Єдиний державний реєстр судових рішень
П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
09 вересня 2024 р.м. ОдесаСправа № 420/1501/24
Головуючий в 1 інстанції: Вовченко О.А. Дата і місце ухвалення: 08.07.2024р., м. Одеса Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду
у складі:
головуючого Ступакової І.Г.
суддів Бітова А.І.
Лук`янчук О.В.
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 08 липня 2024 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-
В С Т А Н О В И Л А :
В січні 2024 року ОСОБА_1 звернулася до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, в якому просила суд:
-визнати протиправними дії ГУ ПФУ в Одеській області щодо обчислення ОСОБА_1 пенсії за віком із урахуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2014-2016 роки;
-зобов`язати ГУ ПФУ в Одеській області перерахувати та виплачувати ОСОБА_1 з 15.08.2023р. пенсію за віком на підставі Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року №1058-IV з урахуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2020-2022 роки та виплатити різницю між виплаченою пенсією та перерахованою.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначала, що з 02.02.2015р. їй було призначено пенсію за вислугу років на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення», виплату якої припинено з 24.04.2018р. у зв`язку з працевлаштуванням ОСОБА_1 . У зв`язку з досягненням пенсійного віку ОСОБА_1 звернулася до ГУ ПФУ в Одеській області із заявою від 15.08.2023р. про призначення їй пенсії за віком на підставі Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Відповідний вид пенсії позивачу було призначено, однак всупереч вимог абзацу 4 частини другої статті 40 вказаного Закону, при обчисленні пенсії ОСОБА_1 територіальним органом ПФУ незаконно застосовано показник середньої заробітної плати за 2014-2016р.р., а не показник заробітної плати за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, тобто за 2020-2022р.р. Відповідачем неправомірно застосовано схему переведення з одного виду пенсії на інший замість призначення пенсії.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 08 липня 2024 року позов задоволено.
Визнано протиправними дії ГУ ПФУ в Одеській області щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку та виплаті пенсії за віком з 15.08.2023р. із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2020-2022 роки.
Зобов`язано ГУ ПФУ в Одеській області здійснити перерахунок та виплату пенсії за віком ОСОБА_1 з 15.08.2023р., призначеної згідно із Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003р. №1058-IV, з урахуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2020-2022 роки, з якої сплачені страхові внески, що передували року звернення за призначенням пенсії, починаючи з 15.08.2023р.
Стягнуто з ГУ ПФУ в Одеській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 968,96 грн. судового збору.
Не погоджуючись з вказаним рішенням ГУ ПФУ в Одеській області подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на не правильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, не повне з`ясування обставин справи, просить скасувати рішення від 08.07.2024р., з ухваленням по справі нового судового рішення про відмову в задоволенні позову ОСОБА_1 .
В своїй скарзі апелянт зазначає, що при вирішенні спору судом першої інстанції не надано належної правової оцінки твердженням відповідача, що первинне призначення пенсії ОСОБА_1 було здійснено 02.02.2015р., а 15.08.2023р. мало місце переведення з пенсії за вислугу років на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». При переведенні з одного виду пенсії на інший застосуванню підлягає показник середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії. А відтак, розраховуючи пільгову пенсію за віком ОСОБА_1 . Головне управління правомірно застосувало показник середньої заробітної плати за 2014-2016р.р.
Також, апелянт посилається на те, що зобов`язуючи ГУ ПФУ в Одеській області здійснити перерахунок та виплату пенсії за віком ОСОБА_1 з 15.08.2023р. з урахуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2020-2022 роки, суд першої інстанції втрутився в дискреційні повноваження органу ПФУ.
Справу розглянуто судом апеляційної інстанції в порядку письмового провадження на підставі п.3 ч.1 ст.311 КАС України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Одеській області та з 02.02.2015р. їй було призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення» (як працівнику освіти та охорони здоров`я).
Для обчислення пенсії застосовувався показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2014-2016 роки.
Виплату пенсії за вислугу років припинено з 24.04.2018р. у зв`язку із працевлаштуванням ОСОБА_1
15.08.2023р. позивач звернулася до ГУ ПФУ в Одеській області із заявою про призначення їй пенсії за віком на підставі Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».
Згідно рішення №951380846664 від 22.08.2023р. ОСОБА_1 переведено на пенсію за віком на підставі Закону №1058-ІV. Розмір пенсії встановлено із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2014-2016 роки.
Представник позивача звернувся до ГУ ПФУ в Одеській області з заявою від 21.11.2023р. про перерахунок з 15.08.2023р. пенсії за віком ОСОБА_1 із застосуванням, при визначенні заробітної плати для обчислення розміру пенсії, показника середньої заробітної плати по Україні з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, а саме за 2020-2022р.р.
Листом від 06.12.2023р. №40625-36875/К-02/8-1500/23 ГУ ПФУ у Одеській області, з посиланням на ст.10 та ч.3 ст.45 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», повідомило, що «при переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати, який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії. З 02.02.2015р. ОСОБА_1 була призначена пенсія за вислугу років довічно. У зв`язку з працевлаштуванням на посаду, яка дає право на цей вид пенсії, з 24.04.2018р. виплата пенсії була припинена. За заявою від 15.08.2023р. та долученими документами ОСОБА_1 поновлено пенсію за вислугу років та переведено на пільгову пенсію за віком за Списком №2. Оскільки ОСОБА_1 з 02.02.2015р. отримувала пенсію за вислугу років, то при розрахунку пільгової пенсії за віком врахована заробітна плата за 2014-2016 роки 7405,03 грн., проіндексована відповідно до частини 2 статті 42 Закону».
Не погоджуючись з правомірністю вказаної відмови ОСОБА_1 звернулася з даним позовом до суду.
Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що 15.08.2023р. позивача переведено з пенсії за вислугу років, призначеної згідно Закону України «Про пенсійне забезпечення», який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». За висновками суду, оскільки позивач за призначенням пенсії відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» звернулася вперше, а тому у відповідача були наявні підстави для призначення їй пенсії із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.
З 01.01.2004р. набрав чинності Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003р. №1058-ІV (далі - Закон №1058-ІV), частиною 1 статті 9 якого було передбачено, що відповідно до цього Закону за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов`язаного з роботою, інвалідності з дитинства); 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.
При цьому, згідно Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв`язку з прийняттям Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 17.11.2005р. №3108-IV, який набрав чинності 13.12.2005р., пункт 15 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» доповнено абзацами другим і третім такого змісту: «Положення Закону України «Про пенсійне забезпечення» застосовуються в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах і за вислугу років».
Вказані вимоги Прикінцевих положень Закону №1058-ІV є чинними (змінено порядковий номер пункту (п. 16)).
В свою чергу, відповідно до вимог ст.ст. 51, 52, ч.1 ст.53, п. «е» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991р. №1788-XII (в редакції на момент призначення позивачу пенсії за вислугу років, далі - Закон №1788-XII) пенсії за вислугу років встановлюються окремим категоріям громадян, зайнятих на роботах, виконання яких призводить до втрати професійної працездатності або придатності до настання віку, що дає право на пенсію за віком.
Право на пенсію за вислугу років мають, зокрема, працівники освіти, охорони здоров`я, а також соціального забезпечення, які в будинках-інтернатах для престарілих та інвалідів і спеціальних службах безпосередньо зайняті обслуговуванням пенсіонерів та інвалідів, відповідно до пункту «е» статті 55.
Пенсії за вислугу років (крім пенсій працівникам льотно-випробного складу авіації та особам льотних екіпажів повітряних суден цивільної авіації (пілотам, штурманам, бортінженерам, бортмеханікам, бортрадистам, льотчикам-наглядачам) і бортоператорам, які виконують спеціальні роботи в польотах) призначаються в розмірах, встановлених статтями 19 і 21 цього Закону для пенсій за віком.
Пенсії обчислюються з середньомісячного заробітку (статті 64-67, 69), одержуваного перед припиненням роботи, яка дає право на пенсію за вислугу років (статті 54 і 55), крім пенсій працівникам льотно-випробного складу та особам льотних екіпажів повітряних суден цивільної авіації (пілотам, штурманам, бортінженерам, бортмеханікам, бортрадистам, льотчикам-наглядачам) і бортоператорам, які виконують спеціальні роботи в польотах.
Право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров`я та соціального забезпечення після досягнення 55 років і за наявності спеціального стажу роботи за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, станом на 1 квітня 2015 - не менше 25 років.
Статтею 6 Закону №1788-XII передбачено, що особам, які мають одночасно право на різні державні пенсії, призначається одна пенсія за їх вибором, за винятком пенсій інвалідам внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, що їх вони дістали при захисті Батьківщини або при виконанні інших обов`язків військової служби, або внаслідок захворювання, пов`язаного з перебуванням на фронті чи з виконанням інтернаціонального обов`язку.
Умови призначення пенсії за віком передбачені ст.26 Закону №1058-ІV.
Відповідно до вимог ч.1 ст.27 Закону №1058-ІV (в редакції на момент призначення позивачу пенсії за віком) розмір пенсії за віком визначається за формулою: П = ЗпКс, де: П - розмір пенсії, у гривнях; Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи, визначена відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, у гривнях; Кс - коефіцієнт страхового стажу застрахованої особи, визначений відповідно до статті 25 цього Закону.
Згідно ч.2 ст.40 Закону №1058-ІV заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Тимчасово, з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року, заробітна плата (дохід) для призначення пенсії визначається із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 та 2017 роки; Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз1 + Кз2 + Кз3 + ... + Кзn ); К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.
У разі відсутності на день призначення пенсії даних про середню заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, за попередній рік для визначенні середньої заробітної плати (доходу) враховується наявна середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, за місяці попереднього року з наступним перерахунком заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії після отримання даних про середню заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачені страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії.
Коефіцієнт заробітної плати (доходу) застрахованої особи за кожний місяць страхового стажу, який враховується при обчисленні пенсії, визначається за формулою: Кз = Зв : Зс, де: Кз - коефіцієнт заробітної плати (доходу) застрахованої особи; Зв - сума заробітної плати (доходу) застрахованої особи, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу); Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу), а в разі одноразової сплати єдиного внеску відповідно до частини п`ятої статті 10 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» - за місяць, в якому укладено договір про добровільну участь.
Сума заробітної плати (доходу) застрахованої особи, яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу), визначається за формулою: Зв = З + Зд, де: Зв - сума заробітної плати (доходу) застрахованої особи, яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу); З - сума заробітної плати (доходу) застрахованої особи, з якої фактично сплачено страхові внески згідно з цим Законом за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу); Зд - сума заробітної плати (доходу) застрахованої особи, розрахована виходячи із передбаченої частини третьої статті 24 цього Закону доплати, за місяць, за який визначається коефіцієнт заробітної плати (доходу), і яка визначається за формулою: Зд=Д/Тх-100%, де Д - сума доплати, здійснена відповідно до частини третьої статті 24 цього Закону; Т - розмір страхового внеску до солідарної системи у відповідному місяці.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.45 Закону №1058-ІV пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.
За змістом частини 3 статті 45 Закону №1058-ІV переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви, на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду. При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Таким чином, лише при переведенні з одного виду пенсії на інший можуть застосовуватись норми ч.3 ст.45 Закону №1058-ІV в частині застосування показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Згідно обставин даної справи, позивачу в лютому 2015 була призначена пенсія за вислугу років згідно Закону №1788-XII, як медпрацівнику, що підтверджується протоколом/розпорядженням про призначення пенсії.
Та обставина, що механізм і порядок обчислення та виплати пенсій за вислугу років з 01.01.2004р. здійснюється на підставі Закону №1058-IV за формулою, що встановлена для пенсії за віком, не впливає на те, що призначення пенсії за вислугу років передбачено положеннями Закону №1788-XII.
У зв`язку із досягненням ОСОБА_1 пенсійного віку за її заявою від 15.08.2023р. позивачу призначено пенсію за віком за Списком №2 на підставі Закону №1058-IV.
Позивач вважає, що при призначенні їй пенсії за віком пенсійним органом має бути застосований показник середньої заробітної плати (доходу), з якої сплачено страхові внески у 2020, 2021, 2022 роках, тобто, за три роки, що передують року призначення пенсії за віком.
В свою чергу, відповідач посилається на те, що позивач вже отримувала пенсію за вислугу років відповідно до Закону №1058-IV, підстави для повторного призначення пенсії згідно Закону №1058-ІV та визначення її розміру з урахуванням показника середньої заробітної плати по Україні за останні три роки, що передують року звернення із заявою про призначення пенсії за віком, - відсутні.
Відповідач вказує на те, що переведення позивача з пенсії за вислугу років на пенсію за віком не є призначенням пенсії, а фактично є перерахунком пенсії, а тому, величина середньої заробітної плати (доходу) підлягає врахуванню у визначеному при призначенні пенсії (перерахунку) розмірі, у спірному випадку за 2014-2016 роки.
Надаючи оцінку доводам сторін та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів враховує, що питання щодо застосування норм права у подібних правовідносинах в частині визначення показника середньої заробітної плати (доходу), з якої сплачено страхові внески, при призначенні пенсії згідно Закону №1058-ІV, у разі коли особа попередньо отримувала пенсію за вислугу років згідно Закону №1788-XII, вже було неодноразово предметом розгляду Верховного Суду України та Верховного Суду.
Так, вирішуючи питання про усунення розбіжностей у застосуванні касаційним судом норм матеріального права у подібних правовідносинах, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України в постанові від 29 листопада 2016 року у справі №133/476/15-а визначила, що частиною третьою статті 45 Закону №1058-ІV регламентовано порядок переведення з одного виду пенсії, призначеної саме за цим Законом, на інший, отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом №1058-ІV. Водночас, ВСУ вказав на те, що позивачу було призначено пенсію відповідно до Закону №1788-XII, який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а за призначенням пенсії відповідно до Закону №1058-ІV позивач звернувся вперше.
Питання щодо наявності підстав для відступу від наведеної позиції Верховного Суду України було предметом розгляду Великої Палати Верховного Суду у справі №876/5312/17.
В постанові від 31 жовтня 2018 року у справі №876/5312/17 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що ч.3 ст.45 Закону №1058-IV установлюється порядок переведення з одного виду пенсії, призначеної саме за цим Законом, на інший, отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто, таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом №1058-ІV.
Велика Палата Верховного Суду звернула увагу, що позивачу було призначено пенсію за вислугу відповідно до Закону №1788-XII, який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а для призначення пенсії відповідно до Закону №1058-ІV позивач звернувся вперше.
З огляду на викладене, ВП ВС дійшла висновку, що у випадку із заявою позивача мало місце призначення іншої пенсії за іншим законом, а тому, має враховуватись показник середньої заробітної плати за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії (пенсії за віком).
ВП ВС визнано, що Верховний Суд України в постанові від 29 листопада 2016 року у справі №133/476/15-а (№ 21-6331а15) обґрунтовано зазначив, що у випадку призначення особі пенсії за вислугу років відповідно до Закону №1788-XII, який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а в подальшому при виявленні такою особою бажання отримувати пенсію за віком відповідно до Закону №1058-IV, має місце саме призначення пенсії за віком, а не переведення згідно ч.3 ст.45 Закону №1058-IV.
Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про відсутність підстав для відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в постанові Верховного Суду України від 29 листопада 2016 року у справі №133/476/15-а (№ 21-6331а15).
В постанові від 31 жовтня 2018 року у справі №876/5312/17 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що при зверненні особи, якій було призначено пенсію за вислугу років у порядку Закону №1788-XII, до територіальних органів ПФУ із заявою про призначення пенсії за віком на підставі Закону №1058-IV, має місце саме призначення такого виду пенсії, а не переведення згідно з ч.3 ст.45 Закону 1058-IV, а тому позиція суду касаційної інстанції, що пенсія за вислугу років призначається Законом №1058-IV, є необґрунтованою.
Аналогічна позиція викладена Верховним Судом, зокрема, в постановах від 29 березня 2023 року у справі №240/4170/19 та від 08 лютого 2024 року у справі №500/1216/23.
Згідно ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
З огляду на наведені висновки Верховного Суду України та Верховного Суду, оскільки позивачу в 2015 році було призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону №1788-XII (ст.9 Закону №1058-ІV не передбачено такого виду пенсії як пенсія за вислугу років), який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а за призначенням пенсії за віком відповідно до Закону №1058-ІV остання звернулась вперше в 2023 році, колегія суддів вважає обґрунтованими висновки суду першої інстанції, що в цьому випадку мало місце призначення іншої пенсії за іншим законом, а не переведення з одного виду на інший вид пенсії в межах одного Закону відповідно до частини третьої статті 45 Закону №1058-IV.
А відтак, у позивача наявне право на нарахування та виплату територіальним органом Пенсійного фонду України пенсії за віком відповідно до Закону №1058-IV із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням такої пенсії, а саме: за 2020 - 2022 роки.
Доводи апеляційної скарги ГУ ПФУ в Одеській області не спростовують правильність висновків суду першої інстанції про задоволення позову, а тому підстав для задоволення апеляційної скарги відповідача колегія суддів не вбачає.
Оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому, відповідно до ст.316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
З огляду на залишення рішення суду першої інстанції без змін, відповідно до приписів статті 139 КАС України, підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Враховуючи, що дана справа правомірно віднесена судом першої інстанції до категорії незначної складності та розглядалась за правилами спрощеного провадження, тому постанова суду апеляційної інстанції, відповідно до ч.5 ст.328 КАС України, в касаційному порядку оскарженню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 308, 311, п.1 ч.1 ст.315, ст.ст. 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, колегія суддів, -
П О С Т А Н О В И Л А :
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області залишити без задоволення, рішення Одеського окружного адміністративного суду від 08 липня 2024 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України.
Повний текст судового рішення виготовлений 09 вересня 2024 року.
Головуючий: І.Г. Ступакова
Судді: А.І. Бітов
О.В. Лук`янчук
