ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 вересня 2024 року

м. Київ

справа № 440/14831/23

адміністративне провадження № К/990/12289/24

Верховний Суд у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Мельник-Томенко Ж. М.,

суддів: Загороднюка А. Г., Коваленко Н. В., Олендера І. Я., Рибачука А. І., Смоковича М. І., Ханової Р. Ф.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Імпера Стайл» до Головного управління Державної податкової служби у Полтавській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії, провадження в якій відкрито

за касаційною скаргою Головного управління Державної податкової служби у Полтавській області на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 28.02.2024 (колегія суддів у складі: Ральченка І. М., Катунова В. В., Чалого І. С.),

УСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У жовтні 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Імпера Стайл» (далі - позивач, ТОВ «Імпера Стайл») звернулося до суду з позовом до Головного управління Державної податкової служби у Полтавській області (далі - відповідач-1, ГУ ДПС у Полтавській області), Державної податкової служби України (далі - відповідач-2, ДПС України), у якому просило:

- визнати протиправними та скасувати рішення Комісії ГУ ДПС у Полтавській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 05.06.2023 № 8931962/43221829, № 8931964/43221829, від 07.06.2023 № 8952947/43221829, № 8952948/43221829, № 8952946/43221829;

- зобов`язати ДПС України зареєструвати у Єдиному реєстрі податкових накладних складені ТОВ «Імпера Стайл» податкові накладні від 05.08.2022 № 1, № 2, від 09.08.2022 № 3, від 11.08.2022 № 4, від 12.08.2022 № 5.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 06.12.2023 позов задоволено. Визнано протиправними та скасовано рішення Комісії ГУ ДПС у Полтавській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 05.06.2023 № 8931962/43221829, № 8931964/43221829, від 07.06.2023 № 8952947/43221829, № 8952948/43221829, № 8952946/43221829. Зобов`язано ДПС України зареєструвати у Єдиному реєстрі податкових накладних складені ТОВ «Імпера Стайл» податкові накладні від 05.08.2022 № 1, № 2, від 09.08.2022 № 3, від 11.08.2022 № 4, від 12.08.2022 № 5 датами їхнього подання на реєстрацію.

Не погоджуючись із цим рішенням, відповідач-1 подав апеляційну скаргу.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 28.02.2024 апеляційну скаргу ГУ ДПС у Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 06.12.2023 повернуто відповідачу, з покликанням на те, що підписант апеляційної скарги Шимка М. І. діяв в інтересах ГУ ДПС у Полтавській області не в порядку самопредставництва, оскільки в наданій копії витягу його повноваження обмежені в частині права відмови, відкликання, визнання позову, відмови, відкликання апеляційних, касаційних скарг.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

Не погоджуючись із ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 28.02.2024, відповідач-1 подав касаційну скаргу, у якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просить її скасувати та справу направити для продовження розгляду до Другого апеляційного адміністративного суду.

Крім того, скаржник зауважує на тому, що на підтвердження повноважень представника Шимкою М. І. до суду надавались, крім іншого, наказ від 14.01.2021 № 107 «Про затвердження переліків осіб, які беруть участь у судових справах, судових процесах та вчиняють дії в усіх судах України в інтересах та від імені ДПС, територіальних органів ДПС, без окремого доручення керівника» зі змінами внесеними наказом від 19.03.2021 № 355, наказ ГУ ДПС у Полтавській області від 22.09.2023 № 370-0 «Про призначення Шимки М. І. », наказ ДПС України від 19.03.2021 № 355 «Про внесення змін до наказу ДПС від 14 січня 2021 року № 107». Зазначені накази, зокрема, встановлюють перелік осіб, які беруть участь у судових справах та вчиняють дії в судах із встановленими обмеженнями. Таким чином, на його думку, у матеріалах справи було достатньо документів, що підтверджують повноваження Шимки М. І .

Також скаржник покликається на висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 05.01.2024 у справі № 149/184/21 та ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 08.06.2022 у справі № 303/4297/20, у яких зазначено, що наявність або відсутність в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі - ЄДР) відомостей про право особи вчиняти дії від імені юридичної особи, а також довіреності юридичної особи не підтверджують повноваження діяти за правилами самопредставництва. Такі повноваження підтверджуються законом, статутом, положенням, умовами трудового договору (контракту), посадовою інструкцією.

Позиція інших учасників справи

Позивач відзиву на касаційну скаргу ГУ ДПС у Полтавській області не подав.

ДПС України подала до суду письмові пояснення, в яких, зокрема, зазначила про неврахування Другим апеляційним адміністративним судом в оскаржуваній ухвалі висновків, викладених Великою Палатою Верховного Суду в ухвалі від 08.06.2022 у справі № 303/4297/20, яка допустила можливість наявності обмежень щодо представлення інтересів в порядку самопредставництва.

Рух касаційної скарги

29.03.2024 до Верховного Суду через підсистему «Електронний суд» надійшла касаційна скарга ГУ ДПС у Полтавській області на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 28.02.2024 у справі № 440/14831/23.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду Блажівської Н. Є. (судді-доповідача), Желтобрюх І. Л., Яковенка М. М. від 01.05.2024 відкрито касаційне провадження за скаргою ГУ ДПС у Полтавській області на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 28.02.2024 у справі № 440/14831/23.

Ухвалою судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Блажівської Н. Є. від 25.06.2024 відмовлено у задоволенні клопотання ГУ ДПС у Полтавській області про зупинення дії рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 06.12.2023. Вирішено підготовчі дії у справі закінчити, справу призначити до касаційного розгляду в письмовому провадженні на 26.06.2024, без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду Блажівської Н. Є. (судді-доповідача), Желтобрюх І. Л., Яковенка М. М. від 26.06.2024 справу № 440/14831/23 передано на розгляд об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.06.2024 визначено склад колегії суддів, а саме: головуючого суддю (суддю-доповідача) Мельник-Томенко Ж. М., суддів: Загороднюка А. Г., Коваленко Н. В., Олендера І. Я., Рибачука А. І., Смоковича М. І., Ханову Р. Ф. для розгляду судової справи № 440/14831/23.

Ухвалою судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Мельник-Томенко Ж. М. від 11.07.2024 прийнято до провадження касаційну скаргу ГУ ДПС у Полтавській області на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 28.02.2024 у справі № 440/14831/23.

Ухвалою Верховного Суду від 05.08.2024 зазначену адміністративну справу призначено до касаційного розгляду об`єднаною палатою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 06.08.2024 № 823/0/78-24 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 440/14831/23 у зв`язку з відпусткою судді Олендера І. Я., який входить до складу постійної колегії суддів, з метою дотримання строків розгляду справи.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.08.2024 визначено склад колегії суддів, а саме: головуючого суддю (суддю-доповідача) Мельник-Томенко Ж. М., суддів: Загороднюка А. Г., Коваленко Н. В., Рибачука А. І., Смоковича М. І., Ханову Р. Ф. для розгляду судової справи № 440/14831/23.

08.08.2024 до Верховного Суду через підсистему «Електронний суд» від ДПС України надійшли письмові пояснення, в яких відповідач-2, зокрема, зазначає про неврахування Другим апеляційним адміністративним судом в оскаржуваній ухвалі висновків, викладених Великою Палатою Верховного Суду в ухвалі від 08.06.2022 у справі № 303/4297/20.

04.09.2024 до Верховного Суду через підсистему «Електронний суд» від ГУ ДПС у Полтавській області надійшли додаткові пояснення у справі, в яких відповідач-1, з посиланням на постанови Верховного Суду від 04.12.2019 у справі № 826/550/18, від 02.07.2020 у справі № 9901/39/20, від 03.07.2024 у справі № 300/2857/23, від 05.07.2024 у справі № 440/16050/23, від 22.08.2024 у справі № 440/8550/23, наголошує на тому, що за наявності сумніву щодо повноважень підписанта апеляційної скарги (у порядку самопредставництва) суд апеляційної інстанції не був позбавлений процесуальної можливості пересвідчитись у наявності такого права.

05.09.2024 до Верховного Суду через підсистему «Електронний суд» від ГУ ДПС у Полтавській області надійшли додаткові пояснення у справі, в яких відповідач-1, з посиланням на постанови Верховного Суду від 03.07.2024 у справі № 300/2857/23, від 05.07.2024 у справі № 440/16050/23, від 07.09.2023 у справі № 320/508/23, наголошує на тому, що в матеріалах справи було достатньо документів, що підтверджують повноваження представника Шимки М. І .

Розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 10.09.2024 № 1016/0/78-24 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 440/14831/23 у зв`язку з визначенням складу суддів у справі № 440/14831/23 (провадження № К/990/12289/24).

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.09.2024 визначено склад колегії суддів, а саме: головуючого суддю (суддю-доповідача) Мельник-Томенко Ж. М., суддів: Загороднюка А. Г., Коваленко Н. В., Олендера І. Я., Рибачука А. І., Смоковича М. І., Ханову Р. Ф. для розгляду судової справи № 440/14831/23.

Стислий виклад обставин справи

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 06.12.2023 у справі № 440/14831/23 задоволено позов ТОВ «Імпера Стайл» до ГУ ДПС у Полтавській області, ДПС України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії.

На зазначене судове рішення 03.01.2024 ГУ ДПС у Полтавській області подало апеляційну скаргу, яка в порядку самопредставництва юридичної особи підписана Шимкою М. І. , який на підтвердження своїх повноважень додав до апеляційної скарги витяг з ЄДР.

Відповідно до витягу з ЄДР Шимка М. І. має повноваження вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори тощо (діяти виключно в судах України без окремого доручення керівника (самопредставництво ДПС, ГУ ДПС у Полтавській області, як відокремленого підрозділу ДПС) з правом посвідчення копій документів щодо повноважень, без права відмови, відкликання, визнання позову, відмови, відкликання апеляційних, касаційних скарг).

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 28.02.2024 апеляційну скаргу ГУ ДПС у Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 06.12.2023 повернуто відповідачу, з покликанням на те, що підписант апеляційної скарги Шимка М. І. діяв в інтересах ГУ ДПС у Полтавській області не в порядку самопредставництва, оскільки в наданій копії витягу його повноваження обмежені в частині права відмови, відкликання, визнання позову, відмови, відкликання апеляційних, касаційних скарг.

ГУ ДПС у Полтавській області 06.03.2024 повторно подано апеляційну скаргу на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 06.12.2023 у справі № 440/14831/23.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 15.04.2024 задоволено заяву ГУ ДПС у Полтавській області на апеляційне оскарження рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 06.12.2023 у справі № 440/14831/23. Поновлено ГУ ДПС у Полтавській області пропущений строк на апеляційне оскарження рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 06.12.2023 у справі № 440/14831/23.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 15.04.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ГУ ДПС у Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 06.12.2023 у справі № 440/14831/23.

Підстави передачі справи на розгляд об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду

Відповідно до ухвали Верховного Суду від 26.06.2024 цю справу передано на розгляд об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду на підставі частини другої статті 346 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), якою установлено, що суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів або палати, передає справу на розгляд об`єднаної палати, якщо ця колегія або палата вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів з іншої палати або у складі іншої палати чи об`єднаної палати.

На обґрунтування висновку про наявність підстав для передачі цієї справи на розгляд об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду наведено мотиви про те, що існує неоднаковий підхід Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у вирішенні питань щодо необхідного обсягу документів для цілей підтвердження повноважень особи на підтвердження можливості діяти в порядку самопредставництва за обмежених повноважень.

Зокрема, колегія суддів зазначила, що Верховний Суд висловлював позицію, що для визнання особи такою, що діє в порядку самопредставництва, необхідно, щоб у відповідному законі, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначене її право діяти від імені такої юридичної особи (суб`єкта владних повноважень без права юридичної особи) без додаткового уповноваження.

З 01.01.2020 практика Верховного Суду з питання прийнятності касаційних скарг, поданих суб`єктами владних повноважень, зокрема органами державної податкової служби, сформувалася таким чином, що статус документів та відомостей, внесених до ЄДР, закріплений статтею 10 Закону України від 15.05.2003 № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» (далі - Закон № 755-IV), яка, зокрема, визначає, що внесені до ЄДР документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі. Якщо ж відомості, що підлягають внесенню до ЄДР, не внесені до нього, вони не можуть бути використані у спорі. Тому Верховний Суд виходив із того, що відсутність відповідного запису у ЄДР є належним і достатнім (достовірним) підтвердженням відсутності таких відомостей (інформації) для будь-якого державного органу, яким є і суд.

Колегія суддів звернула увагу на те, що, ураховуючи зміни в законодавстві, після 01.01.2020 до державного реєстру суб`єкти владних повноважень внесли відомості щодо багатьох працівників юридичних служб із засвідченням про наявність у них повноважень діяти від їх імені в порядку самопредставництва подекуди із застереженням про обмеження процесуальних прав деяких осіб. І такі обставини зумовили виникнення суперечностей при правозастосуванні у питанні оцінки достатності/недостатності відомостей про особу лише в державному реєстрі для підтвердження наявності у неї повноважень діяти від імені юридичної особи/суб`єкта владних повноважень в порядку самопредставництва із застереженням про обмеження процесуальних прав відповідних осіб, а так само у питанні обсягу необхідних документів, які мають долучатися до апеляційних та/або касаційних скарг для підтвердження таких повноважень.

Колегія суддів зазначила, що в постановах від 22.07.2021 у справі № 280/6557/20, від 09.09.2021 у справі № 200/11717/20-а Верховний Суд, аналізуючи норми КАС України, дійшов висновку, що дія статті 59 КАС України, якою визначено документи, що підтверджують повноваження представників, не поширюється на випадки самопредставництва юридичної особи. Інші норми вказаного Кодексу також не вимагають додавання, зокрема до апеляційної скарги, заяви, документів, що підтверджують повноваження відповідного керівника чи іншої особи у випадку самопредставництва юридичної особи. До того ж, правом підпису апеляційної скарги, поданої юридичною особою, суб`єктом владних повноважень, який не є юридичною особою, наділений керівник, уповноважений член виконавчого органу або представник, повноваження якого повинні бути визначені у відповідному документі, що посвідчує такі повноваження. Установивши, що згідно з відомостями у ЄДР, особа, яка підписала апеляційну скаргу, має повноваження вчиняти дії від імені суб`єкта владних повноважень в порядку самопредставництва, суд дійшов висновку, що такі відомості на підтвердження повноважень підписанта є достатнім та належним доказом. Колегія суддів також звернула увагу на те, що указана інформація є доступною і, у випадку сумніву щодо процесуальної дієздатності особи, яка підписала апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції мав можливість скористатися безкоштовним запитом про отримання відомостей з державного реєстру на офіційному сайті Міністерства юстиції України.

Такий висновок суду касаційної інстанції став підставою для скасування ухвал суду апеляційної інстанції про повернення апеляційних скарг.

Про те, що витяг з ЄДР, в якому зазначені відомості про особу, яка підписала процесуальний документ (позовну заяву та/або апеляційну скаргу), як таку, яка може вчиняти дії від імені суб`єкта владних повноважень в порядку самопредставництва, є належним і достатнім доказом підтвердження таких повноважень зазначав Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду, зокрема, у постановах від 16.09.2021 у справі № 280/8728/20, від 28.04.2022 у справі № 160/9003/21, від 04.08.2022 у справі № 640/12628/21, від 30.05.2024 у справі № 569/21495/23.

Натомість, у постанові від 22.02.2024 у справі № 460/9301/23 Верховний Суд з покликанням на позицію Великої Палати Верховного Суду в ухвалі від 08.06.2022 у справі № 303/4297/20, дійшов висновку, що витяг з ЄДР не може самостійно підтверджувати повноваження особи діяти за правилами самопредставництва без надання відповідних документів, з яких підтверджується, що у відповідному законі, статуті, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначене її право діяти від імені такої юридичної особи (суб`єкта владних повноважень без права юридичної особи).

У постанові від 07.09.2023 у справі № 320/508/23 Верховний Суд погодився з позицією про те, що витяг з ЄДР, до якого включені відомості про осіб, уповноважених представляти юридичну особу, взагалі не є належним доказом наявності в особи права представляти юридичну особу в порядку самопредставництва та при вирішенні питання про достатність документів на підтвердження діяти в порядку самопредставництва досліджував посадову інструкцію особи, що підписала процесуальний документ.

Наведене, на думку колегії, указує на відсутність єдиного підходу в Касаційному адміністративному суді у складі Верховного Суду щодо обсягу документів, якими підтверджуються повноваження представників.

Крім того, колегія суддів зазначила, що в контексті викладених у касаційній скарзі доводів розв`язанню підлягає й питання чи нівелює можливість діяти в порядку самопредставництва юридичної особи наявність у витягу з ЄДР даних щодо відповідної особи про обмеження повноважень (в частині права відмови, відкликання, визнання позову, відмови, відкликання апеляційних, касаційних скарг). Саме висновок про те, що інститут самопредставництва не передбачає обмежень у діях особи, яка представляє інтереси юридичної особи або суб`єкта владних повноважень в порядку самопредставництва, став підставою для повернення апеляційної скарги.

Отже, в контексті викладеного колегія суддів зазначила, що Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду неодноразово в ухвалах демонстрував позицію, за якою наявність обмежень повноважень у особи, що підписала касаційну або апеляційну скаргу, є обставиною, що свідчить про непідтвердження повноважень представника діяти в межах, передбачених інститутом самопредставництва.

Колегія суддів зазначає, що такий висновок наведений в ухвалах цього суду, зокрема, від 23.05.2024 у справі № 460/20245/23, від 23.05.2024 у справі № 580/11220/23, від 07.03.2024 у справі № 640/19595/22, від 19.10.2023 у справі № 520/5268/22, від 16.10.2023 у справі № 360/7383/21, від 19.09.2023 у справі № 818/555/18, від 13.09.2023 у справі № 520/987/22, від 09.08.2023 у справі № 420/12073/22, від 13.07.2023 у справі № 640/16003/22, від 08.05.2023 у справі № 520/5268/22, від 21.02.2023 у справі № 480/8788/21.

Верховний Суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав у постанові від 11.12.2023 у справі № 200/658/21-а указав, що «відповідно до Витягу ОСОБА_2 має повноваження вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори тощо (діє виключно в судах України без окремого доручення керівника з правом посвідчення копій документів щодо повноважень; без права: відмови, зміни, відкликання, визнання позову, відмови від апеляційних, касаційних скарг, укладення мирової угоди) - представник. Отже, правильним є висновок суду апеляційної інстанції про те, що ОСОБА_2 не може вважатися особою, що здійснює самопредставництво Міністерства внутрішніх справ України, оскільки з доданого до апеляційної скарги Витягу не передбачається такої можливості у зв`язку з наявними обмеженнями, що суперечить самій суті інституту самопредставництва».

Отже, колегія суддів звертає увагу на те, що є поширеним підхід Верховного Суду (ухвалений у складі різних палат Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду), згідно з яким за умови обмеження в ЄДР певних повноважень особа, яка вчиняє юридичні дії в суді, не може вважатися такою, що діє в порядку самопредставництва юридичної особи.

Натомість у постанові від 20.02.2024 у справі № 420/16521/21 Верховний Суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав, з посиланням на висновки ухвали Великої Палати Верховного Суду від 08.06.2022 у справі № 303/4297/20, відхилив твердження про те, що інститут самопредставництва не передбачає обмежень у діях особи, яка представляє інтереси юридичної особи або суб`єкта владних повноважень в порядку самопредставництва.

Отже, як і в попередньому питанні, так і в цьому на рівні палат Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду існують різні правові позиції щодо того, чи може, чи не може бути обмеження повноважень (в частині права відмови, відкликання, визнання позову, відмови, відкликання апеляційних, касаційних скарг) обставиною, яка свідчить про відсутність в особи права діяти від імені юридичної особи (суб`єкта владних повноважень) у порядку самопредставництва.

Ураховуючи зазначене, колегія суддів уважала за необхідне передати на розгляд об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду справу для розв`язання таких питань: щодо допустимого обсягу документів, який має надаватися особою до процесуальної заяви (скарги) на підтвердження її повноважень діяти від імені суб`єкта владних повноважень в порядку самопредставництва; чи може розцінюватися обмеження повноважень в ЄДР (щодо права відмови, відкликання, визнання позову, відмови, відкликання апеляційних, касаційних скарг) особи (працівника) як обставина, що спростовує можливість діяти в порядку самопредставництва від імені юридичної особи (суб`єкта владних повноважень) та свідчить про відсутність повноважень на підписання апеляційної (касаційної) скарги.

Позиція Верховного Суду

КАС України передбачає, що у визначених ним випадках перегляд судових рішень судом касаційної інстанції здійснює, зокрема, об`єднана палата Касаційного адміністративного суду (частина дев`ята статті 33 КАС України).

Стаття 346 КАС України закріплює підстави для передачі справи на розгляд об`єднаної палати. Зокрема, суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів або палати, передає справу на розгляд об`єднаної палати, якщо ця колегія або палата вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів з іншої палати або у складі іншої палати чи об`єднаної палати.

Порядок передачі справи на розгляд палати, об`єднаної палати регламентує стаття 347 КАС України. Так, питання про передачу справи на розгляд відповідної палати вирішує суд за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи більшістю від складу суду, що розглядає справу. Таке питання може бути вирішене до прийняття постанови судом касаційної інстанції, про що суд постановляє ухвалу з викладенням мотивів необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права в подібних правовідносинах, викладеного в рішенні, визначеному в частинах першій - четвертій статті 346 КАС України.

Отже, розгляд справи об`єднаною палатою має за мету забезпечити однакове застосування норм права судами в порядку та спосіб, визначені процесуальним законом, тобто забезпечення принципу єдності судової практики. Таким чином, ураховується динаміка спірних правовідносин та законодавства, заміна правових позицій, сформульованих у судових рішеннях, що згодом втратили свою актуальність, на оновлені, які відповідають вимогам сучасності.

Згідно з частиною третьою статті 328 КАС України у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову та заміни заходу забезпечення позову, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз`яснення рішення чи відмову у роз`ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали.

Відповідно до частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Об`єднана палата Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, заслухавши доповідь судді-доповідача про обставини, необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції, та, переглянувши судове рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, дійшла таких висновків

У контексті викладених у касаційній скарзі доводів розв`язанню підлягає й питання чи нівелює можливість діяти в порядку самопредставництва юридичної особи наявність у витягу з ЄДР даних щодо відповідної особи про обмеження повноважень (в частині права відмови, відкликання, визнання позову, відмови, відкликання апеляційних, касаційних скарг).

Відповідно до статті 1 КАС України цей кодекс визначає юрисдикцію та повноваження адміністративних судів, встановлює порядок здійснення судочинства в адміністративних судах.

Частинами першою, третьою статті 3 КАС України визначено, що порядок здійснення адміністративного судочинства встановлюється Конституцією України, цим Кодексом та міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частини першої статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Забезпечення права на апеляційний перегляд справи є однією з основних засад судочинства (пункт 8 статті 129 Конституції України).

Процедура апеляційного оскарження рішення суду має проводитися з урахуванням принципу верховенства права і базуватися на справедливих судових процедурах, передбачених приписами законодавства, які регулюють вирішення відповідних процесуальних питань.

Частиною першою статті 293 КАС України передбачено, що учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

Згідно з пунктом 1 частини четвертої статті 298 КАС України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції, якщо апеляційна скарга подана особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписана, або підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено.

Відповідно до статті 55 КАС України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника, крім випадку, встановленого частиною дев`ятою статті 266 цього Кодексу.

Особиста участь у справі особи не позбавляє її права мати в цій справі представника.

Юридична особа незалежно від порядку її створення, суб`єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, беруть участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи, суб`єкта владних повноважень), або через представника.

Держава, Автономна Республіка Крим, територіальна громада беруть участь у справі через відповідний орган державної влади, орган влади Автономної Республіки Крим, орган місцевого самоврядування відповідно до його компетенції, від імені якого діє його керівник, інша уповноважена особа відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування), або через представника.

Отже, з аналізу статті 55 КАС України висновується таке:

1) учасники справи та особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, можуть брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника;

2) юридична особа, суб`єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, Держава, Автономна Республіка Крим, територіальна громада беруть участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу (прим. тільки для юридичних осіб, в яких створений такий орган), іншу особу, уповноважену діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту);

3) юридична особа, суб`єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, Держава, Автономна Республіка Крим, територіальна громада можуть брати участь у справі також через представника.

Повноваження представника підтверджуються документами, визначеними статтею 59 КАС України, а саме: 1) довіреністю фізичної або юридичної особи; 2) свідоцтвом про народження дитини або рішенням про призначення опікуном, піклувальником чи охоронцем спадкового майна.

У тих випадках, коли законом для деякої категорії справ передбачено участь лише адвоката як представника, то його повноваження підтверджуються одним з таких документів: 1) довіреністю; 2) ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»; 3) дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги, виданим відповідно до Закону України «Про безоплатну правничу допомогу».

Таким чином, КАС України надано можливість учасникам справи брати участь у судовому процесі через самопредставництво або через представника та чітко визначено перелік документів, які необхідно подати для підтвердження такої участі.

З огляду на імперативні вимоги статей 1, 3 КАС України про те, що процесуальні повноваження суду та порядок здійснення судочинства встановлюється Конституцією України, цим Кодексом та міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, колегія суддів об`єднаної палати дійшла висновку, що адміністративний суд, для підтвердження повноважень особи на участь в судовому процесі через самопредставництво або через представника, має право вимагати тільки ті документи, які визначені статтею 55 КАС України (для підтвердження повноважень по самопредставництву) або статтею 59 КАС України (для підтвердження повноважень представника).

Проте суд не має права відмовляти у доступі до правосуддя, якщо із поданих учасником справи або його представником документів можна установити вид участі в судовому процесі та повноваження такої особи.

Водночас пункт 13 частини другої статті 9 Закону № 755-IV передбачає, що в ЄДР містяться відомості про юридичну особу, крім державних органів і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб, зокрема, про керівника юридичної особи та про інших осіб (за наявності), які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації тощо: прізвище, ім`я, по батькові, дата народження, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які мають відмітку в паспорті про право здійснювати платежі за серією та номером паспорта, інформація для здійснення зв`язку з керівником юридичної особи (телефон та/або адреса електронної пошти)), дані про наявність обмежень щодо представництва юридичної особи.

При цьому, згідно з частиною першою статті 10 Закону № 755-IV, якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до ЄДР, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 02.07.2020 у справі № 9901/39/20 зазначила, що питання самопредставництва не закріплені в нормах Конституції України, але ці питання регламентовані положеннями відповідних кодексів, зокрема, частинами третьою та четвертою статті 55 КАС України. Також Велика Палата Верховного Суду в цій справі звернула увагу на те, що з урахуванням положень статті 55 КАС України для визнання особи такою, що діє в порядку самопредставництва, необхідно, щоб у відповідному законі, статуті, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначене її право діяти від імені такої юридичної особи (суб`єкта владних повноважень без права юридичної особи) без додаткового уповноваження.

Окрім цього, колегія суддів об`єднаної палати уважає за необхідне звернути увагу на позицію Великої Палати Верховного Суду, висловлену в ухвалі від 08.06.2022 у справі № 303/4297/20 (провадження № 14-105цс21), у якій Велика Палата Верховного Суду аналізувала положення Цивільного процесуального кодексу України, які є аналогічними статтям 55, 59 КАС України, а також відповідним статтям, та вказала, що «з 29 грудня 2019 року самопредставництво юридичної особи, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування (в адміністративному судочинстві - також суб`єкта владних повноважень, який не є юридичною особою) у цивільному, господарському й адміністративному судочинствах можуть здійснювати будь-які фізичні особи, уповноважені на це саме відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту). У разі, якщо такого договору (контракту) у письмовій формі немає чи у ньому зафіксований неповний перелік трудових (посадових) обов`язків працівника (наприклад, є посилання на посадову інструкцію), то поряд із підтвердженням наявності трудових відносин, такий працівник подає відповідний документ юридичної особи (зокрема, посадову інструкцію), у якому визначений його обов`язок представляти інтереси цієї особи в суді (діяти за правилами її самопредставництва), а за наявності - також обмеження відповідних повноважень. Наявність або відсутність у ЄДР даних про такого працівника, який поряд із керівником має право вчиняти дії від імені юридичної особи, не впливає на обов`язок останньої підтвердити повноваження цього працівника діяти у судовому процесі на підставі закону, статуту, положення, трудового договору (контракту), зокрема обсяг цих повноважень».

Указаний підхід Великої Палати Верховного Суду підтримано в постанові Касаційного адміністративного суду від 20.02.2024 у справі № 420/16521/21, тощо.

Отже, з аналізу наведеного вбачається, що наявність певних обмежень щодо обсягу дій під час самопредставництва юридичної особи (наприклад, права на укладення мирової угоди, яке може бути зарезервоване виключно за керівником юридичної особи) не позбавляє можливості здійснювати самопредставництво юридичної особи належно уповноваженою особою [членом керівного органу чи працівником, якому статутом, положенням чи іншим нормативним (не разовим) документом надано постійне повноваження представляти юридичну особу у зовнішніх відносинах].

Як було зазначено, особа, яка бере участь у судовому процесі через самопредставництво, не позбавлена права додатково подати інші документи до тих, які визначені статтею 55 КАС України, у тому числі й витяг з ЄДР.

Повертаючись до обставин цієї справи, колегія суддів об`єднаної палати зауважує, що судом апеляційної інстанції встановлено, що апеляційна скарга від імені ГУ ДПС у Полтавській області підписана її представником - Шимкою М. І. , який на підтвердження своїх повноважень надав до апеляційної скарги витяг з ЄДР. Відповідно до витягу з ЄДР Шимка М. І. має повноваження вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори тощо (діяти виключно в судах України без окремого доручення керівника (самопредставництво ДПС, ГУ ДПС у Полтавській області, як відокремленого підрозділу ДПС) з правом посвідчення копій документів щодо повноважень, без права відмови, відкликання, визнання позову, відмови, відкликання апеляційних, касаційних скарг).

На підставі аналізу зазначеного витягу з ЄДР суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що підписант апеляційної скарги - Шимка М. І. , діяв в інтересах ГУ ДПС у Полтавській області не в порядку самопредставництва, оскільки в наданій копії витягу з ЄДР його повноваження обмежені в частині права відмови, відкликання, визнання позову, відмови, відкликання апеляційних, касаційних скарг. Отже, на думку суду апеляційної інстанції, право підписанта апеляційної скарги діяти в межах повноважень, передбачених інститутом представництва, не підтверджено.

Колегія суддів об`єднаної палати не погоджується із таким висновком суду апеляційної інстанції, оскільки в матеріалах справи містяться документи (т. 1 а. с. 107-112, 131-135) на підтвердження повноважень Шимки М. І., що подавалися до суду першої інстанції, а саме: сформована за допомогою системи «Електронний суд» довіреність; копії: витягів з ЄДР, наказу ДПС України від 14.01.2021 № 107 «Про затвердження переліків осіб, які беруть участь у судових справах, судових процесах та вчиняють дії в усіх судах України в інтересах та від імені ДПС, територіальних органів ДПС, без окремого доручення керівника» із змінами внесеними наказом від 19.03.2021 № 355, Положення про ГУ ДПС у Полтавській області, затверджене наказом ДПС України від 12.11.2020 № 6113, наказу від 24.12.2020 № 755 «Про початок забезпечення здійснення територіальними органами ДПС повноважень та функцій».

Відповідно до наказу ДПС України від 14.01.2021 № 107 «Про затвердження переліків осіб, які беруть участь у судових справах, судових процесах та вчиняють дії в усіх судах України в інтересах та від імені ДПС, територіальних органів ДПС, без окремого доручення керівника» із змінами внесеними наказом від 19.03.2021 № 355, Шимка М. І. , головний державний ревізор-інспектор відділу супроводжування в судах податкових спорів з іншої категорії справ Управління супроводження судових справ ГУ ДПС у Полтавській області, внесений до Переліку осіб, які беруть участь у судових справах, судових процесах та вчиняють дії в усіх судах України в інтересах та від імені ДПС, територіальних органів ДПС, без окремого доручення керівника (т. 1 а. с. 183-184).

За змістом частини третьої статті 44 КАС України учасники справи мають право: 1) ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень; 2) подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам; 3) подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб; 4) ознайомлюватися з протоколом судового засідання, записом фіксування судового засідання технічними засобами, робити з них копії, подавати письмові зауваження з приводу їх неправильності чи неповноти; 5) оскаржувати судові рішення у визначених законом випадках; 6) користуватися іншими визначеними законом процесуальними правами.

З огляду на викладене, колегія суддів об`єднаної палати вважає, що наведені норми та обставини справи свідчать про достатність доказів на підтвердження повноважень Шимки М. І. представляти ГУ ДПС у Полтавській області в адміністративному судочинстві, підписувати процесуальні документи, зокрема апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції у цій справі в порядку самопредставництва.

Відповідно до наведеного, колегія суддів об`єднаної палати констатує, що суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про повернення апеляційної скарги у зв`язку з її підписанням особою, повноваження якої на самопредставництво відповідача (заявника) не підтверджені.

Отже, беручи до уваги викладене, об`єднана палата Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду уважає за необхідне відступити від висновку, викладеного Верховним Судом у складі колегії суддів судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду в постанові від 11.12.2023 у справі № 200/658/21-а та у інших справах, у яких Верховний Суд дійшов висновків, що за умови обмеження в ЄДР певних повноважень особа (працівник), яка вчиняє дії від імені юридичної особи, не може уважатися такою, що діє в порядку самопредставництва юридичної особи, та висновує, що обмеження повноважень в ЄДР (зокрема, щодо права відмови, відкликання, визнання позову, відмови, відкликання апеляційних, касаційних скарг тощо) особи (працівника), яка вчиняє дії від імені юридичної особи, не спростовує можливості діяти такій особі в порядку самопредставництва від імені юридичної особи (суб`єкта владних повноважень).

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

За наведеного правового регулювання та обставин справи колегія суддів об`єднаної палати дійшла висновку, що суд апеляційної інстанції допустив порушення норм процесуального права, що призвело до постановлення незаконної ухвали, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Пунктом 2 частини першої статті 349 КАС України встановлено, що суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

Згідно з частиною першою статті 353 КАС України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Таким чином, касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, а оскаржуване судове рішення - скасуванню.

Проте справа не підлягає направленню до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду, оскільки 06.03.2024 ГУ ДПС у Полтавській області повторно було подано апеляційну скаргу на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 06.12.2023 та ухвалами Другого апеляційного адміністративного суду від 15.04.2024 задоволено заяву ГУ ДПС у Полтавській області про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 06.12.2023, поновлено пропущений строк на апеляційне оскарження рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 06.12.2023 та відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ГУ ДПС у Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 06.12.2023 у справі № 440/14831/23.

Висновки щодо розподілу судових витрат

З огляду на результат касаційного розгляду суд не вирішує питання щодо розподілу судових витрат.

Керуючись статтями 3, 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359 КАС України, Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Полтавській області задовольнити частково.

Ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 28.02.2024 у справі № 440/14831/23 скасувати.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не оскаржується.

Суддя-доповідач: Ж. М. Мельник-Томенко

Судді А. Г. Загороднюк

Н. В. Коваленко

І. Я. Олендер

А. І. Рибачук

М. І. Смокович

Р. Ф. Ханова