ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" травня 2024 р. Справа№ 910/11456/21

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Євсікова О.О.

суддів: Корсака В.А.

Алданової С.О.

за участю:

секретаря судового засідання: Звершховської І.А.,

представників сторін:

від позивача: Гуменюк Д.В.,

від відповідача: Остапенко С.Л.,

від третіх осіб: не з`явились,

розглянувши апеляційну скаргу

Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго"

на рішення Господарського суду міста Києва від 21.11.2023 (повний текст складено 01.12.2023)

у справі № 910/11456/21 (суддя Морозов С.М.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Д.Трейдінг"

до Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго",

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача:

1) Акціонерне товариство "ДТЕК Дніпроенерго",

2) Акціонерне товариство "ДТЕК Західенерго",

3) Товариство з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Східенерго",

про зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в :

Короткий зміст і підстави вимог, що розглядаються.

У липні 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Д.Трейдінг» (далі - ТОВ «Д.Трейдінг», Товариство) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою, у якій просило зобов`язати Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія «Укренерго» (далі - ПрАТ «НЕК «Укренерго», Компанія) вчинити певні дії (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 06.09.2021).

На обґрунтування заявлених вимог ТОВ «Д.Трейдійнг» посилається на протиправне надання / ненадання ПрАТ «НЕК «Укренерго» диспетчерських команд учасникам балансуючої групи ТОВ «Д.Трейдінг» щодо збільшення або зменшення обсягу виробництва електричної енергії без урахування технологічних можливостей генерації електричної енергії учасників балансуючої групи, внаслідок чого виникли небаланси електричної енергії.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 21.11.2023 позовні вимоги задоволено повністю.

Зобов`язано ПрАТ «НЕК «Укренерго» здійснити перерахунок небалансів електричної енергії ТОВ «Д.Трейдінг» шляхом виключення негативних небалансів за розрахункові години 02.07.2021: 07:00 - 08:00 - в обсязі -200,44 МВт*год, 08:00 - 09:00 - в обсязі -248,686 МВт*год, 09:00-10:00 - в обсязі-276,916 МВт*год, 10:00- 11:00 - в обсязі-290,668 МВт*год, 11:00-12:00 - в обсязі -424,528 МВт*год, 12:00- 13:00 - в обсязі -463,434 МВт*год, 16:00 - 17:00 - в обсязі -536,196 МВт*год, 17:00 - 18:00 - в обсязі -616,86 МВт*год, 18:00 - 19:00 - в обсязі -615,812 МВт*год, 19:00 - 20:00 - в обсязі -562,67 МВт*год, 20:00-21:00 - в обсязі -563,8 МВт*год, 21:00 - 22:00 - в обсязі-548,394 МВт*год, 22:00-23:00 - в обсязі -577,736 МВт*год, 23:00-24:00 - в обсязі-475,53 МВт*год.

Зобов`язано ПрАТ «НЕК «Укренерго» здійснити перерахунок небалансів електричної енергії ТОВ «Д.Трейдінг» шляхом виключення негативних небалансів за розрахункові години 03.07.2021: 16:00 -17:00 - в обсязі -326,85 МВт*год, 17:00 - 18:00 - в обсязі -203,425 МВт*год. Зобов`язано ПрАТ «НЕК «Укренерго» здійснити перерахунок небалансів електричної енергії ТОВ «Д.Трейдінг» шляхом виключення негативних небалансів за розрахункові години 04.07.2021: 09:00-10:00 - в обсязі-206,206 МВт*год, 10:00-11:00 - в обсязі - 690,529 МВт*год, 11:00 - 12:00 - в обсязі -355,78 МВт*год, 17:00 - 18:00 - в обсязі - 63,159 МВт*год, 18:00-19:00 - в обсязі-373,351 МВт*год, 19:00-20:00 - в обсязі-357,975 МВт*год, 20:00 - 21:00 - в обсязі -363,85 МВт*год, 21:00 - 22:00 - в обсязі -345,7 МВт*год, 22:00-23:00 - в обсязі -354,675 МВт*год, 23:00 - 24:00 - в обсязі-245,25 МВт*год.

Зобов`язано ПрАТ «НЕК «Укренерго» здійснити перерахунок небалансів електричної енергії ТОВ «Д.Трейдінг» шляхом виключення негативних небалансів за розрахункові години 05.07.2021: 06:00-07:00 - в обсязі-143,713 МВт*год, 07:00 - 08:00 - в обсязі-154,897 МВт*год, 08:00-09:00 - в обсязі-158,312 МВт*год, 09:00 - 10:00 - в обсязі -94,619 МВт*год, 10:00 - 11:00 - в обсязі -15,42 МВт*год.

Стягнуто з ПрАТ «НЕК «Укренерго» на користь ТОВ «Д.Трейдінг» витрати зі сплати судового збору в розмірі 9 080,00 грн.

Суд вважав за можливе розглядати справу саме виходячи з обраного позивачем способу захисту, який, на його думку, зможе відновити поновлення його порушених прав та інтересів з урахуванням специфіки регулювання відносин на ринку для надання послуг з балансування.

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ТОВ «Д.Трейдінг» до ПАТ «НЕК «Укренерго» про зобов`язання вчинити дії є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів.

Не погодившись з рішенням Господарського суду міста Києва від 21.11.2023, ПрАТ «НЕК «Укренерго» звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить оскаржуване рішення скасувати та ухвалити постанову, якою відмовити у задоволенні позову.

ПрАТ «НЕК «Укренерго» вважає, що суд першої інстанції неповно з`ясував обставини, що мають значення для справи, порушив норми процесуального права, а також неправильно застосував норми матеріального права.

Щодо порушення норм процесуального права апелянт зазначив, що поданий третіми особами висновок експерта №020-АНО/21 був складений ще 05.10.2021, а висновок №019-АНО/19 ще 17.09.2021, однак треті особи їх не подали до суду одразу після отримання. На думку скаржника, надані документи суд першої інстанції мав відхилити з причини пропуску встановленого процесуального строку та відсутності клопотання про його поновлення.

Апелянт також відзначає, що на час прийняття оскаржуваного рішення позивач просив зобов`язати вчинити дії (здійснити перерахунок небалансів електричної енергії), натомість позовної вимоги щодо встановлення протиправності вчинення дій, які стали причиною нарахування негативних небалансів позивачеві, у заяві про уточнення позовних вимог не йдеться. У розгляді цього спору за наявними позовними вимогами суд безпідставно здійснив оцінку правомірності дій НЕК «Укренерго» щодо надання, ненадання, відміни команд у певні часові періоди, які зазначені у заяві про уточнення позовних вимог. При цьому лише порушення, допущені при їх наданні чи ненаданні або відміні, можуть слугувати підставою для зобов`язання вчинити дії (здійснити перерахування небалансів електричної енергії), в той час як відповідно до ч. 2 ст. 237 ГПК України при ухваленні рішення суд не може виходити за межі позовних вимог.

ПрАТ «НЕК «Укренерго» також зазначає, що команди, надання яких НЕК «Укренерго» пов`язане з предметом позовних вимог ТОВ «Д. Трейдінг», надавались лише з метою забезпечення надійної роботи ОЕС України.

Апелянт також вважає, що саме такий спосіб як зобов`язання здійснити перерахунок небалансів електричної енергії ТОВ «Д.Трейдінг» шляхом виключення негативних небалансів за розрахункові години не є належним, оскільки не призводить до реального захисту чи поновлення порушеного права чи інтересу позивача. Фактично позовні вимоги зводяться до перерахунку небалансів шляхом їх виключення, тобто до вимог майнового характеру - звільнити позивача від здійснення оплати за електричну енергію, придбану для врегулювання небалансів.

За таких обставин, на думку апелянта, позовні вимоги про здійснення перерахунку небалансів електричної енергії шляхом їх виключення у відповідних обсягах, не є належним способом захисту порушеного права, оскільки виключення небалансів в певних обсягах не призводить до відновлення права позивача, адже небаланси мають вартість і лише перерахунок вартості небалансів може бути належним способом захисту.

Позиції учасників справи.

ТОВ «Д.Трейдінг» надало відзив на апеляційну скаргу, у якому проти доводів апеляційної скарги заперечує та наводить власні доводи на їх спростування, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін як законне та обґрунтоване.

У відповіді на відзив ПрАТ «НЕК «Укренерго» проти доводів відзиву заперечило.

Також ПрАТ «НЕК «Укренерго» надало додаткові пояснення щодо того, як технологічно і практично працює система управління ринком електричної енергії, здійснюються розрахунки небалансів електричної енергії, про фактичну можливість коригування історичної інформації про небаланси електричної енергії та відповідні наслідки для системи (з урахуванням заявлених позовних вимог). Крім того, відповідач зазначив, що суд першої інстанції не проводив дослідження доказів (ані тих, що були долучені до справи при її розгляді судом у іншому складі, ані додатково долучених відповідачем під час підготовчого провадження у даній справі після скасування Касаційним господарським судом рішення попередніх судів.

ТОВ «Д.Трейдінг» надало письмові пояснення щодо поточного статусу та висновків суду у судових справах, які пов`язані / ідентичні з предметом спору у даній справі, а також щодо ефективності обраного ним способу захисту та технічного виконання рішення суду у разі задоволення позову, з урахуванням особливостей функціонування ринку електричної енергії.

Також ТОВ «Д.Трейдінг» надало пояснення щодо способу (механізму) виконання рішення суду у разі задоволення позову. Позивач вважає, що його вимога про зобов`язання відповідача здійснити перерахунок небалансів електричної енергії позивача шляхом виключення негативних небалансів за перелічені розрахункові години є належним та ефективним способом захисту права та охоронюваного законом інтересу позивача, а також є цілком виконуваною у разі задоволення позову.

ПрАТ «НЕК «Укренерго» надало додаткове пояснення, у якому зазначило, що наразі можливість внесення коригувань ретроспективно або ж проведення розрахунку відмінно від того, як це передбачено Правилами ринку, в модуль розрахунків системи управління ринком відсутня і будь-який перерахунок даних відбувається вручну, тобто поза системою управління ринком, оскільки всі операції модулю розрахунків проводяться відповідно до Правил ринку.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті.

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.12.2023 сформовано колегію у складі: головуючий суддя Євсіков О.О., судді Алданова С.О., Корсак В.А.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.12.2023 витребувано у Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/11456/21 та відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, які визначені главою 1 розділу IV ГПК України, за апеляційною скаргою ПрАТ «НЕК «Укренерго» на рішення Господарського суду міста Києва від 21.11.2023 до надходження матеріалів справи №910/11456/21.

11.01.2024 матеріали справи №910/11456/21 надійшли до Північного апеляційного господарського суду.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.01.2024 апеляційну скаргу ПрАТ «НЕК «Укренерго» на рішення Господарського суду міста Києва від 21.11.2023 у справі №910/11456/21 залишено без руху. Надано ПрАТ «НЕК «Укренерго» строк десять днів з дня отримання копії даної ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги, а саме для надання доказів сплати судового збору в сумі 1 000,00 грн у встановленому порядку. Попереджено ПрАТ «НЕК «Укренерго», що у випадку неусунення у встановлений термін недоліків апеляційної скарги, дану апеляційну скаргу буде повернуто скаржнику.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 30.01.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ПрАТ «НЕК «Укренерго» на рішення Господарського суду міста Києва від 21.11.2023 у справі № 910/11456/21. Розгляд справи призначено на 06.03.2024. Запропоновано учасникам справи надати відзив на апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня вручення копії даної ухвали. Роз`яснено апелянту право подати до суду відповідь на відзив протягом десяти днів з дня вручення йому відзиву на апеляційну скаргу.

У судовому засіданні 06.03.2024 суд протокольно оголосив перерву у розгляді справи до 01.04.2024.

У судовому засіданні 01.04.2024 суд протокольно оголосив перерву у розгляді справи до 03.05.2024, проте з технічних причин провести судове засідання 03.05.2024 було неможливо, тому судове засідання було призначене на 01.05.2024, про що повідомлено учасників справі відповідною ухвалою.

01.05.2024 колегія суддів у судовому засіданні оголосила перерву до 20.05.2024.

Межі розгляду справи судом апеляційної інстанції.

Згідно зі ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції, перевірені та додатково встановлені апеляційним господарським судом.

Позивач здійснює свою діяльність на підставі ліцензії на право провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії споживачу, виданої згідно з постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №222 від 15.02.2019.

ТОВ «Д.Трейдінг» приєднано до умов договору про врегулювання небалансів електричної енергії (ідентифікатор договору № 0065-01024, дата акцептування 07.05.2019) та долучено до реєстру учасників ринку, що підтверджується повідомленням ПрАТ «НЕК «Укренерго» №01/17011 від 13.05.2019.

Відповідно до п. 1.2 договору на підставі цього договору сторона, що приєднується, набуває статусу учасника ринку та здійснює свою діяльність у якості СВБ (сторони, відповідальна за баланс; тут і далі вживаються скорочення, визначені Правилами ринку (електричної енергії), затвердженими Постановою НКРЕКП від 18.03.2018 №307).

Згідно з п. п. 1.3 та 1.4 договору за цим договором СВБ врегульовує небаланси електричної енергії, що склалися в результаті діяльності її балансуючої групи на ринку електричної енергії, або передає свою відповідальність за небаланси електричної енергії іншій СВБ шляхом входження до її балансуючої групи.

Оператор системи передачі (ОСП) (ПрАТ «НЕК «Укренерго») врегульовує небаланси електричної енергії з СВБ у порядку, визначеному Законом України «Про ринок електричної енергії» та Правилами ринку, затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14.03.2018 №307 (Правила ринку).

АТ «ДТЕК Дніпроенерго» є учасником балансуючої групи позивача відповідно до повідомлення ПрАТ «НЕК «Укренерго» №01/23753 від 28.06.2019 про вхід АТ «ДТЕК Дніпроенерго» до балансуючої групи ТОВ «Д.Трейдінг» та договору №2-1-2019/552 від 01.08.2019, укладеного між ТОВ «Д.Трейдінг» та АТ «ДТЕК Дніпроенерго».

АТ «ДТЕК Західенерго» є учасником балансуючої групи позивача відповідно до повідомлення ПрАТ «НЕК «Укренерго» №01/23734 від 28.06.2019 про вхід АТ «ДТЕК Західенерго» до балансуючої групи ТОВ «Д.Трейдінг» та договору №2-1-2019/553 від 01.08.2019, укладеного між ТОВ «Д.Трейдінг» та АТ «ДТЕК Західенерго».

ТОВ «ДТЕК Східенерго» є учасником балансуючої групи позивача відповідно до повідомлення ПрАТ «НЕК «Укренерго» №01/23739 від 28.06.2019 про вхід ТОВ «ДТЕК Східенерго» до балансуючої групи ТОВ «Д.Трейдінг» та договору №2-1-2019/554 від 01.08.2019, укладеного між ТОВ «Д.Трейдінг» та ТОВ «ДТЕК Східенерго».

В матеріалах справи наявні висновки експертів за результатами проведення комплексної інженерно-технічної експертизи обладнання енергоблоків та експертизи менеджменту, які проводилися на замовлення третіх осіб.

За результатами дослідження зроблені висновки щодо питання: «Чи мало обладнання енергоблоків у період з 01.07.2021 по 10.07.2021 включно технічну можливість виконати диспетчерські команди ПрАТ «НЕК «Укренерго» як оператора системи передачі та повернутись до диспетчерського графіку за відсутності команд?».

Відповідно до висновку експерта №018-АНО/21 від 18.10.2021 за результатами проведення комплексної інженерно-технічної експертизи обладнання енергоблоків та експертизи менеджменту, зроблено висновок, що:

- у період 03.07.2021 з 15:45 до 22:30, виходячи з перебігу поданих команд, виконання команди на навантаження Ладижинської ТЕС в 15:45 потребувало пуску і навантаження додаткових двох енергоблоків, що технічно неможливо з причини відсутності вчасно поданої команди на пуск, відсутності можливості одночасного пуску двох енергоблоків, неможливості здійснити стрибкоподібне навантаження блока. Навантаження станції було можливим тільки в межах наявного резерву потужності блоку Б-3, що і було зроблено. Виконання подальших команд на +81 МВт з 16:00 до 17:00, +43 з 17:00 до 18:00 було неможливо виконати у зв`язку з відсутністю резерву по потужності. Пуск і навантаження блоку Б-1 було виконано у відповідності з заявленим графіком виконання пусків, пуск блоку Б-4 відбувся з відставанням від графіку пуску на 1 год. 30 хв., навантаження блоку Б-4 проведено згідно графіку.

Вказаний висновок підтверджується тим, що:

1) на момент, що передував події, відповідно до графіку на добу вперед у роботі повинно знаходитись 3 енергоблоки (Б-1, 3, 4) із сумарною потужністю на рівні 565 МВт. Фактично на момент, що передував події, за умовами роботи на балансуючому ринку: з 3:01 блок Б-4 зупинено в резерв; з 06:21 зупинено блок Б-1 у резерв. В роботі знаходиться енергоблок Б-3 з мінімальним навантаженням 200 МВт. ЧД РДЦ завчасно попередив про можливий дефіцит в енергосистемі після 17:00 та дав команду на включення блоку Б-1 до цієї години;

2) 14:29 надійшла команда через ПЗ «Generator» на період з 15:00 до 16:00 -338 МВт (Nст=200 МВт);

3) 14:55 розпал котла К-1 з метою включення блоку після 16:00 в мережу. Згідно форми 4 [1] час від розпалу до синхронізації при пуску після простою до 10 год. становить 1 год 10 хв;

4) 15:06 надійшла команда через ПЗ «Generator» на період з 15:30 до 16:00 деактивовано команду -338 МВт (Nст=565 МВт). Виконання даної команди потребує пуску і навантаження до 15:45 двох енергоблоків, що технічно неможливо;

5) 15:31 надійшла команда через ПЗ «Generator» на період з 15:45 до 16:00 +81 МВт (Nст=655 МВт). Команду неможливо виконати у зв`язку з відсутністю резерву потужності. Початок пускових операцій на блоці Б-4;

6) 15:45 надійшла команда через ПЗ «Generator» на період з 16:00 до 17:00 +81 МВт. Команду неможливо виконати у зв`язку з відсутністю резерву потужності;

7) 16:07 блок Б-1 включено в мережу;

8) 16:27 надійшла команда через ПЗ «Generator» на період з 17:00 до 18:00 +43 МВт. Команду неможливо виконати у зв`язку з відсутністю резерву потужності;

9) 17:50 розпал котла К-4;

10) 21:27 блок Б-4 включено в мережу. Пуск блоку виконано з відставанням від графіку пуску 1 год 30 хв. Навантаження блоку проведено згідно з графіком;

11) Орієнтовно о 22:30 станція вийшла на задане навантаження.

У період 04.07.2021 з 9:45 до 11:30, виходячи з перебігу поданих команд, виконання команди на навантаження Ладижинської ТЕС о 9:45 потребувало пуску і навантаження додаткових двох енергоблоків, що технічно неможливо з причини відсутності вчасно поданої команди на пуск, відсутності можливості одночасного пуску двох енергоблоків, неможливості здійснити стрибкоподібне навантаження блоку. Навантаження станції було можливим тільки в межах наявного резерву потужності блоку Б-3, що і було зроблено. За період перебігу події здійснити пуск додаткового блоку з його навантаженням без порушення технології пуску було технічно неможливо.

Вказаний висновок підтверджується тим, що:

1) на момент, що передував події, відповідно до графіку на добу вперед у роботі повинні знаходитись 4 енергоблоки з сумарною потужністю на рівні 755 МВт. Фактично, на момент, що передував події, за умовами роботи на балансуючому ринку: з 2:14 блок Б-4 зупинено в резерв; з 2:26 зупинено блок Б-1 у резерв. В роботі знаходиться енергоблок Б-3 з мінімальним навантаженням 200 МВт. Попереджень про пуск додаткових енергоблоків не поступало;

2) о 08:19 надійшла команда через ПЗ «Generator» на період з 09:00 до 10:00 -512 МВт;

3) о 9:27 надійшла команда через ПЗ «Generator» з 09:45 деактивація команди -512 МВт. Виконання команди потребує пуску і навантаження двох додаткових енергоблоків. Оскільки раніше команди на пуск додаткових енергоблоків не надходили, цей час слід вважати командою на пуск;

4) об 11:08 надійшла команда через ПЗ «Generator» на період з 11:30 до 12:00 -511 МВт;

5) об 11:30 станція вийшла на задане навантаження.

У період з 17:45 04.07.2021 до 00:30 05.07.2021, виходячи з перебігу поданих команд, виконання команди на навантаження Ладижинської ТЕС о 17:45 потребувало пуску і навантаження додаткових двох енергоблоків, що технічно неможливо з причини відсутності вчасно поданої команди на пуск, відсутності можливості одночасного пуску двох енергоблоків, неможливості здійснити стрибкоподібне навантаження блоків. Навантаження станції було можливим тільки в межах наявного резерву потужності блоків Б-1, 3, що і було зроблено. Пуск блоків Б-2, 4 не виконувався по команді ЧД РДЦ.

Вказаний висновок підтверджується тим, що:

1) на момент, що передував події, відповідно до графіку на добу вперед у роботі повинні знаходитись 4 енергоблоки з сумарною потужністю на рівні 755 МВт. Фактично, на момент, що передував події, по умовам роботи на балансуючому ринку: З 2:14 блок Б-4 зупинено в резерв; з 2:26 зупинено блок Б-1 у резерв. В роботі знаходиться енергоблок Б-3 з мінімальним навантаженням 200 МВт. Попереджень про пуск додаткових енергоблоків не поступало;

2) о 12:15 команда ЧД РДЦ: блок Б-4 не розпалювати;

3) о 12:53 Блок Б-1 включено в мережу;

4) о 16:33 надійшла команда через ПЗ «Generator» на період з 17:00 до 18:00 -385 МВт;

5) о 17:25 надійшла команда через ПЗ «Generator» на період з 17:45 до 18:00 +385 МВт;

6) о 17:37 НЗС запрошує підтвердження пуску блоків Б-2, 4. Команда ЧД РДЦ: блоки Б-2, 4 не пускати;

7) в 0:45 станція вийшла на задане навантаження внаслідок надходження команди через ПЗ «Generator» на зниження потужності станції до 200 МВт.

Відповідно до висновку експерта №019-АНО/21 від 17.09.2021 за результатами проведення комплексної інженерно-технічної експертизи обладнання енергоблоків та експертизи менеджменту:

- у період 04.07.2021 з 09:45 до 11:30, виходячи з перебігу поданих команд, команда на навантаження Луганської ТЕС могла бути виконана тільки в об`ємі наявного резерву потужності блоку ст. № 10, що і було проведено. Виконати пуск енергоблоків ст. №№ 13, 15 і їх навантаження до заданої величини в заданий проміжок часу було технічно неможливо, тим паче, що підтвердження на пуск цих енергоблоків не надходило зі сторони диспетчера НЕК УКРЕНЕРГО.

Вказаний висновок підтверджується тим, що:

1) на момент початку події відповідно до графіку на добу наперед у роботі повинні знаходитись 3 енергоблоки із сумарною потужністю 480 МВт. Фактично, за умовами роботи на балансуючому ринку, згідно з командами, раніше поданими диспетчером НЕК Укренерго, в роботі знаходиться один енергоблок ст. №10 з потужністю на рівні 150 МВт;

2) о 08:18 надійшла команда через ПЗ «Generator» на період з 09:00 до 10:00 «мінус» 297 МВт, потужність станції 157 МВт;

3) з 9:00 ЛуТЕС виконує надану команду;

4) о 09:26 надійшла деактивація команди «мінус» 297 МВт через ПЗ «Generator» на період з 09:45 до 10:00, яку ЛуТЕС не прийняла з коментарем про неможливість технічно виконати таку команду та повідомила диспетчеру НЕК Укренерго (телефоном). При цьому виконано навантаження енергоблоку ст. № 10 у межах запасу його регулювального діапазону;

5) о 09:31 диспетчер НЕК Укренерго у телефонному режимі повторно віддає деактивацію команди «мінус» 297 МВт з 09:45 до 10:00. Команда на деактивацію була відхилена ЛуТЕС у телефонному режимі у зв`язку з неможливістю її виконання з технічної точки зору (блоки ст.№ 13 та ст.№ 15 знаходились в резерві через команди, які було активовано раніше);

6) о 09:40 ЛуТЕС запросила команду на розвантаження від диспетчера НЕК «Укренерго» на період з 10:00 до 11:00 на блоки ст. №№13, 15, на що отримала відповідь, що команд віддано не буде;

7) об 11:07 надійшла команда від НЕК «Укренерго» на «мінус» 255 МВт, з 11:30. станція вийшла на задане навантаження.

- у період 04.07.2021 з 17:45 до 18:30, виходячи з перебігу поданих команд, команда на навантаження Луганської ТЕС могла бути виконана тільки в об`ємі наявного резерву потужності блоку ст. №10, та послідовності навантаження блоку ст. №13, що і було проведено, при цьому взято навантаження 290 МВт. Виконати пуск енергоблоків ст. №15 і його навантаження до заданої величини у заданий проміжок часу було технічно неможливо, тим паче що підтвердження на пуск енергоблоку не надходило.

Вказаний висновок підтверджується тим, що:

1) на момент початку події відповідно до графіку на добу наперед у роботі повинні знаходитись 3 енергоблоки з сумарною потужністю 495 МВт. Фактично, за умовами роботи на балансуючому ринку, згідно з командами, раніше поданими диспетчером НЕК Укренерго, в роботі знаходиться один енергоблок ст. № 10 з потужністю на рівні 165 МВт і велися пускові операції на енергоблоці ст. № 13 згідно з раніше наданою командою;

2) о 11:16 диспетчер НЕК «Укренерго» підтверджує включення у мережу блока ст.№13 на 18 годину;

3) о 15:15 почали пускові операції котла блока ст. №13;

4) о 17:01 Блок ст. №13 включено у мережу;

5) о 17:22 надійшла команда через ПЗ «Generator» на період з 17:45 до 18:00 деактивація команди «мінус» 284 МВт, команда виконана частково: проведено пуск і навантаження енергоблоку ст. №13 в межах технічної можливості послідовності проведення пускових операцій, блок ст. №15 в резерві. Пуск блока ст. №15 згідно форми 9 [1] може бути виконано тільки через 3 години після блоку ст. № 13, за умови вчасної подачі команди на пуск;

6) о 18:21 диспетчер НЕК «Укренерго» телефоном віддав команду з 18:00 до 19:00 «мінус» 158 МВт та по режиму мережі з 18:30 до 19:00 додатково «мінус» 44 МВт. О 18:30 ТЕС вийшла на задане навантаження.

У період 05.07.2021 з 06:00 до 10:30, виходячи з перебігу наданих команд від НЕК «Укренерго», команда на навантаження ТЕС могла бути виконана частково: в об`ємі наявного резерву потужності блоку ст. №13, що було реалізовано, та послідовності навантаження блоку ст. №10 за умови вчасної подачі команди на його пуск. Однак, виходячи з наданої в 5:23 диспетчером інформації, пуск блоку був виконаний з значним запізненням. За вчасної подачі команди на пуск крива навантаження блоку ст. № 10 була б зміщена. Якщо виходити з того, що команда на пуск була подана диспетчером НЕК «Укренерго» о 5:47, то синхронізація генератора блоку ст. №10 була б виконана через 1 год 40 хв о 7:27, а навантаження блоку почалось би орієнтовно о 7:45-7:50. Вихід на задане навантаження при цьому відбувся б орієнтовно о 9:00.

Вказаний висновок підтверджується тим, що:

1) на момент початку події відповідно до графіку на добу наперед у роботі повинні знаходитись 3 енергоблоки з сумарною потужністю 415 МВт. Фактично, за умовами роботи на балансуючому ринку, згідно з командами, раніше поданими диспетчером НЕК «Укренерго», в роботі знаходиться один енергоблок ст. №13 з потужністю на рівні 150 МВт. Блоки ст. №№ 10, 15 знаходяться в резерві згідно з наданими раніше командами від диспетчера НЕК Укренерго;

2) о 04:23 надійшла команда через ПЗ «Generator» на період з 05:00 до 06:00 «мінус» 248 МВт. Навантаження станції 150 МВт;

3) о 05:43 диспетчер НЕК «Укренерго»: «на наступну годину не буде команд, всіх відпускають на графік, якщо хочете на пару годин піднімайте блок, а потім знов по ОБ будуть команди на відключення». ДІС ЛyTEC: «не зможемо за 20 хвилин включити блок до мережі та навантажити до графіку»;

4) о 05:47 надійшла команда через ПЗ «Generator» на період з 06:15 до 07:00 «мінус» 150 МВт (навантаження станції 323 МВт»). Диспетчер НЕК Укренерго: «дану команду виконати з 06:00»;

5) о 05:58 диспетчер НЕК Укренерго: «до 10:00 не буде команд на розвантаження»;

6) о 6:17 почато пускові операції на енергоблоці ст. №10;

7) о 06:44 диспетчер НЕК Укренерго команда через ПЗ «Generator» на період з 07:00 до 08:00 «мінус» 150 МВт (Nст=345 МВт);

8) о 07:29 надійшла команда через ПЗ «Generator» на період з 08:00 до 09:00 «мінус» 150 МВт (Ncт=345 МВт);

9) о 07:58 диспетчер НЕК Укренерго: «команди з 07:00 до 08:00 та з 08:00 до 09:00 «мінус» 150 МВт не виконувати, а виконувати по «мінус» 160 МВт»;

10) о 07:35 розпал котла блоку ст. №10;

11) о 08:19 надійшла команда через ПЗ «Generator» на період з 09:00 до 10:00 «мінус» 160 МВт;

12) о 08:42 диспетчер ДД РДЦ CP: «по ОБ в поточній годині виконувати по + 10 МВт» (Ncr=345 МВт);

13) о 09:01 Блок №10 включено у мережу і розпочато його навантаження відповідно до графіку пуску блока;

14) о 09:33 надійшла команда через ПЗ «Generator» на період з 10:00 до 11:00 «мінус» 160 МВт по балансу потужності;

15) о 10:15 диспетчер ДД РДЦ CP: «по балансу потужності з 10:30 до 11:00 «мінус» 36 МВт» (Nст=297 МВт);

16) о 10:25 надійшла команда через ПЗ «Generator» на період з 11:00 до 12:00 «мінус» 196 МВт по балансу потужності (Nст=294 МВт). Станція вийшла на задане навантаження.

Відповідно до висновку експерта №020-АНО/21 від 05.10.2021 за результатами проведення комплексної інженерно-технічної експертизи обладнання енергоблоків та експертизи менеджменту:

- у період 02.07.2021 з 06:00 до 13:00, виходячи з перебігу поданих команд, команда на навантаження Криворізької ТЕС могла бути виконана тільки в об`ємі наявного резерву потужності блоку ст. №1, що і було виконано. Виконати пуск енергоблоку ст. №3 чи іншого за 25 хв від моменту надходження команди о 5:50 з набором навантаження о 6:15 було технічно неможливо. Пуск блоку ст. №3 був затриманий до 10:45 у зв`язку з технічними несправностями станції. Разом з тим, при готовності блоку ст. №3 до розпалу котла з наступним взяттям навантаження надійшла команда на несення навантаження -506 МВт від графіку, у тому числі з нульовим навантаженням блоку ст. №3. Починати пускові операції по блоках ст. №№ 4, 5, 10, виходячи із практики проходження денного мінімуму в інші дні, слід вважати недоцільним, оскільки їх пуск потребує значних затрат часу і ресурсів, а їх зупинення зі значною долею вірогідності відбудеться до того, як вони візьмуть навантаження, що і було підтверджено на прикладі блоку ст. 3. Окремо необхідно вказати, що згідно з наданим НЕК «Укренерго» графіком на добу наперед передбачалося за добу 2.07.2021 здійснити пуск 4 енергоблоків, у т.ч. і з холодного стану, а згідно з формою 9 [1] за розрахункову добу може бути здійснено пуск тільки 2 енергоблоків. Згідно з балансуючим ринком здійснити пуск чотирьох енергоблоків уже пропонується за 5 годин, що є технічно неможливим.

Вказаний висновок підтверджується тим, що:

1) на момент початку події відповідно до графіку на добу наперед у роботі повинні знаходитись 3 енергоблоки ст.№№ 1, 3, 5 з сумарною потужністю 400 МВт. При цьому блок ст. № 1 працює на навантаженні, близькому до мінімального, блок ст. № 3 проведення пуску з 00:00, блок ст. №5 проведення пуску з 04:00. Відповідно, відпуск електроенергії від блоків ст. №№ 3 та 5 повинен виконуватись згідно з графіком пуску. Фактично, за умовами роботи на балансуючому ринку о 6:00, згідно з командами, раніше поданими диспетчером НЕК «Укренерго», в роботі знаходиться один енергоблок ст. №1 з потужністю на рівні 220 МВт, блок ст. № 3 з 3:35 зупинено в резерв;

2) о 5:27 через ПЗ «Generator» 06:00-07:00 надійшла команда -171 МВт (-85 МВт команда в об`ємі планового відпуску бл. №3, -70 МВт команда в об`ємі планового відпуску бл. №5, -16 МВт фактично команда на розвантаження до Рмин бл. №1).

3) о 5:50 через ПЗ «Generator» 06:15-07:00 надійшла відміна команди -171 МВт, команда о 5:56 підтверджена черговим диспетчером регіонального диспетчерського центру (ЧД РДЦ). Виконано навантаження бл. ст. №1 до максимуму. У зв`язку з відсутністю технічної можливості виконати пуск додаткового енергоблоку за 25 хв. станція несе навантаження з різницею від графіка -115 МВт;

4) 07:00-08:00 станція несе від`ємні небаланси -200 МВт*год;

5) о 7:30 дана команда на початок пускових операцій по бл. ст. № 3;

6) 08:00-09:00 станція несе від`ємні небаланси -249 МВт*год;

7) о 8:10 у зв`язку з технічними несправностями пускові операції призупинено;

8) 09:00-10:00 станція несе від`ємні небаланси -277 МВт*год;

9) 10:00-11:00 станція несе від`ємні небаланси -291 МВт*год;

10) 11:00-12:00 станція несе від`ємні небаланси -425 МВт*год;

11) 10:00-11:00 станція несе від`ємні небаланси -463 МВт*год;

12) о 10:39 повідомлено ЧД РДЦ про готовність до пуску бл. ст. №3;

13) о 10:45 початок пускових операцій по бл. ст. №3;

14) 11:00-12:00 станція несе від`ємні небаланси -425 МВт*год;

15) 12:00-13:00 станція несе від`ємні небаланси -463 МВт*год;

16) З 12:21 команда через ПЗ «Generator» 13:00-14:00 -506 МВт (-175 МВт команда в об`ємі планового відпуску бл. №3; -70 МВт команда в об`ємі планового відпуску бл. №4; -175 МВт команда в об`ємі планового відпуску бл. №5; -86 МВт команда в об`ємі планового відпуску бл. №10). О 13:00 станція вийшла на задане навантаження;

17) о 13:23 припинена подача газу на корпус ЗБ блоку ст. №3. Блок виведено в резерв.

У період з 16:00 02.07.2021 до 02:15 03.07.2021, виходячи з перебігу поданих команд, команда на навантаження Криворізької ТЕС могла бути виконана тільки в об`ємі наявного резерву потужності блоку ст. № 1, що і було проведено. Виконати пуск енергоблоку ст. №3 чи іншого о 16:00 в умовах невизначеності графіку і відсутності завчасного попередження про пуск було технічно неможливо. Пуск блоків ст. №№3, 5 відбувався з випередженням термінів, встановлених формами 4 та 9 [1]. Окремо необхідно вказати, що згідно з графіком балансуючого ринку за добу 2.07.2021 повинен був бути здійснений пуск восьми енергоблоків при заявлених на розрахункову добу двох енергоблоках.

Вказаний висновок підтверджується тим, що:

1) на момент початку події відповідно до графіку на добу наперед у роботі повинні знаходитись 5 енергоблоків ст. №№ 1,3,4,5,10 з сумарною потужністю 900 МВт. Згідно з командами, раніше поданими диспетчером НЕК «Укренерго», в роботі знаходиться один енергоблок ст. № 1 з потужністю на рівні 240 МВт. На період 15:00-16:00 команда через ПЗ «Generator» -602 МВт (-175 МВт команда в об`ємі планового відпуску бл. №3; -77 МВт команда в об`ємі планового відпуску бл.№ 4; -175 МВт команда в об`ємі планового відпуску бл. №5; -175 МВт команда в об`ємі планового відпуску бл.№10);

2) о 14:45 отримано підтвердження від ЧД РДЦ про роботу п`яти блоків при проходженні вечірнього максиму і про переведення всіх енергоблоків, які не будуть в мережі, з орієнтовно 19:00 в стан аварійного ремонту. Виходячи зі складу працюючого обладнання, відповідно до форми № 9 [1] на 19:00 фактично може бути здійснений пуск з синхронізацією генератора тільки одного енергоблоку;

3) о 15:48 надано запит ДД РВЦ: чи буде розвантаження (несення від`ємного від графіка навантаження) блоків ТЕС з 16:00 до 17:00. Відповідь: у нас немає такої інформації;

4) з 16:00 дезактивована команда на несення від`ємного до графіка на добу наперед навантаження, відповідно за 15 хв повинно було бути здійснено навантаження мінімум чотирьох блоків до номінального навантаження, за графіком в роботі повинні знаходитись п`ять енергоблоків. Враховуючи, що на момент подання команди в роботі під навантаженням знаходився тільки один енергоблок, то команда була виконана частково в об`ємі максимального навантаження енергоблоку ст. № 1, виконати пуск і навантаження інших енергоблоків було технічно неможливим;

5) З 18:18 включено в мережу блок ст. №3 при роботі корпусу ЗБ. Фактичний час на включення в роботу енергоблоку від моменту подання команди до моменту синхронізації 2 години 33 хв при заявленому в НЕК УКРЕНЕРГО часі при розпалу з гарячого стану (простій до 10 год) 4 год. 35 хв. Набір навантаження за такого пуску відбувається протягом 3 год 45 хв. Виходячи з реальності проведення пускових операцій, блок фактично знаходився в неохолодженому стані. При пуску з неохолодженого стану набір навантаження відбувається за період від 4 год 35 хв до 6 год.35 хв (при простої від 10 год до 60 год);

6) о 19:15 подано запит на підтвердження пуску бл. ст. №5. Початок пускових операцій по бл. ст. №5. Запит на початок пускових операцій був поданий у терміни менші, ніж визначені формою 9 щодо черговості проведення пусків енергоблоків, згідно з якою інтервал між пуском другого і третього (першого і другого пускаємого) енергоблоків при одному працюючому становить 9:55 год (пуск з холодного стану). Одночасний паралельний пуск двох блоків при одному працюючому, у зв`язку з відсутністю пари на власні потреби, неможливий;

7) 0:40 розпал к. 5Б. Фактичний час на включення в роботу енергоблока від моменту подання команди до моменту розпалу відповідає задекларованому (при пуску з холодного стану (енергоблок знаходився в холодному резерві з 24.02.2021);

8) 0:56 к.А блока ст. № 3 взято навантаження близьке до максимального. О 2:00 взято максимальне навантаження на двох енергоблоках;

9) з 16:00 до кінця доби команд на несення від`ємного навантаження не надходило і станція несла небаланси у розмірі: 17 година -536 МВт*год., 18 година -617 МВт*год., 19 година -616 МВт*год., 20 година -563 МВт*год., 21 година -564 МВт*год., 22 година -548 МВт*год., 23 година -578 МВт*год., 24 година -476 МВт*год.

Відповідно до висновків експертизи прийняття управлінських рішень співробітниками ПрАТ «НЕК «Укренерго» щодо надання з 01.07.2021 по 12.07.2021 та 16.07.2021 диспетчерських команд, зазначених у наданих на дослідження документах на виконання ТЕС АТ «ДТЕК Дніпроенерго», ТЕС АТ «ДТЕК Західенерго», ТЕС ТОВ «ДТЕК Східенерго», не відповідає алгоритму прийняття управлінських рішень, який встановлений для надання таких команд. Зокрема, всупереч положенням п. 3.1.6 договору про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління, за яким ПрАТ «НЕК «Укренерго» як виконавець зобов`язаний «попереджувати та сприяти ліквідації технологічних порушень роботи об`єктів електроенергетики у складі ОЕС України». Співробітники АТ «ДТЕК Дніпроенерго», АТ «ДТЕК Західенерго», ТОВ «ДТЕК Східенерго» при прийнятті управлінських рішень щодо виконання з 01.07.2021 по 12.07.2021 та 16.07.2021 диспетчерських команд ПрАТ «НЕК «Укренерго» діяли ефективно для забезпечення балансу в реалізації диспетчерських функцій, в межах власних повноважень та відповідно до встановленого алгоритму прийняття таких рішень.

Рішенням Господарського суду міста Києва (суддя Мудрий С.М.) від 29.11.2021 року у справі № 910/11456/21 позов задоволено повністю. Зобов`язано приватне акціонерне товариство «НЕК «Укренерго» здійснити перерахунок небалансів електричної енергії ТОВ «Д.Трейдінг» шляхом виключення негативних небалансів за розрахункові години 02.07.2021: 07:00 - 08:00 - в обсязі -200,44 МВт*год, 08:00 - 09:00 - в обсязі -248,686 МВт*год, 09:00-10:00 - в обсязі-276,916 МВт*год, 10:00- 11:00 - в обсязі-290,668 МВт*год, 11:00-12:00 - в обсязі -424,528 МВт*год, 12:00- 13:00 - в обсязі -463,434 МВт*год, 16:00 - 17:00 - в обсязі -536,196 МВт*год, 17:00 - 18:00 - в обсязі -616,86 МВт*год, 18:00 - 19:00 - в обсязі -615,812 МВт*год, 19:00 - 20:00 - в обсязі -562,67 МВт*год, 20:00-21:00 - в обсязі -563,8 МВт*год, 21:00 - 22:00 - в обсязі-548,394 МВт*год, 22:00-23:00 - в обсязі -577,736 МВт*год, 23:00-24:00 - в обсязі-475,53 МВт*год. Зобов`язано ПрАТ «НЕК «Укренерго» здійснити перерахунок небалансів електричної енергії ТОВ «Д.Трейдінг» шляхом виключення негативних небалансів за розрахункові години 03.07.2021: 16:00 -17:00 - в обсязі -326,85 МВт*год, 17:00 - 18:00 - в обсязі -203,425 МВт*год. Зобов`язано ПрАТ «НЕК «Укренерго» здійснити перерахунок небалансів електричної енергії ТОВ «Д.Трейдінг» шляхом виключення негативних небалансів за розрахункові години 04.07.2021: 09:00-10:00 - в обсязі-206,206 МВт*год, 10:00-11:00 - в обсязі-690,529 МВт*год, 11:00 - 12:00 - в обсязі -355,78 МВт*год, 17:00 - 18:00 - в обсязі - 63,159 МВт*год, 18:00-19:00 - в обсязі-373,351 МВт*год, 19:00-20:00 - в обсязі-357,975 МВт*год, 20:00 - 21:00 - в обсязі -363,85 МВт*год, 21:00 - 22:00 - в обсязі -345,7 МВт*год, 22:00-23:00 - в обсязі -354,675 МВт*год, 23:00 - 24:00 - в обсязі-245,25 МВт*год. Зобов`язано ПрАТ «НЕК «Укренерго» здійснити перерахунок небалансів електричної енергії ТОВ «Д.Трейдінг» шляхом виключення негативних небалансів за розрахункові години 05.07.2021: 06:00-07:00 - в обсязі-143,713 МВт*год, 07:00 - 08:00 - в обсязі-154,897 МВт*год, 08:00-09:00 - в обсязі-158,312 МВт*год, 09:00 - 10:00 - в обсязі -94,619 МВт*год, 10:00 - 11:00 - в обсязі -15,42 МВт*год. Стягнуто з ПрАТ «НЕК «Укренерго» на користь ТОВ «Д.Трейдінг» 9 080,00 грн витрат по сплаті судового збору.

21.07.2022 до Господарського суду міста Києва від ПрАТ «НЕК «Укренерго» надійшла заява про роз`яснення судового рішення.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 05.07.2022 рішення Господарського суду міста Києва від 29.11.2021 року залишено без змін.

Постановою Верховного Суду від 14.09.2022 постанову Північного апеляційного господарського суду від 05.07.2022 та рішення Господарського суду міста Києва від 29.11.2021 скасовано, справу №910/11456/21 направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Суд касаційної інстанції зазначив таке.

Задовольняючи позовні вимоги у цій справі, суди попередніх інстанцій виходили з того, що звернення позивача з вимогою до ПрАТ «НЕК «Укренерго» вчинити дії, а саме: здійснити перерахунок небалансів електричної енергії ТОВ «Д.Трейдінг» за період з 02.07.2021 по 05.07.2021 шляхом виключення 10609,80 МВт*год, є належним способом захисту прав позивача.

Підставою задоволення позову суди вказали, що на ПрАТ «НЕК «Укренерго» як оператора системи передачі законодавством покладено обов`язок щодо балансування системи, зокрема, щодо здійснення прогнозу загального навантаження, на основі аналізу балансу енергосистеми, та видачі диспетчерських команд на завантаження та розвантаження з метою підтримки попиту та пропозиції в енергосистемі. Під час здійснення диспетчерського управління відповідач не виконав вказаних обов`язків, внаслідок чого виникли спірні обсяги негативних небалансів, що підтверджується, зокрема, витягами з журналів та аудіозаписами диспетчерських команд, інформацією, наданою учасниками балансуючої групи позивача щодо обсягів негативних небалансів, витягами з системи управління ринком (Market management system) щодо формування небалансів в учасників балансуючої групи, висновками експертів за результатами проведення комплексних інженерно-технічних експертиз обладнання енергоблоків та експертизи менеджменту, які проводилися на замовлення третіх осіб.

Верховний Суд вважає висновки господарських судів попередніх інстанцій про наявність підстав для задоволення позову у цій справі помилковими з огляду на таке.

При розгляді справи судами попередніх інстанцій відповідач послідовно зазначав про обрання позивачем неналежного способу захисту своїх прав, який не призведе до реального захисту чи поновлення порушеного права чи інтересу позивача.

З матеріалів справи вбачається, що позовні вимоги ТОВ «Д.Трейдінг» зводяться до спонукання відповідача здійснити перерахунок небалансів електричної енергії балансуючої групи позивача.

За твердженням відповідача, яке не спростовано позивачем, наслідком перерахунку небалансів електричної енергії ТОВ «Д.Трейдінг» буде зменшення грошових зобов`язань ТОВ «Д.Трейдінг» перед ПрАТ «НЕК «Укренерго», відповідно фактично метою звернення ТОВ «Д.Трейдінг» до суду у межах цієї справи є його звільнення від здійснення оплати за електричну енергію, придбану для врегулювання небалансів.

ТОВ «Д.Трейдінг» не заявило жодних грошових вимог до ПрАТ «НЕК «Укренерго» з приводу нарахування позивачеві до сплати певної вартості електричної енергії, повернення оплаченого авансу тощо як наслідку виникнення небалансу.

Вимога ТОВ «Д.Трейдінг» про зобов`язання відповідача здійснити перерахунок небалансів електричної енергії за своєю правовою природою є вимогою про встановлення певних обставин та надання їм правової оцінки на предмет правомірності надання/ненадання ПрАТ «НЕК «Укренерго» диспетчерських команд щодо збільшення (зменшення) навантаження на електроустановки балансуючої групи позивача з урахуванням вимог Закону України, Кодексу системи передачі, Правил ринку.

На думку колегії суддів касаційного суду, ініціювання розгляду справи про зобов`язання ПрАТ «НЕК «Укренерго» здійснити перерахунок небалансів електричної енергії може передбачати намір позивача встановити преюдиціальні обставини (факти) для подальшого пред`явлення позову про стягнення заборгованості за електричну енергію, придбану для врегулювання небалансів.

Вище викладене в сукупності свідчить про неналежне дослідження господарськими судами обставин та дійсних підстав звернення ТОВ «Д.Трейдінг» до господарського суду в межах цієї справи. Відповідно, задовольняючи позов, суди не надали належної правової оцінки доводам відповідача щодо обраного ТОВ «Д.Трейдінг» способу захисту прав.

Підставами звернення ТОВ «Д.Трейдінг» до суду з позовом у справі є неналежне виконання ПрАТ «НЕК «Укренерго» своїх функцій в питанні надання / ненадання диспетчерських команд учасникам балансуючої групи ТОВ «Д.Трейдінг». В оскаржуваних у справі судових рішеннях та висновках експертів міститься посилання на договір про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління, проте такий договір до суду наданий не був.

Зробивши висновок про неналежне надання / ненадання ПрАТ «НЕК «Укренерго» диспетчерських команд без врахування технологічних можливостей генерації електричної енергії учасників балансуючої групи, суди не дослідили повний обсяг прав та обов`язків учасників справи, зокрема, за договором про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління.

Верховний Суд вважає, що з метою повного та всебічного дослідження всіх обставин справи, керуючись принципом верховенства права, місцевий господарський суд та апеляційний суд в межах власних процесуальних повноважень мали можливість вжити заходів щодо встановлення прав та обов`язків учасників справи, дійсних обставин та мети звернення ТОВ «Д.Трейдінг» до суду.

Не вчинивши вказаних дій, суди припустилися неповного з`ясування обставин, що мають значення для розгляду справи.

Верховний Суд зазначив, що під час нового розгляду справи господарському суду слід взяти до уваги викладене у цій постанові, вжити всі передбачені законом заходи для всебічного, повного і об`єктивного встановлення обставин справи, перевірити доводи, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін, надати правову кваліфікацію відносинам сторін, виходячи із фактів, установлених під час розгляду справи, зокрема, дослідити обраний позивачем спосіб захисту цивільного права на предмет його ефективності, перевірити повний обсяг прав та обов`язків учасників справи, з урахуванням встановленого дослідити обґрунтованість заявлених позивачем вимог та в залежності від встановленого і відповідно до вимог чинного законодавства вирішити спір з належним обґрунтуванням мотивів та підстав такого вирішення у судовому рішенні.

Джерела права та мотиви, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови.

Спірні правовідносини між сторонами виникли з підстав правомірності надання / ненадання відповідачем диспетчерських команд щодо збільшення (зменшення) навантаження на генераційні потужності, внаслідок чого, за твердженням позивача, виникли небаланси учасників балансуючої групи позивача.

На виконання вказівок Верховного Суду у постанові від 14.09.2022 у справі №910/11456/21 слід дослідити обраний позивачем спосіб захисту цивільного права на предмет його ефективності, перевірити повний обсяг прав та обов`язків учасників справи, з урахуванням встановленого дослідити обґрунтованість заявлених позивачем вимог та в залежності від встановленого і відповідно до вимог чинного законодавства вирішити спір з належним обґрунтуванням мотивів та підстав такого вирішення у судовому рішенні, суд зазначає таке.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права чи інтересу та припинення дій, які порушують це право або інтерес.

Розпорядження своїм правом на захист є засадничим принципом цивільного законодавства, яке полягає у наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.

Згідно із ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Частиною 1 ст. 15 ЦК України виокремлено три окремі підстави для захисту цивільного права особи: 1) порушення, 2) невизнання, 3) оспорювання цивільного права.

Захист цивільних прав - це певні дії з випередження, припинення порушених прав або відновлення порушених прав особи.

Суб`єктивні цивільні прав та інтереси особи захищаються в порядку передбаченому законом за допомогою застосування, зокрема, способів захисту.

Під способами захисту суб`єктивних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи охоронного характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав і вплив на правопорушника (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.08.2018 у справі № 925/1265/16, від 16.11.2022 № 911/3135/20, від 29.06.2021 у справі №916/964/19).

Тобто це дії, спрямовані на попередження порушення або на відновлення порушеного, невизнаного, оспорюваного цивільного права чи інтересу.

Особа, права якої порушено, може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права. Переважно, спосіб захисту порушеного права прямо визначається спеціальним законом і регламентує конкретні цивільні правовідносини (див. висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.08.2018 у справі № 925/1265/16, постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.04.2023 у справі № 906/283/20, від 26.04.2023 у справі № 924/438/22, від 20.06.2023 у справі № 906/129/21, від 20.06.2023 у справі № 910/5529/19, від 27.06.2023 у справі №924/1351/20 (924/493/22), від 27.06.2023 у справі № 916/2851/17, від 04.07.2023 у справі №904/9132/21, від 18.07.2023 у справі № 908/1845/21, від 25.07.2023 у справі №910/7826/21).

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від виду та змісту правовідносин, які виникли між сторонами, від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорювання (див. висновки, викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі №338/180/17, від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16, від 30.01.2019 у справі №569/17272/15-ц).

Загальний перелік способів захисту цивільних прав та інтересів визначено у ч. 2 ст. 16 ЦК України.

Схожий перелік способів захисту прав та інтересів суб`єктів господарювання містить ч. 2 ст. 20 ГК України, положення якої кореспондуються з ч. 2 ст. 16 ЦК України.

Перелік способів захисту порушених прав та інтересів, закріплений у наведених нормах, не є вичерпним, що обумовлено розгалуженою системою правовідносин, які врегульовані нормами права.

Абзацом 12 ч. 2 ст. 16 ЦК України визначено, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Подібне нормативне регулювання містить абз. 12 ч. 2 ст. 20 ГК України відповідно до якого права та законні інтереси суб`єктів господарювання захищаються також іншими способами, передбаченими законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Згідно з ч. 1 ст. 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Характер вимоги позивача про захист права визначається характером порушеного чи оспорюваного права або інтересу, зміст і призначення якого, в основному, і визначає спосіб його захисту.

Відповідно до п. 4, 5 ч. 3 ст. 162 ГПК України позовна заява повинна містити: зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову.

Згідно з ч. 2 ст. 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

За ч. 1, 2 ст. 5 ГПК України, здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Спосіб захисту, визначений законом або договором у розумінні ст. 5 ГПК ГПК України - це спосіб захисту, передбачений законами України або договором, або не передбачений ними, але такий, що не суперечить законам України.

Спосіб захисту є визначеним законом або договором у тому разі, коли закон (нормативно-правовий акт, що має юридичну силу закону України) та/або умови укладеного сторонами договору передбачають можливість захисту прав чи законних інтересів учасника відповідного правовідношення за допомогою певного способу. Такий спосіб захисту може бути універсальним (застосування якого можливе до всіх чи більшості видів цивільних правовідносин і який може мати певний конкретизований зміст в конкретній правовій ситуації), стосуватися певної обмеженої групи цивільних правовідносин чи навіть бути суто індивідуальним (наприклад, передбачений договором для конкретного порушення і одночасно такий, що не є різновидом універсального чи групового способу захисту).

Системний аналіз положень наведених норм свідчить, що позивач як особа, якій належить право на звернення до суду з позовом за захистом свого права та інтересу, самостійно визначає порушене, невизнане чи оспорюване право або охоронюваний законом інтерес, що потребують судового захисту, та спосіб захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб, який не суперечить закону і який він просить суд визначити у рішенні.

Натомість суд повинен установити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, чи інтереси цієї особи, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 01.10.2019 у справі №910/3907/18, від 19.05.2020 у справі № 922/4206/19, від 22.06.2021 у справі №334/3161/17).

Велика Палата Верховного Суду вже зауважувала, що у кожній справі за змістом обґрунтувань позовних вимог, наданих позивачем пояснень тощо суд має встановити, якого саме результату позивач хоче досягнути унаслідок вирішення спору. Суд розглядає справи у межах заявлених вимог, але, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим кодексом. Виконання такого обов`язку пов`язане, зокрема, з тим, що суд має надавати позовним вимогам належну інтерпретацію, а не тлумачити їх лише буквально (див. mutatis mutandis постанови Великої Палати Верховного Суду від 01.02.2022 у справі № 750/3192/14, від 22.09.2022 у справі № 462/5368/16-ц, від 04.07.2023 у справі № 233/4365/18).

Безпосередню мету, якої прагне досягнути позивач, звертаючись з позовом до суду, втілює спосіб захисту порушеного права, застосування якого має за ціль попередити, усунути чи компенсувати наслідки порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного цивільного права та інтересу.

Застосування способу захисту має бути об`єктивно виправданим і обґрунтованим, тобто залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання, оспорювання та спричинених відповідними діяннями наслідків (див. mutatis mutandis постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі № 910/3009/18, від 19.01.2021 у справі № 916/1415/19, від 18.01.2013 у справі № 488/2807/17, від 04.07.2023 у справі № 373/626/17).

Позивач вправі обирати будь-який із передбачених ч. 2 ст. 16 ЦК України, ч. 2 ст. 20 ГК України, способів захисту, а також способи захисту, передбачені договором або іншим законом. Проте не кожен спосіб захисту за своїми властивостями може бути застосований в окремо визначених конкретних правовідносинах (конкретній правовій ситуації).

Якщо обраний позивачем спосіб захисту порушеного права враховує зміст порушеного права, характер його порушення, наслідки, які спричинило порушення, правову мету, якої прагне позивач, обставини, наслідки порушення, такий спосіб захисту відповідає властивості (критерію) належності.

Іншою не менш важливою, окрім належності, є така властивість (критерій) способу захисту порушених прав та інтересів як ефективність - можливість за наслідком застосування засобу захисту відновлення, наскільки це можливо, порушених прав та інтересів позивача.

Отже, належність та ефективність за своєю природою є різними за змістом властивостями (критеріями) способу захисту порушених прав та інтересів, які характеризують спосіб захисту з точки зору допустимості застосування в межах судової юрисдикції з огляду на правовий характер вимоги та наявності умов до його застосування у конкретних правовідносинах (належність) та можливості за наслідком його застосування відновлення (отримання найбільшого ефекту у відновленні) порушених прав та інтересів позивача (ефективність).

Звідси, належним способом захисту порушених прав є спосіб захисту, який відповідає змісту порушеного права, характеру його порушення, наслідкам, які спричинило порушення, правовій меті, якої прагне суб`єкт захисту, тоді як під ефективним способом захисту розуміється такий, що забезпечує відновлення порушеного права позивача (спричиняє потрібні результати) без необхідності вчинення інших дій з метою захисту такого права, повторного звернення до суду задля відновлення порушеного права. Тобто спосіб захисту, який виходячи з характеру спірних правовідносин та обставин справи здатен призвести до відновлення порушених, невизнаних або оспорюваних прав та інтересів (має найбільший ефект у відновленні).

Ураховуючи наведене, такі властивості (критерії) способу захисту як належність та ефективність не можуть вважатися тотожними за змістом, оскільки належність свідчить про відповідність способу захисту конкретній правовій ситуації (наявність умов до його застосування), натомість ефективність перш за все пов`язана з наслідками застосування способу захисту для позивача.

Ефективність оцінюється лише з точки зору інтересів позивача (особи, право якої порушено), адже йому з урахуванням принципу диспозитивності належить право самостійно обрати спосіб захисту, який на його думку, забезпечить відновлення порушеного права та саме він може визначити чи відповідає спосіб захисту його інтересам (меті, стратегії його захисту), в той час як належність передбачає з`ясування наявності закріплення такого способу захисту в законі, договорі, а у разі відсутності - відповідності його вимогам закону. Будь-який ефективний спосіб захисту є належним, проте не кожен належний спосіб захисту є ефективним.

Так само є відмінними за змістом поняття "ефективного способу захисту", застосування якого здійснюється в контексті ст. 16 ЦК України, ст. 20 ГК України, ст. 20 ГК України, та поняття "ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів", яке відповідно до ст. 2, 136 ГПК України стосується мети господарського судочинства та процесуальних гарантій права на справедливий суд.

Позивач заявив вимоги здійснити перерахунок небалансів електричної енергії ТОВ «Д.Трейдінг» шляхом виключення негативних небалансів за певні розрахункові години та дати. Позивач у позовній заяві зазначив, що внаслідок невиконання ОСП передбачених законодавством зобов`язань ПрАТ «НЕК «Укренерго» видавало непослідовні та протиправні диспетчерські команди або навпаки безпідставно відмовлявся їх видавати, що стало підставою для виникнення небалансів у учасників балансуючої групи ТОВ «Д.Трейдінг».

Позивач зазначає, що непослідовність дій / команд ПрАТ «НЕК «Укренерго» полягає у тому, що Компанія спочатку давала команди на розвантаження, а потім різко деактивувала свої ж команди, вимагаючи в учасників балансуючої групи Товариства підняти терміново протягом 15 хв декілька блоків з 0 МВт до графіка, який становить 160 МВт - для блоків 200 МВт та 250 МВт - для блоків 300 МВт. Технічно це виконати було неможливо, оскільки блок потужністю 200 МВт навантажується протягом 1-3 год, а блок 300 МВт - від 2 до 5 год у залежності від теплового стану. Пуск з резерву блоків (з холодного стану) взагалі можливий щонайменше за 8 год. Поряд з цим, ПрАТ «НЕК «Укренерго» безпідставно відмовляло у видачі диспетчерських команд на запуск енергоблоків, коли технічно це ставало можливим. Позивач вважає, що усвідомлюючи відсутність технічної можливості в учасників балансуючої групи Товариства оперативно реагувати, ПрАТ «НЕК «Укренерго» фактично нав`язує позивачу закупівлю електричної енергії замість сплати ціни на балансуючу електричну енергію, що також має ознаки правопорушення у сфері конкурентного законодавства. Під час здійснення диспетчерських команд учасникам балансуючої групи Товариства Компанії було достеменно відомо про технічний та фактичний стан обладнання (енергоблоків) на відповідну дату та час, оскільки така інформація є доступною та розміщена за адресою (вказаною у позовній заяві) у мережі інтернет. Позивач вважає цілком очевидним, що, віддаючи такі диспетчерські команди, відповідач усвідомлював технічну неможливість їх виконання. Примусове виконання подібних команд ставить під загрозу енергетичну та операційну безпеку, а також стабільність обладнання учасників балансуючої групи. У зв`язку з цим позивач просив суд зобов`язати відповідача здійснити визначені у позові (з урахуванням заяви від 06.09.2021) дії.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Суб`єктивне цивільне право є мірою можливої поведінки у правовідносинах, в яких існує уповноважена і зобов`язана сторона. Суб`єктивні права встановлюються правовими нормами, їх особливістю є здатність вимагати від зобов`язаної сторони певної міри поведінки, у т.ч., з використанням примусу держави.

Вирішуючи питання ефективності обраного Товариством способу захисту, суд звертається до висновків Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 17.11.2023 у справі №910/12832/21 за позовом ТОВ «Д.Трейдінг» до ПрАТ «НЕК «Укренерго», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: АТ «ДТЕК Дніпроенерго»; АТ «ДТЕК Західенерго», про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії (здійснити перерахунок небалансів електричної енергії ТОВ «Д.Трейдінг» шляхом виключення визначених у позові негативних небалансів), тобто в аналогічній справі.

У вказаній постанові, скасовуючи постанову Північного апеляційного господарського суду від 21.12.2022 та направляючи справу на новий розгляд до апеляційного господарського суду, Верховний Суд вказав на помилковість висновків суду апеляційної інстанції щодо відмови у задоволенні позову з підстав неналежності й неефективності обраного способу захисту порушеного права позивачем.

Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду в постанові від 17.11.2023 у даній справі вказав на те, що у межах правовідносин з договору про врегулювання небалансів електричної енергії оператор системи передачі практично реалізує надане йому відповідним договором секундарне право - юридично забезпечену можливість створити своїм одностороннім волевиявленням юридичний ефект (в цьому разі - у формі покладення додаткового обов`язку, відповідальності) у правовій сфері іншої особи.

Захист від неправомірної реалізації секундарних прав (реалізації їх зі зловживанням) чи видимості таких прав (відсутності їх насправді) є достатньо ускладнений, оскільки правові наслідки дій носія секундарного права є фактично миттєвими. Вочевидь, що у цьому разі покладення на особу, права якої порушені внаслідок протиправних дій носія секундарного права, обов`язку обмежитися лише наступним усуненням наслідків таких дій не може бути визнаним розумним й справедливим, оскільки подібний підхід ставить правопорушника у надзвичайно привілейоване становище, а потерпілу сторону може повністю позбавити будь-якої можливості захисту через завдання непоправної шкоди її майновим та організаційним інтересам.

Ефективність позовної вимоги про визнання відсутності права чи про визнання права припиненим має оцінюватися, виходячи з обставин справи залежно від того, чи призведе задоволення такої вимоги до дійсного захисту інтересу позивача без необхідності повторного звернення до суду з огляду на принцип процесуальної економії (постанова Великої Палати Верховного Суду від 26.01.2021 у справі №522/1528/15-ц).

Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду зазначив, що у спорі учасників ринку електричної енергії щодо перерахунку небалансів електричної енергії такими, що відповідають змісту порушеного права сторони, відповідальної за небаланс, характеру його порушення, наслідкам, які спричинило порушення та забезпечує ефективний захист її прав, інтересів з урахуванням положень ст. 16 ЦК України, ст. 20 ГК України, ст. 70 Закону України «Про ринок електричної енергії», є способи захисту порушених прав та інтересів у вигляді:

- визнання відсутності в особи відповідальної за небаланс обов`язку з оплати спірних обсягів небалансів або визнання відсутності в оператора системи передачі права вимагати такої оплати особи, відповідальної за небаланс;

- зобов`язання оператора системи передачі вчинити дії з «анулювання» власних попередніх односторонніх дій, які протиправно створюють фактичні (не правові - адже дії оператора системи передачі як носія секундарного права є протиправними) наслідки у вигляді безпідставних майнових втрат.

У першому випадку визначений спосіб захисту порушених прав сторони, відповідальної за небаланс, є фактично формою такого універсального способу захисту як визнання права - у його «негативній» формі визнання відсутності права (п. 1 ч. 2 ст. 16 ЦК України, абз. 2 ч. 2 ст. 20 ГК України).

Застосування наведеного способу захисту забезпечить перерахунок небалансів електричної енергії шляхом виключення відповідного обсягу негативних балансів за певні періоди та дозволить запобігти пред`явленню оператором системи передачі необґрунтованих вимог до сторони відповідальної за баланс.

А тому відповідний спосіб захисту за наслідком його застосування у конкретних правовідносинах дозволить забезпечити формування правової визначеності щодо наявності небалансів електричної енергії у спірні періоди та гарантує ефективний захист (відновлення) порушених прав сторони відповідальності за небаланс.

Те ж саме стосується застосування вимоги про «анулювання» оператором системи передачі власних попередніх односторонніх дій, що є формою перерахунку небалансів електричної енергії шляхом виключення негативних небалансів у певному обсязі за певні періоди, який відповідає універсальному способу захисту у вигляді припинення дії, яка порушує право (п. 3 ч. 2 ст. 16 ЦК України, абз. 5 ч. 2 ст. 20 ГК України).

У разі застосування такого способу захисту сторона, відповідальна за небаланс, матиме позитивний ефект у захисті своїх прав незалежно від того, погодиться оператор системи передачі фактично здійснити перерахунок чи ні, адже саме в залежності від цих дій сторона, відповідальна за небаланс, згодом купує відповідні обсяги небалансів електричної енергії.

Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду в постанові від 17.11.2023 у справі №910/12832/21 дійшов висновку, що обраний позивачем спосіб захисту порушеного права у вигляді зобов`язання оператора системи передачі здійснити перерахунок небалансів електричної енергії шляхом виключення негативних небалансів є належним та ефективним способом захисту порушеного права позивача (сторони відповідальної за небаланс електричної енергії).

Оскільки наявність обсягів небалансів у позивача як сторони, відповідальної за баланс, у певні періоди є підставою для розрахунку вартості небалансів електричної енергії та виникнення у позивача обов`язку купівлі електричної енергії (оплати вартості електроенергії) з метою врегулювання небалансів, такий спосіб захисту як зобов`язання відповідача здійснити перерахунок небалансів електричної енергії позивача шляхом виключення небалансів за розрахункові години, відповідає змісту порушеного права позивача - сторони, відповідальної за небаланс, забезпечує ефективне поновлення прав позивача, оскільки за своїм змістом такий спосіб захисту спрямований на відвернення передбачуваної загрози порушення права сторони відповідальної за небаланс (дозволить запобігти пред`явленню оператором системи передачі необґрунтованих вимог до сторони відповідальної за баланс).

Застосування способу захисту (зобов`язання здійснити перерахунок небалансів електричної енергії шляхом виключення небалансів за розрахункові години) у конкретних правовідносинах дозволить забезпечити формування правової визначеності щодо наявності небалансів електричної енергії у спірні періоди та гарантує ефективний захист (відновлення) порушених прав сторони відповідальної за баланс.

Рішенням господарського суду міста Києва від 11.01.2022 у справі №910/12832/21 позов ТОВ «Д.Трейдінг» до ПрАТ «НЕК «Укренерго», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: АТ «ДТЕК Дніпроенерго»; АТ «ДТЕК Західенерго», про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії (здійснити перерахунок небалансів електричної енергії ТОВ «Д.Трейдінг» шляхом виключення негативних небалансів) задоволено.

Після нового апеляційного розгляду зазначене рішення залишено без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 30.01.2024. Постановою Верховного Суду від 18.04.2024 у справі №910/12832/21 постанову Північного апеляційного господарського суду від 30.01.2024 залишено без змін.

У постанові від 18.04.2024 касаційний суд зазначив, що Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду в постанові від 17.11.2023 у даній справі дійшов висновку, що обраний позивачем спосіб захисту порушеного права у вигляді зобов`язання оператора системи передачі здійснити перерахунок небалансів електричної енергії шляхом виключення негативних небалансів є належним та ефективним способом захисту порушеного права позивача (сторони відповідальної за небаланс електричної енергії).

Верховний Суд у постанові від 18.04.2024 погодився із вище зазначеною позицією Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду щодо способів захисту у спорі між учасниками ринку електричної енергії та не вбачав підстав для відступу від такого висновку.

Наведеним спростовуються доводи апеляційної скарги про те, що саме такий спосіб як зобов`язання здійснити перерахунок небалансів електричної енергії ТОВ «Д.Трейдінг» шляхом виключення негативних небалансів за розрахункові години не є належним, оскільки не призводить до реального захисту чи поновлення порушеного права чи інтересу.

Порядок врегулювання небалансів електричної енергії визначено у ст. 70 Закону України «Про ринок електричної енергії», згідно з ч. 2, 4-7 якої усі учасники ринку, крім споживачів, які купують електроенергію за договором постачання електричної енергії споживачу, несуть відповідальність за свої небаланси електричної енергії. З метою врегулювання небалансів з оператором системи передачі учасник ринку має стати стороною, відповідальною за баланс, або передати свою відповідальність іншій стороні, відповідальній за баланс, шляхом входження до балансуючої групи.

Купівля-продаж електричної енергії з метою врегулювання небалансів електричної енергії сторони, відповідальної за баланс, здійснюється між стороною, відповідальною за баланс, та оператором системи передачі за договором про врегулювання небалансів. Оператор системи передачі врегульовує небаланси електричної енергії із сторонами, відповідальними за баланс, у порядку, визначеному цим Законом та правилами ринку.

Врегулюванням небалансів електричної енергії є вчинення стороною, відповідальною за баланс, правочинів щодо купівлі-продажу електричної енергії з оператором системи передачі в обсягах небалансів електричної енергії за цінами небалансів, визначеними відповідно до правил ринку.

Вартість небалансів електричної енергії сторони, відповідальної за баланс, розраховується адміністратором розрахунків для кожного розрахункового періоду доби залежно від обсягу небалансів електричної енергії цієї сторони та цін небалансів, визначених правилами ринку. Порядок розрахунку обсягів, ціни та вартості небалансів електричної енергії визначається правилами ринку.

У рамках балансуючої групи сторона, відповідальна за баланс балансуючої групи, здійснює купівлю та продаж електричної енергії в обсязі небалансів електричної енергії, обумовлених такими учасниками балансуючої групи, на договірних засадах.

Аналіз ст. 70 Закону України «Про ринок електричної енергії» свідчить, що вона передбачає врегулювання небалансів електричної енергії у спосіб вчинення учасником ринку правочинів щодо купівлі-продажу електричної енергії за відповідною вартістю.

Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про ринок електричної енергії» балансуючий ринок електричної енергії (далі - балансуючий ринок) - це ринок, організований оператором системи передачі електричної енергії з метою забезпечення достатніх обсягів електричної потужності та енергії, необхідних для балансування в реальному часі обсягів виробництва та імпорту електричної енергії і споживання та експорту електричної енергії, врегулювання системних обмежень в об`єднаній енергетичній системі України, а також фінансового врегулювання небалансів електричної енергії.

Згідно з п. 1.2.1 Правил ринку, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 №307 (далі - Правила ринку), учасниками ринку електричної енергії є: виробники; електропостачальники; трейдери; оператори системи передач (ОСП); оператори системи розподілу (ОСР); оператори ринку (ОР); гарантований покупець; споживачі, які провадять свою діяльність на ринку електричної енергії у порядку, передбаченому цими Правилами та Законом.

Пунктами 12, 46, 51, 55, 89 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про ринок електричної енергії» передбачено, що відповідальність за баланс - зобов`язання учасників ринку повідомляти і виконувати погодинні графіки електричної енергії відповідно до обсягів купленої та проданої електричної енергії та нести фінансову відповідальність за врегулювання небалансів; небаланс електричної енергії - розрахована відповідно до правил ринку для кожного розрахункового періоду різниця між фактичними обсягами відпуску або споживання, імпорту, експорту електричної енергії сторони, відповідальної за баланс, та обсягами купленої і проданої електричної енергії, зареєстрованими відповідно до правил ринку; об`єднана енергетична система України (далі - ОЕС України) - сукупність електростанцій, електричних мереж, інших об`єктів електроенергетики, що об`єднані спільним режимом виробництва, передачі та розподілу електричної енергії при централізованому управлінні цим режимом; оператор системи передачі - юридична особа, відповідальна за експлуатацію, диспетчеризацію, забезпечення технічного обслуговування, розвиток системи передачі та міждержавних ліній електропередачі, а також за забезпечення довгострокової спроможності системи передачі щодо задоволення обґрунтованого попиту на передачу електричної енергії; сторона, відповідальна за баланс - учасник ринку, зобов`язаний повідомляти та виконувати свої погодинні графіки електричної енергії (та/або балансуючої групи) відповідно до обсягів купленої та/або проданої електричної енергії та фінансово відповідальний перед оператором системи передачі за свої небаланси (та/або небаланси балансуючої групи).

Згідно з ч. 3 ст. 3 Закону обов`язковою умовою участі в ринку електричної енергії (крім споживачів, які купують електроенергію за договором постачання електричної енергії споживачу) є укладення договору про врегулювання небалансів з оператором системи передачі.

Згідно з ч. 1- 7 ст. 70 Закону України «Про ринок електричної енергії» усі учасники ринку, крім споживачів, які купують електроенергію за договором постачання електричної енергії споживачу, несуть відповідальність за свої небаланси електричної енергії.

З метою врегулювання небалансів з оператором системи передачі учасник ринку має стати стороною, відповідальною за баланс, або передати свою відповідальність іншій стороні, відповідальній за баланс, шляхом входження до балансуючої групи. Електропостачальники є сторонами, відповідальними за баланс своїх споживачів.

Сторони, відповідальні за баланс, зобов`язані нести фінансову відповідальність за небаланси електричної енергії перед оператором системи передачі.

Об`єднання учасників ринку у балансуючі групи здійснюється на добровільній договірній основі, за умови дотримання ними типових вимог до балансуючої групи, визначених правилами ринку.

Порядок створення, реєстрації та припинення балансуючих груп визначається правилами ринку.

Купівля-продаж електричної енергії з метою врегулювання небалансів електричної енергії сторони, відповідальної за баланс, здійснюється між стороною, відповідальною за баланс, та оператором системи передачі за договором про врегулювання небалансів.

Оператор системи передачі врегульовує небаланси електричної енергії із сторонами, відповідальними за баланс, у порядку, визначеному цим Законом та правилами ринку.

Врегулюванням небалансів електричної енергії є вчинення стороною, відповідальною за баланс, правочинів щодо купівлі-продажу електричної енергії з оператором системи передачі в обсягах небалансів електричної енергії за цінами небалансів, визначеними відповідно до правил ринку.

Типовий договір про врегулювання небалансів електричної енергії затверджується Регулятором.

Сторони, відповідальні за баланс, зобов`язані надавати гарантії виконання фінансових зобов`язань за договорами про врегулювання небалансів відповідно до правил ринку.

Вартість небалансів електричної енергії сторони, відповідальної за баланс, розраховується адміністратором розрахунків для кожного розрахункового періоду доби залежно від обсягу небалансів електричної енергії цієї сторони та цін небалансів, визначених правилами ринку.

Порядок розрахунку обсягів, ціни та вартості небалансів електричної енергії визначається правилами ринку.

Під час визначення обсягів небалансів електричної енергії правила ринку визначають порядок урахування обсягів електричної енергії, відпущеної та/або спожитої постачальником допоміжних послуг у разі фактичного надання допоміжних послуг.

У рамках балансуючої групи сторона, відповідальна за баланс балансуючої групи, здійснює купівлю та продаж електричної енергії в обсязі небалансів електричної енергії, обумовлених такими учасниками балансуючої групи, на договірних засадах.

За умовами п. 5.1 Типового договору щодо врегулювання небалансів електричної енергії, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин (додаток 1 до Правил ринку) виставлення рахунків та здійснення платежів щодо оплати вартості небалансів відбувається відповідно до процедур та графіків, передбачених Правилами ринку, та згідно з умовами цього Договору.

Згідно з п. 5.6-5.10 Типового договору щодо врегулювання небалансів електричної енергії подання платіжних документів здійснюється сторонами відповідно до Правил ринку. Якщо СВБ має заперечення до інформації, яка міститься у платіжному документі, то вона зобов`язана повідомити про це ОСП не пізніше 12:00 наступного робочого дня після виставлення рахунку. Наявність заперечень не є підставою для створення дебіторської заборгованості перед ОСП та не може бути підставою для обмеження ОСП щодо вимоги платежу фінансової гарантії, що надається СВБ ОСП. Надані заперечення враховуються ОСП при обчисленні платежів у порядку, передбаченому Правилами ринку. ОСП надає СВБ у паперовому та/або електронному вигляді (засобами електронного документообігу з накладанням КЕП) два примірники акта купівлі-продажу, підписані зі своєї сторони, до 12 числа місяця, наступного за тим, щодо якого його сформовано. СВБ протягом двох робочих днів повертає ОСП один примірник підписаного зі своєї сторони акта купівлі-продажу у паперовому та/або електронному вигляді (засобами електронного документообігу з накладанням КЕП).

Відповідно до п. 1.5.1 1.5.4, 1.5.5 гл. 1.5 розд. І Правил ринку усі учасники ринку, крім споживачів, які купують електричну енергію за договорами про постачання електричної енергії споживачу, несуть відповідальність за свої небаланси електричної енергії, для чого кожен учасник ринку зобов`язаний стати СВБ або передати свою фінансову відповідальність за небаланси іншій СВБ шляхом входження до її балансуючої групи на підставі укладення/приєднання до відповідного договору.

Учасники балансуючої групи несуть фінансову відповідальність за небаланс перед СВБ у рамках своїх небалансів електричної енергії.

СВБ несе фінансову відповідальність перед ОСП за небаланси електричної енергії всіх учасників ринку, які увійшли до балансуючої групи, яку вона представляє.

Згідно з п. 1.4 розділу 1 Кодексу системи передачі, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 309 від 14.03.2018, балансування енергосистеми - це процес постійного підтримання, із заданою точністю, відповідності між сумарним споживанням електричної енергії, яке враховує втрати на її виробництво і передачу, а також експортом електричної енергії, з одного боку, та обсягом виробництва електричної енергії на електростанціях ОЕС України та її імпорту - з другого.

Відповідно до ч. 5 ст. 68 Закону України «Про ринок електричної енергії» оператор системи передачі з метою балансування обсягів виробництва та споживання електричної енергії та/або врегулювання системних перевантажень надає постачальникам послуг з балансування команди на збільшення (зменшення) їхнього навантаження, здійснюючи на ринкових засадах відбір відповідних пропозицій (заявок) постачальників послуг з балансування у порядку, визначеному правилами ринку.

За приписами п. 1.1.2 гл. 1 Правил ринку диспетчерська команда - команда в режимі реального часу оператора системи передачі постачальнику послуг балансування по кожній одиниці постачання послуг з балансування збільшити або зменшити електричне навантаження або постачальнику послуги із зменшення навантаження ВДЕ з підтримкою зменшити електричне навантаження.

Згідно з п. 1.1, 1.2, 1.5 гл. 1 розд. VІІ Кодексу системи передачі управління режимами роботи ОЕС України з виробництва, передачі, розподілу та споживання електричної енергії для забезпечення здатності енергосистеми задовольняти сумарний попит на електричну енергію та потужність у кожний момент часу з дотриманням вимог енергетичної, техногенної та екологічної безпеки здійснюється шляхом диспетчерського (оперативно-технологічного) управління (далі - диспетчерське управління).

Функції диспетчерського управління ОЕС України та організацію паралельної роботи з енергетичними системами інших держав здійснює ОСП.

Усі оперативні команди і розпорядження ОСП, які надаються ним при виконанні функцій з диспетчерського управління, підлягають беззаперечному виконанню користувачами системи передачі/розподілу, за винятком випадків, передбачених п. 4.11 глави 4 цього розділу.

Відповідно до п. 4.18.2 гл. 4.18 Правил ринку ОСП може видати учасникам ринку в будь-який час диспетчерські команди та інші розпорядження з метою забезпечення надійної роботи системи, особливо щодо частоти системи, напруги і струму у критичних вузлах та елементах системи передачі відповідно до Кодексу системи передачі.

Пунктом 18 та п. 57 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про ринок електричної енергії» передбачено, що диспетчерське управління - оперативно-технологічне управління об`єднаною енергетичною системою України із забезпеченням надійного і безперебійного постачання електричної енергії споживачам з додержанням вимог енергетичної безпеки; операційна безпека - спроможність електричних станцій, системи передачі та системи розподілу функціонувати в нормальному режимі або якнайшвидше повертатися до нормального режиму роботи, що характеризується гранично допустимими показниками температури, рівнів напруги, струмів короткого замикання, частоти і стійкості.

Частиною 6 ст. 44 Закону України «Про ринок електричної енергії» передбачено, що усі оперативні команди і розпорядження оператора системи передачі підлягають беззаперечному виконанню всіма суб`єктами господарювання, об`єкти електроенергетики яких підключені до ОЕС України. Втручання в диспетчерське (оперативно-технологічне) управління ОЕС України з боку державних органів, політичних партій, рухів та громадських організацій забороняється.

Згідно з п. 5.5 гл. 5 розд. VІ Кодексу системи передачі ОСП несе відповідальність за точне та своєчасне складання прогнозного балансу електричної енергії в енергосистемі України на основі наданих Користувачами прогнозів споживання та виробництва електричної енергії з урахуванням технологічних витрат електричної енергії в електричних мережах та на власні потреби електростанцій та використовує результати цього прогнозу для оперативного планування.

Користувачі мають забезпечити точне прогнозування споживання/виробництва електричної енергії та своєчасне надання даних ОСП.

Пунктом 5.1 гл. 5 розд. VІІ Кодексу системи передачі передбачено, що ОСП зобов`язаний постійно підтримувати в ОЕС України баланс між сумарним споживанням електричної енергії і її виробництвом (з урахуванням експорту та імпорту) у кожний момент часу з дотриманням показників якості електричної енергії.

Пунктом 4.3.1 гл. 4.3 Правил ринку встановлено, що у частині балансуючого ринку ОСП зобов`язаний:

1) збирати телевимірювання в реальному часі відпуску/відбору потужності ППБ;

2) здійснювати короткостроковий прогноз загального навантаження (для кожної ОРЧ);

3) здійснювати короткостроковий прогноз відпуску (для кожної ОРЧ) для всіх генеруючих одиниць ВДЕ, що не є ППБ;

4) здійснювати управління внутрішніми обмеженнями системи шляхом видачі диспетчерських команд ППБ;

5) керувати балансуючим ринком та досягати результатів диспетчеризації в реальному часі через ППБ;

6) формувати та видавати ППБ відповідні диспетчерські команди;

7) відслідковувати виконання ППБ диспетчерських команд;

8) управляти та використовувати диспетчерську інформаційно-адміністративну систему;

9) публікувати статистику та інформацію щодо результатів балансуючого ринку та відповідних диспетчерських команд;

10) пропонувати необхідні заходи для підвищення ефективності диспетчерських процедур;

11) здійснювати всі інші дії, що вимагаються цими Правилами.

Відповідно до п. 1.9.1, 1.9.4 Правил ринку ОСП, зокрема, несе відповідальність за функціонування системи передачі і фізичне балансування системи передачі відповідно до умов Кодексу системи передачі. ОСП перевіряє можливість врегулювання мережевих обмежень і здійснює купівлю/продаж балансуючої енергії на ринкових недискримінаційних і прозорих засадах та забезпечує функціонування балансуючого ринку, а також здійснює купівлю-продаж небалансів електричної енергії, забезпечує роботу ринку ДП та придбаває ДП з метою дотримання операційної безпеки ОЕС України та виконує покладені на нього спеціальні обов`язки для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії. ОСП отримує від учасників ринку плату за послуги з передачі та послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління.

ОСП відповідає за прогнозування загального електроспоживання по областях регулювання (торгових зонах) для виконання обов`язків з балансування.

Згідно з п. 1.1, 1.2 гл. 1 розд. V Кодексу системи передачі для забезпечення операційної безпеки системи передачі при роботі в синхронному об`єднанні ОСП спільно з ОСП своєї синхронної області визначає загальний мінімальний набір вимог до роботи системи передачі в синхронному енергооб`єднанні для взаємодії з суміжними енергосистемами, а також для використання відповідних можливостей підключених систем розподілу і Користувачів, обладнання яких знаходиться в оперативному підпорядкуванні ОСП. При цьому забезпечення операційної безпеки є найвищим пріоритетом для ОСП та користувачів системи передачі/розподілу.

ОСП повинен дотримуватись загальних мінімальних вимог щодо процедур необхідних для підготовки до роботи в режимі реального часу, розроблення індивідуальної (ОЕС України) та розширення загальної моделі мережі синхронної області, узгодженого та ефективного застосування коригувальних дій для підтримання операційної безпеки.

Пунктами 8.4.1, 8.4.2 Правил ринку ОСП повинен володіти актуальною інформацією щодо кількості запланованих генеруючих одиниць та доступних/готових до планування одиниць у разі будь-яких дефіцитів та профіцитів, що можуть виникнути.

Зазначена інформація є необхідною для оцінки енергетичного балансу (наприклад, випадки необхідності додаткового резерву), а також для планування оцінки балансу системи (зокрема відхилення напруги і системні обмеження). Таким чином, інформація повинна бути доступна для кожної ТКО.

Суд встановив, що на АТ НЕК «Укренерго» як оператора системи передачі законодавством покладено обов`язок щодо балансування системи, зокрема, щодо здійснення прогнозу загального навантаження, на основі аналізу балансу енергосистеми, та видачі диспетчерських команд на завантаження та розвантаження з метою підтримки попиту та пропозиції в енергосистемі.

У першій декаді липня 2021 року ПрАТ «НЕК «Укренерго» видавало учасникам балансуючої групи ТОВ «Д.Трейдінг» диспетчерські команди, в результаті яких виникли спірні обсяги небалансів і ТОВ «Д.Трейдінг» як сторона, відповідальна за небаланс, відповідає перед ПрАТ «НЕК «Укренерго» за обсяги небалансів електричної енергії, що склалися в результаті діяльності його балансуючої групи.

Виникнення спірних обсягів небалансів в результаті дій відповідача в сукупності підтверджується витягами з журналів диспетчерських команд, інформацією, наданою учасниками балансуючої групи щодо обсягів небалансів.

У матеріалах справи наявні висновки експертів за результатами проведення комплексної інженерно-технічної експертизи обладнання енергоблоків та експертизи менеджменту, які проводилися на замовлення третіх осіб.

За результатами дослідження здійсненні висновки щодо питання: «Чи мало обладнання енергоблоків у період з 01.07.2021 по 10.07.2021 включно технічну можливість виконати диспетчерські команди ПрАТ «НЕК «Укренерго», як оператора системи передачі, та повернутись до диспетчерського графіку за відсутності команд?».

Під час проведення експертиз було виконано аналіз наданих документів, оцінку маневрених характеристик енергоблоків ДТЕК «Ладижинська ТЕС» АТ «ДТЕК Західенерго», ДТЕК «Криворізька ТЕС» АТ «ДТЕК Дніпроенерго», ДТЕК «Луганська ТЕС» ТОВ «ДТЕК Східенерго» та надано висновки про технічну можливість / неможливість виконувати окремі команди диспетчерів НЕК «Укренерго».

Висновками експертизи (наведені вище за текстом цієї постанови) підтверджується технічна неможливість виконання команд відповідача.

Крім того, експерти дослідили питання: «Чи відповідають управлінські рішення співробітників ПАТ «НЕК «Укренерго» щодо надання/ненадання з 01.07.2021 по 10.07.2021 включно диспетчерських команд, зазначених у наданих на дослідження документах на виконання станціями алгоритму прийняття управлінських рішень співробітниками АТ «НЕК «Укренерго» який встановлений для надання таких команд?».

За висновками експертів, прийняття управлінських рішень співробітниками АТ «НЕК «Укренерго» щодо надання з 01.07.2021 по 10.07.2021 диспетчерських команд, зазначених у наданих на дослідження документах на виконання ТЕС АТ «ДТЕК Дніпроенерго», ТЕС АТ «ДТЕК Західенерго», ТЕС ТОВ «ДТЕК Східенерго» не відповідає алгоритму прийняття управлінських рішень, який встановлений для надання таких команд, зокрема, положенням п. 3.1.6. Договору про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління, за яким ПрАТ «НЕК «Укренерго» як виконавець зобов`язаний «попереджувати та сприяти ліквідації технологічних порушень роботи об`єктів електроенергетики у складі ОЕС України». Співробітники АТ «ДТЕК Дніпроенерго», АТ «ДТЕК Західенерго», ТОВ «ДТЕК Східенерго» при прийнятті управлінських рішень щодо виконання з 01.07.2021 по 10.07.2021 диспетчерських команд АТ «НЕК «Укренерго» діяли ефективно для забезпечення балансу в реалізації диспетчерських функцій, в межах власних повноважень та відповідно до встановленого алгоритму прийняття таких рішень.

Щодо виконуваності позовних вимог колегія суддів зазначає, що додатком 10 до Правил ринку визначено порядок врегулювання щодо розрахункових періодів у випадку виявлення розбіжностей, чим спростовуються доводи відповідача у відповідній частині.

Враховуючи встановлені у справі обставини та норми чинного законодавства, які підлягають застосуванню у спірних правовідносинах, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог.

Колегія суддів критично оцінює доводи апеляційної скарги в частині порушення судом першої інстанції норм процесуального права. Скаржник зазначає, що поданий третіми особами висновок експерта №020-АНО/21 був складений ще 05.10.2021, а висновок №019-АНО/19 ще 17.09.2021, однак треті особи їх не подали до суду одразу після отримання. На думку скаржника, надані документи суд першої інстанції мав відхили з причини пропуску встановленого процесуального строку та відсутності клопотання про його поновлення.

Апеляційний суд відзначає, що зазначені висновки експертів треті особи подали ще під час первісного розгляду справи судом першої інстанції. Верховний Суд під час касаційного перегляду не встановив порушення судом норм процесуального права в цій частині. За таких обставин колегія суддів вважає, що оскільки перевірка судом касаційної інстанції дотримання судами попередніх інстанцій норм процесуального права не виявила такого порушення щодо подання доказів третіми особами, відповідно, відсутні підстави вважати, що треті особи подали висновки експертиз з порушеннями, про які зазначає ПрАТ «НЕК «Укренерго».

У частині доводів ПрАТ «НЕК «Укренерго» про те, що суд не дослідив докази у справі, колегія суддів відзначає, що згідно зі ст. 210 ГПК України суд під час розгляду справи повинен безпосередньо дослідити докази у справі: ознайомитися з письмовими та електронними доказами, висновками експертів, поясненнями учасників справи, викладеними в заявах по суті справи, показаннями свідків, оглянути речові докази. Письмові, речові і електронні докази оглядаються у судовому засіданні, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом, і пред`являються учасникам справи за їх клопотанням, а в разі необхідності - також свідкам, експертам, спеціалістам. Учасники справи можуть давати свої пояснення з приводу письмових, речових та електронних доказів або протоколів їх огляду, ставити питання експертам.

Апеляційний суд не вбачає порушення судом першої інстанції встановленого ст. 210 ГПК України порядку дослідження доказів, а тому доводи апеляційної скарги у відповідній части не знайшли свого підтвердження.

Щодо доводів апеляційної скарги про те, що суд безпідставно здійснив оцінку правомірності дій НЕК «Укренерго» щодо надання, ненадання, скасування команд у певні часові періоди, які зазначені у заяві про уточнення позовних вимог, а тому вийшов за межі позовних вимог, колегія суддів зазначає, що встановлення правомірності / неправомірності дій ПрАТ «НЕК «Укренерго» є необхідним для вирішення спору у цій справі, а тому не може бути розцінене як вихід суду за межі позовних вимог.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги.

Як зазначено у п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Суду у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03 від 28.10.2010).

Європейський суд з прав людини вказав, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18.07.2006).

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права (ст. 276 ГПК України).

Враховуючи встановлені у справі обставини та норми чинного законодавства, які підлягають застосуванню у спірних правовідносинах, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що рішення місцевого господарського суду у цій справі є законним та обґрунтованим і підстав для його скасування не вбачається; підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Судові витрати.

У зв`язку з відсутністю підстав для задоволення апеляційної скарги витрати за подання апеляційної скарги відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на апелянта.

Керуючись ст. ст. 74, 129, 269, 275, 276, 281-284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" на рішення Господарського суду міста Києва від 21.11.2023 у справі №910/11456/21 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 21.11.2023 у справі №910/11456/21 залишити без змін.

3. Судові витрати, пов`язані з поданням апеляційної скарги, покласти на скаржника.

4. Справу №910/11456/21 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова апеляційної інстанції може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та в строк, передбачені ст. 287 - 289 ГПК України.

Повний текст постанови складено 5.06.2024.

Головуючий суддя О.О. Євсіков

Судді В.А. Корсак

С.О. Алданова