Єдиний державний реєстр судових рішень
ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"10" червня 2024 р. Cправа № 300/7126/23
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Боршовського Т.І., розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення у справі № 300/7126/23 за позовом ОСОБА_1 до Долинського міського голови Диріва Івана Ярославовича про визнання протиправним та скасування розпорядження Долинського міського голови №47 від 27.02.2023 та про стягнення не виплачених сум заробітної плати, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 (далі позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з адміністративним позовом до Долинського міського голови ОСОБА_3 (далі відповідач), в якому просить суд: визнати протиправним та скасувати розпорядження Долинського міського голови від 27.02.2023 № 47 "Про розподіл обов`язків між міським головою, секретарем ради, заступниками міського голови та керуючим справами (секретарем) виконавчого комітету міської ради"; стягнути з Долинського міського голови Диріва Івана Ярославовича на користь заступниці міського голови ОСОБА_1 різницю між середньою заробітною платою ОСОБА_1 за листопад - грудень 2022 і заробітною платою ОСОБА_1 у квітні - вересні 2023 в розмірі 59703,49 грн.; стягнути з Долинського міського голови ОСОБА_3 на користь заступниці міського голови ОСОБА_1 не виплачену частину допомоги на оздоровлення за 2023 в розмірі 9432,08 грн.; стягнути з Долинського міського голови Диріва Івана Ярославовича на користь заступниці міського голови ОСОБА_1 не виплачену частину соціально-побутової допомоги за 2023 в розмірі 7356,67 грн.
До позовної заяви представник позивача долучив копію ордера на надання правничої (правової) допомоги серії АТ № 1018557 від 20.12.2022 (а.с. 45). Одночасно у позовній заяві представник позивача зазначив, що орієнтовні витрати позивача на правову допомогу складають 24000,00 грн., та вказав, що докази щодо розміру витрат на послуги адвоката будуть подані протягом п`яти днів після ухвалення рішення в цій справі.
Ухвалою від 23.10.2023 суд відкрив провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження, розгляд справи визначив здійснювати без проведення судового засідання та повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 24.05.2024 позов ОСОБА_1 до Долинського міського голови Диріва Івана Ярославовича задоволено частково: визнано протиправним та скасовано розпорядження Долинського міського голови від 27.02.2023 № 47 "Про розподіл обов`язків між міським головою, секретарем ради, заступниками міського голови та керуючим справами (секретарем) виконавчого комітету міської ради", а саме: пункт 1 у частині затвердження розподілу обов`язків між заступниками міського голови, керуючим справами (секретарем) виконавчого комітету міської ради, та пункт 3; відмовлено в задоволенні позову в частині решти позовних вимог; стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Долинського міського голови Івано-Франківської області на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору в розмірі 1073,60 грн.
29.05.2024 через канцелярію Івано-Франківського окружного адміністративного суду надійшла заява представника позивача про ухвалення додаткового рішення у справі № 300/7126/23. Представник позивача просить суд стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 22000,00 грн. До вказаної заяви представник позивача долучив: копію ордера на надання правничої (правової) допомоги серії АТ № 1018557 від 20.12.2022; копію договору про надання правової допомоги від 20.12.2022; копію додаткової угоди від 02.10.2023 до Договору про надання правової допомоги від 20.12.2022; копію детального опису послуг від 29.05.2024 наданих ОСОБА_1 на підставі додаткової угоди до Договору про надання правової допомоги від 20.12.2022 у справі № 300/7126/23.
06.06.2024 через канцелярію Івано-Франківського окружного адміністративного суду надійшло клопотання Долинської міської ради від 06.06.2024 № 630/05-28/14в на заяву представника позивача від 29.05.2024 про ухвалення додаткового рішення. Відповідач зазначив, що розмір витрат на правову допомогу є неспівмірним зі складністю справи та наданими адвокатом послугами. Так, підготовка позовної заяви на 10 сторінках та відповіді на відзив на 4 сторінках, які фактично подібні до позовних заяв у двох інших справах № 300/5501/22 та № 300/1808/23, не вимагали від адвоката витрат багато часу та докладання значних зусиль для їх підготовки. Окрім цього, витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені договором на правову допомогу, актами приймання-передачі наданих послуг, платіжними документами про оплату таких послуг та розрахунком таких витрат. Так, представником позивача до заяви про ухвалення додаткового рішення не долучено акту приймання-передачі наданих послуг та платіжних документів про оплату таких послуг. За вказаних обставин, у зв`язку з необґрунтованістю розміру витрат на оплату послуг адвоката, не доведення, що вказані витрати були понесені фактично, відповідач просив відмовити у стягненні витрат на професійну правничу допомогу у повному обсязі.
Розглянувши заяву представника позивача від 29.05.2024 про ухвалення додаткового рішення у справі № 300/7126/24, суд вказує на таке.
Частиною третьою статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) встановлено, що суд, який ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
Згідно із пунктом 3 частини першої статті 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Відповідно до частини другої статті 252 КАС України, заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення.
Вказані положення узгоджуються з нормами частини сьомої статті 139, частини третьої, п`ятої статті 143 КАС України.
Частиною першою статті 139 КАС України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Частиною сьомою цієї Статті передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Згідно з частинами першою та другою статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Пунктом 1 частини третьої зазначеної статті 134 КАС України передбачено, що для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Суд звертає увагу на те, що заява представника позивача від 29.05.2024 про ухвалення додаткового рішення у справі № 300/7126/23 подано в межах процесуальних строків, визначених частиною сьомою статті 139, частиною другою статті 252 КАС України, а тому нема підстав для залишення такого клопотання без розгляду.
Так, відповідно до копії детального опису послуг від 29.05.2024 наданих адвокатом Парфан Т.Д. для ОСОБА_1 на підставі додаткової угоди до Договору про надання правової допомоги від 20.12.2022 у справі № 300/7126/23, позивачу надано такі послуги: підготовка позовної заяви (вартість 16000,00 грн.), підготовка відповіді на відзив (вартість 6000,00 грн.). Загальна вартість наданих послуг 22000,00 грн.
Згідно клопотання Долинської міської ради від 06.06.2024 № 630/05-28/14в на заяву представника позивача від 29.05.2024 про ухвалення додаткового рішення, відповідач заперечив проти стягнення 22000 грн. витрат на правничу допомогу, вказавши на те, що розмір таких витрат є неспівмірним зі складністю справи.
Судом враховано, що позов в цій адміністативній справі задоволено частково. Отже, предметом розгляду є можливість стягнення з відповідача судових витрат на правничу допомогу в розмірі 11000 грн. (з розрахунку: 22000 грн. / 2).
Враховуючи заперечення відповідача, суд розглянув можливість зменшення вказаної суми витрат на правничу допомогу. Суд з цього питання виходив з такого.
Згідно з пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Статтею 19 цього ж Закону визначено такі види адвокатської діяльності як надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
Представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні (пункт 9 частини 1 статті 1 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність).
Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 вищевказаного закону).
Відповідно до статті 30 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009, передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема, в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.
При визначенні суми відшкодування суд повинен виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі Схід-Захід Альянс Лімітед проти України (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).
Вказаний правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц.
Верховний Суд у постанові від 23.12.2021 у справі № 520/11348/2020 дійшов таких висновків:
"74. Водночас колегія суддів Верховного Суду вважає за необхідне зазначити, що вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
75. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
76. При цьому суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, ціну позову, якість підготовлених документів, витрачений адвокатом час, тощо - є неспівмірним…
…85. При розгляді питання щодо відшкодування витрат на правничу допомогу, варто взяти до уваги позицію ЄСПЛ у справі Лавентс проти Латвії. Так, ЕСПЛ наголосив, що відшкодовуванню підлягають лише витрати, які мають розумний розмір.
86. Як зазначено ЄСПЛ у п. 268 Рішення по справі ЕазіЛУезІ АІІіапсе Ьішіїед проти України від 23.01.2014 (Заява № 19336/04): Згідно з практикою Суду, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були Фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див., наприклад, рішення у справі Ботацці проти Італії (Войаггі V. Паїу) [ВП], заява №34884/97, п.ЗО, ЕСНК 1999-V)..
87. Аналогічну практику вирішення питання судових витрат застосовано ЄСПЛ у п. 95 рішення у справі Баришевський проти України від 26.02.2015, пп. 34-36 рішення у справі Гімайдуліна і інших проти України від 10.12.2009, п. 80 рішення у справі Двойних проти України від 12.10.2006, п. 88 рішення у справі Меріт проти України від 30.03.2004.".
Таким чином, при визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, потребують дослідження на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категорію складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.
Суд звертає увагу на те, що рішенням Вищої Ради Правосуддя від 24.11.2020 за №3237/0/15-20 рекомендовано Державній судовій адміністрації України та Раді правосуддя України застосування показники середньої тривалості розгляду судовий справ при ухвалені судових рішень та здійсненні заходів з питань організаційного забезпечення діяльності судів. Так, відповідно до вказаних показників середній час, необхідний для розгляду місцевими загальними судами судових справ адміністративного судочинства становить 379 хв. (6,31 год).
Таким чином, незалежним конституційним органом державної влади та суддівського врядування для розгляду судами в цілому адміністративної справи визначено середню затрату часу - 6,31 год.
Суд визнає, що позивач вільний у виборі представника та у визначенні розміру його гонорару за домовленістю сторін, проте цей вибір не повинен бути надмірно обтяжливим для іншої сторони процесу при вирішенні судом питання про розподіл судових витрат.
На думку суду, розмір судових витрат на професійну правничу допомогу адвокатом у цій адміністративній справі необхідно розраховувати із врахуванням вищевказаного нормативу затраченого часу на розгляд судом в цілому адміністративної справи в особі професійного судді суду першої інстанції - 6,31 год., виходячи з розрахунку: 6,31 год. на 500,00 грн. (заокруглено вартість оплати Державою роботи професійного судді за 1 годину), що становить - 3155,00 грн.. Такий розмір витрат буде співмірним зі складністю цієї справи, обсягом наданих адвокатом послуг, а також відповідатиме критерію реальності та розумності їх розміру.
З огляду на викладене, враховуючи часткове задоволення позову, суд вважає справедливим та пропорційним до розміру задоволених позовних вимог відшкодування позивачу судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3155,00 грн., що буде співмірним зі складністю цієї справи та обсягом наданих адвокатом юридичних послуг.
За вказаних обставин, заяу представника позивача від 29.05.2024 про ухвалення додаткового рішення у справі № 300/7126/23 належить задовольнити частково: стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача 3155,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.
Керуючись статтями 132, 134, 139, 143, 252, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, -
ВИРІШИВ:
Заяву представника позивача від 29.05.2023 про ухвалення додаткового рішення у справі № 300/7126/23 задовольнити частково.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Долинського міського голови Івано-Франківської області (код ЄДРПОУ 04054317, проспект Незалежності, будинок 5, місто Долина, Калуський район, Івано-Франківська область, 77504) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3155 (три тисячі сто п`ятдесят п`ять) гривень.
Додаткове рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі. Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Боршовський Т.І.
