ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_________________________________________________________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" травня 2024 р. Справа № 924/4/24

м. Хмельницький

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Субботіної Л.О. за участю секретаря судового засідання Мізика М.А., розглянувши матеріали справи

за позовом виконувача обов`язків керівника Вінницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону м. Вінниця в інтересах держави в особі

1. Державної екологічної інспекції у Вінницькій області м. Вінниця

2. Дашівської селищної ради Гайсинського району Вінницької області смт Дашів Гайсинського району Вінницької області

до Державного підприємства "Шепетівський військовий лісгосп" м. Шепетівка Хмельницької області

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача ОСОБА_1 с.Ситківці Гайсинського району Вінницької області

про стягнення 348 410,71 грн шкоди

Учасники процесу:

прокурор: Конончук В.В.

позивач 1: не з`явився

позивач 2: не з`явився

відповідач: Шурман Я.В. - юрисконсульт, діє на підставі наказу № 40/1-в від 28.01.2021

третя особа: не з`явилася

Рішення приймається 03.05.2024, оскільки в судовому засіданні 23.04.2024 оголошувалась перерва.

В судовому засіданні відповідно до ч. 6 ст. 233 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Хмельницької області 01.01.2024 надійшла позовна заява виконувача обов`язків керівника Вінницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Вінницькій області та Дашівської селищної ради Гайсинського району Вінницької області до Державного підприємства "Шепетівський військовий лісгосп" про стягнення 348 410,71 грн шкоди, заподіяної порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища. Обґрунтовуючи позовні вимоги, прокурор вказує, що в провадженні слідчого управління Головного управління Національної поліції у Вінницькій області за процесуального керівництва Вінницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону перебували матеріали кримінального провадження за ч.2 ст. 367 КК України. Досудовим розслідуванням встановлено факт незаконної порубки дерев в зоні діяльності Вінницького військового лісництва, зокрема обходу № 3, що дислокується поблизу с.Шабельня Гайсинського р-ну Вінницької області, входить у склад Державного підприємства "Шепетівський військовий лісгосп", яке є постійним лісокористувачем. Так, відповідно до протоколу огляду місця (події) вчинення правопорушення лісового законодавства від 18.03.2022, в обході № 3, 31 квартал, 5 виділу ДП "Шепетівський військовий лісгосп" Вінницького військового лісництва виявлено незаконну порубку чотирьох сироростучих дерев твердих порід (ясен, граб) з діаметром дерев у корі біля шийки кореня: 1 - 42 см, 1 - 62 см, 1 - 64 см, 1 - 93 см. Згідно з актом від 29.03.2022 ДП "Шепетівський військовий лісгосп" у період з 21 по 24 березня 2022 року проведено позапланову ревізію в обході №3 Вінницького військового лісгоспу, внаслідок якої виявлено самовільні порубки дерев різнолистих порід і різних діаметрів, а також проведено розрахунок розміру шкоди, заподіяної самовільною рубкою дерев, згідно якого загальна сума збитків становить 318 732, 95 грн. Разом з цим, відповідно до інформації органу, уповноваженого на проведення розрахунку розміру шкоди, збитків і втрат, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства з питань охорони навколишнього природного середовища, - Державної екологічної інспекції у Вінницькій області, розрахунок розмірів шкоди, завданої незаконною рубкою дерев у межах Вінницького військового лісництва ДП "Шепетівський військовий лісгосп" складає 348 410,71 грн. Таким чином, внаслідок незаконної порубки дерев різнолистих порід та різних діаметрів в зоні діяльності Вінницького військового лісництва, зокрема обходу № 3, ДП "Шепетівський військовий лісгосп" навколишньому природному середовищу завдано шкоди в розмірі 348 410,71 грн. Прокурор зазначає, що розслідуванням вищевказаного кримінального провадження особи, які вчинили незаконну порубку дерев, не встановлені. Разом з тим, системний аналіз змісту положень п.1 ч. 2 ст. 19, п. 5 ст. 64, ч.ч. 1, 5 ст. 86, п. 5 ч. 2 ст. 105 та ст.107 ЛК України свідчать про те, що відповідач має нести відповідальність за порушення вимог щодо ведення лісового господарства, зокрема, за незабезпечення охорони та захисту лісів від незаконних рубок на підвідомчій відповідачу території. Зважаючи на викладене, прокурор вказує, що відповідач, як постійний лісокористувач, не дотримавшись вимог законодавства в частині забезпечення охорони та захисту лісових насаджень, допустив самовільну порубку на підпорядкованій йому території, не забезпечив збереження не призначених для порубки дерев, не здійснив комплекс заходів, спрямованих на збереження лісів, не запобіг порушенням законодавства у сфері охорони, захисту, використання та відтворення лісів і не вжив відповідних заходів щодо їх усунення. З огляду на вказане, посилаючись на приписи ст. 105 Лісового кодексу України та ст. 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", прокурор вказує про наявність підстав для покладення на відповідача відповідальності за заподіяну шкоду. В зв`язку із невжиттям позивачами - Державною екологічною інспекцією у Вінницькій області та Дашівською селищною радою дій, спрямованих на відшкодування завданих відповідачем збитків та нездійсненням відповідних повноважень як органами уповноваженими державою здійснювати функції у спірних правовідносинах, прокурор, посилаючись на приписи ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", звернувся до суду із даним позовом.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу справи між суддями від 01.01.2024, вказану позовну заяву передано для розгляду судді Субботіній Л.О.

Ухвалою суду від 04.01.2024 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі №924/4/24 в порядку розгляду за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 12:00 год. 05 лютого 2023 року.

До суду від відповідача 19.01.2024 надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній вказує, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Зазначає, що у матеріалах позовної заяви відсутні докази, що позивачі не бажали здійснювати захист інтересів держави та звертатися до суду з відповідним позовом до відповідача, а сама по собі обставина не звернення з позовом протягом доволі замалого періоду часу, без з`ясування фактичного стану правовідносин між сторонами спору, не свідчить про неможливість виконання позивачами функцій із захисту інтересів держави. Враховуючи викладене, відповідач вважає, що у даній справі відсутні підстави для звернення прокурора до суду в інтересах держави, тому позовна заява підлягає поверненню.

В підготовчому засіданні 05.02.2024 суд постановив ухвали із занесенням до протоколу судового засідання про відмову у задоволенні клопотання відповідача про повернення позовної заяви, встановлення відповідачу строку для подання заперечень на відповідь на відзив до 16.02.2024 включно та відкладення підготовчого засідання у справі №924/4/24 на 12:00 год. 20 лютого 2024 року.

12.02.2024 відповідач надіслав до суду додаткові пояснення, в яких зазначає, що організація і забезпечення охорони та захисту лісів, яка передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження та охорону лісів, зокрема від незаконним рубок та інших пошкоджень, покладається на постійних лісокористувачів. При цьому на інспекції покладається завдання контролю за охороною, захистом, використанням та відтворенням лісів, своєчасне виявлення таких порушень і вжиття відповідних заходів щодо їх усунення. Відповідач вказує, що законодавством про охорону навколишнього природного середовища передбачено дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову та кримінальну відповідаль-ність за порушення лісового законодавства, які мають різні підстави застосування до особи правопорушника. Підставою позову у цій справі є наявність складу цивільного правопорушення у діях відповідача, яке, на думку прокурора, як лісокористувач не забезпечило охорону і збереження лісового фонду на підвідомчій йому території та допустило самовільну вирубку лісу. Однак спір у даній справі виник з делікту, у зв`язку із чим на спірні правовідносини поширюються норми ст. 1166 ЦК України. За таких обставин, заявляючи позов про відшкодування відповідачем шкоди, завданої внаслідок незаконної рубки лісу, позивач повинен довести наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, в тому числі і причинного зв`язку між протиправною поведінкою та шкодою, а отже відшкодування шкоди за незаконну рубку лісу об`єктивно може бути наслідком лише активної фізичної поведінки особи, спрямованої на порубку дерев. Також відповідач звертає увагу, що у протоколі огляду від 18.03.2022 відсутній детальний опис виявленого порушення, не вказаний розмір всіх зрубаних дерев та яким приладом здійснено їх заміри, не зазначено про винних осіб та дій чи бездіяльності відповідача, які призвели до заподіяння шкоди. Крім того, відповідач зауважує, що нормами Лісового кодексу України, постановою Кабінету Міністрів України "Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу" № 665 від 23.07.2008 не передбачено відповідальності за незабезпечення охорони та збереження лісу та не визначено порядку розрахунку розміру шкоди, завданої такою бездіяльністю. Тому відповідач зазначає, що забезпечення охорони лісу дійсно входить до обов`язків постійних лісокористувачів, однак неналежна охорона лісу не є лісовим правопорушенням, яке тягне за собою матеріальну відповідальність за неналежне здійснення контролю за збереженням лісу. В той же час, підставами для притягнення до відповідальності є наявність складу правопорушення, як такого та наявність норми права, що прямо передбачає склад правопорушення та санкцію за його вчинення. Відповідач вказує, що у випадку встановлення особи порушника, який вчинив незаконну рубку лісу, така особа буде зобов`язана нести відповідальність за свої дії та відшкодувати шкоду. Тому стягуючи шкоду з відповідача, держава отримає подвійне відшкодування шкоди, що суперечить засадам розумності та справедливості, підставам і порядку відшкодування шкоди. При цьому з огляду на різні підстави відповідальності відповідач буде позбавлений можливості звернутись до винної у вирубці лісу особи із зворотною вимогою. Відповідач зазначає, що позивач не довів неправомірність поведінки відповідача, якою завдано шкоди, причинно-наслідковий зв`язок та вину відповідача, не зазначив які саме заходи охорони лісів не було вчинено відповідачем. Зауважує, що на час вирішення спору судові рішення, які б встановлювали факти завдання шкоди позивачу саме відповідачем відсутні. Також, посилаючись на норми Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", відповідач зазначає, що протокол огляду від 18.03.2022 не містить відомостей про здійснення заходів державного нагляду (контролю) за дотриманням вимог природоохоронного законодавства на території ДП "Шепетівський військовий лісгосп". В документі зазначений лише опис факту незаконної рубки. З огляду на вказане, відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Згідно з ухвалою від 20.02.2024, постановленою шляхом занесення до протоколу судового засідання, суд продовжив строк підготовчого провадження на тридцять днів та відклав підготовче засідання у справі №924/4/24 на 12:15 год. 29 лютого 2024 року.

В підготовчому засіданні 29.02.2024 суд постановив ухвали із занесенням до протоколу судового засідання про продовження прокурору строку для подання відповіді на відзив до 13.03.2024, продовження відповідачу строку для подання заперечень на відповідь на відзив до 22.03.2024 та про відкладення підготовчого засідання у справі №924/4/24 на 12:00 год. 26 березня 2024 року.

До суду 11.03.2024 від прокурора надійшла відповідь на відзив відповідача, в якій зазначено, що нормами чинного законодавства та обставинами справи підтверджується наявність "виключного випадку" для звернення заступника керівника Вінницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону з даним позовом до суду в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Вінницькій області та Дашівської селищної ради Гайсинського району Вінницької області до ДП "Шепетівський військовий лісгосп" про відшкодування шкоди, заподіяної порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, у сумі 348 410,71 грн. При цьому прокурор звертає увагу на висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 та від 15.10.2019 у справі № 903/129/18, в яких висвітлено питання представництва прокурором інтересів держави в суді.

Також у додаткових поясненнях від 25.03.2024 прокурор вказує, що установлення факту здійснення з боку ДП "Шепетівський військовий лісгосп" вирубки лісових насаджень на земельних ділянках, які передані у постійне користування, у випадку не встановлення осіб, якими здійснено незаконну вирубку таких насаджень, свідчить про неналежне виконання відповідним суб`єктом господарювання взятих на себе зобов`язань щодо забезпечення охорони лісових насаджень від незаконної їх вирубки, що, відповідно, має наслідком стягнення заподіяних збитків з постійного лісокористувача. Тому підставою пред`явлення позову про стягнення з лісогосподарського підприємства вищевказаної суми коштів стало неналежне виконання постійним лісокористувачем обов`язків по здійсненню охорони лісових насаджень, внаслідок чого невстановленими особами здійснено вирубку зелених насаджень та заподіяно збитків. При цьому у спірних деліктних правовідносинах відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні шкоди. Зазначає, що предметом діяльності ДП "Шепетівський військовий лісгосп" є спеціалізоване ведення лісового господарства, що включає в себе, зокрема, лісорозведення, догляд за лісовими насадженнями, проведення рубок, формування і оздоровлення лісів та інших лісогосподарських заходів; охорону і захист лісів від самовільних рубок та лісових пожеж, боротьбу зі шкідниками та хворобами лісу. Саме на ДП "Шепетівський військовий лісгосп" покладено обов`язки із забезпечення охорони, захисту та відтворення лісових насаджень, і яким чином він буде здійснювати виконання покладених на нього обов`язків не вправі визначати ні прокурор, ні позивачі. Охорона та захист лісових насаджень повинні забезпечуватися самим відповідачем з урахуванням умов ведення дійового господарства та досягати визначеної законодавством мети - упередження незаконного знищення лісів. Наведені обставини у їх сукупності є належним підтвердженням протиправної поведінки відповідача у формі бездіяльності, яка полягає у незабезпеченні підприємством достатньої, необхідної, належної охорони і захисту лісів від незаконної порубки на підвідомчій території. Вищевикладене спростовує твердження відповідача про не доведення прокурором протиправності його поведінки, яка проявилася у бездіяльності. Причинний зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою є обов`язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стала об`єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди. Відповідач, допустивши протиправну бездіяльність у вигляді невчинення дій, спрямованих на ефективне, а не формальне, забезпечення охорони і збереження лісу від незаконних рубок на підвідомчій йому території лісового фонду, діяв неправомірно, що призвело до незаконного вирубування невстановленими особами дерев та заподіяння збитків. Отже, саме внаслідок бездіяльності працівників відповідача стало можливим і відбулось вирубування дерев невстановленими особами та заподіяна шкода. Також прокурор вказує, що цивільно-правову відповідальність за порушення лісового законодавства мають нести не лише особи, які безпосередньо здійснюють самовільну вирубку лісів (пошкодження дерев), а й постійні лісокористувачі, вина яких полягає в протиправній бездіяльності у вигляді не вчинення достатніх дій щодо забезпечення охорони та збереження лісу від незаконних рубок на підвідомчих їм ділянках із земель лісового фонду, що має наслідком самовільну рубку (пошкодження) лісових насаджень третіми (невстановленими) особами. Порушення вимог щодо ведення лісового господарства, встановлених у сфері охорони, захисту та використання лісів, є підставою для покладення на постійного лісокористувача цивільно-правової відповідальності. Вина та протиправна поведінка ДП "Шепетівський військовий лісгосп" полягає у тому, що всупереч вимог законодавства воно не виконало обов`язок щодо охорони та збереження лісового фонду, внаслідок чого відбулась незаконна рубка дерев, чим спричинено шкоду, розрахунок розміру якої здійснено компетентною особою відповідно до Такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 23.07.2008 № 665, у зв`язку з чим всі елементи цивільного правопорушення у даному випадку наявні та підтверджуються матеріалами справи. У даному випадку питання стосується цивільно-правової відповідальності відповідача, правові підстави настання якої встановлено у ст. 1166 ЦК України. Водночас для настання у особи цивільно-правової відповідальності факту притягнення її до кримінальної відповідальності не вимагається. При цьому, вжиття посадовими особами відповідача дій щодо повідомлення правоохоронних органів про виявлення незаконної порубки також не є обставиною, яка спростовує факт наявності вини відповідача. Згідно із матеріалами відповідач повідомив правоохоронні органи вже про факт здійсненої незаконної рубки дерев невстановленими особами. Кримінальне провадження за даним фактом не спростовує незабезпечення належної охорони лісових насаджень відповідачем, внаслідок чого скоєно незаконну порубку та, відповідно, завдано шкоду. Таким чином, дії щодо фіксування невідомо коли здійсненого правопорушення жодним чином не спростовують вини відповідача і не свідчать про вжиття усіх заходів щодо належного забезпечення охорони лісу.

Ухвалою суду від 26.03.2024, постановленою шляхом занесення до протоколу судового засідання, суд відклав підготовче засідання у справі №924/4/24 на 12:15 год. 03 квітня 2024 року.

До суду 02.04.2024 року від відповідача надійшла відповідь на додаткові пояснення позивача, в якій останній додатково вказує, що вироком в кримінальній справі № 12022020000000581 від 31.10.2022 відносно майстра лісу Вінницького військового лісництва Довженка Б.П. було визнано винуватим в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України, і призначено йому покарання. Відповідач зазначає, що прокурором буде заявлений цивільний позов відносно ОСОБА_1 про стягнення завданих збитків, а тому стягуючи шкоду з відповідача, держава отримає подвійне відшкодування шкоди: перше - з лісокористувача за незабезпечення належної охорони лісу від незаконних порубок; друге - з особи, визнаної винною у незаконній рубці лісу, що суперечить засадам розумності та справедливості, а також підставам і порядку відшкодування шкоди, що визначені нормами Цивільного кодексу України та Лісового кодексу України. Водночас, у випадку стягнення з постійного лісокористувача (ДП "Шепетівський військовий лісгосп"), за умови незабезпечення ним належної охорони лісу від незаконних порубок, шкоди за вказану бездіяльність у такому ж розмірі (як за незаконну рубку лісу), в наведеній ситуації ця особа, яка фактично буде такою, що відшкодувала шкоду замість іншої, винної особи (яка здійснила рубку лісу), водночас буде позбавлена правової можливості в порядку ст. 1191 Цивільного кодексу України звернутись до винної особи зі зворотною вимогою (регресом) у розмірі виплаченого відшкодування.

Ухвалою від 03.04.2024 суд залучив до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача ОСОБА_1 , закрив підготовче провадження та призначив справу №924/4/24 до судового розгляду по суті на 14:30 год. 23 квітня 2024 року.

Згідно з ухвалою, постановленою шляхом занесення до протоколу судового засідання, в судовому засіданні 23.04.2024 суд оголосив перерву до 11:00 год. 03 травня 2024 року.

Прокурор в судовому засіданні 03.05.2024 підтримав позовні вимоги з підстав, що викладені у позовній заяві, відповіді на відзив та поясненнях.

Представник позивача 1 для участі в судовому засіданні 03.05.2024 не з`явилася, у попередніх засіданнях позовні вимоги підтримувала. У надісланих до суду додаткових поясненнях від 27.02.2024 вказує, що розрахунок розмірів шкоди, завданої незаконно рубкою дерев, проводився відповідно до діаметрів пнів, зазначених в листі прокуратури від 23.10.2023. Також у поясненнях вказані розбіжності, що були виявлені у розрахунках та листі.

Позивач 2 в судове засідання не з`явився, причин неявки не повідомив, письмових пояснень з приводу позовних вимог не подав.

Відповідач проти позову заперечував в повному обсязі, просив відмовити у задоволенні позову.

Суд під час розгляду матеріалів справи встановив наступні обставини.

18 березня 2022 року слідчим СВ Гайсинського РУП ГУНП у Вінницькій області в присутності понятих складено протокол огляду місця події, в якому, зокрема встановлено, що місцем огляду є ділянка лісу обходу №3, 31 кварталу, 5 виділу ДП "Шепетівський військовий лісгосп" Вінницького військового лісництва. На даній ділянці наявна лісова продукція, нарізом близько 1 м. На відстані 50 м від вказаної лісової продукції в напрямку східно - північної сторони наявний пень ясену сироростучого діаметром 42 см. На відстані 20 м від даного пня наявний пень ясену сироростучого діаметром 52 см. На відстані 25 м від даного пня було виявлено ще один пень ясену сироростучого діаметром 93 см - в північному напрямку. На відстані 25 м в тому ж напрямку виявлено ще один пень ясену сироростучого діаметром 64 см. Потім на відстані 50 м від лісопродукції в східному напрямку було виявлено пень грабу сухостійного діаметром 40 см.

В подальшому комісією у складі працівників лісового господарства 21-24 березня 2022 року була проведена позапланова ревізія обходу № 3 Вінницького військового лісництва, за результатами якої складено акт проведення позапланової ревізії обходу №3 Вінницького ВЛ від 29.03.2022, затверджений т.в.о. директора ДП "Шепетівський військовий лісгосп". У акті зазначено, що у відповідності до рапортів старшого майстра лісу Вінницького військового лісництва Саченка В.В. від 21.02.2022 та лісничого Вінницького військового лісництва Пенішкевича О.В. від 21.02.2022 про виявлення самовільної порубки дерев різнолистяних порід та різних діаметрів в обході № 3 Вінницького військового лісництва урочище "Дашів", матеріально відповідальна посадова особа ОСОБА_1 , інженерами лісового господарства в період з 21 по 24 березня 2022 року було проведено ревізію, обходу № 3 Вінницького військового лісництва та встановлено факт самовільної порубки дерев різнолистяних порід та різних діаметрів; а саме:

- в кварталі № 29 виявлено шість пнів, з них ясен (сух.) 1 шт. діаметром пня 40 см, дуб (сух.) 1 шт. діаметром пня 44 см, дуб (сух.) 1 шт. діаметром пня 32 см, граб (сух.) 1 шт. діаметром пня 26 см, дуб (сух.) 1шт. діаметром пня 54 см., ясен (сир.) 1 шт. діаметром пня 34 см, загальна сума збитків 29 220,82 грн;

- в кварталі №30 виявлено десять пнів, з них граб (сир.) 1 шт. діаметром пня 50 см, граб (сух.) 1 шт. діаметром пня 40 см, дуб (сух.) 1 шт діаметром пня 30 см, ясен (сух.) 1 шт. діаметром пня 40 см, граб (сух.) 1 шт. пня 32 см, ясен (сух.) 1 шт. діаметром пня 32 см, граб (сир.) 1 шт. діаметром пня 22 см, ясен (сух.) 1 шт. діаметром пня 24 см, ясен (сух.) 1 шт. діаметром пня 40 см, дуб (сух.) 1 шт. діаметром пня 36 см, загальна сума збитків 47 090,60 грн;

- в кварталі № 30 виділі 10 виявлено три пня, з них граб (сух.) 1 шт. діаметром пня 34 см, граб (сух.) 1 шт. діаметром пня 34 см, граб (сух.) 1 шт. діаметром пня 48 см, загальна сума збитків 12987,76 грн;

- в кварталі № 31 виявлено вісім пнів, з них ясен (сух.) 1 шт. діаметром пня 80 см, граб (сир.) 1 шт. діаметром пня 30 см, граб (сух.) 1 шт. діаметром пня 36 см, ясен (сух.) 1 шт. діаметром пня 40 см, граб (сир.) 1 шт. діаметром пня 34 см, клен (сух.) 1 шт. діаметром пня 40 см, граб (сух.) 1 шт. діаметром пня 26 см, ясен (сух.) 1 шт. діаметром пня 46 см, загальна сума збитків 47 373,84 грн;

- в кварталі № 32 виявлено п`ять пнів, з них ясен (сир.) 1 шт. діаметром пня 32 см, берест (сух.) 1 шт. діаметром пня 56 см, берест (сух.) 1 шт. діаметром пня 56 см, граб (сир.) 1 шт. діаметром пня 18 см, берест (сух.) 1 шт. діаметром пня 44 см, загальна сума збитків 29 067,33 грн;

- в кварталі № 33 виявлено чотирнадцять пнів, з них ясен (сух.) 1 шт. діаметром пня 60 см, граб (сух.) 1 шт. діаметром пня 32 см, ясен (сух.) 1 шт. діаметром пня 66 см, граб (сир.) 1 шт. діаметром пня 28 см, дуб (сир.) 1 шт. діаметром пня 40 см, граб (сух.) 1 шт. діаметром пня 24 см, граб (сух.) 1 шт. діаметром пня 48 см, граб (сир.) 1 шт. діаметром пня 26 см, берест (сух.) 1 шт. діаметром пня 28 см, граб (сух.) 1 шт. діаметром пня 30 см, граб (сух.) 1 шт. діаметром пня 18 см, граб (сух.) 1 шт. діаметром пня 26 см, граб (сух.) 1 шт. діаметром пня 24 см, граб (сир.) 1 шт. діаметром пня 28 см, загальна сума збитків 60 826,45 грн;

- в кварталі № 31 виділі 5 виявлено шість пнів, з них ясен (сир.) 1 шт. діаметром пня 42 см, ясен (сир.) 1 шт. діаметром пня 62 см, ясен (сир.) 1 шт. діаметром пня 93 см, ясен (сир.) 1 шт. діаметром пня 66 см, ясен (сух.) 1 шт. діаметром пня 40 см, граб (сух.) 1 шт. діаметром пня 41 см, загальна сума збитків 92166,15 грн.

Загальна кількість пнів самовільно зрізаних дерев становить 52 пня та загальна сума збитків становить 318 732, 95 грн.

Відповідно до витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань, 31.10.2022 проведена реєстрація кримінального провадження №12022020000000581 за ч. 1 ст. 367 КК України на підставі матеріалів правоохоронних та контролюючих державних органів про виявлення фактів вчинення чи підготовки до вчинення кримінальних правопорушень. У витязі зазначені наступні обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення: посадовими особами ДП "Шепетівський військовий лісгосп" проведено 29.03.2022 позапланову ревізію обходу №3 Вінницького військового лісництва. В ході ревізії встановлено 52 самовільно зрізаних дерева на загальну суму збитків в 318732,95 грн.

Вироком Гайсинського районного суду Вінницької області у справі №129/1441/23 від 16.02.2024, який набув законної сили 18.03.2024, ОСОБА_1 визнано винуватим в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України і призначено йому покарання за ч. 2 ст. 367 КК України із застосуванням ст. 69 КК України у виді штрафу в розмірі 10200 грн, з позбавленням права обіймати посади у державних підприємствах Збройних Сил України на строк три роки.

У вироку встановлено, що 04.08.2021 наказом директора Державного підприємства "Шепетівський військовий лісгосп" № 126-к Довженко Б.П. призначено на посаду майстра лісу обходу № 3 Вінницького військового лісництва, у зв`язку з чим, за останнім закріплено лісові квартали № № 29-34 загальною площею 341,9 га. Вінницьке військове лісництво, зокрема обхід № 3, що дислокується поблизу с. Шабельня Гайсинського pайону Вінницької області, входить у склад Державного підприємства "Шепетівський військовий лісгосп". Упродовж 21-24 березня 2022 року, проведено позапланову ревізію в обході № 3 Вінницького військового лісгоспу, в ході якої виявлено самовільні порубки дерев різнолистих порід та різних діаметрів. Згідно висновку судової інженерно-екологічної експертизи № 10/818- 823/23-21 від 06.02.2023, загальний розмір шкоди внаслідок незаконної рубки, становить 345088,42 грн, що є тяжкими наслідками, які завдані державі в особі ДП "Шепетівський військовий лісгосп", що у розмінні п. 2 примітки до ст. 366 КК України являється тяжкими наслідками. Дії ОСОБА_1 кваліфікуються за ч. 2 ст. 367 КК України, як службова недбалість, тобто неналежне виконання службовою особою своїх службових обов`язків через несумлінне ставлення до них, що спричинило тяжкі наслідки інтересам окремих юридичних осіб.

До матеріалів справи долучено також висновок експерта №10/818-823/23-21 від 06.02.2023 за результатами проведення судової інженерно - екологічної експертизи у кримінальному провадженні №122202000000581, на вирішення якої було поставлено питання: який розмір збитків, заподіяних державі внаслідок самовільно зрізаних дерев в кількості 52 пня, виявлених в обході № 3 Вінницького військового лісництва в урочищі "Дашів"? Згідно з висновком експерта, загальний розмір шкоди, заподіяної внаслідок незаконної, як встановлено слідством та спеціалістами Вінницького ВЛ, вирубки 52 дерев в обході №3 Вінницького військового лісництва в урочищі "Дашів", становить 345088,42 грн.

Листом №5/3624 від 23.10.2023 Вінницька спеціалізована прокуратура у сфері оборони Південного регіону зверталася до Державної екологічної інспекції у Вінницькій області, в якому повідомляла про виявлені самовільні порубки дерев в обході № 3 Вінницького військового лісгоспу та з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді згідно ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" вказувала на необхідність проведення розрахунку для встановлення шкоди, завданої в результаті самовільної порубки дерев.

У відповідь на вказане звернення Державна екологічна інспекція у Вінницькій області супровідним листом № 4232/6/23 від 25.10.2023 надіслала розрахунки розмірів шкоди, завданої незаконною рубкою дерев у межах Вінницького військового лісництва ДП "Шепетівський військовий лісгосп" відповідно до діаметрів пнів, які були зазначені у листі прокурора. Додатками до листа оформлено розрахунки розмірів лісопорушення та заподіяної ним шкоди, а саме:

- 10788,54 грн за порубку 2 сухостійних дерев в кварталі 31 виділ 5,

- 90591,05 грн за порубку 4 сироростучих дерев в кварталі 31 виділ 5,

- 24311,09 грн за порубку 4 сироростучих дерев в кварталі 33,

- 42598,00 грн за порубку 10 сухостійних дерев в кварталі 33,

- 6892,39 грн за порубку 1 сироростучого дерева в кварталі 29,

- 25448,58 грн за порубку 5 сухостійних дерев в кварталі 29,

- 14788,35 грн за порубку 1 сироростучого дерева в кварталі 30,

- 28199,70 грн за порубку 7 сухостійних дерев в кварталі 30,

- 25226,84 грн за порубку 6 сухостійних дерев в кварталі 30 виділ 10,

- 12029,52 грн за порубку 2 сироростучих дерев в кварталі 31,

- 44464,99 грн за порубку 7 сухостійних дерев в кварталі 31,

- 7796,22 грн за порубку 2 сироростучих дерев в кварталі 32,

- 15285,44 грн за порубку 2 сухостійних дерев в кварталі 32.

Відповідно до листа № 7/3675 від 27.10.2023, адресованого Державній екологічній інспекції у Вінницькій області, Вінницька спеціалізована прокуратура у сфері оборони Південного регіону наголошувала на необхідності здійснення представництва законних інтересів держави щодо стягнення спричиненої шкоди у розмірі 348410,71 грн із ВВЛ ДП "Шепетівський лісгосп" на користь держави.

Листом № 4279/12/23 від 30.10.2023 Державна екологічна інспекція у Вінницькій області повідомила прокуратуру, що не заперечує щодо пред`явлення Вінницькою спеціалізованою прокуратурою у сфері оборони Південного регіону цивільного позову в інтересах держави до ДП "Шепетівський військовий лісгосп" про відшкодування шкоди, завданої державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства, у розмірі 348 410,71 грн.

Також згідно з листом №7/3892 від 16.11.2023 Вінницька спеціалізована прокуратура у сфері оборони Південного регіону повідомляла Дашівську селищну раду про виявлені самовільні порубки дерев в обході №3 Вінницького військового лісгоспу та наголошувала на необхідності здійснення представництва законних інтересів Дашівської селищної ради щодо стягнення спричиненої шкоди у розмірі 348 410,71 грн із ВВЛ ДП "Шепетівський лісгосп".

У відповідь на вказане звернення Дашівська селищна рада листом №02.12/1473 від 23.11.2023 повідомила, що рада із позовом до суду не зверталася та не заперечує проти подачі такого позову прокуратурою, а також просила захистити інтереси Дашівської селищної ради.

Оскільки позивачі самостійно не звернулись до суду, то листами №7/4150 та №7/4149 від 12.12.2023 прокурор повідомив Державну екологічну інспекцію у Вінницькій області та Дашівську селищну раду про намір звернутися із позовом до суду із позовом про стягнення шкоди.

Матеріали справи містять постанову Вінницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону від 12.12.2023, якою надано дозвіл на розголошення усіх відомостей досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12022020000000581 від 31.10.2022.

Також до справи долучено планшет №5 Плану лісонасаджень Шепетівського військового лісгоспу Вінницького військового лісництва 2014 року, наказ Міністерства оборони № 90 від 01.04.2021, яким затверджено нову редакцію Статуту ДП "Шепетівський військовий лісгосп" та вказану редакцію Статуту.

Відповідно до п. 1.1 Статуту, ДП "Шепетівський військовий лісгосп" засноване на державній власності як державне комерційне, спеціалізоване лісогосподарське підприємство та належить до сфери управління Міністерства оборони України.

Пунктом 2.1 Статуту визначено, що підприємство утворено Уповноваженим органом управління з метою керування закріпленим лісовим фондом, ефективного використання державного майна, одержання прибутку, виконання державних контрактів (договорів) у сфері оборонних закупівель з лісопереробки та іншої продукції, замовлень сторонніх організацій, юридичних і фізичних осіб України, виробництва продукції (робіт, послуг) для потреб національної економіки, іншої діяльності, яка не суперечить законодавству України.

Згідно з п.п. 6.2.2 Статуту підприємство згідно з вимогами цього Статуту та законодавства України зобов`язане, серед іншого, забезпечувати збереження та ефективне використання закріпленого за підприємством державного майна; виконувати норми і вимоги щодо охорони навколишнього середовища, раціонального використання і відтворення природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки.

Аналізуючи надані докази та пояснення учасників справи, оцінюючи їх у сукупності, суд приймає до уваги наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 131-1 Конституції України передбачено, що прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Згідно з ч. 3 ст. 53 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах (ч.4 ст. 53 ГПК України).

Отже, прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній заяві обґрунтовує: 1) в чому полягає порушення інтересів держави, 2) необхідність їх захисту, 3) визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає 4) орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що у випадку, коли держава вступає в цивільні правовідносини, вона має цивільну правоздатність нарівні з іншими їх учасниками. Держава набуває і здійснює цивільні права й обов`язки через відповідні органи, які діють у межах їхньої компетенції. Поведінка органів, через які діє держава, розглядається як поведінка держави у відповідних, зокрема цивільних правовідносинах. Тому у відносинах, в які вступає держава, органи, через які вона діє, не мають власних прав і обов`язків, а наділені повноваженнями (компетенцією) представляти державу у відповідних правовідносинах. Також звертала увагу, що в судовому процесі держава бере участь у справі як сторона через її відповідний орган, наділений повноваженнями у спірних правовідносинах (постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц (пункти 26, 27), від 23.11.2021 у справі №359/3373/16-ц (пункти 80, 81), від 05.10.2022 у справах № 923/199/21 (підпункти 8.16, 8.17) і №922/1830/19 (підпункти 7.1, 7.2)).

У пункті 55 постанови від 14.12.2022 у справі № 2-3887/2009 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що ці висновки актуальні також щодо участі територіальної громади в цивільних правовідносинах та судовому процесі.

Питання представництва інтересів держави прокурором у суді врегульовано у ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", якою визначено, що представництво прокурором держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.

Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу.

Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого не звернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду у справі № 912/2385/18 від 26.05.2020.

Також Велика Палата Верховного Суду при розгляді вказаної справи звернула увагу на те, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні компетентні органи, а не прокурор. Прокурор не повинен вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати компетентний орган, який може і бажає захищати інтереси держави.

У Рішенні від 05 червня 2019 року № 4-р(II)/2019 Конституційний Суд України вказав, що Конституцією України встановлено вичерпний перелік повноважень прокуратури, визначено характер її діяльності і в такий спосіб передбачено її існування і стабільність функціонування; наведене гарантує неможливість зміни основного цільового призначення вказаного органу, дублювання його повноважень/функцій іншими державними органами, адже протилежне може призвести до зміни конституційно визначеного механізму здійснення державної влади її окремими органами або вплинути на обсяг їхніх конституційних повноважень.

Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідний компетентний орган, який усупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно.

Поняття "інтереси держави" визначив Конституційний Суд України у своєму рішенні від 08.04.1999 №3-рп/99, зазначивши, що державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорони землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо.

Наявність інтересів держави повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному випадку звернення прокурора з позовом. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07.12.2018 у справі № 924/1256/17 та у постанові Верховного Суду від 15.05.2019 у справі № 911/1497/18.

У даній справі виконувач обов`язків керівника Вінницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону звернувся до суду в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Вінницькій області та Дашівської селищної ради до Державного підприємства "Шепетівський військовий лісгосп" з вимогою про стягнення 348 410,71 грн шкоди, заподіяної порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Прокурор вказує, що спори, які виникають внаслідок спричинення шкоди довкіллю призводять до порушення інтересів держави у сфері охорони навколишнього природного середовища та зачіпають інтереси великого числа громадян, що у відповідності до вимог ст. 131-1 Конституції України, ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" покладає на прокуратуру України здійснення представницьких повноважень в суді.

Суд зазначає, що статтею 13 Конституції України встановлено, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу.

Відповідно до ст.16 Конституції України забезпечення екологічної безпеки і підтримання екологічної рівноваги на території України є обов`язком держави.

Статтею 5 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" передбачено, що державній охороні і регулюванню використання на території України підлягають: навколишнє природне середовище як сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів, природні ресурси, як залучені в господарський обіг, так і невикористовувані в економіці в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ), ландшафти та інші природні комплекси.

Ліси України є її національним багатством і за своїм призначенням та місцерозташуванням виконують переважно водоохоронні, захисні, санітарно-гігієнічні, оздоровчі, рекреаційні, естетичні, виховні, інші функції та є джерелом для задоволення потреб суспільства в лісових ресурсах. Усі ліси на території України, незалежно від того, на землях яких категорій за основним цільовим призначенням вони зростають, та незалежно від права власності на них, становлять лісовий фонд України і перебувають під охороною держави (ч.ч. 2, 3 ст. 1 Лісового кодексу України (далі - ЛК України)).

Обов`язок держави забезпечувати екологічну безпеку й підтримувати екологічну рівновагу у взаємозв`язку з принципом обов`язковості додержання встановлених екологічних правил у ході здійснення господарської діяльності дає підстави для висновку про наявність прямого державного інтересу в забезпеченні реалізації зазначених положень. З метою мінімізації ризиків та зменшення негативних наслідків від їх недотримання державні органи повинні діяти в найкоротші строки, оскільки порушення вимог екологічної безпеки може призвести до некерованих, незворотних наслідків (аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 06.07.2021 у справі № 922/3025/20).

З огляду на викладене, звертаючись до суду із позовною заявою, прокурор реалізує свої представницькі повноваження у сфері охорони та захисту лісів, які є основним національним багатством, що перебувають під особливою охороною держави, шляхом подачі даної позовної заяви.

Поняття "орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах" означає орган, на який державою покладено обов`язок щодо здійснення конкретної діяльності у відповідних правовідносинах, спрямованої на захист інтересів держави (пункт 5 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України №3-рп/99 від 08.04.1999).

Відповідно до ст. 35 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" державний контроль у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів. Виконавчі органи сільських, селищних, міських рад здійснюють державний контроль у сфері охорони навколишнього природного середовища. Державному контролю підлягають, зокрема використання і охорона лісів та іншої рослинності.

Згідно з п. 1 Положення про Державну екологічну інспекцію України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.2017 № 275, Державна екологічна інспекція України (Держекоінспек-ція) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра захисту довкілля та природних ресурсів і який реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

Держекоінспекція здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи (п. 7 вищевказаного Положення).

Наказом Державної екологічної інспекції України №19 від 20.02.2023 затверджено Положення про Державну екологічну інспекцію у Вінницькій області, згідно з п.п. 1, 3 розділу І якого Державна екологічна інспекція у Вінницькій області є територіальним органом Державної екологічної інспекції України та їй підпорядковується. Повноваження Інспекції поширюються на територію Вінницької області. Основними завданнями Інспекції є реалізація повноважень Держекоінспекції у межах Вінницької області.

У розділі ІІ зазначеного Положення визначені функції Державної екологічної інспекції у Вінницькій області, зокрема Інспекція здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням центральними органами виконавчої влади та їх територіальними органами, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності і господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог законодавства про охорону, захист, використання та відтворення лісів, зокрема щодо: пошкодження дерев і чагарників, знищення або пошкодження лісових культур, сіянців або саджанців у лісових розплідниках і на плантаціях, природного підросту та самосіву на землях, призначених під відновлення лісу, законності вирубування; здійснення комплексу необхідних заходів захисту для забезпечення охорони лісів від пожеж, незаконних рубок, шкідників і хвороб, пошкодження внаслідок антропогенного та іншого шкідливого впливу, застосування пестицидів і агрохімікатів у лісовому господарстві та лісах; пред`являє претензії про відшкодування шкоди, збитків і втрат, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства з питань, що належать до її компетенції, та розраховує їх розмір, звертається до суду з відповідними позовами; вживає в установленому порядку заходів досудового врегулювання спорів, виступає позивачем та відповідачем у судах.

Таким чином, Державна екологічна інспекція у Вінницькій області, як орган виконавчої влади та контролю, є уповноваженим державним органом на вжиття заходів реагування, спрямованих на поновлення інтересів держави у випадку допущення порушень у сфері дотримання законодавства про охорону навколишнього природного середовища, у тому числі незаконної вирубки лісових насаджень.

Також статтею 15 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" передбачено повноваження місцевих рад у галузі охорони навколишнього природного середовища та зазначено, що місцеві ради несуть відповідальність за стан навколишнього природного середовища на своїй території і в межах своєї компетенції, в тому числі, здійснюють контроль за додержанням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Як встановлено судом, спір у справі виник у зв`язку з виявленням факту незаконної порубки дерев в зоні діяльності Вінницького військового лісництва, зокрема обходу №3, що дислокується поблизу с.Шабельня Гайсинського району Вінницької області, яке входить до Дашівської селищної громади Гайсинського району Вінницької області.

За таких обставин Дашівська селищна рада, як орган місцевого самоврядування, що уповноважений на здійснення в межах своєї території контролю за додержанням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, також є належним позивачем у справі.

Суд зазначає, що підставою реалізації прокурором представницьких функцій стала усвідомлена пасивна поведінка позивачів, які після виявлення порушень законодавства мали право звернутись до суду щодо захисту порушених інтересів.

Так, з матеріалів справи вбачається, що листом №5/3624 від 23.10.2023 Вінницька спеціалізована прокуратура у сфері оборони Південного регіону зверталася до Державної екологічної інспекції у Вінницькій області, в якому повідомляла про виявлені самовільні порубки дерев в обході № 3 Вінницького військового лісгоспу та з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді згідно ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" вказувала на необхідність проведення розрахунку для встановлення шкоди, завданої в результаті самовільної порубки дерев.

У відповідь на вказане звернення Державна екологічна інспекція у Вінницькій області супровідним листом № 4232/6/23 від 25.10.2023 надіслала розрахунки розмірів шкоди, завданої незаконною рубкою дерев у межах Вінницького військового лісництва ДП "Шепетівський військовий лісгосп".

Відповідно до листа № 7/3675 від 27.10.2023, адресованого Державній екологічній інспекції у Вінницькій області, Вінницька спеціалізована прокуратура у сфері оборони Південного регіону наголошувала на необхідності здійснення представництва законних інтересів держави щодо стягнення спричиненої шкоди у розмірі 348410,71 грн із ВВЛ ДП "Шепетівський лісгосп" на користь держави.

Листом № 4279/12/23 від 30.10.2023 Державна екологічна інспекція у Вінницькій області повідомила прокуратуру, що не заперечує щодо пред`явлення Вінницькою спеціалізованою прокуратурою у сфері оборони Південного регіону цивільного позову в інтересах держави до ДП "Шепетівський військовий лісгосп" про відшкодування шкоди, завданої державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства, у розмірі 348 410,71грн.

Також згідно з листом №7/3892 від 16.11.2023 Вінницька спеціалізована прокуратура у сфері оборони Південного регіону повідомляла Дашівську селищну раду про виявлені самовільні порубки дерев в обході №3 Вінницького військового лісгоспу та наголошувала на необхідності здійснення представництва законних інтересів Дашівської селищної ради щодо стягнення спричиненої шкоди у розмірі 348 410,71 грн із ВВЛ ДП "Шепетівський лісгосп".

У відповідь на вказане звернення Дашівська селищна рада листом №02.12/1473 від 23.11.2023 повідомила, що рада із позовом до суду не зверталася та не заперечує проти подачі такого позову прокуратурою, а також просила захистити інтереси Дашівської селищної ради.

Оскільки позивачі самостійно не звернулись до суду, то листами №7/4150 та №7/4149 від 12.12.2023 прокурор повідомив Державну екологічну інспекцію у Вінницькій області та Дашівську селищну раду про намір звернутися із позовом до суду із позовом про стягнення шкоди.

Отже, матеріали справи свідчать, що позивачами протягом розумного строку не були вжиті заходи для усунення порушення інтересів держави, зокрема, останні самостійно не звернулися до суду з позовом в інтересах держави. Також позивачі не оскаржили наявність підстав для представництва, як це визначено у ч.4 ст.23 Закону України "Про прокуратуру".

Зазначені обставини є достатнім аргументом для підтвердження бездіяльності Державної екологічної інспекції у Вінницькій області та Дашівської селищної ради та достатньою підставою для звернення прокурора до суду із позовом в інтересах держави в особі вказаних осіб.

Зважаючи на викладене, та з огляду на те, що прокурор у позовній заяві навів підставу для представництва інтересів держави, обґрунтував, у чому полягає порушення цих інтересів, та визначив органи, уповноважені державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, то суд дійшов висновку, що прокурор підтвердив підстави для представництва інтересів держави у цій справі та обґрунтовано звернувся до суду в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Вінницькій області та Дашівської селищної ради.

Відповідно до ст. ст. 15,16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Відповідно до ст. 11 ЦК України та ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема із завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.

Частиною 1 ст. 40 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" визначено, що використання природних ресурсів громадянами, підприємствами, установами та організаціями здійснюється з додержанням обов`язкових екологічних вимог.

Відповідно до ст. 16 ЛК України право користування лісами здійснюється в порядку постійного та тимчасового користування лісами.

У постійне користування ліси на землях державної власності для ведення лісового господарства без встановлення строку надаються спеціалізованим державним лісогосподарським підприємствам, іншим державним підприємствам, установам та організаціям, у яких створено спеціалізовані лісогосподарські підрозділи (ч. 1 ст. 17 ЛК України).

Статтею 19 ЛК України визначено права та обов`язки постійних лісокористувачів. Так, постійні лісокористувачі зобов`язані, зокрема: забезпечувати охорону, захист, відтворення, підвищення продуктивності лісових насаджень, посилення їх корисних властивостей, підвищення родючості ґрунтів, вживати інших заходів відповідно до законодавства на основі принципів сталого розвитку; дотримуватися правил і норм використання лісових ресурсів; вести лісове господарство на основі матеріалів лісовпорядкування, здійснювати використання лісових ресурсів способами, які забезпечують збереження оздоровчих і захисних властивостей лісів, а також створюють сприятливі умови для їх охорони, захисту та відтворення; вести первинний облік лісів.

Відповідно до ст. 63 ЛК України ведення лісового господарства полягає у здійсненні комплексу заходів з охорони, захисту, раціонального використання та розширеного відтворення лісів.

Підприємства, установи, організації і громадяни здійснюють ведення лісового господарства з урахуванням господарського призначення лісів, природних умов і зобов`язані, серед іншого, здійснювати охорону лісів від незаконних рубок (п. 5 ч. 1 ст. 64 ЛК України).

Статтею 86 ЛК України врегульовано порядок організації охорони і захисту лісів, який передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження лісів від пожеж, незаконних рубок, пошкодження, ослаблення та іншого шкідливого впливу, захист від шкідників і хвороб.

Забезпечення охорони і захисту лісів покладається на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства, та органи місцевого самоврядування, власників лісів і постійних лісокористувачів відповідно до цього Кодексу.

Згідно зі ст. 66 Конституції України кожен зобов`язаний не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки.

Відповідно до ч. 1 ст. 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність.

Частиною 2 ст. 68 вказаного Закону встановлено перелік порушень законодавства про охорону навколишнього природного середовища, за які може наступати відповідальність.

Згідно з ч. ч. 3, 4 ст. 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" законодавством України може бути встановлено відповідальність і за інші порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі (ст. 69 зазначеного Закону).

За змістом п. 5 ч. 2 ст. 105 ЛК України відповідальність за порушення лісового законодавства несуть особи, винні у порушенні вимог щодо ведення лісового господарства, встановлених законодавством у сфері охорони, захисту, використання та відтворення лісів.

Згідно з ст. 107 ЛК України підприємства, установи, організації зобов`язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними лісу внаслідок порушення лісового законодавства, у розмірах і порядку, визначених законодавством України.

Отже, організація і забезпечення охорони та захисту лісів, яка передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження та охорону лісів, зокрема, від незаконних рубок та інших пошкоджень, покладається на постійних лісокористувачів.

Порушення вимог щодо ведення лісового господарства, встановлених у сфері охорони, захисту та використання лісів, є підставою для покладення на постійного лісокористувача цивільно-правової відповідальності. При цьому, не важливо хто конкретно здійснював незаконне вирубування дерев на ділянках лісу, наданих у постійне користування, оскільки визначальним є факт порушення лісокористувачем встановлених правил лісокористування, що спричинило завдання державі збитків внаслідок незаконної рубки дерев третіми особами на підконтрольній лісокористувачу ділянці лісу.

Обов`язок щодо забезпечення охорони лісових насаджень покладено саме на постійних лісокористувачів, які відповідають за невиконання або неналежне виконання таких обов`язків, у тому числі, у разі незабезпечення охорони та захисту лісів від незаконних рубок дерев. Отже, цивільно-правову відповідальність за порушення лісового законодавства мають нести не лише особи, які безпосередньо здійснюють самовільну вирубку лісів (пошкодження дерев), а й постійні лісокористувачі, вина яких полягає в протиправній бездіяльності в вигляді невчинення дій щодо забезпечення охорони та збереження лісу від незаконних рубок на підвідомчих їм ділянках із земель лісового фонду, що має наслідком самовільну рубку (пошкодження) лісових насаджень третіми (невстановленими) особами.

Аналогічну правову позицію викладено у постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 09.08.2018 у справі №909/976/17, постановах Верховного Суду від 27.03.2018 у справі №909/1111/16, від 20.08.2018 у справі №920/1293/16, від 23.08.2018 у справі №917/1261/17, від 19.09.2018 у справі №925/382/17, від 09.12.2019 у справі №906/133/18, від 20.02.2020 у справі № 920/1106/17, від 18.05.2023 у справі № 914/669/22.

Відповідно до п. 5 Прикінцевих та перехідних положень Лісового кодексу України до здійснення державної реєстрації, але не пізніше 1 січня 2027 року, державними та комунальними лісогосподарськими підприємствами, іншими державними і комунальними підприємствами та установами права постійного користування земельними ділянками лісогосподарського призначення, які надані їм у постійне користування до набрання чинності Земельним кодексом України, таке право підтверджується планово-картографічними матеріалами лісовпорядкування.

Суд встановив, що у відповідача, як постійного лісокористувача, відповідно до планшета №5 Плану лісонасаджень Шепетівського військового лісгоспу Вінницького військового лісництва 2014 року на території Дашівської селищної ради знаходиться земельна ділянка для ведення лісового господарства, на якій було виявлено незаконну порубку.

Відповідно до п. 1.1 Статуту ДП "Шепетівський військовий лісгосп", затвердженого наказом Міністерства оборони № 90 від 01.04.2021, підприємство засноване на державній власності як державне комерційне, спеціалізоване лісогосподарське підприємство та належить до сфери управління Міністерства оборони України.

Пунктом 2.1 Статуту визначено, що підприємство утворено Уповноваженим органом управління з метою керування закріпленим лісовим фондом, ефективного використання державного майна, одержання прибутку, виконання державних контрактів (договорів) у сфері оборонних закупівель з лісопереробки та іншої продукції, замовлень сторонніх організацій, юридичних і фізичних осіб України, виробництва продукції (робіт, послуг) для потреб національної економіки, іншої діяльності, яка не суперечить законодавству України.

Згідно з п. 6.2.2 Статуту підприємство згідно з вимогами цього Статуту та законодавства України зобов`язане, серед іншого, забезпечувати збереження та ефективне використання закріпленого за підприємством державного майна; виконувати норми і вимоги щодо охорони навколишнього середовища, раціонального використання і відтворення природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки.

Отже, саме на відповідача, як на постійного користувача спірних лісів, серед іншого, покладений обов`язок проведення заходів щодо збереження лісонасаджень від самовільних рубок, за неналежне виконання якого останній має нести встановлену чинним законодавством відповідальність.

Однак факт вчинення вказаного правопорушення свідчить про те, що такі заходи не були достатніми і не змогли забезпечити збереження лісу відповідачем, який повинен був здійснювати належний комплекс заходів з контролю за спірною територією, де виявлено незаконну вирубку.

Суд зазначає, що факт незаконної порубки дерев підтверджується протоколом огляду місця події від 18.03.2022, складеним слідчим СВ Гайсинського РУП ГУНП у Вінницькій області, актом проведення позапланової ревізії обходу №3 Вінницького ВЛ від 29.03.2022, складеним комісією у складі працівників лісового господарства та затвердженим т.в.о. директора ДП "Шепетівський військовий лісгосп", а також вироком Гайсинського районного суду Вінницької області у справі №129/1441/23 від 16.02.2024, який набув законної сили 18.03.2024.

Так, згідно з вищевказаним вироком ОСОБА_1 , що обіймав посаду майстра лісу обходу № 3 Вінницького військового лісництва та за яким були закріплені лісові квартали №№ 29-34 загальною площею 341,9 га, в яких виявлено самовільні порубки дерев різнолистих порід та різних діаметрів, було визнано винуватим в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України, а саме службова недбалість, тобто неналежне виконання службовою особою своїх службових обов`язків через несумлінне ставлення до них, що спричинило тяжкі наслідки інтересам окремих юридичних осіб.

Згідно з ч. 1 ст. 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

Частиною 6 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) визначено, що обвинувальний вирок суду в кримінальному провадженні або постанова суду, якою особу притягнуто до адміністративної відповідальності у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для господарського суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Вказані факти свідчать про наявність складу правопорушення у діях ОСОБА_1 (який на момент його вчинення був працівником відповідача), в тому числі підтверджують безпосередній причинно-наслідковий зв`язок між протиправною поведінкою ОСОБА_1 під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків та завданням шкоди лісовим ресурсам, і в силу приписів ч. 6 ст. 75 ГПК України мають преюдиціальне значення та не підлягають доведенню при вирішенні даного спору.

Крім того, суд враховує, що представник відповідача не заперечував факт заподіяння ОСОБА_1 шкоди під час виконання останнім своїх трудових обов`язків. Будь-яких доказів, які б спростовували вказане, чи підтверджували б, що в спірний період ОСОБА_1 не виконував трудові (службові) обов`язки з поважних причин (відпустка, хвороба тощо) в матеріали справи не подано.

Таким чином, вищенаведені докази у їх сукупності є належним підтвердженням протиправної поведінки відповідача, яка полягала у незабезпеченні працівником підприємства належної охорони і захисту лісів від незаконної порубки на підвідомчій відповідачу території.

Доводи відповідача з приводу відсутності акту перевірки, в якому зафіксований факт правопорушення відповідно до Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", не спростовують вищевикладеного висновку, оскільки такий доказ як акт перевірки Державної екологічної інспекції сам по собі не може бути єдиним чи вичерпним доказом підтвердження правопорушення природоохоронного законодавства. Подані сторонами докази на підтвердження своїх вимог та заперечень мають бути оцінені судом як окремо кожен, так і в їх сукупності (аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 18.05.2023 у справі № 924/669/22, від 28.09.2023 у справі № 927/32/23).

Статтею 41 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" встановлено, що економічні заходи забезпечення охорони навколишнього природного середовища, серед іншого, передбачають відшкодування в установленому порядку збитків, завданих порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Загальні підстави відповідальності за завдану шкоду визначено ст. 1166 ЦК України, яка встановлює, що майнова шкода, завдана неправомірними рішенням, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Для відшкодування шкоди за правилами ст. 1166 ЦК України необхідно довести такі елементи: 1)неправомірність поведінки особи; неправомірною можна вважати будь-яку поведінку, внаслідок якої завдано шкоду зокрема невиконання завдавачем шкоди покладених на нього обов`язків; 2) наявність шкоди; під шкодою слід розуміти втрату або пошкодження майна потерпілого та (або) позбавлення його особистого нематеріального права (життя, здоров`я тощо); 3) причинний зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою є обов`язковою умовою відповідальності та виражається в тому, що шкода має виступати об`єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди; 4) вина особи, що завдала шкоду.

У пункті 88 постанови від 13.05.2020 у справі №9901/93/19 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що виходячи з вимог ч. 2 ст. 19, ст.ст. 63 і 86 ЛК України, з урахуванням правової позиції, викладеної в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 09 серпня та 19 вересня 2018 року у справах № 909/976/17, 925/382/17, лісокористувач є не потерпілою, а навпаки, відповідальною особою за шкоду, завдану внаслідок незаконної порубки лісу, перед державою як власником лісових ресурсів. Адже в цьому випадку вина лісокористувача полягає у протиправній бездіяльності щодо невжиття належних заходів захисту й охорони лісових насаджень. Таким чином, право на відшкодування шкоди, завданої самовільним вирубуванням лісу, має держава, цивільно-правову відповідальність перед якою несуть безпосередні винуватці порубки нарівні з лісокористувачами.

Отже, цивільно-правову відповідальність за порушення природоохоронного законодавства мають нести не лише особи, які безпосередньо здійснюють самовільну вирубку лісів, а також і постійні лісокористувачі, вина яких полягає у допущенні їх працівниками та не перешкоджанні незаконному вирубуванню лісових насаджень, внаслідок неналежного виконання ними своїх службових обов`язків. Тобто проявом їх протиправної бездіяльності є незабезпечення працівниками постійних лісокористувачів охорони і захисту лісів, внаслідок чого відбувається вирубування дерев невстановленими особами.

Враховуючи вимоги ст.ст. 1166, 1172 ЦК України у вирішенні спору про відшкодування шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу слід виходити з презумпції вини правопорушника. Отже, позивач не повинен доводити наявність вини відповідача у заподіянні шкоди навколишньому природному середовищу, навпаки, відповідач повинен довести, що у діях його працівників відсутня вина у заподіянні шкоди.

Зважаючи на встановлені судом вище обставини та з огляду на те, що відповідач не надав жодних доказів відсутності його вини та вчинення ним дій, спрямованих на збереження та охорону лісів та недопущення самовільної рубки лісу, створення сприятливих умов щодо охорони лісу та недопущення самовільної (незаконної) рубки невідомими особами на наданих відповідачу в постійне користування земельних ділянках, суд дійшов висновку про наявність складу цивільного правопорушення.

Щодо розміру шкоди суд зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи в рамках кримінального провадження №122202000000581 проводилась судова інженерно - екологічна експертизи, за результатами якої складено висновок експерта №10/818-823/23-21 від 06.02.2023. На вирішення експертизи було поставлено питання: який розмір збитків, заподіяних державі внаслідок самовільно зрізаних дерев в кількості 52 пня, виявлених в обході № 3 Вінницького військового лісництва в урочищі "Дашів"? Згідно з висновком експерта, загальний розмір шкоди, заподіяної внаслідок незаконної, як встановлено слідством та спеціалістами Вінницького ВЛ, вирубки 52 дерев в обході №3 Вінницького військового лісництва в урочищі "Дашів", становить 345088,42 грн.

Суд враховує, що даний висновок підготовлений у рамках кримінального провадження особою, яка є атестованим судовим експертом, судовий експерт був попереджений про відповідальність за завідомо неправдивий висновок. Зі змісту висновку вбачається, що він складений з урахуванням акту проведення позапланової ревізії обходу №3 Вінницького ВЛ від 29.03.2022, складеного працівниками відповідача та затвердженого т.в.о. директора ДП "Шепетівський військовий лісгосп", в якому зафіксовані кількість та розміри пнів незаконно зрубаних дерев.

Розрахунок розміру шкоди проводився відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23.07.2008 № 665, якою затверджено Такси для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу підприємствами, установами, організаціями та громадянами незаконним вирубуванням та пошкодженням дерев та чагарників до ступеня припинення росту. При цьому у висновку експерта №10/818-823/23-21 від 06.02.2023 викладена таблиця із детальним наведенням врахування діаметрів пнів незаконно зрубаних дерев та коефіцієнтів індексації, такс відповідно до вимог чинного законодавства.

Таким чином, вказаний висновок є належним доказом на підтвердження заподіяної шкоди в розмірі 345088,42 грн.

Разом з тим, суд не приймає до уваги долучені до позовної заяви розрахунки розмірів заподіяної шкоди, які здійснені старшим державним інспектором Державної екологічної інспекції у Вінницькій області, оскільки зазначені в останніх відомості щодо кількості та діаметрів пнів не відповідають тим відомостям, які містяться в акті проведення позапланової ревізії обходу №3 Вінницького ВЛ від 29.03.2022. Так, згідно з актом ревізії у кварталі 30 виділ 10 було виявлено незаконну порубку 3 сухостійних дерев, у кварталі 31 - 6 сухостійних дерев, у кварталі 30 - 2 сироростучих дерев та 8 сухостійних дерев, у кварталі 32 - 3 сухостійних дерев, водночас у розрахунку розмір шкоди нарахований за порубку у кварталі 30 виділ 10 - 6 сухостійних дерев, у кварталі 31 - 7 сухостійних дерев, у кварталі 30 - 1 сироростучого дерева та 7 сухостійних дерев, у кварталі 32 - 2 сухостійних дерев.

Також не може вважатись обґрунтованим розмір шкоди, визначений відповідачем у акті проведення позапланової ревізії обходу №3 Вінницького ВЛ від 29.03.2022, оскільки матеріали справи не містять його детального розрахунку.

За вказаних обставин суд дійшов висновку, що наявними в матеріалах справи доказами підтверджується, що відповідач, як постійний лісокористувач, не забезпечив належну охорону і збереження лісового фонду на підвідомчій йому території, допустивши незаконну порубку дерев, чим заподіяв матеріальну шкоду лісу (навколишньому природному середовищу) в розмірі 345088,42 грн,

Стосовно доводів відповідача про те, що відповідальність за завдану шкоду має нести особа, яка здійснила незаконну порубку, то суд вказує, що законодавством про охорону навколишнього природного середовища передбачено дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову та кримінальну відповідаль-ність за порушення лісового законодавства, які мають різні підстави застосування до особи правопорушника. У цій справі підставою позову є наявність складу цивільного правопорушення у діях лісокористувача щодо незабезпечення ним охорони і збереження лісового фонду на підвідомчій йому території та допущення самовільної вирубки лісу. Отже, наявність вироку у кримінальному провадженні щодо притягнення осіб за незаконну порубку лісу не є визначальним для покладення на лісокористувача цивільно-правової відповідальності на підставі ст. 1166 ЦК України. Така правова позиція узгоджується із висновками Верховного Суду у постановах від 18.02.2019 у справі № 926/869/18, від 30.11.2021 у справі № 926/2174/20.

Також суд зауважує, що вжиття посадовими особами відповідача дій щодо належного повідомлення про подію (порубку лісу) правоохоронні органи; документування відповідного лісопорушення; негайну передачу до правоохоронних органів для розшуку та притягнення винних осіб до відповідальності не спростовує факт наявності вини відповідача як постійного лісокористувача щодо неналежної охорони та захисту ним лісових насаджень від порубки.

Крім того, судом звертається увага, що при встановленні осіб, які безпосередньо вичинили порубку дерев, відповідач не позбавлений права відшкодувати за їх рахунок збитки.

Усі інші доводи відповідача спростовуються вищевикладеними обставинами та наявними в матеріалах справи доказами.

Відповідно до ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно зі ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Зважаючи на усе вищевикладене, суд вважає, що обґрунтованими, підтвердженими належними та допустимими доказами та такими, що підлягають задоволенню, є позовні вимоги про стягнення з відповідача шкоди у розмірі 345 088,42 грн. У стягненні 3322,29 грн шкоди суд відмовляє.

Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 20, 24, 27, 73, 74, 76-80, 86, 129, 232, 233, 236-238, 240-242, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов виконувача обов`язків керівника Вінницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону м. Вінниця в інтересах держави в особі 1. Державної екологічної інспекції у Вінницькій області м. Вінниця, 2. Дашівської селищної ради Гайсинського району Вінницької області смт Дашів Гайсинського району Вінницької області до Державного підприємства "Шепетівський військовий лісгосп" м. Шепетівка Хмельницької області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача ОСОБА_1 с.Ситківці Гайсинського району Вінницької області про стягнення 348 410,71 грн шкоди задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства "Шепетівський військовий лісгосп" (Хмельницька обл., м.Шепетівка, провул. Героїв Небесної Сотні, буд. 18, код 43075760) на єдиний розподільчий казначейський рахунок Дашівської селищної ради Гайсинського району Вінницької області (Вінницька обл., Гайсинський р-н, смт. Дашів, вул. Горького, буд. 9, код 04326081, р/р UA088999980333169331000002794) 345088,42 грн (триста сорок п`ять тисяч вісімдесят вісім гривень 42 коп.) шкоди, заподіяної порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Стягнути з Державного підприємства "Шепетівський військовий лісгосп" (Хмельницька обл., м.Шепетівка, провул. Героїв Небесної Сотні, буд. 18, код 43075760) на користь Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону (м. Одеса, вул. Пироговська, буд. 11, код 38296363) 5176,33 грн (п`ять тисяч сто сімдесят шість гривень 33 коп.) витрат по оплаті судового збору.

Накази видати після набрання законної сили рішенням суду.

У стягненні 3322,29 грн шкоди відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду може бути оскаржено протягом 20 днів з дня складання повного тексту судового рішення. Порядок подання апеляційної скарги визначений ст. 257 ГПК України.

Повне рішення складено на 7-й робочий день - 14.05.2024.

СуддяЛ.О. Субботіна

Рішення надсилається до електронних кабінетів прокурора, сторін та третій особі ОСОБА_1 на адресу: АДРЕСА_1 - рекомендованим листом.