Єдиний державний реєстр судових рішень
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 травня 2024 року
м. Київ
cправа № 910/6267/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Бакуліна С.В. - головуючий, Баранець О.М., Кібенко О.Р.,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Кібербезпека"
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 28.02.2024 (головуючий суддя - Хрипун О.О., судді: Тарасенко К.В., Тищенко А.І.)
у справі №910/6267/23
за позовом ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 )
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кібербезпека"
про стягнення грошових коштів у сумі 348 180,55 грн,
ВСТАНОВИВ:
1. Короткий зміст позовних вимог та заперечень
1.1. ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кібербезпека" (далі також - ТОВ "Кібербезпека") про стягнення грошових коштів у сумі 348 180,55 грн.
1.2.Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем умов укладеного між сторонами договору № 660-22(т) в частині своєчасної поставки товару, внаслідок чого позивач на підставі п.9.8 договору нарахував та заявив до стягнення з відповідача пеню у розмірі 270 346,25 грн, 3% річних у розмірі 16 220,78 грн та інфляційні втрати у розмірі 61 613,53 грн, нараховані на суму попередньої оплати.
1.3.Заперечення проти позову мотивовані тим, що відповідач 26.12.2022 допоставив визначений договором товар, який позивач прийняв без претензій, вимог про повернення суми попередньої оплати та розірвання договору не заявляв.
2.Стислий виклад обставин справи, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій
2.1.04.11.2022 ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) (замовник) та ТОВ "Кібербезпека" (постачальник) уклали договір №660-22(т) на закупівлю за державні кошти, відповідно до пункту 1.1 якого постачальник зобов`язується поставити замовникові товар у номенклатурі, за цінами, у строк та у кількості, зазначеній у специфікації, яка є невід`ємною частиною цього договору (додаток №1), та відповідно до технічних вимог (додаток №2), а замовник - прийняти і оплатити товар.
2.2.Пунктом 3.1 договору визначено, що загальна сума договору складає 25 247 690 грн без ПДВ.
2.3.Відповідно до пункту 4.1 договору платником та одержувачем товару за цим договором є замовник. Розрахунки здійснюються шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок постачальника.
2.4.Згідно з пунктом 4.2 договору розрахунок за товар здійснюється у наступному порядку:
- попередня оплата у розмірі 30% від загальної вартості товару здійснюється на розрахунковий рахунок постачальника протягом 10 банківських днів з дня підписання договору на підставі належним чином оформленого рахунку-фактури на строк до 12.12.2022;
- перерахування 70% від загальної вартості товару (остаточний розрахунок) замовником здійснюється протягом 30 банківських днів з моменту отримання товару на умовах розділу V договору на підставі накладної.
2.5.До кожної партії товару, що постачається, постачальник обов`язково надає замовнику накладну, завірену постачальником відповідно до чинного законодавства (пункт 4.4 договору).
2.6.Відповідно до пункту 5.1 договору доставку товару здійснює постачальник за свій рахунок до місця передачі товару, вказаного у специфікації. Термін поставки замовлених по договору товарів зазначено у специфікації.
2.7.Згідно з пунктом 9.8 договору у випадку перерахування замовником коштів на умовах передоплати та невиконання постачальником своїх зобов`язань за договором, що призвело до його розірвання замовником, сума коштів, на яку не виконане зобов`язання, повертається замовнику протягом 5 робочих днів з дня повідомлення замовником постачальника про розірвання договору. У цьому випадку сторони погоджуються, що у постачальника виникає перед замовником відповідне грошове зобов`язання. Постачальник у відповідності до частини шостої статті 232 Господарського кодексу України (далі - ГК) за весь час користування чужими коштами - з моменту отримання передоплати і до моменту отримання замовником зазначених грошових коштів, сплачує замовнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми передоплати, а також, у відповідності до частини другої статті 625 Цивільного кодексу України (далі - ЦК), зобов`язаний сплатити зазначену суму з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь цей період та три проценти річних від простроченої суми.
2.8.Цей договір набирає чинності з дня підписання його обома сторонами і діє до 31.12.2022, але в будь-якому разі - до повного виконання зобов`язань сторін (пункт 12.1 договору).
2.9.На виконання положень пункту 4.2 договору позивач здійснив попередню оплату за товар у сумі 7 574 307,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням від 10.11.2022 №2519.
2.10.11.11.2022 та 07.12.2022 відповідач поставив, а позивач прийняв товар загальною вартістю 3 188 690 грн, що підтверджується копіями видаткових накладних від 11.11.2022 №21 на суму 623 690 грн та від 07.12.2022 №25 на суму 2 565 000 грн.
2.11.Листом від 08.12.2022 №86нт 2, отриманим позивачем 09.12.2022, відповідач повідомив, що інша частина зобов`язань за договором не буде виконана у строк, встановлений договором.
2.12.Позивач листом від 10.12.2022 №712/8519-22-Вих повідомив відповідача про застосування до нього відповідно до умов договору відповідальності за неналежне виконання зобов`язань.
2.13.Станом на кінцеву дату поставки - 12.12.2022 обсяг недопоставленого товару за договором був на суму 14 484 693 грн. Зобов`язання поставити товар у строк до 12.12.2022 на суму попередньої оплати, що передбачене абзацом 2 пункту 4.2 договору, не виконано на суму 4 385 617 грн.
2.14.Внаслідок прострочення відповідачем поставки товару позивач звернувся до нього з листом від 17.12.2022 №712/8837-22-Вих, в якому просив вжити заходи щодо активізації виконання умов договору та постачання товару у найкоротші строки, а у разі неможливості такої поставки, повідомити позивача та повернути суму попередньої оплати.
2.15.У відповідь на вказаний лист відповідач направив позивачу гарантійний лист від 23.12.2022 №95нт, у якому гарантував поставку (відвантаження) товару у строк до 28.12.2022.
2.16.26.12.2022 відповідач поставив, а позивач прийняв товар на суму 22 059 000 грн, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією видаткової накладної від 26.12.2022 №30.
2.17.В подальшому між сторонами відбувалося листування з приводу нарахування штрафних санкцій за прострочення поставки товару.
2.18.Звертаючись до суду з даним позовом, позивач вказує на те, що зобов`язання, які мали бути виконані відповідачем у строк до 12.12.2022, в частині, що стосується суми попередньої оплати, виконано лише 26.12.2022 згідно видаткової накладної від 26.12.2022 №30, у зв`язку з чим відповідно до частини шостої статті 232 Господарського кодексу України, частини другої статті 625 Цивільного кодексу України та абзацу 2 пункту 9.8 договору позивач на суму попередньої оплати, щодо якої не був поставлений товар у строк до 12.12.2022, нарахував та заявив до стягнення з відповідача 270 346,25 грн пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, 3% річних у розмірі 16 220,78 грн та інфляційні втрати у розмірі 61 613,53 грн за користування постачальником чужими коштами з моменту одержання попередньої оплати від замовника (11.11.2022) та до дня фактичного передання товару замовнику.
3.Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
3.1.Господарський суд міста Києва рішенням від 05.10.2023 у справі №910/6267/23 у задоволенні позову ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) відмовив.
3.2.Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивач не скористався своїм правом на відмову від товару, який поставлено з порушенням строку за видатковою накладною від 26.12.2022 №30, не вимагав від відповідача повернення суми попередньої оплати та не ставив питання про розірвання договору. Отже у відповідача не виникло зобов`язання щодо повернення позивачу суми попередньої оплати, у зв`язку з чим відсутні підстави для нарахування та стягнення з відповідача 3% річних, інфляційних втрат та пені.
3.3.Північний апеляційний господарський суд постановою від 28.02.2024 рішення Господарського суду міста Києва від 05.10.2023 у справі №910/6267/23 скасував та ухвалив нове рішення, яким позов ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) задовольнив; стягнув з ТОВ "Кібербезпека" на користь ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) пеню у розмірі 270346,25 грн, 3% річних у розмірі 16220,78 грн та інфляційні втрати у розмірі 61613,53 грн; стягнув з ТОВ "Кібербезпека" на користь ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) 5 222,71 грн витрат зі сплати судового збору за подання позовної заяви та 7 834,06 грн витрат зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги.
3.4.Скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи позов, апеляційний суд виходив з того, що не виконуючи своїх зобов`язань за договором у період з 11.11.2022 по 25.12.2022, відповідач користувався грошовими коштами позивача (попередньою оплатою, на яку не виконано зобов`язання щодо поставки товару) у сумі 4 385 617 грн, у зв`язку з чим позивач правомірно та обґрунтовано нарахував та заявив до стягнення пеню, 3% річних та інфляційні втрати, розрахунки яких апеляційний суд перевірив та вважав такими, що відповідають обставинам справи та вимогам закону.
4.Короткий зміст вимог касаційної скарги та її обґрунтування. Доводи інших учасників справи
4.1.ТОВ "Кібербезпека" звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 28.02.2024 у справі №910/6267/23 та залишити в силі рішення Господарського суду міста Києва від 05.10.2023 у цій справі.
4.2.Підставою касаційного оскарження рішення суду апеляційної інстанції скаржник визначив пункт 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі також - ГПК), зазначаючи що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновків Верховного Суду, викладених у постановах: від 10.04.2018 у справі №910/10156/17, від 03.12.2021 у справі №910/14180/18, від 07.03.2024 у справі №910/5658/23, щодо застосування статей 625 та 693 ЦК.
4.3.Також скаржник вказує на те, що справа становить значний суспільний інтерес і має виняткове значення для ТОВ "Кібербезпека", а порушене у касаційній скарзі питання, має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, з огляду на те, що станом на сьогодні апеляційним господарським судом ухвалено дві постанови (від 04.12.2023 у справі №914/1579/23, від 30.01.2024 у справі №914/1460/23) у справах з абсолютно аналогічними обставинами та з тим самим позивачем, в яких суд апеляційної інстанції дійшов протилежних висновків щодо можливості стягнення з постачальників відповідних товарів пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, 3% річних та інфляційних втрат (підпункти "а" та "в" пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК).
4.4.Доводи скаржника зводяться до того, що:
(1) позивач обрав варіант, передбачений частиною другою статті 693 ЦК, а саме не розірвав спірний договір, прийняв відповідний товарі та не вимагав повернення попередньої оплати від відповідача, а отже у останнього не виникло жодного грошового зобов`язання;
(2) користування чужими коштами можливе лише у випадку наявності у боржника перед кредитором саме грошового зобов`язання, а не будь-якого іншого, а тому у позивача відсутні будь-які підстави застосовувати до відповідача передбачені пунктом 9.8 договору наслідки за користування чужими грошовими коштами;
(3) сторони не визначили і не домовились про розмір процентів за користування грошовими коштами на підставі статей 536 та 693 ЦК, а в законі такий розмір процентів за користування коштами, отриманими у якості попередньої оплати за договором поставки, прямо не встановлений, відповідно, у відповідача відсутні правові підстави сплачувати проценти за користування чужими грошовими коштами.
4.5. ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ) подала відзив на касаційну скаргу, в якому просить залишити її без задоволення, оскаржувану постанову апеляційного суду - без змін.
4.6.За твердженнями позивача:
(1) позивач скористався положеннями статті 639 ЦК, як спеціальної норми, якою передбачено спосіб захисту позивача, який здійснив попередню оплату, від неналежного виконання зобов`язань з боку відповідача та направив останньому лист від 17.12.2022 №712/8837-22-Вих, в якому просив вжити заходи щодо активізації виконання умов договору та постачання товару у найкоротші терміни, а у разі неможливості такої поставки повернути суму попередньої оплати;
(2) зобов`язання, які мали бути виконані відповідачем в строк до 12.12.2022 в частині, що стосується суми попередньої оплати, відповідач виконав 26.12.2022, що свідчить про те, що не виконавши своїх зобов`язань за договором, відповідач з 11.11.2022 по 25.12.2022 користувався коштами позивача (попередньою оплатою) у розмірі 4 385 617 грн;
(3) на суму попередньої оплати, щодо якої не був поставлений товар до 12.12.2022, відповідно до частини шостої статті 232 ГК, частини другої статті 625 ЦК та абзацу 2 пункту 9.8 договору, позивач правомірно та обґрунтовано нарахував пеню, 3% річних та інфляційні втрати за користування постачальником чужими коштами з моменту одержання попередньої оплати від замовника до дня фактичного передання товару замовнику.
5.Позиція Верховного Суду
5.1.Відповідно до частини першої статті 300 ГПК, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
5.2.Предметом позову у цій справі є вимоги про стягнення пені у розмірі 270 346,25 грн, 3% річних у розмірі 16 220,78 грн та інфляційних втрат у розмірі 61 613,53 грн, нарахованих на суму попередньої оплати на підставі п.9.8 договору.
5.3.Причиною звернення з касаційною скаргою стала незгода відповідача з постановою апеляційного суду, якою скасовано рішення суду першої інстанції та задоволено позов щодо cстягнення вказаних сум у повному обсязі.
5.4.Відповідно до частини 1 статті 509 ЦК зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
5.5.Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу (частина 2 статті 509 ЦК).
5.6.Частиною 2 статті 11 ЦК передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.
5.7.Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК).
5.8.Згідно з частиною 1 статті 526 ЦК зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
5.9.Зобов`язання має ґрунтуватись на засадах добросовісності, розумності та справедливості (частина третя стаття 509 ЦК).
5.10.Принци належного виконання договору полягає в тому, що виконання має бути проведене: належними сторонами; щодо належного предмета; у належний спосіб; у належний строк (термін); у належному місці.
5.11.Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК).
5.12.Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина перша статті 612 ЦК).
5.13.В разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (стаття 611 ЦК).
5.14.Як встановив апеляційний суд, станом на кінцеву дату поставки - 12.12.2022, обсяг недопоставленого товару за договором був на суму 14 484 693 грн. За таких обставин зобов`язання поставити товар у строк до 12.12.2022 на суму попередньої оплати, що передбачене абзацом 2 пункту 4.2 договору, відповідач не виконав на суму 4 385 617 грн.
5.15.Відтак апеляційний суд вважав, що не виконуючи свої зобов`язань за договором у період з 11.11.2022 по 25.12.2022, відповідач користувався грошовими коштами позивача (попередньою оплатою, на яку не виконано зобов`язання щодо поставки товару) у сумі 4 385 617 грн, у зв`язку з чим позивач правомірно та обґрунтовано нарахував та заявив до стягнення пеню, 3% річних та інфляційні втрати.
5.16.Верховний Суд вважає такі висновки апеляційного суду помилковими з огляду на таке.
5.17.Відповідно до частини першої статті 712 ЦК за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
5.18.До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (частина друга цієї статті)
5.19.Згідно з частиною першою статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
5.20.Відповідно до частини першої статті 663 ЦК України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.
5.21.Згідно з частиною першою статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
5.22.Частиною другою статті 693 ЦК України передбачено, що якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
5.23.Зі змісту зазначеної норми права вбачається, що умовою її застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов`язання зі своєчасного передання товару покупцю. У разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати. Можливість обрання певного визначеного варіанта правової поведінки боржника є виключно правом покупця, а не продавця. Отже волевиявлення щодо обрання одного з варіантів вимоги покупця має бути вчинено ним в активній однозначній формі такої поведінки, причому доведеної до продавця. Оскільки законом не визначено форму пред`явлення такої вимоги покупця, останній може здійснити своє право будь-яким шляхом: як шляхом звернення до боржника з претензією, листом, телеграмою тощо, так і шляхом пред`явлення через суд вимоги у визначеній законом процесуальній формі - формі позову.
Аналогічні правові висновки викладено у постановах Верховного Суду від 15.02.2024 у справі №910/3611/23, від 09.02.2023 у справі №910/5041/22, від 07.02.2018 у справі №910/5444/17).
5.24.В пункті 34 постанови від 10.04.2018 по справі №910/10156/17 Велика Палата Верховного Суду зробила висновок, що термін "користування чужими коштами" може використовуватись у двох значеннях. Перше - це одержання боржником (як правило, за плату) можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу. Друге значення - прострочення грошового зобов`язання, коли боржник повинен сплатити гроші, але неправомірно не сплачує їх.
5.25.Тобто, користування чужими коштами можливе лише у випадку наявності у боржника перед кредитором саме грошового зобов`язання, а не будь-якого іншого.
5.26.Апеляційний суд вказаного не врахував, а також залишив поза увагою, що пункт 9.8 договору, на підставі якого позивач заявив до стягнення пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, інфляційні втрати та 3% річних, чітко визначає, що відповідні нарахування здійснюються у разі, коли постачальник допустив невиконання своїх зобов`язань за договором, що призвело до його розірвання та, як наслідок, виникнення у постачальника грошового зобов`язання повернути протягом 5 (п`яти) робочих днів суму коштів, на яку не виконане зобов`язання. А тому у позивача відсутні будь-які підстави застосовувати до відповідача передбачені пунктом 9.8 договору наслідки за користування чужими грошовими коштами, адже жодних грошових зобов`язань у відповідача перед позивачем не було і немає.
5.27.На відміну від апеляційного суду, суд першої інстанції цілком обґрунтовано врахував, що позивач не скористався своїм правом на відмову товару, який поставлено з порушенням строку (суд першої інстанції встановив факт поставки відповідачем 26.12.2022 та прийняття позивачем товару на суму 22 059 000 грн, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією видаткової накладної №30 від 26.12.2022), не вимагав від відповідача повернення суми попередньої оплати та не ставив питання про розірвання договору, що в свою чергу свідчить про правильність висновків суду першої інстанції про те, що у відповідача у такому випадку не виникло зобов`язання щодо повернення позивачу суми попередньої оплати, відповідно відсутні підстави для нарахування та стягнення з відповідача пені, інфляційних втрат та 3% річних.
5.28.Підсумовуючи наведене, Верховний Суд вважає, що, на відміну від апеляційного суду, суд першої інстанції при вирішенні спору всебічно, повно та об`єктивно встановив істотні обставини справи в їх сукупності, належним чином проаналізував правовідносини, що виникли між сторонами, і прийняв законне та обґрунтоване рішення про відмову у задоволенні позову, яке помилково скасував суд апеляційної інстанції.
6.Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
6.1.Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 308 ГПК суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишити в силі рішення суду першої інстанції у відповідній частині.
6.2.Згідно із статтею 312 ГПК суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.
6.3.З урахуванням викладеного, Верховний Суд вважає, що наведені у касаційній скарзі доводи є обґрунтованими, що є підставою для скасування оскарженої постанови апеляційного господарського суду із залишенням у силі рішення місцевого господарського суду.
7. Судові витрати
7.1.Відповідно до статті 129 ГПК у зв`язку з тим, що касаційна скарга відповідача підлягає задоволенню, а постанова суду апеляційної інстанції - скасуванню, з позивача на користь відповідача підлягають стягненню витрати зі сплати судового збору в сумі 10 445,42 грн.
Керуючись статтями 129, 300, 301, 308, 311, 312, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
П О С Т А Н О В И В :
1.Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Кібербезпека" задовольнити.
2.Постанову Північного апеляційного господарського суду від 28.02.2024 у справі №910/6267/23 скасувати.
3.Рішення Господарського суду міста Києва від 05.10.2023 у справі №910/6267/23 залишити в силі.
4.Стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) ( АДРЕСА_1 , ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Кібербезпека" (03151, місто Київ, вулиця Керченська, будинок 4, офіс 3, код ЄДРПОУ 41515997) 10 445 (десять тисяч чотириста сорок п`ять) грн 42 коп. судового збору за подання касаційної скарги.
6.Видачу відповідного наказу доручити Господарському суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий С.В. Бакуліна
Судді О.М. Баранець
О.Р. Кібенко
