Полтавській області від 18.03.2024 № 592 позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності та накладено дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції, яке реалізовано шляхом видання наказу № 123 о/с від 20.03.2024.
3. Процесуальні дії по справі
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 22.04.2024 позовну заяву залишено без руху /а.с. 21/.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 06.05.2024 заяву ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до суду - задоволено, поновлено ОСОБА_1 строк звернення до суду з позовом, прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі 440/4489/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Полтавській області про визнання протиправними та скасування наказів, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) /а.с. 25 - 26/.
20.05.2024 представником відповідача подано до суду клопотання про виклик в якості свідка начальника відділу службових розслідувань управління головної інспекції Головного управління Національної поліції в Полтавській області майора поліції ОСОБА_4 /а.с. 121 - 122/, а 21.05.2024 - клопотання про виклик у якості свідка начальника управління головної інспекції Головного управління Національної поліції в Полтавській області майора поліції ОСОБА_5 /а.с. 128 - 129/.
Ухвалою суду від 28.05.2024 відмовлено у задоволенні клопотань представника Головного управління Національної поліції в Полтавській області про виклик свідків /а.с. 136/.
28.05.2024 до суду надійшла відповідь на відзив/а.с. 132 - 133/, в якій представник позивача вказував про необґрунтованість доводів відповідача, викладених у відзиві та наголошував, що відповідачем не доведено будь-яке протиправне діяння з боку позивача, натомість долучені до висновку службового розслідування спростовують версію причетності працівників поліції до розповсюдження інформації з обмеженим доступом, оскільки особа, якій нібито передавалася інформація - ОСОБА_6 у поясненнях зазначив, що ні позивача, ні іншого працівника поліції не знає, ОСОБА_2 також не підтвердив передачу будь-якої інформації, а пояснення позивача написано під диктовку та під загрозою втратити роботу. Крім того, представник позивача звертав увагу на те, що відповідач не мав жодного права та підстав отримувати інформацію з особистого телефону позивача без дозволу суду, тому така інформація не може використовуватися як доказ будь-яких дій в порядку службової перевірки чи навіть кримінально-процесуального закону.
13.06.2024 представником позивача подано заяву про компенсацію понесених витрат /а.с. 139/, на яку відповідачем 18.07.2024 подано заперечення /а.с. 145 - 146/.
Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося на підставі частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України.
ІІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ
Дослідивши докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив такі обставини справи та відповідні правовідносини.
ОСОБА_1 перебував на службі в поліції з 07.11.2015, та з 01.05.2017 обіймав посаду помічника чергового чергової частини управління організаційно-аналітичного забезпечення та оперативного реагування ГУНП, про свідчить послужний список позивача /а.с. 42 - 45/ та копія наказу ГУНП в Полтавській області від 26.05.2017 № 209 о/с /а.с. 49/.
22.02.2024 начальником УОАЗОР ГУНП в Полтавській області ОСОБА_3 подано на ім`я начальника ГУНП в Полтавській області доповідну записку, в якій повідомлено, що 22.02.2024 ним в приміщенні чергової частини УОАЗОР ГУНП встановлений факт можливої причетності помічника чергового чергової частини УОАЗОР ГУНП старшого сержанта поліції ОСОБА_1 до передачі даних з інформаційно-комунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України» стороннім особам /а.с. 61, зворот/.
Наказом ГУНП в Полтавській області від 22.02.2024 № 195 «Про призначення та проведення службового розслідування» у зв`язку з надходженням інформації про можливе порушення помічником чергового чергової частини УОАЗОР ГУНП в Полтавській області старшим сержантом поліції ОСОБА_1 , начальником чергової частини відділення поліції № 1 Полтавського РУП капітаном поліції ОСОБА_2 та іншими працівниками ГУНП службової дисципліни, а саме передачі іншим особам інформації (за фактом смертей громадян) з обмеженим доступом, яка зберігається в автоматизованих системах, створеної та захищеної відповідно до чинного законодавства, призначено службове розслідування у формі письмового провадження та визначено склад дисциплінарної комісії /а.с. 62/.
З наказом позивача ознайомлено під підпис 22.02.2024.
Наказом ГУНП в Полтавській області від 06.03.2024 № 241 «Про продовження строку проведення службового розслідування» строк проведення службового розслідування, призначеного наказом ГУНП в Полтавській області від 22.02.2024 № 195, продовжено до 22.03.2024 /а.с. 114/.
Наказом ГУНП в Полтавській області від 13.03.2024 № 268 внесено зміни до персонального складу дисциплінарної комісії, призначеної наказом ГУНП в Полтавській області від 22.02.2024 № 195 /а.с. 115/.
До матеріалів службового розслідування долучено, зокрема, Акт огляду мобільного телефону (подія за участю помічника чергового ЧЧ ОУАЗОР ГУНП в Полтавській області) від 22.02.2024 /а.с. 63/, яким засвідчено, що Комісією у складі: полковника поліції ОСОБА_3 , начальника УОАЗОР ГУНП в Полтавській області; полковника поліції ОСОБА_8 , начальника УІАП ГУНП в Полтавській області; майора поліції ОСОБА_9 старшого оперуповноваженого в ОВС Полтавського управління ДВБ НП України, у приміщенні чергової частини УОАЗОР ГУНП в Полтавській області, оглянуто мобільний телефон айфон 13 (ІМЕІ НОМЕР_8, ІМЕІ2 НОМЕР_9), який на праві власності належить помічнику чергового чергової частини УОАЗОР ГУНП в Полтавській області старшому сержанту поліції ОСОБА_1 , на що останній надав добровільну згоду, по факту можливого порушення ним службової дисципліни, а саме несанкціонованих дій з інформацією, яка обробляється в електронно- обчислювальних машинах, автоматизованих системах, комп`ютерних мережах або на носіях такої інформації. Комісійним переглядом телефону встановлено, що 22.02.2024 помічник чергового чергової частини УОАЗОР ГУНП в Полтавській області старший сержант поліції ОСОБА_1 через мессенджер Ватсап о 09 год. 30 хв. відправив смс зі змістом: (НОМЕР_1) користувачу під ім`ям ОСОБА_10 , о 09 год. 31 хв. відправив смс зі змістом: ( АДРЕСА_2 ) користувачу під ім`ям ОСОБА_10 , о 09 год. 31 хв. відправив смс зі змістом: (Доброго) користувачу під ім`ям ОСОБА_10 , о 09 год. 32 хв. отримав смс зі змістом (Добрий) від користувачу під ім`ям ОСОБА_10 , о 10 год. 35 хв. відправив смс зі змістом: (НОМЕР_6) користувачу під ім`ям ОСОБА_10 , о 10 год. 38 хв. отримав смс зі змістом (Адрес?) від користувачу під ім`ям ОСОБА_10 . В ході подальшого огляду мессенджера Ватсап та телефонної книги даного мобільного телефону встановлено, що контакт під ім`ям ОСОБА_10 збережено на даному пристрої (мобільний телефон НОМЕР_2 ). До акту долучено фотознімки екрану телефону на 4 арк. /а.с. 64 - 65/.
Також у матеріалах службового розслідування міститься Акт перегляду мобільного телефону іРhone 13 з сім картою НОМЕР_2 (ІМЕІ НОМЕР_3 , ІМЕІ НОМЕР_4 ) (події за участі начальника чергової частини відділення поліції № 1- Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області капітана поліції ОСОБА_2 ) від 22.02.2024 /а.с. 66/, відповідно до якого Комісія у складі підполковника поліції ОСОБА_11 , оперуповноваженого відділу оперативних розробок Полтавського управління ДВБ НП України; майора поліції ОСОБА_5 , начальника управління головної інспекції ГУНП в Полтавській області; капітана поліції ОСОБА_12 , інспектора відділу підтримки управління головної інспекції ГУНП в Полтавській області у приміщенні відділення поліції № 1 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області (м. Полтава, вул. Стрітенська, 16) в кабінеті начальника чергової частини цього ж підрозділу капітана поліції ОСОБА_2 (№ 6) оглянула його мобільний телефон марки іРhone 13 з сім картою НОМЕР_2 (ІМЕІ НОМЕР_3 , ІМЕІ НОМЕР_4 ), (далі - іРhone 13), зокрема чатів у мобільному застосунку «WhatsАрр». Огляд проводився за добровільної згоди ОСОБА_2 . Встановлено, що у списку чатів мається переписка із абонентом « ОСОБА_13 » ( НОМЕР_5 ): о 09.30 22.02.2024 від вказаного вище абонента мається вхідне повідомлення: « НОМЕР_1 », о 09.31 22.02.2024 від цього ж абонента наступне повідомлення: « АДРЕСА_2 », цієї ж хвилини наступне повідомлення: «Доброго», о 09.32 22.09.2024 відповідь із іРhone 13: «Добрий», о 10.35 22.02.2024 повідомлення від абонента «ОСОБА_1»: « НОМЕР_6 », о 10.38 22.02.2024 відповідь із іРhone 13: «Адрес?». Всі повідомлення рахуються прочитаними. Також, у списку чатів мається переписка із абонентом «ОСОБА_16» ( НОМЕР_7 ): о 09.30 22.02.2024 із іРhone 13 переслане повідомлення: « НОМЕР_1 » (з відміткою застосунку «переслано», мається на увазі - від іншого абонента), 09.31 22.02.2024 із іРhone 13 переслане повідомлення: « АДРЕСА_2 »; 10.35 22.02.2024 із іРhone 13 переслане повідомлення: « НОМЕР_6» (з відміткою застосунку «переслано», мається на увазі - від іншого абонента); 10.38 22.02.2024 із іРhone 13 вихідний виклик (тривалістю 9 сек. з відміткою застосунку про те, що виклик прийнятий іншим абонентом), 10.39 22.02.2024 на іРhone 13 вхідний виклик (тривалістю 38 сек. (з відміткою застосунку про те, що виклик прийнятий). Всі повідомлення рахуються прочитаними. Огляд інших чатів не проводився (стосуються робочих та особистих справ).
У письмових поясненнях від 22.02.2024 /а.с. 67/ ОСОБА_1 вказав, що заступивши на добове чергування 22.02.2024 в черговій частині ГУНП в Полтавській області, близько 10:30 він із ІПНП «Цунамі» скинув номер телефону події під кваліфікацією «Раптова смерть» іншому поліцейському. Подібний факт траплявся не часто, а в останні дні чергування. Фотофіксацію із Цунамі не здійснював, а інформацію передав у друкованому форматі. Дану інформацію передавав за усною домовленістю із одним із співробітників, а саме, ОСОБА_2 , який перебуває на посаді начальника ч/ч ВнП № 1 Полтавського РУП ГУНП.
Також старший сержант поліції ОСОБА_1 зазначив, що наскільки йому відомо, дану інформацію капітан поліції ОСОБА_2 передавав службам, які займаються перевезенням трупів. За дані дії будь-якої винагороди не отримував, а діяв лише на усне прохання в усній формі. В такому вигляді він надавав інформацію ОСОБА_2 про смерті громадян, кожної зміни, але не про всі випадки, так як виконуючи свої посадові обов`язки, всіх подій не бачив. Дану службову інформацію скидав ОСОБА_2 та знав, що в подальшому він її передає приватним похоронним службам. Чи отримував він за це вигоду (кошти, послуги чи інші блага) йому невідомо. Свою вину визнав повністю.
Згідно з довідкою про хід досудового розслідування кримінального провадження № 12024170000000182 від 22.02.2024 за ч. 2 ст. 362 КК України /а.с. 77/, долученою до матеріалів службового розслідування у провадженні СУ ГУНП в Полтавській області перебувають матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024170000000182 від 22.02.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 362 КК України. Досудовим розслідуванням встановлено, що 22.02.2024 о 10:35 год. У приміщенні чергової частини УОАЗОР ГУНП в Полтавській області виявлено факт несанкціонованих дій з інформацією, яка обробляється в електронно-обчислювальних машинах (комп`ютерах), автоматизованих системах, а саме: копіювання інформації щодо факту смерті громадянина з інформаційно-комунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України» помічником чергового чергової частини старшим сержантом поліції ОСОБА_1 , який перебував у складі добового наряду. На даний момент вирішується питання про визначення підслідності у кримінальному провадженні за ТУ ДБР у м. Полтаві.
Враховуючи ці та інші документи, комісією за наслідками службового розслідування складено висновок службового розслідування за фактом порушення службової дисципліни, передачі службової інформації стороннім особам помічником чергового ЧЧ УОАЗОР ГУНП старшим сержантом поліції ОСОБА_1 , та начальником чергової частини ВнП № 1 Полтавського РУП ГУНП капітаном поліції ОСОБА_2 , а також порушення службової дисципліни іншими поліцейськими від 15.03.2024 (далі - висновок службового розслідування), в якому зазначено, що відомості, які стали підставою для призначення службового розслідування, уважати такими, що знайшли своє підтвердження (п. 2), наявність або відсутність складу кримінального правопорушення в діях ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , має бути установлено за результатами розгляду кримінального провадження № 12024170000000182 з правовою кваліфікацією за ч. 2 ст.362 КК України, органами досудового слідства та суду (п. 3), в діях старшого сержанта поліції ОСОБА_1 , капітана поліції ОСОБА_2 , підполковника поліції ОСОБА_14 та підполковника поліції ОСОБА_15 , маються ознаки дисциплінарного проступку (п. 4); за порушення службової дисципліни, а саме недотримання вимог п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», п. 1,6 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII, ст. 43 Закону України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 № 1700-VII, абзаців 2, 3, 6, 12 п. 1 р. II, абзацу 5 п. 2 р. II Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179; пп. 2 п. 34 р. VII Інструкції з організації діяльності чергової служби органів (підрозділів) Національної поліції України, затвердженої наказом МВС України від 23.05.2017 №440, абз. 4 п. 11 р. І Інструкції з організації реагування на заяви і повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події та оперативного інформування в органах (підрозділах) Національної поліції України, затвердженої наказом МВС України від 27.04.2020 № 357, п. 6 р. II Порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події, затвердженого наказом МВС України від 08.02.2019 № 100, п. 2 р. III, п. 6 р. IV Положення про інформаційно-комунікаційну систему «Інформаційний портал Національної поліції України», затвердженого наказом МВС України від 03.08.2017 № 676, п.п. 6, 8, 15, 16 п. 1 наказу ГУНП в Полтавській області від 07.12.2022 № 1040 «Про користування інформаційно-комунікаційною системою «Інформаційний портал Національної поліції України» працівниками ГУНП в ^ Полтавській області», до старшого сержанта поліції ОСОБА_1 , (0030317) помічника чергового чергової частини управління організаційно-аналітичного забезпечення та оперативного реагування ГУНП в Полтавській області застосувати дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби в поліції (п. 6 ).
При цьому комісія констатувала, що старший сержант ОСОБА_1 вчинив діяння, несумісне з його посадою, оскільки скоїв проступок проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов`язкам, підриває довіру до нього як до носія влади та унеможливлює подальше проходження ним служби в Національній поліції України, незалежно від того, визнаний він чи ні винним судом у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого за ч. 2 ст. 362 КК України.
Наказом ГУНП в Полтавській області від 18.03.2024 № 592 «Про неналежне виконання службових обов`язків та притягнення до дисциплінарної відповідальності» за порушення службової дисципліни, недотримання вимог п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», п.п. 1, 6 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII, ст. 43 Закону України «Про запобігання корупції», абзаців 2, 3, 6, 12 п. 1 р. II, абзацу 5 п. 2 р. II Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179, пп. 2 п. 34 р. VII Інструкції з організації діяльності чергової служби органів (підрозділів) Національної поліції України, затвердженої наказом МВС України від 23.05.2017 №440, абзацу 4 п. 11 р. І Інструкції з організації реагування на заяви і повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події та оперативного інформування в органах (підрозділах) Національної поліції України, затвердженої наказом МВС України від 27.04.2020 № 357, п. 6 р. II Порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події, затвердженого наказом МВС України від 08.02.2019 № 100, п. 2 р. III, п. 6 р. IV Положення про інформаційно- комунікаційну систему «Інформаційний портал Національної поліції України», затвердженого наказом МВС України від 03.08.2017 № 676, п.п. 6, 8, 15, 16 п. 1 наказу ГУНП в Полтавській області від 07.12.2022 № 1040 «Про користування інформаційно-комунікаційною системою «Інформаційний портал Національної поліції України» працівниками ГУНП в Полтавській області» старшого сержанта поліції ОСОБА_1 , (0030317), помічника чергового чергової частини управління організаційно-аналітичного забезпечення та оперативного реагування ГУНП в Полтавській області звільнено зі служби в поліції (п.1) /а.с. 45 зворот - 48/.
Наказом ГУНП в Полтавській області від 20.03.2024 № 123 о/с згідно із Законом України «Про Національну поліцію» старшого сержанта поліції ОСОБА_1 , помічника чергового чергової частини управління організаційно-аналітичного забезпечення та оперативного реагування звільнено зі служби в поліції 20.03.2024 за п. 6 ч. 1 ст. 77 (у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України) /а.с. 49, зворот/.
Не погодившись із наказами Головного управління Національної поліції в Полтавській області № 592 від 18.03.2024 та № 123 о/с від 20.03.2024 в частині притягнення до дисциплінарної відповідальності та звільнення зі служби в Національній поліції України, позивач звернувся до суду з цим позовом.
ІІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВА
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України "Про Національну поліцію" від 02.07.2015 № 580-VIII (далі - Закон № 580-VIII, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу в поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції (частина перша статті 17 Закону № 580-VIII).
Відповідно до пунктів 1, 5 частини першої статті 18 Закону № 580-VIII поліцейський зобов`язаний, зокрема: неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського (п. 1); зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв`язку з виконанням службових обов`язків (п. 5).
За приписами положень частин 1, 2 статті 19 Закону № 580-VIII у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону, а також з урахуванням бойового імунітету, визначеного Законом України "Про оборону України".
Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.
Законом України від 15.03.2018 №2337-VIII затверджено Дисциплінарний статут Національної поліції України (далі - Дисциплінарний статут), який визначає сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження.
Відповідно до частини 1 статті 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.
За приписами пунктів 1, 6 частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України "Про Національну поліцію", зобов`язує поліцейського, зокрема:
- бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України (п.1);
- утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов`язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України (п. 6).
Наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179 затверджено Правила етичної поведінки поліцейських ( далі - Правила), які поширюються на всіх поліцейських, які проходять службу в Національній поліції України (далі - поліція). Дотримання вимог цих Правил є обов`язком для кожного поліцейського незалежно від займаної посади, спеціального звання та місцеперебування.
Відповідно до абзаців 2, 3, 6, 12 пункту 1 розділу ІІ Правил під час виконання службових обов`язків поліцейський повинен: неухильно дотримуватися положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського (абз. 2); професійно виконувати свої службові обов`язки, діяти лише на підставі, у межах повноважень та в спосіб, що визначені Конституцією, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, міжнародними договорами України, а також цими Правилами (абз. 3); неухильно дотримуватись антикорупційного законодавства України, обмежень, пов`язаних зі службою в Національній поліції України, визначених Законами України «Про Національну поліцію», «Про запобігання корупції» та іншими актами законодавства України (абз. 6); зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв`язку з виконанням службових обов`язків (абз. 12).
Згідно з абзацом 5 пункту 2 розділу ІІ Правил під час виконання службових обов`язків поліцейському заборонено: розголошувати та використовувати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв`язку з виконанням службових обов`язків, у тому числі після припинення служби в поліції, крім випадків, визначених законом.
Статтею 43 Закону України «Про запобігання корупції» визначено, особи, зазначені у пункті 1 (зокрема, поліцейські), підпункті "а" пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, не розголошують і не використовують в інший спосіб конфіденційну та іншу інформацію з обмеженим доступом, що стала їм відома у зв`язку з виконанням своїх службових повноважень та професійних обов`язків, крім випадків, встановлених законом.
Підпунктом 2 пункту 34 розділу VII Інструкції з організації діяльності чергової служби органів (підрозділів) Національної поліції України, затвердженої наказом МВС України від 23.05.2017 №440 (у редакції, чинній на час спірних правовідносин) передбачено, що черговим чергової зміни та членам добового наряду чергової служби забороняється: розголошувати в будь-який спосіб інформацію, що зберігається в системі ІПНП або яка їм стала відома у зв`язку з виконанням службових обов`язків, крім випадків, передбачених законодавством.
Згідно з абзацом 4 пункту 11 розділу І Інструкції з організації реагування на заяви і повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події та оперативного інформування в органах (підрозділах) Національної поліції України, затвердженої наказом МВС України від 27.04.2020 № 357, під час приймання та реєстрації заяв і повідомлень про правопорушення або події, організації та здійснення оперативного реагування на них посадовим особам, уповноваженим на здійснення прийому, опрацювання та реєстрації заяв і повідомлень про правопорушення або події, а також поліцейським нарядів поліції забороняється: надавати наявну в системі ІПНП інформацію стороннім особам, а також посадовим особам правоохоронних органів, яких працівник не може ідентифікувати.
Відповідно до пункту 6 розділу II Порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події, затвердженого наказом МВС України від 08.02.2019 № 100, поліцейський незалежно від місця свого перебування в разі виявлення або отримання інформації про кримінальне правопорушення та іншу подію чи звернення до нього громадян із заявою (повідомленням) невідкладно повідомляє про це за скороченим номером екстреного виклику поліції « 102» і зобов`язаний ужити заходів щодо запобігання правопорушенню, його припинення, рятування людей, надання допомоги особам, які її потребують, установлення і затримання осіб, які вчинили правопорушення, та охорони місця події.
За змістом пункту 2 розділу III, пункту 6 розділу IV Положення про інформаційно- комунікаційну систему «Інформаційний портал Національної поліції України», затвердженого наказом МВС України від 03.08.2017 № 676, в інформаційних ресурсах системи ІПНП обробляється інформація, яка належить до державних інформаційних ресурсів. Така інформація не підлягає поширенню та передачі іншим особам, крім випадків, передбачених законодавством.
Користувачі системи ІПНП зобов`язані не розголошувати у будь-який спосіб інформацію, яка їм стала відома у зв`язку з виконанням посадових обов`язків, крім випадків, передбачених законом, відповідають за достовірність інформації, що вводиться ними до відповідних інформаційних ресурсів системи ІПНП, та зобов`язані дотримуватися законодавства у сфері захисту інформації.
Відповідно до положень статті 11 Дисциплінарного статуту за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.
За вчинення адміністративних правопорушень поліцейські несуть дисциплінарну відповідальність відповідно до цього Статуту, крім випадків, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення.
Поліцейських, яких в установленому порядку притягнуто до адміністративної, кримінальної або цивільно-правової відповідальності, одночасно може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності згідно з цим Статутом.
Статтею 12 Дисциплінарного статуту передбачено, що дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
Відповідно до частини 2 статті 13 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.
Згідно з частиною 3 статті 13 Дисциплінарного статуту до поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.
Частиною 2 статті 14 Дисциплінарного статуту визначено, що службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.
Відповідно до частини 15 статті 15 Дисциплінарного статуту за результатами проведеного службового розслідування дисциплінарна комісія приймає рішення у формі висновку.
Частинами 1, 3, 4, 7, 8 статті 19 Дисциплінарного статуту встановлено, що у висновку за результатами службового розслідування зазначаються:
1) дата і місце складання висновку, прізвище та ініціали, посада і місце служби членів дисциплінарної комісії, що проводила службове розслідування;
2) підстава для призначення службового розслідування;
3) обставини справи, зокрема обставини вчинення поліцейським дисциплінарного проступку;
4) пояснення поліцейського щодо обставин справи;
5) пояснення інших осіб, яким відомі обставини справи;
6) пояснення безпосереднього керівника поліцейського щодо обставин справи;
7) документи та матеріали, що підтверджують та/або спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку;
8) відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень;
9) причини та умови, що призвели до вчинення проступку, вжиті або запропоновані заходи для їх усунення, обставини, що знімають з поліцейського звинувачення;
10) висновок щодо наявності або відсутності у діянні поліцейського дисциплінарного проступку, а також щодо його юридичної кваліфікації з посиланням на положення закону;
11) вид стягнення, що пропонується застосувати до поліцейського у разі наявності в його діянні дисциплінарного проступку.
Під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.
Обставинами, що пом`якшують відповідальність поліцейського, є:
1) усвідомлення та визнання своєї провини у вчиненні дисциплінарного проступку;
2) попередня бездоганна поведінка;
3) високі показники виконання повноважень, наявність заохочень та державних нагород;
4) вжиття заходів щодо запобігання, відвернення або усунення негативних наслідків, які настали або можуть настати внаслідок вчинення дисциплінарного проступку, добровільне відшкодування завданої шкоди;
5) вчинення проступку під впливом погрози, примусу або через службову чи іншу залежність;
6) вчинення проступку внаслідок неправомірних дій керівника.
У разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції.
Під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.
За приписами частини 1 статті 22 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення виконується негайно, але не пізніше місяця з дня його застосування, не враховуючи часу перебування поліцейського у відпустці, відрядженні або на лікарняному (у період тимчасової непрацездатності). Після закінчення зазначеного строку дисциплінарне стягнення не виконується.
Особливості проведення службового розслідування в період дії воєнного стану врегульовані розділом V Дисциплінарного статуту.
Згідно з частинами 1, 3 статті 26 розділу V Дисциплінарного статуту у період дії воєнного стану службове розслідування проводиться з дотриманням вимог цього Статуту з урахуванням особливостей, визначених цим розділом.
Службове розслідування призначається та проводиться у формі письмового провадження.
Службове розслідування має бути завершене протягом 15 календарних днів з дня його призначення уповноваженим керівником. У разі потреби цей строк може бути продовжений керівником, який призначив службове розслідування, але не більш як на 15 календарних днів.
За змістом частин 1, 2 статті 29 розділу V Дисциплінарного статуту у разі встановлення за результатами службового розслідування в діях поліцейського дисциплінарного проступку видається письмовий наказ про застосування до нього одного з видів дисциплінарного стягнення з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Дисциплінарні стягнення застосовуються в порядку зростання від менш суворого, яким є зауваження, до більш суворого - звільнення зі служби в поліції.
Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 77 Закону № 580-VIII поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється: у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
ІV. ВИСНОВКИ СУДУ
Аналіз викладених норм свідчить, що протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходу за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції, є дисциплінарним проступком, який є підставою для притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності.
Ці обставини, як і причини та умови, що їх зумовили, а також ступінь вини поліцейського, з`ясовуються під час службового розслідування, за наслідками якого вирішується питання щодо наявності чи відсутності у діянні поліцейського складу дисциплінарного проступку, та, відповідно - щодо наявності чи відсутності підстав для притягнення його до дисциплінарної відповідальності.
При цьому вчинення працівником поліції діяння, за яке передбачено одночасно різні види юридичної відповідальності, зокрема дисциплінарну, кримінальну та/або адміністративну, не у всіх випадках ставить їх у залежність одне від одного. Підстави притягнення до кримінальної чи адміністративної відповідальності не слід ототожнювати із підставами для притягнення особи до дисциплінарної відповідальності за наслідками службового розслідування, яким встановлено склад дисциплінарного проступку у вигляді порушення службової дисципліни та порушення Присяги поліцейського.
У постанові Верховного Суду від 10.04.2023 у справі № 520/5143/21 звернуто увагу на те, що звільнення у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби не пов`язано із кримінально-правовою, цивільно-правовою чи адміністративно-правовою кваліфікацією тих самих діянь, які водночас стали підставою для ініціювання службового розслідування.
Вирішення питання про правомірність притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності передбачає необхідність з`ясувати саме наявність складу дисциплінарного проступку в його діяннях.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини не є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод притягнення особи до дисциплінарної відповідальності на основі відомостей про факти, що встановлені у кримінальному провадженні, якщо такі відомості аналізувалися під кутом зору правил службової етики, навіть якщо особа була у кримінальному провадженні виправданою (див. mutatis рішення Європейської комісії з прав людини від 06.10.1982 у справі «X.v.Austria» про неприйнятність заяви № 9295/81) чи таке провадження було закрите (див. mutatis рішення Європейської комісії з прав людини від 07.10.1987 у справі «C.v.the» про неприйнятність заяви № 11882/85).
Також гарантована пунктом 2 статті 6 Конвенції презумпція невинуватості застосовується до процедури, яка за своєю суттю є кримінальною, і в межах якої суд робить висновок про вину особи саме у кримінально-правовому сенсі (рішення Європейського суду з прав людини від 11 лютого 2003 року у справі «Ringvold v. Norway», заява № 34964/97). Відтак, зазначена гарантія не може бути поширена на дисциплінарні й інші провадження, які згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції охоплюються поняттям спору щодо прав та обов`язків цивільного характеру.
Предметом спору у цій справі є наказ Головного управління Національної поліції в Полтавській області від 18.03.2024 № 592 «Про неналежне виконання службових обов`язків та притягнення до дисциплінарної відповідальності», яким за порушення службової дисципліни, недотримання вимог п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», п.п. 1, 6 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII, ст. 43 Закону України «Про запобігання корупції», абзаців 2, 3, 6, 12 п. 1 р. II, абзацу 5 п. 2 р. II Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179, пп. 2 п. 34 р. VII Інструкції з організації діяльності чергової служби органів (підрозділів) Національної поліції України, затвердженої наказом МВС України від 23.05.2017 №440, абзацу 4 п. 11 р. І Інструкції з організації реагування на заяви і повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події та оперативного інформування в органах (підрозділах) Національної поліції України, затвердженої наказом МВС України від 27.04.2020 № 357, п. 6 р. II Порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події, затвердженого наказом МВС України від 08.02.2019 № 100, п. 2 р. III, п. 6 р. IV Положення про інформаційно- комунікаційну систему «Інформаційний портал Національної поліції України», затвердженого наказом МВС України від 03.08.2017 № 676, п.п. 6, 8, 15, 16 п. 1 наказу ГУНП в Полтавській області від 07.12.2022 № 1040 «Про користування інформаційно-комунікаційною системою «Інформаційний портал Національної поліції України» працівниками ГУНП в Полтавській області» старшого сержанта поліції ОСОБА_1 , (0030317), помічника чергового чергової частини управління організаційно-аналітичного забезпечення та оперативного реагування ГУНП в Полтавській області звільнено зі служби в поліції (п.1), та прийнятий на його підставі наказ ГУНП в Полтавській області від 20.03.2024 № 123 о/с .
Наказ від 18.03.2024 № 592 мотивовано тим, що за результатами проведеного службового розслідування установлено, що 22.02.2024 старший сержант поліції ОСОБА_1 , знаходячись на службі у добовому наряді у якості помічника чергового чергової частини УОАЗОР ГУНП, скориставшись базою даних ІКС ІПНП за допомогою свого особистого логіна, безпідставно отримав службову інформацію про заявників та засобами електронного зв`язку, а саме месенджером «WhatsАрр», зі свого мобільного телефону передав її капітану поліції ОСОБА_2 з метою подальшої передачі інформації працівникам служб, які займаються перевезенням трупів з місця події. Старший сержант поліції ОСОБА_1 визнав факт передачі даних про заявників (їх номери телефонів, домашні адреси) з інформаційно-комунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України» капітану поліції ОСОБА_2 з метою її подальшої передачі останнім працівникам служб, які займаються перевезенням трупів з місця події. При цьому встановлено, що відповідно до бази даних ІКС ІПНП (СО)ГУНП повідомлень від старшого сержанта поліції ОСОБА_1 чи капітана поліції ОСОБА_2 щодо прохання у протиправному наданні чи отримання службової інформації вказаними поліцейськими з метою її подальшої передачі працівникам служб, які займаються перевезенням трупів з місця події на короткий номер «102» не надходило. До ІКС ІПНП (ЄО) ГУНП чи структурних підрозділів ГУНП відповідні повідомлення не реєструвались. Вказане свідчить про умисне грубе порушення службової дисципліни старшим сержантом поліції ОСОБА_1 , яке виразилось у передачі службової інформації з метою надання переваги окремим підприємцям, які займаються перевезенням трупів з місця події. Таким чином, констатовано, що своїми діями старший сержант поліції ОСОБА_1 вчинив проступок, несумісний з подальшим проходженням служби в Національній поліції України, та заслуговує на притягнення до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в поліції.
Суд зазначає, що матеріалами службового розслідування та в ході розгляду справи підтверджено обставини, покладені в основу спірного наказу.
Так, згідно з розстановкою нарядів на 22.02.2024 /а.с. 111, зворот - 112/ 22.02.2024 старший сержант поліції ОСОБА_1 , помічник чергового чергової частини УОАЗОР ГУНП, знаходився на службі у добовому наряді. Про наявність доступу позивача до бази даних ІКС ІПНП свідчить заявка на надання доступу ІКС ІПНП /а.с. 74, зворот/, при цьому позивачем підписано зобов`язання щодо дотримання вимог про нерозголошення персональних даних від 16.07.2021 /а.с. 75/.
Однак Актом огляду мобільного телефону (подія за участю помічника чергового ЧЧ ОУАЗОР ГУНП в Полтавській області) від 22.02.2024 /а.с. 63/, складеним Комісією у складі: полковника поліції ОСОБА_3 , начальника УОАЗОР ГУНП в Полтавській області; полковника поліції ОСОБА_8 , начальника УІАП ГУНП в Полтавській області; майора поліції ОСОБА_9 старшого оперуповноваженого в ОВС Полтавського управління ДВБ НП України, у приміщенні чергової частини УОАЗОР ГУНП в Полтавській області, у зв`язку з оглядом мобільного телефону айфон 13 (ІМЕІ НОМЕР_8 , ІМЕІ2 НОМЕР_9 ), який на праві власності належить позивачу, засвідчено, що останній за допомогою месенджеру «WhatsАрр» передавав персональні дані (мобільний телефон, адресу заявників), які містилися в ІКС ІПНП, капітану поліції ОСОБА_2 . На підтвердження наведеного факту до Акту долучено фотознімки екрану телефону на 4 арк. /а.с. 64 - 65/.
Суд критично оцінює посилання позивача на те, що відповідач не мав жодного права та підстав отримувати інформацію з особистого телефону позивача без дозволу суду, тому така інформація не може використовуватися як доказ у справі. Суд звертає увагу на те, що в Акті огляду мобільного телефону вказано, що ОСОБА_1 надав добровільну згоду на огляд телефону, що позивачем не заперечується.
Суд враховує, що відповідно до положень частин 1, 2 статті 306 Цивільного кодексу України фізична особа має право на таємницю листування, телеграм, телефонних розмов, телеграфних повідомлень та інших видів кореспонденції. Листи, телеграми тощо є власністю адресата.
Листи, телеграми та інші види кореспонденції можуть використовуватися, зокрема шляхом опублікування, лише за згодою особи, яка направила їх, та адресата.
Якщо кореспонденція стосується особистого життя іншої фізичної особи, для її використання, зокрема шляхом опублікування, потрібна згода цієї особи.
Із Акту перегляду мобільного телефону іРhone 13 з сім картою НОМЕР_2 (ІМЕІ НОМЕР_3 , ІМЕІ НОМЕР_4 ), який належить капітану поліції ОСОБА_2 , слідує, що вказані повідомлення, надіслані позивачем, отримано і прочитано ОСОБА_2 та переслано абоненту «ОСОБА_16» (НОМЕР_7) /а.с. 66/. При цьому в акті зазначено, що огляд проводився за добровільної згоди ОСОБА_2 .
Отже, листування позивача із ОСОБА_2 отримано відповідачем за наявності згоди особи, яка направила повідомлення, та адресата, тому є належним доказом у справі.
Суд також бере до уваги, що у письмових поясненнях від 22.02.2024 /а.с. 67/ ОСОБА_1 підтвердив, що заступивши на добове чергування 22.02.2024 в черговій частині ГУНП в Полтавській області, близько 10:30 він із ІПНП «Цунамі» скинув номер телефону події під кваліфікацією «Раптова смерть» іншому поліцейському ОСОБА_2 , при цьому подібний факт траплявся не часто, а в останні дні чергування. Крім того, зазначив, що наскільки йому відомо, дану інформацію капітан поліції ОСОБА_2 передавав службам, які займаються перевезенням трупів. Свою вину визнав повністю.
Доводи позивача про те, що письмові пояснення написані ним «під диктовку» та за умови психологічного тиску, є необґрунтованими, оскільки позивачем не зазначено прізвищ і посад осіб, які здійснювали вплив на позивача. Крім того, позивачем надалі в ході службового розслідування не надіслано інших пояснень з посиланням на подання перших під тиском, як і не здійснено спроб довести до відома керівництва ГУНП про будь-які порушення, що мали місце під час відібрання пояснень.
Суд також акцентує увагу на тому, що у заявах по суті справи позивачем не зазначено інших мотивів, з яких ним здійснювалася передача даних ІКС ІПНП, та не обґрунтовано наявність будь-яких службових цілей такої передачі.
При цьому службовим розслідуванням встановлено, що відповідно до бази даних ІКС ІПНП (СО)ГУНП повідомлень від старшого сержанта поліції ОСОБА_1 чи капітана поліції ОСОБА_2 щодо прохання протиправного надання чи отримання службової інформації вказаними поліцейськими з метою її подальшої передачі працівникам служб, які займаються перевезенням трупів з місця події на короткий номер « 102» не надходило.
Наказом ГУНП в Полтавській області від 07.12.2022 № 1040 «Про користування інформаційно-комунікаційною системою «Інформаційний портал Національної поліції України» працівниками ГУНП в Полтавській області» /а.с. 87/, з урахуванням змін, внесених наказом ГУНП від 27.10.2023 № 1058 /а.с. 89 - 90/, з якими позивач ознайомлений, працівникам ГУНП в Полтавській області, які є користувачами ІКС ІПНП, категорично заборонено: використовувати інформацію, отриману з ІКС ІПНП, з приватною або будь-якою іншою метою, не пов`язаною з виконанням службових обов`язків, у тому числі на прохання сторонніх осіб (п.6); надавати наявну в системі ІКС ІПНП інформацію стороннім особам, а також посадовим особам правоохоронних органів, яких працівник не може ідентифікувати (п. 8); фотографувати, копіювати та розповсюджувати інформацію з ІКС ІПНП (в тому числі за допомогою месенджерів) у випадках, що не пов`язані з виконанням службових обов`язків (п. 15); здійснювати пошук, перегляд інформації з ІКС ІПНП без службової необхідності (п. 16).
За ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 362 КК України, а саме за фактом несанкціонованих дій з інформацією, яка обробляється в електронно-обчислювальних машинах (комп`ютерах), автоматизованих системах, а саме: копіювання інформації щодо факту смерті громадянина з інформаційно-комунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України» помічником чергового чергової частини старшим сержантом поліції ОСОБА_1 , здійснюється досудове розслідування, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024170000000182 від 22.02.2024, що підтверджується довідкою про хід досудового розслідування відповідного кримінального провадження /а.с. 77/.
Отже, матеріалами службового розслідування підтверджено факт передачі старшим сержантом поліції ОСОБА_1 відомостей з обмеженим доступом з ІКС ІПНП без службової необхідності, що є порушенням ряду нормативних актів, вказаних у спірному наказі, та Наказу ГУНП в Полтавській області від 07.12.2022 № 1040, встановлено, що указане стало можливим внаслідок особистої недисциплінованості, низьких морально-ділових якостей та повного ігнорування вимог законодавства, а відтак констатовано наявність дисциплінарного проступку.
Суд відхиляє доводи позивача, про те, що долучені до висновку службового розслідування документи спростовують версію причетності працівників поліції до розповсюдження інформації з обмеженим доступом, оскільки особа, якій нібито передавалася інформація - ОСОБА_6 у поясненнях зазначив, що ні позивача, ні іншого працівника поліції не знає, ОСОБА_2 також не підтвердив передачу будь-якої інформації. Суд зауважує, що зміст письмових пояснень ОСОБА_2 /а.с. 68/ та ОСОБА_6 /а.с. 69/ спростовується іншими документами, долученими до матеріалів службового розслідування (у тому числі, актами огляду мобільних телефонів та власне поясненнями позивача).
Із висновку службового розслідування слідує, що під час службового розслідування взято до уваги характеристику позивача, враховано обставини, що можуть пом`якшити відповідальність старшого сержанта поліції ОСОБА_1 (визнання своєї провини у вчиненні дисциплінарного проступку), обставин, що обтяжують відповідальність старшого сержанта поліції ОСОБА_1 , не встановлено. Водночас наслідки дисциплінарного проступку дисциплінарною комісією віднесено до тяжких, так як дисциплінарний проступок скоєно в умовах дії воєнного стану. При цьому визнано, що дії старшого сержанта поліції ОСОБА_1 негативно впливають на імідж та репутацію Національної поліції України, а також підривають довіру населення до поліцейських, а тому вчинене діяння несумісне з посадою, оскільки скоєно проступок проти інтересів служби, який суперечить покладеним обов`язкам, підриває довіру до них як до носіїв влади та унеможливлює подальше проходження ними служби в Національній поліції України, незалежно від того, чи визнаний він винним судом у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого за ч. 2 ст. 362 КК України.
Суд зазначає, що законодавець висуває підвищені вимоги до поліцейського, що пов`язано з особливим статусом Національної поліції, а також спрямованістю діяльності поліції на служіння суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, підтримання публічної безпеки і порядку. У свою чергу, недотримання поліцейським вищезазначених вимог є дисциплінарним проступком, за вчинення якого до порушника застосовуються заходи дисциплінарного стягнення.
Виходячи з правового регулювання спірних відносин, позивач, у силу своїх службових обов`язків, зобов`язаний не допускати зв`язків, що ганьблять звання працівника поліції або підривають авторитет поліції, інших відносин, які носять корисливий або протиправний характер.
З огляду на встановлені службовим розслідуванням обставини, суд приходить до висновку про те, що відповідачем правильно кваліфіковано дії позивача як вчинення дисциплінарного проступку.
Враховуючи тяжкість проступку, наслідки проступку, які, як правильно зазначив відповідач, фактично підривають довіру та авторитет до органів Національної поліції, суд вважає правомірним притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в поліції.
Застосування до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення є правомірним і пропорційним. Дисциплінарний проступок позивача виявився у недотриманні принципів діяльності поліцейського та вчиненні дій, не сумісних з вимогами, що пред`являються до професійно-етичних якостей поліцейських.
Відсутність вироку суду про визнання позивача винним у інкримінованому кримінальному правопорушенні не є підставою для скасування спірних наказів, оскільки позивача звільнено не за вчинення злочину, а за порушення службової дисципліни. Зокрема в наказі про звільнення вказаний пункт 6 частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію», а не пункт 10 цієї норми.
Законодавець розрізняє окремі види юридичної відповідальності поліцейського за вчинення протиправних діянь, зокрема, у розрізі кримінально-правого та дисциплінарно-правового аспектів.
Кримінальна відповідальність поліцейського настає у випадках вчинення ним кримінального правопорушення, а порядок застосування такого виду юридичної відповідальності визначено Кримінальним процесуальним кодексом України.
Натомість, як визначено частиною 2 статті 19 Закону України «Про Національну поліцію» підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.
Дисциплінарна та кримінальна відповідальність поліцейського є окремими видами юридичної відповідальності, порядок та підстави притягнення поліцейських до конкретного виду юридичної відповідальності здійснюється за окремими процедурами, урегульованими різними нормативно-правовими актами.
Поняття «службова дисципліна» містить в собі не лише обов`язок особи належним чином виконувати свої службові обов`язки, а і обов`язок дотримуватися положень чинного законодавства України та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.
З огляду на наведене, суд приходить до висновку, що при прийнятті оскаржуваних наказів відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлений законом, добросовісно та розсудливо, з урахуванням всіх обставин справи, а тому відсутні підстави для визнання протиправними та скасування спірних наказів.
Оскільки позовні вимоги про поновлення позивача на посаді та виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу є похідними від вимог про скасування наказів про притягнення до дисциплінарної відповідальності та звільнення зі служби, відтак підстави для їх задоволення також відсутні.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 10 жовтня 2019 року у справі № 815/2443/16, від 04 грудня 2019 року у справі № 824/355/17-а, від 26 січня 2021 року у справі № 2140/1342/18, від 13 серпня 2020 року у справі № 817/3305/15, від 24 листопада 2020 року у справі №2140/1341/18, від 15 квітня 2021 року у справі №240/2677/20.
Отже, у позові належить відмовити у повному обсязі.
V. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ
Підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,
В И Р І Ш И В:
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_10 ) до Головного управління Національної поліції в Полтавській області ( вул. Матвійчука Юліана, буд. 83,м. Полтава,36014, код ЄДРПОУ 40108630) про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на службі, стягнення середнього заробітку відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя М.В. Довгопол
