Єдиний державний реєстр судових рішень
ПОСТАНОВА
Іменем України
25 липня 2024 року
м. Київ
справа №852/2а-2/24
адміністративне провадження № А/990/5/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача: Стеценка С.Г., суддів: Стрелець Т.Г., Тацій Л.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Криворізької районної військової адміністрації Дніпропетровської області на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 20.03.2024 (головуючий суддя: Щербак А.А., судді: Баранник Н.П., Малиш Н.І.)
у справі № 852/2а-2/24
за позовом Криворізької районної військової адміністрації Дніпропетровської області
до ОСОБА_1 ,
третя особа - Публічне акціонерне товариство "АрселорМіттал Кривий Ріг",
про примусове відчуження земельної ділянки та нерухомого майна з мотивів суспільної необхідності
УСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У лютому 2024 року Криворізька районна військова адміністрація Дніпропетровської області звернулась до Третього апеляційного адміністративного суду з позовом до ОСОБА_1 , третя особа: Публічне акціонерне товариство «АрселорМіттал Кривий Ріг», про примусове відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності.
Короткий зміст рішень суду першої інстанції
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 19.02.2024 відкрито провадження в адміністративній справі № 852/2а-2/24.
До суду надійшло клопотання відповідача, в якому ОСОБА_1 просив зупинити провадження у справі до дати звільнення його з військової служби та припинення перебування у військових формуваннях - Збройних Силах України. Таке клопотання обґрунтовано посиланням на положення пункту 5 частини 1 статті 236 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 20.03.2024 зупинено провадження у справі №852/2а-2/24 до припинення перебування ОСОБА_1 у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан.
Зобов`язано ОСОБА_1 повідомити суд в разі припинення ним перебування у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан.
Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що аргументи відповідача щодо підстав зупинення провадження у справі, у зв`язку з перебуванням його у складі Збройних Сил України, є достатніми для задоволення клопотання.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги
Не погоджуючись з прийнятою ухвалою, Криворізька районна військова адміністрація Дніпропетровської області звернулася з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду, а справу передати для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
Доводи учасників справи
В обґрунтування апеляційної скарги позивач посилається на те, що Третій апеляційний адміністративний суд не взяв до уваги посилання позивача на правову позицію, висловлену у постанові Верховного Суду від 20.04.2023 у справі №640/21562/21 щодо застосування пункту 5 частини першої статті 236 КАС України.
Також позивач посилається на висновки Верховного Суду, сформульовані у постановах від 27.02.2023 у справі №380/7845/21, від 31.05.2023 у справі № 160/1543/21, аргументуючи неправильне застосування положень цієї норми Третім апеляційним адміністративним судом.
Позивач стверджує, що для вирішення питання про зупинення провадження недостатньо самого факту введення воєнного стану і формального перебування сторони у складі Збройних Сил України, оскільки не кожен структурний елемент у складі ЗСУ переведений на воєнний стан, тобто виконує бойові завдання у зоні бойових дій. Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, в тому числі районні, є органами військового управління, які не виконують бойових завдань у зоні бойових дій, тобто не переведені на воєнний стан і, з огляду на приписи статті 3 Закону «Про Збройні Сили України», за змістом якої органи військового управління (у складі яких перебуває на військовій службі відповідач) є складовими елементами Збройних Сил України, такі елементи перебувають у їх структурі на постійній основі, що не обумовлено часовими межами або певними подіями, як наприклад завершення воєнного стану.
Як зазначає в апеляційній скарзі позивач, довідка від 22.02.2024 № 85 від ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно до якої відповідач - ОСОБА_1 перебуває на військовій службі по мобілізації в ІНФОРМАЦІЯ_2 оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_3 » із 25.02.2022 та витяг із Наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 25.02.2022 № 50 про призначення відповідно до мобілізаційного призначення за мобілізаційним планом солдата ОСОБА_1 . головним сержантом - командиром першого відділення першого взводу роти охорони ІНФОРМАЦІЯ_1 не є належними доказами, які підтверджують наявність підстав для зупинення провадження у справі, що передбачені пунктом 5 частини першої статті 236 КАС України.
Перебування на військовій службі по мобілізації в ІНФОРМАЦІЯ_4 також не завадили відповідачу після його мобілізації особисто отримати та надати відповідь на лист позивача щодо умов та процедури викупу земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, які перебувають у власності відповідача для суспільних потреб, докази чого наявні у матеріалах справи.
Ухвалою Верховного Суду від 08.04.2024 відкрито апеляційне провадження у справі №852/2а-2/24.
19.04.2024 від ОСОБА_1 надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому він вважає законною і обґрунтованою ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду.
Також у відзиві відповідач стверджує, що жодний нормативно-правовий акт України, тим більше за умови оголошення в Україні воєнного стану, не передбачає обов`язок особи доводити місце дислокації та перебування військовослужбовця при вирішенні питання щодо наявності або відсутності підстав для задоволення клопотання про зупинення провадження у справі, так як імперативна норма КАС Україні щодо зупинення провадження у справі за цих обставин не може тлумачитися по іншому, ніж визначено законом, а по-друге, саме на особу, як учасника справи, що заперечує можливість зупинення провадження у справі за таких обставин, покладається обов`язок довести в належний та допустимий спосіб, що не мало місце з боку позивача.
Ухвалою Верховного Суду від 24.07.2024 призначено справу до розгляду у порядку письмового провадження.
ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Підстави та порядок зупинення провадження в адміністративній справі визначені статтею 236 КАС України, якою передбачені як підстави обов`язкового зупинення провадження у справі так і випадки, коли суд має право зупинити провадження у справі, а також строки зупинення провадження у справі. Перелік підстав для зупинення провадження у справі передбачений статтею 236 КАС України є вичерпним.
Пунктом 5 частини першої статті 236 КАС України визначено, що суд зупиняє провадження у справі в разі перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції, - до припинення перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.
Судовий захист прав і свобод людини і громадянина необхідно розглядати як вид державного захисту прав і свобод людини і громадянина. І саме держава бере на себе такий обов`язок відповідно до частини другої статті 55 Конституції України. Право на судовий захист передбачає і конкретні гарантії ефективного поновлення в правах шляхом здійснення правосуддя. Відсутність такої можливості обмежує це право. А за змістом частини другої статті 64 Конституції України право на судовий захист не може бути обмежене навіть в умовах воєнного або надзвичайного стану (рішення Конституційного Суду України від 07 травня 2002 року №8-рп/2002).
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Роль національних судів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (заява № 23786/02, рішення від 30 листопада 2006 року ЄСПЛ у справі «Красношапка проти України»).
Відповідно до частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Реалізація завдання адміністративного судочинства, визначеного статтею 2 КАС України, та ефективне поновлення порушеного (невизнаного, оспорюваного) права неможливе без дотримання судом встановлених законом строків розгляду та вирішення справи.
Частиною третьою статті 2 КАС України однією із основних засад (принципів) адміністративного судочинства визначено розумність строків розгляду справи судом.
Вимога щодо дотримання розумного строку розгляду справи спрямована на швидкий захист судом порушених прав особи, оскільки будь-яке зволікання може негативно відобразитися на правах, які підлягають захисту, а відсутність своєчасного судового захисту може призводити до ситуацій, коли наступні дії суду вже не матимуть значення для особи та її прав.
Зупинення провадження по справі - це врегульована законом й оформлена ухвалою суду тимчасова перерва в провадженні у справі, викликана наявністю однієї із передбачених у законі обставин, які перешкоджають розглядові справи, до моменту, коли ці обставини перестануть існувати або будуть вчинені необхідні дії. Тобто інститут зупинення судового провадження застосовується не просто у зв`язку із виникненням підстав, передбачених процесуальним законом, а обумовлюється наявністю обставин, які створюють об`єктивні перешкоди для здійснення судового розгляду.
Обов`язок суду зупинити провадження у справі зумовлений об`єктивною неможливістю її розгляду, викликаний наявністю однієї із передбачених у законі обставин, які перешкоджають розглядові справи, коли зібрані докази не дозволяють встановити та оцінити певні обставини (факти), які є предметом судового розгляду. Для вирішення питання про зупинення провадження у справі суд у кожному випадку повинен з`ясовувати, чим обумовлюється неможливість розгляду справи.
Необґрунтоване зупинення провадження у справі може призвести до затягування строків її розгляду й перебування учасників справи у стані невизначеності, що покладає на національні суди обов`язок здійснити швидкий та ефективний розгляд справи упродовж розумного строку.
У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/202 постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб. Надалі неодноразово строк дії воєнного часу продовжувався і не скасовано до теперішнього часу.
За приписами пункту другого вищевказаного Указу військовому командуванню (Генеральному штабу Збройних Сил України, Командуванню об`єднаних сил Збройних Сил України , командуванням видів, окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, управлінням оперативних командувань, командирам військових з`єднань, частин Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України) разом із Міністерством внутрішніх справ України, іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування наказано запроваджувати та здійснювати передбачені Законом України «Про правовий режим воєнного стану» заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.
Як було встановлено Третім апеляційним адміністративним судом, відповідно до довідки від 22.02.2024 № 85 сержант ОСОБА_1 перебуває на військовій службі по мобілізації. Із витягу до наказу від 25.02.2022 № 50 вбачається, що ОСОБА_1 призначено на посаду головного сержанта - командира першого відділення першого взводу роти охорони ІНФОРМАЦІЯ_1 .
За змістом пункту 1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України 23.02.2022 №154 територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Статтею 3 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» військовим командуванням, якому згідно з цим Законом надається право разом з органами виконавчої влади, військовими адміністраціями, Радою міністрів Автономної Республіки Крим та органами місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати заходи правового режиму воєнного стану, є: Головнокомандувач Збройних Сил України, Командувач об`єднаних сил Збройних Сил України, командувачі видів та окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, командувачі (начальники) органів військового управління, командири з`єднань, військових частин Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань.
Військове командування, в межах повноважень, визначених цим Законом та Указом Президента України про введення воєнного стану в Україні або окремих її місцевостях, затвердженим Верховною Радою України, видає обов`язкові до виконання накази і директиви з питань забезпечення оборони, громадської безпеки і порядку, здійснення заходів правового режиму воєнного стану.
За приписами статей 1 та 8 Закону України «Про Збройні Сили України» від 06 грудня 1991 року №1934-XII Збройні Сили України - це військове формування, на яке відповідно до Конституції України покладаються оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності.
Безпосереднє військове керівництво - діяльність, спрямована на здійснення заходів щодо розвитку Збройних Сил України, їх технічного оснащення, підготовки та всебічного забезпечення, визначення основ їх застосування, а також управління ними.
Комплектування ж Збройних Сил України визначається статтею 5 Закону України «Про Збройні Сили України», відповідно до частини першої якої особовий склад Збройних Сил України складається з військовослужбовців і працівників Збройних Сил України.
Згідно зі статтею 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25 березня 1992 року №2232-XII військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Частиною третьою статті 2 цього Закону визначено, що громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які проходять військову службу, є військовослужбовцями.
Початок, призупинення і закінчення проходження військової служби визначено статтею 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу».
Конструкція пункту 5 частини першої статті 236 КАС України дає підстави для висновку, що визначена ним підстава зупинення провадження пов`язана не із самою обставиною введення воєнного стану, а із фактом перебування сторони у справі у складі Збройних Сил України, що переведені на воєнний стан.
При цьому, вказана вище норма має тимчасовий характер, тобто обмежується строком перебування сторони у складі Збройних Сил України, що переведені на воєнний стан. За такої умови підстава для зупинення провадження у справі вичерпується тоді, коли участь сторони у складі Збройних Сил України припиняється. Учасник справи може припинити участь у складі Збройних Сил України ще до припинення воєнного стану, якщо така можливість передбачена законодавством.
Наведене правове регулювання дозволяє дійти висновку, що норма пункту 5 частини першої статті 236 КАС України може бути застосована судами при вирішенні питання про зупинення провадження у справі у разі перебування фізичної особи, яка є стороною чи третьою особою, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції, до припинення перебування такої фізичної особи у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.
Як зазначено вище та підтверджується матеріалами справи, ОСОБА_1 перебуває на військовій службі по мобілізації в ІНФОРМАЦІЯ_2 оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_3 » із 25.02.2022 та відповідно до витягу із Наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 25.02.2022 № 50 про призначення відповідно до мобілізаційного призначення за мобілізаційним планом солдата ОСОБА_1 . головним сержантом - командиром першого відділення першого взводу роти охорони ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідач, у зв`язку з поставленими перед ним завданнями на даний час не має можливості з об`єктивних причин виконувати та дотримуватись процесуальних прав та обов`язків, в тому числі приймати участь в судовому засіданні, в той час як в межах розгляду цієї справи з метою повного з`ясування всіх обставин справи, в тому числі з метою надання пояснень у справі, необхідною умовою є його особиста участь.
Колегія суддів при розгляді апеляційної скарги звертає увагу на конструкцію норми п. 5 ч. 1 ст. 236 КАС України, яка носить імперативний характер та покладає на суд саме обов`язок, а не право зупинити провадження у випадку перебування сторони у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.
Таким чином, обставини, на які послався суд першої інстанції в оскаржуваній ухвалі про зупинення провадження свідчать про наявність достатніх підстав для зупинення провадження у справі, які передбачені п. 5 ч. 1 ст. 236 КАС України.
Враховуючи те, що висновок суду першої інстанції щодо зупинення провадження у справі є правильним, відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги.
Отже, доводи апеляційної скарги не знайшли своє підтвердження.
Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги
Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права (ст. 316 КАС України).
Оскільки Третій апеляційний адміністративний суд правильно встановив обставини справи №852/2а-2/24 за позовом Криворізької районної військової адміністрації Дніпропетровської області до ОСОБА_1 , третя особа - Публічне акціонерне товариство "АрселорМіттал Кривий Ріг", про примусове відчуження земельної ділянки, та постановив ухвалу від 20.03.2024 з додержанням норм матеріального й процесуального права, підстави для скасування чи зміни ухвали Третього апеляційного адміністративного суду від 20.03.2024 - відсутні, то Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу Криворізької районної військової адміністрації Дніпропетровської області - без задоволення, а ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 20.03.2024 у справі № 852/2а-2/24 - без змін.
Керуючись ст. ст. 267, 308, 310, 312, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, Суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Криворізької районної військової адміністрації Дніпропетровської області на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 20.03.2024 у справі № 852/2а-2/24 за позовом Криворізької районної військової адміністрації Дніпропетровської області до ОСОБА_1 , третя особа - Публічне акціонерне товариство "АрселорМіттал Кривий Ріг", про примусове відчуження земельної ділянки та нерухомого майна з мотивів суспільної необхідності - залишити без задоволення, а ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 20.03.2024 - без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і не може бути оскаржена.
Суддя-доповідач С.Г. Стеценко
Судді Т.Г. Стрелець
Л.В. Тацій
