Єдиний державний реєстр судових рішень
КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
14 травня 2024 року № 320/46043/23
Суддя Київського окружного адміністративного суду Парненко В.С., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у місті Києві адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
в с т а н о в и в:
До Київського окружного адміністративного суду звернулася ОСОБА_1 (далі позивач) із позовом до Головного управління Державної податкової служби у місті Києві (далі відповідач), у якому просить суд (з урахуванням зміни предмету позову):
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 21.08.2023 №106569-240111-2615-UA80000000000980793;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 21.08.2023 №106570-240111-2615-UA80000000000980793;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 21.08.2023 № 106571-240111-2615-UA80000000000980793;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 21.08.2023 № 106572-240111-2615-UA80000000000980793.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що регулярно сплачує земельний податок на вказану земельну ділянку у розмірі 0,03% згідно таблиці №1 до додатка 3 Положення «Про плату за землю в місті Києві», затвердженого Рішенням Київської міської ради «Про встановлення місцевих податків і зборів у м. Києві та акцизного податку» від 23.06.2011 року №242/5629 зі змінами та доповненнями. 25.08.2023 року позивачем було отримано від ГУ ДПС у місті Києві лист, в якому повідомлялося про відкликання вже сплачених податкових повідомлень-рішень за 2019-2021 роки та формування нових ППР з перерахованою сумою податку. Сума податку за 2019-2021 роки по ППР від 21.08.2023 № 106569-240111-2615- НОМЕР_1 на суму 48057,18 гривень, від 21.08.2023 № 106570-240111-2615- НОМЕР_1 на суму 48057,18 гривень, від 21.08.2023 № 106571-240111-2615- НОМЕР_1 на суму 48057,18 гривень). Позивач вказує, що контролюючим органом було застосовано положення примітки 2 «Якщо вид цільового призначення земельної ділянки згідно з Класифікацією видів цільового призначення земель, затвердженою наказом Держкомзему від 23 липня 2010 р. № 548 не внесено до Державного земельного кадастру, то застосовується ставка у відсотках від нормативної грошової оцінки відповідно до цієї таблиці, але не менше 1 відсотка від нормативної грошової оцінки земельної ділянки». Позивач зазначає, що вказана інформація не відповідає дійсності, оскільки відомості про вказану земельну ділянку було внесено до ДЗК, та згідно з даними, отриманими з веб-порталу ДЗК, відомості про цільове призначення там наявні. За таких обставин, позивач вважає протиправними винесені податкові рішення та просить суд скасувати їх.
За результатами автоматизованого розподілу справ між суддями Київського окружного адміністративного суду справа №320/46043/23 передана 15.12.2023 до розгляду судді Парненко В.С.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 21.12.2023 позовну заяву позивача було залишено без руху у зв`язку з відсутністю доказів сплати судового збору.
Позивачем подано до суду заяву про усунення недоліків позовної заяви та платіжну інструкцію про сплату судового збору.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 22.02.2024 відкрито провадження в адміністративній справі №320/46043/23 та вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, яку отримано відповідачем в системі «Електронний суд», що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.
Відповідно до частини 7 статті 18 КАС України особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
З аналізу наведених норм законодавства встановлено, що у випадку реєстрації учасника судового процесу в системі «Електронний суд», суд повідомляє вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі.
Суд вважає відповідача належним чином повідомленим про судовий розгляд справи.
19.03.2024 до суду надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого відповідач не погоджується з позовними вимогами, вважає їх безпідставними та такими, що задоволенню не підлягають, оскільки органи Державної податкової служби не мають повноважень на визначення, присвоєння, зміну чи внесення кодів класифікації видів цільового призначення земель та, відповідно, жодних таких дій не здійснюють. При цьому рішенням Київської міської ради (далі - КМР) від 23 червня 2011 року № 242/5629, із змінами та доповненнями, (далі - Рішення) було встановлено ставки земельного податку. У відповідності до п.п. 5.3.3.18. п.п. 5.3.3 п. 5.3 дод. 3 до Рішення (згідно з рішенням КМР від 03.03.2016 року № 126/126) до 2019 року ставка земельного податку для земельних ділянок зайнятих житловим фондом складала 0,03 відсотка від нормативної грошової оцінки земельної ділянки. Відповідно до прим. 2 до таблиці № 1 додатка 3 до Рішення (у редакції рішення Київської міської ради від 18.10.2018 року № 1910/5974, яке застосовується з 1 січня 2019 року) якщо вид цільового призначення земельної ділянки згідно з Класифікацією видів цільового призначення земель, затвердженої Наказом, не внесено до Державного земельного кадастру, то застосовується ставка у відсотках від нормативної грошової оцінки відповідно до цієї таблиці, але не менше 1 відсотка від нормативної грошової оцінки земельної ділянки. Відповідач вказує, що згідно даних Державного земельного кадастру до 04.08.2023 року цільове призначення зазначеної земельної ділянки було внесене як «для індивідуального житлового, гаражного і дачного будівництва», що не відповідало Класифікації видів цільового призначення земель, затвердженої Наказом « 02.01 Для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка». Таким чином, відповідно до прим. 2 до таблиці № 1 додатка 3 до Рішення застосовувалась ставка податку в розмірі 1% від нормативної грошової оцінки.
Також в матеріалах справи міститься відповідь на відзив на позовну заяву, згідно якої позивач підтримує свою правову позицію.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлені наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
25.08.2023 року позивачем було отримано від ГУ ДПС у місті Києві лист, в якому повідомлялося про відкликання вже сплачених податкових повідомлень-рішень за 2019-2021 роки з перерахованою сумою податку.
Сума податку за 2019-2021 роки по ППР від 21.08.2023 № 106569-240111-2615-UA80000000000980793 на суму 48057,18 гривень, від 21.08.2023 № 106570-240111-2615-UA80000000000980793 на суму 48057,18 гривень, від 21.08.2023 № 106571-240111-2615-UA80000000000980793 на суму 48057,18 гривень).
3 відповіді на адвокатський запит (лист №99093/6/26-15-24-01-11-18 від 26.10.2023 року) вбачається, що податковий орган некоректно здійснював нарахування та через це провів звірку і виніс податкові повідомлення-рішення, визначивши розмір земельного податку наступним чином:
Податок за земельну ділянку з кадастровим номером 8000000000:69:224:0001 за адресою АДРЕСА_1 , площею 0,10 га (1000 кв. м.), була розрахована наступним чином: 4805717,71 гривень Ч 1% = 48057,18 гривень, де:
4805717,71 гривень - нормативна грошова оцінка земельної ділянки; 1% - ставка земельного податку (примітка 2 таблиці № 1 до додатка 3 Положення «Про плату за землю в місті Києві» затвердженого Рішенням Київської міської ради «Про встановлення місцевих податків і зборів у м. Києві та акцизного податку» від 23.06.2011 р. № 242/5629 із змінами та доповненнями у редакції рішення Київської міської ради від 18.10.2018 № 1910/5974);
Сума податку за 2023 рік по ППР від 21.08.2023 № 106572-240111-2615-UA80000000000980793 на суму 36059,02 гривень, за земельну ділянку з кадастровим номером 8000000000:69:224:0001 за адресою АДРЕСА_1 , площею 0,10 га (1000 кв. м.), була розрахована враховуючи внесення коду виду цільового призначення землі (коду КВЦПЗ) з 04.08.2023: за період з 01.01.2023 по 03.08.2023: 6079232,90 гривень Ч 215 / 365 х 1% = 35809,18 гривень, де: 6079232,90 гривень - нормативна грошова оцінка земельної ділянки; 215 - днів до внесення коду КВЦПЗ; 365 - днів у році; 1% - ставка земельного податку (примітка 2 таблиці № 1 до додатка 3 Положення «Про плату за землю в місті Києві» затвердженого Рішенням Київської міської ради «Про встановлення місцевих податків і зборів у м. Києві та акцизного податку» від 23.06.2011р. № 242/5629 13 змінами та доповненнями у редакції рішення Київської міської ради від 18.10.2018 № 1910/5974); за період з 04.08.2023 по 31.12.2023: 2026440 гривень х 150 / 365 х 1% = 249,84 гривень, де: 2026440 гривень - нормативна грошова оцінка земельної ділянки; 150 - днів з дати внесення коду КВЦПЗ; 365 - днів у році; 0,03% - ставка земельного податку (таблиці №1 до додатка 3 Положення «Про плату за землю в місті Києві», затвердженого Рішенням Київської міської ради «Про встановлення місцевих податків і зборів у м. Києві та акцизного податку» від 23.06.2011 року №242/5629 зі змінами та доповненнями). Сума податку за період 01.01.2023 - 31.12.2023: 35809,18 +249,84 + 36059,02 гривень.
Позивач не погоджується з винесеними податковими повідомленнями-рішеннями, вважає їх протиправними, у зв`язку із чим звернулась до суду з даним позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Згідно підпункту 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин), плата за землю - це обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.
Також, за підпунктом 14.1.72 пункту 14.1 статті 14 ПК України, земельний податок - це обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів.
Згідно з пунктом 269.1 статті 269 ПК України, платниками податку (плати за землю) є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв), та землекористувачі.
Так, відповідно до положень статті 270 ПК України, об`єктами оподаткування земельним податком є: земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні; земельні частки (паї), які перебувають у власності.
Пунктом 287.1 статті 287 ПК України, передбачено, що власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.
Згідно з нормами статті 125 Земельного кодексу України, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
Відповідно до частин першої, третьої статті 120 Земельного кодексу України, у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти.
До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.
Згідно з нормами статей 125, 126 Земельного кодексу України, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав, яка оформляється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".
Отже, фізична особа є платником земельного податку з дати державної реєстрації права власності на нерухоме майно.
Згідно з пунктом 286.1 статті 286 ПК України, підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.
Центральні органи виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері земельних відносин та у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, у сфері будівництва, щомісяця, але не пізніше 10 числа наступного місяця, а також за запитом відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки подають інформацію, необхідну для обчислення і справляння плати за землю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
У силу норм пункту 286.5 статті 286 ПК України, нарахування фізичним особам сум податку проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки), які надсилають (вручають) платникові за місцем його реєстрації до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу.
З наведеного слідує, що контролюючий орган уповноважений здійснювати нарахування фізичним особам податкових зобов`язань із земельного податку на підставі даних державного земельного кадастру щодо площі земельної ділянки, її нормативної грошової оцінки з урахуванням коефіцієнтів індексації, а також рішення сільських, селищних, міських рад та рад об`єднаних територіальних громад щодо ставок земельного податку.
Згідно з пунктом 271.1 статті 271 ПК України, базою оподаткування земельним податком є:
нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом;
площа земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено.
Відповідно до пункту 271.2 статті 271 ПК України, рішення рад щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок, розташованих у межах населених пунктів, офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування нормативної грошової оцінки земель або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.
Згідно з пунктом 289.1 статті 289 ПК України, для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.
Нормами статей 1, 18 Закону України "Про оцінку земель", встановлено, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок - це капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений за встановленими і затвердженими нормативами.
Відповідно до змісту статей 15, 20 Закону України "Про Державний земельний кадастр", до Державного земельного кадастру включаються цілий ряд відомостей про земельні ділянки, зокрема: кадастровий номер; місце розташування; площа; цільове призначення (категорія земель, вид використання земельної ділянки в межах певної категорії земель); відомості про обмеження у використанні земельних ділянок; нормативна грошова оцінка, а також інформацію про її власників (користувачів), зареєстровані речові права відповідно до даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Такі відомості внесені до Державного земельного кадастру є офіційними.
Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до державних стандартів, норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок, розташованих у межах населених пунктів, проводиться незалежно від їх цільового призначення - не рідше ніж один раз на 5-7 років. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться юридичними особами, які є розробниками документації із землеустрою відповідно до Закону України "Про землеустрій".
За результатами нормативної грошової оцінки земель складається технічна документація. Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.
Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.
Центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності та земельних відносин, а також у сфері Державного земельного кадастру, державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів є Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр), відповідно до пункту 1 Положення про зазначений орган, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 14 січня 2015 року №15.
Згідно з пунктом 21 Методики нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів, затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 23 березня 1995 року №213, дані за результатами проведення нормативної грошової оцінки земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земель, що видається територіальним органом Держгеокадастру за місцезнаходженням земельної ділянки у строк, що не перевищує трьох робочих днів з дати надходження відповідної заяви.
Тож, нарахування фізичним особам сум земельного податку проводиться контролюючим органом на підставі даних державного земельного кадастру та з використанням нормативної грошової оцінки земельної ділянки, визначеної у встановленому порядку.
Судом встановлено, що згідно даних Державного земельного кадастру до 04.08.2023 року цільове призначення зазначеної земельної ділянки було внесене як «для індивідуального житлового, гаражного і дачного будівництва», що не відповідало Класифікації видів цільового призначення земель, затвердженої Наказом « 02.01 Для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка».
Це підтверджується витягом із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної, сформованими Головним управлінням Держгеокадастру у м. Києві від 23.04.2021 року.
Таким чином, відповідно до прим. 2 до таблиці № 1 додатка 3 до Рішення застосовувалась ставка податку в розмірі 1% від нормативної грошової оцінки.
На підставі викладеного відповідачем було сформоване податкове повідомлення-рішення від 15.06.2023 року № 85255-240111-2615-UA80000000000980793 з визначеною сумою земельного податку за 2023 рік у сумі 60792,33 гривень.
Так, після отримання зазначеного ППР позивачем були здійснені заходи щодо внесення до даних Державного земельного кадастру виду цільового призначення земельної ділянки та з 04.08.2023 змінно з «для індивідуального житлового, гаражного і дачного будівництва» на « 02.01 Для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка)» (підтверджено витягом з Держаного земельного кадастру від 04.08.2023 року № HB-0700498902023) відповідно Класифікації видів цільового призначення земель, затвердженої Наказом.
З матеріалів справи вбачається, що неодноразове звернення ОСОБА_1 до органів Держгеокадастру стосовно внесення змін та отримання інформації підтверджується даними Державного земельного кадастру, отриманими шляхом авторизованого доступу до електронних систем Держгеокадастру.
Так, після внесення змін до даних Державного земельного кадастру та отримання витягу з Держаного земельного кадастру від 04.08.2023 № HB-0700498902023 позивач звернулась до Головного управління ДПС у м. Києві з заявою від 07.08.2023 року (вх. Головного управління ДПС у м. Києві від 09.08.2023 року №Р/2600) щодо проведення звірки та перерахунку раніше нарахованих сум земельного податку.
За результатами розгляду звернення та проведеної звірки, у відповідності до ст. 286 ПК України, позивачу було надано відповідь від 21.08.2023 року № 3420/P/26-15-24-01-11-18/ЗВГ, якою повідомлено, що з результатами звірки, в порядку, передбаченому п. 286.5 ст. 286 ПК України, згідно наданого витягу та даних державного земельного кадастру, встановлено зміну цільового призначення та нормативної грошової оцінки земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:69:224:0001 за адресою АДРЕСА_1 , площею 0,1 га (1000 кв. м.), зміна цільового призначення земельної ділянки згідно даних державного земельного кадастру відбулася 04.08.2023 року
Таким чином, відповідачем було встановлено, що нарахування суми податку у 2019-2021 роках відбувалось на підставі неактуальної на відповідні податкові періоди нормативної грошової оцінки земельної ділянки.
Враховуючи викладене, Головним управлінням ДПС у м.Києві було прийнято рішення про відкликання ППР: від 15.06.2023 №85255-240111-2615-UA80000000000980793, від 20.04.2021 №60989-2409-2615, від 24.02.2020 №319372-3313-2615, від 15.04.2019 №81437-1305-2615 та формування нових ППР з перерахованою сумою податку, про що було повідомлено ОСОБА_1 листом Головного управління ДПС у м.Києві від 21.08.2023 №3420/Р/26-15-24-01-11-18/ЗВГ.
Згідно матеріалів справи, cума податку за 2019-2021 роки по ППР від 21.08.2023 року №106569-240111- 2615-UA80000000000980793 на суму 48057,18 гривень, від 21.08.2023 року №106570- 240111-2615-UA80000000000980793 на суму 48057,18 гривень, від 21.08.2023 року №106571-240111-2615-UA80000000000980793 на суму 48057,18 гривень), за земельну ділянку з кадастровим номером 8000000000:69:224:0001 за адресою АДРЕСА_1 , площею 0,1 га (1000 кв. м.), була розрахована наступним чином:
4805717,71 гривень * 1% = 48057,18 гривень, де:
4805717,71 гривень - нормативна грошова оцінка земельної ділянки (до 222 року);
1% - ставка земельного податку (примітка 2 таблиці №1 до додатка 3 Положення «Про плату за землю в місті Києві» затвердженого Рішенням;
Сума податку за 2023 рік по ППР від 21.08.2023 року №106572-240111-2615-UA80000000000980793 на суму 36059,02 гривень, за земельну ділянку з кадастровим номером 8000000000:69:224:0001 за адресою АДРЕСА_1 , площею 0,1 га (1000 кв. м.), була розрахована враховуючи внесення коду виду цільового призначення землі (коду КВЦП3) з 04.08.2023 року:
за період з 01.01.2023 по 03.08.2023:
4805717,71 гривень * 1,1 * 1,15 * 215 / 365 * 1% = 35809,18 гривень, де:
4805717,71 гривень - нормативна грошова оцінка земельної ділянки (до 2022 року);
1,1 - коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель і земельних ділянок за 2021 рік (застосовується кумулятивно з 2022 року) згідно листа державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 11.01.2022 №6-28- 0.222-275/2-22;
1,15 - коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель і земельних ділянок за 2022 рік (застосовується кумулятивно з 2023 року) згідно листа державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 12.01.2023 №6-28- 0.222-323/2-23;
215 - днів до внесення коду КВЦПЗ (01.01.2023-03.08.2023 року);
365 - днів у році;
1% - ставка земельного податку (примітка 2 таблиці №1 до додатка 3 Положення «Про плату за землю в місті Києві» затвердженого Рішенням;
за період з 04.08.2023 по 31.12.2023:
2026440,00 гривень * 150 / 365 * 1% = 249,84 гривень, де:
2026440,00 гривень - нормативна грошова оцінка земельної ділянки;
150 - днів з дати внесення коду КВЦПЗ (04.08.2023-31.12.2023 року);
365 - днів у році; 0,03% - ставка земельного податку (таблиця №1 до додатка 3 Положення «Про плату за землю в місті Києві» затвердженого Рішенням.
Сума податку за період 01.01.2023-31.12.2023 року: 35809,18 + 249,84 = 36059,02 гривень.
Отже, з дати внесення змін (04.08.2023) до Державного земельного кадастру, з врахуванням пп.286.1 ст.286 Податкового кодексу, має застосовуватись ставка податку 0,03% згідно Таблиці 1 до додатка 3 Положення «Про плату за землю в місті Києві», затвердженого Рішенням.
Решта доводів учасників справи висновків суду по суті справи не змінюють.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку про те, що дії відповідача із прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень є такими, що вчинені на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені чинним законодавством.
Відповідно до частини 1 статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Так у пункті 23 Рішення у справі «Проніна проти України» від 18 липня 2006 року, Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення.
Суд зазначає, що відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частиною першою статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Відповідно до статті 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
За приписами статті 74 КАС України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно із положеннями статті 75 КАС України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. При цьому, в силу положень ст. 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно з статтею 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.
З урахуванням викладеного, системно проаналізувавши положення чинного законодавства України та надавши оцінку доказам, наявним у матеріалах справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.
Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до ст.139 КАС України.
Враховуючи відмову у задоволенні адміністративного позову, розподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись статтями 241 - 246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, cуд,
В И Р І Ш И В:
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, - відмовити.
Розподіл судових витрат не здійснюється.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Парненко В.С.
