ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 липня 2024 р. Справа № 520/834/24Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Калиновського В.А.,

Суддів: Мінаєвої О.М. , Кононенко З.О. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 26.04.2024, головуючий суддя І інстанції: Спірідонов М.О., м. Харків по справі № 520/834/24

за позовом ОСОБА_1

до Департаменту поліції особливого призначення "Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України "Лють"

про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Департаменту поліції особливого призначення "Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України "Лють", в якому просив суд:

1. Визнати протиправним та скасувати п. 1 Наказу ДПОП ОШБ НПУ Лють №73 від 12.12.2023 Про застування дисциплінарних стягнень, яким до заступника командира взводу №1 роти №3 штурмового батальйону №1 (Луганськ-1 ім.Героя України С.Губанова) полку УПОП№3 ДПОП Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України Лють капітана поліції ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби в поліції.

2. Визнати протиправним та скасувати Наказ №887о/с від 25.12.2023 По особовому складу про звільнення капітана поліції ОСОБА_1 (0178258), заступника командира взводу №1 роти №3 штурмового батальйону №1 (Луганськ-1 ім.Героя України С.Губанова) полку УПОП№3 ДПОП Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України Лють, із 25.12.2023.

3. Поновити ОСОБА_1 на службі в поліції на посаді заступника командира взводу №1 роти №3 штурмового батальйону №1 (Луганськ-1 ім.Героя України С.Губанова) полку УПОП№3 ДПОП Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України Лють.

4. Стягнути з Департаменту поліції особливого призначення Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України Лють (код ЄДРПОУ 45013109) на користь ОСОБА_1 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу з 25.12.2023 по день прийняття рішення у справі, виходячи з розміру середньоденного грошового забезпечення 1 428, 26 грн.

5. Допустити до негайного виконання рішення в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді та стягнення коштів.

В обґрунтування позову зазначив, що п. 1 Наказу ДПОП ОШБ НПУ Лють №73 від 12.12.2023 Про застування дисциплінарних стягнень, яким до заступника командира взводу №1 роти №3 штурмового батальйону №1 (Луганськ-1 ім.Героя України С.Губанова) полку УПОП№3 ДПОП Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України Лють капітана поліції ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби в поліції та Наказ №887о/с від 25.12.2023 По особовому складу про звільнення капітана поліції ОСОБА_1 (0178258), заступника командира взводу №1 роти №3 штурмового батальйону №1 (Луганськ-1 ім.Героя України ОСОБА_2 ) полку УПОП№3 ДПОП Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України Лють, із 25.12.2023 є протиправними та такими, що порушують права позивача.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 26.04.2024 року в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти постанову, якою позовні вимоги задовольнити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на порушення судом першої інстанції, при прийнятті рішення, норм матеріального та процесуального права, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі. Зазначив, що суд в оскаржуваному рішенні зводить свою позицію до формального невиконання бойового розпорядження, проте не дає жодної оцінки тим подіям, що передували його не виконанню іншими членами групи, а не позивачем (він не відмовлявся, і пішов на його виконання, що не спростовано відповідачем). Судом не встановлено/не досліджено того, що після оголошення бойового завдання (наказу № 91дск від 05.10.2023) подано рапорт, в якому просили надати для виконання отриманого бойового завдання медичного представника та медвалізу, також замінити інваліда в складі групи та трьох осіб, що перебували на лікарняному.

Факт недосягнення цілі (тобто добратись до позиції і закріпитись на ній), не спростовує того, що він пішов на його виконання і не відмовлявся від виконання.

Як наголошують положення ст. 3 Дисциплінарного статуту НПУ, керівник несе відповідальність за дотримання підлеглими службової дисципліни. З метою забезпечення дотримання службової дисципліни керівник зобов`язаний, зокрема, створити умови, необхідні для виконання підлеглими обов`язків поліцейського.

Т.в.о. командира полку полковник поліції ОСОБА_3 самоусунувся від вирішення поставлених особовим складом питань щодо технічної можливості виконання бойового розпорядження (Наказ №91 дск від 05.10.2023).

Командир не пояснив яким чином присутній на плануванні, для виконання бойового розпорядження, особовий склад становить всього чотири особи з дев`яти, чи буде доповнено особовий склад для виконання завдання? Бойова група несформована, чи взято це до уваги керівництвом? Не оголошено план евакуації, чи було його розроблено? В групі, що направляється на виконання завдання, відсутній медик та медваліза для надання невідкладної першої допомоги, чи буде забезпечено групу медперсоналом та валізою першої невідкладної допомоги? В заданому квадраті знаходяться сили ЗСУ, які вже зайняли всі технічні споруди захисту, чи визначено місця укриття особового складу на місці виконання завдання? Так, як строк виконання завдання був оголошений не менше 3х діб, чи вирішено питання з забезпеченням продовольчими пакетами особовий склад?

Відповідно до ст. 18 Закону України «Про НПУ» поліцейський зобов`язаний професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва.

Порядок та умови виконання наказу визначені в ст. 5 Дисциплінарного статуту НПУ, за відсутності можливості виконати наказ поліцейський зобов`язаний негайно повідомити про це безпосередньому керівнику з обґрунтуванням причин невиконання і повідомленням про вжиття заходів до подолання перешкод у виконанні наказу.

Враховуючи, що командир самоусунувся від забезпечення організації виконання Наказу №91 дск від 05.10.2023, доведено до т.в.о. командира БТГр УПОП 3 ДПОП ОШБ «Лють» полковника поліції ОСОБА_4 про неготовність командира забезпечити групу, направлену на виконання бойового розпорядження (Наказ №91дск від 05.10.2023), медичним працівником, медвалізою першої невідкладної допомоги, також доводилось до відома те, що відсутні план евакуації, відсутня інформація про бліндажі та укриття, враховуючи, що квадрат виконання бойового розпорядження знаходиться під систематичним обстрілом військ рф, є не вирішним питання забезпечення групу провізією та укомплектованістю особового складу.

Внаслідок бездіяльністю т.в.о. командира полку полковник поліції ОСОБА_3 на виконання бойового завдання не вийшли члени групи, ПІБ яких перелічених в Наказі №73 від 12.12.2023 (про застосування дисциплінарного стягнення), а саме:

- рядовий ОСОБА_5 та рядовий ОСОБА_6 відмовились від виконання завдання, до них застосовано дисциплінарне стягнення у виді попередження про неповну службову відповідність;

- старший лейтенант поліції ОСОБА_7 , лейтенант поліції ОСОБА_8 , рядовий ОСОБА_9 не прибули до штабу для проведення планування виконання бойового розпорядження, внаслідок чого до них застосовано дисциплінарне стягнення у виді попередження про неповну службові відповідність.

В той час, як капітан поліції ОСОБА_10 (позивач), лейтенант поліції ОСОБА_8 , капітан поліції ОСОБА_11 , старшин сержант поліції ОСОБА_12 єдині хто прибув до штабу (м. Краматорськ) для планування виконання отриманого завдання (наказу №91 дск від 05.10.2023). Проте, до лейтенанта поліції ОСОБА_8 , капітана поліції ОСОБА_11 , старшого сержанта поліції ОСОБА_12 застосовано дисциплінарне стягнення у виді догани та попередження про неповну службову відповідність, і лише до позивача - ОСОБА_13 звільнення зі служби в поліції.

Апелянт зауважив, що суд не досліджував та не надавав оцінки вказаним подіям, тобто застосування відповідачем до дев`яти поліцейських за вчинення одного і того самого протоку різних видів дисциплінарного стягнення.

Відповідач не звертався до позивача з пропозицією надати пояснення щодо підстав, що зумовили проведення службового розслідування.

Як вбачається з висновку дисциплінарної комісії, остання не надала жодної оцінки обставинам, що зумовили невиконання Наказу №91 дск від 05.10.2023 не тільки групою з дев`яти осіб, а й т.в.о. командира БТГр УПОП 3 ДПОП ОШБ «Лють» полковника поліції ОСОБА_4 .

Комісією не досліджено обставини, що зумовили звернення з питаннями присутніх на плануванні осіб, жодне з наведених питань у рапорті від 06.10.2023. зокрема, щодо неготовність забезпечити групу, направлену на виконання баєвого розпорядження (наказ №91 дск від 05.10.2023), медичним працівником, медвалізою першої невідкладної допомоги, також доводилось до відома те, що відсутні план евакуації, відсутня інформація про бліндажі та укриття, враховуючи, що квадрат виконання баєвого розпорядження знаходиться під систематичним обстрілом військ рф, невирішене питання забезпечення групу провізією та укомплектованістю особового складу.

Відсутні висновки щодо фактів несення відповідальності за ефективність діяльності органу, дотримання вимог чинного законодавства підлеглими, саме керівником яких він є, та може бути притягнутий до відповідальності поряд з працівниками, якими вчинено порушення.

Вказане, на думку позивача, свідчить про недотримання мети проведеного дисциплінарною комісією службового розслідування, не було з`ясовано всіх обставин вчинення дисциплінарного проступку, не встановлено причин і умов його вчинення, не з`ясовано ступінь його вини саме у підставах, що зумовили невиконання Наказу №91 дск від 05.10.2023.

Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому він, наполягаючи на законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції, просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, справа розглядається в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що наказом Департаменту поліції особливого призначення "Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України "Лють" від 05.04.2023 № 265 о/с (по особовому складу), позивача - ОСОБА_1 , (спеціальний жетон 0178258), призначено на посаду заступника командира взводу № 1 роти № 3 штурмового батальйону № 1 (« ІНФОРМАЦІЯ_1 ») полку управління поліції особливого призначення № 3 Департаменту поліції особливого призначення «Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України «Лють».

Наказом Департаменту поліції особливого призначення «Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України «Лють» від 31.10.2023 № 607, призначено службове розслідування у формі письмового провадження та утворено дисциплінарну комісію, за фактом можливого порушення службової дисципліни за участі капітана поліції ОСОБА_1 (спеціальний жетон 0178258) заступника командира взводу № 1 роти № 3 штурмового батальйону № 1 («Луганськ-1 імені Героя України Сергія Губанова») полку управління поліції особливого призначення № 3 Департаменту поліції особливого призначення «Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України «Лють».

Наказом Департаменту поліції особливого призначення «Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України «Лють» від 14.11.2023 № 675, продовжено на 15 календарних днів, строк проведення службового розслідування, призначеного наказом Департаменту поліції особливого призначення «Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України «Лють» від 31.10.2023 № 607, щодо можливого порушення службової дисципліни, окремими поліцейськими УПОП № 3 ДПОП «ОШБ «Лють».

12.12.2023 року п. 1 Наказу Департаменту поліції особливого призначення Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України Лють Про застосування дисциплінарних стягнень №73 за вчинення дисциплінарного проступку, порушення вимог пунктів 1, 2 частини першої статті 18, частини першої статті 64 Закону України «Про Національну поліцію», пунктів 1, 2, 4 частини третьої статті 1, частини першої статті 5 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом від 15 березня 2018 року №2337-VІІІ, підпунктів 3, 6 пункту 1 підпунктів 1, 2, 5 та 23 пункту 3 розділу ІІ Посадової інструкції заступника командира взводу №1 роти № 3 штурмового батальйону № 1 (Луганськ -1 імені Героя України Сергія Губанова) полку управління поліції особливого призначення №3 Департаменту поліції особливого призначення Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України Лють, затвердженої 15.05.2023 року, що виразилося в невиконанні наказу т.в.о. командира зведеного підрозділу БТГр № 3 (управління поліції особливого призначення № 3) ДПОП «ОШБ «Лють» від 05.10.2023 року № 91 дск «Про проведення підготовчих заходів», застосовано до командира взводу №1 роти № 3 штурмового батальйону № 1 (Луганськ -1 імені Героя України Сергія Губанова) полку управління поліції особливого призначення №3 Департаменту поліції особливого призначення Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України Лють капітана поліції ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби в поліції.

Згідно витягу з Наказу від 25.12.2023 року По особовому складу №887 о/с, відповідно до пункту 6 (у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України) частини першої статті 77 Закону України Про Національну поліцію звільнено зі служби в поліції капітана поліції ОСОБА_1 (0178258), заступника командира взводу №1 роти № 3 штурмового батальйону № 1 (Луганськ -1 імені Героя України Сергія Губанова) полку управління поліції особливого призначення №3 Департаменту поліції особливого призначення Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України Лють, із 25.12.2023 року, з виплатою грошової компенсації за 66 діб невикористаних під час проходження служби щорічних основних та додаткових оплачуваних відпусток поліцейського.

Підстава: наказ Департаменту поліції особливого призначення Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України Лють від 12.12.2023 року № 73.

Позивач, вбачаючи в зазначеному порушення своїх прав, звернувся за їх захистом до суду.

Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позовних вимог, виходив з того, що відповідачем були дотримані вимоги щодо проведення службового розслідування та не допущені порушення порядку його проведення, а тому вимоги позивача про визнання протиправними та скасування спірних наказів Департаменту поліції особливого призначення Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України Лють та поновлення позивача на посаді, є необґрунтованими.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України «Про Національну поліцію».

Статтею 3 Закону України «Про Національну поліцію» (тут і надалі в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.

За приписами частини першої статті 18 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський зобов`язаний: 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва; 3) поважати і не порушувати прав і свобод людини; 4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров`я; 5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв`язку з виконанням службових обов`язків; 6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.

Згідно з частиною першою статті 19 Закону України «Про Національну поліцію» у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.

Відповідно до частини другої статті 19 Закону України «Про Національну поліцію» підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.

Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII затверджено Дисциплінарний статут Національної поліції України (далі - Дисциплінарний статут), який визначає сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження.

Відповідно до частин першої та другої статті 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.

Службова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов`язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов`язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу.

Згідно з пунктами 1, 2, 4, 6, 8 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України «Про Національну поліцію», зобов`язує поліцейського: бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов`язки; безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону; утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов`язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України; знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку.

Частиною першою статті 11 Дисциплінарного статуту передбачено, що за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.

За статтею 12 Дисциплінарного статуту дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.

Частиною третьою статті 13 Дисциплінарного статуту передбачено, що до поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.

Відповідно до частин першої-четвертої статті 14 Дисциплінарного статуту службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.

Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.

Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.

Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.

Порядок застосування дисциплінарних стягнень визначено у статті 19 Дисциплінарного статуту, частиною третьої якої передбачено, що під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.

Обставинами, що обтяжують відповідальність поліцейського, є вчинення дисциплінарного проступку повторно до зняття в установленому порядку попереднього стягнення (пункт 2 частини шостої статті 19 Дисциплінарного статуту).

Особливості проведення службового розслідування в період дії воєнного стану викладено у Розділ V Дисциплінарного статуту.

Частиною першою статті 26 Дисциплінарного статуту передбачено, що у період дії воєнного стану службове розслідування проводиться з дотриманням вимог цього Статуту з урахуванням особливостей, визначених цим розділом.

Статтею 29 Дисциплінарного статуту урегульовано питання щодо особливості застосування дисциплінарних стягнень у період дії воєнного стану, частиною першою якої визначено, що у разі встановлення за результатами службового розслідування в діях поліцейського дисциплінарного проступку видається письмовий наказ про застосування до нього одного з видів дисциплінарного стягнення з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Частиною другою статті 29 Дисциплінарного статуту передбачено, що дисциплінарні стягнення застосовуються в порядку зростання від менш суворого, яким є зауваження, до більш суворого - звільнення зі служби в поліції.

Пунктом 6 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

Відповідно до частини 4 статті 24 Закону № 580, під час дії воєнного стану поліція особливого призначення в ході відсічі збройної агресії проти України за рішенням військового командування, погодженим з керівником поліції або уповноваженою ним особою, може брати участь в обороні України відповідно до Закону України Про оборону України шляхом безпосереднього ведення бойових дій.

Постановою Кабінету Міністрів України від 13 січня 2023 р. № 30 Про утворення територіального органу Національної поліції було утворено як юридичну особу публічного права міжрегіональний територіальний орган Національної поліції - Департамент поліції особливого призначення Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України Лють (далі - Департамент, ДПОП ОШБ Лють).

Відповідно до Положення про Департамент поліції особливого призначення Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України Лють, Департамент відповідно до покладених на нього завдань здійснює участь, у разі виникнення загрози державному суверенітету України та територіальної цілісності, а також у ході відсічі збройної агресії проти України, в обороні України відповідно до Закону України Про оборону України шляхом безпосереднього ведення бойових дій за рішенням військового командування, погодженим з керівником поліції або уповноваженою ним особою, під час дії правового режиму воєнного стану.

Судовим розглядом встановлено, що наказом ДПОП «ОШБ «Лють» від 05.04.2023 № 265 о/с (по особовому складу), ОСОБА_1 (спеціальний жетон 0178258), призначено на посаду заступника командира взводу № 1 роти № 3 штурмового батальйону № 1 (« ІНФОРМАЦІЯ_1 ») полку управління поліції особливого призначення № 3 Департаменту поліції особливого призначення «Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України «Лють».

Відповідно до посадової інструкції заступника командира взводу № 1 роти № 3 штурмового батальйону № 1 («Луганськ-1 імені Героя України Сергія Губанова») полку управління поліції особливого призначення № 3 Департаменту поліції особливого призначення «Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України «Лють», капітан поліції ОСОБА_1 зобов`язаний:

- брати участь у разі виникнення загрози державному суверенітету України та її територіальної цілісності, а також у ході відсічі збройної агресії проти України, в обороні України, у виконанні завдань територіальної оборони, забезпеченні та здійсненні заходів правового режиму надзвичайного або воєнного стану у разі його оголошення на всій території України або в окремій місцевості, зокрема шляхом виконання бойових розпоряджень, які надані уповноваженими посадовими особами та бойових (спеціальних) завдань в операціях або самостійно під час відсічі збройної агресії проти України або ліквідації (нейтралізації) збройного конфлікту, виконання інших завдань із застосуванням будь-яких видів зброї (озброєння), спеціальних та технічних засобів відповідно до законодавства України;

- виконувати бойові завдання з відсічі збройної агресії, проводити штурмові, контрдиверсійні та пошуково-фільтраційні заходи;

- знати та неухильно дотримуватися положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, бути вірним Присязі працівника поліції, мужньо і вправно служити народу України;

- безумовно виконувати накази прямих керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону;

- вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов`язків поліцейського, та невідкладно інформувати про це безпосереднього керівника;

- утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов`язки, а також таких, що підривають авторитет Національної поліції України;

- сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції.

Капітан поліції ОСОБА_1 - заступник командира взводу № 1 роти № 3 штурмового батальйону № 1 («Луганськ-1 імені Героя України Сергія Губанова») полку управління поліції особливого призначення № 3 Департаменту поліції особливого призначення «Об`єднані штурмова бригада Національної поліції України «Люгь» за своїми функціональними обов`язками несе відповідальність за:

- неякісне або несвоєчасне виконання посадових завдань та обов`язків;

- порушення Дисциплінарного статуту Національної поліції України та антикорупційного законодавства;

- недотримання Присяги працівника поліції;

- недотримання правил внутрішнього трудового розпорядку та вимог законодавства про охорону праці;

- умисне невиконання доручень, наказів та розпоряджень прямих керівників, відданих (виданих) у межах наданих їм повноважень та відповідно до закону.

З посадовою інструкцією заступника командира взводу № 1 роти № 3 штурмового батальйону № 1 («Луганськ-1 імені Героя України Сергія Губанова») полку управління поліції особливого призначення № 3 Департаменту поліції особливого призначення «Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України «Лють» ОСОБА_1 було ознайомлено під особистий підпис від 06 червня 2023 року.

Спір у цій справі виник у зв`язку із накладенням дисциплінарного стягнення на поліцейського у вигляді звільнення зі служби в поліції відповідно до пункту 6 частини першої статті 77 Закону України "Про Національну поліцію".

Підставою притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності стало вчинення ним дисциплінарного проступку, який полягає у порушенні вимог пунктів 1, 2 частини першої статті 18, частини першої статті 64 Закону України «Про Національну поліцію», пунктів 1, 2, 4 частини третьої статті 1, частини першої статті 5 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом від 15 березня 2018 року №2337-VІІІ, підпунктів 3, 6 пункту 1 підпунктів 1, 2, 5 та 23 пункту 3 розділу ІІ Посадової інструкції заступника командира взводу №1 роти № 3 штурмового батальйону № 1 (Луганськ -1 імені Героя України Сергія Губанова) полку управління поліції особливого призначення №3 Департаменту поліції особливого призначення Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України Лють, затвердженої 15.05.2023 року, що виразилося в невиконанні наказу т.в.о. командира зведеного підрозділу БТГр № 3 (управління поліції особливого призначення № 3) ДПОП «ОШБ «Лють» від 05.10.2023 року № 91 дск «Про проведення підготовчих заходів».

У своїй практиці Верховний Суд, аналізуючи норми законодавства, які регулюють особливості проходження служби в поліції, неодноразово висновував, що в основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки.

Службова дисципліна полягає у виконанні (дотриманні) законодавчих та підзаконних актів із питань службової діяльності та бездоганному і неухильному додержанні порядку та правил, що такими нормативними актами передбачені.

Службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов`язує кожного працівника поліції, зокрема дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги, статутів і наказів начальників; з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, припиняти протиправні дії осіб, які їх учиняють.

З тексту Присяги поліцейського, неухильне дотримання якої визначено законом, вбачається, що в основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, недодержання яких утворює факт порушення Присяги. Тому, складаючи Присягу, поліцейський покладає на себе не тільки певні службові зобов`язання, але й моральну відповідальність за їх виконання.

Порушення Присяги слід розуміти як скоєння поліцейським проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов`язкам, підриває довіру до нього як до носія влади, що призводить до приниження авторитету органів поліції та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов`язків.

Присяга поліцейського передбачає зобов`язання виконувати обов`язки сумлінно.

Тобто, порушення Присяги - це несумлінне, недобросовісне виконання обов`язків поліцейським. Про несумлінність дій (бездіяльності) поліцейського свідчить невиконання обов`язків умисно або внаслідок недбалого ставлення до них.

Невиконання чи неналежне виконання поліцейським службової дисципліни є дисциплінарним проступком, вчинення якого є підставою для дисциплінарної відповідальності.

Проведення службових розслідувань за фактом порушення поліцейським службової дисципліни здійснюють дисциплінарні комісії. Ці комісії за наслідком службового розслідування складають висновок щодо наявності або відсутності у діянні поліцейського дисциплінарного проступку, а також стосовно його юридичної кваліфікації з посиланням на положення закону. У висновку вказується вид стягнення, що пропонується застосувати до поліцейського у разі наявності в його діянні дисциплінарного проступку. На підставі цього висновку уповноважений керівник особи, яка вчинила правопорушення, вирішує питання про накладення дисциплінарного стягнення.

Підставою для застосування до поліцейського дисциплінарних стягнень є вчинення дій, що порушують службову дисципліну. Ці обставини, як і причини та умови, що їх зумовили, а також ступінь вини працівника органів поліції, з`ясовуються під час службового розслідування, за наслідками якого керівник вирішує питання щодо наявності чи відсутності у діянні порушника складу дисциплінарного проступку, та, відповідно, вирішує питання щодо наявності підстав для притягнення його до дисциплінарної відповідальності, обґрунтувавши при цьому своє рішення у відповідному наказі, зокрема, в частині обрання виду стягнення серед установлених законом.

У свою чергу, адміністративний суд у силу вимог частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України в порядку судового контролю за рішеннями, діями чи бездіяльністю суб`єктів владних повноважень повинен дослідити, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, розсудливо, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, пропорційно тощо.

Верховний Суд неодноразово у своїх рішеннях (зокрема, і у постанові від 18.04.2022 у справі № 540/186/20) звертав увагу, що адміністративний суд в силу вимог статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України в порядку судового контролю за рішеннями, діями чи бездіяльністю суб`єктів владних повноважень повинен дослідити, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, розсудливо, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, пропорційно тощо.

У постанові від 26.01.2022 у справі № 620/39721 Верховний Суд вказав, що стосовно правової оцінки правильності й обґрунтованості рішення про притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності, то вона повинна фокусуватися насамперед на такому:

- чи прийнято рішення у межах повноважень, у порядку та спосіб, встановлені Конституцією та законами України;

- чи дійсно у діянні особи є склад дисциплінарного порушення;

- чи є встановлені законом підстави для застосування дисциплінарного стягнення;

- чи є застосований вид стягнення пропорційним (співмірним) із учиненим діянням.

Як свідчать матеріали справи, Наказом Департаменту поліції особливого призначення «Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України «Лють» від 31.10.2023 № 607, призначено службове розслідування у формі письмового провадження та утворено дисциплінарну комісію, за фактом можливого порушення службової дисципліни за участі капітана поліції ОСОБА_1 (спеціальний жетон 0178258) заступника командира взводу № 1 роти № 3 штурмового батальйону № 1 (« ІНФОРМАЦІЯ_1 ») полку управління поліції особливого призначення № 3 Департаменту поліції особливого призначення «Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України «Лють».

Наказом Департаменту поліції особливого призначення «Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України «Лють» від 14.11.2023 № 675, продовжено на 15 календарних днів, строк проведення службового розслідування, призначеного наказом Департаменту поліції особливого призначення «Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України «Лють» від 31.10.2023 № 607, щодо можливого порушення службової дисципліни, окремими поліцейськими УПОП № 3 ДПОП «ОШБ «Лють».

Процедура проведення службового розслідування стосовно поліцейського, права учасників службового розслідування, порядок оформлення його результатів, прийняття та реалізації рішень за результатами службового розслідування визначена Порядком проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженим наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07 листопада 2018 року № 893 (далі - Порядок № 893).

Аналіз положень пунктів 2, 3 розділу IV Порядку №893 у взаємозв`язку з положеннями пункту 7 частини шостої статті 1, частин першої, дев`ятої статті 15 та частин першої-третьої статті 18 Дисциплінарного статуту, свідчить про те, що член дисциплінарної комісії, який проводить службове розслідування за фактом порушення поліцейським службової дисципліни має право, зокрема, одержувати пояснення щодо обставин справи від поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування. У свою чергу, поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування має право на захист шляхом участі у службовому розслідуванні, у тому числі надавати пояснення, подавати відповідні документи та матеріали, що стосуються обставин, які досліджуються; подавати клопотання про отримання і залучення до матеріалів розслідування нових документів, отримання додаткових пояснень від осіб, які мають стосунок до справи. Водночас поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, наділено також правом відмовитися від надання пояснень.

При цьому, положення частини десятої статті 15 Дисциплінарного статуту та пункту 7 розділу V Порядку № 893 свідчать, що розгляд справи дисциплінарною комісією проводиться зазвичай у формі письмового провадження та лише на підставі окремого рішення керівника, який призначив службове розслідування, розгляд справи може здійснюватися дисциплінарною комісією у відкритому засіданні. Лише у випадку розгляду справи у відкритому засіданні поліцейський, який притягається до відповідальності, повідомляється про час, дату та місце розгляду справи дисциплінарною комісією. У разі ж розгляду справи у формі письмового провадження рішення дисциплінарною комісією приймається без повідомлення та (або) виклику інших учасників службового розслідування на підставі наявних у справі матеріалів.

Отже, у тих випадках, коли рішенням керівника, який призначив службове розслідування, не призначено розгляд дисциплінарною комісією справи у відкритому засіданні, поліцейський може реалізувати право на захист шляхом надання відповідних пояснень з доданими до них документами та матеріали. У поясненнях також може бути заявлено клопотання про отримання і залучення до матеріалів розслідування документів, отримання додаткових пояснень від осіб, які мають стосунок до справи.

Під час службового розслідування встановлено, що на підставі наказу Національної поліції України від 06.07.2023 № 1652 ДСК та наказу ДПОП «ОШБ «Лють» від 10.07.2023 №25 ДСК окремих поліцейських УПОП № 3 ДПОП «ОШБ «Лють», в тому числі заступника командира взводу № 1 роти № 3 штурмового батальйону № 1 («Луганськ-1 імені Героя України Сергія Губанова») полку управління поліції особливого призначення № 3 Департаменту поліції особливого призначення «Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України «Лють» капітана поліції ОСОБА_1 (спеціальний жетон 0178258) відряджено до оперативно-стратегічного угруповання військ «Хортиця» на територію Донецької та Луганської областей для виконання бойових завдань із захисту суверенітету і територіальної цілісності України, відсічі збройної агресії з боку РФ, звільнення тимчасово окупованих територій.

Відповідно до висновку службового розслідування, у ході проведення службового розслідування встановлено, що до ДПОП «ОШБ «Лють» надійшла доповідна записка начальника відділу моніторингу УПОП № 3 ДПОП «ОШБ «Лють» старшого лейтенанта поліції ОСОБА_14 про те, що 05.10.2023 приблизно о 12:25, знаходячись у с. Щурове Краматорського району Донецької області заступником командира полку УПОП № 3 ДПОП «ОШБ «Лють» підполковником поліції ОСОБА_15 доведено до окремих поліцейських, в тому числі до капітана поліції ОСОБА_1 , наказ командира зведеного підрозділу НОМЕР_1 ДПОП «ОШБ «Лють» від 05.10.2023 № 91 ДСК «Про проведення підготовчих заходів», які після оголошення та доведення зазначеного наказу, спочатку погодилися на його виконання, але у подальшому в категоричній формі відмовилися його виконувати.

Так, 06.10.2023 починаючи 01:00 окремі поліцейські, в тому числі капітан поліції ОСОБА_1 повинні були провести роботи щодо обладнання інженерно-фортифікаційних споруд (окопів, бліндажів, щілин тощо) з метою забезпечення надійного укриття від обстрілів противника під час пересування особового складу в зоні відповідальності. Після ознайомлення з наказом від 05.10.2023 № 91 ДСК «Про проведення підготовчих заходів», ОСОБА_1 повідомив, що наказ йому зрозумілий, але у подальшому відмовився від його виконання.

Також службовим розслідуванням встановлено, що відповідно до рапорту ОСОБА_16 від 06.10.2023, в ході планування та отримання бойової задачі на оперативному штабі «Берлога» старший групи капітан поліції ОСОБА_17 повідомив, що він разом зі своєю групою відмовляється від виконання наказу.

Після вказаних подій, полковник поліції ОСОБА_18 повідомив ТУ ДБР, розташованого у місті Краматорську про вчинення окремими поліцейськими полку УПОП № 3 ДПОП «ОШБ «Лють», в тому числі капітаном поліції ОСОБА_1 кримінального правопорушення».

На підставі зазначеного повідомлення слідчим було внесено відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого статтею 402 (непокора) Кримінального кодексу України.

У ході проведення службового розслідування встановлено, що ОСОБА_1 під особистий підпис ознайомлений із Законом України від 21.03.2023 № 3000-ІХ «Про внесення змін до «Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кримінального кодексу та інших законів щодо врегулювання окремих питань діяльності Національної поліції під час дії воєнного стану».

У ході проведення службового розслідування опитаний полковник поліції ОСОБА_18 пояснив, що 05.10.2023 приблизно о 12:25, знаходячись у с. Щурове Краматорського району Донецької області заступником командира полку УПОП № 3 ДПОП «ОШБ «Лють» підполковником поліції ОСОБА_15 доведено до окремих поліцейських, в тому числі до капітана поліції ОСОБА_1 , наказ командира зведеного підрозділу НОМЕР_1 ДПОП «ОШБ «Лють» від 05.10.2023 № 91 ДСК «Про проведення підготовчих заходів», які після оголошення та доведення зазначеного наказу, спочатку погодилися на його виконання але у подальшому в категоричній формі відмовилися його виконувати.

Опитаний підполковник поліції ОСОБА_15 та капітан поліції ОСОБА_16 надали аналогічні за змістом відомості, викладеним у поясненні ОСОБА_18 .

З огляду на викладене, дисциплінарна комісія дійшла висновку про наявність у діях позивача ознак дисциплінарного проступку, яке виразилось в невиконанні наказу т.в.о. командира зведеного підрозділу БТГр № 3 (управління поліції особливого призначення № 3) ДПОП «ОШБ «Лють» від 05.10.2023 року № 91 дск «Про проведення підготовчих заходів».

Вищевикладене є порушенням вимог пунктів 1, 2 частини першої статті 18, частини першої статті 64 Закону України «Про Національну поліцію», пунктів 1, 2, 4 частини третьої статті 1, частини першої статті 5 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом від 15 березня 2018 року №2337-VІІІ, підпунктів 3, 6 пункту 1 підпунктів 1, 2, 5 та 23 пункту 3 розділу ІІ Посадової інструкції заступника командира взводу №1 роти № 3 штурмового батальйону № 1 (Луганськ -1 імені Героя України Сергія Губанова) полку управління поліції особливого призначення №3 Департаменту поліції особливого призначення Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України Лють, затвердженої 15.05.2023 року.

Дисциплінарною комісією було враховано, що обставини, які пом`якшують відповідальність ОСОБА_1 , передбачені ч. 4 ст. 19 Дисциплінарного статуту відсутні; обставинами, що обтяжують відповідальність, передбачені ч. 6 ст. 19 Дисциплінарного статуту є вчинення дисциплінарного проступку повторно до зняття у встановленому порядку попереднього стягнення.

В апеляційній скарзі позивач зазначає про неповне з`ясування дисциплінарною комісією обставин вчиненого ним дисциплінарного проступку, зокрема, не врахування обставин, які сприяли його відмові від виконання наказу т.в.о. командира зведеного підрозділу БТГр № 3 (управління поліції особливого призначення № 3) ДПОП "ОШБ "Лють" від 05.10.2023 № 91 дск "Про проведення підготовчих заходів".

При цьому, судова колегія звертає увагу на те, що ОСОБА_1 , посилаючись на обставини, які сприяли його відмові від виконання вказаного бойового наказу, не заперечує сам факт ознайомлення із змістом наказу та розумінням обов`язку належного його виконання.

Відповідно до частини першої статті 5 Дисциплінарного статуту, поліцейський отримує наказ від керівника в порядку підпорядкованості та зобов`язаний неухильно та у визначений строк точно його виконувати. Забороняється обговорення наказу чи його критика.

Таким чином, ОСОБА_1 , будучи ознайомленим із наказом т.в.о. командира зведеного підрозділу БТГр № 3 (управління поліції особливого призначення № 3) ДПОП "ОШБ "Лють" від 05.10.2023 № 91 дск "Про проведення підготовчих заходів" та усвідомлюючи необхідність його належного виконання, зобов`язаний був неухильно та у визначений строк точно його виконувати.

Доводи позивача про те, що до нього не зверталися з пропозицією надати пояснення, не відповідають матеріалам справи, оскільки, як встановлено судом вище, під час проведення службового розслідування капітан поліції ОСОБА_1 відмовився від надання письмового пояснення про що було складено відповідний акт від 02.11.2023. Також, ОСОБА_1 було надано можливість скористатися правом на належний захист, ознайомитися з матеріалами службового розслідування та надати письмові пояснення. Проте, під час проведення службового розслідування капітан поліції ОСОБА_1 докази правомірності своїх дій не надав.

Також, судова колегія зауважує, що аналіз положень пунктів 2, 3 розділу IV Порядку №893 у взаємозв`язку з положеннями пункту 7 частини шостої статті 1, частин першої, дев`ятої статті 15 та частин першої-третьої статті 18 Дисциплінарного статуту, свідчить про те, що член дисциплінарної комісії, який проводить службове розслідування за фактом порушення поліцейським службової дисципліни має право, зокрема, одержувати пояснення щодо обставин справи від поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування. У свою чергу, поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування має право на захист шляхом участі у службовому розслідуванні, у тому числі надавати пояснення, подавати відповідні документи та матеріали, що стосуються обставин, які досліджуються; подавати клопотання про отримання і залучення до матеріалів розслідування нових документів, отримання додаткових пояснень від осіб, які мають стосунок до справи. Водночас поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, наділено також правом відмовитися від надання пояснень.

При цьому, положення частини десятої статті 15 Дисциплінарного статуту та пункту 7 розділу V Порядку № 893 свідчать, що розгляд справи дисциплінарною комісією проводиться зазвичай у формі письмового провадження та лише на підставі окремого рішення керівника, який призначив службове розслідування, розгляд справи може здійснюватися дисциплінарною комісією у відкритому засіданні. Лише у випадку розгляду справи у відкритому засіданні поліцейський, який притягається до відповідальності, повідомляється про час, дату та місце розгляду справи дисциплінарною комісією. У разі ж розгляду справи у формі письмового провадження рішення дисциплінарною комісією приймається без повідомлення та (або) виклику інших учасників службового розслідування на підставі наявних у справі матеріалів.

Отже, у тих випадках, коли рішенням керівника, який призначив службове розслідування, не призначено розгляд дисциплінарною комісією справи у відкритому засіданні, поліцейський може реалізувати право на захист шляхом надання відповідних пояснень з доданими до них документами та матеріали. У поясненнях також може бути заявлено клопотання про отримання і залучення до матеріалів розслідування документів, отримання додаткових пояснень від осіб, які мають стосунок до справи.

Таким чином, як вірно зазначив суд першої інстанції, чинним законодавством України передбачено право, а не обов`язок поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, та дисциплінарної комісії надавати і, відповідно, одержувати пояснення щодо обставин, які досліджуються. Ненадання таких пояснень не є перешкодою для подальшого розгляду матеріалів, що підтверджують та/або спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку та проведення службового розслідування. При цьому, поліцейський може надати такі пояснення як письмово, так і безпосередньо членам дисциплінарної комісії під час проведення бесіди.

Поряд з цим, приписами Дисциплінарного статуту встановлений обов`язок дисциплінарної комісії скласти акт, у разі відмови поліцейського від надання пояснень. Що і відбулось у даному випадку, відповідно до обставин справи, та наявних в ній доказів.

Щодо доводів позивача про непропорційність застосованого дисциплінарного стягнення вчиненому дисциплінарному проступку, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно усталеної практики Верховного Суду, обрання виду стягнення за дисциплінарний проступок перебуває у площині дискреційних повноважень суб`єкта його накладення. Застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби є крайнім заходом дисциплінарного впливу, проте його застосування здійснюється на розсуд уповноваженої особи з урахуванням обставин у справі та не потребує наведення неможливості застосування інших видів дисциплінарних стягнень (постанови Верховного Суду від 01.04.2020 у справі № 806/647/15, від 21.01.2021 у справі № 826/4681/18, від 28.10.2021 у справі № 520/1578/2020, від 09.02.2022 у справі № 160/12290/20 та ін.)

У цій справі судом встановлено, що до позивача застосовано дисциплінарне стягнення в період воєнного стану.

Законом України «Про внесення змін до законів України «Про Національну поліцію» та «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» з метою оптимізації діяльності поліції, у тому числі під час дії воєнного стану» від 15.03.2022 № 2123-IX Дисциплінарний статут доповнено розділом V такого змісту: «Особливості проведення службового розслідування в період дії воєнного стану». Вказані зміни набрали чинності 01.05.2022.

Частиною першою статті 26 Дисциплінарного статуту визначено, що у період дії воєнного стану службове розслідування проводиться з дотриманням вимог цього Статуту з урахуванням особливостей, визначених цим розділом.

У разі встановлення за результатами службового розслідування в діях поліцейського дисциплінарного проступку видається письмовий наказ про застосування до нього одного з видів дисциплінарного стягнення з урахуванням особливостей, визначених цією статтею (частина перша статті 29 Дисциплінарного статуту).

За змістом частини другої статті 29 Дисциплінарного статуту дисциплінарні стягнення застосовуються в порядку зростання від менш суворого, яким є зауваження, до більш суворого - звільнення зі служби в поліції.

Вказаною нормою встановлено правило, відповідно до якого за вчинення поліцейським кожного наступного дисциплінарного проступку неможливо застосувати таке саме або менш суворе дисциплінарне стягнення, якщо це прямо не передбачено цією нормою.

Іншими словами, згадана норма визначає, що дисциплінарне стягнення накладається в порядку зростання, а не застосовується послідовно, як помилково вважає позивач.

Отже, повноваження керівника щодо обрання одного з видів дисциплінарного стягнення у період дії воєнного стану залишаються дискреційними, але з урахуванням особливості його застосування, визначеного у статті 29 Дисциплінарного статуту, зокрема, з дотриманням порядку зростання.

Враховуючи викладене, правильним є висновок суду першої інстанції про відсутність порушень з боку відповідача щодо порядку застосування дисциплінарного стягнення до позивача у період дії воєнного стану.

Щодо доводів апеляційної скарги про неправильне застосування судом апеляційної інстанції пункту 2 частини шостої статті 19 Дисциплінарного статуту в частині визначення обставини, що обтяжує відповідальність поліцейського по факту вчинення дисциплінарного проступку повторно до зняття в установленому порядку попереднього стягнення, суд апеляційної інстанції зазначає про наступне.

Судом встановлено, що під час службового розслідування відповідачем враховано обставину, що обтяжує відповідальність позивача, а саме: дисциплінарне стягнення у вигляді суворої догани, застосоване до позивача наказом управління поліції особливого призначення № 3 ДПОП «ОШБ «Лють» від 23.09.2023 № 336 за порушення службової дисципліни ОСОБА_1 , що виразилось, зокрема, у невиконанні наказу.

Так пунктом 2 частини шостої статті 19 Дисциплінарного статуту передбачено, що обставинами, що обтяжують відповідальність поліцейського, є вчинення дисциплінарного проступку повторно до зняття в установленому порядку попереднього стягнення.

Оскільки наказом від 23.09.2023 № 336 до позивача застосоване дисциплінарне стягнення у вигляді суворої догани і такий наказ діяв на момент проведення службового розслідування за фактом порушення службової дисципліни позивачем у межах спірних правовідносин, такий міг бути врахований, як обставина, яка обтяжує відповідальність поліцейського.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 23.11.2023 по справі № 420/14443/22.

Крім того, судом апеляційної інстанції за допомогою Єдиного Державного реєстру судових рішень встановлено, що наказ управління поліції особливого призначення № 3 ДПОП «ОШБ «Лють» від 23.09.2023 № 336 був предметом судового розгляду у справі № 520/33416/23. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 15.02.2024 (залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 12.07.2024) у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Департаменту поліції особливого призначення "Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України "Лють" про визнання протиправним та скасування наказу відмовлено.

Доводи позивача про не притягнення жодного із членів групи, окрім ОСОБА_1 , до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби з поліції, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки в межах спірних правовідносин суд надає оцінку порушенню службової дисципліни, вчиненому саме позивачем.

З урахуванням викладеного, судом апеляційної інстанції як і судом першої інстанції не встановлено жодних порушень з боку відповідача, які б могли вплинути на правомірність проведеного службового розслідування.

За таких обставин колегія суддів вважає, що спірний наказ та висновки службового розслідування відповідають вимогам ч. 2 ст. 2 КАС України.

Судова колегія зауважує, що вчинення навіть одного проступку, який ганьбить звання працівника поліції, нівелює всі попередні заслуги поліцейського, оскільки дискредитує не лише особу поліцейського, а й поліцію в цілому, як орган, що служить суспільству, шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.

Подібний за змістом висновок висловлений у постановах Верховного Суду від 03.05.2018р. у справі № 810/2073/16, від 14.07.2022р. у справі № 520/1795/19, від 30.08.2022р. у справі № 120/8381/20-а, від 19.05.2022р. у справі № 480/4079/18, від 12.05.2022р. у справі № 260/1/19.

Враховуючи встановлені судом обставини та факти, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що відповідачем були дотримані вимоги щодо проведення службового розслідування та не допущені порушення порядку його проведення, а тому вимоги позивача про визнання протиправними та скасування спірних наказів Департаменту поліції особливого призначення Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України Лють та поновлення позивача на посаді, є необґрунтованими.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Оцінюючи, усі докази, які були досліджені судом у їх сукупності, виходячи з меж заявлених вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, колегія суддів доходить висновку, що вимоги позивача є необґрунтованими, безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.

Отже, колегія суддів переглянувши рішення суду першої інстанції, вважає, що при його прийнятті суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги жодним чином не спростовують висновків суду першої інстанції і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права, тому не є підставою для скасування оскаржуваного рішення суду першої інстанції.

Суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на встановлені обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що рішення Харківського окружного адміністративного суду від 26.04.2024 року по справі№ 520/834/24 прийнято з дотриманням норм чинного процесуального та матеріального права і підстав для його скасування не виявлено.

Керуючись ст. ст. 311, 315, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 26.04.2024 по справі № 520/834/24 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя В.А. Калиновський Судді О.М. Мінаєва З.О. Кононенко