Єдиний державний реєстр судових рішень
Єдиний унікальний номер справи 235/2400/24
Номер провадження 2-о/235/82/24
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 травня 2024 року м. Покровськ
Красноармійський міськрайонний суд Донецької області
у складі: головуючогосуддіХмельової С.М.
за участю секретаря судового засіданняЮриної К.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку окремого провадження цивільної справи за заявою ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє представник адвокат Таранченко Ю.В., про встановлення факту, що має юридичне значення, заінтересована особа Покровська міська військова адміністрація,
ВСТАНОВИВ:
До Красноармійського міськрайонного суду Донецької області звернувся ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє представник адвокат Таранченко Ю.В., з заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, заінтересована особа Покровська міська військова адміністрація. Заява обґрунтована тим, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , народження року є рідним братом заявника. Відповідно до Довідки КНП СЦМЛСМР № 267/1 від 05.03.2024 року, ОСОБА_2 потребує постійного стороннього догляду та супроводу, у зв`язку з перенесеною травмою голови, отриманою на виробництві. Є інвалідом 2 групи. Довідкою від 01-09/1952 від 21.03.2024 року підтверджено, що заявник фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , разом з ОСОБА_2 . Відповідно до акту № 01-09/1951 від 21.03.2024 року, за цією адресою зареєстрована мати заявника, яка станом на сьогодні, з 15.05.2022 року фактично не проживає з синами. Заявник ОСОБА_1 є єдиною особою, який на даний час здійснює догляд та піклується про хворого брата, а саме надає йому допомогу у веденні домашнього господарства, купує ліки, продукти харчування, забезпечує всім необхідним. Догляд здійснює він добровільно, на безоплатній основі. Проти здійснення ним постійного догляду, ОСОБА_2 не заперечує. Батько у братів відсутній.
Заявник вважає за потрібне зазначити, що від встановлення факту здійснення ним постійного стороннього догляду за особою, яка цього потребує, залежить виникнення його прав та обов`язків, визначених Законом України від 19 червня 2003 року № 966-ІV «Про соціальні послуги», Законом України від 21 жовтня 1993 року №3543-ХП «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», Постановою Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2004 року №588 «Про затвердження Порядку призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги» та інших.
Факт здійснення заявником догляду за ОСОБА_2 , який потребує постійного догляду, має для нього юридичне значення, породжує виникнення прав та обов`язків, щодо отримання соціальних пільг і виплат, а також виникнення прав та обов`язків, визначених Законом України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" , Законом України "Про військовий обов`язок і військову службу" та у зв`язку з наведеним, у нього виникла необхідність для звернення до суду із заявою про встановлення факту здійснення ним постійного догляду за ОСОБА_2 .
Заявник просить суд встановити факт, що ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , громадянин України, ІНФОРМАЦІЯ_2 ) здійснює постійний сторонній догляд за ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , громадянином України ІНФОРМАЦІЯ_3 , який за станом здоров`я потребує постійного стороннього догляду.
Ухвалою суду від 08.04.2024 року заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено судове засідання.
Представник заінтересованої особи надав суду пояснення в яких зазначив, що відповідно до заяви ОСОБА_1 однією з причин, яка має для заявника значення для встановлення факту є породження виникнення прав та обов`язків, визначених Законом України «Про військовий обов`язок і військову службу» та Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Вважає за необхідне зазначити, що відповідно до ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов`язані опікуни особи з інвалідністю, визнаної судом недієздатною; особи, зайняті постійним доглядом за особою з інвалідністю 1 групи; особи, зайняті постійним доглядом за особою з інвалідністю ІІ групи або за особою, яка за висновком медико-соціальної експертної (комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я потребує постійного догляду, у разі відсутності інших осіб, які можуть здійснювати такий догляд. ОСОБА_2 є інвалідом ІІ групи. В матеріалах доданих до заяви міститься довідка ЛКК М2267 від 05.03.2024 року видана КНП СЦМЛСМР, що ОСОБА_2 потребує сторонньої допомоги та супроводу, однак докази здійснення постійного догляду з боку заявника за братом ОСОБА_2 та те, що останній потребує постійного стороннього догляду відсутні.
Відомості про батька ОСОБА_2 та ОСОБА_1 в матеріалах доданих до заяви відсутні.
Таким чином, на підставі викладеного та з урахуванням наданих доказів, керуючись ст.43,49 ЦПК України просить відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 в повному обсязі.
Дослідивши матеріали справи, суд зазначає наступне.
Відповідно дост. 293 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про: обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи; обмеження фізичної особи у відвідуванні гральних закладів та участі в азартних іграх; надання неповнолітній особі повної цивільної дієздатності; визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою; усиновлення; встановлення фактів, що мають юридичне значення; відновлення прав на втрачені цінні папери на пред`явника та векселі; передачу безхазяйної нерухомої речі у комунальну власність; 8) визнання спадщини відумерлою; надання особі психіатричної допомоги в примусовому порядку; примусову госпіталізацію до протитуберкульозного закладу; розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю, щодо юридичних та фізичних осіб.
У порядку окремого провадження розглядаються також справи про надання права на шлюб, про розірвання шлюбу за заявою подружжя, яке має дітей, за заявою будь-кого з подружжя, якщо один з нього засуджений до позбавлення волі, про встановлення режиму окремого проживання за заявою подружжя та інші справи у випадках, встановлених законом.
Згідно зст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту: родинних відносин між фізичними особами; перебування фізичної особи на утриманні; каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню; реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу; належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.
У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Відповідно до змісту п. 1Постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 31.03.1995 року «Про судову практику у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.
Відповідно до абзацу 12 частини 1статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов`язані: особи, зайняті постійним доглядом за особою, яка за висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я потребує постійного догляду, у разі відсутності інших осіб, які можуть здійснювати такий догляд.
Згідно з преамбулоюЗакону України «Про соціальні послуги»цей Закон визначає основні організаційні та правові засади надання соціальних послуг, спрямованих на профілактику складних життєвих обставин, подолання або мінімізацію їх негативних наслідків, особам/сім`ям, які перебувають у складних життєвих обставинах.
Відповідно до пунктів 10, 15 частини 1статті 1 Закону України «Про соціальні послуги»отримувачі соціальних послуг - особи/сім`ї, які належать до вразливих груп населення та/або перебувають у складних життєвих обставинах, яким надаються соціальні послуги. складні життєві обставини - обставини, що негативно впливають на життя, стан здоров`я та розвиток особи, функціонування сім`ї, які особа/сім`я не може подолати самостійно. Чинниками, що зумовлюють складні життєві обставини, зокрема, визнається похилий вік особи, часткова або повна втрата рухової активності, пам`яті, невиліковні хвороби, хвороби, що потребують тривалого лікування.
Згідно з ч. 6статті 13 вказаного Законуфізичні особи, які надають соціальні послуги з догляду відповідно до цьогоЗаконубез здійснення підприємницької діяльності, можуть надавати соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі без проходження навчання та дотримання державних стандартів соціальних послуг отримувачам соціальних послуг з числа членів своєї сім`ї, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права і обов`язки та є: особами з інвалідністю I групи; дітьми з інвалідністю; громадянами похилого віку з когнітивними порушеннями; невиліковно хворими, які через порушення функцій організму не можуть самостійно пересуватися та самообслуговуватися; дітьми, яким не встановлено інвалідність, але які є хворими на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежні), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, дітьми, які отримали тяжку травму, потребують трансплантації органа, потребують паліативної допомоги. Перелік зазначених тяжких захворювань, розладів, травм, станів дітей, яким не встановлено інвалідність, затверджує Кабінет Міністрів України.
Відповідно до положеньстатті 19 Закону України «Про соціальні послуги»підставою для розгляду питання надання соціальних послуг за рахунок бюджетних коштів є подання до структурного підрозділу з питань соціального захисту населення районних, районних у містах Києві та Севастополі державних адміністрацій, виконавчого органу міської ради міст обласного значення, ради об`єднаної територіальної громади за місцем проживання/перебування особи: заяви особи або її законного представника про надання соціальних послуг; звернення, повідомлення інших осіб в інтересах осіб/сімей, які потребують соціальних послуг.
Порядок подання заяви, звернення, повідомлення про надання соціальних послуг визначається Порядком організації надання соціальних послуг.
Згідно з п. 25 Порядку організації надання соціальних послу, затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України від 01 червня 2020 року № 587(далі - Порядок) для отримання соціальних послуг особа, яка потребує соціальних послуг (далі - особа), подає уповноваженому органу за своїм задекларованим/зареєстрованим місцем проживання (перебування) заяву про надання соціальних послуг (далі - заява) у письмовій або електронній формі, що складається за формою, затвердженою Мінсоцполітики, разом з документами, зазначеними в пункті 28 цього Порядку.
Відповідно до п. 36 Порядку після отримання інформації за результатами запиту чи шляхом доступу до даних державних електронних інформаційних ресурсів уповноважений орган протягом десяти робочих днів з дня одержання заяви відповідно до отриманих документів (даних) та з урахуванням результатів оцінювання потреб особи/ сім`ї у соціальних послугах приймає рішення про надання чи відмову в наданні соціальних послуг за рахунок бюджетних коштів, що видається за формою, затвердженою Мінсоцполітики.
Про прийняте рішення особа, її законний представник, уповноважена особа органу опіки та піклування інформується уповноваженим органом не пізніше ніж через три робочих дні з дати його прийняття шляхом надання (надсилання) повідомлення про надання/відмову в наданні соціальних послуг у паперовій або електронній формі (п. 37 Порядку).
Згідно з пунктом 38 Порядку рішення про надання соціальних послуг разом з інформацією про особу/сім`ю (призначені виплати та державну допомогу, встановлення статусу внутрішньо переміщеної особи, особи з інвалідністю тощо) також надсилається надавачу (надавачам) у паперовій та/або електронній формі не пізніше ніж через три робочих дні з дати його прийняття.
Відповідно до ч. ч. 1 - 4ст. 21 Закону України "Про соціальні послуги"рішення про надання чи відмову у наданні соціальних послуг за рахунок бюджетних коштів приймає структурний підрозділ з питань соціального захисту населення уповноважених органів системи надання соціальних послуг, передбачених пунктами 2 і 3 частини першоїстатті 11 цього Закону. Рішення про надання чи відмову у наданні соціальних послуг надавачами соціальних послуг недержавного сектору приймає відповідний надавач. У разі введення надзвичайного або воєнного стану в Україні або окремих її місцевостях для невідкладного надання соціальних послуг структурний підрозділ з питань соціального захисту населення уповноважених органів системи надання соціальних послуг, передбачених пунктами 2 і 3 частини першоїстатті 11 цього Закону, може надати право надавачам соціальних послуг державної/комунальної власності приймати рішення про надання соціальних послуг екстрено (кризово) (консультування, надання притулку, догляд, підтримане проживання, короткотермінове проживання, натуральна допомога, транспортні послуги тощо) особам/сім`ям, які опинилися у складних життєвих обставинах через шкоду, завдану пожежею, стихійним лихом, катастрофою, бойовими діями, терористичним актом, збройним конфліктом, тимчасовою окупацією. Рішення про надання чи відмову у наданні соціальних послуг приймається протягом 10 робочих днів з дня одержання заяви, звернення, повідомлення про надання соціальних послуг за результатами оцінювання потреб особи/сім`ї у соціальних послугах. Рішення про надання чи відмову у наданні соціальних послуг екстрено (кризово) приймається невідкладно, не пізніше однієї доби з моменту одержання відповідної заяви, звернення, повідомлення. Рішення про надання чи відмову у наданні соціальних послуг не пізніше трьох робочих днів після його прийняття видається або надсилається заявнику. У рішенні про надання соціальних послуг обов`язково зазначаються результати оцінювання потреб особи/сім`ї у соціальних послугах та надавач соціальних послуг. Рішення про відмову у наданні соціальних послуг має бути вмотивованим. Рішення про відмову у наданні соціальної послуги може бути оскаржено у судовому порядку.
У постанові Великої Палати Верховного Суду у справі № 287/167/18-ц від 30 січня 2020 року викладено наступний висновок: «Вирішуючи питання про прийняття заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, суддя, зокрема, зобов`язаний з`ясувати питання про підсудність та юрисдикційність, тобто суддя повинен перевірити, чи може взагалі ця заява розглядатися в судовому порядку і чи не віднесено її розгляд до повноважень іншого органу. Якщо за законом заява не підлягає судовому розгляду, суддя мотивованою ухвалою відмовляє у відкритті провадження, а коли справу вже відкрито, - закриває провадження у ній».
Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Як встановлено, ОСОБА_1 звернувся із заявою до суду в порядку окремого провадження та просить встановити факт, що має юридичне значення, а саме те, що він здійснює постійний сторонній догляд за ОСОБА_2 , який за станом здоров`я потребує постійного стороннього догляду, що потрібно заявнику для офіційного підтвердження такого догляду у державних органах та установах. На обґрунтування своєї заяви ОСОБА_1 долучив висновок ЛКК №267-1 від 05.03.2024 року.
Порядком подання та оформлення документів, призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі, затвердженим постановою КМУ від 23 вересня 2020 року за №859 визначено механізм призначення і виплати компенсації за догляд, що призначається фізичній особі, яка надає соціальні послуги з догляду без провадження підприємницької діяльності на непрофесійній основі, без проходження навчання та дотримання державних стандартів соціальних послуг особам із числа членів своєї сім`ї.
Пунктом 7 цього Порядку визначено, що призначення і виплата компенсації здійснюються уповноваженим органом з місяця подання фізичною особою, яка надає соціальні послуги, таких документів: заява про згоду надавати соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі; заява про згоду отримувати соціальні послуги; декларації про доходи та майновий стан; копії довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією (для осіб з інвалідністю); висновку лікарської комісії медичного закладу щодо потреби в догляді громадян похилого віку внаслідок когнітивних порушень за формою, затвердженою МОЗ; висновку лікарської комісії медичного закладу щодо потреби в догляді невиліковно хворих осіб, які через порушення функцій організму не можуть самостійно пересуватися та самообслуговуватися, за формою, затвердженою МОЗ; копії медичного висновку про дитину з інвалідністю віком до 18 років за формою, затвердженою МОЗ; довідки про захворювання дитини на тяжке перинатальне ураження нервової системи, тяжку вроджену ваду розвитку, рідкісне орфанне захворювання, онкологічне, онкогематологічне захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкий психічний розлад, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гостре або хронічне захворювання нирок IV ступеня, про те, що дитина отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, що видана лікарсько-консультативною комісією лікувально-профілактичного закладу в порядку та за формою, встановленими МОЗ; копії рішення суду про обмеження цивільної дієздатності або визнання недієздатною особи, якій надаються соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі (для недієздатних осіб та осіб, цивільна дієздатність яких обмежена); копії рішення суду або органу опіки та піклування про призначення опікуна або піклувальника особі, якій надаються соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі (для опікунів або піклувальників).
Тобто, норми чинного законодавства не вимагають для призначення виплат особі, що здійснює догляд, вставлення в судовому порядку факту здійснення постійного догляду за особою, що його потребує, необхідність такого догляду та сам факт його здійснення, встановлюється уповноваженим органом на підставі поданих документів.
З вказаного вбачається, що законодавство передбачає позасудовий порядок встановлення факту здійснення постійного догляду за особою, яка потребує такого догляду.
У разі не визнання уповноваженими особами державних органів та установ, в яких заявник має намір офіційно підтверджувати факт, що він здійснює постійний догляд за братом, зокрема в органах соціального захисту на отримання виплат, передбачених Порядком подання та оформлення документів, призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі, затвердженим постановою КМУ від 23 вересня 2020 року за №859, або Територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки права на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, що визначено абзацом 10 ч. 1 ст. 23 «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», заявник не позбавлений можливості оскаржити їх дії чи бездіяльність у судовому порядку. За предметом та можливими правовими наслідками цей спір існуватиме у сфері публічно-правових відносин.
Суд дійшов висновку про те, що вимоги заявника про встановлення факту постійного догляду за особою з інвалідністю, які спрямовані на отримання підстав для звільнення з військової служби, не підлягають вирішенню у порядку цивільного судочинства.
Так, законодавством передбачено позасудовий порядок визначення статусу осіб, зокрема, надавачів соціальних послуг, а рішення або відмова щодо визначення такого статусу підлягає оскарженню у встановленому законом порядку.
Таким чином, діючим законодавством визначений позасудовий порядок встановлення статусу надавача соціальних послуг, в тому числі і по догляду за особою з інвалідністю, з`ясування питання щодо відсутності інших осіб, які можуть здійснювати такий догляд.
Відповідно до п. 1 ч. 1ст. 186 ЦПК Українисуддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Відповідно доп.1ч.1ст.255ЦПК Українисуд своєюухвалою закриваєпровадження усправі,якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Таким чином, провадження у справі підлягає закриттю.
Керуючись ст. 186, 255, 260, 261, ЦПК України, суд
П О С Т А Н О В И В:
Провадження у справі за заявою ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє представник адвокат Таранченко Ю.В., про встановлення факту, що має юридичне значення, заінтересована особа Покровська міська військова адміністрація, закрити.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Повний текст ухвали виконано 24.05.2024 року.
Суддя
