Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 420/9628/24
УХВАЛА
28 травня 2024 року Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Радчука А.А.,
розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до П`ятого апеляційного адміністративного суду (просп. Гагаріна, 19-21, м. Одеса, 65039, код ЄДРПОУ 42261436) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії, -
В С Т А Н О В И В:
До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до П`ятого апеляційного адміністративного суду про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії, в якій позивач просить:
визнати протиправним дії П`ятого апеляційного адміністративного суду щодо винесення наказу від 19 лютого 2024 року №61-ос/а щодо встановлення надбавки за вислугу років на державній службі начальнику відділу комп`ютерного забезпечення судового процесу та технічного захисту інформації П`ятого апеляційного адміністративного суду ОСОБА_1 на 2024 рік (з 01 січня 2024 року) та скасувати наказ П`ятого апеляційного адміністративного суду від 19 лютого 2024 року №61-ос/а;
зобов`язати П`ятий апеляційний адміністративний суд здійснити перерахунок та виплату надбавки за вислугу років на державній службі ОСОБА_1 відповідно до статті 52 Закону України Про державну службу, а саме на рівні 3 відсотків посадового окладу державного службовця за кожний календарний рік стажу державної служби;
відповідно до п.2 частини 1 статті 371 КАС України допустити до негайного виконання рішення суду в частині нарахування та сплати надбавки за вислугу років за один місяць.
Адміністративний позов поданий за допомогою системи «Електронний суд».
Позов мотивований тим, що позивач ОСОБА_1 з 06.12.2023 року працює на посаді начальника відділу комп`ютерного забезпечення судового процесу та технічного захисту інформації П`ятого апеляційного адміністративного суду. Згідно Наказу про призначення від 05.12.2023 року № 379-ос/а, позивачу було встановлено надбавку за вислугу років на державній службі у розмірі 15 відсотків посадового окладу.
Проте, у подальшому, у зв`язку набранням чинності Закону України «Про державний бюджет України на 2024 рік» № 3460-ІХ, наказом П`ятого апеляційного адміністративного суду від 19 лютого 2024 року № 61-ос/а «Про встановлення надбавки за вислугу років на державній службі ОСОБА_1 » на підставі пункту 12 Прикінцевих положень Закону України «Про державний бюджет України на 2024 рік» позивачу було встановлено надбавку за вислугу років на державній службі на 2024 рік (з 01 січня 2024 року) у розмірі 10 відсотків посадового окладу, вислуга років якого на державній службі становить 5 років 30 днів.
Тобто, при розрахунку надбавки відповідачем були застосовані приписи абзацу 2 пункту 12 Прикінцевих положень Закону України «Про державний бюджет України на 2024 рік» від 09.11.2023 року № 3460-IX, у якому зазначено, що надбавка за вислугу років на державній службі встановлюється на рівні 2 відсотків посадового окладу державного службовця за кожний календарний рік стажу державної служби, але не більше 30 відсотків посадового окладу.
Вважаючи, що внаслідок таких протиправних дій відповідача були порушені його права на належний рівень оплати праці державних службовців, гарантовані статтями 50 та 52 Закону України «Про державну службу», позивач звернувся до суду з даним позовом.
Доводи позову мотивовані тим, що застосування Закону України «Про Державний бюджет на 2024 рік» стосовно перерахування надбавки за вислугу років, якими звужується обсяг прав, пільг, компенсацій і гарантій державних службовців, передбачених спеціальним законом у сфері державної служби, тобто Законом України «Про державну службу», суперечить нормам, закріпленим в Конституції України та Бюджетному кодексі України. Зокрема, скасування чи зміна законом про Державний бюджет України обсягу прав і гарантій та законодавчого регулювання, передбачених у спеціальних законах, суперечить статті 6, частині другій статті 19, статті 130 Конституції України.
Ухвалою суду від 01.04.2024 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі в порядку ч. 5 ст. 262 КАС України у письмовому провадженні.
15.04.2024 року відповідачем за допомогою системи «Електронний суд» подано відзив на позовну заяву.
Відповідно до відзиву, відповідач проти задоволення позову заперечує, посилаючись на те, що Верховна Рада України 9 листопада 2023 року ухвалила Закон України «Про Державний бюджет на 2024 рік», згідно якого передбачено встановлення надбавки за вислугу років державним службовцям не більше 30 відсотків посадового окладу. Національне агентство України з питань державної служби (далі - НАДС України) підготувало Роз`яснення щодо умов оплати праці державних службовців державних органів, які провели класифікацію посад державної служби, від 10 січня 2024 року №176. Так, у вказаному роз`ясненні була надана вказівка про те, яким чином має відбуватися встановлення надбавки за вислугу років, передбаченої пунктом 12 розділу «Прикінцеві положення» Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік», а саме як зазначило НАДС України «службі управління персоналом державного органу, який провів класифікацію посад державної служби, необхідно підготувати проект наказу про встановлення надбавок за вислугу років на державній службі у відсотковому розмірі, перерахованому відповідно до абзацу другого пункту 12 розділу «Прикінцеві положення» Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік».
У відзиві зазначено, що на виконання вимог НАДС України П`ятий апеляційний адміністративний суд видав наказ від 19.02.2024 р. №61-ос/а, яким позивачу встановлено надбавку за вислугу років відповідно до абзацу другого пункту 12 розділу «Прикінцеві положення» Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік».
Таким чином відповідач вважає, що застосування П`ятим апеляційним адміністративним судом норм Закону України «Про Державний бюджет на 2024 рік» стосовно перерахування надбавки за вислугу років відповідає нормам законодавства України, оскільки виключно законом про Державний бюджет України визначаються надходження та витрати Державного бюджету України. Згідно з положеннями статті 149 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» 1402-VIII суди фінансуються згідно з кошторисами і щомісячними розписами видатків, затвердженими відповідно до вимог цього Закону, у межах річної суми видатків, визначених Державним бюджетом України на поточний фінансовий рік, у порядку, встановленому Бюджетним кодексом України.
Також відповідач звернув увагу на те, що положення Закону України «Про державний бюджет України на 2024 рік» від 09.11.2023 року № 3460-IX щодо встановлення на рівні 2 відсотків посадового окладу державного службовця за кожний календарний рік стажу державної служби, але не більше 30 відсотків посадового окладу, є чинними, не конституційним не визнавались та не скасовувались, а відтак підстави для їх незастосування відсутні.
На підставі викладеного, відповідач переконував, що у спірних правовідносинах він діяв в межах закону, оскільки обрання ним саме цього відсотку посадового окладу державного службовця за кожен календарний рік є виконанням прямої вказівки Закону України №3460-IX.
Ознайомившись зі змістом позовних вимог та підстав позову, суд дійшов висновку про необхідність витребування доказів по справі.
Предметом спору у зазначеній справі є правомірність дій П`ятого апеляційного адміністративного суду щодо винесення наказу від 19 лютого 2024 року №61-ос/а щодо встановлення надбавки за вислугу років на державній службі начальнику відділу комп`ютерного забезпечення судового процесу та технічного захисту інформації П`ятого апеляційного адміністративного суду ОСОБА_1 на 2024 рік (з 01 січня 2024 року) у розмірі 10 відсотків посадового окладу, відповідно до пункту 12 Прикінцевих положень Закону України «Про державний бюджет України на 2024 рік».
Так, пунктом 12 Прикінцевих положень Закону України «Про державний бюджет України на 2024 рік» від 09.11.2023 № 3460-IX передбачено, що у 2024 році заробітна плата державного службовця державного органу, який провів класифікацію посад державної служби, складається з посадового окладу, надбавки за ранг державного службовця, надбавки за вислугу років, місячної або квартальної премії, компенсації за додаткове навантаження та за вакантною посадою, грошової допомоги, що виплачується з наданням щорічної основної оплачуваної відпустки, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та інших доплат, передбачених законами України.
Надбавка за вислугу років на державній службі встановлюється на рівні 2 відсотків посадового окладу державного службовця за кожний календарний рік стажу державної служби, але не більше 30 відсотків посадового окладу.
Грошова допомога, що виплачується державному службовцю під час надання щорічної основної відпустки, визначається у розмірі суми посадового окладу, надбавки за вислугу років та надбавки за ранг державного службовця станом на останній день місяця, що передує першому дню такої відпустки, незалежно від фактично відпрацьованого часу в місяці.
Норми Закону України "Про державну службу" щодо умов та порядку оплати праці державних службовців застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.
При цьому, пунктом 13 Прикінцевих положень Закону України «Про державний бюджет України на 2024 рік» визначено, що умови оплати праці державних службовців, передбачені цим Законом, не застосовуються для державних службовців у державних органах, що не провели класифікацію посад державної служби. Оплата праці таких державних службовців здійснюється відповідно до умов, встановлених на 2023 рік, при цьому стимулюючі виплати можуть бути нараховані в граничному розмірі до 50 відсотків посадового окладу на місяць.
Тобто, відповідно до положень пунктів 12-13 Прикінцевих положень Закону України «Про державний бюджет України на 2024 рік», умови оплати праці державних службовців, передбачені цим Законом, застосовуються для державних службовців у державних органах, що провели класифікацію посад державної служби.
З огляду на зазначене, з метою повного та всебічного з`ясування обставин у справі, суд вважає необхідним витребувати від П`ятого апеляційного адміністративного суду Класифікацію посад державної служби, проведену на 2024 рік, у цілях застосування пункту 12 Прикінцевих положень Закону України «Про державний бюджет України на 2024 рік» від 09.11.2023 № 3460-IX.
У відповідності з ч. 4 ст. 9 КАС України, суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
Відповідно до ч. 3 ст. 80 КАС України про витребування доказів за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу.
Згідно з ч. 9 ст. 80 КАС України, у разі неподання суб`єктом владних повноважень витребуваних судом доказів без поважних причин або без повідомлення причин суд, залежно від того, яке ці докази мають значення, може визнати обставину, для з`ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у її визнанні, або розглянути справу за наявними в ній доказами.
При цьому, відповідно до ч. 1 та ч. 3 ст. 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Відповідно до п. 6 ч. 2 ст. 236 КАС України суд має право зупинити провадження у справі в разі, зокрема, направлення судового доручення щодо збирання доказів - до надходження ухвали суду, який виконував доручення, про виконання доручення або неможливість виконання доручення.
Згідно ч. 6 ст. 7 КАС України у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права). Аналогія закону та аналогія права не застосовується для визначення підстав, меж повноважень та способу дій органів державної влади та місцевого самоврядування.
Аналогія закону - це засіб заповнення прогалин у законодавстві, який полягає в застосуванні до нього іншої норми закону, яка регламентує подібні відносини.
Велика Палата Верховного Суду в своїй постанові від 08.06.2022 року по справі № 2-591/11 дійшла висновку, що саме застосування аналогії у процесуальному праві в певних випадках дає змогу ухвалити справедливе рішення. Тому відсутність у процесуальних кодексах положень про процесуальну аналогію не є перешкодою для застосування такої аналогії.
На думку суду, витребування судом доказів є подібним до направлення судом до іншого суду доручення щодо збирання доказів, у зв`язку із чим, суд вважає доцільним застосування у даному випадку аналогії закону та зупинення провадження у справі на підставі п. 6 ч. 2 ст. 236 КАС України.
Враховуючи положення п. 6 ч. 2 ст. 236 КАС України, суд вважає за необхідне зупинити провадження у справі до надходження витребуваних доказів.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 14, 72, 79-80, 94, 236, 256 КАС України,
УХВАЛИВ:
Витребувати від П`ятого апеляційного адміністративного суду Класифікацію посад державної служби, проведену на 2024 рік, у цілях застосування пункту 12 Прикінцевих положень Закону України «Про державний бюджет України на 2024 рік» від 09.11.2023 № 3460-IX, а також, у разі наявності, інші докази, які слугували підставою для прийняття оскарженого наказу від 19 лютого 2024 року №61-ос/а.
Зобов`язати відповідача надати до Одеського окружного адміністративного суду витребувані докази у 10-денний строк від дати отримання цієї ухвали.
Зупинити провадження у справі № 420/9628/24 - до отримання витребуваних судом доказів.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала в частині зупинення провадження може бути оскаржена в порядку та в строки, встановлені ст.ст. 295, 297 КАС України. В іншій частині ухвала оскарженню не підлягає.
СуддяА.А. Радчук
