Справа № 191/5288/23
Провадження № 3/191/2105/23
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 червня 2024 року м. Синельникове
Суддя Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області Костеленко Я.Ю., розглянувши матеріал, який надійшов з Синельниківського РУП ГУНП в Дніпропетровській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, військовослужбовця, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
В С Т А Н О В И В:
У протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД №492240 зазначено, що ОСОБА_1 17.11.2023 о 18.21 год. в смт.Славгород по вул. Тиха, поблизу буд. №4 керував транспортним засобом DAEWOO LANOS д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, різка зміна забарвлення шкіряного покрову обличчя, порушення мови). Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку відмовився. Від керування транспортним засобом відсторонено шляхом передачі тверезому водію. При фіксації правопорушення застосовувалися технічні засоби відеозапису, а саме нагрудна персональна боді-камера BDC-43-6WCP. Дії ОСОБА_1 кваліфіковано як порушення п.2.5 Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП.
До початку судового засідання захисник ОСОБА_1 адвокат Шовкопляс С.П. надав клопотання про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення у зв`язку з тим, що діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП України, оскільки останній є військовослужбовцем, який проходить військову службу у військової частини НОМЕР_2 та 17.11.2023 виконував обов`язки військової служби згідно бойового розпорядження Генерального штабу ЗСУ від 20.06.2023 №15847. Також ОСОБА_1 не керував транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння, в той час як обставини щодо перебування особи (військовослужбовця), яка притягується до адміністративної відповідальності, в стані алкогольного сп`яніння були встановлені з грубим порушенням порядку. Вважає, що співробітники поліції порушили порядок проведення огляду на стан сп`яніння, оскільки ОСОБА_1 не керував транспортним засобом в стані чи з ознаками алкогольного сп`яніння, а перебував в автомобілі на території тимчасового місця дислокації частини; обставини, що зазначені у протоколі серії ААД №492240 від 17.11.2023 не відповідають фактичним обставинам події; поліцейські вчиняли дії відносно ОСОБА_1 (військовослужбовця) будучи без відповідних повноважень, передбачених ст. 266-1 КУпАП; протокол про адміністративне правопорушення не відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, оскільки викладена суть адміністративного правопорушення у протоколі не відповідає суті правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Працівники поліції не мали права на проведення розгляду даної справи без участі посадової особи, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України або командиром (начальником) військової частини (установи, організації, підприємства, закладу, підрозділу), іншого утвореного відповідно до законів України військового формування, а також правоохоронного органу спеціального призначення, оскільки Указом Президента України введено воєнний стан. ОСОБА_1 є військовослужбовцем Збройних Сил України та проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_2 . 17.11.2023 ОСОБА_1 у зв`язку зі службовою необхідністю, для виконання бойового (спеціального) завдання отримав наказ командира підрозділу військової частини НОМЕР_2 негайно прибути до місць несення служби (тимчасове місце базування) АДРЕСА_2 . Саме на виконання цього наказу ОСОБА_1 прослідував до вказаного місця. Крім того, у графі протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №492240, що передбачена для пояснень особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, зазначено, що від пояснень він відмовився, але на відео запису, долученому до матеріалів справи, чітко зафіксовано позицію ОСОБА_1 про те, що він не відмовляється від надання пояснень, але надасть їх в суді. Відмовився від поїздки до лікаря, тому що не мав часу, бо виконував вказівку командира. 17.11.2023 на момент зупинки поліцейськими ОСОБА_1 виконував обов`язки військової служби і знаходився на території тимчасового місця дислокації в/ч. Також, матеріали справи не містять даних про повідомлення поліцейськими Військової служби правопорядку у Збройних Силах України про те, що ними було зупинено автомобіль, водієм якого виявився військовослужбовець Збройних Сил України при виконанні обов`язків військової служби, у якого поліцейські вбачали ознаки алкогольного сп`яніння. Крім того, як вбачається із відеозапису з боді-камери поліцейського, то ознаки алкогольного сп`яніння вказано наступні: запах алкоголю з порожнини рота, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя, порушення мови. Щодо ознаки «різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя», то 17.11.2023 зупинка автомобіля та складення протоколу відбувались протягом 1 години 30 хвилин, починаючи з 18:20 год. в темну пору доби. Ознака «різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя» в вечір, коли був оформлений протокол, з`явилась через прохолодну погоду, яка станом на 17.11.2023 становила від плюс 1 - плюс 3 градуси, а також через працюючу систему опалення в автомобілі, в якому тепліше ніж ззовні, тому шкіра може змінювати своє забарвлення у зв`язку із різкою зміною температури. До того ж на відео видно як поліцейський каже, не мерзнути і йти грітись. Щодо ознаки «порушення мови», то ОСОБА_1 має порушення мови із дитинства, яка виражається як заїкання, а тим паче під час хвилювання заїкання збільшилося. Від поїздки до лікарня відмовився з обставин крайньої необхідності - з метою усунення небезпеки, яка загрожувала безпеці людей, які знаходяться у прифронтовій зоні та з метою усунення небезпеки державному і громадському порядку. Також, в разі перебування ОСОБА_1 в стані чи з ознаками алкогольного сп`яніння на військової служби його було б притягнуто до відповідної відповідальності командиром частини, але жодних дій по відношенню до ОСОБА_1 з боку командирського складу вчинено не було. Також звертає увагу на те, що перед ОСОБА_1 стояв вибір між адміністративною відповідальністю за статтею 130 КУпАП (яка передбачає штраф і позбавлення права керування на 1 рік) та кримінальною відповідальністю, яка може охоплюватися злочинами, передбаченими статтями 402 або 403 КК України, максимальна санкція яких за відсутності кваліфікуючих ознак становить позбавлення волі до трьох років.
ОСОБА_1 у судовому засіданні свою вину не визнав та пояснив, що він виконував завдання у Синельниківському районі, їздив своїм автомобілем та прибув до військової частини за наказом командира. Аналізи не зміг здати через брак часу. На рахунок порушення мови, то пояснив, що в нього така мова та він не був п`яний.
Захисник ОСОБА_2 у судовому засіданні просив закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, його захисника, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного.
Відповідно дост.245КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст.280КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до преамбули Закону України від 30.06.1993 N 3353-XII «Про дорожній рух» (далі Закон N 3353-ХІІ) цей Закон визначає правові та соціальні основи дорожнього руху з метою захисту життя та здоров`я громадян, створення безпечних і комфортних умов для учасників руху та охорони навколишнього природного середовища.
Закон регулює суспільні відносини у сфері дорожнього руху та його безпеки, визначає права, обов`язки і відповідальність суб`єктів - учасників дорожнього руху, міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, об`єднань, підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності та господарювання (стаття 1 Закону N 3353-ХІІ).
Учасниками дорожнього руху є особи, які використовують автомобільні дороги, вулиці, залізничні переїзди або інші місця, призначені для пересування людей та перевезення вантажів за допомогою транспортних засобів. До учасників дорожнього руху належать водії та пасажири транспортних засобів, пішоходи, особи, які рухаються в кріслах колісних, велосипедисти, погоничі тварин.
Учасники дорожнього руху зобов`язані, окрім іншого, знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, ПДР та інших нормативно-правових актів з питань безпеки дорожнього руху (ч.ч. 1, 2, 5 ст. 14 Закону N 3353-ХІІ).
Пунктом 1.1 ПДР встановлено, що ці Правила відповідно до Закону N 3353-ХІІ встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.
Учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством (п.п. 1.3, 1.9 ПДР).
Відповідно до п. 2.9а ПДР водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані сп`яніння.
Частиною 1 ст. 15 КУпАП визначено, що військовослужбовці несуть відповідальність за адміністративні правопорушення за дисциплінарними статутами. За порушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху зазначені особи несуть адміністративну відповідальність на загальних підставах.
Диспозиція ч. 1ст.130 КУпАПпередбачає адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно з п.2.5 Правил дорожнього руху України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до пункту 12 розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС та МОЗ України від 09.11.2015 № 1452/735, у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними впункті 4розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я, а не проводить огляд на стан сп`яніння на місці з застосуванням спеціальних технічних засобів.
Відповідно до п. 4 розділу І Інструкції, ознаками наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є:
- наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп`яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота);
- звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло;
- сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови;
- почервоніння обличчя або неприродна блідість.
Суд вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, повністю підтверджується матеріалами справи, зокрема протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД №492240 від 17.11.2023; рапортом ПОГ СВГ ВП Синельниківського РУП ОСОБА_3 від 17.11.2023; направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння від 17.11.2023; актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів; розпискою ОСОБА_4 від 17.11.2023 про пепедачу йому автомобіля Деу Ланос д.н. НОМЕР_1 ; відеозаписом з нагрудної камери поліцейського (боді-камери) № BDC-43-6WCP та відеореєстратора службового автомобіля Рено Дастер д.н.з. НОМЕР_3 .
З доданого відеозапису з нагрудної камери поліцейського вбачається, що даний відеозапис повний, не переривається, ОСОБА_1 було зупинено правомірно та ході бесіди у останнього були виявлені ознаки алкогольного сп`яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, різка зміна забарвлення шкіряного покрову обличчя, порушення мови, і ОСОБА_1 запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння за допомогою газоаналізатора або у медичному закладі.
Стосовно ознаки, як порушення мови судом встановлено, що ОСОБА_1 дійсно має вади мовлення, однак враховує, що поліцейський при зупиненні транспортного засобу та спілкування з водієм, не міг цього знати та якимось чином перевірити. Крім того, у водія ОСОБА_1 також було виявлено іншу ознаку -запах алкоголю з порожнини рота, що разом з нечіткою мовою могло викликати підозру про те, що ОСОБА_1 міг перебувати у стані алкогольного сп`яніння . Поліцейським неодноразово ОСОБА_1 наголошувався даний факт, при цьому останній намагався уникати спілкування, відвертався та на подальшу вимогу пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння категорично неодноразово відмовлявся. Будь-яких пояснень стосовно того, що він виконує службове завдання та поспішає ОСОБА_1 не надавав.
Також суд знаходить неспроможними посилання захисника на норми ст. 266-1 КУпАП в обґрунтування недопустимості доказів по справі з огляду на наступне.
Так, відповідно до ст.266-1 КУпАП військовозобов`язані та резервісти під час проходження зборів, а також військовослужбовці Збройних Сил України, щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння військовослужбовців Збройних Сил України, щодо яких є підстави вважати, що вони у стані сп`яніння перебувають на вулицях, у закритих спортивних спорудах, у скверах, парках, у всіх видах громадського транспорту (включаючи транспорт міжнародного сполучення) та в заборонених законом інших місцях, проводиться посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, з використанням спеціальних технічних засобів та тестів.
Аналіз положень ст. ст.266-1 КУпАП свідчить про те, що даною нормою права не визначається порядок огляду військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, які керують транспортним засобом. Тобто, положення ст. 266-1 КУпАП не стосуються спеціального суб`єкту - водій транспортного засобу, а лише військовослужбовців за вчинення військових адміністративних правопорушень. Тому для військовослужбовців, які керують транспортним засобом застосовується порядок проходження огляду на підставі ст. 266 КУпАП, які проводять працівники поліції.
Як було встановлено, в даному випадку 17.11.2023 ОСОБА_1 був зупинений працівниками поліції в смт.Славгород по вул. Тиха поблизу буд.№4, під час керування транспортним засобом - DAEWOO LANOS д.н.з. НОМЕР_1 , тобто поза межами території будь-якої військової частини. Вказаний транспортний засіб військовим формуванням або ЗСУ не належить.
Крім того, відповідно ч. 2 ст. 266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Даний порядок визначає процедуру огляду водіїв, в той же час положення ст. 266-1 КУпАП передбачають порядок огляду військовослужбовців. При цьому статус водія є спеціальною нормою для військовослужбовців і тому при проведенні огляду військовослужбовця водія таку процедуру проводить поліція, у випадку проведення огляду військовослужбовця-пішохода такий огляд проводить військова служба правопорядку. Таким чином, під час процедури огляду на стан сп`яніння водія представники військової служби правопорядку не повинні запрошуватись. Отже, доводи сторони захисти з цього приводу є безпідставними.
Стосовно тверджень захисника щодо ненадання пояснень ОСОБА_1 на місці зупинки, то з наданого відеозапису вбачається чітка відмова останнього від надання письмових пояснень та підпису в протоколі про адміністративне правопорушення.
На переконання суду, з наданих суду матеріалів справи вбачається, що працівниками поліції дотримано вимоги Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Отже, досліджені судом докази доводять винуватість ОСОБА_1 поза розумним сумнівом, тобто достовірно і достатньо підтверджують вчинення ним порушення вимог пункту п.2.5 ПДР України, а саме відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння.
Вищевказані докази суд знаходить належними та допустимими, а доводи захисника ОСОБА_1 ОСОБА_2 намаганням уникнути правопорушником відповідальності та такими, що спростовуються матеріалами справи.
Надані захисником в якості доказів довідки про перебування ОСОБА_1 на військовій службі та участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, не спростовують обставин вчиненого ним адміністративного правопорушення.
Відповідно до ст. 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами
Згідно ст. 33 КУпАП, стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України.При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків, зокрема, накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху. З огляду на положення ст. 33 КУпАП, обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність особи, що притягається до адміністративної відповідальності, не досліджуються.
Враховуючи, що ОСОБА_1 вчинив грубе порушення ПДР України, суд вважає необхідним накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами в межах санкції ч.1 ст. 130 КУпАП, яке буде справедливим, достатнім і необхідним для виховання особи та запобігання новим проступкам.
Судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення підлягає стягненню відповідно до положеньст. 40-1 КУпАП.
На підставі викладеного та керуючись ст. 130,283, 284 КУпАП, суд
П О С Т А Н О В И В:
Визнати ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП, та застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок (отримувач коштів: ГУК у Дн-кій обл/Дн-ка об/21081300, рахунок: UA758999980313020149000004001, ЄДРПОУ: 37988155, банк Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету 21081300, найменування коду класифікації доходів бюджету: адміністративні штрафи у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху) з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави в особі Державної судової адміністрації України (отримувач коштів ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код за ЄДРПОУ 37993783, Банк отримувача Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106), судовий збір в розмірі 605 (шістсот п`ять) грн. 60 коп
Постанова можебути оскарженадо Дніпровськогоапеляційного суду черезСинельниківський міськрайоннийсуд Дніпропетровськоїобласті протягомдесяти днівз дняїї винесення
Суддя Я. Ю. Костеленко
