Єдиний державний реєстр судових рішень
ОКРЕМА ДУМКА
19 червня 2024 року
м. Київ
cправа № 906/1155/20 (906/1113/21)
Верховний Суд у складі суддів палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду ухвалив постанову від 19 червня 2024 року про зміну мотивувальної частини постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 06.04.2023 та ухвали Господарського суду Житомирської області від 22.11.2022 у справі № 906/1155/20 (906/1113/21), виклавши її у редакції вказаної постанови.
Мною, Суддею Касаційного господарського суду Жуковим С.В., при ухваленні зазначеної постанови, було висловлено окрему думку, суть якої полягає в наступному.
1. 22.11.2022 Господарський суд Житомирської області постановив ухвалу (залишену без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 06.04.2023) про відмову в задоволенні позову.
2. Судові рішення мотивовані відсутністю підстав для задоволення вимог про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями Боржника перед його кредиторами у цій справі, оскільки, попри підтвердження винної протиправної поведінки відповідачів з доведення Боржника до банкрутства, не настав момент, з яким за законом у ліквідатора виникає право ініціювати питання про покладення субсидіарної відповідальності у справі про банкрутство через незавершену у цій справі процедуру формування ліквідаційної маси Боржника внаслідок триваючих у межах цієї справи про банкрутство судових проваджень за вимогами ліквідатора Боржника щодо стягнення коштів з фізичних осіб на користь Боржника, тоді як розмір субсидіарної відповідальності визначається на момент звернення із відповідними вимогами як різниця між сумою вимог кредиторів і остаточно сформованою ліквідаційною масою. Суди також взяли до уваги, що заявлена ліквідатором у складі спірної суми субсидіарної відповідальності сума заборгованості перед арбітражним керуючим Микитюком А. І. за виконання ним повноважень розпорядника майна та ліквідатора у цій справі не враховується для визначення розміру субсидіарної відповідальності.
3. Відповідно до положень ч. 3 ст. 44 КУзПБ, розпорядник майна зобов`язаний проводити аналіз фінансово-господарського стану, інвестиційної та іншої діяльності боржника, становища на ринках боржника; виявляти (за наявності) ознаки фіктивного банкрутства, доведення до банкрутства, приховування стійкої фінансової неспроможності, незаконних дій у разі банкрутства.
4. У постанові палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду ухвалив постанову від 19 червня 2024 року у справі №906/1155/20 (906/1113/21) в мотивувальній частині наведено висновок про застосування норм права про те, що відповідна діяльність з виявлення передумов для субсидіарної відповідальності розпочинається з введенням процедури розпорядження майном боржника у справі про банкрутство. Тому відповідний звіт / висновок арбітражного керуючого, яким зафіксоване правопорушення (з доведення до банкрутства) та який складений з урахуванням вимог Методичних рекомендацій, є доказом та підставою для вимог про покладення субсидіарної відповідальності у справі про банкрутство, а отже, складовою доказової бази (джерелом) на підтвердження об`єктивної сторони відповідного правопорушення (пункти 9.4, 9.11, 9.12, 9.20, 9.21)
5. Разом з тим, у вказаній постанові вказано, що висновок щодо передумов для субсидіарної відповідальності формується у звіті ліквідатора за результатами здійснення ним аналізу фінансового стану банкрута, а згідно зі змінами, внесеними Законом від 13.07.2023 № 3249-IX, у складеному відповідно до Методичних рекомендацій висновку за результатами здійснення аналізу фінансового стану банкрута (про наявність чи відсутність ознак доведення до банкрутства; абзац п`ятий частини першої статті 61 КУзПБ).
6. На моє переконання вказані висновки є такі, що по суті не впливають на вирішення питання щодо наявності чи відстуності підстав для задоволення вимог про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями Боржника перед його кредиторами у цій справі, оскільки не настав момент, з яким за законом у ліквідатора виникає право ініціювати питання про покладення субсидіарної відповідальності у справі про банкрутство через незавершену у цій справі процедуру формування ліквідаційної маси Боржника.
7. Виявлення ознак фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства, приховування стійкої фінансової неспроможності, незаконних дій у разі банкрутства є обов`язком розпорядника майна відповідно до приписів ч. 3 ст. 44 КУзПБ.
8. Здійснення ліквідатором банкрута аналізу фінансового стану банкрута (про наявність чи відсутність ознак доведення до банкрутства) є його обов`язком відповідно до приписів абз.5 ч. 1 ст. 61 КУзПБ.
9. Враховуючи вказані приписи ст. ст. 44, 61 КУзПБ, можна дійти до висновку що те, ким саме встановлена обставина доведення до банкрутства (розпорядником майна боржника чи ліквідатором) не має значення для вирішення питання щодо наявності чи відстуності підстав для задоволення вимог про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями Боржника перед його кредиторами, за умови, коли не настав момент, з яким за законом у ліквідатора виникає право ініціювати питання про покладення субсидіарної відповідальності у справі про банкрутство через незавершену процедуру формування ліквідаційної маси Боржника.
10. А тому цитування приписів ст. ст. 44, 61 КУзПБ з вказівкою на те, що діяльність для виявлення передумов щодо субсидіарної відповідальності розпочинається з введенням процедури розпорядження майном боржника у справі про банкрутство, а висновок щодо передумов для субсидіарної відповідальності формується у звіті ліквідатора за результатами здійснення ним аналізу фінансового стану банкрута, на моє переконання не є підставою для зміни мотивувальних частин постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 06.04.2023 та ухвали Господарського суду Житомирської області від 22.11.2022 у справі № 906/1155/20 (906/1113/21), оскільки у вказаних рішеннях було відмовлено у задоволенні заяви про стягнення субсидіарної відповідальності з підстав того, що не настав момент, з яким за законом у ліквідатора виникає право ініціювати питання про покладення субсидіарної відповідальності у справі про банкрутство через незавершену процедуру формування ліквідаційної маси Боржника.
11. Також не погоджуюсь з висновком про застосування норм права, який викладений у постанові палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду ухвалив постанову від 19 червня 2024 року у справі №906/1155/20 (906/1113/21) щодо того, що передчасне звернення з вимогами про покладення субсидіарної відповідальності у справі про банкрутство - до здійснення задоволення вимог кредиторів за рахунок коштів, отриманих за наслідками реалізації всіх виявлених у боржника активів, з встановленням факту недостатності майна, виключає розгляд, дослідження, оцінку та встановлення осіб, винних у правопорушенні з доведення боржника до банкрутства, тобто виключає визначення суб`єктів та суб`єктивної сторони відповідного правопорушення.
12. Вважаю такий висновок таким, що суперечить положенням ч. 3 ст. 44 КУзПБ та абз.5 ч. 1 ст. 61 КУзПБ у випадку його поширення на діяльність розпорядників майна боржника та ліквідаторів банкрутів, оскільки відповідно до вказаних норм, виявлення осіб, винних у правопорушенні з доведення боржника до банкрутства, є їхнім прямим обов`язком, визначеним вказаними приписами КУзПБ.
13. Такий висновок, з урахуванням підстав відмови у задоволенні заяви про стягнення субсидіарної відповідальності судами попередніх інстанцій не є обставиною, яка зумовлює зміну мотивувальної частини постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 06.04.2023 та ухвали Господарського суду Житомирської області від 22.11.2022 у справі № 906/1155/20 (906/1113/21), оскільки ліквідатор банкрута не то що має право, а це його обов`язок дослідити наявність чи відсутність обставин з доведення боржника до банкрутства з виявленням осіб, винних у правопорушенні з доведення боржника до банкрутства.
14. Наведене у сукупності свідчить про те, що постанова Північно-західного апеляційного господарського суду від 06.04.2023 та ухвала Господарського суду Житомирської області від 22.11.2022 у справі № 906/1155/20 (906/1113/21) є такими що ухвалені з правильним застосуванням приписів ст. ст. 44, 61 КУзПБ, а тому підстав для зміни мотивувальної частини вказаних рішень на має переконання немає.
15. Окрім того, зміст постанови палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 19 червня 2024 року у справі №906/1155/20 (906/1113/21) не вказує конкретні норми права, які було неправильно застосовано при постановленні ухвали Господарського суду Житомирської області від 22.11.2022 та постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 06.04.2023 у справі № 906/1155/20 (906/1113/21), що є на моє переконання додатковим аргументом для залишення вказаних судових рішень без змін.
Суддя Верховного Суду С.В. Жуков
