Справа № 587/3551/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 квітня 2024 року Сумський районний суд Сумської області під головуванням судді Степаненка О.А., за участю секретаря судового засідання Бузової Т.І., представника позивача Школьного В.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Суми справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з даним позовом про скасування постанови начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 серії СУ № 744/2023 від 29.11.2023 р. про притягнення його до адміністративної відповідальності за ст.210 ч.2 КУпАП посилаючись на те, що в його діях відсутня вина в скоєнні вищевказаного правопорушення, оскільки протокол був складений без його присутності, він не був повідомлений про час та місце розгляду справи, не міг дати свої пояснення під час розгляду справи. Крім того, законодавство не містить положень про те, в які строки військовозобов`язані та резервісти мають проходити медичний огляд. Посилаючись на ці обставини, позивач вважав, що був притягнутий до адміністративної відповідальності безпідставно, а тому просив скасувати постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності і закрити справу про адміністративне правопорушення.

В судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримали в повному обсязі. Позивач заперечував, що він відмовився проходити комісію, лише сказав, що пройде комісію, коли дружина - військовослужбовець демобілізується. Це і було підставою для відмови.

Представник позивача адвокат Школьний В.А., підтримуючи позовні вимоги, послався на те, що при прийнятті оскаржуваного рішення порушено процедуру розгляду справи про адміністративне правопорушення. Доказів, що позивач належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, не надано. Про час розгляду справи 29.11. 2023 року ОСОБА_1 не повідомлявся, ні поштою, ні телефоном ні іншими засобами зв`язку. Відтак, оскільки відповідачем суттєво порушений порядок розгляду протоколу, оскаржувана постанова не можу бути визнана законною, тому просив задовольнити позовні вимоги.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, у відзиві на позовну заяву від 29.12.2023 року просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши пояснення позивача та його представника, дослідивши письмові докази по справі, з`ясувавши правові позиції сторін, суд вважає, що у задоволенні позовних вимог необхідно відмовити.

Відповідно до ч. 2 ст.19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З 24 лютого 2022 року відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено режим воєнного стану.

Указом Президента України «Про загальну мобілізацію» від 24 лютого 2022 року №69/2022 оголошено провести загальну мобілізацію.

Відповідно до ч.1 ст.1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

Військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення, посади в яких комплектуються військовослужбовцями.

Нормативно-правовим актом, який здійснює правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є, зокрема, Закони України «Про військовий обов`язок і військову службу», «;Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та «Про оборону України».

Відповідно до статті 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Згідно з ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» громадяни України, які приписані до призовних дільниць або перебувають у запасі Збройних Сил України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані, серед іншого, прибувати за викликом районного (об`єднаного районного), міського (районного у місті, об`єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки; проходити медичний огляд та лікування в лікувально - профілактичних закладах згідно з рішеннями комісії з питань приписки, призовної комісії або військово-лікарської комісії відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я Служби безпеки України, а у Службі зовнішньої розвідки України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України; виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.

Взяттю на військовий облік військовозобов`язаних державними органами, підприємствами, установами та організаціями підлягають громадяни, придатні за станом здоров`я до проходження військової служби в мирний або воєнний час, які не досягай граничного віку перебування в запасі Збройних Сил.

Особливості проходження медичного обстеження військовозобов`язаними та резервістами під час мобілізації, на особливий період визначаються Міністерством оборони України спільно з Міністерством охорони здоров`я України.

Відповідно до ч. 2 ст. 26 Закону України «Про мобілізаційну підготовку га мобілізацію» посадові особи, винні в порушенні законів України та інших нормативно- правових актів з питань мобілізаційної підготовки та мобілізації, а також громадяни за невиконання своїх обов`язків щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації несуть відповідальність згідно із законом.

Відповідно до п.п. 4 п. 1 «Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних, резервістів» визначених в додатку 2 до Порядку, затвердженого постановою КМУ від 30.12.2022 №1487 призовники, військовозобов`язані та резервісти повинні проходити медичний огляд та лікування в закладах охорони здоров`я згідно з рішеннями комісій з питань приписки, призовних комісій або військово-лікарських комісій районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я СБУ, а у Службі зовнішньої розвідки - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки.

Питання військово-лікарської експертизи вирішуються спеціальним законодавством, а саме - Положенням про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженим Наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 №402 (далі - Положення).

Військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров`я до військової служби призовників, військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів.

Військово-лікарська експертиза - це, зокрема, медичний огляд військовозобов`язаних.

Медичний огляд включає в себе вивчення та оцінку стану здоров`я і фізичного розвитку громадян на момент огляду в цілях визначення ступеня придатності до військової служби, навчання за військово-обліковими спеціальностями, вирішення інших питань, передбачених цим Положенням, з винесенням письмового висновку (постанови).

Медичний огляд проводиться військово-лікарськими комісіями (далі - ВЛК) з метою визначення придатності до військової служби військовозобов`язаних.

Медичний огляд військовозобов`язаних проводиться за рішенням керівників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки ВЛК ТЦК та СІ І.

На кожного кандидата заводиться Картка обстеження та медичного огляду.

Кожний резервіст оглядається хірургом, терапевтом, невропатологом, психіатром, офтальмологом, отоларингологом, стоматологом, дерматологом, а за медичними показаннями і лікарями інших спеціальностей.

Положення передбачає, що повторний медичний огляд військовозобов`язаних проводиться один раз на 5 років ВЛК районних, міських ТЦК та СІІ. Постанова ВЛК ТЦК та СП про ступінь придатності військовозобов`язаного до військової служби, прийнята в облікових цілях, дійсна протягом п`яти років з дня закінчення медичного огляду.

Оскільки, з останнього пройденого позивачем медичного огляду ВЛК вже минуло 5 років, 03.08.2023 під час особистої явки до ІНФОРМАЦІЯ_2 позивач отримав направлення на ВЛК, про що свідчить його особистий підпис в «Журналі реєстрації направлень на військово-лікарську комісію, виданих військовозобов`язаним для проходження медичного огляду ІНФОРМАЦІЯ_2 » ( ар. с. 32-34, №244, ар.с. 46), а також підтверджується записом у Книзі запису відвідувачів ІНФОРМАЦІЯ_3 ( ар.с.47-48).

Судом встановлено, що 29.11.2023 рокуначальником ІНФОРМАЦІЯ_2 полковником ОСОБА_2 було винесено постанову СУ № 744/2023 про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 , який був притягнутий до адміністративної відповідальності за ст. 210 ч.2 КУпАП. Цією постановою на позивача накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1700 гривень в доход держави ( ар.с.10).

З тексту оскаржуваної постанови вбачається, що в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 19 листопада 2023 року об 11-00 год. було виявлено, що ОСОБА_1 не пройшов медичний огляд (на який був направлений 03.08.2023 року), чим порушив п.п.4 п.1 «Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів» визначених в додатку 2 до Порядку затвердженого постановою КМ України від 30.12.2022 № 1487 та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.210 КУпАП, в особливий період ( ар.с.10).

У відповідності з ст. 210 КУпАП порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку тягне за собою накладення штрафу від тридцяти до п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.(ч. 1 ст. 210 КУпАП). Повторне протягом року вчинення порушення, передбаченогочастиною першоюцієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, а також вчинення такого порушення в особливий період тягнуть за собою накладення штрафу від п`ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян ( ч. 2 ст. 210 КУпАП).

{Стаття 210 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР№ 2010-11 від 03.04.86, Законом№ 55/97-ВР від 07.02.97; в редакції Закону№ 308/97-ВР від 04.06.97; із змінами, внесеними згідно із Законами№ 2342-III від 05.04.2001,№ 1014-V від 11.05.2007,№ 2711-VI від 30.11.2010; в редакції Закону№ 1357-IX від 30.03.2021}.

Статтею 235 КУпАП передбачено, що територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України). Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Статтею 251 КУпАП, передбачено, що орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи на підставі доказів, тобто будь-яких фактичних даних, які встановлюються, зокрема, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, а також іншими документами.

Відповідно до ст. 252 КУпАП посадова особа оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Дослідивши письмові докази, заслухавши пояснення сторін, суд вважає, що оскаржувана постанова складена повноважною особою, за своєю формою і змістом відповідає нормам закону.

Таким чином, оскільки відповідачем не було допущено таких порушень законодавства, які б могли потягнути за собою визнання оскаржуваної постанови незаконною, вона прийнята в межах санкції частини 2 ст.210 КУпАП, позивач не посилався на жодні обставини, які виключають його відповідальність згідно ст.17 КУпАП, а тому підстав для скасування постанови не встановлено.

Позивач в своїй позовній заяві як на підставу скасування постанови про притягнення його до адміністративної відповідальності за ст. 210 ч.2 КУпАП посилається на те, що справа відносно нього розглядалася у його відсутності і він не був повідомлений про час та місце розгляду справи.

З протоколу про адміністративне правопорушення серії СУ № 744/2023 від 19.11.2023 вбачається, що під час особистої явки позивача до ІНФОРМАЦІЯ_2 19.11.2023 року шляхом доставлення позивача працівниками органів національної поліції, ОСОБА_1 було повідомлено про те, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться о 10 годині 00 хвилин 23 листопада 2023 року. ОСОБА_1 в присутності захисника Супруна І.Ф. були роз`яснені його права, передбачені ст. 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП, що підтверджується особистим підписом ОСОБА_1 , справжність якого ОСОБА_1 в судовому засіданні не оскаржувалось. Скориставшись своїм правом ОСОБА_1 в протоколі про адміністративне правопорушення по суті правопорушення зазначив, що він «не з`явився до ТЦК тому що маю відстрочку, так як дружина військова і маємо двох неповнолітніх дітей». В протоколі зазначено, що ОСОБА_1 повідомлено, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться 23 листопада 2023 року о 10 годині в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 , каб.112 ( ар.с.17).

22 листопада 2023 року позивач особисто з`явився до ІНФОРМАЦІЯ_2 та подав клопотання до ІНФОРМАЦІЯ_2 про відкладення розгляду справи у зв`язку з перебуванням поза межами міста Суми. ( ар.с.18).

Як зазначив в відзиві на позов відповідач, 22 листопада 2023 року під час особистої явки до ІНФОРМАЦІЯ_2 позивач не скористався своїм правом і не побажав узнати наступну дату та час розгляду справи, відразу після подачі заяви залишивши приміщення ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Позивач не надав суду доказів на підтвердження існування будь-яких переконливих причин та обставин, які б завадили йому узнати дату наступного розгляду справи, жодних доказів на підтвердження того, що він звертався до працівників ТЦК з проханням повідомити його про дату та час наступного розгляду його справи позивач суду не надав, хоча, перебуваючи особисто в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_4 , подаючи 22 листопада 2023 року особисто заяву про відкладення розгляду справи, мав таку можливість.

Клопотання позивача про відкладення справи було розглянуто начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 і розгляд справи був відкладений на 29.11.2023 року на 10-00 годин, а також 22.11.2023 року на поштову адресу позивача було направлено повідомлення про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується копією відповідного фіскального чеку ( ар.с.37, зв., 38).

Крім того, слід зауважити, що у відповідності з положення 277 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається у 15-денний строк з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи.

Положення законодавства, в тому числі і ст. 277 КУпАП, обов`язкові не тільки для органу, який розглядає справи про адміністративне правопорушення, а і для інших осіб, в тому числі і для особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено право кожного на … розгляд його справи упродовж розумного строку.

У рішенні від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України" Європейський суд прав людини зробив, зокрема, висновок про те, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Передбачене ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватися від дій , що зумовлюють затягування: судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду супового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії"(Alimentaria Sanders S.A. v. Spain") від 07.07.1989).

Верховний Судзгідно постановивід 25.05.2018№925/125/14також зазначив,шо особа,яка добросовіснокористується наданимизаконом процесуальнимиправами,зобов`язанаслідкувати заперебігом розгляду своєї справи.

Отже, особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, повинна добросовісно використовувати надані їй процесуальні права, не зловживати ними та зобов`язана демонструвати готовність брати участь у розгляді справи і утримуватися від використання методів, які пов`язані зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби, передбачені законом для прискорення процедури слухання.

Згідно зі ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до ч.1 ст.277 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається у п`ятнадцятиденний строк з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи. Тобто, законодавець встановлює конкретний строк, протягом якого справа про адміністративне правопорушення має бути розглянута в територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки, а тому розгляд справи має бути відкладений межах розумного строку.

Частиною 2 ст. 277 КУпАП не передбачені спеціальні строки розгляду справ про правопорушення передбачені ст.210 КУпАП.

Отже, за загальним правилом про дату, час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення за ч.2 ст.210 КУпАП особа повідомляється не пізніше як за три доби до дати розгляду справи.

З матеріалів справи вбачається, що про дату та час розгляду справи 29 листопада 2023 року на 10 годину позивач був повідомлений за 10 днів до визначеної дати розгляду справи, тобто 23 листопада 2023 року ( ар.с.37-38).

Суд вважає доведеним факт належного повідомлення позивача про час та місце розгляду справи шляхом направлення повідомлення на адресу ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ( ар.с.37 зі зворотнього боку,ар.с.38). Зазначене повідомлення про час та місце наступного розгляду справи 29 листопада 2023 року було направлено в день відкладення розгляду справи 23 листопада 2023 року, тобто не пізніше як за три доби до дати розгляду справи, як і визначено законом.

Посилання позивача на обов`язок відповідача дотримуватися положень ст. 2772 КУпАП в даному випадку не ґрунтується на законі, оскільки ст. 2772 КУпАП встановлює, що повістка особі, яка притягається до адміністративної відповідальності , вручається не пізніше як за три доби до дня розгляду справи в суді, в якій визначається дата і місце розгляду справи.

Отже, обов`язок повідомляти особу про місце і час розгляду справи не пізніше ніж три дні до дати розгляду справи про адміністративне правопорушення, визначене статтею 277 2 КУпАП, стосується суду, який розглядає справу про адміністративне правопорушення, а не територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, які розглядають справи про притягнення осіб до адміністративної відповідальної відповідно до ст.235 КУпАП і на які покладається обов`язок не вручати, а сповіщати осіб, які беруть участь у справі, про час та місце її розгляду ( п. 3 ст. 278 КУпАП), що і було зроблено відповідачем.

Крім того, у відповідності з ст. 268 КУпАП присутність особи при розгляді справи про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 210 КУпАП, не є обов`язковою.

Наявність у позивача права на відстрочку не звільняє його від виконання обов`язків, передбачених Правилами військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, тому посилання на те, що його дружина є військовослужбовцем і вони мають 2 неповнолітніх дітей, внаслідок чого він має відстрочку від мобілізації, не звільняє позивача від обов`язку пройти медичний огляд (на який був направлений 03.08.2023 року), а відтак в діях позивача мається склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 210 КУпАП.

Посилання позивача на те,що у зв`язку з його відсутністю під час розгляду протоколу 29 листопада 2023 року він був позбавлений можливості надати свої пояснення по суті справи, не може збути підставою для скасування оскаржуваної постанови, оскільки свої пояснення позивач мав можливість і в судовому засіданні, однак не надав таких переконливих пояснень по суті справи, які б могли поставити під сумнів законність оскаржуваної постанови.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач також послався на те, що законодавство, на яке посилається ІНФОРМАЦІЯ_5 у оскаржуваній постанові, хоча й містить положення про необхідність військовозобов`язаним та резервістам проходити медичний огляд та лікування в закладах охорони здоров`я згідно з рішеннями комісій з питань приписки, призовних комісій або військово - лікарських комісій районних (міських) територіальних центрів комплектування ті соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я СБУ, а у Службі зовнішньої розвідки - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово - лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки, проте не містить строку, протягом якого має бути такий огляд пройдений.

Разом з тим, рішенням Ради національної безпеки і оборони України від 30.08.2023 «Про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України», введеним в дію Указом Президента України від 12.09.2023 №576/2023, Міністерству охорони здоров`я України, Міністерству оборони України, Міністерству цифрової трансформації України, Генеральному штабу Збройних Сил України, Національній службі здоров`я України, головам обласних, Київської міської державних адміністрацій у тижневий строї ужити вичерпних заходів щодо вдосконалення системи здійснення медичних оглядів, в тому числі допризовників, призовників та військовозобов`язаних, військово-лікарськими комісіями в Збройних Силах України, насамперед позаштатними постійно діючими військово-лікарськими комісіями територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, в умовах воєнного стану, передбачивши, зокрема, встановлення граничних строків проведення зазначених медичних оглядів.

На виконання даного рішення, головою Сумської обласної державної адміністрації - начальником Сумської обласної військової адміністрації видано розпорядження від 02.10.2023 №545-ОД «Про удосконалення роботи позаштатних постійно діючих військово-лікарських комісій територіальних центрів комплектувань та соціальної підтримки», яким рекомендовано територіальним центрам комплектування та соціальної підтримки контролювати терміни проходження військовозобов`язаними ВЛК - 4 робочих дні.

Відсутність встановлених законодавством строків проходження медичного огляду військовозобов`язаними, не звільняє їх від обов`язку його проходження.

Всупереч цьому,позивачем до ІНФОРМАЦІЯ_2 та досуду ненадано жоднихвідомостей тапідтверджуючих документівпро проходженняним медичного огляду будь-якого з лікарів, визначених Положенням, або про початок процедури проходження медичного огляду.

3 метою складення протоколу про адміністративне правопорушення, вчиненого позивачем, ІНФОРМАЦІЯ_5 звертався до органів національної поліції, тобто вживав заходів для здійснення доставлення правопорушника для складання протоколу про адміністративне правопорушення, як того вимагає ст. 19 КУпАП, у присутності позивача (ар.с. 32).

Посилання позивача на те, що на момент винесення оскаржуваної постанови сплив встановлений статтею 38 КУпАП строк давності притягнення особи до адміністративної відповідальності, не може бути прийнято судом до уваги, оскільки факт виявлення адміністративного правопорушення, вчиненого позивачем, було зафіксовано у протоколі про адміністративне правопорушення 19.11.2023, а саме у день особистої явки позивача до ІНФОРМАЦІЯ_2 шляхом доставлення його працівниками органів національної поліції, а оскаржувана постанова винесена 29 листопада 2023 року ( ар.с.17).

З протоколу про адміністративне правопорушення від 10 листопада 2023 року ( ар.с. 17) вбачається, що під час особистої явки позивача до ІНФОРМАЦІЯ_2 19.11.2023 шляхом його доставлення працівниками органів національної поліції, у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 начальником відділення військового обліку та бронювання сержантів і солдатів запасу ІНФОРМАЦІЯ_2 було складено адміністративний протокол №СУ 744/2023, яким виявлено та зафіксовано факт вчинення громадянином ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 210 КУпАП, що полягало у тому, що він не пройшов медичний огляд, на який був направлений 03.08.2023. чим порушив підпункт 4 пункту 1 «Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів» (додаток 2 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою КМУ від №1487).

Враховуючи вищенаведені обставини, суд дійшов висновку, що відповідачем обґрунтовано і з дотриманням вимог чинного законодавства притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 210 ч.2 КУпАП з накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу в доход держави, а тому в задоволенні позову слід відмовити.

Керуючись ст.286 КАС України, на підставі ст.ст.19, 72, 241, 242, 246 КАС України, ст.287 КУпАП, ч. 2 ст. 210 КУпАП, 277, 277 2 КУпАП, ст.235, 268 КУпАП, суд

В И Р І Ш И В :

Клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на звернення до суду з позовом про оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення від 29.11.2023 задовольнити.

Поновити ОСОБА_1 строк на звернення до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про оскарження постанови від 29.11.2023.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності відмовити за їх безпідставністю.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Другого апеляційного адміністративного суду протягом 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя О.А.Степаненко