Єдиний державний реєстр судових рішень
ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 320/8669/23 Суддя (судді) першої інстанції: Войтович І.І.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 липня 2024 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді Штульман І.В.
суддів: Маринчак Н.Є.,
Черпака Ю.К.,
при секретарі судового засідання Верес П.О.,
за участю: Подолянко Тетяни Володимирівни , Подолянка Ярослава Миколайовича - представників позивача; Соколюка Дмитра Всеволодовича та Прут Максима Олександровича - представників відповідача,-
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Перестрахувальне товариство "Європоліс" на рішення Київського окружного адміністративного суду від 05 березня 2024 року по справі за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства «Перестрахувальне товариство «Європоліс» до Національного банку України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, -
В С Т А Н О В И В:
29 березня 2023 року Приватне акціонерне товариство "Перестрахувальне товариство "Європоліс" (далі - позивач ПрАТ "ПТ "Європоліс", перестрахувальне товариство) звернулося в Київський окружний адміністративний суд з позовною заявою до Національного банку України (далі- відповідач, НБУ) про:
- визнання протиправним і скасування рішення від 14 листопада 2022 року №541-рш "Про застосування до Приватного акціонерного товариства "Перестрахувальне товариство "Європоліс" заходу впливу у вигляді відкликання (анулювання) ліцензії на провадження діяльності з надання фінансових послуг" з моменту його прийняття;
- визнання протиправним і скасування рішення від 25 листопада 2022 року №21/1609-рк "Про виключення Приватного акціонерного товариства "Перестрахувальне товариство "Європоліс" з Державного реєстру фінансових установ" з моменту його прийняття;
- зобов`язання вчинити всі необхідні дії щодо відновлення функціонування Приватного акціонерного товариства "Перестрахувальне товариство "Європоліс" в якості фінансової установи - в обсязі та стані, який існував до прийняття рішення НБУ від 14 листопада 2022 року №541-рш "Про застосування до Приватного акціонерного товариства "Перестрахувальне товариство "Європоліс" заходу впливу у вигляді відкликання (анулювання) ліцензії на провадження діяльності з надання фінансових послуг" та рішення від 25 листопада 2022 року №21/1609-рк "Про виключення Приватного акціонерного товариства "Перестрахувальне товариство "Європоліс" з Державного реєстру фінансових установ", в тому числі але не виключно:
- поновлення дії ліцензій на провадження діяльності з надання фінансових послуг;
- внесення до Державного реєстру фінансових установ інформацію щодо поновлення ліцензій на провадження діяльності з надання фінансових послуг:
- включення ПрАТ "ПТ "Європоліс" до Державного реєстру фінансових установ;
- внесення до Державного реєстру фінансових установ інформації про включення ПрАТ "ПТ "Європоліс" до Державного реєстру фінансових установ;
- розміщення інформації про прийняте рішення на сторінці офіційного Інтернет-представництва Національного банку України тощо.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції встановив, що позивач, як небанківська установа, маючи ліцензію, в силу своєї діяльності, зобов`язаний протягом усього строку дії ліцензії, на будь-яку дату, забезпечувати дотримання нормативу платоспроможності та достатності капіталу, нормативу ризиковості операцій та нормативу якості активів, що вимагається пунктом 168 глави 15 Розділу ІІ Положення №153 та пункту 3 частини першої Розділу І Положенням про обов`язкові критерії і нормативи достатності капіталу та платоспроможності, ліквідності, прибутковості, якості активів та ризиковості операцій страховика, затвердженого розпорядженням Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг від 07 червня 2018 року №850 (далі - Положення №850), та як наслідок виключає за собою для позивача допускати такі порушення протягом усього звітного періоду, навіть якщо на початку та на кінець звітного періоду необхідний норматив було дотримано. Позивачем у наданих до банку поясненнях зазначено про причини недотримання нормативу платоспроможності, а саме: погашення пакету ОВДП на 3584 тис. грн, з яких на 1007 тис. грн було придбано новий пакет ОВДП, оплачено 1901 тис. грн кредиторської заборгованості по отриманим послугам, погашено 943 тис. грн вихідного перестрахування, сплачено 200 тис грн податку на прибуток (18%) та здійснено 357 тис. грн страхових виплат, збільшення РНП на 1100 тис. грн та зазначено про заплановані заходи для поліпшення фінансового стану товариства, а саме: зменшення розміру кредиторської заборгованості, у першу чергу, за рахунок зменшення дебіторської заборгованості. План заходів було виконано, що дозволило поліпшити фінансовий стан Товариства та привести показники у відповідність до вимог Положення №850, що знайшло відображення у звітності за І півріччя 2022 року, тобто станом на 15 червня 2022 року, 20 липня 2022 року, 23 серпня 2022 року та, як встановлено перевіркою і судом, таке дотримання обов`язкових фінансових нормативів станом на 01 липня 2022 року відбулося не за рахунок збільшення обсягів прийнятних активів, а за рахунок скорочення нормативного обсягу прийнятних активів. Суд першої інстанції зазначив, що дана обставина та факт не виключає та не нівелює від обов`язку небанківської установи, позивача, протягом усього строку дії отриманої ліцензії забезпечувати потрібний обсяг прийнятних активів для поглинання збитків, які можуть виникнути в майбутньому, недотримання якого має наслідки у вигляді створення ризику неповного та своєчасного виконання зобов`язань перед страхувальниками за укладеними договорами страхування та перестрахування. Допущення також позивачем у вказані спірні періоди того, що сума прийнятних активів, враховуючи диверсифікацію, є меншою за нормативний обсяг активів, не може вважатись таким, що не є ризиковою обставиною для страхувальників та кредиторів. Така діяльність є ризиковою не лише для страхувальників та кредиторів, а й ризиковою для самої небанківської установи, яка здійснює діяльність у сфері фінансових послуг. Отже, на думку суду першої інстанції відповідачем обґрунтовано та доведено встановлення у першому півріччі 2022 року факту ризикової діяльності позивача, що прямо загрожує майновим інтересам страховиків та кредиторів. Рішення НБУ не має підтверджувати та обґрунтовувати встановлений факт ризикової діяльності, а протилежного позивачем не доведено.
Не погодившись з рішенням Київського окружного адміністративного суду від 05 березня 2024 року, ПрАТ "ПТ "Європоліс" (надалі - апелянт), посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, подало апеляційну скаргу, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги ПрАТ "ПТ "Європоліс" у повному обсязі. Свої вимоги апелянт ПрАТ "ПТ "Європоліс" обґрунтовує тим, що оспорюване рішення НБУ від 14 листопада 2022 року №541-рш не містить жодного доказу того, що дії, заходи ПрАТ "ПТ "Європоліс" не забезпечували дотримання нормативу платоспроможності та достатності капіталу 18 січня 2022 року, 15 лютого 2022 року, 23 лютого 2022 року, 21 квітня 2022 року та 15 червня 2022 року, нормативу ризиковості операцій станом на 18 січня 2022 року, враховуючи, що в даному рішенні вказано про дотримання таких обов`язкових критеріїв, визначених в Положенні №850, за результатами проведеного аналізу звітності за 2021 рік та за перше півріччя 2022 року. Апелянт наполягає, що ним вживалися всі допустимі заходи для забезпечення дотримання нормативу платоспроможності та достатності капіталу, нормативу ризиковості операцій та протилежного рішенням НБУ не містить, вважає покладене законодавством зобов`язання "забезпечення дотримання" є триваючим в часі, тому не може розглядатись як обов`язок, що обмежений часом. Апелянт вважає, що судом першої інстанції не було належним чином досліджено всі наявні докази, які містяться в матеріалах на підтвердження обґрунтування позовних вимог.
В судовому засіданні представники ПрАТ "ПТ "Європоліс" підтримали апеляційну скаргу у повному обсязі та просили її задовольнити.
Представники відповідача заперечують проти апеляційної скарги ПрАТ "ПТ "Європоліс" у повному обсязі з підстав, зазначених у письмовому відзиві на апеляційну скаргу, вважаючи, що рішення суду першої інстанції прийнято у відповідності до вимог законодавства.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення Київського окружного адміністративного суду від 05 березня 2024 року, колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду приходить до висновку, що апеляційна скарга ПрАТ "ПТ "Європоліс" задоволенню не підлягає, мотивуючи це слідуючим.
З матеріалів справи вбачається, і це правильно встановлено судом першої інстанції, що позивач ПрАТ "ПТ "Європоліс" (код ЄДРПОУ 21510644) є небанківською фінансовою установою, що здійснює діяльність з надання послуг у сфері страхування, є страховиком (перестраховиком).
НБУ здійснено безвиїзний нагляд за позивачем в ході якого аналізовано звітність ПрАТ "ПТ "Європоліс" за І квартал 2022 року, яка подана ПрАТ "ПТ "ЄВРОПОЛІС" до Національного банку України відповідно до вимог законодавства.
НБУ було надіслано до позивача вимоги від 10 червня 2022 року №21-0007/40669 та від 24 серпня 2022 року №21-0010/58578 із доданою формою для надання запитуваної інформації за окремими пунктами вимоги, зокрема 10 червня 2022 року:
1. Інформацію щодо дотримання вимог до платоспроможності та фінансових нормативів Товариством станом на 23 лютого 2022 року, а саме: баланс (звіт про фінансовий стан) станом на кінець дня 23 лютого 2022 року; станом на кінець дня 23 лютого 2022 року інформацію щодо структури та обсягу зобов`язань, у тому числі страхових резервів Товариства, у тому числі інформацію та відповідні підтверджуючі документи щодо розрахунку станом на кінець дня 23 лютого 2022 року величини 3 (зобов`язання) у відповідності до вимог пункту 1 розділу III Положення №850, величини нормативного обсягу активів з дотримання форми додатку №1;
розміру нормативного запасу платоспроможності страховиків, що здійснюють страхування, інше ніж страхування життя, що дорівнює більшій з визначених величин за формою наведеною в додатку №2; структури та обсягів активів, які визнаються прийнятними для виконання вимог до платоспроможності страховика та обов`язкових фінансових нормативів згідно Положення №850 за формою наведеною в додатку №3-5;
інформацію та відповідні підтверджуючі документи щодо наявності на Балансі Товариства станом на 23 лютого 2022 року активів, що відображені Товариством як прийнятні з метою дотримання нормативів, встановлених у відповідності до вимог Положення №850 із зазначенням можливих обтяжень та належним чином завіреними документами, які підтверджують відсутність таких обтяжень, а саме щодо наявності таких активів, як: грошові кошти на поточних рахунках - банківські виписки або довідки про наявність коштів на поточному рахунку, засвідчені належним чином банківською установою;
банківські вклади (депозити) та рахунки умовного зберігання (ескроу) - копії договорів про відкриття та обслуговування банківських вкладів та рахунків умовного зберігання, банківські виписки або довідки про наявність коштів на депозитному або ескроу-рахунку, засвідчені належним чином банківською установою;
нерухоме майно - копії правочинів, на підставі яких набуто право власності на нерухоме майно (у разі якщо майно набуто на підставі договору купівлі-продажу, надати копії платіжних документів, що підтверджують повну сплату вартості цього майна у відповідності до умов договору), копія витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, копія звіту про оцінку вартості нерухомого майна (чинну на дату надання інформації про усунення порушень), копію рецензії на звіт по звіту про оцінку вартості нерухомого майна (у разі його наявності);
цінні папери, що емітуються державою - підтверджуючі документи щодо наявності цінних паперів, що емітуються державою, на балансі Товариства (виписка з рахунку в цінних паперах), договори на підставі яких набуто право власності на такі цінні папери, платіжні документи, що підтверджують факт оплати Товариством грошовими коштами зобов`язань з оплати за відповідними договорами з набуття цінних паперів, що емітуються державою.
2. Інформацію та вичерпні пояснення щодо операцій, зміни активів (в тому числі зменшення обсягу цінних паперів, що емітуються державою) та/або зобов`язань, та/або здійснення витрат, які вплинули на недотримання Товариством станом на 31 березня 2022 року нормативу платоспроможності та достатності капіталу, коли вони (операції, зміни статей балансу та витрат) мали місце, в результаті яких конкретних подій, правочинів або вимог законодавства, надати відповідні підтверджуючі документи (за наявності) та обґрунтування економічної доцільності для прийняття відповідних рішень/вчиненням правочинів керівництвом Товариства та здійснення відповідних операцій.
3. Інформацію щодо заходів, які вживаються Товариством для усунення та попередження/недопущення вчинення виявлених порушень, що зазначені вище, з наданням документів/копій документів та/або інформації, що підтверджують заходи, що вживаються/будуть вжиті, строки їх виконання, розрахунки очікуваного ефекту від здійснення кожного із запланованих заходів на фінансовий стан Товариства.
4. Деталізація статті Балансу (Звіту про фінансовий стан) "Інша поточна дебіторська заборгованість" станом на 31 грудня 2021 року та станом на 31 березня 2022 року в розрізі сум заборгованостей, контрагентів та строків виникнення заборгованості (виключно для сум заборгованостей, сума яких становить більше 20 тис. грн), за формою наведеною в додатку №6.
За вимогою 24 серпня 2022 року НБУ запитував:
1. Інформацію щодо дотримання вимог до платоспроможності та фінансових нормативів Товариством станом на 18 січня 2022 року, 15 лютого 2022 року, 21 квітня 2022 року, 15 червня 2022 року, 20 липня 2022 року та 23 серпня 2022 року, а саме: баланс (Звіт про фінансовий стан) Товариства станом на кінець дня 18 січня 2022 року, 15 лютого 2022 року, 21 квітня 2022 року, 15 червня 2022 року, 20 липня 2022 року та 23 серпня 2022 року; станом на кінець дня 18 січня 2022 року, 15 лютого 2022 року, 21 квітня 2022 року, 15 червня 2022 року, 20 липня 2022 року та 23 серпня 2022 року інформацію щодо: структури та обсягу зобов`язань, у тому числі страхових резервів Товариства, у тому числі інформацію та відповідні підтверджуючі документи щодо розрахунку станом на кінець дня 18 січня 2022 року, 15 лютого 2022 року, 21 квітня 2022 року, 15 червня 2022 року, 20 липня 2022 року та 23 серпня 2022 року величини 3 (зобов`язання) у відповідності до вимог пункту 1 розділу III Положення №850 за додатком №1; розміру нормативного запасу платоспроможності страховиків за формою додатку №2; структури та обсягів активів за формою наведеною в додатку №3-5; Інформацію та відповідні підтверджуючі документи щодо наявності на Балансі Товариства станом на 18 січня 2022 року, 15 лютого 2022 року, 21 квітня 2022 року, 15 червня 2022 року, 20 липня 2022 року та 23 серпня 2022 року активів, що відображені ним як прийнятні з метою дотримання нормативів, встановлених у відповідності до вимог Положення №850 із зазначенням можливих обтяжень та належним чином завіреними документами, які підтверджують відсутність таких обтяжень, а саме щодо наявності таких активів, як: грошові кошти на поточних рахунках, банківські вклади (депозити) та рахунки умовного зберігання (ескроу), нерухоме майно, цінні папери, що емітуються державою, за відповідними документами;
2. Банківські виписки за всіма відкритими Товариством у банківських установах розрахунковими та депозитними рахунками за період з 01 січня 2022 року по 24 серпня 2022 року включно.
3. У разі порушення нормативу платоспроможності та достатності капіталу та/або нормативу ризиковості операцій станом на одну із зазначених вище дат (18 січня 2022 року, 15 лютого 2022 року, 21 квітня 2022 року, 15 червня 2022 року, 20 липня 2022 року, 23 серпня 2022 року) надати пояснення, інформацію та копії відповідних підтверджуючих документів в частині укладання та виконання відповідних правочинів, за результатами реалізації яких відбулося істотне зменшення обсягу прийнятних активів на балансі Товариства, або інших подій, що мали наслідком вивільнення істотного обсягу прийнятних активів з балансу Товариства, що у кінцевому підсумку призвели до недотримання Товариством обов`язкових фінансових нормативів станом на зазначені вище дати, за формою наведеною в додатку №6.
Відповідачем отримано та, зокрема перевірялись:
- звітність ПрАТ "ПТ "ЄВРОПОЛІС" за 2021 рік, отримана Національним банком України у вигляді електронних документів (файлів з показникам звітності відповідно до Реєстру показників звітності учасників ринку небанківських фінансових послуг, розміщеного на сторінці офіційного Інтернет-представництва Національного банку України в розділі "Статистика/Організація статистичної звітності/Реєстр показників звітності учасників ринку небанківських фінансових послуг", поданих ПрАТ "ПТ "ЄВРОПОЛІС" через вебпортал https://portal.bank.gov.ua, а також електронних документів у форматі Word, Excel, надісланих ПрАТ "ПТ "ЄВРОПОЛІС" на поштову скриньку Національного банку України zvit@bank.gov.ua);
- звітність ПрАТ "ПТ "ЄВРОПОЛІС" за І півріччя 2022 року, отримана Національним банком України у вигляді електронних документів (файлів з показникам звітності відповідно до Реєстру показників звітності учасників ринку небанківських фінансових послуг, розміщеного на сторінці офіційного Інтернет-представництва Національного банку України в розділі "Статистика/Організація статистичної звітності/Реєстр показників звітності учасників ринку небанківських фінансових послуг", поданих ПрАТ "ПТ "ЄВРОПОЛІС" через вебпортал https://portal.bank.gov.ua, а також електронних документів у форматі Word, Excel, надісланих ПрАТ "ПТ "ЄВРОПОЛІС" на поштову скриньку Національного банку України zvit@bank.gov.ua).
- лист ПрАТ "ПТ "ЄВРОПОЛІС" від 28 червня 2022 року №28-0622-01 (вх. від 29 червня 2022 року №281/49339);
- лист ПрАТ "ПТ "ЄВРОПОЛІС" від 05 вересня 2022 року №05-0922-01 (вх. від 06 вересня 2022 року №281/68671).
Зокрема, у своїх листах ПрАТ "ПТ "ЄВРОПОЛІС", серед іншого, було зазначено, що в умовах воєнного стану відсутня можливість надання додаткової інформації та документів у зв`язку із виїздом співробітників та роботу у віддаленому режимі і відмічено, що в першому кварталі 2022 року відбулося погашення пакету ОВДП на 3584 тис. грн, з яких на 1007 тис. грн було придбано новий пакет ОВДП, оплачено 1901 тис. грн кредиторської заборгованості по отриманим послугам, погашено 943 тис. грн вихідного перестрахування, сплачено 200 тис. грн податку на прибуток (18%) та здійснено 357 тис. грн страхових виплат. Одночасно, за цей період збільшилось РНП на 1100 тис. грн, що і призвело до погіршення показника достатності капіталу. Товариство наразі займається заходами щодо зменшення розміру кредиторської заборгованості, у першу чергу, за рахунок зменшення дебіторської заборгованості, що дозволить поліпшити фінансовий стан Товариства та привести показники у відповідність до вимог Положення №850. Відповідне виправлення фінансового стану планується відобразити у звітності за перше півріччя 2022 року (лист від 28 червня 2022 року).
В листі від 05 вересня 2022 року ПрАТ "ПТ "ЄВРОПОЛІС", серед іншого, вказав про те, що план заходів поліпшення фінансового стану було виконано, що дозволило поліпшити фінансовий стан Товариства та привести показники у відповідність до вимог Положення №850, що знайшло відображення у звітності за І півріччя 2022 року, тобто станом на 15 червня 2022 року, 20 липня 2022 року, 23 серпня 2022 року.
НБУ отримано доповідну записку Департаменту нагляду за ринком небанківських фінансових послуг від 19 жовтня 2022 року №В/21-0010/85369.
Щодо переліку надісланих та отриманих документів, їх змісту у сторін спір відсутній, у зв`язку з цим суд першої інстанції правильно не вбачав підстав для більш детального переліку надісланих позивачем документів та пояснень до НБУ.
В результаті аналізу було встановлено, що станом на 31 березня 2022 року ПрАТ "ПТ "ЄВРОПОЛІС порушено вимоги Положення №850 в частині дотримання нормативу платоспроможності та достатності капіталу, а також нормативу ризиковості операцій, а саме:
не дотримання нормативу платоспроможності та достатності капіталу:
1) станом на 18 січня 2022 року сума прийнятних активів наявних у ПрАТ "ПТ "ЄВРОПОЛІС" є меншою за нормативний обсяг активів, який визначається з метою дотримання нормативу платоспроможності та достатності капіталу, на 3166,0 тис. грн, що становить 9,0% від зазначеного нормативного обсягу.
Нормативний обсяг активів ПрАТ "ПТ "ЄВРОПОЛІС", який визначається з метою дотримання нормативу платоспроможності та достатності капіталу у порядку, встановленому пунктом 1 розділу III Положення №850, та може бути зменшений на розмір відстрочених аквізиційних витрат в обсязі, встановленому пунктом 2 розділу III Положення №850, станом на 18 січня 2022 року становить 34985,0 тис. грн.
Сума прийнятних активів ПрАТ "ПТ "ЄВРОПОЛІС", що відповідають вимогам, встановленим розділом II Положення №850, яка визначається з метою дотримання нормативу платоспроможності до достатності капіталу, станом на 18 січня 2022 року становить 31819,0 тис. грн, а саме:
Грошові кошти на поточних рахунках - 318,0 тис. грн;
нерухоме майно (будинок та земельні ділянки) - 30615,7 тис. грн;
державні цінні папери - 637,0 тис. грн;
права-вимоги до перестраховиків - 80,0 тис. грн;
інвестиції в економіку України - 168,3 тис. грн.
2) станом на 15 лютого 2022 року сума прийнятних активів, наявних у ПрАТ "ПТ "ЄВРОПОЛІС", є меншою за нормативний обсяг активів, який визначається з метою дотримання нормативу платоспроможності та достатності капіталу на 1190,6 тис. грн, що становить 3,5% від зазначеного нормативного обсягу.
Нормативний обсяг активів ПрАТ "ПТ "ЄВРОПОЛІС", який визначається з метою дотримання нормативу платоспроможності та достатності капіталу у порядку, встановленому пунктом 1 розділу III Положення №850, та може бути зменшений на розмір відстрочених аквізиційних витрат в обсязі, встановленому пунктом 2 розділу III Положення №850, станом на 15 лютого 2022 року становить 34475,0 тис. грн.
Сума прийнятних активів ПрАТ "ПТ "ЄВРОПОЛІС", що відповідають вимогам, встановленим розділом II Положення №850, яка визначається з метою дотримання нормативу платоспроможності до достатності капіталу, станом на 15 лютого 2022 року становить 33284,4 тис. грн, а саме:
грошові кошти на поточних рахунках - 156,0 тис. грн;
нерухоме майно (будинок та земельні ділянки) - 30615,7 тис. грн;
державні цінні папери - 2237,0 тис. грн;
права-вимоги до перестраховиків - 80,0 тис. грн;
інвестиції в економіку України - 195,7 тис. грн.
3) станом на 23 лютого 2022 року сума прийнятних активів, наявних у ПрАТ "ПТ "ЄВРОПОЛІС", є меншою за нормативний обсяг активів, який визначається з метою дотримання нормативу платоспроможності та достатності капіталу на 1225,9 тис. грн, що становить 3,6% від зазначеного нормативного обсягу.
Нормативний обсяг активів ПрАТ "ПТ "ЄВРОПОЛІС", який визначається з метою дотримання нормативу платоспроможності та достатності капіталу у порядку, встановленому пунктом 1 розділу III Положення №850, та може бути зменшений на розмір відстрочених аквізиційних витрат в обсязі, встановленому пунктом 2 розділу III Положення №850, станом на 23 лютого 2022 року становить 34476,0 тис. грн.
Сума прийнятних активів ПрАТ "ПТ "ЄВРОПОЛІС", що відповідають вимогам, встановленим розділом II Положення №850, яка визначається з метою дотримання нормативу платоспроможності до достатності капіталу, станом на 23 лютого 2022 року становить 33250,1 тис. грн, а саме:
грошові кошти на поточних рахунках - 6,0 тис. грн;
нерухоме майно (будинок та земельні ділянки). - 30615,7 тис. грн;
державні цінні папери - 2237,0 тис. грн;
права-вимоги до перестраховиків - 195,7 тис. грн;
інвестиції в економіку України - 195,7 тис. грн.
4) станом на 21 квітня 2022 року сума прийнятних активів, наявних у ПрАТ "ПТ "ЄВРОПОЛІС", є меншою за нормативний обсяг активів, який визначається з метою дотримання нормативу платоспроможності та достатності капіталу на 1161,2 тис. грн, що становить 3,4% від зазначеного нормативного обсягу.
Нормативний обсяг активів ПрАТ "ПТ "ЄВРОПОЛІС", який визначається з метою дотримання нормативу платоспроможності та достатності капіталу у порядку, встановленому пунктом 1 розділу III Положення №850, та може бути зменшений на розмір відстрочених аквізиційних витрат в обсязі, встановленому пунктом 2 розділу III Положення №850, станом на 21 квітня 2022 року становить 34002,0 тис. грн.
Сума прийнятних активів ПрАТ "ПТ "ЄВРОПОЛІС", що відповідають вимогам, встановленим розділом II Положення №850, яка визначається з метою дотримання нормативу платоспроможності до достатності капіталу, станом на 21 квітня 2022 року становить 32840,8 тис. грн, а саме:
грошові кошти на поточних рахунках - 804,0 тис. грн;
нерухоме майно (будинок та земельні ділянки) - 30615,7 тис. грн;
державні цінні папери - 1007,0 тис. грн;
права-вимоги до перестраховиків - 151,0 тис. грн;
інвестиції в економіку України - 263,1 тис. грн.
5) станом на 15 червня 2022 року сума прийнятних активів, наявних у ПрАТ "ПТ "ЄВРОПОЛІС", є меншою за нормативний обсяг активів, який визначається з метою дотримання нормативу платоспроможності та достатності капіталу на 5,3 тис. грн, що становить 0,02% від зазначеного нормативного обсягу.
Нормативний обсяг активів ПрАТ "ПТ "ЄВРОПОЛІС", який визначається з метою дотримання нормативу платоспроможності та достатності капіталу у порядку, встановленому пунктом 1 розділу III Положення №850, та може бути зменшений на розмір відстрочених аквізиційних витрат в обсязі, встановленому пунктом 2 розділу III Положення №850, станом на 15 червня 2022 року становить 32785,0 тис. грн.
Сума прийнятних активів ПрАТ "ПТ "ЄВРОПОЛІС", що відповідають вимогам встановленим розділом II Положення №850, яка визначається з метою дотримання нормативу платоспроможності до достатності капіталу, станом на 15 червня 2022 року становить 32779,7 тис. грн, а саме:
грошові кошти на поточних рахунках - 18,0 тис. грн;
банківські вклади - 350 тис. грн;
нерухоме майно (будинок та земельні ділянки) - 30615,7 тис. грн;
державні цінні папери - 1535,0 тис. грн;
права-вимоги до перестраховиків - 78,0 тис. грн;
інвестиції в економіку України - 183,0 тис. грн.
6) станом на 18 січня 2022 року ПрАТ "ПТ "ЄВРОПОЛІС" ПОРУШЕНО вимоги пункту 168 глави 15 розділу II Положення про ліцензування та реєстрацію надавачів фінансових послуг та умови провадження ними діяльності з надання фінансових послуг, затвердженого постановою Правління Національного банку України №153 від 24 грудня 2021 року (далі - Положення №153), частини двадцятої статті 31 Закону України "Про страхування", пункту З розділу І та пункту 1 розділу V Положення №850, а саме: сформовані ПрАТ "ПТ "ЄВРОПОЛІС" страхові резерви не розміщені у визначених категоріях прийнятних активів у повному обсязі та не дотримано нормативу ризиковості операцій: сума прийнятних активів, наявних у ПрАТ "ПТ "ЄВРОПОЛІС", є меншою за нормативний обсяг активів (розмір страхових резервів), який визначається з метою дотримання нормативу ризиковості операцій на 143,1 тис. грн, що становить 8,5% від зазначеного нормативного обсягу.
Нормативний обсяг активів ПрАТ "ПТ "ЄВРОПОЛІС", що визначається як розмір страхових резервів, які розраховуються відповідно до законодавства, з метою дотримання нормативу ризиковості операцій, та може бути зменшений на розмір відстрочених аквізиційних витрат в обсязі, встановленому пунктом 1 розділу ІІІ Положення №850, станом на 18 січня 2022 року становить 1683,0 тис. грн.
При цьому, з урахуванням критеріїв ліквідності, прибутковості та якості активів страховика та обмежень, встановлених частинами двадцятою та двадцять четвертою статті 31 Закону України "Про страхування" та розділами II та V Положення №850, ПрАТ "ПТ "ЄВРОПОЛІС" станом на 18 січня 2022 року може бути розміщено кошти страхових резервів (дотримано норматив ризиковості операцій) у визначені прийнятні активи, які відповідають вимогам до диверсифікації, у розмірі 1539,90 тис. грн, а саме:
грошові кошти на поточних рахунках - 318,0 тис. грн;
нерухоме майно (будинок та земельні ділянки) - 336,6 тис. грн;
державні цінні папери - 637,0 тис. грн;
права-вимоги до перестраховиків - 80,0 тис. грн;
інвестиції в економіку України - 168,3 тис. грн.
за результатами аналізу вказаної звітності ПрАТ "ПТ "ЄВРОПОЛІС" за 2021 рік та за І півріччя 2022 року встановлено, що станом на 01 січня 2022 року та станом на 01 липня 2022 року ПрАТ "ПТ "ЄВРОПОЛІС" дотримано обов`язкові критерії і нормативи достатності капіталу та платоспроможності, ліквідності, прибутковості, якості активів та ризиковості операцій, визначені Положенням №850.
Враховуючи інформацію, що міститься у звітності ПрАТ "ПТ "ЄВРОПОЛІС", НБУ встановлено, що ПрАТ "ПТ "ЄВРОПОЛІС" не дотримало обов`язкових нормативів достатності капіталу та платоспроможності і ризиковості операцій, визначених у Положенні №850, у межах звітного періоду першого півріччя 2022 року, хоча на початок та кінець звітного періоду такі нормативи ПрАТ "ПТ "ЄВРОПОЛІС" дотримано.
Відповідно до абзацу четвертого підпункту 3 пункту 9 розділу III Положення про застосування Національним банком України заходів впливу у сфері державного регулювання діяльності на ринках небанківських фінансових послуг, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 01 лютого 2021 року №12 (далі - Положення №12), учинення страховиком двох або більше порушень обов`язкових критеріїв і нормативів достатності капіталу та платоспроможності, ліквідності, прибутковості, якості активів та ризиковості операцій у межах одного звітного періоду, якщо на початок та кінець звітного періоду такі нормативи виконуються, є ознакою, наявність якої є підставою для висновку Національного банку України про здійснення страховиком ризикової діяльності.
Відповідач звертав увагу, що ПрАТ "ПТ "ЄВРОПОЛІС" у звітному періоді (перше півріччя 2022 року) здійснює ризикову діяльність, що загрожує інтересам клієнтів кредиторів.
Як наслідок, факт наявності ознаки здійснення ПрАТ "ПТ "ЄВРОПОЛІС" ризикової діяльності, відповідачем зафіксовано в довідці про ознаки здійснення ризикової діяльності від 29 вересня 2022 року №В/21-0010/78783, яка направлена на офіційну електронну адресу ПрАТ "ПТ "ЄВРОПОЛІС" info@europolis.net.ua з листом Національного банку від 30 вересня 2022 року №21-0010/68368, відміткою про доставлення - 30 вересня 2022 року.
Національний банк України відповідно до пункту 1 частини першої статті 38-1, пункту 4 частини першої статті 40 Закону Україні "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг", підпункту 3 пункту 9, підпункту 1 пункту 11 розділу III, пункту 59 розділу VII Положення №12 має право застосувати до об`єкта нагляду захід впливу у вигляді відкликання (анулювання) ліцензії на провадження діяльності з надання фінансових послуг за таких підстав, як виявлення факту (фактів) здійснення небанківською фінансовою установою або особою, яка не є фінансовою, але має право надавати окремі фінансові послуги, ризикової діяльності, що загрожує інтересам вкладників та/або інших кредиторів такої установи (особи).
Рішенням Правління Національного банку України "Про застосування до Приватного акціонерного товариства "Перестрахувальне товариство "ЄВРОПОЛІС" заходу впливу у вигляді відкликання (анулювання) ліцензій на провадження діяльності з надання фінансових послуг" від 14 листопада 2022 року №541-рш вирішено:
1. Установити факт здійснення ПРИВАТНИМ АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ "ПЕРЕСТРАХУВАЛЬНЕ ТОВАРИСТВО "ЄВРОПОЛІС" (код за ЄДРПОУ 21510644, місцезнаходження: Україна, 01135, місто Київ, вул. Г.Андрющенка, 4-Д, офіс 10) ризикової діяльності, що загрожує інтересам кредиторів та страхувальників.
2. Застосувати до ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "ПЕРЕСТРАХУВАЛЬНЕ ТОВАРИСТВО "ЄВРОПОЛІС" (код за ЄДРПОУ 21510644, місцезнаходження: Україна, 01135, місто Київ, вул. Г.Андрющенка, 4-Д, офіс 10) захід впливу у вигляді відкликання (анулювання) ліцензій на провадження діяльності з надання фінансових послуг у сфері страхування з:
добровільного страхування майна [крім залізничного, наземного, повітряного, водного транспорту (морського внутрішнього та інших видів водного транспорту), вантажів та багажу (вантажобагажу)],
добровільного страхування від вогневих ризиків та ризиків стихійних явищ, виданих згідно з рішенням директора департаменту страхового нагляду від 08 жовтня 2007 року №702-л, затвердженим розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг від 11 жовтня 2007 року №8106, та переоформлені згідно з рішенням члена Комісії - директора департаменту реєстрації, ліцензування та дозвільних процедур від 30 червня 2011 року №1976-пл;
добровільного медичне страхування (безперервне страхування здоров`я), добровільного страхування вантажів та багажу (вантажобагажу), добровільного страхування фінансових ризиків,
виданих згідно з розпорядженням Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, від 04 липня 2017 року №2985;
добровільного страхування відповідальності перед третіми особами [крім цивільної відповідальності власників наземного транспорту, відповідальності власників повітряного транспорту, відповідальності власників водного транспорту (включаючи відповідальність перевізника)],
добровільного страхування кредитів (у тому числі відповідальності позичальника за непогашення кредиту),
добровільного страхування інвестицій,
добровільного страхування сільськогосподарської продукції,
добровільного страхування наземного транспорту (крім залізничного), виданих згідно з розпорядженням Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, від 18 вересня 2018 року №1651;
добровільного страхування від нещасних випадків,
добровільного страхування залізничного транспорту,
добровільного страхування цивільної відповідальності власників наземного транспорту (включаючи відповідальність перевізника),
добровільного страхування медичних витрат, виданих згідно з розпорядженням Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, від 15 січня 2019 року №53;
обов`язкового страхування цивільної відповідальності громадян України, які мають у власності чи іншому законному володінні зброю, за шкоду, яка може бути заподіяна третій особі або її майну внаслідок володіння, зберігання чи використання цієї зброї,
обов`язкового особистого страхування працівників відомчої (крім тих, які працюють в установах і організаціях, що фінансуються з державного бюджету України) та сільської пожежної охорони і членів добровільних пожежних дружин (команд),
обов`язкового страхування спортсменів вищих категорій,
обов`язкового особистого страхування від нещасних випадків на транспорті,
обов`язкового страхування цивільної відповідальності суб`єктів господарювання за шкоду, яку може бути заподіяно пожежами та аваріями на об`єктах підвищеної небезпеки, включаючи пожежовибухонебезпечні об`єкти та об`єкти, господарська діяльність на яких може призвести до аварій екологічного та санітарно-епідеміологічного характеру,
обов`язкового страхування майнових ризиків при промисловій розробці родовищ нафти і газу у випадках, передбачених Законом України "Про нафту і газ",
обов`язкового страхування відповідальності суб`єктів перевезення небезпечних вантажів на випадок настання негативних наслідків при перевезенні небезпечних вантажів,
обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності приватного нотаріуса, виданих згідно з розпорядженням Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, від 02 квітня 2019 року №516.
Рішення набуло чинності з 15 листопада 2022.
Враховуючи відкликання (анулювання) ліцензій позивача, Комітет з питань нагляду та регулювання діяльності ринків небанківських фінансових послуг, рішенням від 25 листопада 2022 року №21/1609-рк, вирішив виключити ПрАТ "ПТ "ЄВРОПОЛІС" з Державного реєстру фінансових установ.
Не погоджуючись із вищезазначеними рішеннями відповідача ПрАТ "ПТ "ЄВРОПОЛІС" звернулося до суду із позовом.
За приписами частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 1 Закон України "Про банки та банківську діяльність" від 07 грудня 2000 року №2121-III (далі - Закон №2121-ІІІ) визначено структуру банківської системи, економічні, організаційні і правові засади створення, діяльності, реорганізації і ліквідації банків, метою якого є правове забезпечення стабільного розвитку і діяльності банків в Україні і створення належного конкурентного середовища на фінансовому ринку, забезпечення захисту законних інтересів вкладників і клієнтів банків, створення сприятливих умов для розвитку економіки України та підтримки вітчизняного товаровиробника.
Форми регулювання банківської діяльності визначені у статті 66 Закону №2121-ІІІ, за правилами якої державне регулювання діяльності банків здійснюється НБУ у формах: І. Адміністративне регулювання та ІІ. Індикативне регулювання. До адміністративного регулювання банківської діяльності належать, зокрема: реєстрація банків і ліцензування їх діяльності; встановлення вимог та обмежень щодо діяльності банків; застосування санкцій адміністративного чи фінансового характеру; нагляд за діяльністю банків; надання рекомендацій щодо діяльності банків.
Мета, організація, підстави та обсяг нагляду НБУ визначені у статті 67 Закону №2121-ХІІІ, частиною першою якої визначено, що метою банківського нагляду є стабільність банківської системи та захист інтересів вкладників і кредиторів банку щодо безпеки зберігання коштів клієнтів на банківських рахунках.
За статтею 67 Закону №2121-ХІІІ при здійсненні банківського нагляду Національний банк України має право вимагати від банку, його керівників, власників істотної участі вжиття заходів, спрямованих на поліпшення фінансового стану банку, підтримання на достатньому рівні капіталу та ліквідності для покриття всіх суттєвих ризиків його діяльності, підвищення якості корпоративного управління, системи внутрішнього контролю, у тому числі системи управління ризиками.
При здійсненні банківського нагляду Національний банк України має право вимагати від банків та їх керівників, відповідальних осіб банківських груп, учасників банківських груп усунення порушень банківського законодавства, виконання нормативно-правових актів Національного банку України для уникнення або подолання небажаних наслідків, що можуть поставити під загрозу безпеку коштів, довірених таким банкам, або завдати шкоди належному веденню банківської діяльності.
Національний банк України здійснює банківський нагляд у формі інспекційних перевірок та безвиїзного нагляду.
Відповідно до частини першої статті 2 Закону України "Про Національний банк України" від 20 травня 1999 року №679-XIV (далі - Закон №679-XIV) Національний банк України є центральним банком України, особливим центральним органом державного управління, юридичний статус, завдання, функції, повноваження і принципи організації якого визначаються Конституцією України, цим Законом та іншими законами України.
Положеннями статті 1 Закону №679-XIV визначено, що банківське регулювання - одна із функцій Національного банку України, яка полягає у створенні системи норм, що регулюють діяльність банків, визначають загальні принципи банківської діяльності, порядок здійснення банківського нагляду, відповідальність за порушення банківського законодавства.
Банківський нагляд - система контролю та активних впорядкованих дій Національного банку України, спрямованих на забезпечення дотримання банками та іншими особами, стосовно яких Національний банк України здійснює наглядову діяльність законодавства України і встановлених нормативів, з метою забезпечення стабільності банківської системи та захисту інтересів вкладників та кредиторів банку.
Згідно з пунктом 8 і частини першої статті 7 Закону №679-XIV однією з функцій Національного банку є здійснення державного регулювання та нагляду на індивідуальній та консолідованій основі на ринках небанківських фінансових послуг за діяльністю небанківських фінансових установ та інших осіб, які не є фінансовими установами, але мають право надавати окремі фінансові послуги в межах, визначених Законом України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" та іншими законами України.
Відповідно до пункту 9 частини першої статті 7 Закону №679-XIV, Національний банк веде Державний реєстр фінансових установ, реєстр колекторських компаній, а у визначених Національним банком випадках - інші реєстри осіб, які не є фінансовими установами, але мають право надавати окремі фінансові послуги, державне регулювання та нагляд за діяльністю яких здійснює Національний банк.
Згідно статті 55-1 Закону №679-XIV головна мета державного регулювання ринків небанківських фінансових послуг, здійснюваного Національним банком, - безпека та фінансова стабільність фінансової системи, захист інтересів вкладників і кредиторів та інших споживачів небанківських фінансових послуг та запобігання кризовим явищам.
Національний банк здійснює функції державного регулювання та нагляду за діяльністю на ринках небанківських фінансових послуг (крім діяльності на ринках цінних паперів та похідних (деривативів), професійної діяльності на фондовому ринку та діяльності у системі накопичувального пенсійного забезпечення) на індивідуальній та консолідованій основі у межах та порядку, встановлених цим Законом, Законом України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" та іншими законами з питань регулювання ринків фінансових послуг.
Державне регулювання ринків небанківських фінансових послуг здійснюється Національним банком України виходячи з принципу відокремлення нормативно-правового регулювання діяльності учасників цих ринків від нагляду за їх діяльністю.
Відповідно, НБУ здійснює пруденційний нагляд (пруденційне регулювання) спрямований на забезпечення банку від банкрутства і охоплює як безвиїзний, так і виїзний види нагляду та до пруденційного регулювання банків в Україні зараховуються вимоги до регулятивного капіталу, його достатнього розміру для забезпечення фінансової стабільності установи, нормативи ліквідності, кредитного, інвестиційного та валютного ризиків; обмеження та вимоги щодо проведення високоризикових операцій та операцій з пов`язаними особами; вимоги до оцінки активних операцій та формування резервів (капіталізації) під очікувані ризики із цих операцій та інші вимоги, які покликані мінімізувати ризик банкрутства банку та не допущення порушень інтересів інших осіб (вкладників, кредиторів).
Згідно пункту 1 частини першої статті 1 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" від 12 липня 2001 року №2664-III (далі - Закон №2664-III) під фінансовою установою розуміють юридичну особу, яка відповідно до закону надає одну чи декілька фінансових послуг, а також інші послуги (операції), пов`язані з наданням фінансових послуг, у випадках, прямо визначених законом, та внесена до відповідного реєстру в установленому законом порядку. До фінансових установ належать банки, кредитні спілки, ломбарди, лізингові компанії, довірчі товариства, страхові компанії, установи накопичувального пенсійного забезпечення, інвестиційні фонди і компанії та інші юридичні особи, виключним видом діяльності яких є надання фінансових послуг, а у випадках, прямо визначених законом, -інші послуги (операції), пов`язані з наданням фінансових послуг.
Відповідно до постанови Правління Національного банку України від 24 грудня 2021 року №153 "Про затвердження Положення про ліцензування та реєстрацію надавачів фінансових послуг та умови провадження ними діяльності з надання фінансових послуг" (далі - Положення №153), Положення №153 визначає порядок ліцензування та реєстрації осіб, які мають намір провадити/право провадити діяльність з надання фінансових послуг, та умови провадження ними діяльності з надання фінансових послуг (ліцензійні умови).
Пунктом 5 Розділу І Положення №153 визначено, що Національний банк: 1) під час вчинення дій, передбачених цим Положенням, керується принципами, визначеними в пунктах 1-5 частини першої статті 29 та статті 34 Закону про фінансові послуги; 2) здійснює контроль за дотриманням вимог цього Положення в порядку, визначеному нормативно-правовими актами Національного банку з питань здійснення безвиїзного нагляду на ринках небанківських фінансових послуг.
Національний банк відповідно до цього Положення видає ліцензії на провадження діяльності з надання таких фінансових послуг: 6) послуги у сфері страхування (пункт 65 Розділу ІІ Положення №153).
Згідно підпунктів 4, 5 пункту 159 Розділу ІІ Положення №153 небанківська фінансова установа повинна відповідати вимогам щодо фінансового стану, визначеним цим Положенням, а саме вимогам щодо: дотримання обов`язкових критеріїв, нормативів та інших вимог, що обмежують ризики за операціями з фінансовими активами, визначених законодавством України з питань регулювання ринків фінансових послуг; дотримання умов забезпечення платоспроможності (для страховиків).
Небанківська фінансова установа, яка отримала ліцензію, зобов`язана протягом строку дії ліцензії та до повного виконання зобов`язань за договорами з надання фінансових послуг забезпечувати дотримання встановлених обов`язкових критеріїв і нормативів достатності капіталу та платоспроможності, ліквідності, прибутковості, якості активів та ризиковості операцій, та інших показників і вимог, що обмежують ризики за операціями з фінансовими активами, передбачених для них законодавством України з питань регулювання ринків фінансових послуг (п.168 Розділу ІІ Положення №135).
Відносини у сфері страхування, а також регулювання створення ринку страхових послуг, посилення страхового захисту майнових інтересів підприємств, установ, організацій та фізичних осіб, регламентується Законом України "Про страхування" від 07 березня 1996 року №85/96-ВР (далі - Закон №85/96-ВР).
Згідно статті 1 Закону №85/96-ВР під страхуванням розуміють вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.
Відповідно до частини першої статті 2 Закону №85/96-ВР страховиками, які мають право здійснювати страхову діяльність на території України, є:
фінансові установи, які створені у формі акціонерних, повних, командитних товариств або товариств з додатковою відповідальністю згідно із Законом України "Про господарські товариства", з урахуванням того, що учасників кожної з таких фінансових установ повинно бути не менше трьох, та інших особливостей, передбачених цим Законом, а також одержали у встановленому порядку ліцензію на здійснення страхової діяльності (далі - страховики-резиденти);
зареєстровані Уповноваженим органом відповідно до цього Закону та законодавства України постійні представництва у формі філій іноземних страхових компаній, які також одержали у встановленому порядку ліцензію на здійснення страхової діяльності (далі - філії страховиків-нерезидентів).
Частиною першою статті 12 Закону №85/96-ВР під перестрахуванням розуміють страхування одним страховиком (цедентом, перестрахувальником) на визначених договором умовах ризику виконання частини своїх обов`язків перед страхувальником у іншого страховика (перестраховика) резидента або нерезидента, який має статус страховика або перестраховика, згідно з законодавством країни, в якій він зареєстрований.
Розділом III Закону України "Про страхування" встановлюються основні засади та умови забезпечення платоспроможності страховиків.
Відповідно до абзацу першого частини першої статті 30 Закону №85/96-ВР страховики зобов`язані дотримуватися умов забезпечення платоспроможності, зокрема, створення страхових резервів, достатніх для майбутніх виплат страхових сум і страхових відшкодувань.
Згідно з частинами першою та другою статті 31 Закону №85/96-ВР страхові резерви утворюються страховиками з метою забезпечення майбутніх виплат страхових сум і страхового відшкодування залежно від видів страхування (перестрахування).
Страховики зобов`язані формувати і вести облік страхових резервів у порядку та обсягах, встановлених цим Законом, станом на кожен день.
Відповідно до частини двадцятої статті 31 Закону №85/96-ВР кошти страхових резервів повинні розміщуватися з урахуванням безпечності, прибутковості, ліквідності, диверсифікованості та мають бути представлені активами таких категорій: грошові кошти на поточному рахунку; банківські вклади (депозити), депозитні сертифікати банків; валютні вкладення згідно з валютою страхування; нерухоме майно; акції, облігації; цінні папери, що емітуються державою; права вимоги до перестраховиків; інвестиції в економіку України за напрямами, визначеними Кабінетом Міністрів України; банківські метали; кредити страхувальникам - фізичним особам, що уклали договори страхування життя, в межах викупної суми на момент видачі кредиту та під заставу викупної суми; готівка в касі в обсягах лімітів залишків каси, встановлених Національним банком України.
Враховуючи вищезазначене, фінансова не банківська установа, зокрема страхова компанія, окрім визначених законодавством повноважень, має покладені вказаними законами обов`язки такі як забезпечення дотримання встановлених обов`язкових критеріїв і нормативів достатності капіталу та платоспроможності, ліквідності, прибутковості, якості активів та ризиковості операцій, та інших показників і вимог, що обмежують ризики за операціями з фінансовими активами, та задля дотримання умов забезпечення платоспроможності утворювати страхові резерви, достатні для майбутніх виплат страхових сум і страхових відшкодувань, що підлягає належному банківському нагляду та контролю задля дотримання безпеки та фінансової стабільності фінансової системи, захисту інтересів вкладників і кредиторів та інших споживачів небанківських фінансових послуг та запобігання кризовим явищам.
"Положення про обов`язкові критерії і нормативи достатності капіталу та платоспроможності, ліквідності, прибутковості, якості активів та ризиковості операцій страховика", затверджене розпорядженням Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, від 07 червня 2018 року №850, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 06 липня 2018 року за №782/32234 (надалі-Положення №850), яким встановлюються обов`язкові критерії і нормативи достатності капіталу та платоспроможності, ліквідності, прибутковості, якості активів та ризиковості операцій страховика.
Зокрема, згідно частини першої пункту 3 Розділу І Положення №850 страховик зобов`язаний на будь-яку дату дотримуватись критеріїв ліквідності, прибутковості та якості активів страховика, нормативу платоспроможності та достатності капіталу, нормативу ризиковості операцій та нормативу якості активів.
Згідно з пунктом 1 Розділу III Положення №850 норматив платоспроможності та достатності капіталу - це сума прийнятних активів, яка на будь-яку дату має бути не меншою нормативного обсягу активів, що визначається як більша з таких величин:
3 + К;
З + НЗП,
де З (зобов`язання) - величина довгострокових та поточних зобов`язань і забезпечень, що розраховується відповідно до законодавства та визначається як сумарна величина розділів ІІ-ІV пасиву балансу (Звіту про фінансовий стан), форма і склад статей якого визначаються Національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності", затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 07 лютого 2013 року №73, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 28 лютого 2013 року за №336/22868;
К - величина, що дорівнює:
30 млн грн - для страховика, який здійснює або планує здійснювати види страхування інші, ніж страхування життя;
45 млн грн - для страховика, який здійснює або планує здійснювати страхування життя;
НЗП - нормативний запас платоспроможності, який розраховується відповідно до законодавства.
Згідно пункту 1 Розділу II Положення №850 сума прийнятних активів - це сукупна вартість у національній валюті активів страховика, яка визначається за балансовою вартістю таких активів, якщо інше не передбачено цим Положенням, які відповідають критеріям ліквідності, прибутковості та якості активів страховика, установленим у пунктах 2-5 цього розділу.
Пунктом 7 Розділу І Положення №850 встановлено, що нормативний обсяг активів визначено як мінімальний обсяг прийнятних активів, необхідний страховику з метою дотримання нормативу платоспроможності та достатності капіталу, нормативу ризиковості операцій та нормативу якості активів, який визначається окремо для кожного такого нормативу у порядку, встановленому цим Положенням.
Відповідно до пункту 1 Розділу V Положення №850 норматив ризиковості - це сума прийнятних активів, які відповідають вимогам диверсифікації, встановленим у пунктах 2-6 цього розділу, яка на будь-яку дату має бути не меншою нормативного обсягу активів, що визначається як розмір страхових резервів, які розраховуються відповідно до законодавства.
Згідно пунктом 2 Розділу V Положення №850 до нормативу ризиковості операцій включаються прийнятні активи в таких обсягах: 1) грошові кошти на поточних рахунках, банківські вклади (депозити) на вимогу та банківські вклади (депозити), істотною умовою яких є право страховика повернути (зняти) кошти, розміщені на такому депозиті, протягом строку дії договору (за винятком коштів у розмірі резерву належних виплат страхових сум та коштів резерву заявлених, але не виплачених збитків): для страховика, який отримав ліцензію на провадження діяльності зі страхування життя,- не більше 20 відсотків страхових резервів; для страховика, що здійснює страхування інше, ніж страхування життя,- не більше 30 відсотків страхових резервів. Кошти резерву належних виплат страхових сум та кошти резерву заявлених, але не виплачених збитків, розміщені у вигляді грошових коштів на поточних рахунках та банківських вкладів на вимогу, включаються до нормативу ризиковості операцій у повному обсязі; 2) банківські вклади (депозити), крім зазначених у підпункті 1 цього пункту, та рахунки умовного зберігання (ескроу), зокрема в іноземній вільно конвертованій валюті, валютні вкладення згідно з валютою страхування - разом не більше 70 відсотків страхових резервів. При цьому банківські вклади (депозити), валютні вкладення згідно з валютою страхування в кожному банку - не більше 20 відсотків страхових резервів. Обсяг банківських вкладів (депозитів) в іноземній валюті може бути збільшений на величину, яка відповідає розміру сформованих страхових резервів за договорами страхування, за якими страховики несуть відповідальність в іноземній валюті; 3) нерухоме майно - не більше 20 відсотків страхових резервів, при цьому вкладення в один об`єкт нерухомого майна - не більше 10 відсотків страхових резервів; 4) цінні папери за вказаним нижче переліком - разом не більше 50 відсотків страхових резервів, з них: акції українських емітентів - не більше 10 відсотків страхових резервів, при цьому в акції одного емітента - не більше 3 відсотків страхових резервів; облігації підприємств українських емітентів - для страховика, який отримав ліцензію на провадження діяльності зі страхування життя,- не більше 40 відсотків страхових резервів, при цьому в облігації одного емітента не більше 10 відсотків страхових резервів, а для страховика, що здійснює страхування інше, ніж страхування життя,- не більше 30 відсотків страхових резервів, при цьому в облігації одного емітента не більше 10 відсотків страхових резервів; акції, облігації іноземних емітентів та цінні папери іноземних держав - для страховика, який отримав ліцензію на провадження діяльності зі страхування життя,- не більше 20 відсотків страхових резервів, а для страховика, що здійснює страхування інше, ніж страхування життя,- не більше 10 відсотків страхових резервів; облігації місцевих позик - не більше 10 відсотків страхових резервів; іпотечні облігації, емітентом яких є Державна іпотечна установа, фінансова установа, більше ніж 50 відсотків корпоративних прав якої належать державі та/або державним банкам, - разом не більше 20 відсотків страхових резервів; облігації міжнародних фінансових організацій для страховика, який отримав ліцензію на провадження діяльності зі страхування життя,- не більше 50 відсотків страхових резервів, а для страховика, що здійснює страхування інше, ніж страхування життя,- не більше 40 відсотків страхових резервів; 5) державні облігації України - для страховика, який отримав ліцензію на провадження діяльності зі страхування життя,- не більше 95 відсотків страхових резервів, а для страховика, що здійснює страхування інше, ніж страхування життя,- не більше 80 відсотків страхових резервів; 6) до нормативу ризиковості операцій включаються у повному обсязі: права вимоги до перестраховиків у резерві заявлених, але не виплачених збитків, та резерві належних виплат страхових сум; права вимоги до перестраховиків за укладеними договорами перестрахування ризиків за окремими видами страхування за умови, що перестраховик відповідає таким вимогам: провадить страхову та/або перестрахову діяльність не менше десяти років; рейтинг фінансової надійності перестраховика-резидента, визначений уповноваженими рейтинговими агентствами та/або міжнародними рейтинговими агентствами, визнаними відповідно до законодавства, не нижчий ніж АА - за національною рейтинговою шкалою; права вимоги до перестраховиків за укладеними договорами перестрахування ризиків із страхування цивільної відповідальності оператора ядерної установки за ядерну шкоду, яка може бути заподіяна внаслідок ядерного інциденту та за договорами, визначеними в пункті 5 розділу II Методики формування страхових резервів за видами страхування, іншими, ніж страхування життя, затвердженої розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 17 грудня 2004 року №3104, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 10 січня 2005 року за №19/10299 (у редакції розпорядження Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг від 18 вересня 2018 року №1638).
Права вимоги до перестраховиків (за винятком прав вимог до перестраховиків у резерві заявлених, але не виплачених збитків та у резерві належних виплат страхових сум) за відповідними видами страхування, крім абзаців третього - шостого цього підпункту,- не більше 50 відсотків страхових резервів, при цьому: права вимоги до перестраховиків-резидентів - не більше 10 відсотків від страхових резервів; права вимоги до перестраховиків-нерезидентів для страховика, який отримав ліцензію на провадження діяльності зі страхування життя,- не більше 40 відсотків від страхових резервів.
Права вимоги до перестраховиків визначаються як сума часток перестраховиків у страхових резервах, розрахованих відповідно до вимог законодавства, за виключенням суми часток перестраховиків-резидентів у страхових резервах з видів страхування, щодо яких такий перестраховик не має права здійснювати діяльність на дату розрахунку, та суми часток перестраховиків-нерезидентів у страхових резервах, які на момент укладення відповідного договору перестрахування не відповідали вимогам, встановленим законодавством з питань регулювання ринків фінансових послуг; 7) довгострокове фінансування (кредитування) житлового будівництва - не більше 10 відсотків страхових резервів зі страхування життя; 8) інвестиції в економіку України за напрямами, визначеними Кабінетом Міністрів України, крім інвестування в розвиток ринку іпотечного кредитування шляхом придбання цінних паперів, емітентом яких є Державна іпотечна установа,- разом не більше 10 відсотків страхових резервів, при цьому в окремий об`єкт інвестування - не більше 5 відсотків страхових резервів; 9) банківські метали, в тому числі поточні та вкладні (депозитні) рахунки в банківських металах,- разом не більше 15 відсотків страхових резервів; 10) кредити страхувальникам - фізичним особам - разом не більше 20 відсотків страхових резервів зі страхування життя.
Отже, страховик, який отримав ліцензію на право здійснення певного виду діяльності, зокрема, має обов`язок щодо формування страхових резервів, тобто коштів для забезпечення майбутніх виплат страхових сум, які повинні відповідати певним, встановленим законом критеріям. На страховика покладено обов`язок дотримання, зокрема, таких нормативів як: а) норматив платоспроможності та достатності капіталу та б) норматив ризиковості операцій. Відповідно, страховик виконуючи вимоги нормативу ризиковості операцій, зобов`язаний на будь-яку дату мати кількість прийнятних активів, яка повинна відповідати вимогам диверсифікації та бути не меншою нормативного обсягу активів.
Відповідно до пункту 81 частини першої статті 7, статей 55-1, 56 Закону України "Про Національний банк України", статей 20, 21, 28, 29 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг", статей 35 - 37 Закону України "Про страхування", статті 26 Закону України "Про кредитні спілки", статті 5 Закону України "Про споживче кредитування", з метою унормування порядку здійснення Національним банком України нагляду за діяльністю на ринках небанківських фінансових послуг у формі безвиїзного нагляду постановою Правління Національного банку України від 28 грудня 2020 року №169 затверджено "Положення про здійснення Національним банком України безвиїзного нагляду на ринках небанківських фінансових послуг" (далі - Положення №169).
Згідно з підпунктом 1 пункту 2 розділу I цього Положення №169 безвиїзний нагляд - форма здійснення Національним банком нагляду за дотриманням об`єктами безвиїзного нагляду вимог законів України та інших нормативно-правових актів, що регулюють діяльність із надання небанківських фінансових послуг (нормативно-правові акти, що регулюють діяльність із надання небанківських фінансових послуг), без відвідування їх за місцезнаходженням.
Відповідно до пункту 3 розділу І Положення №169 Національний банк здійснює безвиїзний нагляд відповідно до вимог Закону України "Про Національний банк України", Закону про фінансові послуги, цього Положення, інших нормативно-правових актів, що регулюють діяльність із надання небанківських фінансових послуг, з метою: 1) нагляду (контролю) за дотриманням об`єктами безвиїзного нагляду умов провадження діяльності з надання фінансових послуг та обов`язкових критеріїв і нормативів достатності капіталу та платоспроможності, ліквідності, прибутковості, якості активів та ризиковості операцій, правил надання фінансових послуг та інших показників і вимог, що обмежують ризики за операціями з фінансовими активами; 2) контролю за достовірністю інформації, що надається об`єктами безвиїзного нагляду; 3) виявлення ознак здійснення небанківськими фінансовими установами та особами, які не є фінансовими установами, ризикової діяльності, що загрожує інтересам вкладників та/або інших кредиторів таких об`єктів (далі - ризикова діяльність); 4) своєчасного виявлення Національним банком ознак, що свідчать про погіршення фінансового стану страховика/кредитної спілки, та своєчасного попередження страховика/кредитної спілки про такі ознаки для вжиття ним/нею заходів щодо поліпшення свого фінансового стану; 5) аналізу стану, тенденцій та перспектив розвитку ринку небанківських фінансових послуг з урахуванням перспектив діяльності та потенційних ризиків його учасників; 6) своєчасного та ефективного реагування на встановлені порушення вимог нормативно-правових актів, що регулюють діяльність із надання небанківських фінансових послуг, ризикову діяльність, недоліки та негативні тенденції (негативна динаміка стосовно активів, операцій, діяльності, що може свідчити про погіршення фінансового стану та/або неналежне виконання зобов`язань за договорами про надання фінансових послуг) у діяльності об`єктів безвиїзного нагляду; 7) контролю та моніторингу виконання об`єктами безвиїзного нагляду застосованих Національним банком заходів впливу.
Відповідно до підпунктів 1, 2 пункту 4 розділу II вказаного Положення №169 Національний банк здійснює безвиїзний нагляд шляхом моніторингу діяльності об`єктів безвиїзного нагляду на підставі аналізу звітності, документів (їх копій), операцій, опитувальників, письмових пояснень, інформації, отриманої від об`єктів безвиїзного нагляду, від підрозділів Національного банку, державних органів, а також іншої інформації та документів, отриманих Національним банком під час виконання ним своїх функцій, уключаючи інформацію/документи з офіційних джерел та регулярного оцінювання Національним банком загального фінансового стану небанківської фінансової установи, результатів її діяльності та якості корпоративного управління, системи внутрішнього аудиту (контролю) та управління ризиками, дотримання обов`язкових нормативів та інших показників і вимог, що обмежують ризики за операціями з фінансовими активами.
Національний банк під час здійснення безвиїзного нагляду керується принципами, визначеними в статті 3-1 та частині першій статті 29 Закону про фінансові послуги (п.5 розділу ІІ Положення №169).
Згідно з пунктом 7 розділу II Положення №169 про здійснення Національним банком України безвиїзного нагляду на ринках небанківських фінансових послуг Національним банком за результатами безвиїзного нагляду може бути встановлено відсутність/наявність порушень об`єктом безвиїзного нагляду нормативно-правових актів, що регулюють діяльність щодо надання небанківських фінансових послуг; відсутність/наявність ознак здійснення небанківською фінансовою установою або особою, яка не є фінансовою установою, ризикової діяльності; відсутність/наявність ознак здійснення небанківською фінансовою установою або особою, яка не є фінансовою установою, ризикової діяльності.
Пункт 9 Розділу ІІІ Положення №169 передбачає надіслання вимоги банком до об`єкта безвиїзного нагляду.
Відповідно до пунктів 10 та 11 Розділу ІІІ Положення №169 об`єкти безвиїзного нагляду зобов`язані в установлені Національним банком строки надавати до Національного банку у випадках, порядку, формі та форматі, що визначені цим Положенням, повну та достовірну інформацію/пояснення/документи/копії документів належної якості (розміром шрифту, що дає змогу прочитати всі зазначені в них відомості).
Об`єкт безвиїзного нагляду зобов`язаний: 1) надсилати інформацію/пояснення/документи/копії документів до Національного банку засобами системи електронної пошти Національного банку (за умови підключення до системи електронної пошти Національного банку) або на електронну поштову скриньку Національного банку з використанням КЕП; 2) надавати Національному банку інформацію/пояснення/документи/копії документів у паперовій формі, якщо про це прямо зазначено в письмовій вимозі Національного банку. Об`єкт безвиїзного нагляду надає Національному банку інформацію/пояснення/документи/копії документів у паперовій формі з одночасним обов`язковим поданням електронних копій цих документів відповідно до вимог підпункту 3 пункту 13 розділу III цього Положення.
Національний банк за результатами здійснення безвиїзного нагляду, зокрема, складає довідку про ознаки здійснення ризикової діяльності в разі виявлення ознак здійснення небанківською фінансовою установою або особою, яка не є фінансовою установою, ризикової діяльності; (підпункту 4 пункту 17 Розділу ІІІ Положення №169).
Відповідно до пункту 19 Розділу ІІІ Положення №169 довідка про ознаки здійснення ризикової діяльності має містити: 1) дату складання та номер; 2) повне найменування та реквізити юридичної особи; 3) опис/висновки щодо ознак, наявність яких є підставою для висновку Національного банку про здійснення небанківською фінансовою установою або особою, яка не є фінансовою установою, ризикової діяльності; 4) посилання на документи/обставини/інформацію, які підтверджують ознаки, наявність яких є підставою для висновку Національного банку про здійснення небанківською фінансовою установою або особою, яка не є фінансовою установою, ризикової діяльності; 5) прізвище, ім`я, по батькові уповноваженої посадової особи Національного банку та її власноручний підпис (для довідки про ознаки здійснення ризикової діяльності в паперовій формі) або КЕП (для довідки про ознаки здійснення ризикової діяльності в електронній формі).
До акта про правопорушення/довідки про ознаки здійснення ризикової діяльності долучаються за наявності копії документів, які підтверджують факт вчинення об`єктом безвиїзного нагляду порушення нормативно-правових актів, що регулюють діяльність із надання небанківських фінансових послуг/ознаки, наявність яких є підставою для висновку Національного банку про здійснення небанківською фінансовою установою або особою, яка не є фінансовою установою, ризикової діяльності (п. 20 Розділу ІІІ Положення №169).
Відповідно до пункту 23 Розділу ІІІ Положення №169 об`єкт безвиїзного нагляду/відповідальна особа небанківської фінансової групи має право впродовж семи робочих днів із дня отримання акта про правопорушення/довідки про ознаки здійснення ризикової діяльності надати Національному банку в електронній формі в порядку, передбаченому в підпункті 1 пункту 11 розділу III цього Положення, або в паперовій формі заперечення/пояснення щодо: 1) вчинених порушень, зазначених в акті про правопорушення; 2) ознак, наявність яких є підставою для висновку Національного банку про здійснення небанківською фінансовою установою або особою, яка не є фінансовою установою, ризикової діяльності, зазначених у довідці про ознаки здійснення ризикової діяльності.
Зазначені заперечення/пояснення оформляються письмово, підписуються керівником/особою, яка виконує обов`язки керівника об`єкта безвиїзного нагляду/відповідальної особи небанківської фінансової групи, та доповнюються документами, що підтверджують ці заперечення.
Національний банк розглядає заперечення/пояснення, надані об`єктом безвиїзного нагляду/відповідальною особою небанківської фінансової групи з дотриманням вимог цього Положення, під час прийняття рішення щодо застосування/незастосування заходів впливу до об`єкта безвиїзного нагляду (пункт 24 Розділу ІІІ Положення №169).
Аналіз зазначених норм свідчить, що НБУ бере участь у виконанні функцій держави в банківському секторі та наділений при цьому певними владно-управлінськими повноваженнями для виконання своїх функцій у сфері адміністративного регулювання банківського нагляду, у тому числі шляхом проведення інспекційних перевірок та безвиїзного нагляду. Безвиїзний нагляд здійснюється шляхом моніторингу діяльності об`єктів безвиїзного нагляду, зокрема, на підставі аналізу звітності, документів (їх копій), операцій, опитувальників, письмових пояснень, інформації, отриманої від об`єктів безвиїзного нагляду, окрім визначеного предмету нагляду, а саме щодо дотримання умов провадження діяльності з надання фінансових послуг та обов`язкових критеріїв і нормативів достатності капіталу та платоспроможності, ліквідності, прибутковості, якості активів та ризиковості операцій, правил надання фінансових послуг та інших показників і вимог, що обмежують ризики за операціями з фінансовими активами і виявлення ознак здійснення небанківськими фінансовими установами та особами, які не є фінансовими установами, ризикової діяльності, що загрожує інтересам вкладників та/або інших кредиторів таких об`єктів. Звітність, пояснення, документи від об`єкта нагляду одержуються за вимогою банку.
За наслідками такого заходу складається довідка про ознаки здійснення ризикової діяльності, до якої за наявності долучаються копії документів, які підтверджують факт вчинення об`єктом безвиїзного нагляду порушення нормативно-правових актів, здійснення небанківською фінансовою установою або особою, яка не є фінансовою установою, ризикової діяльності.
Об`єкт безвиїзного нагляду/відповідальна особа небанківської фінансової групи, протягом семи днів із дня отримання довідки, має право подати свої заперечення, документи на спростування встановлених НБУ порушень, які розглядаються останнім під час прийняття рішення.
Постановою Правління Національного банку України від 01 лютого 2021 року №12 затверджено Положення про застосування Національним банком України заходів впливу у сфері державного регулювання діяльності на ринках небанківських фінансових послуг" (далі - Положення №12), яке визначає порядок та умови застосування Національним банком України (далі - Національний банк) заходів впливу (санкцій) у сфері державного регулювання діяльності на ринках небанківських фінансових послуг (далі - заходи впливу) за порушення законів та інших нормативно-правових актів, що регулюють діяльність із надання небанківських фінансових послуг, уключаючи вимоги в частині дотримання законодавства України про рекламу у сфері фінансових послуг (щодо реклами, яка вважається недобросовісною рекламою) (далі - законодавство про фінансові послуги), порушення законодавства України про захист прав споживачів фінансових послуг, уключаючи вимоги щодо взаємодії із споживачами при врегулюванні простроченої заборгованості (вимоги щодо етичної поведінки) (далі - законодавство про захист прав споживачів), що вчинені: 1) учасниками ринку небанківських фінансових послуг, нагляд за діяльністю яких здійснює Національний банк (далі - учасники ринку небанківських фінансових послуг): небанківськими фінансовими установами; юридичними особами, які не є фінансовими установами, але мають право надавати окремі фінансові послуги (далі - особи, які не є фінансовими установами); особами, що надають посередницькі послуги на ринках фінансових послуг; фізичними особами-підприємцями, які у випадках, прямо передбачених законами України надають фінансові послуги; постійними представництвами у формі філій іноземних страхових компаній, які одержали в установленому порядку ліцензію на здійснення страхової діяльності (далі - філії страховиків-нерезидентів); 2) небанківськими фінансовими групами, нагляд на консолідованій основі за якими здійснює Національний банк (п.2 Розділу І Положення №12).
Згідно підпункту 2 пункту 8 Розділу ІІІ Положення №12 Національний банк застосовує заходи впливу за порушення учасниками ринку небанківських фінансових послуг/небанківськими фінансовими групами законодавства про фінансові послуги/законодавства про захист прав споживачів, а також робить висновок про здійснення небанківською фінансовою установою або особою, яка не є фінансовою установою, ризикової діяльності, що загрожує інтересам вкладників та/або інших кредиторів такої установи (особи) (далі - ризикова діяльність), на підставі результатів (матеріалів): безвиїзного нагляду за діяльністю учасників ринку небанківських фінансових послуг.
Відповідно до підпункту 1 пункту 3, пункту 9 Розділу ІІІ Положення №12 до переліку ознак, наявність яких є підставою для висновку Національного банку про здійснення ризикової діяльності, належать щодо небанківських фінансових установ та осіб, які не є фінансовими установами, - систематичні порушення законодавства про захист прав споживачів та реклами у сфері фінансових послуг (щодо реклами, яка вважається недобросовісною рекламою); щодо страховиків (додатково до ознаки, визначеної в підпункті 1 пункту 9 розділу III цього Положення), зокрема: учинення двох або більше порушень обов`язкових критеріїв і нормативів достатності капіталу та платоспроможності, ліквідності, прибутковості, якості активів та ризиковості операцій у межах одного звітного періоду, якщо на початок та кінець звітного періоду такі нормативи виконуються.
Національний банк України має право прийняти рішення про анулювання ліцензії, виданої небанківській фінансовій установі або особі, яка не є фінансовою установою, але має право надавати окремі фінансові послуги, з таких підстав, зокрема, виявлення факту (фактів) здійснення небанківською фінансовою установою або особою, яка не є фінансовою установою, але має право надавати окремі фінансові послуги, ризикової діяльності, що загрожує інтересам вкладників та/або інших кредиторів такої установи (особи). Перелік ознак, наявність яких є підставою для висновку Національного банку України про провадження небанківською фінансовою установою або особою, яка не є фінансовою установою, але має право надавати окремі фінансові послуги, зазначеної ризикової діяльності, визначається нормативно-правовим актом Національного банку України та оприлюднюється у встановленому законом порядку (пункту 8 статті 38-1 Закону №2664-III).
Таким чином, пункт 9 Розділу ІІІ Положення №12 містить визначений правлінням НБУ перелік ознак, наявність яких є підставою для висновку Національного банку про здійснення не банківською установою ризикової діяльності. Суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що такий висновок не вимагає включення в собі сукупність усіх ознак, які перелічені даною нормою та мають бути зафіксовані НБУ.
Згідно пункту 10 Розділу ІІІ Положення №12 Національний банк обирає та застосовує заходи впливу за порушення законодавства про фінансові послуги з урахуванням: 1) характеру та обставин вчинення виявлених порушень або здійснення ризикової діяльності; 2) причин, які зумовили виникнення виявлених порушень або здійснення ризикової діяльності; 3) загального фінансового стану учасників ринку небанківських фінансових послуг/небанківських фінансових груп; 4) ужитих учасниками ринку небанківських фінансових послуг/небанківськими фінансовими групами заходів для попередження вчинення порушення або здійснення ризикової діяльності, усунення виявлених порушень або припинення здійснення ризикової діяльності; 5) наслідків порушення або здійснення ризикової діяльності та наслідків застосування таких заходів впливу.
Відповідно до підпункту 1 пункту 11 Розділу ІІІ Положення №12 рішення про застосування до учасників ринку небанківських фінансових послуг/небанківських фінансових груп заходів впливу (далі - рішення про застосування заходу впливу) приймає: щодо заходів впливу, визначених у пунктах 1, 2, 4-8 частини першої статті 40 Закону про фінансові послуги, пунктах 1, 3-5 частини першої статті 28 Закону про споживче кредитування, пункті 2 частини першої статті 28 Закону про споживче кредитування (у частині застосування штрафних санкцій, установлених частиною другою статті 41-1 Закону про фінансові послуги, до установ-кредитодавців, установ - нових кредиторів, установ - колекторських компаній), а також щодо застосування штрафних санкцій, установлених частиною другою статті 41-1 Закону про фінансові послуги, - Правління Національного банку (далі - Правління), а в разі делегування Правлінням повноважень щодо застосування цих заходів впливу - Комітет з питань нагляду та регулювання діяльності ринків небанківських фінансових послуг (далі - Комітет з питань нагляду).
Правління або Комітет з питань нагляду встановлює факт здійснення небанківською фінансовою установою або особою, яка не є фінансовою установою, ризикової діяльності (п.12 Розділу ІІІ Положення №12).
Відповідно до пункту 13 Розділу ІІІ Положення №12 рішення про застосування заходу впливу повинно містити: 1) зміст (назву) заходу впливу, що застосовується до учасника ринку небанківських фінансових послуг/небанківської фінансової групи; 2) відомості про учасника ринку небанківських фінансових послуг або про небанківську фінансову групу: для юридичних осіб/філій страховиків-нерезидентів - повне найменування юридичної особи/філії страховика-нерезидента, місцезнаходження, код за ЄДРПОУ; для фізичних осіб - прізвище, ім`я, по батькові, реєстраційний номер облікової картки платника податків (серія та номер паспорта для фізичної особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, повідомила про це відповідний контролюючий орган та має відмітку в паспорті), серія та номер паспорта; найменування (за наявності) небанківської фінансової групи, повні найменування учасників небанківської фінансової групи, їх місцезнаходження та коди за ЄДПРОУ; 3) реквізити документа, у якому зафіксовані порушення; 4) опис порушення (із зазначенням норм законодавства про фінансові послуги/законодавства про захист прав споживачів, які порушено) або висновок про здійснення ризикової діяльності, інформації про вчинені дії (бездіяльність) учасника ринку небанківських фінансових послуг, що призвели до порушення або до здійснення ризикової діяльності; 5) дату набрання чинності рішенням.
Згідно пункту 15 Розділу ІІІ Положення №12 Національний банк протягом трьох робочих днів із дня прийняття рішення про застосування заходу впливу: 1) оприлюднює інформацію про прийняте рішення на сторінці офіційного Інтернет-представництва Національного банку; 2) повідомляє про прийняте рішення учасника ринку небанківських фінансових послуг або відповідальну особу небанківської фінансової групи (у разі застосування заходу впливу до небанківської фінансової групи) шляхом надсилання копії/примірника рішення про застосування заходу впливу: в електронній формі на електронну адресу учасника ринку небанківських фінансових послуг/відповідальної особи небанківської фінансової групи разом із супровідним листом, підписаним кваліфікованим електронним підписом (далі - КЕП) уповноваженої посадової особи Національного банку; у паперовій формі на поштову адресу учасника ринку небанківських фінансових послуг/відповідальної особи небанківської фінансової групи рекомендованим листом із повідомленням про вручення разом із копією супровідного листа, засвідченого в порядку, установленому законодавством України.
Національний банк відповідно до пункту 15 розділу III цього Положення надсилає учаснику ринку небанківських фінансових послуг/відповідальній особі небанківської фінансової групи копію рішення про застосування заходу впливу, засвідчену в установленому порядку, - якщо прийняте рішення є рішенням про застосування заходів впливу, визначених у пунктах 1, 2, 4-8 частини першої статті 40 Закону про фінансові послуги, пунктах 1, 3-5 частини першої статті 28 Закону про споживче кредитування (підпункту 1 пункту 16 Розділу ІІІ Положення №12).
Рішення про застосування заходу впливу може бути оскаржене в судовому порядку відповідно до законодавства України (пункту 23 Розділу ІІІ Положення №12).
Судом першої інстанції встановлено, і це є правильним, що за наслідками проведеного аналізу первинних, бухгалтерських документів позивача, звітності за 2021 рік та І півріччя 2022 року, листів та інших матеріалів, отриманих за формами на вимогу банку, НБУ установлено факт здійснення ПрАТ "ПТ "Європоліс" ризикової діяльності станом на 18 січня 2022 року, 15 лютого 2022 року, 23 лютого 2022 року, 21 квітня 2022 року, 15 червня 2022 року, що загрожує інтересам кредиторів та страхувальників, а саме недотримання нормативу платоспроможності та достатності капіталу (сума прийнятних активів, враховуючи диверсифікацію, є меншою за нормативний обсяг активів), станом на 18 січня 2022 року - не дотримання нормативу ризиковості операцій (не забезпечення протягом строку дії ліцензії потрібний обсяг прийнятних активів для поглинання збитків, які можуть виникнути у майбутньому, що створює ризик перед страхувальниками) та застосовано захід впливу у вигляді відкликання (анулювання) ліцензій на провадження діяльності з надання фінансових послуг у сфері страхування за вказаним переліком.
ПрАТ "ПТ "Європоліс", як небанківська установа, маючи ліцензію, в силу своєї діяльності, зобов`язаний протягом усього строку дії ліцензії, на будь-яку дату, забезпечувати дотримання нормативу платоспроможності та достатності капіталу, нормативу ризиковості операцій та нормативу якості активів, що вимагається пунктом 168 глави 15 Розділу ІІ Положення №153 та пунктом 3 частини першої Розділу І Положенням №850, та як наслідок виключає за собою для позивача допускати такі порушення протягом усього звітного періоду, навіть якщо на початку та на кінець звітного періоду необхідний норматив було дотримано.
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду погоджується з висновком суду першої інстанції, що зобов`язання, які покладені на позивача ПрАТ "ПТ "Європоліс" не можливо розглядати в даній справі як триваюче в часі, що має "недоконаність дії", оскільки допущені порушення позивача не залежать від того, чи були на початку та на кінець звітного періоду дотримані необхідні нормативи. Допущення двох і більше такі порушень, одразу відносять діяльність установи до ознак ризикової.
З матеріалів справи вбачається, що перевірка проводилась саме за наслідками аналізу отриманої звітності та документів, наданих позивачем, НБУ за основу брався звітний період за перше півріччя 2022 року та забезпечення дотримання спірних нормативів відповідачем перевірялось у кожному звітному місяці станом на кінець дня 18 січня 2022 року, 15 лютого 2022 року, 21 квітня 2022 року, 15 червня 2022 року, 20 липня 2022 року, 23 серпня 2022 року. Відповідно, порушення було зафіксовано відповідачем не одне, а встановлене у кожному зі звітних місяців (січень, лютий, квітень та червень).
Враховуючи ризики для страховиків та кредиторів, які наступають чи можуть наступити в ризиковому періоді, коли небанківська установа для них не забезпечує дотримання нормативу платоспроможності та достатності капіталу, нормативу ризиковості операцій та нормативу якості активів, а саме, не може забезпечити дотримання майнових прав страхувальників та кредиторів на покриття страхових випадків, така установа не може провадити діяльність відповідно до законодавства про страхування та банківську діяльність, оскільки прямо несе ризик недотримання умов договору. Саме через прудентивний нагляд на НБУ покладено обов`язок з нагляду, перевірки, серед інших, не банківських установ дотримання обов`язкових економічних нормативів, їх виконання, забезпечення задля недопущення банкрутства установи, негативного впливу на фінансову систему та прямих критичних наслідків для клієнтів установи. Кваліфікація дій установи, віднесення діяльності установи до ризикової є повноваженнями НБУ, визначеними діючим законодавством.
Сторонами у справі не заперечується, що за результатами аналізу звітності ПрАТ "ПТ "ЄВРОПОЛІС" за 2021 рік та за перше півріччя 2022 року, поданої до НБУ, а саме, станом на 01 січня 2022 року та 01 липня 2022 року позивач дотримав обов`язкових критеріїв і нормативів достатності капіталу та платоспроможності і ризиковості операцій, визначених в Положенні №850.
Позивачем у наданих до банку поясненнях зазначено про причини недотримання нормативу платоспроможності, а саме: погашення пакету ОВДП на 3584 тис. грн, з яких на 1007 тис. грн було придбано новий пакет ОВДП, оплачено 1901 тис. грн кредиторської заборгованості по отриманим послугам, погашено 943 тис. грн вихідного перестрахування, сплачено 200 тис грн податку на прибуток (18%) та здійснено 357 тис. грн страхових виплат, збільшення РНП на 1100 тис. грн та зазначено про заплановані заходи для поліпшення фінансового стану товариства, а саме: зменшення розміру кредиторської заборгованості, у першу чергу, за рахунок зменшення дебіторської заборгованості. План заходів було виконано, що дозволило поліпшити фінансовий стан Товариства та привести показники у відповідність до вимог Положення №850, що знайшло відображення у звітності за І півріччя 2022 року, тобто станом на 15 червня 2022 року, 20 липня 2022 року, 23 серпня 2022 року.
Судом першої інстанції встановлено, і з цим погоджується колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду, що таке дотримання обов`язкових фінансових нормативів станом на 01 липня 2022 року відбулося не за рахунок збільшення обсягів прийнятних активів, а за рахунок скорочення нормативного обсягу прийнятних активів. Отже, дані обставина та факт не виключає та не нівелює від обов`язку небанківської установи, позивача, протягом усього строку дії отриманої ліцензії забезпечувати потрібний обсяг прийнятних активів для поглинання збитків, які можуть виникнути в майбутньому, недотримання якого має наслідки у вигляді створення ризику неповного та своєчасного виконання зобов`язань перед страхувальниками за укладеними договорами страхування та перестрахування. Допущення також позивачем у вказані спірні періоди того, що сума прийнятних активів, враховуючи диверсифікацію, є меншою за нормативний обсяг активів, не може вважатись такою, що не є ризиковою обставиною для страхувальників та кредиторів. Така діяльність є ризиковою не лише для страхувальників та кредиторів, а й ризиковою для самої небанківської установи, яка здійснює діяльність у сфері фінансових послуг.
З норм діючого законодавства та довідки про ознаки здійснення ризикової діяльності від 29 вересня 2022 року №В/21-0010/78783, відповідачем обґрунтовано доведено встановлення у першому півріччі 2022 року факту ризикової діяльності, що прямо загрожує майновим інтересам страховиків та кредиторів, при цьому рішення НБУ не має підтверджувати та обґрунтовувати встановлений факт ризикової діяльності, а позивачем протилежного не доведено.
Оспорюване рішення НБУ відповідає положенням пункту 13 Розділу ІІ Положення №12, який не передбачає виклад доводів встановленого факту ризикової діяльності. Довідкою про ознаки здійснення ризикової діяльності від 29 вересня 2022 року №В/21-0010/78783 факт ризикової діяльності підтверджено, спірне рішення містить зміст (назву) заходу впливу, відомості про учасника ринку небанківських фінансових послуг або про небанківську фінансову групу, реквізити документа, у якому зафіксовані порушення, опис порушення (із зазначенням норм законодавства про фінансові послуги/законодавства про захист прав споживачів, які порушено) або висновок про здійснення ризикової діяльності, інформації про вчинені дії (бездіяльність) учасника ринку небанківських фінансових послуг, що призвели до порушення або до здійснення ризикової діяльності та дату набрання чинності рішенням. Додаткова інформація, яка має бути обов`язково зазначена в рішенні, зазначається при заходах впливу застосованих та перелічених в пунктом 14 Розділу ІІІ Положення №12, серед яких не міститься захід впливу анулювання ліцензії.
З оспорюваного рішення вбачається, що встановлення факту ризиковості відбулось на підставі ознаки, передбаченої підпунктом 3 пункту 9 Розділу ІІІ Положення №12, а саме: учинення двох або більше порушень обов`язкових критеріїв і нормативів достатності капіталу та платоспроможності, ліквідності, прибутковості, якості активів та ризиковості операцій у межах одного звітного періоду, якщо на початок та кінець звітного періоду такі нормативи виконуються.
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду погоджується з висновком суду першої інстанції, що оспорювані рішення НБУ прийняті з дотриманням вимог законодавства, а отже позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню.
Апеляційна скарга не містять посилання на обставини, передбачені статтями 317-319 Кодексу адміністративного судочинства України, за яких рішення суду підлягає скасуванню.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 315 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
За змістом частини першої статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги ПрАТ "ПТ "ЄВРОПОЛІС" висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає його апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.
Керуючись статтями 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
ПОСТАНОВИВ :
Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Перестрахувальне товариство "Європоліс" - залишити без задоволення.
Рішення Київського окружного адміністративного суду від 05 березня 2024 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строки, встановлені статтями 328-331 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя І.В. Штульман
Судді: Н.Є. Маринчак
Ю.К. Черпак
Повний текст постанови складено: 26 липня 2024 року
