УХВАЛА

08 липня 2024 року

м. Київ

cправа № 904/5868/18 (904/4835/22)

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Картере В.І. - головуючий, Жуков С.В., Пєсков В.Г.,

розглянувши матеріали касаційної скарги ОСОБА_1

на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 21.05.2024 (колегія суддів у складі: Верхогляд Т.А. - головуючий, Парусніков Ю.Б., Іванов О.Г.)

та рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 15.08.2023 (суддя Первушин Ю.Ю.)

у справі №904/5868/18 (904/4835/22)

за позовом ОСОБА_1

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ключове рішення"

за участю третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, на стороні позивача : ОСОБА_2

про визнання договору фінансового лізингу дійсним,

межах справи №904/5868/18

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Ключове рішення"

про визнання банкрутом

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 17.06.2024 подала до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 21.05.2024 та рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 15.08.2023 у справі №904/5868/18 (904/4835/22).

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 290 ГПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).

ОСОБА_1 у касаційній скарзі як на підставу для касаційного оскарження постанови суду апеляційної інстанції зазначає обставини, передбачені п. 1 та п. 3 ч. 2 ст. 287 ГПК України.

Так, скаржник зазначає, що суд як першої так і апеляційної інстанції при розгляді справи не врахував правові висновки Верховного Суду викладені в постановах від 03.04.2023 у справі № 185/5260/20-ц, від 10.06.2021 у справі № 592/3033/20, від 07.08.2020 у справі № 528/726/18, від 20.08.2020 у справі № 910/9817/19 щодо застосування ч. 2 ст. 220 ЦК України (під ухиленням від нотаріального посвідчення договору має розумітися як активна протидія цьому, так і пасивне небажання вчинити цю дію);

-не врахував правові висновки Верховного Суду, викладені в постановах від 25.05.2021 у справі №461/9578/15-ц, від 10.04.2019 у справі № 390/34/17 щодо застосування доктрини заборони суперечливої поведінки;

- не врахував правові висновки Верховного Суду, викладені в постановах від 01.03.2023 у справі № 761/47743/19, від 21.03.2023 у справі № 922/1155/20, від 31.08.2022 у справі № 910/6870/21 щодо застосування ст. 3 ЦК України;

- не врахував правові висновки Верховного Суду, викладені в постановах від 20.02.2020 у справі №910/2240/19, від 08.10.2019 у справі № 910/2153/19, від 31.10.2019 у справі № 910/2219/19, від 21.11.2019 у справі №910/2233/19, від 15.01.2020 у справі № 910/2242/19, від 13.02.2020 у справі № 910/2117/19, від 18.02.2020 у справі № 910/1698/19, від 21.01.2020 у справі № 910/2231/19 щодо застосування Закону України "Про фінансовий лізинг", Цивільного кодексу України (Закон України "Про фінансовий лізинг", який регулює спірні правовідносини, не містить щодо нотаріального посвідчення договору фінансового лізингу; системний аналіз у контексті параграфу 1 глави 58 ЦК України свідчить про те, що ч. 2 ст. 806 ЦК України відсилає до загальних положень про договір найму, тому до договору лізингу можуть застосовуватися лише норми параграфу 1 глави 58 ЦК України).

Крім того, ОСОБА_1 зазначає, що відсутній висновок Верховного Суду застосування ч. 2 ст. 220 ЦК України, а саме: щодо визнання судом договору дійсним в умовах, коли відповідачем є юридична особа, визнана банкрутом та висновок щодо застосування вказаної норми права щодо пасивної поведінки сторони договору у відповідь на письмові запрошення іншої сторони до нотаріального посвідчення договору.

Перевіривши матеріали касаційної скарги ОСОБА_1 , Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для відкриття касаційного провадження у цій справі з урахуванням приписів ст. 294 ГПК України.

Разом з тим, згідно зі ст. 291 ГПК України особа, яка подає касаційну скаргу, надсилає іншим учасникам справи копії цієї скарги і доданих до неї документів, які у них відсутні, з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.

Проте до касаційної скарги ОСОБА_1 не додано належних доказів надсилання копії касаційної скарги відповідачу у справі № 904/5868/18 (904/4835/22) - Товариства з обмеженою відповідальністю "Ключове рішення". У касаційній скарзі ОСОБА_1 вказує, що у зазначеного товариства відсутній Електронний кабінет, а тому згідно вимог ч. 7 ст. 42 ГПК України скаржник звільнений від обов`язку надсилання копії вказаної касаційної скарги відповідачу у справі.

Разом з тим, Верховний Суд зауважує, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Ключове рішення" з 17.01.2019 перебуває на стадії ліквідації, повноваження ліквідатора боржника виконує арбітражний керуючий Чичва Олег Сергійович. Виходячи з приписів п. 9 та п. 14 Розділу ІІІ Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Ради правосуддя від 17.08.2021 № 1845/0/15-21 та п.п. 4.2. п. 4 Інструкції з використанням підсистеми "Електронний кабінет" Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженої наказом ДП "ЦСС " № 74-ОД від 22.08.2021 можливість реєстрації Електронного кабінету в ЄСІТС обумовлюється наявністю у відповідної юридичної особи чинного кваліфікованого електронного підпису (КЕП), створеного в порядку, визначеному Законом України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги". Проте, згідно з п.п. 2 ч. 1 ст. 25 Закону України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги" кваліфікований сертифікат відкритого ключа скасовується суб`єктом, який видав сертифікат, протягом двох годин у разі визнання користувача електронних довірчих послуг банкрутом. Отже, з визнанням юридичної особи банкрутом подальше використання нею кваліфікованого електронного підпису є неможливим, а тому Товариство з обмеженою відповідальністю "Ключове рішення" позбавлено можливості зареєструвати Електронний кабінет в ЄСІТС.

Неповідомлення учасника судового процесу у справі про звернення з касаційною скаргою порушує процесуальні права цього учасника, принципи рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом та змагальності сторін, передбачені ч. 3 ст. 2 ГПК України.

Таким чином, ОСОБА_1 слід виконати вимоги ст. 291 ГПК України і надати суду належні докази надсилання копії касаційної скарги відповідачу у справі № 904/5868/18 (904/4835/22).

Керуючись статтями 234, 235, 294, 295, 301 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

1. Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 21.05.2024 та рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 15.08.2023 у справі № 904/5868/18 (904/4835/22).

2. Призначити розгляд справи № 904/5868/18 (904/4835/22) за касаційною скаргою ОСОБА_1 у відкритому судовому засіданні на 15 серпня 2024 року о 12:15 у приміщенні Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду за адресою: м. Київ, вул. О.Копиленка, 6, в залі судових засідань № 330.

3. Зобов`язати ОСОБА_1 направити копію касаційної скарги і доданих до неї документів Товариству з обмеженою відповідальністю "Ключове рішення" та ліквідатору Товариства з обмеженою відповідальністю "Ключове рішення" арбітражному керуючому Чичві Олегу Сергійовичу, надати Верховному Суду докази направлення у строк до 25.07.2024.

4. Надати учасникам справи строк для подання відзиву на касаційну скаргу до 25 липня 2024 року.

5. Витребувати з Господарського суду Дніпропетровської області та/або Центрального апеляційного господарського суду матеріали справи № 904/5868/18 (904/4835/22).

6. Участь у судовому засіданні для учасників справи не є обов`язковою.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий В. Картере

Судді С. Жуков

В. Пєсков

ДО УВАГИ УЧАСНИКІВ СУДОВОГО ПРОЦЕСУ !

Суди продовжують працювати, проте в умовах воєнного стану проведення судових засідань має особливості щодо явки до суду та необхідності забезпечення безпеки відвідувачів.

Просимо поєднати дотримання процесуальних норм з повагою до інших учасників справи та до суду, у зв`язку з чим:

-максимально реалізувати право на участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, передбачене статтею 197 Господарського процесуального кодексу України;

-про намір участі в судовому засіданні в приміщенні Касаційного господарського суду , або про розгляд справи без участі представників сторін, завчасно повідомити про це суд.

Про свій вибір просимо завчасно повідомити суд поштою або в електронному вигляді на електронну адресу суду (kgs@supreme.court.gov.ua) із застосуванням електронного цифрового підпису, або з використанням підсистеми Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи "Електронний суд".

Також, повідомляємо, що у випадку оголошення повітряної тривоги у судових засіданнях буде оголошуватися перерва задля забезпечення учасникам судового засідання можливості скористатися захисними спорудами. При цьому продовження судового засідання буде узалежнено від часу закінчення повітряної тривоги, про що повідомляється у застосунку "Київ цифровий".

Цей застосунок рекомендується учасникам судового засідання завчасно самостійно завантажити з мережі Інтернет.

Найближчі до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду (м. Київ, вул. О. Копиленка, 6) захисні споруди, визначені Київською міською державною адміністрацією для укриття населення під час сигналу «Повітряна тривога», розташовано за наступними адресами:

м. Київ, вул. Генерала Алмазова, 6;

м. Київ, вул. Панаса Мирного, 5;

м. Київ, вул. Євгена Гуцала, 3, 5 та 8.

Крім того, захисними спорудами визначено станції метро "Печерська" та "Арсенальна".

Також, звертаємо увагу на те, що згідно з новою редакцією частин п`ятої - дев`ятої статті 6 ГПК України, яка чинна з 18.10.2023 відповідно до Закону України № 3200-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами" суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням ЄСІТС, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про ЄСІТС. Адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в ЄСІТС в обов`язковому порядку. Інші особи (це, зокрема, фізичні особи, у тому числі фізичні особи - підприємці) реєструють такі кабінети в добровільному порядку. Процесуальні наслідки, передбачені ГПК України у разі звернення до суду з документом особи, яка зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат. Разом з цим, суд вручає будь-які документи особі, яка зареєструвала електронний кабінет в ЄСІТС, у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою. Такі учасники справи також мають можливість ознайомитись з матеріалами справи через ЄСІТС.

Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду