Єдиний державний реєстр судових рішень
ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 серпня 2024 рокуЛьвівСправа № 380/6091/24 пров. № А/857/12645/24
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Пліша М.А.,
суддів Курильця А.Р.. Мікули О.І.,
за участю секретаря судового засідання Прачук І.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління Держпродспоживслужби в Хмельницькій області на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 30 квітня 2024 року про залишення позовної заяви без розгляду (головуючий суддя Клименко О.М., м. Львів) по справі за адміністративним позовом Головного управління Держпродспоживслужби в Хмельницькій області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення коштів,-
В С Т А Н О В И В :
Головне управління Держпродспоживслужби в Хмельницькій області звернулось в суд першої інстанції з адміністративним позовом до ОСОБА_1 про стягнення з неї, як фізичної особи-підприємця в дохід держави штраф в сумі 1700,00 грн за порушення законодавства про рекламу.
Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 30 квітня 2024 року позовну заяву Головного управління Держпродспоживслужби в Хмельницькій області -залишено без розгляду, з підстав передбачених ст. 122, 123 КАС України.
Не погодившись з таким судовим рішенням, Головне управління Держпродспоживслужби в Хмельницькій області оскаржило його в апеляційному порядку, просить таке скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження її розгляду.
В апеляційній скарзі зазначає, що ні Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 № 877-V(далі Закон № 877-V), ні Законом «Про рекламу» не конкретизовано спеціального строку, протягом якого особа, до якої застосовано санкції за порушення вимог законодавства про рекламу має право звернутись до суду з позовом про оскарження рішення Головного управління про застосування санкцій, а також не встановлено спеціального строку на звернення вказаного суб`єкта владних повноважень до адміністративного суду з позовом про стягнення на підставі таких рішень про застосування санкцій у разі їх несплати суб`єктами господарювання.
Відповідно до частини першої статті 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно з абзацом першим частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до абзацу другого частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог.
З огляду на це, апелянт вважає, що підставою, для звернення Головного управління до суду із позовом про стягнення санкцій є сплив шестимісячного строку на оскарження суб`єктом господарювання рішення про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу, який закінчився у ФОП ОСОБА_1 - 22.12.2023, оскільки Рішення про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу № 14 прийнято Головним управлінням - 22.06.2023.
Тобто, тримісячний строк на звернення до суду із позовом починає обчислюватися для Головного управління після спливу шестимісячного строку на оскарження суб`єктом господарювання рішення про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу, а саме: з 22.12.2023 по 22.03.2024.
Тому, апелянт вважає, що адміністративний позов поданий до суду у термін визначений частиною другою статті 122 КАС України.
Згідно ч. 4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
У відповідності до вимог ч. 1, ч. 2 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних міркувань.
Головне управління Держпродспоживслужби в Хмельницькій області звернулося до Львівського окружного адміністративного суду із вищевказаним адміністративним позовом
Ухвалою судді від 26 березня 2024 року позовну заяву Головного управління Держпродспоживслужби в Хмельницькій області - залишено без руху, а позивачу встановлено в десятиденний строк з дня вручення цієї ухвали усунути недоліки у спосіб подання до суду: позовної заяви разом з доказами її надіслання на адресу відповідачки із зазначенням відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету; заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду та доказів поважності причин його пропуску.
На виконання вимог вказаної ухвали 08 квітня 2024 року позивачем подано до суду:
- позовну заяву з відповіддю № 653735 про відсутність зареєстрованого Електронного кабінету ЄСІТС та доказами її надіслання на адресу відповідачки;
- заяву від 28 березня 2024 року, яка обґрунтована тим, що право на звернення до суду з позовом про стягнення штрафу може бути реалізоване Головним управлінням Держпродспоживслужби в Хмельницькій області протягом встановленого абзацом другим частини другої статті 122 КАС України тримісячного строку, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог. Підставою, що дає позивачу право на звернення до суду із цим позовом про стягнення штрафу є сплив шестимісячного строку на оскарження суб`єктом господарювання рішення про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу. Отже, тримісячний строк звернення до суду із цим позовом починає обчислюватися після спливу шестимісячного строку на оскарження суб`єктом господарювання рішення про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу. З огляду на вказане позивач уважає, що цей адміністративний позов про стягнення штрафу за порушення відповідачкою вимог законодавства про рекламу поданий ним у строк, визначений частиною другою статті 122 КАС України.
Постановляючи ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що згідно частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Положеннями частини другої статті 122 КАС України встановлено різні строки звернення до адміністративного суду для суб`єктів владних повноважень та для інших осіб.
Зокрема, абзацом другим вказаної частини визначено, що для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог.
Залишаючи позовну заяву без розгляду, суд першої інстанції зазначив, що предметом стягнення у цій справі є штраф у сумі 1700,00 грн за порушення відповідачкою законодавства про рекламу згідно з рішенням Головного управління Держпродспоживслужби в Хмельницькій області від 22 червня 2023 року № 14 про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу.
Згідно пунктів 1, 3 Положенням про Державну службу України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 02 вересня 2015 року № 667 (далі - Положення № 667) Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (Держпродспоживслужба) є центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику у галузі державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів і рекламу в цій сфері.
Отже, Держпродспоживслужба є уповноваженим органом, який здійснює державний контроль за дотриманням законодавства про рекламу в частині захисту прав споживачів реклами.
Питання накладення уповноваженими особами Держспоживінспекції та її територіальних органів в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі штрафів на рекламодавців, виробників і розповсюджувачів реклами за порушення законодавства про рекламу (крім штрафів, накладення яких належить виключно до компетенції Антимонопольного комітету і регулюється законодавством з питань авторського права та суміжних прав) регулює Порядок накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 26 травня 2004 року № 693 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Накладати штрафи на рекламодавців, виробників та розповсюджувачів реклами мають право Голова Держспоживінспекції, його заступники, начальники територіальних органів Держспоживінспекції та їх заступники (абзац перший пункту 8 Порядку № 693).
Частиною третьою статті 12 Закону № 877-V визначено, що у разі несплати суб`єктом господарювання застосованої до нього штрафної санкції за результатами здійснених заходів державного нагляду (контролю) протягом 15 календарних днів з дня вручення або направлення розпорядчого документа в порядку, передбаченому абзацами дванадцятим і тринадцятим частини дев`ятої статті 7 цього Закону, якщо розпорядчі документи не були оскаржені до органу державного нагляду (контролю) та/або в судовому порядку та залишені в силі, сума санкції стягується в судовому порядку.
Крім того, абзацами дванадцятим і тринадцятим частини дев`ятої статті 7 Закону № 877 визначено, що розпорядчий документ органу державного нагляду (контролю) щодо усунення порушень складається у двох примірниках: один примірник не пізніше п`яти робочих днів з дня складення акта надається суб`єкту господарювання чи уповноваженій ним особі для виконання, а другий примірник з підписом суб`єкта господарювання або уповноваженої ним особи щодо погоджених термінів усунення порушень вимог законодавства залишається в органі державного нагляду (контролю).
У разі відмови суб`єкта господарювання або уповноваженої ним особи від отримання розпорядчого документа щодо усунення порушень вимог законодавства він направляється рекомендованим листом або у випадках, передбачених законом, - за допомогою електронного кабінету або іншої інформаційної системи, користувачами якої є відповідний орган державного нагляду (контролю) та суб`єкт господарювання, який ним перевірявся, а на копії розпорядчого документа, який залишається в органі державного нагляду (контролю), проставляються відповідний вихідний номер і дата направлення.
Судом першої інстанції зґясовано, що рішення Головного управління Держпродспоживслужби в Хмельницькій області від 22 червня 2023 року № 14 про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу надіслано відповідачці 26 червня 2023 року на дві адреси, а саме: 1) на адресу провадження господарської діяльності (АДРЕСА_2) рекомендованим листом; 2) на адресу реєстрації місця проживання ( АДРЕСА_1 ) рекомендованим листом з повідомленням про вручення, який повернувся на адресу позивача з відміткою «за закінченням терміну зберігання».
З урахуванням вказаного вище, суд вірно вказав, що з урахуванням вимог частини третьої статті 12 Закону № 877 у спірній ситуації перебіг тримісячного строку звернення Головного управління Держпродспоживслужби в Хмельницькій області до суду із позовом про стягнення з відповідачки суми штрафу за порушення законодавства про рекламу починається після спливу 15 календарних днів з дня надіслання їй рішення від 22 червня 2023 року № 14 про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу.
Оскільки, рішення від 22 червня 2023 року № 14 про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу надіслано на адресу відповідачки 26 червня 2023 року, то, звернувшись із цим позовом до суду з вимогами про стягнення суми штрафу на підставі такого рішення 14 березня 2024 року, суд першої інстанції підставно вважав, що позивач пропустив тримісячний строк звернення, встановлений абзацом другим частини другої статті 122 КАС України.
Відхиляючи доводи позивача про те, що тримісячний строк звернення до суду із цим позовом починає обчислюватися після спливу шестимісячного строку на оскарження суб`єктом господарювання рішення про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу суд правильно зазначив, що у разі одночасного пред`явлення позову про стягнення штрафу та визнання протиправною і скасування рішення, на підставі якого накладено цей штраф, суд уповноважений зупинити провадження у справі про стягнення штрафу.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 03 листопада 2022 року у справі № 340/7978/21.
При цьому, колегія суддів вважає за необхідне вказати, що подання чи не подання позову про скасування рішення позивача, яким накладено штраф, жодним чином не впливає на перебіг строку подання позовної заяви про стягнення такого штрафу.
За загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Пропуск відповідного строку на звернення до суду через байдужість до своїх прав або небажання скористатися цим правом не є поважною причиною пропуску строку та, відповідно, підставою для поновлення звернення до суду з адміністративним позовом.
При цьому, суд слушно зауважив, що інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Оскільки відповідно до змісту поданої на виконання вимог ухвали судді про залишення позовної заяви без руху заяви позивач уважає, що строк звернення з цим позовом до суду ним не пропущений, то суд першої інстанції обґрунтовано вважав, що позивач пропустив установлений КАС України тримісячний строк звернення з цим позовом до суду, і як наслідок, з урахуванням положень статті 123 КАС України, суд правильно залишив заявлений позов без розгляду.
З огляду на викладене вище суд апеляційної інстанції вважає, що ухвала суду першої інстанції прийнята з дотримання норм матеріального та процесуального права тому її слід залити без змін, а у задоволенні апеляційної скарги - відмовити.
Керуючись ч. 3 ст. 243, ст. 308, ст. 310, п. 1 ч. 1 ст. 315, ст. 316, ст. 321, ст. 322, ст. 325, ст. 329 КАС України, суд, -
П О С Т А Н О В И В :
апеляційну скаргу Головного управління Держпродспоживслужби в Хмельницькій області залишити без задоволення, а ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 30 квітня 2024 року про залишення позовної заяви без розгляду по справі №380/6091/24 - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя М.А. Пліш
Судді А.Р. Курилець
О.І. Мікула
повний текст складено 14.08.2024
