Єдиний державний реєстр судових рішень
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
22.05.2024 Справа №607/258/24 Провадження №2/607/60/2024
місто Тернопіль
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:
головуючого судді Герчаківської О. Я.,
з участю секретаря судового засідання Баб`як Н. О.,
прокурора ОСОБА_1 ,
представника екологічної інспекції Слив`юк Д. В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Тернополі у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Тернопільської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Тернопільській області до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди,
в с т а н о в и в:
Керівник Тернопільської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Тернопільській області звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що Тернопільською окружною прокуратурою з`ясовано наступне.
Згідно протоколу № 006863 про адміністративне правопорушення від 05 вересня 2022 року, наданого Державною екологічною інспекцією у Тернопільській області для розгляду судом вказаної адміністративної справи, 04 вересня 2022 о 21 год. 00 хв., на водоймі Тернопільського ставу (м. Тернопіль), було виявлено порушення, а саме, ОСОБА_2 , в межах Тернопільського ландшафтного парку «Загребелля», здійснив лов 36 раків руками, підсвічував ліхтариком з телефону.
Своїми діями ОСОБА_2 порушив ст. 26 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» та п. 4.63 Положення про Тернопільський регіональний ландшафтний парк «Загребелля», за що передбачена відповідальність ст. 91 КУпАП.
Вказаний протокол ОСОБА_2 отримано особисто, що підтверджується відповідною відміткою у ньому.
Постановою Тернопільського міськрайонного суду від 18 жовтня 2022 року у справі №607/12717/22 ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 91 КУпАП та звільнено його від адміністративної відповідальності за малозначністю вчиненого правопорушення, обмежившись усним зауваженням.
Вказана постанова ОСОБА_2 не оскаржувалась. Крім цього з`ясовано, що Державною екологічною інспекцією у Тернопільській області здійснено розрахунок розміру шкоди, заподіяної незаконним виловом раків, яка становить 4464,00 грн.
Однак, Тернопільською окружною прокуратурою здійснювалось процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 42022212050000104 від 11 листопада 2022 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 249 КК України.
Під час досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні проведено судову інженерно-екологічну експертизу та, згідно з висновку від 22 березня 2023 року №1144/22-22 вказане правопорушення вчинено на території Тернопільського регіонального ландшафтного парку «Загребелля», що відноситься до природно-заповідного фонду, та потребує особливої охорони з боку держави.
Нарахування збитків у вказаному розмірі здійснено на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 10 травня 2022 року № 575 «Про затвердження спеціальних такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної порушенням законодавства про природно-заповідний фонд», однак в ході здійснення досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні № 42022212050000104 встановлено, що збитки у розмірі 4464,00 грн, обчислені Державною екологічною інспекцією у Тернопільській області, розраховано арифметично не вірно.
Таким чином, розмір шкоди, завданої ОСОБА_2 навколишньому природному середовищу, внаслідок незаконного вилову 36 раків річкових в межах регіонального ландшафтного парку «Загребелля» становить 49 104,00 грн.
Враховуючи наведене, Державною екологічною інспекцією у Тернопільській області на адресу ОСОБА_2 07 вересня 2023 року скеровано досудову вимогу № 1/2-6-11-2280 щодо добровільного відшкодування шкоди, а також долучено її розрахунок, однак вказаний лист повернуто в Інспекцію у зв`язку з закінченням терміну його зберігання на поштовому відділенні.
Державною екологічною інспекцією у Тернопільській області повторно направлено вимогу щодо добровільного відшкодування шкоди, за допомогою соціальної мережі «Viber», за номером мобільного телефону, який надано ОСОБА_2 під час досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42022212050000104, однак, грошові кошти на відшкодування шкоди, завданої навколишньому природному середовищу на суму 49104,00 грн від відповідача не надходили.
З огляду на зазначене, відповідно до ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», керівник Тернопільської окружної прокуратури просить суд стягнути із ОСОБА_2 шкоду, завдану порушенням законодавства про охорону навколишнього природного сере довища в сумі 49104,00 грн, з них: 30% в дохід спеціального фонду Державного бюджету України, 50% в дохід спеціального фонду місцевого бюджету Тернопільської міської ТГ, 20% в дохід спеціального фонду місцевого бюджету Тернопільської обласної ради на розрахунковий рахунок UА898999980333179331000019751, код бюджету 24062100, ідентифікаційний код одержувача 37977599 в Казначейство України (ЕАП). А також, стягнути з ОСОБА_2 витрати, пов`язані зі сплатою судового збору у сумі 2684,00 грн на користь одержувача - Тернопільська обласна прокуратура, р/р UА498201720343190002000004091 в ДКСУ в. Київ, МФО 820172, код ЄДРПОУ 02910098, КЕКВ - 2800.
Ухвалою судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 08 січня 2024 року відкрито провадження у справі № 607/258/24. Постановлено розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження.
28 березня 2024 року суд закрив підготовче провадження з розгляду справи № 607/258/24 та призначив розгляд цієї справи по суті.
Прокурор Тернопільської окружної прокуратури Рісна І. В. в судовому засідання позовні вимоги підтримала, просила задовольнити, вважає, що незаконне вилучення раків з природного середовища є достатньою підставою для визначення розміру шкоди в сумі 49104, 00 грн та її стягнення з відповідача.
Представник Державної екологічної інспекції у Тернопільській області Слив`юк Д. В. підтримала позовні вимоги, просила задовольнити в повному обсязі.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився з невідомих суду причин, хоча про день та час розгляду справи повідомлявся належним чином, відзиву на позовну заяву не надав суду.
Суд вважає, що відповідач про дату та час розгляду справи повідомлений належним чином, про причини своєї неявки суд не повідомив, а тому відповідно до ст. 280 ЦПК України, справу слід вирішити на підставі наявних доказів та постановити заочне рішення.
Суд, заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи, надані в обґрунтування заявленого позову, встановивив наступні обставини.
28 червня 2023 року за № 50-67-187вн-23 прокурором Тернопільської окружної прокуратури І. Лучкою складено висновок про наявність підстав для застосування представницьких повноважень поза межами кримінального провадження № 4202221205000104 від 11 листопада 2022 року, в порядку ст. 23 Закону України «Про прокуратуру».
Постановою про надання дозволу на розголошення відомостей досудового розслідування від 28 червня 2023 року у кримінальному провадженні № 42022212050000104 прокурором Тернопільської окружної прокуратури І. Лучкою надано дозвіл прокурору Тернопільської окружної прокуратури Воловник М. В. на розголошення відомостей досудового розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 42022212050000104 від 11 листопада 2022 року, за ознаками проступку, передбаченого ч. 1 ст. 249 КК України та на виготовлення необхідних копій матеріалів кримінального провадження, з метою подачі останніх як доказів до позовної заяви при реалізації заходів представницького характеру.
За змістом постанови про закриття кримінального провадження від 29 червня 2024 року, складеної дізнавачем сектору дізнання Тернопільського РУ поліції ГУНП в Тернопільській області С. Хом`юк, постановлено кримінальне провадження № 42022212050000104 від 11 листопада 2022 року - закрити, у зв`язку з відсутністю складу кримінального правопорушення.
В межах досудового розслідування було призначено судову інженерно-екологічну експертизу. Згідно висновку експерта за № 1144/22-22 від 22 березня 2023 року, у грошовому еквіваленті розмір шкоди, завданої державі внаслідок незаконного, як встановлено слідством, вилову 36 раків з водойми, що знаходиться в межах природно-заповідного фонду, становить 49104,00 грн. Проте, враховуючи те, що, як вбачається з матеріалів кримінального провадження, раки були випущені назад у водойму, а також відповідно до листа Інституту рибного господарства від 13 грудня 2022 року № 510-12/22 «випуск до природного середовища річкових раків у живому вигляді нівелював негативні наслідки їх незаконного вилучення, тобто з біологічної точки зору шкода для популяції раків мала тимчасовий характер», остаточне вирішення питання щодо завдання збитків потребує правової кваліфікації; враховуючи лист Інституту рибного господарства від 13 грудня 2022 року № 510-12/22, оцінити істотність шкоди, завданої в результаті незаконного вилову 36 раків з водойми, що знаходиться в межах природно-заповідного фонду за критеріями, визначеними п. 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 10 грудня 2004 року № 17 «Про судову практику у справах про злочини та інші правопорушення проти довкілля», відповідно до якого зазначено, що «на те, що шкода не є істотною, можуть вказувати, зокрема, такі дані: знищення нерестовищ риби; вилов риби в період нересту, нечисленних її видів або тих, у відтворенні яких є труднощі; добування великої кількості риби, водних тварин чи рослим або риби чи тварин, вилов яких заборонено тощо», не вбачається за можливе.
Також в межах досудового розслідування було встановлено, що постановою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області у справі № 607/12717/22 від 18 жовтня 2022 року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 91 КУпАП, та звільнено від адміністративної відповідальності за малозначністю вчиненого правопорушення, обмежившись усним зауваженням. Суд встановив, що 04 вересня 2022 року о 21 год. 00 хв. на водоймі Тернопільський став (м. Тернопіль) було виявлено порушення, а саме, гр. ОСОБА_2 в межах Тернопільського ландшафтного парку «Загребелля», здійснював лов раків руками, підсвічував ліхтариком з телефону. Водойма не відноситься до водойми загального користування. Виловив 36 шт. раків. Своїми діями ОСОБА_2 порушив ст. 26 ЗУ «Про природньо-заповідний фонд України» та п. 4.63 Положення про Тернопільський регіональний ландшафтний парк «Загребелля», за що передбачена відповідальність ст. 91 КУпАП.
Про закриття кримінального провадження дізнавач сектору дізнання Тернопільського РУ поліції ГУНП в Тернопільській області С. Хом`юк повідомляв Державну екологічну інспекцію у Тернопільській області листом вих. № 11340/24/7-23 від 10 серпня 2023 року.
10 липня 2023 року за № 50-86-6994ВИХ-23 керівник Тернопільської окружної прокуратури Г. Борщевська звернулася із запитом до Державної екологічної інспекції у Тернопільській області, в порядку ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», просила повідомити, чи звертатиметься Державна екологічна інспекція у Тернопільській області з позовною заявою до суду з метою стягнення з ОСОБА_2 шкоди, завданої порушенням вимог природоохоронного законодавства у розмірі 49104,00 грн.
Державна екологічна інспекція у Тернопільській області в особі начальника Р. Нитки на звернення прокурора надала відповідь від 14 липня 2023 року № 1-1-05-1798, в якій зазначила, що у Інспекції відсутня інформація про відшкодування ОСОБА_2 шкоди, заподіяної порушенням вимог природоохоронного законодавства в розмірі 49104,00 грн; Інспекцією не вживалися заходи досудового врегулювання спору; Інспекція не заперечує щодо розгляду питання вжиття заходів представницького характеру у відповідності до вимог ч. 4 ст. 23 Закону україни «Про прокуратуру», зважаючи на обмежене фінансування коштів для сплати судового збору; Інспекція інформувала про реквізити, на які підлягає до зарахування заподіяна шкода.
24 листопада 2023 року за № 50-86-12033ВИХ-23 керівник Тернопільської окружної прокуратури Г. Борщевська повторно звернулася із запитом до Державної екологічної інспекції у Тернопільській області, в порядку ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», просила повідомити, чи звертатиметься Державна екологічна інспекція у Тернопрільській області з позовною заявою до суду з метою стягнення з ОСОБА_2 шкоди, завданої порушенням вимог природоохоронного законодавства у розмірі 49104, грн.
Державна екологічна інспекція у Тернопрільській області в особі начальника Р. Нитки на звернення прокурора надала відповідь від 07 грудня 2023 року № 1-1-05-3165, в якій зазначила, що Інспекцією надсилалася досудова вимога на адресу ОСОБА_2 № 1/2-6-11-2280 від 07 вересня 2023 року щодо добровільного відшкодування шкоди, яка повернута зі відміткою Укрпошти «за закінченням терміну зберігання», сума заподіяної шкоди в розмірі 49104,00 грн залишається невідшкодованою; Інспекція не зверталася до суду з позовною заявою про відшкодування шкоди; Інспекція не заперечує щодо розгляду питання вжиття заходів представницького характеру у відповідності до вимог ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру»; Інспекція інформувала про реквізити, на які підлягає до зарахування заподіяна шкода, та надала розрахунок розміру шкоди на суму 49 104,00 грн, проведений згідно з постановою КМУ від 10 травня 2022 року № 575 «Про затвердження спеціальних такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної порушенням законодавства про природно-заповідний фонд».
19 грудня 2023 року за № 50-86-12757ВИХ-23 керівник Тернопільської окружної прокуратури Г. Борщевська звернулася із листом до Державної екологічної інспекції у Тернопільській області, в якому просила невідкладно вжити додаткових заходів з метою надіслання на адресу ОСОБА_2 повідомлення про здійснення розрахунку розміру шкоди, заподіяної навколишньому природньому середовищу та необхідність її добровільного відшкодування.
Державна екологічна інспекція у Тернопрільській області, в особі начальника Р. Нитки, на звернення прокурора надала відповідь від 22 грудня 2023 року № 1-1-05-3254, в якій повторно повідомила про надіслання вищеописаної досудової вимоги ОСОБА_2 , та інформувала, що примірник досудової вимоги додатково скеровано через послугу обміну короткими текстовими повідомленнми «смс» на закріплений за відповідачем мобільний номер; станом на поточний день, заподіяна сума шкоди в розмірі 49104,00 грн залишається невідшкодованою.
За змістом листа керівника Тернопільської окружної прокуратури Г. Борщевської від 22 грудня 2023 року № 50-86-12840 ВИХ-23, остання повідомляє Державну екологічну інспекцію у Тернопільській області про те, що з Тернопільською окружною прокуратурою, відповідно до ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», з метою захисту інтересів держави будуть вживатися заходи представницького характеру, шляхом подачі позовної заяви до Тернопільського міськрайонного суду в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Тернопільській області до ОСОБА_2 про стягнення шкоди, заподіяної порушенням вимог природоохоронного законодавства у розмірі 49104,00 грн.
За встановлених обставин, до виниклих у справі спірних правовідносин підлягають застосуванню наступні норми матеріального і процесуального права.
Статтею 1311 Конституції України передбачено, що прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Відповідно до ч. 3, п. 2 ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.
В силу положень ч. 3, ч. 4 ст. 56 ЦПК України, у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 185 цього Кодексу.
Вищеописане листування керівника Тернопільської окружної прокуратури Г.Борщевської та начальника Державної екологічної інспекції у Тернопільській області Р. Нитки, його зміст та отримана інформація, стали підставою для реалізації Тернопільською окружною прокуратурою права вживати заходи представницького характеру на захист інтересів держави в порядку, передбаченому ст. 23 Закону України «Про прокуратуру».
Згідностатті 66 Конституції Україникожен зобов`язаний не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки.
УЗаконі України«Про твариннийсвіт»(вредакції,чинній намомент виникненняспірних правовідносин)передбачено,що: об`єктами тваринного світу, на які поширюється дія цьогоЗакону,є:дикі тварини-хордові,в томучислі хребетні(ссавці,птахи,плазуни,земноводні,риби таінші)і безхребетні(членистоногі,молюски,голкошкірі таінші)в усьомуїх видовомуі популяційномурізноманітті тана всіхстадіях розвитку(ембріони,яйця,лялечки тощо),які перебуваютьу станіприродної волі,утримуються унапіввільних умовахчи вневолі (абзацдругий частинипершої статті3); громадянизобов`язанівідшкодовувати шкоду,заподіяну нимитваринному світувнаслідок порушеннявимог законодавствапро охорону,використання івідтворення тваринногосвіту (абзацп`ятийчастини другоїстатті 10); відповідальність за порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу несуть особи, винні в незаконному вилученні об`єктів тваринного світу з природного середовища (абзац четвертий частини другої статті 63).
Згідно Наказу Державного комітету рибного господарства України № 19 від 15 лютого 1999 року, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 28 квітня 1999 року за № 269/3562 «Про затвердження Правил любительського і спортивного рибальства та Інструкції про порядок обчислення та внесення платежів за спеціальне використання водних живих ресурсів при здійсненні любительського і спортивного рибальства», чинного на час виникнення спірних правовідносин, забороняється лов раків у нерестовий період, під час линьки і виношування ікри, а також у темну пору доби (пізніше години від заходу сонця та раніше години до його сходу) із застосуванням підсвічування. Терміни заборони на лов раків установлюються місцевими органами рибоохорони і доводяться до відома населення через засоби масової інформації (пункт 4.5.).
Відповідно до статті 2 Закону України «Про природно-заповідний фонд України», в редакції на час виникнення спірних правовідносин, відносини в галузі охорони і використання територій та об`єктів природно-заповідного фонду, відтворення його природних комплексів регулюються Законом України «Про охорону навколишнього природного середовища», цим Законом та іншими актами законодавства України.
Згідно статті 4 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» території природних заповідників, заповідні зони біосферних заповідників, землі та інші природні ресурси, надані національним природним паркам, є власністю Українського народу.
Частиною першою статті 23 Закону України «Про природно-заповідний фонд України», передбачено, що регіональні ландшафтні парки є природоохоронними рекреаційними установами місцевого чи регіонального значення, що створюються з метою збереження в природному стані типових або унікальних природних комплексів та об`єктів, а також забезпечення умов для організованого відпочинку населення. Регіональні ландшафтні парки організовуються з вилученням або без вилучення земельних ділянок, водних та інших природних об`єктів у їх власників або користувачів.
Згідно статей 16, 21 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» на території природних заповідників (національних природних парків) забороняється будь-яка діяльність, що суперечить цільовому призначенню заповідника, порушує природний розвиток процесів та явищ або створює загрозу шкідливого впливу на його природні комплекси та об`єкти, а саме, в тому числі мисливство та рибальство (промислове рибальство).
Порушення законодавства України про природно-заповідний фонд тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільну або кримінальну відповідальність.
Відповідальність запорушення законодавствапро природно-заповіднийфонд несутьособи,винні у: а)нецільовому використаннітериторій таоб`єктів природно-заповідногофонду,порушенні вимогпроектів створеннята організаціїтериторій природно-заповідногофонду; б)здійсненні вмежах територійта об`єктівприродно-заповідногофонду,їх охороннихзон забороненоїгосподарської діяльності; в)організації натериторіях таоб`єктах природно-заповідногофонду,в їхохоронних зонахгосподарської діяльностібез попередньогоздійснення оцінкивпливу надовкілля абоз порушеннямоцінці впливуна довкілля; г)невжитті заходівщодо попередженняі ліквідаціїекологічних наслідківаварій таіншого шкідливоговпливу натериторії таоб`єкти природно-заповідногофонду; д)порушенні строківі порядкурозгляду клопотаньпро створеннятериторій таоб`єктів природно-заповідногофонду; е)порушенні вимогщодо використаннятериторій таоб`єктів природно-заповідногофонду; є)перевищенні допустимиххімічних,фізичних,біотичних таінших впливіві антропогеннихнавантажень,порушенні вимогнаданих дозволівна спеціальневикористання природнихресурсів умежах територійта об`єктівприродно-заповідногофонду; ж)псуванні,пошкодженні чизнищенні природнихкомплексів територійта об`єктівприродно-заповідногофонду тазарезервованих длявключення дойого складу; з)самочинній змінімеж,відведенні територійта об`єктівприродно-заповідногофонду дляінших потреб. Законодавством України може бути встановлена відповідальність і за інші порушення законодавства про природно-заповідний фонд (стаття 64 Закону України «Про природно-заповідний фонд України»).
Відповідно до статті 65 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» розміри шкоди, заподіяної внаслідок порушення законодавства про природно-заповідний фонд, визначаються на основі кадастрової еколого-економічної оцінки включених до його складу територій та об`єктів, що проводиться відповідно до цього Закону, та спеціальних такс, які затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 10 травня 2022 року № 575 «Про затвердження спеціальних такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної порушенням законодавства про природно-заповідний фонд», затверджені такси для обчислення розміру відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок незаконного добування чи знищення об`єктів тваринного світу, пошкодження або знищення їх жител та споруд, місць перебування і розмноження; установлено, що індексація затверджених цією постановою такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної природно-заповідному фонду підприємствами, установами, організаціями та громадянами проводиться згідно з Порядком проведення індексації такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної природно-заповідному фонду підприємствами, установами, організаціями та громадянами, що додається.
Постановою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області у справі № 607/12717/22 від 18 жовтня 2022 року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 91 КУпАП, та звільнено від адміністративної відповідальності за малозначністю вчиненого правопорушення, обмежившись усним зауваженням. Суд встановив, що 04 вересня 2022 року о 21 год. 00 хв. на водоймі Тернопільський став (м. Тернопіль) було виявлено порушення, а саме, гр. ОСОБА_2 в межах Тернопільського ландшафтного парку «Загребелля», здійснював лов раків руками, підсвічував ліхтариком з телефону. Водойма не відноситься до водойми загального користування. Виловив 36 раків. Своїми діями ОСОБА_2 порушив ст. 26 ЗУ «Про природньо заповідний фонд України» та п. 4.63 Положення про Тернопільський регіональний ландшафтний парк «Загребелля».
Державною екологічноюінспекцією уТернопрільській області,в особіінспектора зохорони навколишньогоприродного середовищав Тернопільськійобласті ЗолотькоО.А.проведено розрахунокшкоди,заподіяної незаконнимвиловом раків ОСОБА_2 ,який здійсненовідповідно допостанови КабінетуМіністрів Українивід 10травня 2022року №575«Про затвердженняспеціальних таксдля обчисленнярозміру шкоди,заподіяної порушеннямзаконодавства проприродно-заповіднийфонд», яка складає 49 104,00 грн (а.с.75).
Згідно частини першої статті 1166 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) майнова шкода, завдана неправомірними діями фізичної чи юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Підставою для відшкодування є наявність таких елементів складу цивільного правопорушення як: шкода; протиправна поведінка її заподіювача; причинний зв`язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача; вина. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.
Особа, яка завдала шкоду, звільняється від обов`язку її відшкодовувати, якщо доведе, що шкода заподіяна не з її вини (частина 2 статті 1166 ЦК України).
Отже, для правильного вирішення спору, пов`язаного з відшкодуванням шкоди, важливе значення має розподіл між сторонами обов`язку доказування, тобто визначення, які юридичні факти повинен довести позивач або відповідач. За загальними правилами судового процесу, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстав своїх вимог і заперечень (ч. 1 ст. 81 ЦПК України).
Виходячи з викладеного, позивач повинен довести факт спричинення збитків, обґрунтувати їх розмір, довести безпосередній причинний зв`язок між правопорушенням та заподіянням збитків і розмір відшкодування. Важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв`язку між протиправною поведінкою та шкодою, яка заподіяна.
Суд не ставить під сумнів протиправність дій ОСОБА_2 , адже постановою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області у справі № 607/12717/22 від 18 жовтня 2022 року відповідача визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 91 КУпАП. Заразом, 36 раків були випущені назад у водойму, всі раки повернулися у природнє середовище живими, оскільки зворотнього встановлено не було. Тимчасовість вилучення раків з водойми, те, що період, у який відбулося таке вилучення не є періодом линьки раків, і такі дії не перешкоджали розмноженню раків, інформація про що є у відкритих джерелах Інтернету, обґрунтовано доводить, що повернення раків у природне середовище відвернуло можливу шкоду.
Суд вважає, що у цій справі має оціюватись реальність завданого збитку, його невідворотність та у зв`язку з цим потреба вжиття заходів задля відновлення популяції річкових раків у місці їх вилучення з природного середовища. Повернення раків у водойму нівелювало негативні наслідки їх незаконного вилучення з природного середовища, а відтак розрахунок завданої шкоди без її настання свідчить про необгрунтованість позових вимог прокурора. Стягнення 49 104,00 грн з відповідача є надмірним тягарем для останнього, непропорційним втручанням державного органу, який представляє прокурор, у право особи на майно, адже для того, щоб втручання було пропорційним, воно має відповідати серйозності скоєного правопорушення.
Відповідно до статті 17 Закону України від 23 лютого 2006 року № 3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та протоколи до неї, а також практику ЄСПЛ як джерело права.
Згідно зі статтею 1 Першого протоколу до Конвенції кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.
Поняття «майно» у першій частині статті 1 Першого протоколу до Конвенції має автономне значення, яке не обмежується правом власності на фізичні речі та є незалежним від формальної класифікації в національному законодавстві. Право на інтерес теж по суті захищається статтею 1 Першого протоколу до Конвенції.
Згідно з рішенням ЄСПЛ від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронґ і Льоннрот проти Швеції» будь-яке втручання у права особи передбачає необхідність сукупності таких умов: втручання повинне здійснюватися «згідно із законом», воно повинне мати «легітимну мету» та бути «необхідним у демократичному суспільстві». Якраз «необхідність у демократичному суспільстві» і містить у собі конкуруючий приватний інтерес; зумовлюється причинами, що виправдовують втручання, які у свою чергу мають бути «відповідними і достатніми»; для такого втручання має бути «нагальна суспільна потреба», а втручання - пропорційним законній меті.
У своїй діяльності ЄСПЛ керується принципом пропорційності, тобто дотримання «справедливого балансу» між потребами загальної суспільної ваги та потребами збереження фундаментальних прав особи, враховуючи те, що заінтересована особа не повинна нести непропорційний та надмірний тягар. Конкретному приватному інтересу повинен протиставлятися інший інтерес, який може бути не лише публічним (суспільним, державним), але й іншим приватним інтересом, тобто повинен існувати спір між двома юридично рівними суб`єктами, кожен з яких має свій приватний інтерес, перебуваючи в цивільно-правовому полі.
У спірних правовідносинах під «майном» слід розуміти розмір шкоди, який прокурор просить стягнути з відповідача, що є формальним розрахунком без обгрунтування реальності завданої шкоди, її достатності, для легітимного та виправданого втручання у право особи на майно.
За встановленихобставин,суд відмовляє узадоволенні позову Тернопільської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Тернопільській області до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди у зв`язку з недоведеністю обставин задання шкоди.
При цьому суд звертає увагу на те, що обізнаний з постановами Верховнго Суду від 10 січня 2019 року у справі № 541/307/17, від 15 липня 2019 року у справі № 233/3706/16-ц, однак обставини встановлені у виниклому спорі вважає відмінними від вже досліджуваних, такими, що потребують індивідуального підходу для задля забезпечення повноти та всебічності судового розгляду.
Згідно п. 2 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на позивача.
Керуючись ст.ст. 4, 7, 12, 13, 81, 89, 244, 263, 268, 273, 352-355 ЦПК України, суд,
у х в а л и в:
У задоволенніпозову Тернопільськоїокружної прокуратурив інтересахдержави вособі Державноїекологічної інспекціїу Тернопільськійобласті до ОСОБА_2 провідшкодування шкоди відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду у 30денний строк з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручену у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: Тернопільськаокружна прокуратура,код ЄДРПОУ - 0291009825, адреса місцезнаходження: бульвар Шевченка, буд. 7, м. Тернопіль, 46001
в інтересахдержави вособі Державноїекологічної інспекціїу Тернопільськійобластікод ЄДРПОУ - 37977693, адреса місцезнаходження: вул. Шашкевича, буд. 3, м. Тернопіль, 46008
Відповідач: ОСОБА_2 ,реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 .
Повний текст рішення суду складено 31 травня 2024 року.
Головуючий суддя Герчаківська О.Я.
