Єдиний державний реєстр судових рішень
УХВАЛА
29 травня 2024 року
м. Київ
справа № 756/4067/19
провадження № 61-4803ск24
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Краснощокова Є. В. (суддя-доповідач), Гудими Д. А., Крата В. І., розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 , подану представником ОСОБА_2 , на рішення Оболонського районного суду міста Києва від 18 лютого 2020 року та постанову Київського апеляційного суду від 06 жовтня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Державного реєстратора ДП «Науково-дослідний інститут землеустрою» Мосійчук Оксани Василівни, Акціонерного товариства «Альфа Банк», третя особа - ОСОБА_2 , про скасування реєстраційних дій,
ВСТАНОВИВ:
У березні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просила скасувати реєстраційні дії державного реєстратора, а саме - рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 45847696 від 06 березня 2019 року щодо реєстрації права власності за Акціонерним товариством «Укрсоцбанк» (далі - АТ «Укрсоцбанк») квартири АДРЕСА_1 .
Рішенням Оболонського районний суд міста Києва від 18 лютого 2020 року у задоволенні позову відмовлено.
Постановою Київського апеляційного суду від 06 жовтня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено, рішення Оболонського районного суду міста Києва від 18 лютого 2020 року скасовано та ухвалено нове рішення про задоволення позову. Скасовано реєстраційні дії державного реєстратора Державного підприємства «Науково-дослідний інститут землеустрою» Мосійчук О. В., а саме - рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 45847696 від 06 березня 2019 року, номер запису про право власності 30592863, щодо реєстрації права власності за АТ «Укрсоцбанк» квартири АДРЕСА_1 . Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Київським апеляційним судом прийнято постанову 06 жовтня 2020 року, повний її текст складено 06 жовтня 2020 року, тому останнім днем строку на касаційне оскарження (з урахуванням вихідного дня) є 19 листопада 2020 року.
29 березня 2024 року засобами поштового зв`язку ОСОБА_2 , як представник ОСОБА_3 , подав до Верховного Суду касаційну скаргу, з пропуском строку на касаційне оскарження.
До касаційної скарги додав клопотання, у якому просить поновити строк на касаційне оскарження, посилаючись на те, що Київський апеляційний суд переглянув справу у відсутності належним чином повідомлених позивача та її представників про розгляд справи, оскаржену постанову апеляційний суд їм не надсилав, під час розгляду справи позивач перебувала за кордоном. Також посилався на карантинні обмеження та те, що в період дії карантину в Україні з 24 лютого 2022 року введено воєнний стан. ОСОБА_2 з 04 березня 2022 року приймав активну участь у заходах щодо відсічі збройної агресії російської федерації. В силу цієї обставини профільний комітет забороняє поєднувати адвокатську діяльність з військовою службою, тому представник позивача був позбавлений можливості представляти інтереси ОСОБА_1 29 лютого 2024 року він був демобілізований, 04 березня 2024 року прибув у місто Київ, 27 березня 2024 року, як представник позивача, ознайомився з матеріалами справи.
Ухвалою Верховного Суду від 22 квітня 2024 року наведені обставини пропуску строку визнані неповажними. Верховний Суд зазначав, що касаційна скарга подана з пропуском річного строку на касаційне оскарження. Процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 3 розділу ХІІ «Прикінцеві положення» ЦПК України в редакції Закону № 540-IX, закінчилися 06 серпня 2020 року, тому необґрунтованим є посилання заявника на Закон № 540-IX. Крім цього річний строк, визначений у частині третій статті 394 ЦПК України, в межах якого суд касаційної інстанції міг вирішувати питання поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження у цій справі, сплив 06 жовтня 2021 року, тобто до введення воєнного стану на території України.
Разом з тим, адвокатЗабара Ю. С., як представник ОСОБА_1 , також зазначав, що апеляційний суд переглянув справу у відсутності належним чином повідомлених позивача та її представників про розгляд справи, оскаржену постанову апеляційний суд їм не надсилав, що може свідчити про наявність виключного випадку, передбаченого у частині третій статті 394 ЦПК України. Проте адвокат заявника не надав належних та допустимих доказів, які підтверджують зазначені обставини.
Тому заявнику вказано на необхідність, зокрема,на підтвердження зазначених обставин пропуску строку на касаційне оскарження надати: відповідне обґрунтування та належні докази щодо неповідомлення позивача та її представника (представників) про розгляд справи апеляційним судом (довідка суду, копії з матеріалів справи тощо); відповідну довідку суду про час отримання або неотримання постанови апеляційного суду позивачем та/або її представником (представниками) або інші належні докази щодо цієї обставини.
Також судом встановлено недотримання вимог статті 392 ЦПК України при поданні скарги, запропоновано адвокату усунути інші недоліки касаційної скарги.
13 травня 2024 року через підсистему «Електронний суд» представник позивача надіслав заяву про усунення недоліків касаційної скарги, якою їх усунув в частині виконання вимог статті 392 ЦПК України.
В частині строку на касаційне оскарження адвокат зазначив, що позивачка вчиняла процесуальні дії через своїх представників, які не були належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи апеляційним судом, вона на час розгляду апеляційним судом справи перебувала за кордоном, повний текст оскарженого судового рішення позивачці та її представникам апеляційний суд не надсилав, в матеріалах справи немає доказів про вручення повного тексту оскарженої постанови апеляційного суду позивачу та її представникам, лише довідка про відсутність в суді фінансування на відправлення поштової кореспонденції.
Відповідно до частини третьої статті 394 ЦПК України незалежно від поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у разі, якщо касаційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків: 1) подання касаційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки; 2) пропуску строку на касаційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили.
Європейський суд з прав людини зауважив, що право на звернення до суду, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним; воно може бути обмеженим, особливо щодо умов прийнятності скарги, оскільки за своєю природою це право вимагає регулювання з боку держави, яка щодо цього користується певними межами самостійного оцінювання (MPP GOLUB v. UKRAINE, № 6778/05, ЄСПЛ, від 18 жовтня 2005 року).
Норми, які регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (PERETYAKAAND SHEREMETYEV v. UKRAINE, № 17160/06 та N 35548/06, § 34, ЄСПЛ, від 21 грудня 2010 року).
Колегія суддів враховує, що в частині обставин пропуску строку на касаційне оскарження заявник надав окремі копії з матеріалів справи, які не є достатніми для висновку щодо неповідомлення позивача та її представника (представників) про розгляд справи апеляційним судом, відповідну довідку суду про час отримання або неотримання постанови апеляційного суду позивачем та/або її представником (представниками) або інші належні докази щодо цієї обставини не надав.
Разом з цим, матеріали касаційної скарги, надані адвокатом Забарою Ю. С., свідчать, що ним та ОСОБА_1 укладено договір про надання правової допомоги 30 грудня 2021 року, за яким ОСОБА_2 мав представницькі повноваження в цій справі,тобто до введення воєнного стану на території України. Рішення Оболонського районного суду міста Києва від 18 лютого 2020 року переглянуто з ухваленням оскарженої постанови Київського апеляційного суду від 06 жовтня 2020 року за апеляційною скаргою ОСОБА_2 як третьої особи, який приймав участь у судовому засіданні під час апеляційного розгляду справи. Оскарженою постановою апеляційного суду повністю задоволено позов ОСОБА_1 , при цьому позивач не оскаржувала і рішення суду першої інстанції про відмову у позові.
Ураховуючи те, що касаційну скаргу адвокатЗабари Ю. С. в інтересах ОСОБА_1 подав після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, виключних випадків, передбачених частиною третьою статті 394 ЦПК України, не зазначив, як і не надав належних та допустимих доказів, які це підтверджують, у відкритті касаційного провадження за його касаційною скаргою на рішення Оболонського районного суду міста Києва від 18 лютого 2020 року та постанову Київського апеляційного суду від 06 жовтня 2020 року необхідно відмовити.
Керуючись статтями 260, 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,
УХВАЛИВ:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , поданою представником ОСОБА_2 , на рішення Оболонського районного суду міста Києва від 18 лютого 2020 року та постанову Київського апеляційного суду від 06 жовтня 2020 року у справі справа № 756/4067/19.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді: Є. В. Краснощоков
Д. А. Гудима
В. І. Крат
