Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 420/1501/24
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 липня 2024 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі судді Вовченко О.А., розглянувши у порядку письмового провадження в приміщенні суду в м. Одесі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити дії,-
ВСТАНОВИВ:
До Одеського окружного адміністративного суду 01.01.2024 надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, в якому позивач просить суд:
визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо обчислення ОСОБА_1 пенсії за віком із урахуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2014-2016 роки;
зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області перерахувати та виплачувати ОСОБА_1 з 15.08.2023 р. пенсію за віком на підставі Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 9 липня 2003 року № 1058-IV з урахуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2020-2022 роки та виплатити різницю між виплаченою пенсією та перерахованою;
стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати на сплату судового збору за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області.
Ухвалою від 16 січня 2024 року прийнято до розгляду позовну заяву ОСОБА_1 . Відкрито провадження у адміністративній справі та визначено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
В обґрунтування позовних вимог в адміністративному позові зазначено, що ОСОБА_1 , перебуває на обліку та отримує пенсію за віком в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Одеській області на підставі Закону України від 09.07.2003 р. № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». До отримання пенсії за віком з 02.02.2015 р. отримувала пенсію за вислугу років довічно. У зв`язку з працевлаштуванням на посаду, яка дає право на цей вид пенсії, з 24.04.2018 року виплата пенсії була припинена. У зв`язку з досягненням пенсійного віку позивач звернувся до Головне управління фонду України в Одеській області із заявою від 15.08.2023 року про призначення пенсії за віком згідно Закону № 1058-IV. На підставі даної заяви було призначено позивачу пенсію за віком. При обчисленні розміру призначеної пенсії не було застосовано показник середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, а саме: 2020 2022 роки. ОСОБА_1 отримувала пенсію за вислугу років згідно Закону № 1788, який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а 15.08.2023 року вперше звернулася за призначенням пенсії за віком згідно Закону № 1058. За ч. 2 ст. 40 Закону № 1058, при визначенні заробітної плати для обчислення розміру її пенсії має застосовуватись показник середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Позивачка має право з 15.08.2023 року на застосування при обчисленні розміру її пенсії за віком, показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, а саме: за 2020 2022 роки. Представник позивача звернулася до відповідача із заявою про перерахунок з 15.08.2023 року призначеної ОСОБА_1 пенсії за віком, з застосуванням, при визначенні заробітної плати для обчислення розміру пенсії, показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, а саме: за 2020 2022 роки; виплатити заборгованість (різницю в розмірі пенсії) за період з 15.08.2023 року, яка виникла внаслідок неправильного застосування показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески, всупереч положенням ч. 2 ст. 40 Закону № 1058. У відповідь на заяву відповідач листом від 06.12.2023 року відмовив у застосуванні показника середньої заробітної плати.
Від Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області надійшов відзив на позовну заяву, де зазначено, що позивач, ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває на обліку в Головному управлінні та з 02.02.2015 їй було призначено пенсію за вислугу років. Позивач 15.08.2023 звернулась до Головного управління з заявою про перехід на інший вид пенсії (з пенсії за вислугу років на пільгову пенсію за віком за Списком № 2) відповідно до норм Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування від 09.07.2003 № 1058-IV. Згідно із заявою, позивача переведено з пенсії за вислугу років на пільгову пенсію за віком відповідно до норм Закону № 1058-IV. За заявою від 15.08.2023 позивача переведено з пенсії за вислугу років на пільгову пенсію за віком за Списком № 2 відповідно нормам Закону № 1058-IV. Порядок та умови призначення як пенсії за вислугою років та пільгової пенсії за віком визначено Законом № 1058-IV, а не двома різними Законами. Законодавством України розмежовуються умови здійснення призначення та переведення з одного виду пенсії на інший, розцінюючи це як перше звернення за призначенням пенсії та не враховуючи того, що пенсія вже була призначена. Умови призначення пільгової пенсії за віком регулюється ст. 114 Закону №1058-IV, а переведення передбачено ст. 45 Закону №1058-IV, тому поняття первинне призначення та переведення не є тотожними. Головним управлінням здійснювалося саме переведення позивача на пільгову пенсію за віком на умовах, передбачених Законом № 1058-IV, а не первинне призначення, як на тому наполягає позивач. Первинне призначення пенсії позивачу було здійснено 02.02.2015, а переведення 15.08.2023. Позивачу при переведені з пенсії за вислугу років на пільгову пенсію за віком за нормами ч. 2 ст. 42, ч. 3 ст. 45 Закону № 1058-IV застосовано показник середнього заробітку по Україні за 2014-2016. Розраховуючи пільгову
пенсію за віком позивача, Головне управління вірно застосувало показник середньої заробітної плати за 2014-2016, проіндексованого з 01.03.2019 на 1,17, з 01.05.2020 на 1,11 з 01.03.2021 на 1,11, з 01.03.2022 на 1,14, з 01.03.2023 на 1,197, як це передбачено ч. 2 ст. 42 Закону № 1058-IV.
Головне управління не порушувало прав, свобод та інтересів позивача, а діяло лише на підставі норм чинного законодавства України.
Вивчивши матеріали справи, ознайомившись з позовною заявою, відзивом на позовну заяву, дослідивши обставини, якими обґрунтовано позовні вимоги і заперечення та перевіривши їх наданими доказами, судом встановлено наступне.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 02.02.2015 року отримувала пенсію за вислугу років, призначену як працівнику охорони здоров`я.
15.08.2023 позивачка звернулася до відповідача із заявою про переведення її з пенсії за вислугу років на пенсію за віком на пільгових умовах.
Відповідно до заяви позивачки від 15.08.2023 року, рішенням № 951380846664 від 22.08.2023 року ОСОБА_1 переведено на пенсію за віком згідно з Законом №1058.
При обчислення розміру пенсії за віком ОСОБА_1 застосовано показник середньої заробітної плати по Україні за 2014-2016 роки.
Представник позивача звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області з заявою від 21.11.2023 року про перерахунок з 15.08.2023 року пенсії за віком ОСОБА_1 з застосуванням, при визначенні заробітної плати для обчислення розміру пенсії показника середньої заробітної плати по Україні з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, а саме за 2020-2022 роки та виплатити заборгованість (різницю в розмірі пенсії) (а.с. 13).
Листом ГУ ПФУ у Одеській області від 06.12.2023 №40625-36875/К-02/8-1500/23 відповідач посилаючись на ст. 10 та ч.3 ст. 45 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» повідомив, що «при переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати, який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
З 02.02.2015 ОСОБА_1 була призначена пенсія за вислугу років довічно. У зв`язку з працевлаштуванням на посаду, яка дає право на цей вид пенсії, з 24.04.2018 виплата пенсії була припинена. За заявою від 15.08.2023 та долученими документами ОСОБА_1 поновлено пенсію за вислугу років та переведено на пільгову пенсію за віком за Списком № 2. Оскільки ОСОБА_1 з 02.02.2015 отримувала пенсію за вислугу років, то при розрахунку пільгової пенсії за віком врахована заробітна плата за 2014-2016 роки 7405,03 грн, проіндексована відповідно до частини 2 статті 42 Закону» (а.с. 11).
Позивач вважає протиправними дії відповідача щодо обчислення пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2014-2016 роки, у зв`язку із чим звернулась до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд встановив наступне.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
В ст. 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Згідно з ч. 1 ст. 9 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року №1058-IV (далі - Закон №1058-IV) відповідно до цього Закону за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов`язаного з роботою, інвалідності з дитинства); 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.
Разом з цим, статтею 2 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 року №1788-ХІІ (далі - Закон №1788-ХІІ) передбачено призначення трудових пенсій: за віком; по інвалідності; в разі втрати годувальника; за вислугу років.
Відповідно до п. «е» ст. 55 Закону №1788-ХІІ право на пенсію за вислугу років мали працівники освіти, охорони здоров`я та соціального забезпечення при наявності спеціального стажу роботи від 25 до 30 років за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, незалежно від віку.
У свою чергу, за змістом ч. 1 ст. 26 Закону №1058-IV особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року. Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року - не менше 30 років.
При цьому, як визначено у ст. 10 Закону №1058-IV, особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором. Особі, яка має право на довічну пенсію, призначається один з видів довічної пенсії за її вибором.
В ч. 2 ст. 40 Закону №1058-IV визначено, що заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики.
Згідно з абз. 2 ч. 3 ст. 45 Закону №1058-IV, при переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Відповідно до ч. 2 ст. 73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Спір у цій справі стосується наявності підстав для перерахунку позивачу пенсії за віком на підставі норм Закону №1058-IV із застосуванням для обчислення пенсійної виплати показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням цього виду пенсії (2020, 2021 та 2022 роки).
З позовної заяви вбачається, що ОСОБА_1 вважає, що у 2023 році вона набула право на призначення пенсії за віком на підставі норм Закону №1058-IV вперше, а тому при обчисленні пенсійної виплати відповідач на підставі ч. 2 ст. 40 Закону №1058-IV мав врахувати середній заробіток за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, тобто за 2020-2022 роки.
Однак відповідач у відзиві стверджує, що оскільки позивачу до призначення пенсії за віком на підставі норм Закону №1058-IV вже призначалась пенсія за вислугу років відповідно до Закону №1788-ХІІ, то у спірних відносинах мало місце переведення позивача з одного виду пенсії на інший.
А тому, для обчислення пенсійної виплати слід було керуватись положеннями абз. 2 ч. 3 ст. 45 Закону №1058-IV, якими передбачено застосування показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
З приписів ч. 3 ст. 45 Закону №1058-IV вбачається, що зазначеною нормою регламентовано порядок переведення з одного виду пенсії, призначеного саме за цим Законом (пенсія за віком; пенсія по інвалідності; пенсія у зв`язку з втратою годувальника), на інший. Показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії згідно із Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".
Матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 було призначено пенсію за вислугу років відповідно до норм Закону №1788-ХІІ.
Натомість, за призначенням пенсії за віком відповідно до норм Закону №1058-IV ОСОБА_1 вперше звернулась у 2023 році.
З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що для обчислення позивачу пенсії за віком у 2023 році пенсійний орган мав врахувати показник середньої заробітної плати за три календарних роки, що передують року призначення пенсії за віком, оскільки пенсія за віком передбачена іншим законом, ніж пенсія за вислугу років.
Аналогічна правова позиція щодо застосування зазначених норм матеріального права вже була висловлена Верховним Судом України у постанові від 29.11.2016 у справі №133/476/15-а (№21-6331а15), який дійшов висновку про те, що у випадку призначення особі пенсії за вислугу років відповідно до Закону №1788-XII, який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а в подальшому при виявленні такою особою бажання отримувати пенсію за віком відповідно до Закону №1058-IV, має місце саме призначення пенсії за віком, а не переведення згідно частини третьої статті 45 Закону №1058-IV.
Вказана правова позиція Верховного Суду України підтримана Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 31.10.2018 у справі №876/5312/17 (у ЄДРСР вказаний номер справи 442/456/17), а також Касаційним адміністративним судом у складі Верховного Суду у постановах від 13.02.2019 у справі №265/7301/16-а, від 09.12.2019 у справі №265/5293/17, від 02.03.2020 у справі №175/4084/16-а(2-а/175/86/16), від 16.06.2020 у справі №514/1675/16-а, від 24.06.2021 у справі №243/8903/16-а.
Згідно з частиною п`ятою статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних відносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Отже, наведені вище висновки Верховного Суду мали бути враховані пенсійним органом під час розгляду заяви ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком, а також ураховуються судом у ході розгляду цієї справи.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що при обчисленні позивачу пенсії за віком у 2023 році на підставі норм Закону №1058-IV пенсійний орган має врахувати показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням цієї пенсії, тобто, за 2020-2022 роки.
З урахуванням вище викладеного суд дійшов висновку, що адміністративний позов ОСОБА_1 з урахуванням приписів ч. 2 ст. 9 КАС України підлягає задоволенню, шляхом:
- визнання протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку та виплаті пенсії за віком з 15.08.2023 року із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2020-2022 роки;
- зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок та виплату пенсії за віком ОСОБА_1 , з 15.08.2023 року призначеної згідно із Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року №1058-IV, з урахуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2020-2022 роки, з якої сплачені страхові внески, що передували року звернення за призначенням пенсії, починаючи з 15.08.2023 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.
З матеріалів справи вбачається, що, позивачем за подачу даного адміністративного позову сплачено 968,96 грн судового збору.
Зважаючи на вищевикладене, суд дійшов висновку про стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на користь позивача судового збору у розмірі 968,96 грн.
Керуючись ст. ст. 7, 9, 241-246, 250, 255, 262, 295 КАС України, суд, -
ВИРІШИВ:
Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку та виплаті пенсії за віком з 15.08.2023 року із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2020-2022 роки.
Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок та виплату пенсії за віком ОСОБА_1 , з 15.08.2023 року призначеної згідно із Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року №1058-IV, з урахуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2020-2022 роки, з якої сплачені страхові внески, що передували року звернення за призначенням пенсії, починаючи з 15.08.2023 року.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на користь ОСОБА_1 968,96 грн судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області, (вул. Канатна, 83 м. Одеса, 65107, код ЄДРПОУ 20987385).
СуддяО.А. Вовченко
