Єдиний державний реєстр судових рішень
ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
і м е н е м У к р а ї н и
01 травня 2024 року м. Дніпросправа № 383/268/24
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача: Шальєвої В.А.
суддів: Іванова С.М., Чередниченка В.Є.,
розглянувши в порядку письмового провадження в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду у м. Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 14 березня 2024 року (суддя Адаменко І.М., повне судове рішення складено 14 березня 2024 року) в справі № 383/268/24 за позовом ОСОБА_1 до поліцейського відділення поліції № 3 (м. Бобринець) Кропивницького РУП Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області Цициліна Антона Володимировича, Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області про визнання протиправною та скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до Бобринецького районного суду Кіровоградської області з адміністративним позовом до поліцейського відділення поліції № 3 (м. Бобринець) Кропивницького РУП Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області Цициліна Антона Володимировича (далі поліцейський), Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області (далі ГУНП) про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення серії ЕГА № 1324729 від 10 лютого 2024 року за статтею 183 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП).
Рішенням Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 14 березня 2024 року в задоволенні позову відмовлено.
В апеляційній скарзі позивач просить скасувати рішення з підстав неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, недоведеності обставин, які суд першої інстанції визнав встановленими, ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Вважає, що судом першої інстанції не встановлено об`єктивної та суб`єктивної сторони правопорушення, передбаченого статтею 183 КУпАП, що виключає взагалі наявність в його діях складу правопорушення, постанова не містить покликання на докази, на підставі яких його визнано винним у вчиненні правопорушення, а долучений відеозапис не доводить наявність в діях позивача прямого умислу на вчинення завідомо неправдивого виклику працівників поліції, постанова взагалі не містить відомостей про долучення відеозапису як доказу.
Крім того, в цьому випадку не складався протокол про адміністративне правопорушення всупереч приписам статті 258 КУпАП.
Судом першої інстанції не розглянуте клопотання представника позивача щодо продовження процесуальних строків, не надано можливості подати відповідь на відзив відповідача, покладено в основу рішення недопустимі докази, адже відзив та докази мали бути повернуті відповідачу.
У відзиві на апеляційну скаргу відповідач ГУНП просить залишити рішення суду першої інстанції без змін.
Справа судом розглянута без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами на підставі п. 1 ч. 1 ст. 311 КАС України у зв`язку з відсутністю клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд доходить до висновку, що апеляційна скарга має бути задоволена з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення від 10 лютого 2024 року серія ЕГА №1324729 ОСОБА_1 притягнено до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 183 КУпАП, та накладено стягнення у вигляді штрафу у сумі 3400,00 грн.
Зі змісту вказаної постанови слідує, що 10 лютого 2024 року ОСОБА_1 у АДРЕСА_1 здійснив завідомо неправдивий виклик поліції, а саме зателефонував на лінію « 102» та повідомив, що на АЗС продають прострочену продукцію.
Згідно з копією рапорту поліцейського ВП №3 (м. Бобринець) Кропивницького РУП в Кіровоградській області 10 лютого 2024 року о 05 год. 04 хв. надійшло повідомлення зі служби 102 про те, що 10 лютого 2024 року о 05.03 за адресою Кропивницький район, м. Бобринець, вулиця Базарна, прострочений товар продається на центральній АЗС, продавати не встигли, але наряд потрібен.
З письмових пояснень ОСОБА_2 , які відібрані поліцейським СРПП відділення поліції №3 (м. Бобринець) Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області рядовим поліції ОСОБА_3 , встановлено, що 10 лютого 2024 року вона перебувала за місцем своєї роботи за адресою: АДРЕСА_1 , та близько 05 год. 00 хв. прийшли дві невідомі їй особи та почали вимагати, щоб вона продала вино (14,5% алкоголю), в свою чергу вона відмовилася, на підставі чого виник конфлікт, і один з даних осіб почав телефонувати на лінію « 102» та повідомляти про факт, який насправді не відбувся, через декілька хвилин приїхали працівники поліції та розібралися в даній події.
Дослідивши відеозапис, який надано відповідачем до відзиву, суд першої інстанції вказав, що працівниками групи реагування патрульної поліції здійснено виїзд на місце події та при спілкуванні з позивачем встановлено суть звернення, а саме останній здійснив завідомо неправдиве повідомлення про те, що на АЗС йому продали пляшку вина, в якого закінчився термін придатності, при цьому жодних доказів того, що позивач придбав пляшку вина на вказаному ним АЗС позивачем не надано.
Надавши оцінку вимогам законодавства, які регулюють питання визначення терміну придатності харчових продуктів, зокрема, алкогольних напоїв, суд першої інстанції дійшов висновку, що позивачем не обґрунтовано належними та допустимими доказами доводів та обставин, зазначених у позові.
Суд визнає приведені висновки необґрунтованими, з огляду на наступне.
Судом встановлено, що постановою поліцейського відділення поліції № 3 (м. Бобринець) Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області Цициліна А.В. від 10 лютого 2024 року серії ЕГА №1324729 на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 3400 грн за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 183 КУпАП (а.с. 41).
Цією постановою установлено, що 10 лютого 2024 року ОСОБА_1 у АДРЕСА_1 здійснив завідомо неправдивий виклик поліції, а саме зателефонував на лінію « 102» та повідомив, що на АЗС продають прострочену продукцію, хоча цього насправді не було.
Постанова не містить відомостей про здійснення фіксування події правопорушення, відомостей про пристрій, на який здійснювався запис, як й посилання на будь-які інші докази.
Вирішуючи спірні правовідносини, суд виходить з наступного.
Статтею 183 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за завідомо неправдивий виклик пожежно-рятувального підрозділу (частини), поліції, бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги або інших аварійно-рятувальних формувань у вигляді накладення штрафу від п`ятдесяти до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Статтею 222 КУпАП встановлено, що органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення громадського порядку, правил дорожнього руху, правил паркування транспортних засобів, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту, правил випуску у плавання малих, спортивних суден і водних мотоциклів, правил судноплавства на морських і внутрішніх водних шляхах, правил, спрямованих на забезпечення схоронності вантажів на транспорті, а також про незаконний відпуск і незаконне придбання бензину або інших паливно-мастильних матеріалів (статті 80 і 81 (в частині перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів), частина перша статті 44, стаття 89, частина друга статті 106-1, частини перша, друга, третя, четверта і шоста статті 109, стаття 110, частина четверта статті 116-2, стаття 117, частини перша і друга статті 119, частини перша, друга, третя, п`ята, шоста, восьма, десята і одинадцята статті 121, статті 121-1, 121-2, частини перша і друга статті 121-3, частини перша, друга, третя, четверта, шоста і сьома статті 122, частина перша статті 123, статті 124-1, 125, частини перша, друга і четверта статті 126, частини перша, друга і третя статті 127, стаття 127-3, частини перша і друга статті 127-4, статті 128-129, частина перша статті 132-1, частини перша і п`ята статті 133, частини третя, шоста, восьма, дев`ята, десята і одинадцята статті 133-1, стаття 135, стаття 136 (за винятком порушень на автомобільному транспорті), стаття 137, частини перша, друга і третя статті 140, статті 148, 151, частини шоста, сьома і восьма статті 152-1, статті 161, 164-4, стаття 175-1 (за винятком порушень, вчинених у місцях, заборонених рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради), статті 176, 177, частини перша і друга статті 178, статті 180, 181-1, частина перша статті 182, статті 183, 192, 194, 195).
Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Уповноваженими працівниками підрозділів Національної поліції штраф може стягуватися на місці вчинення адміністративного правопорушення незалежно від розміру виключно за допомогою безготівкових платіжних пристроїв.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 255 КУпАП встановлено, що у справах про адміністративні правопорушення, що розглядаються органами, зазначеними в статтях 218 - 221 цього Кодексу, протоколи про правопорушення мають право складати:
1) уповноважені на те посадові особи:
органів Національної поліції (частини третя і четверта статті 42-4) (частина перша статті 44, стаття 44-1, частина перша статті 44-3, статті 46-1, 46-2, 51, 51-2, 51-4, 88-1, 89, 92, частина перша статті 106-1, стаття 106-2, частини четверта, сьома - дев`ята статті 121, частина третя статті 121-3, частини п`ята і сьома статті 122, частина перша статті 122-2, статті 122-2, 122-4, 122-5, частини друга і третя статті 123, стаття 124, частини третя і п`ята статті 126, частина четверта статті 127, стаття 127-1, частина третя статті 127-4, стаття 130, частина третя статті 133, стаття 135-1, стаття 136 (про порушення на автомобільному транспорті), стаття 139, частина четверта статті 140, статті 148, 151, 152, частина восьма статті 152-1, статті 154, 155, 155-2-156, частини перша - четверта статті 156-1, статті 156-2, 156-4, 159, 160, частини перша і третя статті 161-1, статті 162, 162-3, частина перша статті 163-17, статті 164-164-8, 164-10, 164-15-164-18, 165-1, 165-2, 166-14 - 166-18, 166-27, 172-4 - 172-9 (за винятком правопорушень, вчинених службовими особами, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище), 172-9-1, 172-9-2, 172-10 і 172-19 (про правопорушення, вчинені поліцейськими поліції особливого призначення Національної поліції України під час дії воєнного стану), 173 - 173-2, 173-4, 174, стаття 175-1 (за винятком порушень, вчинених у місцях, заборонених рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради), статті 176, 177, 178 - 181-1, 182 - 183-1, частини перша - третя, сьома статті 184, статті 184-1, 184-2, 184-3 (у частині незаконного використання найменування та ознак належності до Національної поліції України), 185-185-2, 185-4 - 185-9, 186, 186-1, 186-3, 186-5 - 187, 188-28, 188-47, 189 - 195-6, статті 204-1, 206-1, 212-6, 212-7, 212-8, 212-10, 212-12, 212-13, 212-14, 212-19, 212-20, 212-22-212-24).
Тобто, законодавець передбачив можливість складення протоколу про адміністративне правопорушення, передбачене статтею 183 КУпАП.
Статтею 258 КУпАП передбачені випадки, коли протокол про адміністративне правопорушення не складається.
Так, протокол не складається в разі вчинення адміністративних правопорушень, передбачених статтями 70, 77, частиною третьою статті 85, статтею 153, якщо розмір штрафу не перевищує трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, частиною першою статті 85, якщо розмір штрафу не перевищує семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, статтею 107 (у випадках вчинення правопорушень, перелічених у частині третій статті 238), частиною третьою статті 109, статтею 110, частинами першою, другою і третьою статті 114, статтею 115, частинами першою, другою статті 116-1, частинами першою, другою і третьою статті 116-3, статтями 119, 134, 135, частинами першою, другою, третьою і п`ятою статті 185-3, статтею 197 (при накладенні адміністративного стягнення у вигляді попередження), статтею 198 (при накладенні адміністративного стягнення у вигляді попередження), а також статтями 202-203-1, 204-2, 204-4 (у випадках виявлення цих правопорушень у пунктах пропуску (пунктах контролю) через державний кордон України чи контрольних пунктах в`їзду-виїзду) цього Кодексу, якщо особа не оспорює допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається.
Протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, адміністративних правопорушень, передбачених частиною другою статті 122-2, частинами другою, третьою статті 132-1, статтею 132-2 цього Кодексу, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі, а також порушень правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксованих у режимі фотозйомки (відеозапису).
Протоколи не складаються і в інших випадках, коли відповідно до закону штраф накладається і стягується, а попередження оформлюється на місці вчинення правопорушення.
У випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу або залишається повідомлення про притягнення до адміністративної відповідальності за порушення правил зупинки, стоянки або паркування транспортних засобів у разі їх фіксації у режимі фотозйомки (відеозапису), крім випадків фіксації в автоматичному режимі правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті, що зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, та правопорушень, передбачених статтею 132-2 цього Кодексу.
Якщо під час складання постанови у справі про адміністративне правопорушення особа оспорить допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається, то уповноважена посадова особа зобов`язана скласти протокол про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 256 цього Кодексу, крім випадків притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 185-3 цього Кодексу, правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованих в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, та правопорушень, передбачених статтею 132-2 цього Кодексу, або порушень правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксованих у режимі фотозйомки (відеозапису). Цей протокол є додатком до постанови у справі про адміністративне правопорушення.
У випадку, що розглядається, оскільки ОСОБА_1 оспорював допущене порушення та заперечував сам факт завідомо неправдивого виклику поліції, поліцейський на виконання вимог частини п`ятої статті 258 КУпАП мав скласти протокол про адміністративне правопорушення.
Проте поліцейським не вчинено дій зі складання протоколу про адміністративне правопорушення, чим порушено процедуру притягнення позивача до адміністративної відповідальності.
Відповідно до статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно зі статтею 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Стаття 280 КУпАП закріплює обов`язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.
Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
У розумінні статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Належними доказами у розумінні статті 73 КАС України є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
За приписами статті 74 КАС України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Пунктом 11 частини першої статті 23 Закону України від 02 липня 2015 року № 580-VIII «Про Національну поліцію» (далі - Закон № 580-VIII) визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів.
Згідно зі статтею 31 Закону №580-VIII поліція може застосовувати превентивні заходи, серед яких: перевірка документів особи; опитування особи; зупинення транспортного засобу; застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, засобів фото - і кінозйомки, відеозапису.
Частиною першою статті 40 Закону №580-VIII встановлено, що поліція для виконання покладених на неї завдань та здійснення повноважень, визначених законом, може застосовувати такі технічні прилади, технічні засоби та спеціалізоване програмне забезпечення, зокрема, фото- і відеотехніку, у тому числі техніку, що працює в автоматичному режимі, технічні прилади та технічні засоби з виявлення та/або фіксації правопорушень (пункт 1).
«…»
Технічні прилади та технічні засоби, передбачені пунктами 1 і 2 цієї частини, поліція може закріплювати на однострої, у/на безпілотних літальних апаратах, службових транспортних засобах, суднах чи інших плавучих засобах, у тому числі тих, що не мають кольорографічних схем, розпізнавальних знаків та написів, які свідчать про належність до поліції, а також монтувати/розміщувати їх по зовнішньому периметру доріг і будівель.
Відповідно до частини другої та третьої статті 283 КУпАП постанова по справі про адміністративне правопорушення повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення. Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
Судом встановлено, що оскаржена постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності не містить інформації про здійснення будь-якої фіксації факту правопорушення.
Тобто, в порушення частини третьої статті 283 КУпАП у постанові по справі про адміністративне правопорушення не зазначено про здійснення будь-якої фіксації правопорушення, відомостей про технічний засіб, яким здійснено фото- або відеозапис правопорушення, та не вказано про те, чи взагалі таке фіксування проводилось.
Зважаючи на те, що зміст постанови по справі про адміністративне правопорушення має відповідати вимогам, передбаченим статтею 283 КУпАП, у такій постанові, зокрема, необхідно зазначити технічний засіб, яким здійснено фото- або відеозапис.
У разі відсутності в оскаржений постанові по справі про адміністративне правопорушення від 10 лютого 2024 року серії ЕГА №1324729 посилань на технічний засіб, за допомогою якого здійснено відеозапис та фотознімки саме події правопорушення, наданий відповідачем відеозапис не може вважатися належним та допустимим доказами вчинення позивачем адміністративного правопорушення.
Таке правозастосування узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 31 січня 2019 року в справі № 464/2309/17.
Посилання суду першої інстанції на рапорт поліцейського, письмові пояснення свідка ОСОБА_2 суд визнає необґрунтованими, адже за відсутності належних, достатніх, достовірних та допустимих доказів рапорт поліцейського та письмові пояснення особи, не допитані судом в судовому засіданні, не можуть бути єдиними та достатніми доказами доведеності факту скоєння правопорушення.
Аналогічна за змістом позиція викладена Верховним Судом в постановах в справах № 161/5372/17, № 524/5741/16-а.
Враховуючи відсутність належних, допустимих та достатніх доказів вини у вигляді умислу чи необережності ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого статтею 183 КУпАП, суд визнає необґрунтованим висновок суду першої інстанції про доведеність правомірності накладення адміністративного стягнення на позивача оскарженою постановою, відповідно, постанова про накладення адміністративного стягнення має бути скасована, справа про адміністративне правопорушення закрита, як передбачено пунктом 3 частини третьої статті 286 КАС України.
На користь позивача відповідно до частин першої та шостої статті 139 КАС України суд стягує судові витрати зі сплати судового збору в загальному розмірі 1211,20 грн, з яких 484,48 грн судовий збір, сплачений за подання позову, 726,72 грн судовий збір, сплачений за подання апеляційної скарги.
Оскільки предметом позову в цій справі є рішення суб`єкта владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності, судове рішення суду апеляційної інстанції згідно з ч. 3 ст. 272 КАС України не підлягає оскарженню в касаційному порядку.
Керуючись ст. ст. 6, 7, 8, 9, 242, 243, 268-272, 286, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 14 березня 2024 року в справі № 383/268/24 задовольнити.
Рішення Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 14 березня 2024 року в справі № 383/268/24 за позовом ОСОБА_1 до поліцейського відділення поліції № 3 (м. Бобринець) Кропивницького РУП Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області Цициліна Антона Володимировича, Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області про визнання протиправною та скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення скасувати.
Ухвалити в справі № 383/268/24 нове рішення.
Позов ОСОБА_1 до поліцейського відділення поліції № 3 (м. Бобринець) Кропивницького РУП Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області Цициліна Антона Володимировича, Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області про визнання протиправною та скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову серії ЕГА № 1324729 від 10 лютого 2024 року, якою на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 3 400,00 грн. за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 183 КУпАП.
Закрити справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 .
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області (ЄДРПОУ 40108709, вул. Віктора Чміленка, 41, м. Кропивницький, Кіровоградська область, 25006) на користь ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн 20 коп.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її прийняття 01 травня 2024 року та відповідно до ч. 3 ст. 272 КАС України касаційному оскарженню не підлягає.
Повне судове рішення складено 01 травня 2024 року.
Суддя-доповідачВ.А. Шальєва
суддяС.М. Іванов
суддяВ.Є. Чередниченко
