Єдиний державний реєстр судових рішень
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 вересня 2024 року
м. Київ
cправа № 910/11456/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Могил С. К. - головуючий (доповідач), Волковицька Н. О., Случ О. В.,
за участю секретаря судового засідання Амірханяна Р. К.,
та представників:
позивача - Гуменюка Д. В.,
відповідача - Остапенка С. Л.,
третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог
щодо предмета спору, на стороні позивача - не з`явилися,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго"
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.05.2024
та рішення Господарського суду м. Києва від 21.11.2023
у справі № 910/11456/21
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Д.Трейдінг"
до Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго",
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: 1) Акціонерне товариство "ДТЕК Дніпроенерго", 2) Акціонерне товариство "ДТЕК Західенерго", 3) Товариство з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Східенерго",
про зобов`язання вчинити певні дії,
В С Т А Н О В И В:
у липні 2021 року Товариства з обмеженою відповідальністю "Д.Трейдінг" (далі - ТОВ "Д.Трейдінг", позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом (з врахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 06.09.2021) про зобов`язання Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" (далі - ПрАТ "НЕК "Укренерго", відповідач) здійснити перерахунок небалансів електричної енергії ТОВ "Д.Трейдінг" за період з 02.07.2021 по 05.07.2021 шляхом виключення 10 609,80 МВт*год.
Позовні вимоги обґрунтовані протиправним наданням/ненаданням ПрАТ "НЕК "Укренерго" диспетчерських команд учасникам балансуючої групи ТОВ "Д.Трейдінг" щодо збільшення або зменшення обсягу виробництва електричної енергії без врахування технологічних можливостей генерації електричної енергії учасників балансуючої групи, внаслідок чого виникли небаланси електричної енергії.
Справа розглядалася господарськими судами неодноразово.
Останнім рішення Господарського суду міста Києва від 21.11.2023 (суддя - Морозов С. М.), залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 20.05.2024 (головуючий суддя - О. О. Євсіков, судді - В. А. Корсак, С. О. Алданова), позовні вимоги задоволено.
Зобов`язано ПрАТ "НЕК "Укренерго" здійснити перерахунок небалансів електричної енергії ТОВ "Д.Трейдінг" шляхом виключення негативних небалансів за розрахункові години 02.07.2021: 07:00 - 08:00 - в обсязі -200,44 МВт*год, 08:00 - 09:00 - в обсязі -248,686 МВт*год, 09:00-10:00 - в обсязі-276,916 МВт*год, 10:00- 11:00 - в обсязі-290,668 МВт*год, 11:00-12:00 - в обсязі -424,528 МВт*год, 12:00- 13:00 - в обсязі -463,434 МВт*год, 16:00 - 17:00 - в обсязі -536,196 МВт*год, 17:00 - 18:00 - в обсязі -616,86 МВт*год, 18:00 - 19:00 - в обсязі -615,812 МВт*год, 19:00 - 20:00 - в обсязі -562,67 МВт*год, 20:00-21:00 - в обсязі -563,8 МВт*год, 21:00 - 22:00 - в обсязі-548,394 МВт*год, 22:00-23:00 - в обсязі -577,736 МВт*год, 23:00-24:00 - в обсязі-475,53 МВт*год.
Зобов`язано ПрАТ "НЕК "Укренерго" здійснити перерахунок небалансів електричної енергії ТОВ "Д.Трейдінг" шляхом виключення негативних небалансів за розрахункові години 03.07.2021: 16:00 -17:00 - в обсязі -326,85 МВт*год, 17:00 - 18:00 - в обсязі -203,425 МВт*год. Зобов`язано ПрАТ "НЕК "Укренерго" здійснити перерахунок небалансів електричної енергії ТОВ "Д.Трейдінг" шляхом виключення негативних небалансів за розрахункові години 04.07.2021: 09:00-10:00 - в обсязі-206,206 МВт*год, 10:00-11:00 - в обсязі - 690,529 МВт*год, 11:00 - 12:00 - в обсязі -355,78 МВт*год, 17:00 - 18:00 - в обсязі - 63,159 МВт*год, 18:00-19:00 - в обсязі-373,351 МВт*год, 19:00-20:00 - в обсязі-357,975 МВт*год, 20:00 - 21:00 - в обсязі -363,85 МВт*год, 21:00 - 22:00 - в обсязі -345,7 МВт*год, 22:00-23:00 - в обсязі -354,675 МВт*год, 23:00 - 24:00 - в обсязі-245,25 МВт*год.
Зобов`язано ПрАТ "НЕК "Укренерго" здійснити перерахунок небалансів електричної енергії ТОВ "Д.Трейдінг" шляхом виключення негативних небалансів за розрахункові години 05.07.2021: 06:00-07:00 - в обсязі-143,713 МВт*год, 07:00 - 08:00 - в обсязі-154,897 МВт*год, 08:00-09:00 - в обсязі-158,312 МВт*год, 09:00 - 10:00 - в обсязі -94,619 МВт*год, 10:00 - 11:00 - в обсязі -15,42 МВт*год.
Господарські суди попередніх інстанцій встановили, що ТОВ "Д.Трейдінг" приєднано до умов договору про врегулювання небалансів електричної енергії (ідентифікатор договору № 0065-01024, дата акцептування 07.05.2019) та долучено до реєстру учасників ринку, що підтверджується повідомленням ПрАТ "НЕК "Укренерго" від 13.05.2019 № 01/17011.
Відповідно до п. 1.2 договору на його підставі сторона, що приєднується, набуває статусу учасника ринку та здійснює свою діяльність у якості СВБ (сторони, відповідальна за баланс; тут і далі вживаються скорочення, визначені Правилами ринку (електричної енергії), затвердженими постановою НКРЕКП від 18.03.2018 № 307).
Згідно з п. п. 1.3, 1.4 договору за цим договором СВБ врегульовує небаланси електричної енергії, що склалися в результаті діяльності її балансуючої групи на ринку електричної енергії, або передає свою відповідальність за небаланси електричної енергії іншій СВБ шляхом входження до її балансуючої групи.
Оператор системи передачі (ОСП) (ПрАТ "НЕК "Укренерго") врегульовує небаланси електричної енергії з СВБ у порядку, визначеному Законом України "Про ринок електричної енергії" та Правилами ринку, затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 № 307 (далі - Правила ринку).
Суди попередніх інстанцій встановили, що:
- АТ "ДТЕК Дніпроенерго" є учасником балансуючої групи позивача відповідно до повідомлення ПрАТ "НЕК "Укренерго" від 28.06.2019 № 01/23753 про вхід АТ "ДТЕК Дніпроенерго" до балансуючої групи ТОВ "Д.Трейдінг" та договору від 01.08.2019 № 2-1-2019/552, укладеного між ТОВ "Д.Трейдінг" та АТ "ДТЕК Дніпроенерго"; - АТ "ДТЕК Західенерго" є учасником балансуючої групи позивача відповідно до повідомлення ПрАТ "НЕК "Укренерго" від 28.06.2019 № 01/23734 про вхід АТ "ДТЕК Західенерго" до балансуючої групи ТОВ "Д.Трейдінг" та договору від 01.08.2019 № 2-1-2019/553, укладеного між ТОВ "Д.Трейдінг" та АТ "ДТЕК Західенерго"; - ТОВ "ДТЕК Східенерго" є учасником балансуючої групи позивача відповідно до повідомлення ПрАТ "НЕК "Укренерго" від 28.06.2019 № 01/23739 про вхід ТОВ "ДТЕК Східенерго" до балансуючої групи ТОВ "Д.Трейдінг" та договору від 01.08.2019 № 2-1-2019/554, укладеного між ТОВ "Д.Трейдінг" та ТОВ "ДТЕК Східенерго".
Відповідно до висновку експерта від 18.10.2021 № 018-АНО/21, складеного за результатами проведення комплексної інженерно-технічної експертизи обладнання енергоблоків та експертизи менеджменту, у період 03.07.2021 з 15:45 до 22:30, виходячи з перебігу поданих команд, виконання команди на навантаження Ладижинської ТЕС в 15:45 потребувало пуску і навантаження додаткових двох енергоблоків, що технічно неможливо з причини відсутності вчасно поданої команди на пуск, відсутності можливості одночасного пуску двох енергоблоків, неможливості здійснити стрибкоподібне навантаження блока. Навантаження станції було можливим тільки в межах наявного резерву потужності блоку Б-3, що і було зроблено; виконання подальших команд на +81 МВт з 16:00 до 17:00, + 43 з 17:00 до 18:00 було неможливо виконати у зв`язку з відсутністю резерву по потужності; пуск і навантаження блоку Б-1 було виконано згідно з заявленим графіком виконання пусків, пуск блоку Б-4 відбувся з відставанням від графіку пуску на 1 год. 30 хв., навантаження блоку Б-4 проведено згідно з графіком.
Вказаний висновок підтверджується тим, що: 1) на момент, що передував події, відповідно до графіку на добу вперед у роботі повинно знаходитись 3 енергоблоки (Б-1, 3, 4) із сумарною потужністю на рівні 565 МВт. Фактично на момент, що передував події, за умовами роботи на балансуючому ринку: з 3:01 блок Б-4 зупинено в резерв; з 06:21 зупинено блок Б-1 у резерв. В роботі знаходиться енергоблок Б-3 з мінімальним навантаженням 200 МВт. ЧД РДЦ завчасно попередив про можливий дефіцит в енергосистемі після 17:00 та дав команду на включення блоку Б-1 до цієї години; 2) 14:29 надійшла команда через ПЗ "Generator" на період з 15:00 до 16:00 -338 МВт (Nст=200 МВт); 3) 14:55 розпал котла К-1 з метою включення блоку після 16:00 в мережу. Згідно з форми 4 [1] час від розпалу до синхронізації при пуску після простою до 10 год. становить 1 год. 10 хв; 4) 15:06 надійшла команда через ПЗ "Generator" на період з 15:30 до 16:00 деактивовано команду -338 МВт (Nст=565 МВт). Виконання даної команди потребує пуску і навантаження до 15:45 двох енергоблоків, що технічно неможливо; 5) 15:31 надійшла команда через ПЗ "Generator" на період з 15:45 до 16:00 +81 МВт (Nст=655 МВт). Команду неможливо виконати у зв`язку з відсутністю резерву потужності. Початок пускових операцій на блоці Б-4; 6) 15:45 надійшла команда через ПЗ "Generator" на період з 16:00 до 17:00 +81 МВт. Команду неможливо виконати у зв`язку з відсутністю резерву потужності; 7) 16:07 блок Б-1 включено в мережу; 8) 16:27 надійшла команда через ПЗ "Generator" на період з 17:00 до 18:00 +43 МВт. Команду неможливо виконати у зв`язку з відсутністю резерву потужності; 9) 17:50 розпал котла К-4; 10) 21:27 блок Б-4 включено в мережу. Пуск блоку виконано з відставанням від графіку пуску 1 год. 30 хв. Навантаження блоку проведено згідно з графіком; 11) Орієнтовно о 22:30 станція вийшла на задане навантаження.
У період 04.07.2021 з 9:45 до 11:30, виходячи з перебігу поданих команд, виконання команди на навантаження Ладижинської ТЕС о 09:45 потребувало пуску і навантаження додаткових двох енергоблоків, що технічно неможливо з причини відсутності вчасно поданої команди на пуск, відсутності можливості одночасного пуску двох енергоблоків, неможливості здійснити стрибкоподібне навантаження блоку. Навантаження станції було можливим тільки в межах наявного резерву потужності блоку Б-3, що і було зроблено. За період перебігу події здійснити пуск додаткового блоку з його навантаженням без порушення технології пуску було технічно неможливо.
Вказаний висновок підтверджується тим, що: 1) на момент, що передував події, відповідно до графіку на добу вперед у роботі повинні знаходитись 4 енергоблоки з сумарною потужністю на рівні 755 МВт. Фактично, на момент, що передував події, за умовами роботи на балансуючому ринку: з 2:14 блок Б-4 зупинено в резерв; з 2:26 зупинено блок Б-1 у резерв. В роботі знаходиться енергоблок Б-3 з мінімальним навантаженням 200 МВт. Попереджень про пуск додаткових енергоблоків не поступало; 2) о 08:19 надійшла команда через ПЗ "Generator" на період з 09:00 до 10:00 -512 МВт; 3) о 9:27 надійшла команда через ПЗ "Generator" з 09:45 деактивація команди -512 МВт. Виконання команди потребує пуску і навантаження двох додаткових енергоблоків. Оскільки раніше команди на пуск додаткових енергоблоків не надходили, цей час необхідно вважати командою на пуск; 4) об 11:08 надійшла команда через ПЗ "Generator" на період з 11:30 до 12:00 -511 МВт; 5) об 11:30 станція вийшла на задане навантаження.
У період з 17:45 04.07.2021 до 00:30 05.07.2021, виходячи з перебігу поданих команд, виконання команди на навантаження Ладижинської ТЕС о 17:45 потребувало пуску і навантаження додаткових двох енергоблоків, що технічно неможливо з причини відсутності вчасно поданої команди на пуск, відсутності можливості одночасного пуску двох енергоблоків, неможливості здійснити стрибкоподібне навантаження блоків. Навантаження станції було можливим тільки в межах наявного резерву потужності блоків Б-1, 3, що і було зроблено. Пуск блоків Б-2, 4 не виконувався по команді ЧД РДЦ.
Вказаний висновок підтверджується тим, що: 1) на момент, що передував події, відповідно до графіку на добу вперед у роботі повинні знаходитись 4 енергоблоки з сумарною потужністю на рівні 755 МВт. Фактично, на момент, що передував події, по умовам роботи на балансуючому ринку: з 2:14 блок Б-4 зупинено в резерв; з 2:26 зупинено блок Б-1 у резерв. В роботі знаходиться енергоблок Б-3 з мінімальним навантаженням 200 МВт. Попереджень про пуск додаткових енергоблоків не поступало; 2) о 12:15 команда ЧД РДЦ: блок Б-4 не розпалювати; 3) о 12:53 блок Б-1 включено в мережу; 4) о 16:33 надійшла команда через ПЗ "Generator" на період з 17:00 до 18:00 -385 МВт; 5) о 17:25 надійшла команда через ПЗ "Generator" на період з 17:45 до 18:00 +385 МВт; 6) о 17:37 НЗС запрошує підтвердження пуску блоків Б-2, 4. Команда ЧД РДЦ: блоки Б-2, 4 не пускати; 7) в 0:45 станція вийшла на задане навантаження внаслідок надходження команди через ПЗ "Generator" на зниження потужності станції до 200 МВт.
Відповідно до висновку експерта від 17.09.2021 № 019-АНО/21, складеного за результатами проведення комплексної інженерно-технічної експертизи обладнання енергоблоків та експертизи менеджменту, у період 04.07.2021 з 09:45 до 11:30, виходячи з перебігу поданих команд, команда на навантаження Луганської ТЕС могла бути виконана тільки в об`ємі наявного резерву потужності блоку ст. № 10, що і було проведено. Виконати пуск енергоблоків ст. № № 13, 15 і їх навантаження до заданої величини в заданий проміжок часу було технічно неможливо, тим паче, що підтвердження на пуск цих енергоблоків не надходило зі сторони диспетчера ПрАТ "НЕК "Укренерго".
Вказаний висновок підтверджується тим, що: 1) на момент початку події відповідно до графіку на добу наперед у роботі повинні знаходитись 3 енергоблоки із сумарною потужністю 480 МВт. Фактично, за умовами роботи на балансуючому ринку, згідно з командами, раніше поданими диспетчером ПрАТ "НЕК "Укренерго", в роботі знаходиться один енергоблок ст. № 10 з потужністю на рівні 150 МВт; 2) о 08:18 надійшла команда через ПЗ "Generator" на період з 09:00 до 10:00 "мінус" 297 МВт, потужність станції 157 МВт; 3) з 09:00 ЛуТЕС виконує надану команду; 4) о 09:26 надійшла деактивація команди "мінус" 297 МВт через ПЗ "Generator" на період з 09:45 до 10:00, яку ЛуТЕС не прийняла з коментарем про неможливість технічно виконати таку команду та повідомила диспетчеру ПрАТ "НЕК "Укренерго" (телефоном). При цьому виконано навантаження енергоблоку ст. № 10 у межах запасу його регулювального діапазону; 5) о 09:31 диспетчер ПрАТ "НЕК "Укренерго" у телефонному режимі повторно віддає деактивацію команди "мінус" 297 МВт з 09:45 до 10:00. Команда на деактивацію була відхилена ЛуТЕС у телефонному режимі у зв`язку з неможливістю її виконання з технічної точки зору (блоки ст. ст. № № 13, 15 знаходились в резерві через команди, які було активовано раніше); 6) о 09:40 ЛуТЕС запросила команду на розвантаження від диспетчера ПрАТ "НЕК "Укренерго" на період з 10:00 до 11:00 на блоки ст. № № 13, 15, на що отримала відповідь, що команд віддано не буде; 7) об 11:07 надійшла команда від ПрАТ "НЕК "Укренерго" на "мінус" 255 МВт, з 11:30 станція вийшла на задане навантаження.
У період 04.07.2021 з 17:45 до 18:30, виходячи з перебігу поданих команд, команда на навантаження Луганської ТЕС могла бути виконана тільки в об`ємі наявного резерву потужності блоку ст. № 10, та послідовності навантаження блоку ст. № 13, що і було проведено, при цьому взято навантаження 290 МВт. Виконати пуск енергоблоків ст. № 15 і його навантаження до заданої величини у заданий проміжок часу було технічно неможливо, тим паче що підтвердження на пуск енергоблоку не надходило.
Вказаний висновок підтверджується тим, що: 1) на момент початку події відповідно до графіку на добу наперед у роботі повинні знаходитись 3 енергоблоки з сумарною потужністю 495 МВт. Фактично, за умовами роботи на балансуючому ринку, згідно з командами, раніше поданими диспетчером ПрАТ "НЕК "Укренерго", в роботі знаходиться один енергоблок ст. № 10 з потужністю на рівні 165 МВт і велися пускові операції на енергоблоці ст. № 13 згідно з раніше наданою командою; 2) о 11:16 диспетчер ПрАТ "НЕК "Укренерго" підтверджує включення у мережу блока ст. № 13 на 18 годину; 3) о 15:15 почали пускові операції котла блока ст. № 13; 4) о 17:01 блок ст. № 13 включено у мережу; 5) о 17:22 надійшла команда через ПЗ "Generator" на період з 17:45 до 18:00 деактивація команди "мінус" 284 МВт, команда виконана частково: проведено пуск і навантаження енергоблоку ст. № 13 в межах технічної можливості послідовності проведення пускових операцій, блок ст. № 15 в резерві. Пуск блока ст. № 15 згідно з форми 9 [1] може бути виконано тільки через 3 год. після блоку ст. № 13, за умови вчасної подачі команди на пуск; 6) о 18:21 диспетчер ПрАТ "НЕК "Укренерго" телефоном віддав команду з 18:00 до 19:00 "мінус" 158 МВт та по режиму мережі з 18:30 до 19:00 додатково "мінус" 44 МВт. О 18:30 ТЕС вийшла на задане навантаження.
У період 05.07.2021 з 06:00 до 10:30, виходячи з перебігу наданих команд від ПрАТ "НЕК "Укренерго", команда на навантаження ТЕС могла бути виконана частково: в об`ємі наявного резерву потужності блоку ст. № 13, що було реалізовано, та послідовності навантаження блоку ст. № 10 за умови вчасної подачі команди на його пуск. Однак, виходячи з наданої в 5:23 диспетчером інформації, пуск блоку був виконаний з значним запізненням. За вчасної подачі команди на пуск крива навантаження блоку ст. № 10 була б зміщена. Якщо виходити з того, що команда на пуск була подана диспетчером ПрАТ "НЕК "Укренерго" о 05:47, то синхронізація генератора блоку ст. № 10 була б виконана через 1 год. 40 хв о 07:27, а навантаження блоку почалось би орієнтовно о 07:45-07:50. Вихід на задане навантаження при цьому відбувся б орієнтовно о 09:00.
Вказаний висновок підтверджується тим, що: 1) на момент початку події відповідно до графіку на добу наперед у роботі повинні знаходитись 3 енергоблоки з сумарною потужністю 415 МВт. Фактично, за умовами роботи на балансуючому ринку, згідно з командами, раніше поданими диспетчером ПрАТ "НЕК "Укренерго", в роботі знаходиться один енергоблок ст. № 13 з потужністю на рівні 150 МВт. блоки ст. № № 10, 15 знаходяться в резерві згідно з наданими раніше командами від диспетчера ПрАТ "НЕК "Укренерго"; 2) о 04:23 надійшла команда через ПЗ "Generator" на період з 05:00 год. до 06:00 "мінус" 248 МВт. Навантаження станції 150 МВт; 3) о 05:43 диспетчер ПрАТ "НЕК "Укренерго": "на наступну годину не буде команд, всіх відпускають на графік, якщо хочете на пару годин піднімайте блок, а потім знов по ОБ будуть команди на відключення". ДІС ЛyTEC: "не зможемо за 20 хвилин включити блок до мережі та навантажити до графіку"; 4) о 05:47 надійшла команда через ПЗ "Generator" на період з 06:15 до 07:00 "мінус" 150 МВт (навантаження станції 323 МВт). Диспетчер ПрАТ "НЕК "Укренерго": "дану команду виконати з 06:00"; 5) о 05:58. диспетчер ПрАТ "НЕК "Укренерго": "до 10:00 не буде команд на розвантаження"; 6) о 06:17 почато пускові операції на енергоблоці ст. № 10; 7) о 06:44 диспетчер ПрАТ "НЕК "Укренерго" команда через ПЗ "Generator" на період з 07:00 до 08:00 "мінус" 150 МВт (Nст=345 МВт); 8) о 07:29 надійшла команда через ПЗ "Generator" на період з 08:00 до 09:00 "мінус" 150 МВт (Ncт=345 МВт); 9) о 07:58 диспетчер НЕК "Укренерго": "команди з 07:00 до 08:00 та з 08:00 до 09:00 "мінус" 150 МВт не виконувати, а виконувати по "мінус" 160 МВт"; 10) о 07:35 розпал котла блоку ст. № 10; 11) о 08:19 надійшла команда через ПЗ "Generator" на період з 09:00 до 10:00 "мінус" 160 МВт; 12) о 08:42 диспетчер ДД РДЦ CP: "по ОБ в поточній годині виконувати по + 10 МВт" (Ncr=345 МВт); 13) о 09:01 блок № 10 включено у мережу і розпочато його навантаження відповідно до графіку пуску блока; 14) о 09:33 надійшла команда через ПЗ "Generator" на період з 10:00 до 11:00 "мінус" 160 МВт по балансу потужності; 15) о 10:15 диспетчер ДД РДЦ CP: "по балансу потужності з 10:30 до 11:00 "мінус" 36 МВт" (Nст=297 МВт); 16) о 10:25 надійшла команда через ПЗ "Generator" на період з 11:00 до 12:00 "мінус" 196 МВт по балансу потужності (Nст=294 МВт). Станція вийшла на задане навантаження.
Відповідно до висновку експерта від 05.10.2021 № 020-АНО/21, складеного за результатами проведення комплексної інженерно-технічної експертизи, обладнання енергоблоків та експертизи менеджменту, у період 02.07.2021 з 06:00 до 13:00, виходячи з перебігу поданих команд, команда на навантаження Криворізької ТЕС могла бути виконана тільки в об`ємі наявного резерву потужності блоку ст. № 1, що і було виконано. Виконати пуск енергоблоку ст. № 3 чи іншого за 25 хв. від моменту надходження команди о 05:50 з набором навантаження о 06:15 було технічно неможливо. Пуск блоку ст. № 3 був затриманий до 10:45 у зв`язку з технічними несправностями станції. Разом з тим, при готовності блоку ст. № 3 до розпалу котла з наступним взяттям навантаження надійшла команда на несення навантаження -506 МВт від графіку, у тому числі, з нульовим навантаженням блоку ст. № 3. Починати пускові операції по блоках ст. № № 4, 5, 10, виходячи із практики проходження денного мінімуму в інші дні, необхідно вважати недоцільним, оскільки їх пуск потребує значних затрат часу і ресурсів, а їх зупинення зі значною долею вірогідності відбудеться до того, як вони візьмуть навантаження, що і було підтверджено на прикладі блоку ст. 3. Окремо вказано, що згідно з наданим ПрАТ "НЕК "Укренерго" графіком на добу наперед передбачалося за добу 02.07.2021 здійснити пуск 4 енергоблоків, у тому числі, і з холодного стану, а згідно з формою 9 [1] за розрахункову добу може бути здійснено пуск тільки 2 енергоблоків. Згідно з балансуючим ринком здійснити пуск чотирьох енергоблоків уже пропонується за 5 год., що є технічно неможливим.
Вказаний висновок підтверджується тим, що: 1) на момент початку події відповідно до графіку на добу наперед у роботі повинні знаходитись 3 енергоблоки ст. № № 1, 3, 5 з сумарною потужністю 400 МВт. При цьому блок ст. № 1 працює на навантаженні, близькому до мінімального, блок ст. № 3 проведення пуску з 00:00, блок ст. № 5 проведення пуску з 04:00 год. Відповідно, відпуск електроенергії від блоків ст. № № 3 та 5 повинен виконуватись згідно з графіком пуску. Фактично, за умовами роботи на балансуючому ринку о 06:00 год., згідно з командами, раніше поданими диспетчером ПрАТ "НЕК "Укренерго", в роботі знаходиться один енергоблок ст. № 1 з потужністю на рівні 220 МВт, блок ст. № 3 з 03:35 год. зупинено в резерв; 2) о 05:27 год. через ПЗ "Generator" 06:00-07:00 надійшла команда -171 МВт (-85 МВт команда в об`ємі планового відпуску бл. № 3, -70 МВт команда в об`ємі планового відпуску бл. № 5, -16 МВт фактично команда на розвантаження до Рмин бл. № 1). 3) о 5:50 через ПЗ "Generator" 06:15-07:00 надійшла відміна команди -171 МВт, команда о 05:56 год. підтверджена черговим диспетчером регіонального диспетчерського центру (ЧД РДЦ). Виконано навантаження бл. ст. № 1 до максимуму. У зв`язку з відсутністю технічної можливості виконати пуск додаткового енергоблоку за 25 хв. станція несе навантаження з різницею від графіка -115 МВт; 4) 07:00-08:00 станція несе від`ємні небаланси -200 МВт*год; 5) о 07:30 дана команда на початок пускових операцій по бл. ст. № 3; 6) 08:00 -09:00 станція несе від`ємні небаланси -249 МВт*год; 7) о 08:10 год. у зв`язку з технічними несправностями пускові операції призупинено; 8) 09:00-10:00 станція несе від`ємні небаланси -277 МВт*год; 9) 10:00-11:00 станція несе від`ємні небаланси -291 МВт*год; 10) 11:00-12:00 станція несе від`ємні небаланси -425 МВт*год; 11) 10:00-11:00 станція несе від`ємні небаланси -463 МВт*год; 12) о 10:39 повідомлено ЧД РДЦ про готовність до пуску бл. ст. № 3; 13) о 10:45 початок пускових операцій по бл. ст. № 3; 14) 11:00-12:00 станція несе від`ємні небаланси -425 МВт*год; 15) 12:00-13:00 станція несе від`ємні небаланси -463 МВт*год; 16) З 12:21 команда через ПЗ "Generator" 13:00-14:00 -506 МВт (-175 МВт команда в об`ємі планового відпуску бл. № 3; -70 МВт команда в об`ємі планового відпуску бл. №4; -175 МВт команда в об`ємі планового відпуску бл. №5; -86 МВт команда в об`ємі планового відпуску бл. №10). о 13:00 станція вийшла на задане навантаження; 17) о 13:23 припинена подача газу на корпус ЗБ блоку ст. № 3. Блок виведено в резерв.
У період з 16:00 02.07.2021 до 02:15 03.07.2021, виходячи з перебігу поданих команд, команда на навантаження Криворізької ТЕС могла бути виконана тільки в об`ємі наявного резерву потужності блоку ст. № 1, що і було проведено. Виконати пуск енергоблоку ст. № 3 чи іншого о 16:00 в умовах невизначеності графіку і відсутності завчасного попередження про пуск було технічно неможливо. Пуск блоків ст. № № 3, 5 відбувався з випередженням термінів, встановлених формами 4 та 9 [1]. Окремо необхідно вказати, що згідно з графіком балансуючого ринку за добу 02.07.2021 повинен був бути здійснений пуск восьми енергоблоків при заявлених на розрахункову добу двох енергоблоках.
Вказаний висновок підтверджується тим, що: 1) на момент початку події відповідно до графіку на добу наперед у роботі повинні знаходитись 5 енергоблоків ст. № № 1,3,4,5,10 з сумарною потужністю 900 МВт. Згідно з командами, раніше поданими диспетчером ПрАТ "НЕК "Укренерго", в роботі знаходиться один енергоблок ст. № 1 з потужністю на рівні 240 МВт. На період 15:00-16:00 команда через ПЗ "Generator" -602 МВт (-175 МВт команда в об`ємі планового відпуску бл. № 3; -77 МВт команда в об`ємі планового відпуску бл. № 4; -175 МВт команда в об`ємі планового відпуску бл. № 5; -175 МВт команда в об`ємі планового відпуску бл. № 10); 2) о 14:45 отримано підтвердження від ЧД РДЦ про роботу п`яти блоків при проходженні вечірнього максиму і про переведення всіх енергоблоків, які не будуть в мережі, з орієнтовно 19:00 в стан аварійного ремонту. Виходячи зі складу працюючого обладнання, відповідно до форми № 9 [1] на 19:00 фактично може бути здійснений пуск з синхронізацією генератора тільки одного енергоблоку; 3) о 15:48 надано запит ДД РВЦ: чи буде розвантаження (несення від`ємного від графіка навантаження) блоків ТЕС з 16:00 до 17:00. Відповідь: у нас немає такої інформації; 4) з 16:00 дезактивована команда на несення від`ємного до графіка на добу наперед навантаження, відповідно за 15 хв повинно було бути здійснено навантаження мінімум чотирьох блоків до номінального навантаження, за графіком в роботі повинні знаходитись п`ять енергоблоків. Враховуючи, що на момент подання команди в роботі під навантаженням знаходився тільки один енергоблок, то команда була виконана частково в об`ємі максимального навантаження енергоблоку ст. № 1, виконати пуск і навантаження інших енергоблоків було технічно неможливим; 5) З 18:18 включено в мережу блок ст. № 3 при роботі корпусу ЗБ. Фактичний час на включення в роботу енергоблоку від моменту подання команди до моменту синхронізації 2 год. 33 хв. при заявленому в ПрАТ "НЕК "Укренерго" часі при розпалу з гарячого стану (простій до 10 год.) 4 год. 35 хв. Набір навантаження за такого пуску відбувається протягом 3 год. 45 хв. Виходячи з реальності проведення пускових операцій, блок фактично знаходився в неохолодженому стані. При пуску з неохолодженого стану набір навантаження відбувається за період від 4 год. 35 хв до 6 год. 35 хв (при простої від 10 год. до 60 год.); 6) о 19:15 подано запит на підтвердження пуску бл. ст. № 5. Початок пускових операцій по бл. ст. № 5. Запит на початок пускових операцій був поданий у терміни менші, ніж визначені формою 9 щодо черговості проведення пусків енергоблоків, згідно з якою інтервал між пуском другого і третього (першого і другого пускаємого) енергоблоків при одному працюючому становить 9:55 год. (пуск з холодного стану). Одночасний паралельний пуск двох блоків при одному працюючому, у зв`язку з відсутністю пари на власні потреби, неможливий; 7) 00:40 год. розпал к. 5Б. Фактичний час на включення в роботу енергоблока від моменту подання команди до моменту розпалу відповідає задекларованому (при пуску з холодного стану (енергоблок знаходився в холодному резерві з 24.02.2021); 8) 00:56 к.А блока ст. № 3 взято навантаження близьке до максимального. О 2:00 взято максимальне навантаження на двох енергоблоках; 9) з 16:00 до кінця доби команд на несення від`ємного навантаження не надходило і станція несла небаланси у розмірі: 17 год. -536 МВт*год., 18 год. -617 МВт*год., 19 год. -616 МВт*год., 20 год. -563 МВт*год., 21 год. -564 МВт*год., 22 год. -548 МВт*год., 23 год. -578 МВт*год., 24 год. -476 МВт*год.
Відповідно до висновків експертизи, наявної у матеріалах справи, прийняття управлінських рішень співробітниками ПрАТ "НЕК "Укренерго" щодо надання з 01.07.2021 по 12.07.2021 та 16.07.2021 диспетчерських команд, зазначених у наданих на дослідження документах на виконання ТЕС АТ "ДТЕК Дніпроенерго", ТЕС АТ "ДТЕК Західенерго", ТЕС ТОВ "ДТЕК Східенерго", не відповідає алгоритму прийняття управлінських рішень, який встановлений для надання таких команд. Зокрема, всупереч положенням п. 3.1.6 договору про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління, за яким ПрАТ "НЕК "Укренерго" як виконавець зобов`язаний "попереджувати та сприяти ліквідації технологічних порушень роботи об`єктів електроенергетики у складі ОЕС України"; співробітники АТ "ДТЕК Дніпроенерго", АТ "ДТЕК Західенерго", ТОВ "ДТЕК Східенерго" при прийнятті управлінських рішень щодо виконання з 01.07.2021 по 12.07.2021 та 16.07.2021 диспетчерських команд ПрАТ "НЕК "Укренерго" діяли ефективно для забезпечення балансу в реалізації диспетчерських функцій, в межах власних повноважень та відповідно до встановленого алгоритму прийняття таких рішень.
Врахувавши вище вказане, керуючись норми Закону України "Про ринок електричної енергії", Правилами ринку, висновками об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладеним в постанові від 17.11.2023 у справі № 910/12832/21, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний господарський суд, дійшов висновку, що позовні вимоги ТОВ "Д.Трейдінг" до ПрАТ "НЕК "Укренерго" про зобов`язання вчинити дії обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Не погоджуючись із ухваленими у справі судовими рішеннями, ПрАТ "НЕК "Укренерго" звернулося із касаційною скаргою до Верховного Суду, в якій просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити рішення, яким у задоволені позову відмовити.
Скаржник мотивує подання касаційної скарги на підставі п. 2 ч. 2 ст. 287 ГПК України, а саме вказує на необхідність відступу від висновку об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладеного у постанові від 17.11.2023 у справі № 910/12832/21. Вважає такий спосіб захисту як зобов`язання здійснити перерахунок небалансів електричної енергії ТОВ "Д.Трейдінг" шляхом виключення небалансів неефективним, враховуючи те, що всі зміни обсягів небалансів вимагають відповідних змін у диспетчерських командах, які є однією зі складових, що впливають на виникнення небалансів. Зазначає, що таке корегування обсягів має відбуватися також і в рахунках за балансуючу електричну енергію, виставлених іншим контрагентам - учасникам ринку. У разі змін, з метою перерахунку обсягів небалансів та балансуючої електричної енергії адміністратор розрахунків зобов`язаний виставити коригуючі рахунки іншим учасникам ринку, які зазначені у рішенні, поза системою управління ринком.
У касаційній скарзі відповідач посилається на відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування п. 4.18.2 гл. 4.18, п. 5.15.2 гл. 5.15 Правил ринку, п. 1.5 роз. 1 гл. VII Кодексу системи передачі, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 № 309 (далі - Кодекс), ст. ст. 44, 68 Закону України "Про ринок електричної енергії"; щодо неможливості/можливості зобов`язувати оператора системи передач здійснювати перерахунок негативних небалансів шляхом їх виключення без відповідних змін у диспетчерських командах, за наслідками виконання/невиконання яких такі небаланси були розраховані для відповідного учасника ринку електричної енергії.
Стверджує про те, що нормами чинного законодавства, серед іншого ст. 19 Господарського кодексу України (далі - ГК України), чітко встановлено заборону органам державної влади, серед іншого судам, втручатися в диспетчерське управління об`єднаної енергетичної системи України, а отже, у господарську діяльність відповідача. Посилається на порушення судами норм процесуального права - ст. ст. 86, 236, 238, 282 ГПК України, ухвалення рішень на підставі недопустимих доказів, що зумовило неправильне вирішення спору у справі. Вказує на безпідставність врахування висновків експертів, складених з порушенням вимог законодавства.
У касаційній скарзі скаржник також заявляє клопотання про необхідність передання справи на розгляд об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з метою відступлення від її висновку, викладеного у постанові від 17.11.2023 у справі № 910/12832/21.
Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15.07.2024 відкрито провадження за касаційною скаргою ПрАТ "НЕК "Укренерго" з підстав, передбачених п. п. 2, 3 ч. 2 ст. 287 ГПК України та надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу до 02.08.2024.
У відзиві на касаційну скаргу позивач просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін як такі, що ухвалені відповідно до ст. 236 ГПК України.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши наявність зазначених у касаційних скаргах підстав касаційного оскарження судових рішень (п. п. 2, 3 ч. 2 ст. 287 ГПК України), дослідивши наведені у касаційних скаргах доводи, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на таке.
Щодо підстави касаційного оскарження, визначеної п. 2 ч. 2 ст. 287 ГПК України, необхідно зазначити таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 300 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у п. п. 1, 4 ч. 1 цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у випадку, якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні.
Відступленням від висновку є повна відмова Верховного Суду від свого попереднього висновку на користь іншого або ж конкретизація попереднього висновку із застосуванням відповідних способів тлумачення юридичних норм (такі висновки містяться у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.09.2018 у справі № 823/2042/16).
Основним завданням Верховного Суду відповідно до ч. 1 ст. 36 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" є забезпечення сталості та єдності судової практики. Тобто для відступу від правової позиції, раніше сформованої Верховним Судом, необхідно встановити, що існує об`єктивна необхідність такого відступу саме у конкретній справі.
Зважаючи на вище викладене, у касаційній скарзі скаржник має зазначити, що існуючий висновок Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах потребує видозміни, від нього необхідно відмовитися або ж уточнити, модифікувати певним чином з урахуванням конкретних обставин його справи.
Крім того, Верховний Суд звертає увагу, що обґрунтованими підставами для відступу від уже сформованої правової позиції Верховного Суду є, зокрема, 1) зміна законодавства (існують випадки, за яких зміна законодавства не дозволяє суду однозначно дійти висновку, що зміна судової практики можлива без відступу від раніше сформованої правової позиції); 2) ухвалення рішення Конституційним Судом України; 3) нечіткість закону (невідповідності критерію "якість закону"), що призвело до різного тлумаченням судами (палатами, колегіями) норм права; 4) винесення рішення Європейського суду з прав людини, висновки якого мають бути враховані національними судами; 5) зміни у праворозумінні, зумовлені: розширенням сфери застосування певного принципу права; зміною доктринальних підходів до вирішення складних питань у певних сферах суспільно-управлінських відносин; наявністю загрози національній безпеці; змінами у фінансових можливостях держави.
Отже, причинами для відступу можуть бути вади попереднього рішення чи групи рішень (їх неефективність, неясність, неузгодженість, необґрунтованість, незбалансованість, помилковість); зміни суспільного контексту. Водночас, з метою забезпечення єдності та сталості судової практики для відступу від висловлених раніше правових позицій Верховного Суду суд повинен мати ґрунтовні підстави: попередні рішення мають бути помилковими, неефективними чи застосований у цих рішеннях підхід повинен очевидно застаріти внаслідок розвитку в певній сфері суспільних відносин або їх правового регулювання (аналогічний висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.09.2018 у справі № 823/2042/16).
Надаючи оцінку доводам скаржника щодо наявності підстав для скасування оскаржуваних судових рішень з огляду на підставу касаційного оскарження, встановлену п. 2 ч. 2 ст. 287 ГПК України, Верховний Суд зазначає таке.
Частиною 1 ст. 2 ГПК України встановлено, що до завдань господарського судочинства віднесено справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням (ч. 2 ст. 4 ГПК України).
Порушенням уважається такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилося або зникло як таке; порушення права пов`язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.
Законодавець у ст. 15 ЦК України закріпив норму, відповідно до якої кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.
Реалізація права на захист цивільних прав здійснюється за допомогою способів захисту.
Способи захисту цивільного права чи інтересу - це закріплені законом матеріально-правові заходи охоронного характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав, інтересів і вплив на правопорушника (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 09.02.2021 у справі № 381/622/17). Тобто це дії, спрямовані на попередження порушення або на відновлення порушеного, невизнаного, оспорюваного цивільного права чи інтересу. Такі способи мають бути доступними й ефективними (такий висновок міститься у постановах Великої Палати Верховного Суду від 29.05.2019 у справі № 310/11024/15-ц, від 01.04.2020 у справі № 610/1030/18).
Загальний перелік способів захисту цивільних прав та інтересів визначено у ч. 2 ст. 16 ЦК України. Схожий перелік способів захисту прав та інтересів суб`єктів господарювання містить ч. 2 ст. 20 ГК України.
Перелік способів захисту порушених прав та інтересів, закріплений у наведених нормах, не є вичерпним, що обумовлено розгалуженою системою правовідносин, які врегульовані нормами права.
Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, зокрема у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 338/180/17, від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16, від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15-ц, від 02.07.2019 у справі № 48/340.
Велика Палата Верховного Суду у п. 9.11 постанови від 20.07.2022 у справі № 806/5244/15, у постанові від 19.01.2021 у справі № 916/1415/19 виснувала, що, розглядаючи справу, суд має з`ясувати: 1) з яких саме правовідносин сторін виник спір; 2) чи передбачений обраний позивачем спосіб захисту законом або договором; 3) чи передбачений законом або договором ефективний спосіб захисту порушеного права позивача; 4) чи є спосіб захисту, обраний позивачем, ефективним для захисту його порушеного права у спірних правовідносинах. Якщо суд дійде висновку, що обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором та/або є неефективним для захисту порушеного права позивача, у цих правовідносинах позовні вимоги останнього не підлягають задоволенню.
Позивач як особа, якій належить право на звернення до суду з позовом за захистом свого права та інтересу, самостійно визначає порушене, невизнане чи оспорюване право або охоронюваний законом інтерес, що потребують судового захисту, та спосіб захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб, який не суперечить закону і який він просить суд визначити у рішенні. Натомість суд повинен установити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, чи інтереси цієї особи, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 01.10.2019 у справі № 910/3907/18, від 19.05.2020 у справі № 922/4206/19, від 22.06.2021 у справі № 334/3161/17).
Враховуючи вказані вище норми ЦК України, ГПК України, здійснюючи аналіз Закону України "Про ринок електричної енергії", Правил ринку, об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 17.11.2023 у справі № 910/12832/21, яка є релевантною справі, яка переглядається, сформувала такі висновки:
- у спорі учасників ринку електричної енергії щодо перерахунку небалансів електричної енергії такими, що відповідають змісту порушеного права сторони відповідальної за небаланс, характеру його порушення, наслідкам, які спричинило порушення та забезпечує ефективний захист її прав, інтересів з урахуванням положень ст. 16 ЦК України, ст. 20 ГК України, ст. 70 Закону України "Про ринок електричної енергії" є способи захисту порушених прав та інтересів у вигляді: визнання відсутності в особи відповідальної за небаланс обов`язку з оплати спірних обсягів небалансів або визнання відсутності в оператора системи передачі права вимагати такої оплати особи, відповідальної за небаланс; зобов`язання оператора системи передачі вчинити дії з "анулювання" власних попередніх односторонніх дій, які протиправно створюють фактичні (не правові - адже дії оператора системи передачі як носія секундарного права є протиправними) наслідки у вигляді безпідставних майнових втрат;
- у першому випадку визначений спосіб захисту порушених прав сторони відповідальної за небаланс є фактично формою такого універсального способу захисту як визнання права - у його "негативній" формі визнання відсутності права (п. 1 ч. 2 ст. 16 ЦК України, абз. 2 ч. 2 ст. 20 ГК України); застосування наведеного способу захисту забезпечить перерахунок небалансів електричної енергії шляхом виключення відповідного обсягу негативних балансів за певні періоди та дозволить запобігти пред`явленню оператором системи передачі необґрунтованих вимог до сторони відповідальної за баланс;
- отже відповідний спосіб захисту за наслідком його застосування у конкретних правовідносинах дозволить забезпечити формування правової визначеності щодо наявності небалансів електричної енергії у спірні періоди та гарантує ефективний захист (відновлення) порушених прав сторони відповідальності за небаланс;
- те ж саме стосується застосування вимоги про "анулювання" оператором системи передачі власних попередніх односторонніх дій, що є формою перерахунку небалансів електричної енергії шляхом виключення негативних небалансів у певному обсязі за певні періоди, який відповідає універсальному способу захисту у вигляді припинення дії, яка порушує право (п. 3 ч. 2 ст. 16 ЦК України; абз. 5 ч. 2 ст. 20 ГК України);
- визначені вище способи захисту є такими, що відповідають змісту порушеного права сторони відповідальної за небаланс, забезпечують ефективне поновлення прав такої особи, оскільки за своїм змістом спрямовані на відвернення передбачуваної загрози порушення права сторони відповідальної за небаланс, а тому не можуть бути кваліфікованим як вимога про встановлення факту, якою могла б вважатися лише вимога про визнання певного обсягу негативного балансу у певний період.
Отже, об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі № 910/12832/21 виснувала, що обраний позивачем спосіб захисту порушеного права - зобов`язання оператора системи передачі здійснити перерахунок небалансів електричної енергії шляхом виключення негативних небалансів є належним та ефективним способом захисту порушеного права позивача (сторони відповідальної за небаланс електричної енергії).
З таким висновком об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладеними у постанові від 17.11.2023 у справі № 910/12832/21, погодився і Верховний Суду у постанові від 18.04.2024 у цій же справі № 910/12832/21.
Колегія суддів при розгляді цієї справи № 910/11456/21 не вважає, що висновок об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладений у постанові від 17.11.2023 у справі № 910/12832/21, є помилковим, неефективним чи застосований підхід очевидно застарів внаслідок розвитку в певній сфері суспільних відносин або їх правового регулювання. Навпаки, цей висновок є чітким, зрозумілим, послідовним та сприяє однозначному застосуванню норм матеріального права у таких правовідносинах.
Оскільки Верховний Суд не вбачає підстав для відступу від вищевказаних висновків об`єднаної палати, викладених у справі № 910/12832/21, то відмовляє і у задоволенні клопотання відповідача про передачу цієї справи на розгляд об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з огляду на ч. 2 ст. 302 ГПК України.
Щодо інших доводів касаційної скарги, то Верховний Суд зазначає таке.
Закону України "Про ринок електричної енергії" визначає правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії, регулює відносини, пов`язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище.
Пунктом 7 ч. 1 ст. 1 цього Закону встановлено, що балансуючий ринок електричної енергії (балансуючий ринок) - це ринок, організований оператором системи передачі електричної енергії з метою забезпечення достатніх обсягів електричної потужності та енергії, необхідних для балансування в реальному часі обсягів виробництва та імпорту електричної енергії і споживання та експорту електричної енергії, врегулювання системних обмежень в об`єднаній енергетичній системі України, а також фінансового врегулювання небалансів електричної енергії.
Учасниками ринку електричної енергії є: виробники; електропостачальники; трейдери; оператори системи передач (ОСП); оператори системи розподілу (ОСР); оператори ринку (ОР); гарантований покупець; споживачі, які провадять свою діяльність на ринку електричної енергії у порядку, передбаченому цими Правилами та Законом (п. 1.2.1 Правил ринку).
Пунктами 12, 46, 51, 55, 89 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про ринок електричної енергії" передбачено, що відповідальність за баланс - це зобов`язання учасників ринку повідомляти і виконувати погодинні графіки електричної енергії відповідно до обсягів купленої та проданої електричної енергії та нести фінансову відповідальність за врегулювання небалансів; небаланс електричної енергії - розрахована відповідно до правил ринку для кожного розрахункового періоду різниця між фактичними обсягами відпуску або споживання, імпорту, експорту електричної енергії сторони, відповідальної за баланс, та обсягами купленої і проданої електричної енергії, зареєстрованими відповідно до правил ринку; об`єднана енергетична система України (ОЕС України) - це сукупність електростанцій, електричних мереж, інших об`єктів електроенергетики, що об`єднані спільним режимом виробництва, передачі та розподілу електричної енергії при централізованому управлінні цим режимом; оператор системи передачі - це юридична особа, відповідальна за експлуатацію, диспетчеризацію, забезпечення технічного обслуговування, розвиток системи передачі та міждержавних ліній електропередачі, а також за забезпечення довгострокової спроможності системи передачі щодо задоволення обґрунтованого попиту на передачу електричної енергії; сторона, відповідальна за баланс - учасник ринку, зобов`язаний повідомляти та виконувати свої погодинні графіки електричної енергії (та/або балансуючої групи) відповідно до обсягів купленої та/або проданої електричної енергії та фінансово відповідальний перед оператором системи передачі за свої небаланси (та/або небаланси балансуючої групи).
Законодавець у ч. 3 ст. 3 Закону України "Про ринок електричної енергії" закріпив, що обов`язковою умовою участі в ринку електричної енергії (крім споживачів, які купують електроенергію за договором постачання електричної енергії споживачу) є укладення договору про врегулювання небалансів з оператором системи передачі.
Частинами 1 - 7 ст. 70 цього Закону встановлено, що усі учасники ринку, крім споживачів, які купують електроенергію за договором постачання електричної енергії споживачу, несуть відповідальність за свої небаланси електричної енергії. З метою врегулювання небалансів з оператором системи передачі учасник ринку має стати стороною, відповідальною за баланс, або передати свою відповідальність іншій стороні, відповідальній за баланс, шляхом входження до балансуючої групи. Електропостачальники є сторонами, відповідальними за баланс своїх споживачів. Сторони, відповідальні за баланс, зобов`язані нести фінансову відповідальність за небаланси електричної енергії перед оператором системи передачі. Об`єднання учасників ринку у балансуючі групи здійснюється на добровільній договірній основі, за умови дотримання ними типових вимог до балансуючої групи, визначених правилами ринку. Порядок створення, реєстрації та припинення балансуючих груп визначається правилами ринку. Купівля-продаж електричної енергії з метою врегулювання небалансів електричної енергії сторони, відповідальної за баланс, здійснюється між стороною, відповідальною за баланс, та оператором системи передачі за договором про врегулювання небалансів. Оператор системи передачі врегульовує небаланси електричної енергії із сторонами, відповідальними за баланс, у порядку, визначеному цим Законом та правилами ринку. Врегулюванням небалансів електричної енергії є вчинення стороною, відповідальною за баланс, правочинів щодо купівлі-продажу електричної енергії з оператором системи передачі в обсягах небалансів електричної енергії за цінами небалансів, визначеними відповідно до правил ринку. Типовий договір про врегулювання небалансів електричної енергії затверджується регулятором. Сторони, відповідальні за баланс, зобов`язані надавати гарантії виконання фінансових зобов`язань за договорами про врегулювання небалансів відповідно до правил ринку. Вартість небалансів електричної енергії сторони, відповідальної за баланс, розраховується адміністратором розрахунків для кожного розрахункового періоду доби залежно від обсягу небалансів електричної енергії цієї сторони та цін небалансів, визначених правилами ринку. Порядок розрахунку обсягів, ціни та вартості небалансів електричної енергії визначається правилами ринку. Під час визначення обсягів небалансів електричної енергії правила ринку визначають порядок урахування обсягів електричної енергії, відпущеної та/або спожитої постачальником допоміжних послуг у разі фактичного надання допоміжних послуг. У рамках балансуючої групи сторона, відповідальна за баланс балансуючої групи, здійснює купівлю та продаж електричної енергії в обсязі небалансів електричної енергії, обумовлених такими учасниками балансуючої групи, на договірних засадах.
За умовами п. 5.1 Типового договору щодо врегулювання небалансів електричної енергії, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин (додаток 1 до Правил ринку) виставлення рахунків та здійснення платежів щодо оплати вартості небалансів відбувається відповідно до процедур та графіків, передбачених Правилами ринку, та згідно з умовами цього договору.
Згідно з п. п. 5.6 - 5.10 Типового договору щодо врегулювання небалансів електричної енергії подання платіжних документів здійснюється сторонами відповідно до Правил ринку. Якщо СВБ має заперечення до інформації, яка міститься у платіжному документі, то вона зобов`язана повідомити про це ОСП не пізніше 12:00 наступного робочого дня після виставлення рахунку. Наявність заперечень не є підставою для створення дебіторської заборгованості перед ОСП та не може бути підставою для обмеження ОСП щодо вимоги платежу фінансової гарантії, що надається СВБ ОСП. Надані заперечення враховуються ОСП при обчисленні платежів у порядку, передбаченому Правилами ринку. ОСП надає СВБ у паперовому та/або електронному вигляді (засобами електронного документообігу з накладанням КЕП) два примірники акта купівлі-продажу, підписані зі своєї сторони, до 12 числа місяця, наступного за тим, щодо якого його сформовано. СВБ протягом двох робочих днів повертає ОСП один примірник підписаного зі своєї сторони акта купівлі-продажу у паперовому та/або електронному вигляді (засобами електронного документообігу з накладанням КЕП).
Відповідно до п. п. 1.5.1 1.5.4, 1.5.5 гл. 1.5 роз. І Правил ринку усі учасники ринку, крім споживачів, які купують електричну енергію за договорами про постачання електричної енергії споживачу, несуть відповідальність за свої небаланси електричної енергії, для чого кожен учасник ринку зобов`язаний стати СВБ або передати свою фінансову відповідальність за небаланси іншій СВБ шляхом входження до її балансуючої групи на підставі укладення/приєднання до відповідного договору. Учасники балансуючої групи несуть фінансову відповідальність за небаланс перед СВБ у рамках своїх небалансів електричної енергії. СВБ несе фінансову відповідальність перед ОСП за небаланси електричної енергії всіх учасників ринку, які увійшли до балансуючої групи, яку вона представляє.
Пунктом 1.4 роз. 1 Кодексу встановлено, що балансування енергосистеми - це процес постійного підтримання, із заданою точністю, відповідності між сумарним споживанням електричної енергії, яке враховує втрати на її виробництво і передачу, а також експортом електричної енергії, з одного боку, та обсягом виробництва електричної енергії на електростанціях ОЕС України та її імпорту - з другого.
За ч. 5 ст. 68 Закону України "Про ринок електричної енергії" оператор системи передачі з метою балансування обсягів виробництва та споживання електричної енергії та/або врегулювання системних перевантажень надає постачальникам послуг з балансування команди на збільшення (зменшення) їхнього навантаження, здійснюючи на ринкових засадах відбір відповідних пропозицій (заявок) постачальників послуг з балансування у порядку, визначеному правилами ринку.
Пунктом 1.1.2 гл. 1 Правил ринку встановлено, що диспетчерська команда - це команда в режимі реального часу оператора системи передачі постачальнику послуг балансування по кожній одиниці постачання послуг з балансування збільшити або зменшити електричне навантаження або постачальнику послуги із зменшення навантаження ВДЕ з підтримкою зменшити електричне навантаження.
Згідно з п. п. 1.1, 1.2, 1.5 гл. 1 роз. VІІ Кодексу управління режимами роботи ОЕС України з виробництва, передачі, розподілу та споживання електричної енергії для забезпечення здатності енергосистеми задовольняти сумарний попит на електричну енергію та потужність у кожний момент часу з дотриманням вимог енергетичної, техногенної та екологічної безпеки здійснюється шляхом диспетчерського (оперативно-технологічного) управління (диспетчерське управління). Функції диспетчерського управління ОЕС України та організацію паралельної роботи з енергетичними системами інших держав здійснює ОСП. Усі оперативні команди і розпорядження ОСП, які надаються ним при виконанні функцій з диспетчерського управління, підлягають беззаперечному виконанню користувачами системи передачі/розподілу, за винятком випадків, передбачених п. 4.11 гл. 4 цього розділу.
Відповідно до п. 4.18.2 гл. 4.18 Правил ринку ОСП може видати учасникам ринку в будь-який час диспетчерські команди та інші розпорядження з метою забезпечення надійної роботи системи, особливо щодо частоти системи, напруги і струму у критичних вузлах та елементах системи передачі відповідно до Кодексу системи передачі.
За п. п. 18, 57 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про ринок електричної енергії" диспетчерське управління - це оперативно-технологічне управління об`єднаною енергетичною системою України із забезпеченням надійного і безперебійного постачання електричної енергії споживачам з додержанням вимог енергетичної безпеки; операційна безпека - це спроможність електричних станцій, системи передачі та системи розподілу функціонувати в нормальному режимі або якнайшвидше повертатися до нормального режиму роботи, що характеризується гранично допустимими показниками температури, рівнів напруги, струмів короткого замикання, частоти і стійкості.
Частиною 6 ст. 44 Закону України "Про ринок електричної енергії" передбачено, що усі оперативні команди і розпорядження оператора системи передачі підлягають беззаперечному виконанню всіма суб`єктами господарювання, об`єкти електроенергетики яких підключені до ОЕС України. Втручання в диспетчерське (оперативно-технологічне) управління ОЕС України з боку державних органів, політичних партій, рухів та громадських організацій забороняється.
Згідно з п. 5.5 гл. 5 роз. VІ Кодексу ОСП несе відповідальність за точне та своєчасне складання прогнозного балансу електричної енергії в енергосистемі України на основі наданих користувачами прогнозів споживання та виробництва електричної енергії з урахуванням технологічних витрат електричної енергії в електричних мережах та на власні потреби електростанцій та використовує результати цього прогнозу для оперативного планування. Користувачі мають забезпечити точне прогнозування споживання/виробництва електричної енергії та своєчасне надання даних ОСП.
Пунктом 5.1 гл. 5 роз. VІІ Кодексу передбачено, що ОСП зобов`язаний постійно підтримувати в ОЕС України баланс між сумарним споживанням електричної енергії і її виробництвом (з урахуванням експорту та імпорту) у кожний момент часу з дотриманням показників якості електричної енергії.
У частині балансуючого ринку ОСП зобов`язаний: 1) збирати телевимірювання в реальному часі відпуску/відбору потужності ППБ; 2) здійснювати короткостроковий прогноз загального навантаження (для кожної ОРЧ); 3) здійснювати короткостроковий прогноз відпуску (для кожної ОРЧ) для всіх генеруючих одиниць ВДЕ, що не є ППБ; 4) здійснювати управління внутрішніми обмеженнями системи шляхом видачі диспетчерських команд ППБ; 5) керувати балансуючим ринком та досягати результатів диспетчеризації в реальному часі через ППБ; 6) формувати та видавати ППБ відповідні диспетчерські команди; 7) відслідковувати виконання ППБ диспетчерських команд; 8) управляти та використовувати диспетчерську інформаційно-адміністративну систему; 9) публікувати статистику та інформацію щодо результатів балансуючого ринку та відповідних диспетчерських команд; 10) пропонувати необхідні заходи для підвищення ефективності диспетчерських процедур; 11) здійснювати всі інші дії, що вимагаються цими Правилами (п. 4.3.1 гл. 4.3 Правил ринку).
Відповідно до п. п. 1.9.1, 1.9.4 Правил ринку ОСП, зокрема несе відповідальність за функціонування системи передачі і фізичне балансування системи передачі відповідно до умов Кодексу системи передачі. ОСП перевіряє можливість врегулювання мережевих обмежень і здійснює купівлю/продаж балансуючої енергії на ринкових недискримінаційних і прозорих засадах та забезпечує функціонування балансуючого ринку, а також здійснює купівлю-продаж небалансів електричної енергії, забезпечує роботу ринку ДП та придбаває ДП з метою дотримання операційної безпеки ОЕС України та виконує покладені на нього спеціальні обов`язки для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії. ОСП отримує від учасників ринку плату за послуги з передачі та послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління. ОСП відповідає за прогнозування загального електроспоживання по областях регулювання (торгових зонах) для виконання обов`язків з балансування.
Згідно з п. п. 1.1, 1.2 гл. 1 роз. V Кодексу для забезпечення операційної безпеки системи передачі при роботі в синхронному об`єднанні ОСП спільно з ОСП своєї синхронної області визначає загальний мінімальний набір вимог до роботи системи передачі в синхронному енергооб`єднанні для взаємодії з суміжними енергосистемами, а також для використання відповідних можливостей підключених систем розподілу і користувачів, обладнання яких знаходиться в оперативному підпорядкуванні ОСП. При цьому забезпечення операційної безпеки є найвищим пріоритетом для ОСП та користувачів системи передачі/розподілу. ОСП повинен дотримуватись загальних мінімальних вимог щодо процедур необхідних для підготовки до роботи в режимі реального часу, розроблення індивідуальної (ОЕС України) та розширення загальної моделі мережі синхронної області, узгодженого та ефективного застосування коригувальних дій для підтримання операційної безпеки.
Пунктами 8.4.1, 8.4.2 Правил ринку встановлено, що ОСП повинен володіти актуальною інформацією щодо кількості запланованих генеруючих одиниць та доступних/готових до планування одиниць у разі будь-яких дефіцитів та профіцитів, що можуть виникнути. Зазначена інформація є необхідною для оцінки енергетичного балансу (наприклад, випадки необхідності додаткового резерву), а також для планування оцінки балансу системи (зокрема відхилення напруги і системні обмеження). Таким чином, інформація повинна бути доступна для кожної ТКО.
Врахувавши вказані норми права, здійснивши оцінку наявних у матеріалах справи документів, суди попередніх інстанцій встановили, що на ПрАТ "НЕК "Укренерго" як на оператора системи передачі покладено обов`язок щодо балансування системи, зокрема щодо здійснення прогнозу загального навантаження, на основі аналізу балансу енергосистеми, та видачі диспетчерських команд на завантаження та розвантаження з метою підтримки попиту та пропозиції в енергосистемі; разом з тим, у першій декаді липня 2021 року ПрАТ "НЕК "Укренерго" видавало учасникам балансуючої групи ТОВ "Д.Трейдінг" диспетчерські команди, за результатами яких виникли спірні обсяги небалансів і ТОВ "Д.Трейдінг" як сторона відповідальна за небаланс відповідає перед ПрАТ "НЕК "Укренерго" за обсяги небалансів електричної енергії, що склалися в результаті діяльності його балансуючої групи; виникнення спірних обсягів небалансів через дії відповідача підтверджується наявними у матеріалах справи документами, серед іншого, витягами із журналів диспетчерських команд, інформацією, наданою учасниками балансуючої групи щодо обсягів небалансів, що не спростовано скаржником у касаційній скарзі.
Також суди при вирішенні цього спору врахували висновки експертів, складені за результатами проведення комплексної інженерно-технічної експертизи обладнання енергоблоків та експертизи менеджменту та зазначили, що за результатами дослідження здійсненні висновки щодо питання: "Чи мало обладнання енергоблоків у період з 01.07.2021 по 10.07.2021 включно технічну можливість виконати диспетчерські команди ПрАТ "НЕК "Укренерго" як оператора системи передачі та повернутись до диспетчерського графіку за відсутності команд?"; під час проведення експертиз було виконано аналіз наданих документів, оцінку маневрених характеристик енергоблоків ДТЕК "Ладижинська ТЕС", АТ "ДТЕК Західенерго", ДТЕК "Криворізька ТЕС", АТ "ДТЕК Дніпроенерго", ДТЕК "Луганська ТЕС", ТОВ "ДТЕК Східенерго" та надано висновки про технічну можливість/неможливість виконувати окремі команди диспетчерів ПрАТ "НЕК "Укренерго"; висновками експертизи (наведені вище за текстом цієї постанови) підтверджується технічна неможливість виконання команд відповідача. Крім того, експерти дослідили такі питання: "Чи відповідають управлінські рішення співробітників ПАТ "НЕК "Укренерго" щодо надання/ненадання з 01.07.2021 по 10.07.2021 включно диспетчерських команд, зазначених у наданих на дослідження документах на виконання станціями алгоритму прийняття управлінських рішень співробітниками ПрАТ "НЕК "Укренерго" який встановлений для надання таких команд?"; за висновками експертів, прийняття управлінських рішень співробітниками ПрАТ "НЕК "Укренерго" щодо надання з 01.07.2021 по 10.07.2021 диспетчерських команд, зазначених у наданих на дослідження документах на виконання ТЕС АТ "ДТЕК Дніпроенерго", ТЕС АТ "ДТЕК Західенерго", ТЕС ТОВ "ДТЕК Східенерго" не відповідає алгоритму прийняття управлінських рішень, який встановлений для надання таких команд, зокрема положенням п. 3.1.6 договору про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління, за яким ПрАТ "НЕК "Укренерго" як виконавець зобов`язаний "попереджувати та сприяти ліквідації технологічних порушень роботи об`єктів електроенергетики у складі ОЕС України"; співробітники АТ "ДТЕК Дніпроенерго", АТ "ДТЕК Західенерго", ТОВ "ДТЕК Східенерго" при прийнятті управлінських рішень щодо виконання з 01.07.2021 по 10.07.2021 диспетчерських команд ПрАТ "НЕК "Укренерго" діяли ефективно для забезпечення балансу в реалізації диспетчерських функцій, в межах власних повноважень та відповідно до встановленого алгоритму прийняття таких рішень.
Отже, надавши оцінку наявним у матеріалах справи документам відповідно до ст. 86 ГПК України, встановивши обставини непослідовності дій ПрАТ "НЕК "Укренерго" та ігнорування обов`язків щодо балансування системи, за наслідками чого учасники балансуючої групи повинні були виконувати команди, які технічно виконати неможливо, та беручи до уваги те, що позивач правильно визначився зі способом захисту своїх прав, а також, врахувавши висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 17.11.2023 та від 18.04.2024 у справі № 910/12832/21, суди попередніх інстанцій дійшли підставного висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог ТОВ "Д. Трейдінг".
При цьому, Верховний Суд зазначає і те, що рішення суду про зобов`язання здійснити перерахунок небалансів електричної енергії шляхом виключення небалансів за розрахункові періоди, яке забезпечить виключення відповідного обсягу небалансів за певні періоди та дозволить позивачеві запобігти пред`явленню оператором системи передачі необґрунтованих вимог до сторони відповідальної за баланс, не є втручанням в диспетчерське (оперативно-технологічне) управління ОЕС України, на що помилково посилається скаржник у касаційній скарзі. А позивач, звертаючись до суду за захистом порушених прав та законних інтересів, не позбавлений можливості доводити в судовому порядку протиправність дій ОСП, які призвели до небалансів, що також узгоджується із висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 18.04.2024 у справі № 910/12832/21.
Як вбачається зі змісту оскаржуваних рішень, твердження позивача стосовно доведеності наявності його порушених прав, а також аргументи відповідача про наявність підстав для відмови у задоволенні позовних вимог були оцінені судами попередніх інстанцій з урахуванням дослідження тих доказів, які були надані сторонами на підтвердження своїх вимог і заперечень. Крім того, наведені у касаційній скарзі доводи фактично стосуються необхідності переоцінки доказів, зводяться до заперечення обставин, встановлених судами попередніх інстанцій під час розгляду справи, та перегляду вже здійсненої оцінки доказів у справі (в тому числі, і висновків експертів, які оцінювалися судами з урахуванням норм ст. 86 ГПК України та в результаті чого судами попередніх інстанції не було встановлено, що такі докази були отримані з порушенням вимог законодавства), що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції з огляду на імперативні приписи ст. 300 ГПК України.
До того ж встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою саме судів першої та апеляційної інстанцій. Якщо порушень порядку надання та отримання доказів у суді першої інстанції апеляційним судом не встановлено, а оцінка доказів зроблена як судом першої, так і судом апеляційної інстанцій, то суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів (див., зокрема постанову Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2019 у справі № 373/2054/16-ц).
Верховний Суд зазначає, що скаржник, посилаючись на відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування п. 4.18.2 гл. 4.18, п. 5.15.2 гл. 5.15 Правил ринку, п. 1.5 роз. 1 гл. VII Кодексу, ст. ст. 44, 68 Закону України "Про ринок електричної енергії" фактично окреслює лише межі правовідносин, в яких, на його думку, відсутній висновок суду касаційної інстанції. Касаційна скарга в цій частині за своїм змістом фактично зводиться лише до незгоди з наданою судами попередніх інстанцій оцінкою встановлених обставин справи, до необхідності надання судом касаційної інстанції переоцінки наявних в матеріалах справи доказів, що не є можливим з огляду на визначені в ст. 300 ГПК України межі розгляду справи судом касаційної інстанції.
З урахуванням вищевикладено, підстав для скасування оскаржуваних судових рішень з огляду на п. п. 2, 3 ч. 2 ст. 287 ГПК України немає.
За змістом п. 1 ч. 1 ст. 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
Відповідно до положень ст. 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених ст. 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.
Верховний Суд, переглянувши судові рішення в межах наведених у касаційній скарзі доводів, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, вважає, що оскаржувана постанова апеляційного та рішення місцевого господарських судів ухвалені з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому підстав для їх зміни чи скасування немає, у зв`язку з чим касаційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржувані постанова апеляційного та рішення місцевого господарських судів підлягають залишенню без змін.
З огляду на те, що суд залишає касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, судовий збір, відповідно до ст. 129 ГПК України, покладається на скаржника.
Керуючись ст. ст. 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" залишити без задоволення.
Постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.05.2024 та рішення Господарського суду м. Києва від 21.11.2023 у справі № 910/11456/21 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Могил С. К.
Судді: Волковицька Н. О.
Случ О. В.
