ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 червня 2024 року

м. Київ

cправа № 910/21181/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Кондратової І.Д. - головуючої, суддів - Вронської Г.О., Губенко Н.М.

за участю секретаря судового засідання - Омельчук А.В.,

за участю:

прокурора - Штін Даурії Сергіївни;

представника Фонду державного майна України - Пономаренка Владислава Сергійовича (самопредставництво);

представника Регіонального відділення Фонду державного майна України по Вінницькій та Хмельницькій областях - Кабальського Ярослава Віталійовича (самопредставництво);

представника ТОВ «Ситний двір 2004» - Місяць Андрія Петровича (адвокат);

представника Регіонального офісу водних ресурсів у Хмельницькій області - Рудик Олесі Миколаївни (самопредставництво);

представника ТОВ «Водограй-плюс» - Сергійчука Юрія Вікторовича,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Заступника керівника Київської міської прокуратури

на рішення Господарського суду міста Києва

(суддя - Васильченко Т.В.)

від 01.05.2023

та постанову Північного апеляційного господарського суду

(головуюча - Скрипка І.М., судді - Михальська Ю.Б., Тищенко А.І.)

від 05.02.2024

у справі за позовом Першого заступника керівника Хмельницької обласної прокуратури в інтересах Державного агентства водних ресурсів України

до: 1) Фонду державного майна України;

2) Регіонального відділення Фонду державного майна України по Вінницькій та Хмельницькій областях;

3) Товариства з обмеженою відповідальністю «Ситний двір 2004»

третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів у справі - Регіональний офіс водних ресурсів у Хмельницькій області

третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача у справі - Товариство з обмеженою відповідальністю «Водограй-плюс»

про визнання недійсними наказів, договору купівлі-продажу об`єкта малої приватизації та його повернення у державну власність.

Короткий зміст позовних вимог

1. У грудні 2021 року Перший заступник керівника Хмельницької обласної прокуратури звернувся з позовом в інтересах Державного агентства водних ресурсів України до Фонду державного майна України (надалі - ФДМ), Регіонального відділення Фонду державного майна України по Вінницькій та Хмельницькій областях (надалі - РВ ФДМ) та Товариства з обмеженою відповідальністю «Ситний двір 2004» (надалі - Товариство) про:

- визнання недійсним пункту 2 наказу ФДМ від 25.05.2021 № 877 «Про внесення змін до наказу Фонду державного майна України від 06.01.2021 №5 «Про затвердження переліків об`єктів малої приватизації, що підлягають приватизації в 2021 році» (із змінами) в частині внесення змін до додатку 3 «Перелік окремого майна», затвердженого наказу ФДМ від 06.01.2021 № 5, щодо доповнення його позиціями стосовно майна, яке перебувало на балансі Регіонального офісу водних ресурсів у Хмельницькій області, що розташоване по вул. Садова, 36а у селі Гораївка Кам`янець-Подільського району Хмельницької області (надалі - майно);

- визнання недійcними накази РВ ФДМ від 29.07.2021 № 1179 про приватизацію окремого майна - об`єкта малої приватизації та від 15.09.2021 № 1567 про затвердження протоколу про результати електронного аукціону;

- визнання недійсним договору купівлі-продажу майна від 22.09.2021, що був укладений між Товариством та РВ ФДМ;

- зобов`язання Товариство повернути державі майно за актом приймання-передачі.

2. Позов обґрунтовано порушенням законодавчої заборони на приватизацію об`єктів інженерної інфраструктури міжгосподарських меліоративних систем, а також порушенням порядку визначення стартової ціни об`єкта приватизації.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

3. Міжгосподарська зрошувальна система «Гораївка», розташована у Кам`янець-Подільському районі Хмельницької області та введена у експлуатацію у 1987 році, припинила своє існування у 2010 році на підставі спільного рішення Мінагрополітики, Держкомзему та Держводгоспу від 10.12.2010 №22718/13/7-10 та №22719/13/7-10, яке є чинним та не оскарженим у встановленому законом порядку, через зношення та вихід з ладу трубопроводів, поливної техніки, гідротехнічних споруд та насосно-силового обладнання та у зв`язку з ліквідацією сільськогосподарських підприємств та зникненням потреби у подальшому зрошенні земель.

4. Надалі для збереження та використання обладнання, що залишилось, згідно з наказом Держводгоспу №219-б його було передано на баланс міжрайонних управлінь водного господарства Запорізького обласного управління водного господарства. На балансі Кам`янець-Подільського міжрайонного управління водного господарства залишилися лише порожні приміщення колишньої міжгосподарської зрошувальної системи «Гораївка».

5. Відповідно до наказу Державного агентства водних ресурсів України від 18.01.2018 №12 «Про реорганізацію Кам`янець-Подільського міжрайонного управління водного господарства» Кам`янець-Подільське міжрайонне управління водного господарства реорганізоване шляхом приєднання до Хмельницького обласного управління водного господарства, яке є правонаступником усіх майнових прав та обов`язків, а також майна Кам`янець-Подільського МУВГ.

6. 08 серпня 2018 року Держводагентство затвердило передавальний акт про передачу з балансу реорганізованого Кам`янець-Подільського МУВГ на баланс правонаступника - Хмельницького облводресурсів, всіх майнових прав, активів та пасивів.

7. Згідно з пунктами 32-36 додатку 1 до передавального акту по рахунку 1013 «Будівлі, споруди та передавальні пристрої», на баланс правонаступника передано будівлі прохідної насосної станції І-го підйому, насосної станції І-го підйому, насосної станції ІІ-го підйому, водозабір «Гораївка» та центральна зрошувальна система «Гораївка».

8. В актах приймання-передачі основних засобів зазначено відомості про те, що дані об`єкти являють собою будівлі, в яких відсутнє насосно-силове устаткування та обладнання, а центральна зрошувальна система «Гораївка» являє собою магістральний трубопровід, виконаний із сталевих та азбестоцементних труб діаметром 400, який проходить від насосної станції І-го підйому до насосної станції ІІ-го підйому.

9. Згідно з пунктами 25, 26 додатку 2 до передавального акту по рахунку 1014 «Машини та обладнання», на баланс Хмельницького облводресурсів передано дві електропідстанції 35/1000, щодо яких в актах приймання-передачі основних засобів у короткій характеристиці об`єктів зазначено про те, що вони розташовані на території насосних станцій без трансформаторів.

10. 22 березня 2012 року між РВ ФДМУ по Хмельницькій області (орендодавець) та ТОВ «Водограй-плюс» (орендар) було укладено договір №1260 оренди індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності (зі змінами та доповненнями), відповідно до пункту 1.1 та 1.2 якого частину складових об`єкта малої приватизації, а саме прохідна при НС-1, загальна площа 42,0 кв. м; прохідна при НС-2, загальна площа 49,0 кв. м; будівля насосної станції 1-го підйому, загальна площа 120,8 кв. м; будівля насосної станції 2-го підйому, загальна площа 131,5 кв. м; будівля ЗРУ, загальна площа 161,9 кв. м. передано в оренду ТОВ «Водограй-плюс» з метою розміщення складських приміщень та здійснення крапельного зрошення та розміщення складських приміщень.

11. 07 грудня 2020 року Державне агентство водних ресурсів України надіслало ФДМ лист №7132/4/10/11-20.

12. У листі пропонувалося включити до переліку об`єктів, що підлягають приватизації у 2021 році, комплекс будівель та споруд по вул. Садова, 36а у с. Гораївка Кам`янець-Подільського району Хмельницької області загальною площею 505,2 кв. м у складі: прохідна при НС-І, А, загальна площа 42,0 кв. м; прохідна при НС-ІІ, Б, загальна площа 49,0 кв. м; НС-І (насосна станція 1-го підйому), В, загальна площа 120,8 кв. м; НС-ІІ (насосна станція ІІ-го підйому), Г, загальна площа 131,5 кв. м; будівля ЗРУ, Д, загальна площа 161,9 кв. м; комплекс, загальною площею 2978,1 кв. м у складі: електропідстанція 35/1000 (знаходиться на території насосної підстанції ІІ-го підйому), 1, загальна площа 130,7 кв. м; електропідстанція 35/1000 (знаходиться на території насосної підстанції 1-го підйому), 2, загальна площа 127,4 кв. м; водозабір «Гораївка», 3; регулюючий басейн (знаходиться на території насосної станції ІІ-го підйому), 4, загальна площа 2720,0 кв. м; центральна зрошувальна система «Гораївка» (магістральний підземний трубопровід від насосної станції 1-го підйому до насосної станції ІІ-го підйому).

13. Наказом ФДМ від 25.05.2021 №877 до переліку об`єктів малої приватизації, що підлягають приватизації у 2021 році, було включено нерухоме майно водозбору та центральної зрошувальної системи «Гораївка», повноваження щодо здійснення приватизації покладені на РВ ФДМ.

14. Наказом РВ ФДМ від 29.07.2021 №1179 прийнято рішення про приватизацію об`єкта малої приватизації по вул. Садова, 36а у с. Гораївка Кам`янець-Подільського району Хмельницької області.

15. 10.09.2021 проведено електронний аукціон №UA-PS-2021-08-11-000019-2 з продажу цього майна.

16. Відповідно до Інформаційного повідомлення Управління забезпечення реалізації повноважень у Хмельницькій області РВ ФДМУ по Вінницькій та Хмельницькій областях від 03.08.2021 про продаж об`єкта малої приватизації, стартова ціна об`єкта аукціону встановлена на рівні його балансової вартості, яка становить 888 866,00 грн.

17. Балансова вартість об`єкта малої приватизації була визначена на основі:

- довідки балансоутримувача - Регіонального офісу водних ресурсів у Хмельницькій області про балансову вартість майна від 30.06.2021, згідно з якою балансова вартість нерухомого майна станом на 30.06.2021 року становила 888 866,00 грн;

- висновку про вартість об`єкта оцінки та протоколу засідання комісії з прийняття управлінських рішень щодо майна, яке перебуває в оперативному управлінні та на балансі РОВР у Хмельницькій області №2 від 22.04.2021, за яким сукупна вартість об`єкта становить - 369 112, 00 грн.

18. 14 вересня 2021 року відбувся електронний аукціон з продажу об`єкта малої приватизації. Переможцем аукціону стало ТОВ «Ситний двір 2004», яке запропонувало найвищу ціну - 10 231 000, 00 грн, у тому числі ПДВ - 2 046 200,00 грн (https://prozorro.sale/auction/UA- PS-2021-08-11-000019-2).

19. Результати аукціону затверджені наказом РВ ФДМУ №1567 від 15.09.2021.

20. 22 вересня 2021 року між РВ ФДМУ (продавець) та ТОВ «Ситний двір 2004» (покупець) укладено договір купівлі-продажу об`єкта приватизації за ціною 12 277 200,00 грн.

21. 30 вересня 2021 року року ТОВ «Ситний двір 2004» прийняло, а РВ ФДМУ передало об`єкт малої приватизації за актом приймання-передачі державного майна.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

22. Господарський суд міста Києва рішенням від 01.05.2023, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 05.02.2024, відмовив у задоволенні позовних вимог повністю.

23. Суд першої інстанції, з висновками якого погодився і суд апеляційної інстанції, виснував, що договір купівлі-продажу об`єкта малої приватизації відповідає актам цивільного та господарського законодавства, а його зміст не порушує вимог Закону України від 18 січня 2018 року

№ 2269-VIII «Про приватизацію державного та комунального майна» щодо заборони приватизації об`єктів інженерної інфраструктури міжгосподарських меліоративних систем та вимог чинного законодавства щодо порядку визначення ціни продажу.

24. Суд дійшов висновку, що спірне нерухоме майно, яке є об`єктом малої приватизації, не може бути класифіковано як об`єкт інженерної інфраструктури діючих загальнодержавних та міжгосподарських зрошувальних систем, оскільки:

- зрошувальна система «Гораївка», до складу якої входили спірні об`єкти, була введена в експлуатацію в 1987 році для зрошення 788 га сільгоспугідь;

- у 2010 році, через ліквідацію колгоспу ім. Суворова, невикористання системи ДП «Староушицький» та знос інфраструктури, потреба в зрошенні відпала, тому за рішеннями Мінагрополітики, Держкомзему та Держводгоспу міжгосподарська меліоративна зрошувальна система «Гораївка» припинила своє існування, а землі були переведені з зрошуваних у богарні;

- основні меліоративні фонди були списані ще в 2010 році, на елементи зрошувальної системи нараховано 100% амортизаційних відрахувань, поливна техніка та насосно-силове обладнання відпрацювало нормативний термін, поливні труби мають значні пошкодження;

- на балансі Хмельницького облводресурсів (Регіонального офісу водних ресурсів у Хмельницькій області) залишилися лише будівлі колишньої системи без обладнання та функціональних можливостей. Інфраструктура та обладнання для підведення води до сільськогосподарських культур відсутні;

- на момент прийняття рішення про приватизацію було неможливо здійснення основної цілі системи «Гораївка» - подача, розподіл та відведення води;

- технічні паспорти 6 об`єктів нежитлової нерухомості за адресою вул. Садова, 36а у с. Гораївка, на які посилається прокурор, не підтверджують придатність до використання за цільовим призначенням інженерних споруд та обладнання, що знаходиться у приміщеннях нерухомого майна, щодо якого проводиться інвентаризація;

- об`єкти, розташовані за адресою вул. Садова, 36а у с. Гораївка, не є частиною діючої зрошувальної системи. Ця група інвентарних об`єктів включає лише будівлі та нерухоме майно, які не мають статусу водних об`єктів, каналів комплексного призначення або гідротехнічних споруд;

- факт користування орендарем (ТОВ «Водограй-плюс») майном та дозвіл на спеціальне водокористування не підтверджує існування та використання за призначенням окремих об`єктів інженерної інфраструктури міжгосподарської меліоративної системи «Гораївка», оскільки: 1) дозвіл підтверджує лише право здійснювати забір води з Дністровського водосховища біля с. Гораївка, а не з міжгосподарської меліоративної системи. Звітів про фактичний забір води для садівництва не надано; 2) орендар встановив власне насосно-силове обладнання (країна виробник - Італія) для забору та подачі води, поливних трубопроводів ізраїльського виробництва, що додатково підтверджує факт відсутності діючої як меліоративної системи в цілому міжгосподарської меліоративної системи «Гораївка», так і окремих об`єктів її інженерної інфраструктури;

- висновок експертної комісії від 15.12.2022, складений Інститутом водних проблем і меліорації на замовлення ТОВ «Водограй-плюс» за наслідками проведення експертизи об`єктів нерухомості, не є висновком експерта, оскільки в ньому не зазначено, що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок (частина 5 статті 101 ГПК України). Такий висновок є письмовим доказом, який відповідно до статті 86 ГПК України оцінюється окремо з точки зору його належності, допустимості, достовірності та в сукупності з іншими доказами з точки зору вірогідності і взаємного зв`язку доказів;

- висновок експертної комісії, наданий ТОВ «Водограй-плюс», не підтверджує, що орендовані об`єкти нерухомого майна мають ознаки міжгосподарської меліоративної системи. Цей висновок підтверджує факт використання ТОВ «Водограй-плюс» орендованих об`єктів за цільовим призначенням та проведення зрошення на 90 га землі лише одного сільськогосподарського товаровиробника - ТОВ «Водограй-плюс». Натомість інші докази підтверджують факт будівництва міжгосподарської меліоративної системи «Гораївка», призначенням якої було здійснення зрошення 788 га сільськогосподарських угідь двох сільськогосподарських підприємств. З цього суд зробив висновок, що міжгосподарська меліоративна мережа «Гораївка» фактично припинила своє існування та не придатна для виконання своєї основної цілі - зрошування сільськогосподарських угідь площею 788 га двох сільськогосподарських підприємств.

25. За висновком суду підстави для проведення незалежної оцінки об`єкта малої приватизації були відсутні, оскільки згідно з частиною четвертою статті 22 Закону України від 18 січня 2018 року № 2269-VIII «Про приватизацію державного та комунального майна» стартова ціна об`єкта малої приватизації визначається аукціонною комісією на рівні балансової вартості об`єкта (активів об`єкта) малої приватизації. Стартова ціна об`єкта встановлюється аукціонною комісією на підставі вартості, визначеної відповідно до Методики оцінки, що затверджується Кабінетом Міністрів України, лише у разі відсутності балансової вартості об`єкта (активів об`єкта) малої приватизації.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та підстава (підстави) відкриття касаційного провадження. Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу, та викладені у відзиві на касаційну скаргу

26. 18 березня 2024 року Заступник керівника Київської міської прокуратури (надалі - прокурор) надіслав до Верховного Суду засобами поштового зв`язку касаційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити повністю.

27. Прокурор визначив підставами касаційного оскарження судових рішень пункти 3 та 4 частини другої статті 287 ГПК України, посилається на неправильне застосування судами абзацу 41 частини другої статті 4 Закону України «Про приватизацію державного та комунального майна» від 18 січня 2018 року № 2269-VIII та статтю 11 Закону України 14 січня 2000 року № 1389-XIV «Про меліорацію земель» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), а також порушення порядку визначення стартової ціни.

28. Касаційна скарга обґрунтована так:

- суди внаслідок неправильного застосування норм частини другої статті 4 Закону України від 18 січня 2018 року № 2269-VIII «Про приватизацію державного та комунального майна» та статті 11 Закону України від 14 січня 2000 року № 1389-XIV «Про меліорацію земель» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) дійшли помилкового висновку, що окремі об`єкти, які є складовою міжгосподарських меліоративних систем, можуть бути об`єктом приватизації. На думку прокурора, чинне законодавство прямо забороняє відчуження окремих об`єктів інженерної інфраструктури міжгосподарських меліоративних систем та не містять посилань на те, що заборона поширюється лише на об`єкти діючих зрошувальних систем. Висновок Верховного Суду щодо можливості приватизації окремих (функціонуючих) об`єктів інженерної інфраструктури міжгосподарських меліоративних систем (якими є спірні насосні станції, водозабір, зрошувальна система, трубопровід) відсутній;

- суди внаслідок неправильного застосування норми частини четвертої статті 22 Закону України від 18 січня 2018 року № 2269-VIII «Про приватизацію державного та комунального майна» помилково виснували щодо можливості визначення стартової ціни об`єкта малої приватизації на рівні балансової вартості такого об`єкта, визначеної в довільному порядку, без проведення оцінки цього майна. На думку прокурора, балансова вартість приватизованих об`єктів визначалась комісією з прийняття управлінських рішень щодо майна, що перебуває в оперативному управлінні та на балансі РОВР у Хмельницькій області, у довільному порядку (за даними бухгалтерського обліку майно обліковувалось за ліквідаційною вартістю), тому у такому разі стартова ціна об`єкта малої приватизації мала встановлюватися аукціонною комісією на підставі вартості, визначеної відповідно до Методики оцінки, що затверджується Кабінетом Міністрів України. Висновок Верховного Суду щодо порядку визначення стартової ціни об`єкта малої приватизації у подібних правовідносинах відсутній. Суди неправильно посилались на висновки Верховного Суду у постановах від 01.11.2022 у справі № 911/1385/21 та від 11.04.2023 у справі № 924/793/21, що стосуються неподібних правовідносин;

- суди порушили вимоги статей 2, 86, 236 ГПК України, оскільки не дослідили зібрані у справі докази: 1) оспорюваний договір купівлі-продажу, в якому перераховано склад приватизованого майна, та акт приймання- передавання від 30.09.2021, які підтверджують, що з державної власності вибули саме окремі об`єкти меліоративної системи (насосні станції, зрошувальна система, регулюючий басейн), а не списані об`єкти нерухомого майна; 2) докази, які підтверджують, що приватизовані товариством об`єкти розташовані на земельних ділянках водного фонду загальнодержавного значення, які не можуть перебувати у приватній власності. Ці земельні ділянки незаконно та безоплатно вибули з власності держави; 3) висновок експертної комісії від 15.12.2022, складений Інститутом водних проблем і меліорації Національної академії наук України, що підтверджує належність спірного майна до окремих об`єктів інженерної інфраструктури, які призначені забезпечувати роботу міжгосподарської зрошувальної системи, та їх придатність до використання за призначенням (пункт 1 частини третьої статті 310 ГПК України).

Позиція інших учасників справи

29. ФДМ у відзиві на касаційну скаргу просить судові рішення залишити без змін, як такі, що ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права. ФДМ заперечує порушення законодавства щодо приватизації об`єктів, що колись були частиною меліоративної системи «Гораївка», яка припинила своє існування, а також заперечує необхідність проведення незалежної оцінки об`єкта малої приватизації для виставлення об`єкта на аукціон.

30. Товариство у відзиві на касаційну скаргу просить судові рішення залишити без змін, стверджує:

- об`єкт малої приватизації на момент включення його до переліку об`єктів, які підлягають приватизації, не відносився до об`єктів інженерної інфраструктури міжгосподарських меліоративних систем;

- система зрошення є цільною системою та здійснює функціональне призначення за умови існування інфраструктури й устаткування для підведення води від джерела до сільськогосподарських культур лише у разі наявності діючої системи насосних станцій, електродвигунів та єдиної цільної розгалуженої системи труб у робочому стані, чого у даному випадку прокурором не доведено і судом під час розгляду справи не встановлено. Аналогічний правовий висновок наведений у постанові Верховного Суду від 29.04.2020 у справі №647/405/16;

- стартова ціна об`єкта малої приватизації була визначена аукціонною комісією на підставі довідки балансоутримувача, що відповідає вимогам пункту 4 статті 22 Закону України «Про приватизацію державного та комунального майна» від 18 січня 2018 року № 2269-VIII. Така ціна вдвічі перевищує визначену ціну згідно з висновком про оцінку об`єкта від 31.10.2020;

- суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що договір купівлі-продажу об`єкта малої приватизації відповідає актам цивільного та господарського законодавства, а його зміст не порушує імперативних норм Закону України «Про приватизацію державного та комунального майна» щодо заборони приватизації об`єктів інженерної інфраструктури міжгосподарських меліоративних систем та вимог чинного законодавства щодо порядку визначення ціни продажу, а отже не підлягає визнанню недійсним;

- Товариство добросовісно та на засадах змагальності брало участь у оголошеному аукціоні, за наслідками якого стало переможцем; виконало вимоги щодо сплати гарантованого внеску для участі у торгах і вартість майна, яка була визначена за наслідками проведених торгів. Товариство не знало та не могло знати про можливі (однак, ще не встановлені) допущені уповноваженими органами порушення, щодо можливості процедури та порядку включення об`єкта малої приватизації до переліку об`єктів нерухомого майна, які можуть бути приватизовані, тому є добросовісним набувачем;

- відповідно до практики ЄСПЛ ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються (див., серед інших джерел, mutatis mutandis, зазначене вище рішення у справі «Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки» (Pincova and Pine v. the Czech Republic), п. 58, а також рішення у справі «Ґаші проти Хорватії» (Gashi v. Croatia), заява № 32457/05, п. 40, від 13.12.2007 та у справі «Трґо проти Хорватії» (Trgo v. Croatia), заява № 35298/04, п. 67, від 11.06.2009);

- «конструкція, за якої добросовісний набувач втрачає майно і сам змушений шукати способи компенсації своїх втрат, є неприйнятною. Тому задоволення віндикаційного позову і витребування спірної нерухомості у відповідача як добросовісного набувача на користь позивача призведе до порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції з прав людини та основоположних свобод» (постанови Верховного Суду від 18.03.2020 у справі №199/7375/16-ц та від 20.05.2020 у справі №199/8047/16-ц), тому не зважаючи на те, чи правильно було вирішено питання віднесення об`єкта малої приватизації до об`єктів нерухомості, які можуть передаватися за Законом України «Про приватизацію державного та комунального майна», витребувати, вилучити, зобов`язати повернути об`єкт малої приватизації у добросовісного набувача - є неможливим.

31. Регіональний офіс водних ресурсів у Хмельницькій області у письмових поясненнях на касаційну скаргу вважає, що рішення суду першої та апеляційної інстанцій підлягають залишенню без змін, враховуючи наступне:

- спірне нерухоме майно було правомірно включене до переліку об`єктів приватизації, оскільки наявні у справі докази підтверджують, що міжгосподарська зрошувальна система "Гораївка" припинила своє існування ще з 2010 року; судами встановлено та підтверджено відсутність цілісної міжгосподарської меліоративної системи на день прийняття рішення про приватизацію майнових комплексів;

- доводи прокурора про те, що разом з об`єктами міжгосподарської меліоративної системи з державної власності вибули земельні ділянки водного фонду загальнодержавного значення не відповідають фактичним обставинам справи; земельна ділянка, на якій розташований об`єкт приватизації, не була предметом купівлі-продажу за договором з Товариством;

- балансова вартість на момент приватизації спірного нерухомого майна існувала та була встановлена у відповідності до вимог чинного законодавства України про бухгалтерський облік;

- у постановах Верховного Суду від 01.11.2022 у справі № 911/1385/21 та від 11.04.2023 у справі № 924/793/21 вирішувались питання визначення стартової ціни приватизаційних аукціонів на підставі балансової вартості об`єктів приватизації, визначеної без проведення оцінки об`єктів, тому викладена у них позиція підлягає врахуванню.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Щодо приватизації об`єктів інженерної інфраструктури міжгосподарських меліоративних систем

32. Відповідно до частини першої статті 9 Закону України «Про меліорацію земель» від 14 січня 2000 року № 1389-XIV (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) право власності на інженерну інфраструктуру меліоративних систем та її окремі об`єкти (меліоративну мережу з гідротехнічними спорудами і насосними станціями, захисні дамби, спостережну мережу, дороги і споруди на них) може належати державі, територіальним громадам сіл, селищ і міст, юридичним особам та громадянам з урахуванням обмежень, передбачених законами України.

33. Зокрема, стаття 11 цього Закону (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначала, що об`єкти інженерної інфраструктури міжгосподарських меліоративних систем можуть перебувати у державній або комунальній власності, а абзац 41 частини другої статті 4 Закону України «Про приватизацію державного та комунального майна» від 18 січня 2018 року № 2269-VIII встановлює, що приватизації не підлягають казенні підприємства та об`єкти, необхідні для виконання державою своїх основних функцій, для забезпечення обороноздатності держави, та об`єкти права власності Українського народу, майно, що становить матеріальну основу суверенітету України, зокрема, об`єкти інженерної інфраструктури загальнодержавних та міжгосподарських меліоративних систем.

34. За визначенням, наведеним в абзацах п`ятому та сьомому статті 1 Закону України «Про меліорацію земель» від 14 січня 2000 року № 1389-XIV (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), меліоративна система - це технологічно цілісна інженерна інфраструктура, що включає в себе такі окремі об`єкти, як меліоративна мережа каналів, трубопроводів (зрошувальних, осушувальних, осушувально-зволожувальних, колекторно-дренажних) з гідротехнічними спорудами і насосними станціями, захисні дамби, спостережна мережа, дороги і споруди на них, взаємодію яких забезпечує управління водним, тепловим, повітряним і поживним режимом грунтів на меліорованих землях. Міжгосподарська меліоративна система - меліоративна система, що знаходиться в межах Автономної Республіки Крим, однієї області або одного району і забезпечує міжрайонну та міжгосподарську подачу, розподіл та відведення води.

35. Верховний Суд, здійснивши системне тлумачення правових норм щодо приватизації об`єктів інженерної інфраструктури міжгосподарських меліоративних систем, доходить такого висновку:

стаття 9 Закону України «Про меліорацію земель» допускала приватну власність юридичних осіб на інженерну інфраструктуру меліоративних систем та її окремі об`єкти, але з певними обмеженнями, встановленими іншими законами;

стаття 11 того ж Закону уточнювала, що об`єкти інженерної інфраструктури міжгосподарських меліоративних систем можуть перебувати у державній або комунальній власності, а абзац 41 частини другої статті 4 Закону України «Про приватизацію державного та комунального майна» забороняв приватизацію об`єктів інженерної інфраструктури загальнодержавних та міжгосподарських меліоративних систем;

заборона стосувалась не всіх об`єктів, а лише тих, що відповідно до визначення термінів «меліоративна система» та «міжгосподарська меліоративна система», наведених в абзацах п`ятому та сьомому статті 1 Закону України «Про меліорацію земель» від 14 січня 2000 року № 1389-XIV (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), у взаємодії забезпечували управління водним, тепловим, повітряним і поживним режимом ґрунтів на меліорованих землях та за умови, що система за цільовим призначенням забезпечувала міжрайонну та міжгосподарську подачу, розподіл та відведення води.

36. У справі, що переглядається, суди встановили, що міжгосподарська меліоративна мережа «Гораївка» не працює, не здатна здійснювати подачу, розподіл та відведення води та фактично припинила своє існування ще з 2010 року; меліоративні фонди були списані ще в 2010 році, на елементи зрошувальної системи нараховано 100% амортизаційних відрахувань, поливна техніка та насосно-силове обладнання відпрацювало нормативний термін, поливні труби мають значні пошкодження; частини збудованої у 1987 році міжгосподарської меліоративної системи, які належали Державному спеціалізованому сільськогосподарському підприємству «Староушицький» та колгоспу імені Суворова, с. Грушка, Кам`янець-Подільського району Хмельницької області знищені, основні сільськогосподарські угіддя переведені у богарні ще у 2010 році.

37. З цих підстав Верховний Суд погоджується з висновками судів, що об`єкт малої приватизації, який розташований за адресою вул. Садова, 36а у с. Гораївка Кам`янець-Подільського району Хмельницької області, на момент включення його до переліку об`єктів, які підлягають приватизації, не відносився до об`єктів інженерної інфраструктури міжгосподарських меліоративних систем, які не підлягають приватизації, а тому спірний наказ Фонду державного майна України від 25.05.2021 №877, на підставі якого було включено нерухоме майно водозбору та центральної зрошувальної системи «Гораївка» до переліку об`єктів малої приватизації, а також наказ РВ ФДМУ по Вінницькій та Хмельницькій областях від 29.07.2021 №1179 про приватизацію об`єкта малої приватизації прийнято без порушення вимог чинного приватизаційного законодавства. Такий висновок ґрунтується на правильному застосуванні норм частини другої статті 4 Закону України від 18 січня 2018 року № 2269-VIII «Про приватизацію державного та комунального майна» та статті 11 Закону України від 14 січня 2000 року № 1389-XIV «Про меліорацію земель» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

38. Верховний Суд враховує, що Законом України «Про організації водокористувачів та стимулювання гідротехнічної меліорації земель» № 2079-IX від 17 лютого 2022 року, що набрав чинності 07 травня 2022, статтю 11 Закону України «Про меліорацію земель» від 14 січня 2000 року № 1389-XIV, що регулює порядок набуття права власності на інженерну інфраструктуру міжгосподарських меліоративних систем та її окремі об`єкти викладено в такій редакції:

«Об`єкти інженерної інфраструктури міжгосподарських меліоративних систем можуть перебувати у державній, комунальній або приватній власності.

Насосні станції державної та комунальної власності, які є складовою міжгосподарських меліоративних систем, можуть бути об`єктом приватизації у разі відповідності всім таким умовам:

насосна станція не використовується за цільовим призначенням, у тому числі для подачі (забору) або відведення води для гідротехнічної меліорації, протягом не менш як 10 років;

протягом двох років з дня набрання чинності Законом України «Про організації водокористувачів та стимулювання гідротехнічної меліорації земель» жодна організація водокористувачів не звернулася у визначеному законом порядку із заявою про отримання у власність об`єктів меліоративної мережі, до складу якої входить насосна станція.

Одночасно із насосною станцією здійснюється приватизація технологічно пов`язаних з нею об`єктів міжгосподарських меліоративних систем, які є складовими меліоративної мережі, до складу якої входить насосна станція.

Приватизація об`єктів міжгосподарських меліоративних систем, речові права на які відповідно до закону підлягають державній реєстрації, проте не були зареєстровані, здійснюється без попередньої реєстрації права власності держави чи територіальної громади на такі об`єкти».

39. Згідно з пунктом 5 Перехідних положень цього Закону «Про організації водокористувачів та стимулювання гідротехнічної меліорації земель» № 2079-IX від 17 лютого 2022 року Кабінету Міністрів України доручено, зокрема: протягом трьох місяців з дня спливу останнього із строків, визначених абзацами другим і третім частини другої статті 11 Закону України «Про меліорацію земель», забезпечувати включення відповідних насосних станцій та об`єктів, визначених частиною третьою статті 11 зазначеного Закону, до переліку об`єктів малої приватизації; забезпечити списання уповноваженим органом управління об`єктів, визначених частинами другою і третьою статті 11 Закону України «Про меліорацію земель», які не продано у встановленому законом порядку.

40. Цей Закон не застосовується до спірних правовідносин, оскільки набрав чинності після завершення процедури приватизації. Посилання прокурора в обґрунтування доводів касаційної скарги на положення цього Закону є безпідставними. Встановлення законодавцем окремих умов для приватизації насосних станцій державної та комунальної власності, які є складовою міжгосподарських меліоративних систем, не виключають законність приватизації спірного об`єкта малої приватизації відповідно до чинного законодавства на момент виникнення спірних правовідносин.

41. Аргументи прокурора, що разом з об`єктами міжгосподарської меліоративної системи з державної власності вибули земельні ділянки водного фонду загальнодержавного значення не відповідають фактичним обставинам справи: земельна ділянка, на якій розташований об`єкт приватизації, не була предметом купівлі-продажу. Верховний Суд також звертає увагу на те, що у касаційній скарзі прокурор стверджує, що суди не дослідили докази, які підтверджують, що приватизовані Товариством об`єкти розташовані на земельних ділянках водного фонду загальнодержавного значення, які не можуть перебувати у приватній власності; незаконно та безоплатно вибули з власності держави. Прокурор у касаційній скарзі не конкретизував, які саме докази у справі суди не дослідили, що підтверджують відповідні обставини. У судовому засіданні прокурор також не пояснив, що це за докази, та чи були вони надані суду для дослідження.

42. Посилання прокурора на те, що суди не з`ясували обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, що стосуються неправомірності прийняття спільного рішення Мінагрополітики, Держкомзему та Держводгоспу від 10.12.2010, внаслідок чого дійшли помилкових висновків про списання у встановленому законом порядку основних меліоративних фондів зрошувальної системи Гораївка, Верховний Суд не розглядає, оскільки це рішення не є предметом позову у справі.

43. Інші доводи касаційної скарги щодо порушення процесуальних норм та не дослідження доказів у справі (зокрема, акт приймання- передавання, договір купівлі-продажу; висновок експертної комісії) не беруться до уваги, оскільки фактично в цій частині спрямовані на переоцінку доказів з метою встановлення обставин, що були відхилені судами. Відповідно до частини другої статті 300 ГПК України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Щодо стартової ціни об`єктів приватизації

44. Відповідно до частини четвертої статті 22 Закону України від 18 січня 2018 року № 2269-VIII «Про приватизацію державного та комунального майна» стартова ціна об`єкта малої приватизації визначається аукціонною комісією на рівні балансової вартості об`єкта (активів об`єкта) малої приватизації. У разі відсутності балансової вартості об`єкта (активів об`єкта) малої приватизації така вартість встановлюється аукціонною комісією на підставі вартості, визначеної відповідно до Методики оцінки, що затверджується Кабінетом Міністрів України. Якщо об`єктом малої приватизації є акції, частки, стартова ціна об`єкта малої приватизації встановлюється на рівні номінальної вартості пакета акцій (часток).

45. Отже за загальним правилом стартова ціна об`єкта малої приватизації визначається аукціонною комісією на рівні балансової вартості об`єкта (активів об`єкта) малої приватизації, і обов`язкове проведення оцінки законом не вимагається.

46. Висновки судів щодо законності визначення стартової ціни відповідно до балансової вартості об`єкта малої приватизації ґрунтуються на правильному застосуванні норм частини четвертої статті 22 Закону України від 18 січня 2018 року № 2269-VIII «Про приватизацію державного та комунального майна».

47. Аргументи прокуратури щодо порушення порядку визначення балансової вартості об`єкта малої приватизації, яка визначена комісією з прийняття управлінських рішень щодо майна, що перебуває в оперативному управлінні та на балансі РОВР у Хмельницькій області у довільному порядку, оскільки за даними бухгалтерського обліку майно обліковувалось за ліквідаційною вартістю, Верховний Суд відхиляє, оскільки норма частини четвертої статті 22 Закону України від 18 січня 2018 року № 2269-VIII «Про приватизацію державного та комунального майна», правильність застосування якої оскаржує прокурор, не регулює порядок визначення балансової вартості об`єкта малої приватизації, а відповідно до встановлених обставин комісією було встановлено залишкову балансову вартість майнових комплексів, оскільки згідно з даними бухгалтерського обліку майно має 100% знос та обліковується за ліквідаційною вартістю, яка є незначною - 36681,40 грн.

48. Верховний Суд також зауважує, що у будь-якому разі сама по собі помилка у визначенні стартової ціни об`єкта приватизації - ціни, з якої розпочинаються торги щодо кожного об`єкта приватизації не може бути підставою для визнання недійним договору купівлі-продажу об`єкта приватизації, оскільки приватизація здійснюється на основі таких принципів, як рівності та змагальності; створення сприятливих умов для залучення інвестицій; повного, своєчасного та достовірного інформування про об`єкти приватизації та порядок їх приватизації; забезпечення конкурентних умов приватизації, і право на придбання об`єкта аукціону отримує переможець аукціону, який запропонував найвищу ціну продажу. Помилки державного органу не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються - власника майна, що добросовісно брав участь у аукціоні, покладаючись на достовірність інформування про об`єкти приватизації та порядок їх приватизації.

49. Відповідно до встановлених обставин судами переможець електронного аукціону сплатив органу приватизації ціну продажу об`єкта малої приватизації у розмірі 12 277 200,00 грн, хоча балансова вартість (стартова ціна) об`єкта станом на 30.06.2021 року становила 888 866,00 грн, а відповідно до висновку вартість об`єкта оцінки станом на 31.10.2020 року 369 112,00 грн. Тобто викупна вартість в рази перевищувала стартову ціну. Ця ціна також в рази перевищувала ціну, що була визначена відповідно до висновку про вартість об`єкта оцінки станом на 31.10.2020.

50. Прокурор, посилаючись на порушення інтересів держави внаслідок неправильного визначення ціни об`єкта малої приватизації, не доводив і не надавав докази (висновки експертів, тощо), які б підтверджували, що ціна продажу об`єкта малої приватизації у розмірі 12 277 200,00 грн, за якою покупець придбав об`єкт малої приватизації, є нижче вартості, визначеної відповідно до Методики оцінки, що затверджується Кабінетом Міністрів України.

51. Підсумовуючи викладене, Верховний Суд погоджується з висновками судів, що прокурором не доведено порушення законодавства про приватизацію під час внесення спірного майна до переліку об`єктів, які підлягають приватизації та при визначенні стартової ціни об`єкта малої приватизації на підставі його балансової вартості, що є підставою для відмови в позові.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

52. Згідно з пунктом 1 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та апеляційної інстанції без змін, а скаргу - без задоволення.

53. Відповідно до частини першої статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

54. Верховний Суд, переглянувши оскаржувані судові рішення в межах наведених у касаційній скарзі доводів, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, вважає, що судові рішення ухвалено із додержанням норм процесуального та матеріального права, тому підстав для їх зміни чи скасування немає.

Розподіл судових витрат

55. З огляду на те, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, згідно з статтею 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 129, 300, 301, пунктом 1 частини першої статті 308, статтями 309, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Заступника керівника Київської міської прокуратури залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду міста Києва від 01.05.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 05.02.2024 у справі № 910/21181/21 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий І. Кондратова

Судді Г. Вронська

Н. Губенко