Єдиний державний реєстр судових рішень
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 червня 2024 р.Справа № 587/3551/23Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Любчич Л.В.,
Суддів: Присяжнюк О.В. , Спаскіна О.А. ,
за участю секретаря судового засідання Труфанової К.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Сумського районного суду Сумської області від 29.04.2024, головуючий суддя І інстанції: Степаненко О.А., вул. Академічна, 13, м. Суми, 40030, по справі № 587/3551/23
за позовом ОСОБА_1
до ІНФОРМАЦІЯ_1
про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,
ВСТАНОВИВ:
У грудні 2023 року ОСОБА_1 (надалі позивач, ОСОБА_1 , апелянт) звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (надалі відповідач, ІНФОРМАЦІЯ_2 ), у якому просив скасувати постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 серії СУ № 744/2023 від 29.11.2023, якою його притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 1700 грн за ч. 2 ст. 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення (надалі КУпАП), а провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити.
Рішенням Сумського районного суду Сумської області від 29 квітня 2024 року у задоволенні вимог ОСОБА_1 відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати оскаржуване судове рішення та ухвалити постанову, якою задовольнити позов у повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт стверджує, що він не був належним чином повідомлений про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_3 , що є суттєвим порушенням його прав.
Відповідач правом подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався, що в силу приписів ч. 4 ст. 304 КАС України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Згідно з ч. 1 ст. 268 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) у справах, визначених статтями 273 - 277, 280 - 283, 285 - 289 цього Кодексу, щодо подання позовної заяви та про дату, час і місце розгляду справи суд негайно повідомляє відповідача та інших учасників справи шляхом направлення тексту повістки на офіційну електронну адресу, а за її відсутності - кур`єром або за відомими суду номером телефону, факсу, електронною поштою чи іншим технічним засобом зв`язку.
Учасник справи вважається повідомленим належним чином про дату, час та місце розгляду справи, визначеної частиною першою цієї статті, з моменту направлення такого повідомлення працівником суду, про що останній робить відмітку у матеріалах справи, та (або) з моменту оприлюднення судом на веб-порталі судової влади України відповідної ухвали про відкриття провадження у справі, дату, час та місце судового розгляду (ч. 2 ст. 268 КАС України).
Неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій (ч. 3 ст. 268 КАС України).
Сторони в судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені, відповідно до ст. 268 КАС України.
Колегія суддів заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів і вимог апеляційної скарги, дослідивши докази, що стосуються фактів, на які апелянт посилається в апеляційній скарзі, дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.
Судовим розглядом встановлені такі обставини, які не оспорено сторонами.
Оскільки, з останнього пройденого позивачем медичного огляду ВЛК вже минуло 5 років, 03.08.2023 під час особистої явки до ІНФОРМАЦІЯ_3 позивач отримав направлення на ВЛК, про що свідчить його особистий підпис в «Журналі реєстрації направлень на військово-лікарську комісію, виданих військовозобов`язаним для проходження медичного огляду ІНФОРМАЦІЯ_3 » (а.с. 32-34, а.с. 46), а також підтверджується записом у Книзі запису відвідувачів ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с.47-48).
Позивач проігнорував вимогу ІНФОРМАЦІЯ_3 пройти ВЛК, у зв`язку з цим відповідач звернувся до правоохоронних органів з метою приводу позивача.
19.11.2023 позивача було доставлено до ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується протоколом про адміністративне затримання.
Також 19.11.2023 стосовно позивача, у присутності його адвоката, складено протокол про адміністративне правопорушення серії СУ № 744/2023, в якому позивач пояснив, що «не з`являвся до ТЦК тому, що має відстрочку так як дружина військова і мають двох дітей». Позивача під підпис повідомлений, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться 23.11.2023 о 10:00 у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_3 каб. №112.
22.11.2023 позивач безпосередньо до ІНФОРМАЦІЯ_3 подав клопотання про відкладення розгляду справи обґрунтоване тим, що 23.11.2023 перебуватиме поза межами міста Суми та вказані обставини унеможливлюють прибуття 23.11.2023 до відповідача особисто прийняти участь під час розгляду протоколу від 19.11.2023 № СУ № 744/2023 та надати пояснення з приводу обставин справи. Доказів та причин виїзду у клопотанні не повідомив.
Листом від 22.11.2023 № 2/6662 позивача повідомлено про відкладення розгляду справи на 29.11.2023. на підтвердження направлення відповідачем надано квитанцію з Укрпошту про направлення поштового відправлення.
29.11.2023 начальником ІНФОРМАЦІЯ_3 полковником ОСОБА_2 було винесено постанову СУ № 744/2023 про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 , який був притягнутий до адміністративної відповідальності за ст. 210 ч.2 КУпАП. Цією постановою на позивача накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1700 грн в доход держави (а.с.10).
З тексту оскаржуваної постанови вбачається, що в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_3 19 листопада 2023 року об 11-00 год було виявлено, що ОСОБА_1 не пройшов медичний огляд (на який був направлений 03.08.2023), чим порушив п.п.4 п.1 «Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів» визначених в додатку 2 до Порядку затвердженого постановою КМ України від 30.12.2022 № 1487 та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.210 КУпАП, в особливий період (а.с.10).
Позивач не погодившись з ухваленням постанови СУ № 744/2023 від 29.11.2023 без його участі, звернувся до суду з цим позовом.
Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що спірна постанова є законною та обґрунтованою, а тому не підлягає скасуванню. Вказав, що позивач як особа, яка добросовісно користується наданими законом процесуальними правами, зобов`язана слідкувати за перебігом розгляду своєї справи. Наявність у позивача права на відстрочку не звільняє його від виконання обов`язків, передбачених Правилами військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, тому посилання на те, що його дружина є військовослужбовцем і вони мають 2 неповнолітніх дітей, внаслідок чого він має відстрочку від мобілізації, не звільняє позивача від обов`язку пройти медичний огляд (на який був направлений 03.08.2023), а відтак в діях позивача мається склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 210 КУпАП.
Колегія суддів висновки суду першої інстанції вважає передчасними та зазначає.
Відповідно до статті 245 КУпАП, тут і далі в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно зі статтею 248 КУпАП розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється на засадах рівності перед законом і органом (посадовою особою), який розглядає справу, всіх громадян незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мови та інших обставин.
Відповідно до частини 1 статті 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
За правилами статті стаття 277-2 КУпАП повістка особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, вручається не пізніш як за три доби до дня розгляду справи в суді, в якій зазначаються дата і місце розгляду справи.
Згідно статті 278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи; 2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.
Верховний Суд у постановах від 31.03.2021 у справі №676/752/17, від 21.03.2019 у справі №489/1004/17, від 30.01.2020 у справі №308/12552/16-а та у справі №482/9/17, від 06.02.2020 у справі №205/7145/16-а зробив такі висновки:
«...закріплюючи процесуальні гарантії прав особи, що притягається до адміністративної відповідальності, у тому числі й на участь у розгляді її справи, положення КУпАП містять й певні застереження, націлені на забезпечення належної реалізації компетентними органами (особами) наданих їм повноважень, зокрема, передбачені щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, лише у випадку наявності даних, що підтверджують належне повідомлення такої особи про місце і час розгляду справи.
Обов`язок повідомити особу про місце і час розгляду справи не пізніше ніж за три дні до дати розгляду справи про адміністративне правопорушення вважається виконаним, якщо особа, яка притягується до відповідальності, знає (поінформована) про час та місце розгляду справи за три дні до дати розгляду справи. Обов`язок доказування цієї обставини несе уповноважена посадова особа.
Повідомлення має на меті забезпечення участі особи у розгляді уповноваженим державним органом справи про адміністративне правопорушення.»
Колегією судді встановлено, що на перший розгляд справи позивач був повідомлений належним чином, однак відповідач задовольнив клопотання позивача та відклав розгляд справи на іншу дату.
Наданий відповідачем чек з Украпошти колегія суддів не визнає належним доказом, оскільки він не містить інформацію про дійсно повідомлення позивача про дату, час та місце розгляду справи. Таким доказом може бути повідомлення про вручення поштового відправлення або конверт про невручення поштового відправлення з вказанням відповідних причин.
Відсутність належних доказів повідомлення позивача про дату, час та місце розгляду справи не відповідає вимогам статті 277-2 КУпАП щодо вручення повістки не пізніш як за три доби до дня розгляду справи. Розгляд справи про адміністративне правопорушення відбувся без участі позивача.
Отже, відсутність належних доказів повідомлення позивача про дату, час та місце розгляду справи, дає підстави для висновку, що розгляд справи відбувся за відсутності позивача, якого не було своєчасно сповіщено про розгляд справи, що в силу приписів частини 1 статті 268 КУпАП виключало можливість розгляду справи.
Вирішуючи питання наслідків розгляду справи про адміністративне правопорушення за відсутності особи, яку належним чином не повідомили про дату Верховний Суд у постановах від 06.03.2018 у справі №522/20755/16-а, від 30.09.2019 у справі №591/2794/17, від 06.02.2020 №05/7145/16-а та від 21.05.2020 у справі №286/4145/15-а дійшов наступного висновку:
«…факт несвоєчасного повідомлення або неповідомлення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, про час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення є підставою для визнання постанови у справі про адміністративне правопорушення неправомірною як такої, що винесена з порушенням встановленої процедури. Як наслідок, позивача позбавлено прав, передбачених Конституцією України та КУпАП, зокрема, бути присутнім під час розгляду справи, надавати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, мати професійну правову допомогу.»
Процедурні порушення, зокрема, такі як розгляд справи про адміністративне правопорушення за відсутності особи, яку належним чином не повідомили про дату розгляду, є самостійними, безумовними підставами для скасування постанови про притягнення такої особи до відповідальності.
Враховуючи зазначені висновки Верховного Суду та обставини справи колегія суддів вважає правомірним висновок суду першої інстанції щодо щодо протиправності оскаржуваної постанови та наявності підстав для її скасуванню.
При цьому колегія суддів зазначає, що питання наявності чи відсутності в діях позивача складу адміністративного правопорушення підлягає встановленню під час розгляду уповноваженим суб`єктом справи про адміністративне правопорушення та вирішення питання накладення адміністративного стягнення, на які юрисдикція адміністративних судів, в силу приписів пункту 3 частини другої статті 19 КАС України, не поширюється.
Повноваження ж адміністративних судів у справах про накладення адміністративного стягнення обмежуються лише переглядом в порядку статті 286 КАС України постанов про притягнення до адміністративної відповідальності.
Скасування постанови у справі про адміністративні правопорушення з процесуальних підстав потребує повторного розгляду справи про адміністративне правопорушення в порядку, встановленому законом.
Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 18.11.2021 №185/8460/16-а, від 10 квітня 2023 року по справі № 510/248/17.
Таким чином позовні вимоги в частині скасування постанови начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 серії СУ № 744/2023 від 29.11.2023 підлягають задоволенню.
Стосовно вимог позивача про закриття провадження, колегія суддів зазначає таке.
Відповідно до ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин:
1) відсутність події і складу адміністративного правопорушення;
2) недосягнення особою на момент вчинення адміністративного правопорушення шістнадцятирічного віку;
3) неосудність особи, яка вчинила протиправну дію чи бездіяльність;
4) вчинення дії особою в стані крайньої необхідності або необхідної оборони;
5) видання акта амністії, якщо він усуває застосування адміністративного стягнення;
6) скасування акта, який встановлює адміністративну відповідальність;
7) закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу;
8) наявність по тому самому факту щодо особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, постанови компетентного органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, або нескасованої постанови про закриття справи про адміністративне правопорушення, а також повідомлення про підозру особі у кримінальному провадженні по даному факту;
9) смерть особи, щодо якої було розпочато провадження в справі.
Так, апеляційна скарга не містить жодного обґрунтування наявності підстав для закриття провадження, також колегія суддів не встановила обставин для закриття провадження у справі.
Відповідно до ст. 293 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови і приймає одне з таких рішень:
1) залишає постанову без зміни, а скаргу без задоволення;
2) скасовує постанову і надсилає справу на новий розгляд;
3) скасовує постанову і закриває справу;
4) змінює захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:
1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;
2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);
3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;
4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Отже, вказане у сукупності дає підстави для висновку про наявність підстав для скасування спірної постанови та надіслання справи на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи).
Ухвалюючи це судове рішення колегія суддів керується ст. 322 КАС України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практикою Європейського суду з прав людини (рішення Серявін та інші проти України) та Висновком № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів (п.41) щодо якості судових рішень.
Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини по справі Серявін та інші проти України(п.58) суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
Пунктом 41 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Враховуючи вище зазначені положення, дослідивши фактичні обставини та питання права, що лежать в основі спору по даній справі, колегія суддів прийшла до висновку про відсутність необхідності надання відповіді на інші аргументи сторін, оскільки судом були досліджені усі основні питання, які є важливими для прийняття даного судового рішення.
З урахуванням викладеного та на підставі п.4 ч.1 ст. 317 КАСУ колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню, а рішення суду І інстанції скасуванню з ухваленням постанови про часткове задоволення позову.
Керуючись ст. 242, 243, 250, 286, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Сумського районного суду Сумської області від 29 квітня 2024 року скасувати.
Ухвалити постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Скасувати постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 серії СУ № 744/2023 від 29.11.2023.
Надіслати справу на новий розгляд до ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню.
Головуючий суддя Л.В. ЛюбчичСудді О.В. Присяжнюк О.А. Спаскін
