Єдиний державний реєстр судових рішень
Окрема думка
судді Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду
Крата В. І.,
21 серпня 2024 року
м. Київ
справа № 757/24098/18-ц
провадження № 61-7530св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: головуючого - Червинської М. Є., суддів: Коротенка Є. В., Коротуна В. М., Крата В. І., Тітова М. Ю. (суддя-доповідач), касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнив. Ухвалу Київського апеляційного суду від 03 травня 2023 року скасував, а справу направив до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.
Касаційний суд в постанові, зокрема, зазначив, що:
«суд при здійсненні судочинства може використовувати лише текст судового рішення, який опубліковано офіційно або внесено до Реєстру (частина третя статті 6 Закону України «Про доступ до судових рішень»).
Обставини щодо встановлення дати складення повного судового рішення мають визначальне значення для правильного вирішення питання про відкриття чи відмову у відкритті апеляційного провадження.
Вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження, суд апеляційної інстанції на наведене уваги не звернув, не врахував, що рішення суду першої інстанції від 10 травня 2020 року не містить дати його складення, а, враховуючи дату внесення судом рішення до Єдиного державного реєстру судових рішень - 08 листопада 2022 року, тобто через один рік та шість місяців після його ухвалення, відсутні підстави вважати, що повне рішення було складено в день його ухвалення.
Зазначені вище висновки узгоджуються з висновками Верховного Суду, викладеними, зокрема, в постановах від 07 грудня 2022 року в справі № 757/31634/15-ц, від 14 червня 2023 року в справі № 200/5831/16-ц, від 17 січня 2024 року в справі № 376/602/20 та від 31 липня 2024 року в справі № 757/54645/16-ц.
Не можу погодитися із цією постановоюкасаційного суду з таких мотивів.
1. Незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків: подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки; пропуску строку на апеляційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили (частина друга статті 358 ЦПК України).
1.1. Суд при здійсненні судочинства може використовувати лише текст судового рішення, який опубліковано офіційно або внесено до Реєстру (частина третя статті 6 Закону України «Про доступ до судових рішень»).
2. Аналіз Єдиного державного реєстру судових рішень свідчить, що в практиці касаційного суду сформувалося по суті два взаємовиключні підходи до тлумачення та застосування норм частини другої статті 358 ЦПК України та ЗаконуУкраїни «Про доступ до судових рішень»:
(а) при застосуванні частини другої статті 358 ЦПК України має враховуватися дата внесення судом рішення до Єдиного державного реєстру судових рішень (див. постанови Верховного Суду: від 07 грудня 2022 року в справі № 757/31634/15-ц, від 14 червня 2023 року в справі № 200/5831/16-ц, від 17 січня 2024 року в справі № 376/602/20 та від 31 липня 2024 року в справі № 757/54645/16-ц);
(б) при застосуванні частини другої статті 358 ЦПК України не має враховуватися дата внесення судом рішення до Єдиного державного реєстру судових рішень (див. постанови Верховного Суду: від 27 березня 2020 року в справі № 296/3261/17, від 29 вересня 2021 року в справі № 757/15451/19, від 05 червня 2023 року в справі № 757/20629/19-ц, від 25 червня 2024 року в справі № 752/178/19, від 26 червня 2024 року в справі № 757/33179/19).
3. Європейський суд з прав людини зауважив, що судові рішення повинні бути розумно передбачуваними (S.W. v. THE UNITED KINGDOM, № 20166/92, § 36, ЄСПЛ, від 22 листопада 1995 року).
4. «Ми рухаємось в напрямку того, щоб касаційний суд не був джерелом невизначеності судової практики і судові рішення касаційного суду були, розумно передбачуваними. Навіщо потрібна розумна передбачуваність судових рішень? Очевидно, що особа, чи фізична чи юридична, має можливість прогнозувати як буде вирішено її спір. Це одне з основних завдань, яке дозволяє зробити вирішення спору прогнозованим» (див. Крат В. І . Принцип юридичної визначеності в практиці Верховного Суду / Слово Національної школи суддів України. - 2021. - № 5 (спеціальний випуск). - С. 66 - 77.).
5. Відступ від висновку про застосування тієї чи іншої норми має бути розумним і про нього має бути вказано в тексті постанови. Натомість, цілком очевидно, що зміна практики застосування норм при вирішенні певної категорії спорів не має слідувати з тексту постанови не явно, імпліцитно (див. постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 12 червня 2023 року по справі № 676/7428/19 (провадження № 61-361сво22).
6. Навряд чи таке застосування та тлумачення норм частини другої статті 358 ЦПК України та Закону України «Про доступ до судових рішень» дозволяє зробити вирішення питання про відкриття апеляційного провадження чи відмову у відкритті апеляційного провадження прогнозованим.
7. Верховний Суд є найвищим судому системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом (частина перша статті 36 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).
8. Європейський суд з прав людини зауважив, що одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який, між іншим, вимагає щоб при остаточному вирішенні справи судами їх рішення не викликали сумнівів (BRUMARESCU v. ROMANIA, № 28342/95, § 61, від 28 жовтня 1999 року).
9. Якщо конфліктна практика розвивається в межах одного з найвищих судових органів країни, цей суд сам стає джерелом правової невизначеності, тим самим підриває принцип правової визначеності та послаблює довіру громадськості до судової системи (LUPENI GREEK CATHOLIC PARISH AND OTHERS v. ROMANIA, № 76943/11, § 123, ЄСПЛ, від 29 листопада 2016 року).
10. Тому касаційному суду, для забезпечення сталості та єдності судової практикиналежало передати цю справу на розгляд Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду для відступу від висновку, зробленого в постановах Верховного Суду: від 07 грудня 2022 року в справі № 757/31634/15-ц, від 14 червня 2023 року в справі № 200/5831/16-ц, від 17 січня 2024 року в справі № 376/602/20 та від 31 липня 2024 року в справі № 757/54645/16-ц.
Суддя В. І. Крат
