КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 квітня 2023 року
м. Київ
єдиний унікальний номер судової справи 755/11021/22
номер провадження №22-ц/824/5338/2023
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - суддіЛапчевської О.Ф.,суддівБерезовенко Р.В., Мостової Г.І.,за участю секретаря судового засідання Потапьонок К.В.,учасники справи: представник заявника ОСОБА_1 ,
представник заінтересованої особи Марціс Б.С.,
розглянув у закритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника Міністерства оборони України - Кучми Аліни Григорівни
на рішення Дніпровського районного суду м. Києва 21 грудня 2022 року /суддя Галаган В.І./
у справі за заявою ОСОБА_2 , заінтересовані особи: Дніпровський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Міністерство оборони України про визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою, -
В С Т А Н О В И В:
Заявник ОСОБА_2 звернулась до суду із заявою про оголошення померлим ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, який проживав за адресою: АДРЕСА_1 , добровольця добровольчого формування м. Києва «ІНФОРМАЦІЯ_10», територіальної громади № 21.
Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва 21 грудня 2022 року заяву задоволено. Оголошено померлим ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , уродженця м. Києва, який проживав за адресою: АДРЕСА_1 , добровольця добровольчого формування м. Києва «ІНФОРМАЦІЯ_10», територіальної громади № 21./а.с. 101-108/
Не погоджуючись з вказаним рішенням, представник Міністерства оборони України - Кучма А.Г. звернулась з апеляційною скаргою, в якій просила рішення скасувати, відмовивши у задоволенні позовних вимог.
На підтвердження вимог, викладених в апеляційній скарзі, апелянт посилалась на необґрунтованість висновків суду першої інстанції. Вважає, що судом першої інстанції не враховано, що члени добровольчого формування територіальної громади не мають статусу військовослужбовців ТРО, а їхні функції та завдання координуються командуванням ТРО. ДФТГ підпорядковані та контролюються силами ТрО ЗСУ за територіальним принципом. Оскільки на Міноборони покладаються управлінські функції при здійснення публічно-правової діяльності, Міноборони не могло бути зацікавленою особою у визначеній справі. Водночас, суд першої інстанції не врахував, хто є відповідальним за діяльність добровольчих формувань, дійшов невірного висновку про відмову у заміні первісної зацікавленої особи - Міністерства оборони України на Командування Сил територіальної оборони Збройних Сил України. Більш того, Командування Сил територіальної оборони Збройних Сил України взагалі не залучалось до розгляду даної судової справи. Щодо дійсних обставин справи, вказувала, що суд їх встановив виключно на підставі наданих показань свідків під час судового засідання. Водночас, рішення суду не повинно ґрунтуватись лише на показаннях свідків, оскільки вони не можуть повною мірою підтверджувати факт смерті ОСОБА_3 . Також при розгляді справ вказаної категорії судам слід, крім іншого, з`ясовувати, чи може бути відсутність особи умисною, тобто чи не переховується вона від правоохоронних органів з метою уникнення юридичної відповідальності. Також судом першої інстанції не враховано положення статті 46 ЦК України про те, що фізична особа, яка пропала безвісти у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій. З урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців. Правовий режим воєнного стану триває по теперішній час. У зв`язку з чим, оголошення фізичної особи померлою може бути лише після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій (за загальним правилом) або після спливу шести місяців (у виключних випадках). Таким чином, заява про оголошення померлим ОСОБА_3 подана передчасно, за відсутності достатніх доказів на підтвердження факту смерті ОСОБА_3 , тому не підлягає задоволенню.
У додаткових пояснення, окремо наголошувала, що у матеріалах справи містились документи, що були надані військовою частиною НОМЕР_2 на виконання ухвали Дніпровського суду міста Києва від 08.12.2022 р., але надійшли до суду вже після прийняття оскаржуваного рішення судом першої інстанції (завірена копія наказу командира військової частини НОМЕР_2 від 29.09.2022 № 2508 «Про результати службового розслідування по факту безвісти зникнення військовослужбовців реактивного артилерійського дивізіону під час ракетного удару по районі очікування ІНФОРМАЦІЯ_7».
Представник ОСОБА_2 - ОСОБА_1 звернувся з відзивом на апеляційну скаргу, посилаючись на необґрунтованість її доводів. Вказував, що Міноборони є центральним органом виконавчої влади та військового управління, у підпорядкуванні якого перебувають Збройні Сили та Держспецтрансслужба. Пункт 15 частини першої статті 1 ЗУ «Про основи національного спротиву» визначає, що Сили територіальної оборони Збройних Сил України - це окремий рід сил Збройних Сил України, на який покладається організація, підготовка, та виконання завдань територіальної оборони, а пункт 2 частини першої статті 1 даного Закону регламентує, що добровольче формування територіальної громади - воєнізований підрозділ, сформований на добровільній основі з громадян України, які проживають у межах території відповідної територіальної громади, який призначений для участі у підготовці та виконанні завдань територіальної оборони. Отже залучення як іншої заінтересованої особи Міністерства оборони України жодним чином не порушує фундаментальних засад (принципів) цивільного судочинства, оскільки судом обрано саме той центральний орган виконавчої влади, що забезпечує, як керівництво Збройними Силами, так й формування і реалізації державної політики з питань національного спротиву. Крім того Міністерство оборони України в апеляційній скарзі не вказує факт того, що ОСОБА_4 26.07.2022 визнано потерпілою у кримінальному провадженні № 12022100070000539, внесеному 21.03.2022 Подільською оружною прокуратурою міста Києва внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань дані про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 110 Кримінального кодексу України. Дане кримінальне провадження стосується загибелі людей під час ракетного удару, здійсненого агресором - Збройними Силами Російської Федерації 20.03.2022. Отже апеляційна скарга подається з надуманих підстав та не сприяє реалізації прав заявника.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників справи, які з`явились у судове засідання, перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи, матеріали справи в межах апеляційного оскарження, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а судове рішення зміні в частині вказівки на дату, з якої ОСОБА_5 оголошується померлим, на підставі наступного.
Судом встановлено, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є сином ОСОБА_2 , що підтверджено свідоцтвом про народження, виданим Відділом реєстрації актів громадянського стану Дніпровського району м. Києва від 28 лютого 1999 року, актовий запис № 228. /а.с. 20/
Згідно даних паспорту серії НОМЕР_3 , виданого Дніпровським РВ ГУДМС України в м. Києві від 10 лютого 2015 року, ОСОБА_3 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 . /а.с. 17-19/
Наказом командира військової частини НОМЕР_4 від 02.03.2022 року № 11 ОСОБА_6 , з метою набуття бойових спроможностей, укомплектування особовим складом НОМЕР_5 окремого батальйону територіальної оборони НОМЕР_6 бригади територіальної оборони, захисту суверенітету, територіальної цілісності та недоторканості України, а також оборони міста Києва від російської збройної агресії, прийнято в оперативне підпорядкування до НОМЕР_5 окремого батальйону територіальної оборони НОМЕР_6 бригади територіальної оборони, зокрема, громадянина України ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 (п. 1.120 Наказу). /а.с. 60-69/
19.03.2022 року між командиром добровольчого формування міста Києва « ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_7 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , укладено Контракт добровольця територіальної оборони, строком дії три роки. /а.с. 9-13/
Листом ІНФОРМАЦІЯ_8 від 24.10.2022 року № 541 повідомлено командиру в/ч НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 ) про те, що згідно з усною інформацією, отриманою в телефонному режимі 19.10.2022 року керівником відділу правового забезпечення ДФТГ м. Києва «ІНФОРМАЦІЯ_10» від одного із заступників командира в/ч НОМЕР_2 , завершено службове розслідування щодо подій, які мали місце 20 березня 2022 року в ТРЦ «Ретровіль», яке ґрунтується на поясненнях, взятих, в тому числі, і у добровольців молодіжного воєнізованого формування, залученого, зі слів добровольців, з 26.02.22 р. по 20.03.22 р. включно до виконання бойового завдання з охорони та супроводу ІНФОРМАЦІЯ_9 в/ч НОМЕР_2 . Також за інформацією вищевказаного командира в матеріалах службового розслідування зафіксовано факт перебування добровольців в ТРЦ «Ретровіль» в момент влучення ворожої ракети. Даним листом ДФТГ м. Києва «ІНФОРМАЦІЯ_10» просить надати довідки про безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України. /а.с. 56-58/
Листом в/ч НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 ) від 14.11.2022 року № 1/37/5831 повідомлено ДФТГ м. Києва «ІНФОРМАЦІЯ_10» про те, що в/ч НОМЕР_2 не може надавати довідки про безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України з підстав не зарахування громадян до списків особового складу в/ч НОМЕР_2 , та на даний час немає законодавчо затвердженого зразка довідки про безпосередню участь в заходах, необхідних для забезпечення оборони України. /а.с. 59/
Задовольняючи вимоги заяви, суд першої інстанції вірно керувався нормами ч. 1 ст. 81 Цивільного процесуального кодексу України про те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог або заперечень, надавши докази відповідно до вимог ст.ст. 77-80 Цивільного процесуального кодексу України.
Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Свідком може бути кожна особа, якій відомі будь-які обставини, що стосуються справи. (ч. 1 ст. 69, ст. 76 Цивільного процесуального кодексу України)
Відповідно до ч. 1 ст. 90 Цивільного процесуального кодексу України, показання свідка - це повідомлення про відомі йому обставини, які мають значення для справи. Не є доказом показання свідка, який не може назвати джерела своєї обізнаності щодо певної обставини.
Допитаний в судовому засіданні, в суді першої інстанції в якості свідка ОСОБА_8 показав, що він є керівником відділу правового забезпечення ДФТГ м. Києва «ІНФОРМАЦІЯ_10», займався збиранням документів щодо факту загибелі добровольців, зокрема 20.03.2022 року на території ТРЦ «Ретровіль». Згідно Наказу командира військової частини НОМЕР_4 від 02.03.2022 року № 11 прийнято в оперативне підпорядкування до НОМЕР_5 окремого батальйону територіальної оборони НОМЕР_6 бригади територіальної оборони, громадянина України ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . 19.03.2022 року між командиром ДФТГ м. Києва «ІНФОРМАЦІЯ_10» ОСОБА_7 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , укладено Контракт добровольця територіальної оборони. ДФТГ м. Києва «ІНФОРМАЦІЯ_10» вважає, що добровольці, серед яких був ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 виконували військові завдання за усними наказами в/ч НОМЕР_2 на території ТРЦ « Ретровіль », накази командирів були усними, оскільки на той час не було належної організації у документуванні. В/ч НОМЕР_2 , яка залучала добровольців ДФТГ м. Києва «ІНФОРМАЦІЯ_10» до виконання військових завдань, не вчинила жодних дій, щоб встановити факт участі добровольців у виконанні військових завдань, вони визнають, що добровольці, серед яких був ОСОБА_3 , в момент ракетного удару по ТРЦ « Ретровіль » знаходились на його території і загинули, однак не визнають причину загибелі.
Допитаний в судовому засіданні, в суді першої інстанції, в якості свідка ОСОБА_9 показав, що він разом із ОСОБА_3 був добровольцем ДФТГ м. Києва «ІНФОРМАЦІЯ_10». Згідно Наказу командира військової частини НОМЕР_4 від 02.03.2022 року № 11 він разом із ОСОБА_3 був прийнятий в оперативне підпорядкування до НОМЕР_5 окремого батальйону територіальної оборони НОМЕР_6 бригади територіальної оборони та разом проходили навчання в тирі в Броварах. 20.03.2022 року в усній формі, без письмових наказів, набраним добровольцям, серед яких був свідок та ОСОБА_3 , запропонували добровільно поїхати на охорону військових об`єктів на території ТРЦ « Ретровіль ». На території ТРЦ «Ретровіль» був командир, ім`я якого свідку невідомо, і солдати 73-ї бригади, добровольців було 5 чоловік і військові. Контракти добровольця територіальної оборони ІНФОРМАЦІЯ_6 укладалися добровольцями, серед яких був свідок та ОСОБА_3 , на території ТРЦ «Ретровіль». 20.03.2022 року свідок, ОСОБА_3 та інші добровольці охороняли об`єкти на території ТРЦ «Ретровіль» згідно графіку, який було надіслано на телефони (а.с. 70), ОСОБА_3 мав позивний « ОСОБА_3 » та мав чергувати 20.03.2022 року з 22.00 до 23.00 години. Серед добровольців був хлопець з позивним « ОСОБА_11 », який розподіляв ділянку охорони кожному добровольцеві. 20.03.2022 року в момент попадання ракети ОСОБА_3 та ще один хлопець, якого свідок у подальшому впізнав, знаходились на посту на території ТРЦ « Ретровіль », на стоянці РСЗО «Град», саме туди був приліт ракети. Зранку 21.03.2022 року добровольці, серед яких був свідок, поїхали на територію ТРЦ «Ретровіль» розбирати завали, однак тіло ОСОБА_3 не знайшли.
Допитаний в судовому засіданні, в суді першої інстанції, в якості свідка ОСОБА_12 дав пояснення аналогічні поясненням свідка ОСОБА_9 , додатково показав, що він не являється родичем ОСОБА_3 , разом із ОСОБА_3 був добровольцем ДФТГ м. Києва «ІНФОРМАЦІЯ_10». Згідно Наказу командира військової частини НОМЕР_4 від 02.03.2022 року № 11 він разом із ОСОБА_3 був прийнятий в оперативне підпорядкування до НОМЕР_5 окремого батальйону територіальної оборони НОМЕР_6 бригади територіальної оборони, разом проходили навчання в тирі в Броварах, разом 19.03.2022 року на території ТРЦ «Ретровіль» укладали контракти добровольця, отримували зброю, про що ставили підписи, однак подальші накази, зокрема, щодо охорони об`єктів на території ТРЦ «Ретровіль» були усними. 20.03.2022 року свідок ОСОБА_12 , свідок ОСОБА_9 , ОСОБА_3 та інші добровольці знаходились на території ТРЦ «Ретровіль» для охорони території та забезпечення порядку. В момент попадання ракети по ТРЦ «Ретровіль» свідок знаходився на парковці в 200-х метрах від епіцентру вибуху, а ОСОБА_3 заступив на чергування близько 22.00-ї години та в момент попадання ракети знаходився під будівлею «Спортлайф» ТРЦ «Ретровіль», тобто в самому епіцентрі вибуху. Свідок бачив ОСОБА_3 за 15 хвилин до вибуху. Ракета влучила по бойовим машинам та складу із снарядами, де в той момент знаходився ОСОБА_3 і ще один хлопець. В момент вибуху свідок сидів в машині та потрапив під дію вибухової хвилі. За наслідками вибуху свідок отримав тяжкі поранення, проходить тривале лікування та реабілітацію.
Суд, надавши оцінку показанням свідків, які станом на день досліджуваної події не перебували в родинних відносинах із ОСОБА_3 , за відсутності даних про зацікавленість свідків щодо наслідків розгляду справи, приймає до уваги факти, зазначені свідками щодо обставин та події, що відбулась в ніч з 20.03.2022 року на 21.03.2022 року на території ТРЦ «Ретровіль».
Доводи апеляційної скарги щодо поставлення під сумнів показань зазначених свідків, допитаних в суді першої інстанції, не наведені.
Відповідно до частини першої статті 46 Цивільного кодексу України, фізична особа може бути оголошена судом померлою, якщо у місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування протягом трьох років, а якщо вона пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку, - протягом шести місяців, а за можливості вважати фізичну особу загиблою від певного нещасного випадку або інших обставин внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру - протягом одного місяця після завершення роботи спеціальної комісії, утвореної внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.
Статтею 47 Цивільного кодексу України визначено, що правові наслідки оголошення фізичної особи померлою прирівнюються до правових наслідків, які настають у разі смерті.
Оголошення громадянина померлим має своїм призначенням усунення невизначеності, яка склалася у правовідносинах за участю особи, яка тривалий час є відсутньою за місцем свого постійного проживання і місце перебування якої невідоме.
Рішення про оголошення фізичної особи померлою може бути прийняте судом за наявності таких підстав: 1) відсутність особи в місці її постійного проживання; 2) відсутність відомостей про місце її перебування протягом трьох років, а якщо вона зникла безвісті за обставин, що загрожували їй смертю або дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку, - протягом шести місяців; 3) неможливість одержання відомостей про місце перебування особи, незважаючи на вжиті заходи.
Особливістю цієї категорії справ, є те, що висновок суду про оголошення громадянина померлим ґрунтується на юридичному припущенні смерті особи.
У пункті 13 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» судам роз`яснено, що громадянин може бути оголошений в судовому порядку померлим у разі встановлення обставин, на підставі яких суд робить вірогідне припущення про смерть громадянина.
Тобто особливістю цієї категорії справ є те, що висновок суду про оголошення фізичної особи померлою ґрунтується на юридичному припущенні смерті особи (правова презумпція).
При розгляді справ вказаної категорії судам слід, крім іншого, з`ясовувати, чи може бути відсутність особи умисною, тобто чи не переховується вона від правоохоронних органів з метою уникнення юридичної відповідальності.
Вказаний висновок висловлено у постанові Верховного Суду від 06 листопада 2019 року у справі № 226/3053/18 (провадження № 61-11048св19), який підтримано у постанові Верховного Суду від 07 липня 2021 року у справі № 390/1443/19 (провадження № 61-6659св21).
Проаналізувавши наявні в матеріалах справи докази, надавши оцінку поясненням учасників процесу та показанням свідків ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_12 , суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для задоволення вимог заявника та оголошення її сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , померлим, - оскільки матеріали справи та факти заявлені свідками, показання яких не містять жодних суперечностей щодо обставин загибелі ОСОБА_3 , є підставами для можливості зробити вірогідне припущення про смерть ОСОБА_3 , який, будучи добровольцем ДФТГ м. Києва «ІНФОРМАЦІЯ_10», в період військової агресії Російської Федерації проти України 20.03.2022 року на території ТРЦ «Ретровіль» в м. Києві під час вибуху ворожої ракети здійснював охорону об`єктів та забезпечення порядку.
Водночас, суд першої інстанції не звернув уваги на те, що важливе доказове значення, зокрема і щодо подальшої визначеності має дата смерті.
Так, державна реєстрація смерті згідно Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі: документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров`я або судово-медичною установою; рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою.
Одним з обов`язкових реквізитів такого актового запису про смерть, а також свідоцтва про смерть є дата смерті.
Згідно з ч. 3 ст. 46 ЦК України днем смерті відсутньої фізичної особи вважається день набрання законної сили рішенням суду про оголошення її померлою. У випадку оголошення померлою фізичної особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави припустити її загибель від певного нещасного випадку, а також у зв`язку з воєнними діями суд має право визнати днем смерті цієї фізичної особи день її вірогідної смерті. У випадку припущення загибелі особи у зв`язку з воєнними діями, бойовими операціями, дата можливої загибелі буде встановлена та зазначена саме в судовому рішенні.
Судом встановлено, що події ймовірної загибелі ОСОБА_3 мали місце ІНФОРМАЦІЯ_5 року, отже саме в цій частині рішення суду першої інстанції підлягає зміні шляхом доповнення його резолютивної частини датою смерті.
Доводи ж апеляційної скарги, щодо недостатності даних та передчасності звернення, апеляційним судом відхиляються з огляду на таке.
Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Судом першої інстанції проаналізовано достатню доказову базу для того, щоб зробити юридичному припущенні смерті ОСОБА_3 .
У той же час частиною другою статті 46 ЦК України, визначено, що фізична особа, яка пропала безвісти у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій. З урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців.
Апеляційний суд вказує, що з моменту події - 20.03.2022 р. на момент розгляду справи судом першої інстанції пройшло більше шести місяців, а судове рішення, яке підтверджує факт смерті відсутньої особи шляхом оголошення її померлою, з моменту набрання законної сили є підставою для припинення правосуб`єктності такої фізичної особи.
Доводи апеляційної скарги щодо неправильного визначення кола зацікавлених осіб, апеляційним судом також не приймаються до уваги, оскільки фактично не впливають на правильність висновків суду першої інстанції.
Таким чином, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують та містяться на формальних міркуваннях.
Відповідно до ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права.
Крім того, відповідно до ст. 141 ЦПК України, розподілу підлягають судові витрати. Оскільки відповідно до п. 21 ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір» судовий збір не справляється у справах за заявами про встановлення факту народження або смерті, поданих у зв`язку із воєнним станом, надзвичайним станом, збройною агресією, збройним конфліктом, тимчасовою окупацією території України, надзвичайними ситуаціями природного чи техногенного характеру, сплачені апелянтом 744, 30 грн підлягають поверненню.
Керуючись ст.ст. 376, 381, 382 ЦПК України, суд, -
П О С Т А Н О В И В :
Апеляційну скаргу представника Міністерства оборони України - Кучми Аліни Григорівни на рішення Дніпровського районного суду м. Києва 21 грудня 2022 року - задовольнити частково.
Рішення Дніпровського районного суду м. Києва 21 грудня 2022 року - змінити, виклавши його резолютивну частину наступним чином: оголосити померлим ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , уродженця м. Києва, який проживав за адресою: АДРЕСА_1 , добровольця добровольчого формування м. Києва «ІНФОРМАЦІЯ_10», територіальної громади № 21 20 березня 2022 року.
Постанову суду апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.
Головуючий: Судді:
