Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 336/4830/22
Пр. 1-кп/336/263/2024
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 червня 2024 року м.Запоріжжя
Шевченківський районний суд м.Запоріжжя у складі: головуючого судді ОСОБА_1 , за участі секретарки судового засідання ОСОБА_2 , розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Запоріжжі кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022082060000548 від 29.05.2022, яке надійшло до суду на підставі обвинувального акта, складеного відносно:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Запоріжжя, громадянина України, який отримав середню спеціальну освіту, не одружений та офіційно не працює, малолітніх та інших осіб на утриманні немає, інвалідності не має, адреса реєстрації за місцем проживання: АДРЕСА_1 , раніше не судимого:
за ознаками скоєння кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч.1 ст.309 КК України, -
за участі сторін кримінального провадження: з боку обвинувачення: прокурора ОСОБА_4 , з боку захисту: обвинуваченого ОСОБА_3 , захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_5 , -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_3 , знаходячись за місцем свого мешкання, достовірно розуміючи, що зберігання наркотичних засобів заборонено чинним законодавством України, умисно, для особистих потреб, у невстановлений час та за невстановлених обставин, придбав речовину сіро-зеленого кольору рослинного походження та зберігав її у домоволодінні за місцем проживання до 30.05.2022 без мети збуту для особистого вживання.
В подальшому, 30.05.2022 в період часу з 14-15 години по 15-05 годину працівниками ВП №1 Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області в ході санкціонованого обшуку за місцем мешкання ОСОБА_3 , а саме за адресою: АДРЕСА_1 , в присутності понятих на території домоволодіння, а саме гаражу виявлено та вилучено п`ять зіп-пакетів з невідомою речовиною рослинного походження, сіро-зеленого кольору, які згідно з даними висновку судового експерта Запорізького НДЕКЦ МВС України №СЕ-19/108-22/5120-НЗПРАП від 07.06.2022, мають у своєму складі особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено канабіс, маса якого в перерахунку на висушену речовину, складає 57,098 г, 0,934 г, 0,931 г, 0,904 г, 0,889 г. Загальна маса виявленого особливо небезпечного наркотичного засобу, в перерахунку на висушену речовину, складає 60,756 г.
Відповідно до встановленого порядку судового розгляду кримінального провадження судом досліджено визначений обсяг доказів, а саме, надані стороною обвинувачення письмові докази, зокрема, матеріали, які характеризують особу обвинуваченого, а також здійснено допит свідків сторони обвинувачення: ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , свідка сторони захисту: ОСОБА_9 , досліджено речові докази (предмет кримінального правопорушення).
Пунктом 2 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку. Вказане положення становить підґрунтя для регламентації цього принципу в національному законодавстві.
Згідно із ч.1 ст.62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.
Зазначений конституційний принцип презумпції невинуватості закріплено приписами ч.2 ст.2 КК України, а також відображено у кримінальному процесуальному законі (ст.7, ч.1 ст.17 КПК України). Отже, згідно з чинним законодавством винуватість особи може бути встановлено лише обвинувальним вироком суду.
Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Обвинувальний вирок може бути ухвалений судом лише в тому випадку, коли вина обвинуваченої особи доведена поза розумним сумнівом.
Для дотримання стандарту доведення поза розумним сумнівом недостатньо, щоб версія обвинувачення була лише більш вірогідною за версію захисту. Так, будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення, має бути спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів.
Тобто, дотримуючись засади змагальності та виконуючи свій професійний обов`язок, передбачений ст.92 КПК України, обвинувачення має довести перед судом за допомогою належних, допустимих та достовірних доказів, що існує єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити факти, встановлені в суді, а саме ? винуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення, щодо якого їй пред`явлено обвинувачення.
Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розуміння пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був учинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину.
За приписами ст.94 КПК України суд під час прийняття відповідного процесуального рішення за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, повинен оцінювати кожний доказ із точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів із точки зору їх достатності та взаємозв`язку. Жоден доказ не має наперед встановленої сили.
За змістом ст.2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу, і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Статтями 22,26КПК Українизакріплено засадизмагальності сторіні диспозитивності.За змістомвказаних засадкримінальне провадженняздійснюється наоснові змагальності,що передбачаєсамостійне обстоюваннястороною обвинуваченняі стороноюзахисту їхніхправових позицій,прав,свобод ізаконних інтересівзасобами,передбаченими цимКодексом.Сторони кримінальногопровадження маютьрівні правана збираннята поданнядо судуречей,документів,інших доказів,клопотань,скарг,а такожна реалізаціюінших процесуальнихправ,передбачених цимКодексом. Сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом.
Разом з цим, суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.
Відповідно до вимог п.2 ч.3 ст.374 КПК України у разі визнання особи винуватою, у вироку зазначається формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, із зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків кримінального правопорушення, форми вини і мотивів кримінального правопорушення; статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений; докази на підтвердження встановлених судом обставин, а також мотиви неврахування окремих доказів.
Відповідно до ст.91 КПК України, у кримінальному провадженні підлягають доказуванню, зокрема, подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення; вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат; обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом`якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження; обставини, що є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності або покарання.
Так, дослідивши визначений обсяг доказів та надавши їм належну оцінку, вислухавши покази свідків, суд вважає, що винуватість ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення (проступку) при вище викладених обставинах повністю доведена, а дії обвинуваченого суд кваліфікує за ч.1 ст.309 КК України, як незаконне придбання та зберігання наркотичних засобів без мети збуту.
Під час судового розгляду обвинувачений ОСОБА_3 відмовився від надання показань, скориставшись своїм правом, передбаченим ст.63 Конституції України, ст.42 КПК України. Проте його винуватість у інкримінованому правопорушенні підтверджується у сукупності такими доказами, які визнаються судом належними, достатніми та допустимими, тобто, відповідають визначеним законом критеріям.
Згідно з витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 26.07.2022, 29.05.2022 біля буд. АДРЕСА_2 виявлено ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у якого при собі виявлено речовину, схожу на наркотичну (запис ЄО №9300 від 29.05.2023), дата та час внесення відомостей до реєстру 29.05.2022 о 23-16 годині.
За даними рапорта слідчого СВ ВП №1 Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_10 від 30.05.2022, - 29.05.2022, під час відпрацювання ЄО N9300, слідчим здійснено виїзд в складі СОГ. В ході відпрацювання вказаного виклику проведено огляд місця події, а саме ділянки місцевості біля будинку АДРЕСА_2 . В ході опитування та усної розмови ОСОБА_3 пояснив, що за адресою мешкання, а саме: АДРЕСА_1 , він також зберігає наркотичні речовини.
Згідно з копією протокола огляду місця події, складеного в період з 29.05.2022 з 23-26 години до 30.05.2022 до 00-18 години, засвідченою дізнавачем ОСОБА_11 , слідчим СВ ВП №1 Запорізького РУП ОСОБА_12 , за участі понятих, спеціаліста, ОСОБА_3 , підтверджені обставини, викладені в наведеному вище рапорті, що стало підставою для звернення органу досудового розслідування, за погодженням з процесуальним керівником, з клопотанням про надання дозволу на проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_3 . Під час слідчої дії вилучено, зокрема, мобільний телефон «Iphone» фіолетового кольору в чорному чохлі. Зауважень під час слідчої дії не було.
Відповідно до ухвали слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя у справі №335/2844/22, пр.1-кс/335/1327/2022 від 01.06.2022 клопотання про арешт майна задоволено частково, постановлено накласти арешт на майно, зокрема, мобільний телефон «Iphone 11» в корпусі фіолетового кольору з чорним чохлом. За змістом ухвали власник майна ОСОБА_3 не заперечував проти задоволення клопотання, надав відповідну заяву (веб-посилання на текст судового рішення в ЄДРСР: ІНФОРМАЦІЯ_2 Дані про апеляційні оскарження відсутні.
Вказаний мобільний телефон, вилучений під час огляду місця події, став предметом огляду (31.05.2022 з 12-10 години до 12-40 години), що підтверджено засвідченою копією протокола, складеного 31.05.2022 слідчим СВ ВП №1 Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_12 за участі понятих, засвідчений підписами учасників слідчої дії. За даними протокола, під час огляду додатку «Telegram» виявлено чат з ботом « ІНФОРМАЦІЯ_3 », при вході до чату виявлено посилання до сайту ІНФОРМАЦІЯ_3 , зайшовши на який виявлено написи на сторінці « ІНФОРМАЦІЯ_3 » та російською мовою: «Выберите город для покупки закладок Киев Днепр Запорожье Сумы Вакансии». Протокол проілюстрований фотознімками. Зазначений доказ свідчить на користь підтвердження факту придбання ОСОБА_3 наркотичного засобу, який користувався застосунком, є хоча і непрямим доказом, але на переконання суду має безпосереднє значення для кримінального провадження.
Відповідно до засвідченої копії постанови слідчого СВ ВП №1 Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_13 від 31.05.2022 даний мобільний телефон визнано речовим доказом у даному кримінальному провадженні, передано до камери зберігання ВП №1 Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області.
Відповідно до ухвали слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя у справі №335/2844/22, пр.1-кс/335/1326/2022 від 30.05.2022, яка набрала законної сили 30.05.2022, клопотання слідчого СВ ВП №1 ЗРУП ГУНП у Запорізькій області ОСОБА_6 про проведення обшуку задоволено, надано дозвіл на проведення обшуку будинку, інших будівель та споруд, що знаходяться на земельній ділянці, за адресою: АДРЕСА_1 , з метою виявлення та вилучення: наркотичних засобів, психотропних речовин, а також інших предметів і документів, що мають значення для розслідування вказаного кримінального правопорушення. Строк дії ухвали визначено до 30.06.2022 включно (веб-посилання на текст судового рішення в ЄДРСР: ІНФОРМАЦІЯ_4 ).
На примірнику ухвали, яка надана прокурором для дослідження під час розгляду провадження, засвідченого печаткою суду та підписом судді, є запис про отримання копії ОСОБА_3 із його підписом, що не спростовувалось стороною захисту, як і участь вказаної особи під час слідчої дії (обшуку).
Так, за даними протокола обшуку від 30.05.2023 (проведений 30.05.2022 в період часу з 14-05 години до 15-05 години на території домоволодіння АДРЕСА_1 ), складеного слідчим СВ ВП №1 Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_12 , за участі понятих ОСОБА_7 , ОСОБА_14 , ОСОБА_3 , із фіксацією слідчої дії на відеокамеру, на пропозицію видати наркотичні засоби та психотропні речовини ОСОБА_3 заявив, що має в гаражі наркотичну речовину «маріхуану», після чого добровільно видав з гаражу п`ять прозорих зіп-пакетів з невідомою речовиною рослинного походження зеленого кольору, які вилучено та упаковано до паперового конверту. Протокол засвідчений підписами слідчого, понятих, ОСОБА_3 , який отримав його копію, зауважень не надходило. Вказані обставини не спростовувались й під час судового розгляду.
Вилучені п`ять прозорих зіп-пакетів з невідомою речовиною рослинного походження зеленого кольору, упаковані до паперового конверті відповідно до постанови слідчого СВ ВП №1 Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_13 від 30.05.2022 визнані речовими доказами та стали предметом експертного дослідження.
Так, за даними висновка експерта за результатами судової хімічної експертизи (висновок №СЕ-19/108-22/5120-НЗПРАП від 07.06.2022), проведеної на підставі постанови слідчого СВ ВП №1 Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_13 від 31.05.2023, наданий матеріал рослинного походження сіро-зеленого кольору в п`яти полімерних зіп-пакетах є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено канабіс, маса якого в перерахунку на висушену речовину, складає 57,098 г, 0,934 г, 0,931 г, 0,904 г, 0,889 г. Загальна маса виявленого канабісу в перерахунку на висушену речовину складає 60,756 г.
Суд зауважує, що як у постанові слідчого, так і у висновку експерта, крім викладення обставин проведеного 30.05.2022 за адресою проживання ОСОБА_3 обшуку викладено й обставини, що не мають відношення до даної справи, на що вказує адреса: АДРЕСА_3 у мотивувальній частині постанови слідчого від 31.05.2022 та останній абзац висновку експерта на 1 аркуші).
Разом з цим, відповідно до супровідного листа, для проведення експертизи скеровано разом зі постановою саме паперовий конверт із п`ятьма прозорими зіп-пакетами з невідомою речовиною рослинного походження зеленого кольору (вих.№ від 31.05.2022), що видно й за даними висновку експерта (абзац 2 висновку, 1 аркуш, зворотній бік).
Крім того, згідно з фотозображеннями паперового конверта, які наведені у дослідницькій частині висновка, на конверті, що стал предметом судової хімічної експертизи, міститься пояснювальний напис: «30.05.2022, обшук, номер даного провадження, адреса: АДРЕСА_1 , п`ять прозорих зіп-пакетів з невідомою речовиною рослинного походження зеленого кольору», конверт містить маркування із номером висновка та печатку, підписи учасників слідчої дії, цілісність пакування не порушена, як констатовано експертом.
Зазначені відомості перевірені судом під час дослідження речових доказів наркотичних засобів, у п`яти зіп-пакетах, які надані прокурором під час розгляду справи. Так само судом перевірено загальний вигляд пакування об`єктів дослідження після проведення експертизи (у порівнянні із зображенням, наведеним у висновку).
Спец-пакет №2827426 з об`єктами дослідження (5 прозорих зіп-пакетів з канабісом, загальною вагою в перерахунку на висушену речовину 60,756 г) згідно з постановою слідчого СВ ВП №1 Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_13 від 08.06.2022 визнаний речовими доказами, переданий до камери зберігання ВП №1 Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області.
Судом під час судового розгляду допитано свідка ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , який показав суду, що наприкінці травня 2022 року, у першій половині дня або в обід (точного часу не пам`ятає), коли він із іншим свідком (його дівчиною) був по вул. Яценка біля свого будинку, співробітники поліції запропонували стати понятими, на що вони погодились. До місця обшуку (в районі Тепличного комбінату) вони прямували на транспортному засобу, в якому також перебував ОСОБА_3 та співробітник поліції. До кримінальної відповідальності ОСОБА_7 не притягувався.
Під час обшуку, як показав свідок, учасники слідчої дії зайшли до домоволодіння, точної адреси якого він не пам`ятає, через гараж. В гаражі, перебуваючи біля дивану, обвинувачений дістав тубус, ймовірно від пляшки з коньяком, в якому була речовина зеленого кольору у пакетиках, приблизно 10 од., але точної кількості свідок не може зазначити. Після цього учасники попрямували на кухню, розташовану у будинку. Бабусю ОСОБА_3 свідок бачив у будинку, проте вона під час обшуку присутня не була. Виявлена речовина була упакована у конверт, протокол слідчої дії проголошувався учасникам, свідок підписував і протокол, і конверт із речовим доказом. Здійснювався відеозапис слідчої дії. Обшук тривав не більше 2 годин.
Крім того, під час розгляду справи судом здійснено допит свідка ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , яка показала, що разом з чоловіком в день обшуку, точної дати не пам`ятає, але наприкінці травня 2022 року, в світлий час доби, перебувала по АДРЕСА_4 , де працівники поліції запропонували їм стати понятими, на що вони погодились. В машині, коли вони прямували до місця обшуку були 1 чи 2 співробітника поліції, обвинувачений. Обшук проводився у будинку на території Шевченківського району в районі Тепличного, скоріше за все пообіді. Здійснювався відеозапис слідчої дії. Вони з чоловіком представились, їм роз`яснили права. Всі учасники слідчої дії разом підішли до гаражу, який відкрив обвинувачений. В тубусі, який був дещо прихований, виявлено речовину сіро-зеленого кольору, що була розфасована у прозорі пакети, після вилучення упакована слідчим до конверту, який опечатаний. Кількість зіп-пакетів свідок не пам`ятає, але більше, ніж один. Потім вони пройшли до будинку, там була жінка похилого віку, якій показали документи щодо обшуку. Свідок показала, що дійсно підписувала протокол слідчої дії та паперовий конверт із речовим доказом, наголосила, що під час обшуку бачила весь хід слідчої дії, слідчий все коментував, все було зрозумілим для неї. Обшук тривав приблизно 1 годину, після чого їх із іншим понятим відвезли додому. Раніше у якості понятої ОСОБА_8 не задіювалась.
Суд звертає увагу, що з навних показів не встановлено суперечностей показань свідків щодо порядку їх запрошення до участі слідчої дії, як про це стверджувала сторона захисту. Кількість вилучених зіп-пакетів чітко видна на відеозаписі, вони належним чином упаковані та опечатані та згодом досліджені експертом.
Доводи захисника про те, що слідчий, поняті, ОСОБА_3 разом прямували до суду з метою отримання ухвали про надання дозволу на проведення обшуку належними та допустимими доказами не підтверджені. Сам по собі факт спільного прямування до місця проведення обшуку не свідчить на користь доводів сторони захисту про незаконне затримання ОСОБА_3 .
Дії працівників поліції під час досудового розслідування стороною захисту не оскаржувались. Крім того, суд зауважує, що свідки (поняті) не повідомили про наявність ознак затримання ОСОБА_3 , застосування будь-якого примусу до нього. ОСОБА_3 брав безпосередню участь під час слідчої дії, як видно з відеозапису, поводився спокійно, без ознак хвилювання, не перебував у кайданках, а його особистий обшук не проводився, як і під час огляду місця події, наведеного вище.
Втім, сторона захисту мала можливість та достатній час для поставлення всіх необхідних запитань свідкам задля доведення своїх тверджень, натомість про відвідування суду на шляху до місця проведення слідчої дії свідки в своїх показах не повідомляли.
На переконання суду, з урахуванням часу проведення обшуку, свідчення ОСОБА_7 та ОСОБА_15 були достатньо повними та чіткими, відображають суттєві дані щодо виявлення наркотичних засобів у приміщенні гаражу та не викликають у суду розумних сумнівів, при цьому, один зі свідків чітком зазначив про їх видачу власне ОСОБА_3 .
Відповідно до матеріалів кримінального провадження встановлено, що постановою прокурора Вознесенівської окружної прокуратури ОСОБА_16 від 01.07.2022 змінено правову кваліфікацію кримінального правопорушення у даному провадженні з ч.2 ст.309 КК України на ч.1 ст.309 КК України, про що постановлено внести відомості до ЄДРСР.
Крім того, згідно з постановою прокурора Вознесенівської окружної прокуратури ОСОБА_16 від 01.07.2022 у даному кримінальному провадженні, оскільки вчинення правопорушення 30.05.2022 мало місце на території Шевченківського району м.Запоріжжя, згідно зі ст.36, 216, 218 КПК України визначено місце проведення досудового розслідування за СД ВП №3 Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області.
Після чого, відповідно до постанов прокурора Шевченківської окружної прокуратури ОСОБА_4 , винесених 01.09.2022 у даному провадженні, з матеріалів провадження виділено в окреме провадження оригінали та копії доказів згідно з наведеним переліком (щодо епізода від 29.05.2022 за адресою: АДРЕСА_2 ) та передано матеріали кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за №12022087080000588 від 01.09.2022 за підслідністю до ВП №1 Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області, зокрема, докази, що стосуються огляду місця події 29.05.2022 тощо.
06.09.2022 дізнавачем СД ВП №3 Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_11 проведено огляд предмета (протокол від 06.09.2022 з 10-40 години по 11-35 годину) компакт-диска для лазерних систем зчитування з відеозаписом обшуку по АДРЕСА_1 . Даний диск відповідно до постанови дізнавача СД ВП №3 Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_11 від 06.09.2022 визнаний речовим доказом та долучений до матеріалів кримінального провадження.
Фактично цей відеозапис на компакт-диску є додатком до протоколу обшуку та його невід`ємною складовою,не є речовим доказом у розумінні положеньст.98КПК України, не дивлячись на винесення відповідної постанови дізнавача, тому належна оцінка фактичних даних, які відображені на даному носії інформації надана судом саме за наслідками його безпосереднього дослідження як процесуального джерела доказів.
Так, судом відтворено даний відеозапис на компакт-диску, запис якого здійснений 14.06.2022, відповідно до даних якого слідча дія розпочалась біля домоволодіння за місцем мешкання обвинуваченого, де були присутні двоє понятих, слідчий, ОСОБА_3 , якому вручено копію ухвали слідчого судді про надання дозволу на проведення обшуку, що узгоджено із примірником (копією) ухвали, наявним у матеріалах справи.
Слідчий встановив особи присутніх, роз`яснив права ОСОБА_3 та понятим, повідомив, яким технічним засобом здійснюється відеофіксація слідчої дії. О 08-58 (таймінг запису) ОСОБА_3 на запитання слідчого погодився видати наркотичний засіб «маріхуану», повідомивши, де його зберігає для власного споживання після придбання через магазин. Після цього ОСОБА_3 відкрив ворота гаражу за допомогою ключів, де біля дивану дістав коробку циліндричної форми жовтого кольору, в якій знаходились п`ять зіп-пакетів із речовиною зеленого кольору рослинного походження (10:22), один з яких за розмірами значно більше за інші. Вказані зіп-пакети опечатані слідчим у паперовий конверт. На 12:19 годині запису звертає на себе увагу розташування біля дивану порожніх цигарок в попільниці, що свідчить саме на користь мотиву обвинуваченого щодо зберігання наркотичних засобів для власного споживання.
Протокол обшуку складений в приміщенні кухні будинку за вказаною вище адресою, в присутності понятих, двері до будинку, через які у приміщення заходили учасники слідчої дії, на замок замкнуті не були.
Наприкінці відеозапису ОСОБА_3 та інші учасники зауважень та доповнень не мали, зміст протокола є для них зрозумілим, як вони пояснили на запитання слідчого. Учасники слідчої дії засвідчили своїми підписами протокол, а також конверт із вилученими зіп-пакетами із речовиною, що також відображено на відеозаписі.
Присутності баби ОСОБА_3 ОСОБА_9 відповідно до даних відеозапису судом не встановлено. Проте, про дані обставини повідомляли допитані свідкі сторони обвинувачення і захисту (власне ОСОБА_9 ).
Твердження сторони захисту щодо недопустимості протокола обшуку від 30.05.2022 з підстав незазначення у ньому як учасника ОСОБА_9 суд відхиляє, адже з відеозапису та показів свідків встановлено, що вона не брала безпосередньої участі в ній.
За змістом ч.1, п.3 ч.3 ст.104 КПК України у випадках, передбачених цим Кодексом, хід і результати проведення процесуальної дії фіксуються у протоколі. Вступна частина протокола повинна містити відомості про, зокрема, всіх осіб, які присутні під час проведення процесуальної дії (прізвища, імена, по батькові, дати народження, місця проживання). Так, ОСОБА_9 не надавала пояснень, не заявляла клопотань, взагалі не перебувала у приміщенні гаражу, де виявлені та вилучені наркотичні засоби, а також під час складання та оголошення протокола.
Відповідно, як передбачено ч.5 ст.104 КПК України, протокол підписують усі учасники, які брали участь у проведенні процесуальної дії. Не зафіксовано за змістом протокола та відеозапису й факт відмови від його підписання будь-кого з безпосередніх учасників слідчої дії.
Свідок ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , допитана за клопотанням сторони захисту, показала суду, що мешкає разом із онуком ОСОБА_3 у буд. АДРЕСА_1 . Батьки онука постійно перебувають поза межами м.Запоріжжя. Одного дня під час воєнного стану онук не повернувся додому, на мобільні виклики не відповідав, телефон був вимкнений. Дату свідок не показала. ОСОБА_9 пояснила, що на наступний день вона почула, як відчиняються двері будинку, зраділа, що це онук, але побачила двох незнайомих чоловіків, які відчинили двері за допомогою ключа. Хто саме відчиняв двері зовні не бачила. Співробітники показали їй свої посвідчення, оббігли весь будинок, також були присутні поняті. Протокол складали на кухні, вона в цей час перебувала у будинку. Свідку показали ордер на обшук, повідомили, що буде відеозйомка, її речей не вилучали. Обшук проходив приблизно протягом 3 годин. Також свідок показала, що ОСОБА_17 , а потім і працівник поліції сказали їй, що йому потрібні гроші, хто саме казав не пам`ятає. Про наркотики їй онук нічого не повідомляв, про його затримання також.
Свідок не зазначила, що була присутня під час виявлення наркотичного засобу. Крім того, плуталась у свідченнях щодо хронології та відповідях на запитання суду.
Суд не приймає свідчення ОСОБА_9 з приводу того, що двері до будинку відчинили працівники поліції за допомогою ключа. Зазначені відомості спростовуються відеозаписом до протокола обшуку, з якого видно, що приміщення гаражу відчинив власне ОСОБА_3 , а двері до будинку не були замкнені на замок, відповідно, учасники слідчої дії не застосовували ключі з метою їх відкриття. Слушним є зауваження прокурора з приводу того, що вочевидь свідок не могла бачити, хто перебуває з іншого боку дверей і, в будь-якому разі, ця обставина не може мати значення для доведеності факту виявлення особливо небезпечного наркотичного засобу у приміщенні гаражу на території домоволодіння АДРЕСА_1 .
Щодо тверджень захисника у промові, проголошеній під час судових дебатів, з приводу того, що ОСОБА_3 знаходився в службовому автомобілі, та разом з понятими та працівниками поліції прослідував до місця проведення обшуку, що видно з показів ОСОБА_9 , вказаний свідок таких показань не давала.
Разом з цим, відсутність вдома ОСОБА_3 напередодні обшуку не свідчить про його фактичне та незаконне затримання особи.
Так, за даними протокола огляду місця події, складеного в період з 29.05.2022 з 23-26 години до 30.05.2022 до 00-18 години ОСОБА_3 був учасником слідчої дії. Місце його подальшого перебування в жодний спосіб не підтверджено.
За даними відповіді начальника ВП №1 Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_18 від 10.03.2023 на адвокатський запит адвоката ОСОБА_5 від 09.03.2023, згідно з записом у журналі обліку доставлених, відвідувачів та запрошених до ВП №1 Запорізького РУП ОСОБА_3 29.05.2022 не перебував у відділі поліції, 30.05.2023 перебував з 15-47 години в межах даного кримінального провадження, тобто, після проведення обшуку (проведений 30.05.2022 в перід часу з 14-05 години до 15-05 години). Згідно з відповіддю протокол затримання не складався.
За приписами ст. 209 КПК України, особа є затриманою з моменту, коли вона силою або через підкорення наказу змушена залишатися поряд із уповноваженою службовою особою чи в приміщенні, визначеному уповноваженою службовою особою. Таких даних матеріали провадження не містять.
Таким чином доводи сторони захисту щодо незаконного затримання ОСОБА_3 не знаходять свого підтвердження, власне перебування особи у відділі поліції для надання пояснень, участі в процесуальних діях не свідчить про факт затримання. Відповідно, суд не приймає й твердження сторони захисту щодо порушення строку вручення повідомлення про підозру ОСОБА_3 16.09.2022 (реєстр матеріалів, доданих до обвинувального акта).
На користь висновків суду щодо підтвердження ОСОБА_3 факту придбання особливо небезпечного наркотичного засобу, за невстановлених обставин, свідчить об`єктивне доведення стороною обвинувачення того факту, що ОСОБА_3 під час обшуку добровільно вказав на місце його знаходження, а саме у гаражі домоволодіння, в якому мешкає лише вдвох із бабусею, що встановлено зі свідчень ОСОБА_9 , тобто, достеменно знав місце зберігання предмета кримінального правопорушення, зберігав його до проведення обшуку 30.05.2022. Виявлення особливо небезпечного наркотичного засобу, на переконання суду, дозволило уникнути низки шкідливих наслідків, до яких може призвести вживання зазначених засобів.
Хоча обставини огляду місця події 29.05.2022 є предметом іншого провадження, матеріали якого були виділені на підставі постанови прокурора, як про це зазначено вище. Проте, згідно з протоколом огляду, засвідчена копія якого досліджена судом, від 29.05.2022, та ухвалою слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя у справі №335/2844/22, пр.1-кс/335/1327/2022 від 01.06.2022 про арешт майна у ході огляду біля ОСОБА_3 виявлено автомобіль «Mercedes Benz A 160» у кузові сірого кольору, д.н.з. НОМЕР_1 , який використовувався ним для перевезення та розповсюдження наркотичних засобів. Разом з цим в частині накладення арешту на автомобіль «Mercedes Benz A 160» у кузові сірого кольору, д.н.з. НОМЕР_1 ; ключі та техпаспорт автомобіля «Mercedes Benz A 160, слідчий суддя відмовив, оскільки зазначені предмети не відповідють критеріям, передбаченим ст.98 КПК України, так як не містять ознак кримінального правопорушення та слідчим не доведено необхідність такого арешту.
В матеріалах справи наявна копія свідоцтва про реєстрацію зазначеного транспортного засобу НОМЕР_2 від 18.09.2021, належного ОСОБА_19 , адреса: АДРЕСА_1 . Зазначене, на переконання суду, свідчить на користь постійного користування ОСОБА_3 гаражом у домоволодінні за місцем проживання позаяк він користувався вказаним транспортним засобом. Разом з цим, суд виключає із формулювання обвинувачення вказівку на дату придбання особливо небезпечного наркотичного засобу - канабісу 25.05.2022 за відсутності достатніх даних про дату вчинення проступку, що не впливає на висновки суду щодо доведеності події кримінального правопорушення.
Суд зауважує, що на орган досудового розслідування покладено обов`язок надати сторонам майбутнього судового розгляду безперешкодно реалізувати їх можливість ознайомитися із речовими доказами (у разі виявлення ними бажання), однак він не зобов`язаний здійснювати таке ознайомлення в обов`язковому порядку за відсутності ініціативи сторони (постанова Верховного Суду від 12 березня 2020 року у справі № 688/2831/17, пр.№ 51-6064 км 18).
Так, речові докази (предмет правопорушення) були досліджені судом, за участі сторони захисту, а достовірних даних про те, що стороною обвинувачення порушено положення ст.290 КПК України не встановлено. На стадії надання доступу до матеріалів досудового розслідування, які були в розпорядженні сторони обвинувачення вже був залучений захисник (з 14.09.2022), тобто, до складання та вручення повідомлення про підозру (16.09.2022) ОСОБА_3 та виконання вимог ст.290 КПК України (16.09.2022), який, відповідно, мав змогу письмово заявляти клопотання, висловлювати заперечення у відповідній формі в залежності від процесуальної стадії, оскаржувати бездіяльність дізнавача й прокурора відповідно до ст.303 КПК України, натомість відповідним правом не скористався.
Додатково суд зауважує, що 24.01.2023 захисник заявив клопотання про надання часу для ознайомлення із наданими прокурорм доказами, після чого на доводах, висловлених під час підготового судового засідання не наголошував, заперечень щодо переліку доказів у порівнянні із наданими для ознайомлення стороні захисту по завершенню досудового розслідування не подавав.
За приписами ч.1,4 ст.95 КПК України показання - це відомості, які надаються в усній або письмовій формі під час допиту підозрюваним, обвинуваченим, свідком, потерпілим, експертом щодо відомих їм обставин у кримінальному провадженні, що мають значення для цього кримінального провадження. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, крім порядку отримання показань, визначеного ст.615 цього Кодексу.
Так, пояснення, надані ОСОБА_3 під час проведення слідчих дій суд не аналізує, крім того, на вказаний час статусу підозрюваного особа не набула. Власне участь особи без статусу підозрюваного під час обшуку чинному законодавству не суперечить, особистий обшук особи не проводився. За даними відеозапису ОСОБА_3 вільно відповідає на запитання, йому роз`яснені процесуальні права, клопотань він не заявляв, зокрема, про залучення захисника.
В даному кримінальному провадженні ані обвинувачений, ані захисник не звертались до компетентних органів з приводу застосування до ОСОБА_3 сили чи тиску з боку правоохоронних органів, або іншим чином інформували державні органи про таке поводження, або незаконне затримання. Посилання захисника на те, що поза волею ОСОБА_3 його утримували співробітники правоохоронних органів не містять достатньої інформації, яку можна було б перевірити. Ці посилання скасовані даними відповіді на запит захисника, яку адвокат ОСОБА_5 надав до суду. За таких обставин суд не може вважати, що захисник достатньою мірою обґрунтував свої твердження, а наведену позицію сторони захисту суд вважає засобом уникнення відповідальності ОСОБА_3 .
Порушення права на захист на стадії досудового розслідування, про яке стверджував захисник під час підготовчого засідання, суд не вважає підтвердженим, адже відповідно до положень ст.52 КПК України в даному випадку участь захисника не є обов`язковою.
Судом здійснювалось заходи щодо встановлення місцезнаходження інших свідків, а також їх виклики до суду (шляхом надіслання смс-повідомлень, судових повісток засобами поштового зв`язку (за відомими спочатку та уточненими адресами). Крім того, судом здійснено надіслання запитів до ІНФОРМАЦІЯ_8 щодо перебування вказаних свідків на військовій службі, до Департаменту реєстрації Харківської міської ради щодо адреси реєстрації одного зі свідків: отримано витяги з реєстру територіальної громади м.Запоріжжя щодо реєстрації місця проживання інших свідків. Інших клопотань стороною захисту для забезпечення їх явки не заявлено.
Свідки ОСОБА_20 , ОСОБА_21 були понятими під час слідчої дії огляду місця події, матеріали щодо даного епізоду виділені в окреме провадження, як це встановлено вище. Свідки ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , допитані під час досудового розслідування також відносно події, яка мала місце 29.05.2022, що стало підставою для відмови прокурора від їх допиту. Так, постановою прокурора Шевченківської окружної прокуратури ОСОБА_4 , винесеною 01.09.2022 у даному провадженні, як про це вже зазначав суд, з матеріалів провадження виділено в окреме провадження оригінали протоколів (із технічними помилками написання прізвищ) ОСОБА_24 , ОСОБА_22 , ОСОБА_21 , ОСОБА_23 . Від здійснення допиту даних свідків відмовилась під час судового розгляду і сторона захисту (про що також вказано в промові захисника, проголошеній під час судових дебатів).
Щодо твердження сторони захисту про недопустимість доказів даних, зазначених у протоколі обшуку і у всіх похідних від цього доказах через порушення процедури отримання дозволу на обшук суд зауважує наступне.
Держава Україна взяла на себе зобов`язання гарантувати кожному, хто перебуває під її юрисдикцією, права і свободи, визначені в Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року та Протоколах до неї. Вказана гарантія реалізується шляхом урахування норм Конвенції та практики Європейського суду з прав людини в національному праві. Зокрема, з огляду на ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року №3477-IV суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику ЄСПЛ як джерело права.
Доктрина «плодів отруйного дерева» (Fruit of the Poisonous Tree) була сформована у судовій практиці США. Також, доктрина «плодів отруйного дерева» знайшла своє втілення у практиці ЄСПЛ, зокрема у справах «Gafgen v. Germany», «Teixeira de Castro v. Portugal», «Шабельник проти України (№2)», «Балицький проти України», «Нечипорук і Йонкало проти України», «Яременко проти України» (№2). Ця доктрина зводиться до того, що, якщо доказове «дерево» є отруйним, то те ж саме стосується і його «плода». Тобто, якщо джерело доказів є недопустимим, всі інші дані, одержані з його допомогою, будуть такими ж. Зазначена доктрина передбачає оцінку не лише кожного засобу доказування автономно, а і всього ланцюга безпосередньо пов`язаних між собою доказів, з яких одні випливають з інших та є похідними від них. Критерієм віднесення доказів до «плодів отруйного дерева» є наявність достатніх підстав вважати, що відповідні відомості не були б отримані за відсутності інформації, одержаної незаконним шляхом. Застосування доктрини «плодів отруйного дерева» вимагає здійснення логічних операцій щодо встановлення джерела походження інформації, завдяки якій було здобуто кожен доказ, яким обґрунтовується судове рішення. Крім того, доктрина заборони використання «плодів отруйного дерева» знайшла своє втілення й у ч. 1 ст. 87 КПК. Так, недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті з істотним порушенням прав та свобод людини.
Згідно п. 6 ч. 1 ст. 7, ст. 13 КПК України недоторканність житла чи іншого володіння особи належить до загальних засад кримінального провадження.
Ніхто не має права проникнути до житла чи іншого володіння особи з будь-якою метою, інакше як лише за добровільною згодою особи, яка ними володіє, або на підставі ухвали слідчого судді, крім випадків, установлених ч. 3 ст. 233 КПК України (ч. 1 ст. 233 КПК України).
Судом встановлено, що обшук, проведений 30.05.2022, дозволений ухвалою слідчого судді, як про це зазначено вище. Зі змісту ухвали слідчий клопотання підтримав, про що надав відповідну заяву.
За клопотанням захисника судом в порядку ст. 163 КПК України під час судового розгляду судом постановлено ухвали про надання дозволу на тимчасовий доступ захисника до матеріалів справи №335/2844/22, пр.1-кс/335/1326/2022, які перебувають у володінні Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя (від 14.08.2023 та 05.12.2023).
Згідно з відповіддю на судову повістку для розгляду клопотання про надання тимчасового доступу від 12.06.2023, заступник керівника Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя листом від 13.06.2023 повідомив, що згідно з матеріалами провадження 1-кс/335/1326/2022 у зв`язку з неприбуттям в судове засідання всіх учасників справи, фіксація судового засідання не проводилась, журнал судового засідання та диск відсутні.
Згідно з наявним описом у судовій справі №335/2844/22 за підписом судді та секретаря судового засідання (у засвідченій копії), в матеріалах міститься довідка від 30.05.2022 перед ухвалою суду. Крім того, згідно з наявними копіями матеріалів даної справи слідчий Дулов 30.05.2024 на ім`я судді ОСОБА_25 подав заяву про розгляд клопотання про проведення обшуку у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №12022082060000548 у його відсутність, без проведення фіксації судового процесу. Клопотання підтримує в повному обсязі. Згідно з довідкою секретаря судового засідання від 30.05.2022 у зв`язку із неприбуттям в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, на підставі ч.4 ст.107 КПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Пунктом 4 частиною 3 статті 87 КПК України передбачено, що одними з недопустимих доказів є також доказі, що були отримані під час виконання ухвали про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи, якщо така ухвала винесена слідчим суддею без проведення повної технічної фіксації засідання.
Попри те, що кримінальний процесуальний закон не визначає критеріїв допустимості доказів у контексті реалізації приписів ст. 86 КПК України, вони визначені в доктрині кримінального процесуального права: одержання фактичних даних із належного процесуального джерела; одержання фактичних даних належним суб`єктом; одержання фактичних даних у належному процесуальному порядку; належне оформлення джерела фактичних даних.
Для суду є аксіомою, що правові норми створюються з певною метою, відповідно, мають застосовуватися і тлумачитись саме із врахуванням такої мети, тобто, того результату, який, за задумом законодавця, повинен бути досягнутий внаслідок реалізації такої норми.
Так, суд не може дійти висновку про недопустимість доказів, отриманих під час виконання ухвали про дозвіл на обшук внаслідок непроведення повної технічної фіксації засідання, оскільки слідчим мав право на подання клопотання про здійснення розгляду справи за його відсутності, надавши всі необхідні на його думку докази до клопотання, а норма ч.4 ст.107 КПК України в разі неявки учасників справи дозволяє суду відходити від загального принципу здійснення повного фіксування судового процесу.
Відповідно до ч.1 ст.107 КПК України рішення про фіксацію процесуальної дії за допомогою технічних засобів під час досудового розслідування приймає особа, яка проводить відповідну процесуальну дію.
Так, слідчий висловив свою позицію щодо клопотання на користь його підтримки у власній заяві від 30.05.2022, а обов`язковості участі слідчого та прокурора норма ч.1 ст.234 КПК України не передбачає, що на переконання суду, надавало підстави для розгляду клопотання за наявними доказами без участі сторони обвинувачення та, відповідно, використовуючи положення ч.4 ст.107 КПК України.
Разом з цим, відсутність фіксування судового процесу не свідчить про неповноту судового розгляду слідчим суддею, неповноту дослідження та порушення правил оцінки наданих доказів.
Крім того, необхідно враховувати якість доказів, отриманих внаслідок обшуку, у тому числі, чи не викликають сумніви у їх достовірності або точності ті обставини, за яких вони були отримані. Так, жодних обставин, які б ставили під сумнів добровільність процесуальної поведінки обвинуваченого під час обшуку матеріалами справи не підтверджено.
З огляду на зазначене суд, вирішуючи питання про вплив порушень порядку проведення процесуальних дій на доказове значення отриманих у їх результаті відомостей, повинен насамперед з`ясувати вплив цих порушень на ті чи інші конвенційні або конституційні права людини, зокрема встановити, наскільки процедурні недоліки "зруйнували" або звузили ці права або ж обмежили особу в можливостях їх ефективного використання (постанова ВПВС від 31 серпня 2022 року у справі № 756/10060/17).
Суд припускає, що за певних обставин відсутність звукозапису судового засідання, в якому розглядалося клопотання про надання дозволу на обшук, може стати підставою для визнання доказів, що були отримані під час виконання ухвали про дозвіл на обшук чи іншого володіння особи, недопустимими. Зокрема, в разі сумнівів, що під час судового засідання були присутні слідчий або прокурор, проте в ухвалі суду вони зазначені як сторони процесу, чи за наявності сумнівів щодо перебування клопотання на розгляді слідчого судді.
Проте відсутність фіксування судового засідання з розгляду клопотання про надання дозволу на проведення обшуку саме у зв`язку із відсутністю слідчого та прокурора не вплинули на загальну справедливість судового розгляду, не мали наслідком обмеження прав ОСОБА_3 , пов`язаних із процесом доказування (представленням та доведенням своєї правової позиції перед судом).
Про такі порушення не зазначає і сторона захисту, яка належним чином не обґрунтувала, яким чином відсутність технічного запису судового засідання розгляду слідчим суддею клопотання вплинула на фундаментальні права і свободи ОСОБА_3 , гарантовані Конвенцією, національним законодавством.
Суд, дослідивши в судовому засіданні відеозапис, на якому зафіксовано обставини проведення обшуку, встановив, що вказану слідчу дії було проведено відповідно до вимог статей 223, 234, 236 КПК України.
У сторони захисту була можливість оскаржувати достовірність доказів і опротестовувати їх використання. Відсутні й підстави вважати результати обшуку «плодами отруйного дерева», а використання їх як допустимих доказів, на переконання суду, не суперечить нормам міжнародного права й національного законодавства.
Невідповідність тим чи іншим вимогам закону нівелює доказове значення відомостей, одержаних у результаті відповідних процесуальних дій, не в будь-якому випадку, а лише в разі, якщо вона призвела до порушення прав людини і основоположних свобод або ж ставить під сумнів походження доказів, їх надійність і достовірність. Адже для прийняття законного й обґрунтованого рішення суд має отримувати максимально повну інформацію щодо обставин, які належать до предмета доказування, надаючи сторонам у змагальній процедурі достатні можливості перевірити й заперечити цю інформацію.
Виключно частинами 2 і 3 статті 87 КПК України передбачено безальтернативний обов`язок суду констатувати істотне порушення прав людини і основоположних свобод і визнати недопустимими засоби доказування.
Крім того, питання про винуватість чи невинуватість особи має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами обвинувачення і захисту доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій. Суд не може залишити без уваги ту частину доказів та встановлених на їх підставі обставин лише з тієї причини, що вони суперечать версії обвинувачення. Наявність неспростованих доказів, які свідчать про можливість іншої версії інкримінованої події, є підставою для розумного сумніву в доведеності винуватості особи. Якщо суд без достатнього обґрунтування відкидає докази, що свідчать на користь обвинуваченого, це суперечить основоположній вимозі, що сторона обвинувачення має довести висунуте обвинувачення, і одному з фундаментальних принципів кримінального права, а саме indubio pro reo. Тому, відхиляючи докази на користь обвинуваченого, суд має надати детальні і переконливі пояснення такому рішенню (постанова Верховного Суду від 29 вересня 2020 року у справі № 601/1143/16, пр.51-2996 км19).
Під час розгляду захисник також висловлював заперечення з приводу того, що прокурором долучено до справи та, відповідно, досліджено судом саме компакт-диск із відеозаписом обшуку, адже у протоколі обшуку є посилання на картку пам`яті.
Свідок ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , допитаний за клопотанням прокурора (заявленим в судовому засіданні 13.03.2023) у зв`язку із наведеними запереченнями захисника, показав суду, що відеозапис обшуку, який проводився у одноповерховому будинку з гаражем, приблизно влітку 2022 року, здійснювався на відеокамеру із флеш-носієм, вказана карта пам`яті є добовою, виділяється для проведення низки слідчих дій, після чого дані копіюються на інші носії, в залежності від їх наявності (іноді карти пам`яті, іноді компакт-диски). В даному випадку до матеріалів провадження було долучено саме компакт-диск. Враховуючи давність події, точного часу обшуку не пам`ятає. ОСОБА_3 під час обшуку чітко пояснював та надавав відповіді на запитання щодо наркотичних засобів. У слідчій дії брали участь поняті: чоловік та жінка, які приїхали з працвниками поліції. ОСОБА_3 під час досудового розслідування не затримувався.
Крім того, свідок наголосив, що первісно прибув на виклик, зареєстрований на гарячій лінії «102» на територію Вознесенівського району м.Запоріжжя біля заброшеної військової частини. Виклик здійснили військові, які вважали, що ОСОБА_3 робить закладки наркотичних засобів. У ОСОБА_3 було вилучено речовину рослинного походження, крім того, інша ділянка місцевості, де була вилучена речовина, була вказана співробітникам поліції власне ОСОБА_3 . Чи надавав ОСОБА_3 в день обшуку пояснення у відділі поліції свідок не пам`ятає. Проте, був вилучений його мобільний телефон.
Свідок підтвердив, що звертався до слідчого судді із клопотаннмя про проведення обшуку. Бабуся ОСОБА_3 перебувала у домоволодінні, але до слідчої дії відношення не мала, участі не приймала.
Так, враховуючи доводи сторони захисту, суд зауважує, що додатками до протоколів можуть бути технічні носії інформації, про які не зазначено у даних протоколах, адже при фіксації слідчої дії застосовуються саме первинні носії інформації, що не спростовує допустимості цих доказів. У постанові об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 29 березня 2021 року у справі №554/5090/16-к, пр.№ 51-1878кмо21 наведено правила оцінки електронного доказу на предмет його допустимості.
У ч.3 ст.99 КПК законодавець визначив, що оригіналом документа є сам документ, а оригіналом електронного документа ще й його відображення, якому надається таке ж значення як документу. При цьому відповідно до ч. 1 ст. 99 КПК документом є спеціально створений з метою збереження інформації матеріальний об`єкт, який містить зафіксовані за допомогою письмових знаків, звуку, зображення тощо відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, у тому числі матеріали звукозапису та електронні носії інформації.
Безпідставним є ототожнення електронного доказу як засобу доказування та матеріального носія такого документа. Характерною рисою електронного документа є відсутність жорсткої прив`язки до конкретного матеріального носія. У випадку його зберігання на кількох електронних носіях інформації кожний з електронних примірників вважається оригіналом електронного документа. Один і той же електронний документ може існувати на різних носіях. Усі ідентичні за своїм змістом екземпляри електронного документа можуть розглядатися як оригінали та відрізнятися один від одного тільки часом і датою створення.
Для виконання завдань кримінального провадження допустимість електронного документа як доказу не можна заперечувати винятково на підставі того, що він має електронну форму (ч.2 ст.8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг»).
У статті 266 КПК встановлено гарантії захисту законних прав та інтересів сторін у кримінальному провадженні. За наявності обґрунтованих підстав носії інформації та технічні засоби, за допомогою яких отримано інформацію, можуть бути предметом дослідження відповідних спеціалістів або експертів у порядку, передбаченому цим Кодексом. Натомість сторона захисту в цьому кримінальному провадженні не зверталася до суду з клопотанням про призначення технічних досліджень носія інформації, долученого до протокола обшуку. Відеозапис відтворений в судовому засіданні та не викликає обґрунтованих сумнівів у його достовірності (справжності) та відображенні на ньому саме обшуку 30.05.2022. Відеозапис містить достатні відомості, що відображають хід слідчої дії,що за своєю природою є самостійним джерелом доказів, визначеним ст. 84 КПК України.
Відповідно до роз`яснень, наведених у п.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 26.04.2002 «Про судову практику в справах про злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів», суд враховує, що незаконним придбанням наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів чи прекурсорів необхідно вважати їх купівлю, обмін на інші товари або речі, прийняття як плати за виконану роботу чи надані послуги, позики, подарунка або сплати боргу, привласнення знайденого. Під незаконним придбанням розуміється також збирання залишків наркотиковмісних рослин на пожнивних земельних площах після зняття з них охорони, на земельних ділянках громадян, а також збирання таких дикорослих рослин чи їх частин на пустирях. При цьому, придбання наркотичних засобів вважається закінченим злочином з моменту фактичного заволодіння ними особою.
Під незаконним зберіганням потрібно розуміти будь-які умисні дії, пов`язані з фактичним незаконним перебуванням наркотичних засобів, психотропних речовин їх аналогів чи прекурсорів у володінні винної особи (вона може тримати їх при собі, у будь-якому приміщенні, сховищі або в іншому місці). Відповідальність за незаконне зберігання наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів чи прекурсорів настає незалежно від його тривалості. Так, можна виснувати, що зберігання наркотичних засобів вважається закінченим злочином з моменту, коли такі засоби фактично почали перебувати у володінні винного.
Кримінальна відповідальність за ст.309 КК України настає за незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення чи пересилання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів без мети збуту у випадку, коли розмір наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів, що були предметом цього злочину, перевищує невеликий.
Згідно з ч.1 ст.12 ЗУ «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» Обіг наркотичних засобів, психотропних речовин, включених до таблиці I Переліку, допускається лише в цілях, передбачених статтями 15, 19 та 20 цього Закону.
Тобто, враховуючи, що канабіс відноситься до таблиці І Постанови КМУ «Про затвердження Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів» від 06.05.2022 №770 (особливо небезпечні наркотичні засоби, обіг яких заборонено, список №1), його обіг допускається лише:
1) у цілях діяльності з культивування рослин, включених до таблиці I Переліку (щодо рослин, які містять наркотичні засоби та психотропні речовини і обіг яких допускається для промислових цілей, тобто, зі списку №3, що містять малі кількості наркотичних речовин, з додержанням умов, зазначених у частинах другій, третій та четвертій ст. 15),
2) для використання у експертній і оперативно-розшуковій діяльності (стаття 19 вказаного нормативно-правового акта),
3) у наукових та навчальних цілях (стаття 20).
Суд зауважує, що відповідно до Таблиці невеликих, великих та особливо великих розмірів наркотичних засобів, що знаходяться у незаконному обігу, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров`я України від 01.08.2000 №188, у редакції наказу Міністерства охорони здоров`я України від 29.07.2010 №634, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16.08.2000 за №512/4733, розмір канабісу від 5,0 до 500 г не є великим.
Кількісне визначення маси цих наркотичних засобів здійснюється у перерахунку на суху речовину, як і здійснено в даному провадженні під час проведення експертизи.
Суд враховує, що практика Європейського суду з прав людини вказує на необхідність оцінювати докази, керуючись критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Таке доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою (Рішення ЄСПЛ від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України» п. 43). Також має братися до уваги якість доказів, включаючи те, чи не ставлять обставини, за яких вони були отримані, під сумнів їхню надійність та точність (Рішення ЄСПЛ від 11.07.2013 у справі «Веренцов проти України» - п.86).
Відповідно до вимог ст. 84 КПК України доказами у кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.
У статті 85 КПК України визначено, що належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів. Згідно зі ст. 86 КПК України доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом. Недопустимий доказ не може бути використаний для прийняття процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення.
В даному випадку, на думку суду, досліджені у судовому засіданні докази відповідають наведеному критерію, є належними, допустимими, достовірними та такими, що кожен окремо та у своїй сукупності підтверджують встановлені судом обставини скоєння ОСОБА_3 кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.309 КК України.
За змістом ч.1 ст.65 КК України суд призначає покарання: у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, за винятком випадків, передбачених ч.2 ст.53 цього Кодексу; відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу; враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.
Процес призначення покарання, а саме, врахування усіх факторів, які мають бути взяті до уваги для обрання виду та розміру покарання, слід розцінювати як сукупність етапів, послідовність яких має значення для прийняття обґрунтованого рішення в цій частині. Первинним етапом має бути встановлення ступеня тяжкості злочину, який повинен значною мірою звузити межі для прийняття конкретного рішення щодо виду та розміру покарання. Наступним етапом є врахування обставин, які пом`якшують чи обтяжують покарання та позитивно або негативно характеризують особу винного.
Так, діяння, передбачене ч.1 ст.309 КК України згідно зі ст.12 КК України віднесено до кримінальних проступків.
Відповідно до ст.66,67 КК України обставин, які пом`якшують або обтяжують покарання особи судом не встановлено.
Суд враховує відомості про особу обвинуваченого, який раніше не судимий, не одружений, офіційного працевлаштування не має, мешкає разом з бабою, інших стійких соціальних зв`язків не має, під наглядом у зв`язку із станом здоров`я (у психіатра та нарколога) не перебуває. Суд враховує відсутність тяжких наслідків правопорушення, але разом з цим і кількість виявлених наркотичних засобів.
Законом України «Про внесення змін до Кримінального, Кримінального процесуального кодексів України та інших законодавчих актів України щодо удосконалення видів кримінальних покарань» від 23.08.2023 N 3342-IX, який набрав чинності 28.03.2024, внесено зміни у ч.1 ст.309 КК України щодо санкції. Таким чином, покарання у виді арешту замінено пробаційним наглядом.
Відповідно до статті 5 КК України закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.
За приписами ч.1,2 ст.59-1 КК покарання у виді пробаційного нагляду полягає в обмеженні прав і свобод засудженого, визначених законом і встановлених вироком суду, із застосуванням наглядових та соціально-виховних заходів без ізоляції від суспільства. Суд за загальним правилом покладає на засудженого до пробаційного нагляду такі обов`язки: 1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; 2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання; 3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Функція пробаційного нагляду полягає в тому, що, поряд із стандартними завданнями покарання, визначеними ч.2 ст.50 КК України, вона має на меті соціальну підтримку, яка реально сприяє ресоціалізації та зміні правосвідомості правопорушника. До пробаційного нагляду залучені волонтери, серед яких багато психологів, здатних впливати на соціальні установки засудженого. Тобто пробація сприяє реабілітації особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, що в свою чергу є запорукою суспільної безпеки. Так, з метою дотримання балансу між захистом суспільних інтересів, небезпечністю кримінально караного діяння та визначенням достатньої кари за вчинене кримінальне правопорушення, саме зазначений вид покарання, в даному випадку, сприятиме досягненню цілей інституту кримінальної відповідальності.
За результатами розгляду справи, беручи до уваги тяжкість та фактичні обставини вчиненого правопорушення, вищенаведені чинники, умисну форму вини обвинуваченого та мотиви вчиненого (без мети збуту, для власного споживання), відсутність тяжких наслідків, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_3 покарання у виді пробаційного нагляду відповідно до санкції ч.1 ст.309 КК України на строк два роки (в межах, визначених ч.4 ст.59-1 КК України) із покладення обов`язків відповідно до ч.2 ст.59-1 КК України.
Судом не встановлено достатніх підстав для застосування при призначенні покарання ОСОБА_3 положень ст. 69 КК України.
Призначення покарання у виді штрафу та виправних робіт не є можливим у зв`язку із тим, що обвинувачений не працевлаштований.
Обмеження волі, на переконання суду, не відповідає тяжкості правопорушення, є найсуворішим з наведених видів покарань, а в даному випадку виправлення обвинуваченого можливе без ізоляції від суспільства.
Визначене покарання є необхідним й достатнім для виправлення особи та попередження нових кримінальних правопорушень, тобто, відповідає меті, передбаченій ст.50 КК України, із дотриманням принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.
Крім того, вказане покарання, на переконання суду, перебуває у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного.
Судом встановлено, що матеріальна шкода внаслідок вчинення кримінального правопорушення не завдана.
За приписами ч.4 ст.174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Так, під час судового розгляду справи встановлено, що ухвалою слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя у справі №335/2844/22, пр.1-кс/335/1327/2022 від 01.06.2022 накладено арешт на вилучені речі та предмети. Проте, оскільки зазначені речі та предмети мають значення для іншого епізода правопорушення, матеріали провадження з цього приводу виділялись в окреме провадження, питання скасування арешту судом в даній справі не розглядається.
Інші заходи забезпечення кримінального провадження під час досудового розслідування й судового розгляду, що підлягають вирішенню судом, не застосовувались.
Відповідно до ст.118 КПК України до процесуальних витрат відносяться витрати пов`язані із залученням експертів. За змістом ч.2 ст.124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.
Так, стягненню з обвинуваченого підлягають процесуальні витрати на проведення судової хімічної експертизи СЕ-19/108-22/5120-НЗПРАП від 07.06.2022 у сумі 1029,72 гривень.
Суд вважає за необхідне вирішити питання щодо речових доказів по справі з урахуванням положень ст.100 КПК України.
Суд враховує, що відповідно до постанови прокурора Шевченківської окружної прокуратури ОСОБА_4 , винесеної 01.09.2022 у даному провадженні, з матеріалів провадження виділено в окреме провадження оригінали та копії доказів згідно з наведеним переліком (щодо епізода від 29.05.2022 за адресою: АДРЕСА_2 ), а іншою постановою від 01.09.2022 передано матеріали кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за №12022087080000588 від 01.09.2022 за підслідністю до ВП №1 Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області, зокрема, постанови про визнання речових доказів від 31.05.2022 (щодо мобільного телефона) та 09.06.2022 (щодо 2 зіп-пакетів, з канабісом вагою 4,025 г, вилучених під час огляду місця події 29.05.2022). Доля даних речових доказів вирішенню в даному кримінальному провадженні не підлягає.
Відповідно до ч.15 ст.615 КПК України, враховуючи умови дії воєнного стану, після складання та підписання повного тексту вироку суд вважає за доцільне обмежитися проголошенням його резолютивної частини у судовому засіданні з обов`язковим врученням учасникам судового провадження повного тексту вироку в день його проголошення.
Керуючись ст. 2, 7, 13, 22, 26, 42, 52, 84-87, 91-92, 94-95, 98-100, 104, 107, 118, 124, 163, 174, 209, 233-234, 236, 266, 290, 303, 349, 369-371, 373-374, 376, 392, 394, 395, 615 КПК України, суд, -
УХВАЛИВ:
Визнати ОСОБА_3 винуватим у пред`явленому йому обвинуваченні у скоєнні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч.1 ст.309 КК України, та призначити йому покарання у виді пробаційного нагляду на строк 2 (два) роки.
Відповідно до ч.2 ст.59-1 КК України покласти на ОСОБА_3 наступні обов`язки:
- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання та роботи;
- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Стягнути з ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , на користь держави процесуальні витрати на проведення судової експертизи у сумі 1029,72 гривень (одна тисяча двадцять дев`ять гривень 72 копійки).
Речовий доказ спец-пакет №2827426 з об`єктами дослідження (5 прозорих зіп-пакетів з канабісом, загальною вагою в перерахунку на висушену речовину 60,756 г), що перебуває у камері схову відділу поліції №1 Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області, - знищити.
Речовий доказ компакт-диск із відеозаписом обшуку від 30.05.2022, - який зберігається в матеріалах кримінального провадження, - залишити у справі.
Вирок може бути оскаржений до Запорізького апеляційного суду шляхом подання через Шевченківський районний суд м.Запоріжжя апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку негайно після його проголошення.
Роз`яснити, що обвинувачений, захисник мають право ознайомитися із журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження.
Копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому та іншим учасникам справи, присутнім під час проголошення вироку, та не пізніше наступного дня після ухвалення надіслати учасникам судового провадження, які не були присутніми в судовому засіданні.
Відповідно до ч.15 ст.615 КПК України в умовах дії воєнного стану після складання та підписання повного тексту вироку проголосити його резолютивну частину з обов`язковим врученням учасникам судового провадження повного тексту вироку в день його проголошення.
Суддя ОСОБА_1
