Єдиний державний реєстр судових рішень
ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
ПРО ЗАЛИШЕННЯ ПОЗОВУ БЕЗ РОЗГЛЯДУ
30 квітня 2024 року м. Львівсправа № 380/6091/24
Львівський окружний адміністративний суд, суддя Клименко О.М., розглянувши в письмовому провадженні питання дотримання позивачем строку звернення з позовом до суду у справі № 380/6091/24 за позовом Головного управління Держпродспоживслужби в Хмельницькій області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення штрафу в сумі 1700,00 грн,-
ВСТАНОВИВ:
Головне управління Держпродспоживслужби в Хмельницькій області звернулося до Львівського окружного адміністративного суду із вищевказаним адміністративним позовом про стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 в дохід держави штрафу в сумі 1700,00 грн за порушення законодавства про рекламу.
Ухвалою судді від 26 березня 2024 року позовну заяву залишено без руху, а позивачу встановлено в десятиденний строк з дня вручення цієї ухвали усунути недоліки у спосіб подання до суду: позовної заяви разом з доказами її надіслання на адресу відповідачки із зазначенням відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету; заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду та доказів поважності причин його пропуску.
На виконання вимог вказаної ухвали позивач 08 квітня 2024 року подав до суду:
- позовну заяву з відповіддю № 653735 про відсутність зареєстрованого Електронного кабінету ЄСІТС та доказами її надіслання на адресу відповідачки;
- заяву від 28 березня 2024 року, яка обґрунтована тим, що право на звернення до суду з позовом про стягнення штрафу може бути реалізоване Головним управлінням Держпродспоживслужби в Хмельницькій області протягом встановленого абзацом другим частини другої статті 122 КАС України тримісячного строку, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог. Підставою, що дає позивачу право на звернення до суду із цим позовом про стягнення штрафу є сплив шестимісячного строку на оскарження суб`єктом господарювання рішення про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу. Отже, тримісячний строк звернення до суду із цим позовом починає обчислюватися після спливу шестимісячного строку на оскарження суб`єктом господарювання рішення про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу. З огляду на вказане позивач уважає, що цей адміністративний позов про стягнення штрафу за порушення відповідачкою вимог законодавства про рекламу поданий ним у строк, визначений частиною другою статті 122 КАС України. Обґрунтовуючи свою позицію, позивач покликається на висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 26 лютого 2019 року у справі № 826/14908/18.
Ухвалою судді від 12 квітня 2024 року відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі без повідомлення (виклику) сторін; витребувано у позивача належним чином засвідчені копії рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу, який би містив відмітку про отримання відповідачкою рішення Головного управління Держпродспоживслужби в Хмельницькій області від 22 червня 2023 року № 14 про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу (у разі його отримання) або ж конверта з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу, на якому зазначено причини невручення відповідачці такого рішення (у разі його неотримання).
У вказаній ухвалі суд відзначив, що питання дотримання позивачем строку звернення з цим позовом до суду суд вирішуватиме після отримання витребуваних доказів.
19 квітня 2024 року від позивача через канцелярію суду надійшли докази надіслання відповідачці 26 червня 2023 року рішення № 14 від 22 червня 2023 року про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу на дві адреси, а саме: 1) на адресу провадження господарської діяльності ( АДРЕСА_1 ) рекомендованим листом; 2) на адресу реєстрації місця проживання ( АДРЕСА_2 ) рекомендованим листом з повідомленням про вручення, який повернувся на адресу позивача з відміткою «за закінченням терміну зберігання».
Постановляючи цю ухвалу, суд зазначає таке.
Відповідно до частини другої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Згідно із частиною першою статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки (частина 2 статті 44 КАС України).
Згідно із частиною шостою статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
За правилами частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Положеннями частини другої статті 122 КАС України встановлено різні строки звернення до адміністративного суду для суб`єктів владних повноважень та для інших осіб.
Зокрема, абзацом другим вказаної частини визначено, що для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог.
Предметом стягнення у цій справі є штраф у сумі 1700,00 грн за порушення відповідачкою законодавства про рекламу згідно з рішенням Головного управління Держпродспоживслужби в Хмельницькій області від 22 червня 2023 року № 14 про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу.
Згідно з абзацом другим частини першої статті 26 Закону України від 03 липня 1996 року № 270/96-ВР «Про рекламу» контроль за дотриманням законодавства України про рекламу здійснюють у межах своїх повноважень: центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, - щодо захисту прав споживачів реклами (у тому числі щодо спорудження житлового будинку).
Правовий статус Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів визначено Положенням про Державну службу України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 02 вересня 2015 року № 667 (далі Положення № 667).
Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (Держпродспоживслужба) є центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику у галузі державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів і рекламу в цій сфері (пункти 1, 3 Положення № 667).
Держпродспоживслужба відповідно до покладених на неї завдань здійснює контроль за дотриманням законодавства про рекламу в частині захисту прав споживачів реклами, приймає рішення про визнання реклами недобросовісною, прихованою, про визнання порівняння в рекламі неправомірним з одночасним зупиненням її розповсюдження (підпункт 9 пункту 4 Положення № 667).
Абзацом першим пункту 7 Положення № 667 встановлено, що Держпродспоживслужба здійснює свої повноваження безпосередньо та через свої територіальні органи.
Отже, Держпродспоживслужба є уповноваженим органом, який здійснює державний контроль за дотриманням законодавства про рекламу в частині захисту прав споживачів реклами.
Питання накладення уповноваженими особами Держспоживінспекції та її територіальних органів в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі штрафів на рекламодавців, виробників і розповсюджувачів реклами за порушення законодавства про рекламу (крім штрафів, накладення яких належить виключно до компетенції Антимонопольного комітету і регулюється законодавством з питань авторського права та суміжних прав) регулює Порядок накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 26 травня 2004 року № 693 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Накладати штрафи на рекламодавців, виробників та розповсюджувачів реклами мають право Голова Держспоживінспекції, його заступники, начальники територіальних органів Держспоживінспекції та їх заступники (абзац перший пункту 8 Порядку № 693).
Підставою для розгляду справи про порушення законодавства про рекламу (далі - справа) є відповідний протокол, складений уповноваженою посадовою особою Антимонопольного комітету, Національної ради з питань телебачення і радіомовлення, Мінфіну, НКЦПФР або Держспоживінспекції та її територіальних органів (пункт дев`ятий Порядку № 693).
За результатами розгляду справи приймається рішення, що оформляється у двох примірниках, один з яких залишається у Держспоживінспекції або її територіальному органі, другий - у 10-денний строк надсилається особі, стосовно якої було прийнято рішення, або видається її представникові під розписку (пункт вісімнадцятий Порядку № 693).
Рішення у справі може бути оскаржено в установленому порядку (пункт дев`ятнадцятий Порядку № 693).
Сума штрафів за порушення законодавства про рекламу сплачується добровільно або стягується в судовому порядку відповідно до законодавства (пункт двадцятий Порядку № 693).
Частиною третьою статті 12 Закону України від 05 квітня 2007 року № 877-V «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (далі Закон № 877) визначено, що у разі несплати суб`єктом господарювання застосованої до нього штрафної санкції за результатами здійснених заходів державного нагляду (контролю) протягом 15 календарних днів з дня вручення або направлення розпорядчого документа в порядку, передбаченому абзацами дванадцятим і тринадцятим частини дев`ятої статті 7 цього Закону, якщо розпорядчі документи не були оскаржені до органу державного нагляду (контролю) та/або в судовому порядку та залишені в силі, сума санкції стягується в судовому порядку.
Своєю чергою, абзацами дванадцятим і тринадцятим частини дев`ятої статті 7 Закону № 877 визначено, що розпорядчий документ органу державного нагляду (контролю) щодо усунення порушень складається у двох примірниках: один примірник не пізніше п`яти робочих днів з дня складення акта надається суб`єкту господарювання чи уповноваженій ним особі для виконання, а другий примірник з підписом суб`єкта господарювання або уповноваженої ним особи щодо погоджених термінів усунення порушень вимог законодавства залишається в органі державного нагляду (контролю).
У разі відмови суб`єкта господарювання або уповноваженої ним особи від отримання розпорядчого документа щодо усунення порушень вимог законодавства він направляється рекомендованим листом або у випадках, передбачених законом, - за допомогою електронного кабінету або іншої інформаційної системи, користувачами якої є відповідний орган державного нагляду (контролю) та суб`єкт господарювання, який ним перевірявся, а на копії розпорядчого документа, який залишається в органі державного нагляду (контролю), проставляються відповідний вихідний номер і дата направлення.
Суд встановив, що рішення Головного управління Держпродспоживслужби в Хмельницькій області від 22 червня 2023 року № 14 про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу надіслано відповідачці 26 червня 2023 року на дві адреси, а саме: 1) на адресу провадження господарської діяльності (вул. Проскурівська, 30, м. Хмельницький) рекомендованим листом; 2) на адресу реєстрації місця проживання ( АДРЕСА_2 ) рекомендованим листом з повідомленням про вручення, який повернувся на адресу позивача з відміткою «за закінченням терміну зберігання».
Отже, на підставі вимог частини третьої статті 12 Закону № 877 у спірній ситуації перебіг тримісячного строку звернення Головного управління Держпродспоживслужби в Хмельницькій області до суду із позовом про стягнення з відповідачки суми штрафу за порушення законодавства про рекламу починається після спливу 15 календарних днів з дня надіслання їй рішення від 22 червня 2023 року № 14 про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу.
Оскільки рішення від 22 червня 2023 року № 14 про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу надіслано на адресу відповідачки 26 червня 2023 року, то, звернувшись із цим позовом до суду з вимогами про стягнення суми штрафу на підставі такого рішення 14 березня 2024 року, позивач пропустив тримісячний строк звернення, встановлений абзацом другим частини другої статті 122 КАС України.
Стосовно доводів позивача про те, що тримісячний строк звернення до суду із цим позовом починає обчислюватися після спливу шестимісячного строку на оскарження суб`єктом господарювання рішення про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу суд зазначає, що у разі одночасного пред`явлення позову про стягнення штрафу та визнання протиправною і скасування рішення, на підставі якого накладено цей штраф, суд уповноважений зупинити провадження у справі про стягнення штрафу.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 03 листопада 2022 року у справі № 340/7978/21, яку суд ураховує на підставі частини п`ятої статті 242 КАС України.
Щодо посилання позивача на висновки Верховного Суду, які викладені у постанові від 26 лютого 2019 року у справі № 826/14908/18, то суд зазначає, що судові рішення у цій справі ухвалені за різних обставин і стосуються відмінного правового регулювання (зокрема статті 74 Закону України «Про Національний банк України», пункту 3.5 Положення про валютний контроль, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 08 лютого 2000 року № 49).
Суд звертає увагу на те, що за загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Пропуск відповідного строку на звернення до суду через байдужість до своїх прав або небажання скористатися цим правом не є поважною причиною пропуску строку та, відповідно, підставою для поновлення звернення до суду з адміністративним позовом.
Також суд зазначає, що дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин, якщо вони стали спірними. У разі пропуску строку звернення до суду, підставами для визнання поважними причин такого пропуску є лише наявність обставин, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.
Необхідно зауважити, що інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Крім того, суд уважає за необхідне зазначити, що обмеження строку звернення до суду шляхом встановлення відповідних процесуальних строків не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя (рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2011 року № 17-рп/2011). Такі обмеження спрямовані на досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулюють учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків та поважати права та інтереси інших учасників правовідносин.
Відповідно до частин першої - третьої статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Оскільки відповідно до змісту поданої на виконання вимог ухвали судді про залишення позовної заяви без руху заяви позивач уважає, що строк звернення з цим позовом до суду ним не пропущений, а відтак клопотання про його поновлення не заявляє, то суд, з урахуванням отриманих від позивача доказів, пересвідчившись, що позивач пропустив установлений КАС України тримісячний строк звернення з цим позовом до суду, на підставі статті 123 КАС України залишає заявлений позов без розгляду.
Крім того, відповідно до частини четвертої статті 240 КАС України особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення підстав, з яких позов було залишено без розгляду, має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку.
Частиною 5 статті 240 КАС України визначено, що в ухвалі про залишення позову без розгляду можуть бути вирішені питання про розподіл між сторонами судових витрат, про повернення судового збору з бюджету.
Пунктом четвертим частини першої статті 7 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв`язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням).
Суд встановив, що за подання цього позову до суду позивач сплатив судовий збір у розмірі 3028,00 грн, що підтверджується наявною у матеріалах справи платіжною інструкцію від 06 березня 2024 року № 23.
За таких обставин суд зазначає, що сплачена позивачем сума судового збору у розмірі 3028,00 грн може бути повернута йому за його клопотанням ухвалою суду відповідно до вимог статті 7 Закону України «Про судовий збір».
Керуючись ст.ст. 122, 123, 240, 255, 293, 295, підп.15.5 п.15 Перехідних положень КАС України, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Позовну заяву Головного управління Держпродспоживслужби в Хмельницькій області (вул. Шевченка, 53, м. Хмельницький, 29001) до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 ) про стягнення штрафу в сумі 1700,00 грн залишити без розгляду.
Сплачена позивачем сума судового збору відповідно до платіжної інструкції від 06 березня 2024 року № 23 у розмірі 3028,00 грн може бути повернута за його клопотанням ухвалою суду відповідно до вимог статті 7 Закону України «Про судовий збір».
Ухвалу суду може бути оскаржено до Восьмого апеляційного адміністративного суду відповідно до ст.ст. 293-297 КАС України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Повний текст ухвали складено 30 квітня 2024 року.
СуддяКлименко Оксана Миколаївна
