Єдиний державний реєстр судових рішень
УХВАЛА
15 травня 2024 року
м. Київ
справа № 755/11021/22
провадження № 61-7111св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого -Луспеника Д. Д., суддів:Гулейкова І. Ю. (суддя-доповідач), Коломієць Г. В.,Гулька Б. І., Лідовця Р. А., учасники справи:
заявниця - ОСОБА_1 ,
заінтересовані особи: Дніпровський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Міністерство оборони України,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Міністерства оборони України на рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 21 грудня 2022 року у складі судді Галагана В. І. та постанову Київського апеляційного суду від 10 квітня 2023 року у складі колегії суддів: Лапчевської О. Ф., Березовенко Р. В., Мостової Г. І.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У листопаді 2022 року ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про оголошення померлим ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, який проживав за адресою: АДРЕСА_1 .
Заяву мотивувала тим, що після початку широкомасштабної збройної агресії Російської Федерації її син ОСОБА_2 19 березня 2022 року уклав контракт добровольця територіальної оборони з командиром ІНФОРМАЦІЯ_7 територіальної громади № 21 ОСОБА_3 . ОСОБА_2 ніс службу на території Торгово-розважального центру «Ретровіль» (далі - ТРЦ «Ретровіль») за адресою: АДРЕСА_2 . У ніч з 20 на 21 березня 2022 року приблизно о 22.45 год збройними силами Російської Федерації нанесено ракетний удар по ТРЦ «Ретровіль», у результаті чого ОСОБА_2 загинув. Після цього 21 березня 2022 року Подільською окружною прокуратурою м. Києва внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань дані про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статі 110 Кримінального кодексу України (далі - КК України). 26 липня 2022 року заявника ОСОБА_1 у цьому кримінальному провадженні № 12022100070000539 визнано потерпілою. Однак наразі органами досудового розслідування не вдалося встановити та ідентифікувати рештки загиблого добровольця ІНФОРМАЦІЯ_7 територіальної громади № 21 ОСОБА_2 , що позбавляє заявника можливості отримати свідоцтво про смерть свого сина та одержати грошову допомогу у разі смерті (загибелі) добровольця, тому заявник вимушена звернутись із цією заявою до суду.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Дніпровського районного суду міста Києва 21 грудня 2022 року заяву ОСОБА_1 задоволено. Оголошено померлим ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , уродженця м. Києва, який проживав за адресою: АДРЕСА_1 .
Ухвалюючи рішення про задоволення вимог заяви, суд першої інстанції виходив із того, що матеріали справи та факти, заявлені свідками, показання яких не містять жодних суперечностей щодо обставин загибелі ОСОБА_2 , є підставами для можливості зробити вірогідне припущення про смерть ОСОБА_2 , який як ІНФОРМАЦІЯ_7 в період військової агресії Російської Федерації проти України, ІНФОРМАЦІЯ_2 , на території ТРЦ «Ретровіль» у м. Києві під час вибуху ворожої ракети здійснював охорону об`єктів та забезпечення порядку.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Київського апеляційного суду від 10 квітня 2023 року апеляційну скаргу Міністерства оборони України задоволено частково. Рішення Дніпровського районного суду міста Києва 21 грудня 2022 року змінено шляхом викладення його резолютивної частини у такій редакції: оголосити померлим ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , уродженця м. Києва, який проживав за адресою: АДРЕСА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Змінюючи рішення суду першої інстанції, апеляційний суд виходив із того, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для задоволення вимог заявника та оголошення її сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , померлим, однак не звернув уваги на те, що важливе доказове значення, зокрема і щодо подальшої визначеності, має дата смерті.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги, позиції інших учасників справи
У травні 2023 року Міністерство оборони України звернулося засобами поштового зв`язку до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 21 грудня 2022 року та постанову Київського апеляційного суду від 10 квітня 2023 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні вимог заяви ОСОБА_1 відмовити.
Як на підставу касаційного оскарження заявник посилається на відсутність правового висновку Верховного Суду щодо застосування частини другої статті 46 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) у відносинах, що є подібними до тих, що склалися у цій справі (пункт 3 частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України, далі - ЦПК України).
Також касаційна скарга мотивована тим, що суди першої та апеляційної інстанцій:
- не звернули увагу на те, що фізична особа, яка пропала безвісти у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій. Також з урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців;
- не врахували, що воєнні дії на території України тривають, відлік встановленого шестимісячного строку, відповідно, ще не розпочався, тому звернення заявниці до суду із заявою про оголошення фізичної особи померлою є передчасним і виключає можливість визнання особи померлою у порядку, визначеному частиною другою статті 46 ЦК України.
Крім того, у касаційній скарзі Міністерство оборони України просило відстрочити йому сплату судового збору за подання касаційної скарги.
У липні 2023 року ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Бабель О. О., подала до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу Міністерства оборони України, в якому зазначила про необґрунтованість доводів касаційної скарги та відсутність підстав для скасування оскаржуваних судових рішень. Водночас у вказаному відзиві заявницею викладено клопотання про проведення судового засіданні за участі сторін та повідомлення її та її представника про дату і час розгляду справи.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Верховного Суду від 12 травня 2023 року касаційну скаргу Міністерства оборони України на рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 21 грудня 2022 року та постанову Київського апеляційного суду від 10 квітня 2023 року передано судді-доповідачеві Гулейкову І. Ю.
Ухвалою Верховного Суду від 17 травня 2023 року у задоволенні клопотання Міністерства оборони України про відстрочення сплати судового збору відмовлено. Касаційну скаргу залишено без руху для сплати судового збору, надано заявникові строк протягом десяти днів з дня отримання копії цієї ухвали.
29 травня 2023 року Міністерство оборони України звернулось до Верховного Суду з клопотанням про продовження строків на усунення недоліків касаційної скарги.
31 травня 2023 року Міністерство оборони України надало матеріали на усунення недоліків, зокрема платіжну інструкцію про сплату судового збору у розмірі 992,40 грн.
Ухвалою Верховного Суду від 12 червня 2023 року (після усунення недоліків касаційної скарги) відкрито касаційне провадження у справі № 755/11021/22 на підставі пункту 3 частини другої статті 389 ЦПК України; витребувано матеріали справи № 755/11021/22 з Дніпровського районного суду міста Києва; надано учасникам справи строк для подання відзиву на касаційну скаргу.
У червні 2023 року матеріали справи № 755/11021/22 надійшли до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 19 лютого 2024 року справу призначено до судового розгляду колегією у складі п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Ухвалою Верховного Суду від 08 травня 2024 року у задоволенні клопотання ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Бабель О. О., про проведення судового засідання за участі сторін та повідомлення її та її представника про дату і час розгляду справи відмовлено.
Фактичні обставини справи
Судами попередніх інстанцій встановлено та підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є сином ОСОБА_1 , що підтверджено свідоцтвом про народження, виданим Відділом реєстрації актів громадянського стану Дніпровського району м. Києва від 28 лютого 1999 року, актовий запис № 228.
Згідно з даними паспорта серії НОМЕР_2 , виданого Дніпровським районним відділом Головного у правління Державної міграційної служби України в м. Києві від 10 лютого 2015 року, ОСОБА_2 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 .
Наказом командира військової частини НОМЕР_3 від 02 березня 2022 року № 11 О. Половинки, з метою набуття бойових спроможностей, укомплектування особовим складом ІНФОРМАЦІЯ_5 ІНФОРМАЦІЯ_4, захисту суверенітету, територіальної цілісності та недоторканості України, а також оборони міста Києва від російської збройної агресії, прийнято в оперативне підпорядкування до ІНФОРМАЦІЯ_5 ІНФОРМАЦІЯ_4, зокрема, громадянина України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 (пункт 1.120 Наказу).
19 березня 2022 року між командиром ІНФОРМАЦІЯ_7 територіальної громади № 21 ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , укладено контракт добровольця територіальної оборони, строком дії три роки.
Листом ІНФОРМАЦІЯ_7 від 24 жовтня 2022 року № 541 повідомлено командиру військової частини НОМЕР_5 ( АДРЕСА_4 ) про те, що згідно з усною інформацією, отриманою в телефонному режимі 19 жовтня 2022 року керівником відділу правового забезпечення ІНФОРМАЦІЯ_7 від одного із заступників командира військової частини НОМЕР_5 , завершено службове розслідування щодо подій, які мали місце 20 березня 2022 року в ТРЦ «Ретровіль», яке ґрунтується на поясненнях, взятих, в тому числі, і у добровольців молодіжного воєнізованого формування, залученого, зі слів добровольців, з 26 лютого 2022 року до 20 березня 2022 року включно, до виконання бойового завдання з охорони та супроводу 1-ї реактивної артилерійської батареї реактивного артилерійського дивізіону військової частини НОМЕР_5 . Також, за інформацією вищевказаного командира, в матеріалах службового розслідування зафіксовано факт перебування добровольців у ТРЦ «Ретровіль» в момент влучення ворожої ракети. Цим листом ІНФОРМАЦІЯ_7 просить надати довідки про безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.
Листом від 14 листопада 2022 року № 1/37/5831 військова частина НОМЕР_5 повідомила ІНФОРМАЦІЯ_7 про те, що не може надавати довідки про безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, з підстав незарахування громадян до списків особового складу військової частини НОМЕР_5 , та на цей час немає законодавчо затвердженого зразка довідки про безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України.
Допитаний у судовому засіданні в суді першої інстанції як свідок ОСОБА_4 показав, що він є керівником відділу правового забезпечення ІНФОРМАЦІЯ_7, займався збиранням документів щодо факту загибелі добровольців, зокрема 20 березня 2022 року на території ТРЦ « ІНФОРМАЦІЯ_3 ». Згідно з наказом командира військової частини НОМЕР_3 від 02 березня 2022 року № 11 прийнято в оперативне підпорядкування до ІНФОРМАЦІЯ_6 ІНФОРМАЦІЯ_4 громадянина України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . 19 березня 2022 року між командиром ІНФОРМАЦІЯ_7 ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , укладено контракт добровольця територіальної оборони. ІНФОРМАЦІЯ_7 вважає, що добровольці, серед яких був ОСОБА_2 , 20 березня 2022 року виконували військові завдання за наказами командира військової частини НОМЕР_5 на території ТРЦ « ІНФОРМАЦІЯ_3 ». Накази командирів були усними, оскільки на той час не було належної організації у документуванні. Військова частина НОМЕР_5 , яка залучала добровольців ІНФОРМАЦІЯ_7 до виконання військових завдань, не вчинила жодних дій, щоб встановити факт участі добровольців у виконанні військових завдань, вони визнають, що добровольці, серед яких був ОСОБА_2 , у момент ракетного удару по ТРЦ «Ретровіль» знаходились на його території і загинули, однак не визнають причину загибелі.
Допитаний у судовому засіданні в суді першої інстанції як свідок ОСОБА_5 показав, що він разом із ОСОБА_2 був добровольцем ІНФОРМАЦІЯ_7. Згідно з наказом командира військової частини НОМЕР_3 від 02 березня 2022 року № 11 він разом із ОСОБА_2 був прийнятий в оперативне підпорядкування до ІНФОРМАЦІЯ_5 ІНФОРМАЦІЯ_4 та разом проходили навчання в тирі в Броварах. 20 березня 2022 року в усній формі, без письмових наказів, набраним добровольцям, серед яких був свідок та ОСОБА_2 , запропонували добровільно поїхати на охорону військових об`єктів на території ТРЦ «Ретровіль». На території ТРЦ «Ретровіль» був командир, ім`я якого свідку невідомо, і солдати 73-ої бригади, добровольців було 5 чоловік і військові. Контракти добровольця територіальної оборони 19 березня 2022 року укладалися добровольцями, серед яких були свідок та ОСОБА_2 , на території ТРЦ «Ретровіль». 20 березня 2022 року свідок, ОСОБА_2 та інші добровольці охороняли об`єкти на території ТРЦ «Ретровіль» згідно з графіком, який було надіслано на телефони, ОСОБА_2 мав позивний « ОСОБА_6 » та мав чергувати 20 березня 2022 року з 22.00 до 23.00 години. Серед добровольців був хлопець з позивним « ОСОБА_7 », який розподіляв ділянку охорони кожному добровольцеві. ІНФОРМАЦІЯ_2 в момент попадання ракети ОСОБА_2 та ще один хлопець, якого свідок пізніше впізнав, знаходились на посту на території ТРЦ «Ретровіль», на стоянці РСЗО «Град», саме туди був приліт ракети. Зранку 21 березня 2022 року добровольці, серед яких був свідок, поїхали на територію ТРЦ «Ретровіль» розбирати завали, однак тіло ОСОБА_2 не знайшли.
Допитаний у судовому засіданні в суді першої інстанції як свідок ОСОБА_8 дав пояснення, аналогічні поясненням свідка ОСОБА_5 , додатково показав, що він не є родичем ОСОБА_2 , разом із ОСОБА_2 був добровольцем ІНФОРМАЦІЯ_7. Згідно з наказом командира військової частини НОМЕР_3 від 02 березня2022 року № 11 він разом із ОСОБА_2 був прийнятий в оперативне підпорядкування до ІНФОРМАЦІЯ_5 ІНФОРМАЦІЯ_4, разом проходили навчання в тирі в Броварах, разом 19 березня 2022 року на території ТРЦ «Ретровіль» укладали контракти добровольця, отримували зброю, про що ставили підписи, однак подальші накази, зокрема, щодо охорони об`єктів на території ТРЦ «Ретровіль», були усними. 20 березня 2022 року свідок ОСОБА_8 , свідок ОСОБА_5 , ОСОБА_2 та інші добровольці знаходились на території ТРЦ «Ретровіль» для охорони території та забезпечення порядку. В момент попадання ракети по ТРЦ «Ретровіль» свідок знаходився на парковці у двохстах метрах від епіцентру вибуху, а ОСОБА_2 заступив на чергування близько 22.00 години та в момент попадання ракети знаходився під будівлею «Спортлайф» ТРЦ «Ретровіль», тобто в самому епіцентрі вибуху. Свідок бачив ОСОБА_2 за 15 хвилин до вибуху. Ракета влучила по бойовим машинам та складу із снарядами, де в той момент знаходився ОСОБА_2 і ще один хлопець. В момент вибуху свідок сидів у машині та потрапив під дію вибухової хвилі. За наслідками вибуху свідок отримав тяжкі поранення, проходить тривале лікування та реабілітацію.
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
Відповідно до частини другої статті 403 ЦПК України суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів або палати, передає справу на розгляд об`єднаної палати, якщо ця колегія або палата вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів з іншої палати або у складі іншої палати чи об`єднаної палати.
Частиною першою статті 404 ЦПК України визначено, що питання про передачу справи на розгляд палати, об`єднаної палати або Великої Палати Верховного Суду вирішується судом за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку про наявність правових підстав для передачі справи на розгляд Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, оскільки вважає за необхідне відступити від висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених в раніше винесеній постанові Верховного Суду у складі колегії судів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 25 квітня 2024 року у справі № 278/970/23 (провадження № 61-16074св23) та у постанові Верховного Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 26 лютого 2024 року у справі № 686/9938/23 (провадження № 61-15733св23), з огляду на таке.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та їх правове обґрунтування
Відповідно до частини другої статті 46 ЦК України фізична особа, яка пропала безвісти у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій. З урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців.
Ухвалюючи рішення про задоволення вимог заяви ОСОБА_1 , суд першої інстанції, з висновками якого у незміненій частині рішення погодився й апеляційний суд, виходив із того, що матеріали справи та факти заявлені свідками, показання яких не містять жодних суперечностей щодо обставин загибелі ОСОБА_2 , є підставами для можливості зробити вірогідне припущення про смерть ОСОБА_2 , який як ІНФОРМАЦІЯ_7 у період військової агресії Російської Федерації проти України, ІНФОРМАЦІЯ_2 , на території ТРЦ «Ретровіль» у м. Києві під час вибуху ворожої ракети здійснював охорону об`єктів та забезпечення порядку.
Тобто суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, у цій справі дійшов висновку про те, що шестимісячний строк, визначений частиною другою статті 46 ЦПК України, для оголошення особи померлою, слід обраховувати з моменту настання події (яка могла призвести до смерті особи), а не з моменту закінчення дії воєнного стану на території держави.
Водночас Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду звертає увагу на таке.
Згідно зі статтею 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення.
Відповідно до статті 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.
Відмінною рисою строку можна вважати визначеність його початкового і кінцевого моментів: початок перебігу строку від установлених у законі юридичних фактів, а його закінчення визначається спливом певної кількості одиниць часу.
Початковий або кінцевий моменти періоду можуть бути приурочені до певної дати, або події, які неминуче мають настати.
У нормі частини другої статті 46 ЦК України встановлено строк шляхом вказівки на його початок (день закінчення воєнних дій) та тривалість (два роки). Положенням другого речення цієї статті містить виняток із загального правила, яким надається право суду залежно від конкретних обставин скоротити цей строк. При цьому суд скорочує тривалість строку, але початок перебігу залишається незмінним - день закінчення воєнних дій. На таке тлумачення вказує словосполучення «цього строку», тобто того самого дворічного строку, початком якого є день закінчення воєнних дій.
Оскільки норми, що містяться у першому та другому реченнях частини другої статті 46 ЦК України перебувають у системно-логічному зв`язку, то немає підстав вважати, що в нормі другого речення частини другої статті 46 ЦК України є вказівка на будь-який інший юридичний факт, що визначає початок перебігу шестимісячного строку, що відрізняло б його від дворічного строку.
Отже, на думку колегії суддів Верховного Суду, відлік шестимісячного строку, визначеного частиною другою статті 46 ЦК України, для оголошення фізичної особи померлою має починатися саме з дня закінчення воєнних дій на території держави.
Водночас Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду встановив наявність і інших висновків щодо застосування частини другої статті 46 ЦК України у подібних правовідносинах, сформульованих та викладених в раніше винесених постановах суду касаційної інстанції.
Зокрема у постанові Верховного Суду у складі колегії судів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 25 квітня 2024 року у справі № 278/970/23 (провадження № 61-16074св23) та у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 26 лютого 2024 року у справі № 686/9938/23 (провадження № 61-15733св23) суд касаційної інстанції погодився з висновками апеляційних судів про те, що шестимісячний строк, визначений частиною другою статті 46 ЦПК України, для оголошення особи померлою, слід обраховувати з моменту настання події (яка могла призвести до смерті особи), а не з моменту закінчення дії воєнного стану на території держави.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду вважає за необхідне відступити від висновків щодо застосування частини другої статті 46 ЦК України у подібних правовідносинах, викладених в раніше винесених постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Першої та Третьої судових палат Касаційного цивільного суду з мотивів, наведених вище.
Однакове застосування закону забезпечуватиме реалізацію верховенства права, рівність перед законом та правову визначеність у державі. Єдність у практиці застосування одних й тих самих норм права поліпшуватиме громадське сприйняття справедливості та правосуддя, а також сприятиме утвердженню довіри до судової влади в цілому.
Ухвалення протилежних чи суперечливих судових рішень, особливо судом вищої інстанції, може призвести до порушення права на справедливий суд, закріпленого в пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.
Загальновизнаний принцип правової визначеності передбачає стабільність правового регулювання і виконуваність судових рішень.
Згідно з частиною другою статті 403 ЦПК України та з урахуванням наведеного наявні підстави для передачі справи на розгляд Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.
Керуючись статтями 403, 404 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
УХВАЛИВ:
Передати на розгляд Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду справу № 755/11021/22 за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Дніпровський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Міністерство оборони України, про оголошення фізичної особи померлою, за касаційною скаргою Міністерства оборони України на рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 21 грудня 2022 року та постанову Київського апеляційного суду від 10 квітня 2023 року.
Ухвала оскарженню не підлягає.
ГоловуючийД. Д. Луспеник Судді:І. Ю. Гулейков Б. І. Гулько Г. В. Коломієць Р. А. Лідовець
