Єдиний державний реєстр судових рішень
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 липня 2024 року
м. Київ
справа № 826/3763/18
касаційне провадження № К/9901/211/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Бившевої Л.І.,
суддів: Юрченко В.П., Ханової Р.Ф.,
розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Київської міської митниці ДФС на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.08.2018 (суддя - Шрамко Ю.Т.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 27.11.2018 (головуючий суддя - Василенко Я.М., судді - Кузьменко В.В., Шурко О.І.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Про-Сток" до Київської міської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення,
УСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Про-Сток" (далі - Товариство, позивач, платник) звернулось до суду із позовом до Київської митниці ДФС (далі - відповідач, Митниця, митний орган), в якому (в редакції заяви про уточнення позовних вимог) просило визнати протиправним та скасувати рішення Митниці про коригування митної вартості товарів від 14.09.2017 № UA100120/2017/000030/2.
В обґрунтування зазначених позовних вимог Товариство послалося на те, що на заяву позивача про застосування заявленої декларантом митної вартості товарів відповідачем у встановлені статтею 55 Митного кодексу України строки відповіді не надано. Таким чином, відповідно до чинного законодавства, вважається, що позивач правильно визначив митну вартість товарів, що були імпортовані в Україну згідно з контрактом від 15.06.2017 року №15-07/17, з огляду на що рішення Митниці про коригування митної вартості товарів №UA100120/2017/000030/2 від 14.09.2017 підлягає скасуванню.
Окружний адміністративний суд міста Києва рішенням від 23.08.2018, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 27.11.2018, позов задовольнив: визнав протиправними та скасував рішення Митниці про коригування митної вартості товарів від 14.09.2017 №UA100120/2017/000030/2.
Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що в силу положень частини десятої статті 55 Митного кодексу України відповідач зобов`язаний був скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA100120/2017/000030/2 від 14.09.2017, оскільки у встановлені законом строки митний орган не надав обґрунтованої відповіді на заяву позивача про визнання заявленої митної вартості товару, а тому вважається, що декларантом митну вартість товарів визначено правильно, з урахуванням того, що Митницею не було надано належних та допустимих доказів, які підтверджували надання відповіді на первинну заяву позивача.
Митниця, не погодившись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанції, звернулася до суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати судові рішення попередніх інстанцій та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.
В обґрунтування своїх вимог відповідач посилається на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, неповне з`ясування обставин справи. Відповідач зазначає, що в статті 55 Митного кодексу України не передбачено обов`язкового вручення листа або направлення зазначеним способом. Також, скаржник посилається на те, що судами попередніх інстанцій взагалі не ставилося під сумнів правильність прийняття Митницею оскаржуваного рішення.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 17.01.2019 відкрив провадження за касаційною скаргою відповідача.
Позивач у відзиві на касаційну скаргу, посилаючись на законність і обґрунтованість судових рішень попередніх інстанцій, просить залишити їх без змін, а скаргу відповідача залишити без задоволення.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 02.07.2024 призначив справу до касаційного розгляду в попередньому судовому засіданні на 03.07.2024.
Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанції норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, з огляду на наступне.
Як установлено судами попередніх інстанцій, 15.06.2017 між Товариством та фірмою «Бекер» (Польща) було укладено контракт №15-07/17, згідно з пунктом 1.1 якого позивач придбавав у вказаної фірми товари власного виробництва, перелічені в інвойсах чи проформа-інвойсах до цього контракту, на умовах EXW 32-840 Zakliczyn, Poland.
14.09.2017 позивачем подано вантажну митну декларацію №UA100120/2017/185649 до митного органу, якою задекларовано імпорт наступного товару: 1. Вироби з пластмаси, палети прямокутної форми для транспортування товарів, нові (виготовлені із вторинної сировини): палета пластикова Р17 чорна, розм.1200*800 мм - 212 шт; палета пластикова Р2 чорна, розм.1200*800 мм - 62 шт; палета пластикова Р18 чорна, не ковзка поверхня, розм.1200*800 мм - 142 шт; палета пластикова Р20 чорна, не ковзка поверхня, розм.1200*1000 мм - 22 шт; палета пластикова Р5, розм.600*800 мм - 6 шт; палета пластикова Р87 чорна, розм.600*800 мм - 2 шт; палета пластикова Р1 чорна, розм.1200*800 мм - 2 шт; палета пластикова Р19 чорна, не ковзка поверхня, розм.1200*800 мм - 1 шт.
Позивач задекларував митну вартість вказаного товару у розмірі 297525,33 грн (еквівалент 9523,61 Євро), яку визначив за ціною товару у 285525,33 грн (еквівалент 9139,50 Євро), з урахуванням транспортних витрат 12000,00 грн (еквівалент 384,11 Євро).
14.09.2017 митним органом прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA100120/2017/000030/2 від 14.09.2017, яким митну вартість товару позивача визначено за шостим (резервним) методом на рівні 14799,54 Євро.
15.09.2017 позивач подав до митного органу додаткову вантажну митну декларацію №UA100120/2017/185697 для оформлення випуску товару під гарантійні зобов`язання та сплатив митні платежі, обчислені із митної вартості товарів.
Разом з тим, 01.12.2017 Товариство подало до митного органу заяву вих. №294 про застосування митної вартості товарів заявленої декларантом разом із супровідними документами.
20.12.2017 позивачем повторно надіслано до митного органу заяву вих. №299 про скасування прийнятого рішення та повернення надмірно сплачених коштів.
Листом від 03.01.2018 №50/10/26-70-19-01 відповідач повідомив, що розглянув додаткові документи, надіслані листом 01.12.2017 №294, а відповідь на зазначене звернення надіслано заявникові листом Митниці від 07.12.2017 №11386/10/26-70-19-01 засобами поштового зв`язку 08.12.2017.
В той же час, на адвокатський запит від 18.01.2018 № 300 до Київської міської дирекції ПАТ «Укрпошта» щодо підтвердження факту пересилання чи не пересилання листа відповідачем на адресу позивача у період з 01.12.2017 по 02.01.2018 включно, листом від 23.01.2018 №1853-Б-2839 надано відповідь на вказаний запит, в якій зазначено, що ідентифікація нереєстрованих («простих») листів оператором поштового зв`язку не здійснюється, а для ідентифікації рекомендованих листів Товариству необхідно вказати реквізити таких листів.
Відносини, з приводу яких виник даний спір, регулюються Митним кодексом України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до статей 49, 50 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.
Згідно з частиною першою статті 51, частиною першою статті 52 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу; заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
Як встановлено частиною другою статті 52 Митного кодексу України, декларант зобов`язаний: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.
Згідно з частинами першою, третьою статті 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Положеннями частини першої статті 55 Митного кодексу України передбачено, що рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
За приписами пункту 4 частини четвертої статті 54 Митного кодексу України орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний випускати у вільний обіг товари, що декларуються у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу.
Як зазначалося вище, 15.09.2017 позивач подав до митного органу додаткову вантажну митну декларацію № UA100120/2017/185697 для оформлення випуску товару під гарантійні зобов`язання та сплатив митні платежі обчислені із митної вартості товарів.
Відповідно до частини восьмої статті 55 Митного кодексу України протягом 80 днів з дня випуску товарів декларант або уповноважена ним особа може надати органу доходів і зборів додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів, що декларуються.
У справі, що розглядається, суди встановили, що 01.12.2017 позивачем подано до Київської міської митниці ДФС заяву (за вих. №294) про застосування митної вартості товарів, заявленої декларантом, разом із супровідними документами для її підтвердження з метою підтвердження заявленої митної вартості товару та скасування оскаржуваного рішення.
Згідно з частиною дев`ятою статті 55 Митного кодексу України у разі надання декларантом або уповноваженою ним особою додаткових документів орган доходів і зборів розглядає подані додаткові документи і протягом 5 робочих днів з дати їх подання виносить письмове рішення щодо визнання заявленої митної вартості та скасовує рішення про коригування заявленої митної вартості або надає обґрунтовану відмову у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів. У такому випадку надана фінансова гарантія відповідно повертається (вивільняється) або реалізується в порядку та у строки, визначені цим Кодексом.
Також, судами було встановлено, що 20.12.2017 позивачем повторно надіслано до митного органу заяву (за вих. № 299) про скасування прийнятого рішення та повернення надмірно сплачених коштів.
В свою чергу, листом № 50/10/26-70-19-01 від 03.01.2018 Митниця повідомила, що розглянула додаткові документи, надіслані Товариством листом 01.12.2017 № 294, а відповідь на зазначене звернення була надіслана Митницею позивачу листом від 07.12.2017 № 11386/10/26-70-19-01 засобами поштового зв`язку 08.12.2017.
Відповідно до частини другої статті 1 Митного кодексу України відносини, пов`язані із справлянням митних платежів, регулюються цим Кодексом, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування.
Згідно з пунктом 40.1 статті 40 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) (далі - ПК України) цей розділ визначає порядок адміністрування податків та зборів, визначених у розділі I цього Кодексу, а також порядок контролю за дотриманням вимог податкового та іншого законодавства у випадках, коли здійснення такого контролю покладено на контролюючі органи. У разі якщо іншими розділами цього Кодексу або законами з питань митної справи визначається спеціальний порядок адміністрування окремих податків, зборів, платежів, використовуються правила, визначені в іншому розділі або законі з питань митної справи.
Пунктом 42.2 статті 42 ПК України встановлено, що документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків або його законному чи уповноваженому представникові.
Відповідно абзаців 1 та 2 пункту 5 розділу 9 Порядку оформлення і подання скарг платниками податків та їх розгляду контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21.10.2015 № 916 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), рішення за результатами розгляду скарги платника податків приймає керівник контролюючого органу (його заступник або уповноважена особа). Оригінал рішення після зазначення реєстраційного номера вихідної кореспонденції надсилається (надається) платнику податків. Рішення вважається надісланим (наданим) юридичній особі - платнику податків, якщо його вручено посадовій особі або уповноваженій особі такої юридичної особи - платника податків під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення на адресу, зазначену у скарзі як адреса, на яку необхідно надіслати рішення за результатами розгляду скарги, а у разі незазначення такої адреси в скарзі - на податкову адресу платника податків.
Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, до листа № 50/10/26-70-19-01 від 03.01.2018 Митницею не було додано належного доказу на підтвердження надіслання та/або вручення на адресу ТОВ «Про-Сток» відповіді Митниці від 07.12.2017 № 11386/10/26-70-19-01.
При цьому, суди попередніх інстанцій обгрунтовано виходили з того, що надана відповідачем копія реєстру листів від 08.12.2017 не є належним доказом, оскільки являє собою таблицю чисел та не містить інформації стосовно позивача, а також будь-яких підписів чи засвідчення, зокрема, календарного штемпеля відділення поштового зв`язку.
Відповідно до частини десятої статті 55 Митного кодексу України якщо орган доходів і зборів протягом строку, зазначеного у частині дев`ятій цієї статті, не надає обґрунтованої відмови у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів, вважається, що декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість товарів визначено правильно. У такому випадку орган доходів і зборів скасовує рішення про коригування заявленої митної вартості, а надана фінансова гарантія повертається (вивільняється) у порядку та строки, визначені цим Кодексом.
З огляду на викладене, Верховний Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що відповідач зобов`язаний був скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № UA100120/2017/000030/2 від 14.09.2017, оскільки у встановлені законом строки не надав обґрунтованої відповіді на заяву позивача про визнання заявленої митної вартості товару, а тому вважається, що декларантом митну вартість товарів визначено правильно.
Таким чином, оскільки Митницею не надано належних та допустимих доказів, які підтверджували надання відповіді на первинну заяву позивача, то рішення відповідача про коригування митної вартості товарів № UA100120/2017/000030/2 від 14.09.2017 є протиправним та таким, що підлягає скасуванню,.
У зв`язку з цим суди першої та апеляційної інстанцій дійшли правильного висновку про задоволення позовних вимог та скасування оскаржуваного рішення Митниці про коригування митної вартості.
З огляду на викладене та враховуючи, що за правилами частини другої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, судами попередніх інстанцій виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки судів попередніх інстанцій про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі, не вбачається.
Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Київської міської митниці ДФС залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.08.2018 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 27.11.2018 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
СуддіЛ.І. Бившева В.П. Юрченко Р.Ф. Ханова
