Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 127/3293/13-ц
Провадження № 22-ц/801/1412/2024
Категорія:
Головуючий у суді 1-ї інстанції Воробйов В. В.
Доповідач:Копаничук С. Г.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 липня 2024 рокуСправа № 127/3293/13-цм. Вінниця
Вінницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Головуючого: Копаничук С.Г. (суддя - доповідач),
суддів: Голоти Л. О., Рибчинського В.П.,
з участю секретаря судового засідання: Кахно О. А.,
заявник товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНАС ПРОПЕРТІ ГРУПП»,
заінтересовані особи: головний державний виконавець першого відділу державної виконавчої служби у м. Вінниці Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Кучинський Артур Володимирович, старший державний виконавець першого відділу державної виконавчої служби у м. Вінниці Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Геворгян Ані Ананіковна, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,
розглянувши увідкритому судовомузасіданні вм.Вінниці апеляційнускаргу товариства з обмеженоювідповідальністю «ФІНАНАСПРОПЕРТІ ГРУПП» на ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 13 травня 2024 року, постановлену під головуванням судді Воробйова В. В., у цивільній справі за скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНС ПРОПЕРТІ ГРУПП» на неправомірні дії та рішення головного державного виконавця Першого відділу ДВС у місті Вінниці ЦМУ МЮ (м. Київ) Кучинського А.В., старшого державного виконавця першого відділу державної виконавчої служби у м. Вінниці Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Геворгян Ані Ананіковни,
в с т а н о в и в:
У квітні 2024 року Товариство зобмеженою відповідальністю«ФІНАНС ПРОПЕРТІГРУПП» нанеправомірні діїта рішення головногодержавного виконавцяПершого відділуДВС умісті ВінниціЦМУ МЮ(м.Київ)Кучинського А.В. старшого державного виконавця першого відділу державної виконавчої служби у м. Вінниці Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Геворгян Ані Ананіковни. Зазначало, що заочним рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 26.04.2013 року у справі №127/3293/13-ц стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «Надра» заборгованість за кредитним договором №21/02/2008/840-АП/23/23 від 21.02.2008 року в розмірі 7635,76 дол. США, що згідно з офіційним курсом НБУ складає 61032,63 грн., а також стягнуто солідарно судовий збір в розмірі 610,32 грн. На підставі вказаного рішення суду 01.10.2013 року було видано виконавчі листи. 12.11.2021 року ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області було замінено стягувача ПАТ КБ «Надра» на його правонаступника ТОВ «ФІНАНС ПРОПЕРТІ ГРУПП» при виконанні рішення суду, поновлено строк для пред`явлення виконавчого листа до виконання щодо боржника ОСОБА_1 та видано дублікат виконавчого листа. 12.03.2024 року від Першого відділу ДВС у місті Вінниці ЦМУ МЮ (м. Київ) до ТОВ «ФІНАНС ПРОПЕРТІ ГРУПП» надійшло повідомлення про повернення дублікату виконавчого документу стягувачу без прийняття його до виконання, через виконання рішення суду у ВП №46022906 про стягнення боргу з іншого солідарного боржника ОСОБА_2 . Після отримання повідомлення державного виконавця №39547 від 07 березня 2024 року ТОВ «ФІНАНС ПРОПЕРТІ ГРУПП» стало відомо про порушене право, оскільки повного виконання судового рішення не відбулося. Про існування постанови про закінчення виконавчого провадження №46022906 товариство дізналося лише 12 березня 2024 року.
Із вказаноюінформацією заявник не погоджується,оскільки фактичноговиконання рішеннясуду станомна теперішнійдень невідбулося,борг погашеноне віноземній валютіі непо курсуна часйого виконання,а угривневому еквіваленті,що невідповідає курсунаціональної валютидо долараСША,як зобов`язання,на часйого фактичноговиконання,а томуу державного виконавцяне булозаконних підстав для закриття виконавчого провадження про стягнення боргу з ОСОБА_2 та прийняття рішенняпро поверненнявиконавчого документу про стягнення боргу із ОСОБА_1 стягувачу безприйняття йогодо виконання.Погашення суми,що підлягаєстягненню засудовим рішенням,обчислюється віноземній валюті,яка повиннабути конвертованав національнувалюту надень здійснення платежу. Просило суд:
-визнати неправомірними дії посадової особи Першого відділу державної виконавчоїслужби умісті ВінниціЦентрального міжрегіональногоуправління Міністерства юстиції(м.Київ) щодо прийняття рішення про закінчення виконавчого провадження №46022906 по виконавчому листу №127/3293/13-ц виданого 01.10.2013 року Вінницьким міським судом Вінницької області про стягнення солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «Надра» заборгованості;
- визнати протиправним та скасувати рішення посадової особи Першого відділу державної виконавчоїслужби умісті ВінниціЦентрального міжрегіональногоуправління Міністерства юстиції (м. Київ) про закінчення виконавчого провадження №46022906 по виконавчому листу №127/3293/13-ц виданого 01.10.2013 року Вінницьким міським судом Вінницької області про стягнення солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «Надра» заборгованості;
-визнати неправомірними дії головного державного виконавця Першого відділу державної виконавчоїслужби умісті ВінниціЦентрального міжрегіональногоуправління Міністерства юстиції(м.Київ) Кучинського Артура Володимировича щодо повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття його до виконання;
- визнати протиправним та скасувати рішення головного державного виконавця Першого відділу державної виконавчоїслужби умісті ВінниціЦентрального міжрегіональногоуправління Міністерства юстиції(м.Київ) Кучинського Артура Володимировича про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття його до виконання, оформлене повідомленням №39547 від 07.03.2024 року.
Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 13 травня 2024 року в задоволенні скарги відмовлено.
У апеляційній скарзі товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНС ПРОПЕРТІ ГРУПП», посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить ухвалу скасувати, а у справі ухвалити нове рішення, яким задовольнити його скаргу. Зазначає, що у даній справі між сторонами виникло кредитне зобов`язання у іноземній валюті, яке має виконуватись у цій валюті, або її еквіваленті у гривні на час здійснення платежу, а не у еквіваленті визначеному на час ухвалення судового рішення про стягнення боргу. Вважає дії та рішення державного виконавця неправомірними, оскільки борг фактично не погашений.
Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 14 червня 2024 року справу було призначено до розгляду на 27 червня 2024 року о 13 год. 45 хв.
27 червня 2024 року розгляд справи було відкладено на 25 липня 2024 року через повернення у зв`язку з неврученням боржникам ОСОБА_2 , ОСОБА_1 судових повісток. Причинами невручення відділення АТ «Укрпошта» зазначило відсутність адресатів за вказаними адресами. Інші адреси та засоби зв`язку боржників у матеріалах справи відсутні.
Відповідно до змісту ч. 11 ст. 128 ЦПК України відповідач, третя особа, свідок, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, викликаються до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів, а у разі розгляду справи про видачу обмежувального припису - не пізніше 24 годин до дати відповідного судового засідання. З опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи.
Апеляційний суд вжив усі заходи щодо належного повідомлення про час, дату та місце розгляду справи в установлені законом строки ОСОБА_2 , ОСОБА_1 шляхомпублікації оголошення на офіційному веб-порталі судової влади Українипро судове засідання 25.07.2024 року.
Відповідно до статті372 ЦПК Українисуд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
ОСОБА_2 та ОСОБА_1 в судове засідання не зявились, причини неявки суду не повідомили.
Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, передумовою якого є не відсутність учасників справи, а неможливість вирішення спору в судовому засіданні.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає можливим розглянути справу у відсутність ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим; законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права; обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Ухвала Вінницького міського суду Вінницької області від 13 травня 2024 року вищевказаним вимогам закону не відповідає.
Відмовляючи в задоволенні скарги ТОВ «ФІНАНС ПРОПЕРТІ ГРУПП» суд виходив з того, що солідарний боржник ОСОБА_2 вповному обсязівиконала зобов`язанняза кредитнимдоговором шляхомсплати боргув сумі,визначеній зарішенням судув гривневомуеквіваленті, атому вважає діїдержавного виконавцяз винесенняпостанови про закінчення виконавчого провадження щодо ОСОБА_2 , а також повідомлення про повернення виконавчого документу щодо ОСОБА_1 правомірними та законними, а скаргу такою, що задоволенню не підлягає..
Однак, колегія суддів не може погодитись з вказаним висновком.
Апеляційним судом встановлено, що заочним рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 26.04.2013 року усправі №127/3293/13-ц, що набрало законної сили, задоволено позов ПАТ КБ «Надра» та стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «Надра» заборгованість за кредитним договором №21/02/2008/840-АП/23/23 від 21.02.2008 року в розмірі 7635,76 дол. США, що згідно з офіційним курсом НБУ складало 61032,63 грн., а також судовий збір в розмірі 610,32 грн.
За вказаним судовимрішенням,Вінницьким міськимсудом 01.10.2013 року буловидано два виконавчілисти № 127/3293/13-ц про стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заборгованість за кредитним договором №21/02/2008/840-АП/23/23 від 21.02.2008 року в розмірі 7635,76 дол. США та прог стягнення судових витрат (а.с. 7, 8).
Постановою державного виконавця ленінського відділу ДВС Вінницького міського управління від 13 січня 2015 року було відкрито виконавче провадження №46022906 про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «Надра» заборгованості у сумі 61642,95 грн.
26.09.2023 року КНП «Вінницький обласний клінічний високоспеціалізований ендокринологічний центр Вінницької обласної Ради) повідомив Перший відділ ДВС про те, що виконавчий лист №127/3293-13-ц від 01.10.2013 року та постанову державного виконавця про відрахування з заробітної плати боржника про стягнення з ОСОБА_2 заборгованості по кредиту на користь ПАТ КБ «Надра» в сумі 61642,95 грн., за період з квітня 2015 року по липень 2021 року борг перераховано повністю і це підтверджується платіжними дорученнями (а.с. 149).
В зв`язку з цим, старшим державним виконавцем Першого відділу ДВС у місті Вінниці Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Геворгян А.А. 27.09.2023 року у ВП №46022906 винено постанову про закінчення виконавчого провадження відносно боржника ОСОБА_2 , через фактичне виконання рішення в повному обсязі (а.с. 150-151).
Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 12.11.2021 року у справі №128/2522/21 було замінено стягувача Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Надра» на його правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінанс Проперті Групп» (код ЄДРПОУ 1487593, майдан Півлівський, буд. 5, м. Харків, Харківська область) при виконанні заочного рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 26 квітня 2013 року у цивільній справі №127/3293/13-ц за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Надра» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості. Поновлено ТОВ «Фінанс Проперті Групп» строк для пред`явлення до виконання виконавчого листа щодо боржника ОСОБА_1 у цивільній справі №127/3293/13-ц. Видано дублікат виконавчого листа щодо боржника ОСОБА_1 у цивільній справі №127/3293/13-ц.
На підставі вказаної ухвали суду стягувачу ТОВ «Фінанс Проперті Групп» було видано 15.12.2023 року дублікат виконавчого листа щодо боржника ОСОБА_1 (а.с. 16, 17). В подальшому вказаний дублікат пред`явлений до примусового виконання Першому відділу ДВС у місті Вінниці ЦМУ МЮ (м. Київ), головний державний виконавець якого - ОСОБА_3 оформив повідомлення №39547 про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання (а.с. 18, 19). Повідомлення обґрунтовано тим, що при моніторингу системи АСВП, Головним державним виконавцем встановлено, що по солідарному рішенню суду 127/3293/13-ц за позовом банку «Надра» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, виконано фактично по ВП №46022906, а тому відкриття провадження є безпідставним. Керуючись п.6 ч. 4 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження» повертається виконавчий документ без прийняття до виконання.
Згідно зі статтею 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду ізскаргою,якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця підчасвиконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Виконання судових рішень у справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду й ефективного захисту сторони у справі, що передбачено статями 6, 13 Конвенції.
Саме такий принцип застосовує ЄСПЛ у своїй сталій практиці, зазначаючи, що виконання судових рішень є невід`ємною частиною судового процесу, оскільки без цієї стадії судового процесу сам факт прийняття будь-якого рішення суду втрачає сенс. Саме на цій стадії судового процесу завершується відновлення порушених прав особи.
Існування заборгованості, яка підтверджена остаточним і обов`язковим для виконання судовим рішенням, дає особі, на користь якої таке рішення винесено, підґрунтя для «законного сподівання» на виплату такої заборгованості і становить «майно» цієї особи у розумінні статті 1 Першого протоколу (рішення ЄСПЛ у справі «Агрокомплекс проти України» від 25 липня 2013 року).
Отже, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції.
Згідно з частиною п`ятою статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України. У пункті 9 частини третьої статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду.
Частиною першою статті 18 ЦПК України передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню в разі невиконання їх в добровільному порядку, начасвидачі 01 10 2013 року Вінницьким міським судом виконавчого листа № 127/3293/13-ц та першого пред`явлення його до виконання були врегульовані Законом України від 21 квітня 1999 року № 606-XIV «Про виконавче провадження» (далі - Закон №606-XIV), який втратив чинність 05 жовтня 2016 року.
Відповідно до частини першої статті 22 Закону № 606-XIV виконавчі документи можуть бути пред`явлені до виконання в такі строки: 1) посвідчення комісій по трудових спорах, постанови судів у справах про адміністративні правопорушення та постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, - протягом трьох місяців; 2) інші виконавчі документи - протягом року, якщо інше не передбачено законом.
05 жовтня 2016 року набрав чинності Закон № 1404-VIII.
Згідно з пунктом 5 розділу ХІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1404-VIII виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред`являються до виконання у строки, встановлені цим Законом.
Тлумачення пункту 5 розділу ХІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1404-VIII свідчить, що положення цього Закону застосовуються лише до виконавчих документів, строк пред`явлення до виконання за якими не сплив начаснабрання чинності цим Законом. Вказаним пунктом Закону не передбачено зворотноїдіїв часі і можливості застосування норм цього Закону до виконавчих документів, строк пред`явлення до виконання яких сплив начаснабрання ним чинності.
Відповідно до пункту 7 розділу ХІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1404-VIII виконавчідії, здійсненняяких розпочато до набрання чинності цим Законом, завершуються у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Після набрання чинності цим Законом 05 жовтня 2016 року виконавчідіїздійснюються відповідно до цього Закону.
Конституція України закріпила принцип незворотностідіїв часі законів та інших нормативно-правових актів (частина перша статті 58). Це означає, що дія закону та іншого нормативно-правового акта не може поширюватися на правовідносини, які виникли і закінчилися до набрання чинності цим законом або іншим нормативно-правовим актом (пункт 4 Рішення Конституційного Суду України від 05 квітня 2001 року у справі № 3-рп/2001).
Згідно зі статтею 1 Закону № 1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до частини першої, пункту 1 частини другої статті 18 Закону № 1404-VIII виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчідії.Виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Пунктом 9 частини першої статті 39 Закону № 1404-VIII передбачено, що виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.
Відповідно до статті 99 Конституції України грошовою одиницею України є гривня.
При цьому Конституція України не встановлює заборони щодо можливості використання в Україні грошових одиниць іноземних держав.
Відповідно до статті 192 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до статті 533 ЦК України грошове зобов`язання має бути виконане у гривнях.
Якщо у зобов`язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на деньплатежу,якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.
Заборони на виконання грошового зобов`язання в іноземній валюті, у якій воно зазначено у договорі, чинне законодавство не містить.
Отже, у разі отримання у позику іноземної валюти позичальник зобов`язаний, якщо інше не передбачене законом чи договором, повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики), тобто таку ж суму коштів у іноземній валюті, яка отримана у позику.
Тому, як укладення правочинів, так і виконання договірних зобов`язань в іноземній валюті, зокрема позики, не суперечить чинному законодавству.
Суд має право ухвалити рішення про стягнення грошової суми в іноземній валюті. При цьому з огляду на положення частини першої статті 1046 Цивільного кодексу України, а також частини першої статті 1049 Цивільного кодексу України належним виконанням зобов`язання з боку позичальника є повернення коштів у строки, у розмірі та саме у тій валюті, яка визначена договором позики, а не в усіх випадках та безумовно в національній валюті України.
Вищенаведене узгоджується з правовими висновками, викладеними в постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 18 вересня 2020 року у справі № 916/4693/15.
Таким чином, у разі якщо кредит правомірно наданий в іноземній валюті та кредитодавець (позивач) просить стягнути кошти в іноземній валюті, суд у резолютивній частині рішення зазначає про стягнення таких коштів саме в іноземній валюті, що відповідає вимогам частини третьої статті 533 ЦК України.
Відповідно до пункту 30.1 статті 30 Закону України від 05 квітня 2001 року № 2346-III «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», в редакції, чинній начас здійсненнявиконавчого провадження, переказ вважається завершеним з моменту зарахування суми переказу на рахунок отримувача або її видачі йому в готівковій формі.
При цьому правовий режим іноземної валюти на території України, хоча і пов`язується з певними обмеженнями в її використанні як платіжного засобу, тим не менше, не виключаєздійсненняплатежів в іноземній валюті.
З огляду на зазначене, виконання за виконавчим листом повинно було здійснюватися в іноземній валюті, або у гривнях за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу.
У справі, яка переглядається, встановлено, що виконавче провадження№46022906 було відкрито за виконавчим листом №127/3293/13-ц, про солідарне стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «Надра» заборгованості за кредитним договором в розмірі 7635,76 дол. США, що згідно з офіційним курсом НБУ на час ухвалення рішення складало 61032,63 грн.
У постановах Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 464/3790/16-ц (провадження № 14-465цс18) та від 23 жовтня 2019 року у справі № 723/304/16-ц (провадження № 14-360цс19), на які послався заявник в касаційній скарзі, зазначено, що гривня як національна валюта є єдиним законним платіжним засобом на території України. Сторони, якими можуть бути як резиденти, так і нерезиденти - фізичні особи, які перебувають на території України, у разі укладення цивільно-правових угод, які виконуються на території України, можуть визначити в грошовому зобов`язанні грошовий еквівалент в іноземній валюті. Відсутня заборона на укладення цивільних правочинів, предметом яких є іноземна валюта, крім використання іноземної валюти на території України як засобуплатежуабо як застави, за винятком оплати в іноземній валюті за товари, роботи, послуги, а також оплати праці, на тимчасово окупованій території України. У разі отримання у позику іноземної валюти позичальник зобов`язаний, якщо інше не передбачене законом чи договором, повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики), тобто таку ж суму коштів у іноземній валюті, яка отримана у позику. Тому як укладення, так і виконання договірних зобов`язань в іноземній валюті, зокрема позики, не суперечить чинному законодавству. Суд має право ухвалити рішення про стягнення грошової суми в іноземній валюті.
Велика Палата Верховного Суду також здійснювала висновки щодо особливостей звернення стягнення на кошти боржника в іноземній валюті та виконання рішень при обчисленні боргу в іноземній валюті, зокрема, висновки щодо застосування положень статті 53 Закону № 606-XIV, у яких вказано, що у разі зазначення у судовому рішенні про стягнення суми коштів в іноземній валюті з визначенням еквіваленту такої суми у гривні, стягувачеві має бути перерахована вказана у резолютивній частині судового рішення сума в іноземній валюті, а не її еквівалент у гривні. Перерахування стягувачеві суми у національній валюті України чи іншій валюті, аніж валюта, зазначена у резолютивній частині судового рішення, не вважається належним виконанням судового рішення (постанова Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 761/12665/14 (провадження № 14?134цс18), на яку послався заявник в касаційній скарзі).
В постанові від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16 (провадження № 14-446цс18), Велика Палата Верховного Суду вказала, що зазначення судом у своєму рішенні двох грошових сум, які необхідно стягнути з боржника, внесло двозначність до розуміння суті обов`язку боржника, який має бути виконаний примусово за участю державного виконавця. У разі зазначення у судовому рішенні про стягнення суми коштів в іноземній валюті з визначенням еквівалента такої суми у гривні стягувачеві має бути перерахована вказана у резолютивній частині судового рішення сума в іноземній валюті, а не її еквівалент у гривні.
У справі, що переглядається, установлено, що ухвалюючи рішення у справі, Вінницький міський суд визначив суму заборгованості за кредитним договором, що підлягає стягненню в іноземній валюті із зазначенням її еквівалента у гривні начасухвалення рішення.
Таким чином, у зв`язку з ухваленням судом рішення про стягнення боргу в іноземній валюті, стягувачу має бути перерахована сума саме в іноземній валюті, визначена судовим рішенням, а у боржників існує обов`язок виконати зобов`язання саме в іноземній валюті (доларахСША), а не у національній валюті України - гривні. Тому факт перерахування роботодавцем боржника ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «Надра» коштів в сумі 61642,95 грн не може свідчити про фактичне виконання в повному обсязі рішення суду, яким було стягнуто заборгованість в іноземній валюті.
Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 26 травня 2022 року у справі № 686/5863/13-ц (провадження № 61-21099св21), від 06 липня 2022 року у справі № 0538/5438/2012 (провадження № 61-20248св21), від 28 вересня 2022 року у справі № 2-306/11 (провадження № 61-6118св22).
Враховуючи викладене, оскільки між стягувачем та боржниками існувало валютне грошове зобов`язання і заборгованість за кредитним договором була стягнута судом в іноземній валюті -доларахСША, то державний виконавець зобов`язаний був підчаспримусового виконання виконавчого листа, виданого на підставі рішення суду, керуватися положеннями статті 49 Закону № 1404-VIII, а саме, виявивши у боржника кошти у гривнях, приватний виконавець за правилами, встановленими частинами першою і другою цієї статті, мав дати доручення про купівлю валюти та перерахування її на відповідний рахунок виконавця, а в подальшому - спрямувати ці кошти на рахунок стягувача.
Однак, в порушення вимог статті 49 Закону № 1404-VIII, державний виконавець перераховував стягувачу грошові кошти у гривнях, а не у валюті, зазначеній в резолютивній частині судового рішення, що не вважається належним виконанням такого рішення.
За вказаних обставин, дії державного виконавця щодо прийняття рішення про закінчення виконавчого провадження №46022906 по виконавчому листу №127/3293/13-ц, виданому 01.10.2013 року Вінницьким міським судом Вінницької області про стягнення солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «Надра» заборгованості, є неправомірними, як і дії головного державного виконавця Першого відділу державної виконавчоїслужби умісті ВінниціЦентрального міжрегіональногоуправління Міністерства юстиції(м.Київ) Кучинського А. В. щодо повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття його до виконання, що є підставою для визнання протиправними та скасування цих рішень.
Крім цього, головний державний виконавець Першого відділу державної виконавчоїслужби умісті ВінниціЦентрального міжрегіональногоуправління Міністерства юстиції(м.Київ) Кучинський А. В. повертаючи дублікат виконавчого листа стягувачу, оформив своє рішення не постановою, а повідомленням. У вказаному повідомленні державний виконавець зазначив, що при моніторингу автоматизованої системи виконавчих проваджень від встановив фактичне виконання рішення суду у цій справі у виконавчому провадженні №46022906. Вважав відкриття виконавчого провадження безпідставним та керуючись п. 6 ч. 4 ст. 4 ЗУ «Про виконавче провадження» повернув виконавчий документ без прийняття до виконання.
Відповідно до п. 6 ч. 4 ст. 4 ЗУ «Про виконавче провадження» виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, якщо він не відповідає вимогам, передбаченим цією статтею, або якщо стягувач не подав заяву про примусове виконання рішення відповідно достатті 26цього Закону.
За вказаних обставин, висновок державного виконавця про підстави повернення виконавчого документу не відповідає змісту норми ЗУ «Про виконавче провадження», яку він застосував при поверненні виконавчого листа, що також вказує на незаконність дій та рішення державного виконавця.
Суд першої інстанції, не застосував вищенаведені норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, та дійшов помилкового висновку про відмову в задоволенніскарги у зв`язку з відсутністю в діях і рішенням оскаржуваних осіб щодо закінчення виконавчого провадження, а також відмови у прийняття до виконання дублікату виконавчого листа порушень вимог Закону № 1404-VIII.
Згідно зі статтею 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду у справі підлягає скасуванню, як ухвалене за неповного з`ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеності обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважав встановленими, невідповідності висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, які зроблені з порушенням та неправильним застосуванням судом норм матеріального та процесуального права, що відповідно до вимог ст. 376 ЦПК України підставами для його скасування з прийняттям нового судового рішення про задоволення скарги.
Згідно з частиною 13 статті 141 ЦПК України якщо суд апеляційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 382 ЦПК України, статті 141 ЦПК України суд розподіляє судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.
Оскільки апеляційним судом ухвалено рішення про задоволення скарги із ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , першого відділу державної виконавчої служби у місті Вінниці Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНАС ПРОПЕРТІ ГРУПП» піддягають стягненню судовий збір за подання апеляційної скарги по 1009,33 грн з кожного.
Керуючись ст. ст.374,376,381,382-384,389,390 ЦПК України,
постановив:
Апеляційну скаргу товариства з обмеженоювідповідальністю «ФІНАНАСПРОПЕРТІ ГРУПП» задовольнити.
Ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 13 травня 2024 року скасувати.
Скаргутовариства зобмеженою відповідальністю«ФІНАНС ПРОПЕРТІГРУПП» нанеправомірні діїта рішення головногодержавного виконавцяПершого відділуДВС умісті ВінниціЦМУ МЮ(м.Київ)Кучинського АртураВолодимировича, старшого державноговиконавця першого відділу державної виконавчої служби у м. ВінниціЦентрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ)Геворгян Ані Ананіковни, задовольнити.
Визнати неправомірними дії старшого державного виконавцяпершого відділу державної виконавчої служби у м. ВінниціЦентрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ)Геворгян Ані Ананіковни щодо прийняття рішення про закінчення виконавчого провадження №46022906 по виконавчому листу №127/3293/13-ц виданого 01.10.2013 року Вінницьким міським судом Вінницької області про стягнення солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «Надра» заборгованості.
Визнати протиправним та скасувати постанову старшого державного виконавця першого відділу державної виконавчої служби у м. Вінниці Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Геворгян Ані Ананіковни від 27 вересня 2023 року про закінчення виконавчого провадження №46022906 по виконавчому листу №127/3293/13-ц, виданого 01.10.2013 року Вінницьким міським судом Вінницької області про стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «Надра» заборгованості, щодо стягнення з ОСОБА_2 заборгованості в розмірі 61642,95 грн.
Визнати неправомірними дії головного державного виконавця Першого відділу державної виконавчоїслужби умісті ВінниціЦентрального міжрегіональногоуправління Міністерства юстиції(м.Київ) Кучинського Артура Володимировича щодо повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття його до виконання.
Визнати протиправним та скасувати рішення головного державного виконавця Першого відділу державної виконавчоїслужби умісті ВінниціЦентрального міжрегіональногоуправління Міністерства юстиції(м.Київ) Кучинського Артура Володимировича про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття його до виконання щодо стягнення з ОСОБА_1 заборгованості в розмірі 7635,76 дол. США, оформлене повідомленням №39547 від 07.03.2024 року.
Стягнути з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , першого відділу державної виконавчої служби у місті Вінниці Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ)на користь товариства з обмеженоювідповідальністю «ФІНАНАСПРОПЕРТІ ГРУПП» судовий збір за подання апеляційної скарги по 1009,33 грн з кожного.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Верховного Суду.
Головуючий С.Г. Копаничук
судді: Л. О. Голота
В. П. Рибчинський
