ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

10 квітня 2024 року м. Дніпросправа № 160/26214/23

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Дурасової Ю.В. (доповідач),

суддів: Божко Л.А., Лукманової О.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1

на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.12.2023 року (головуючий суддя Прудник С.В.)

в адміністративній справі №160/26214/23 за позовом ОСОБА_1 до відповідача Військово-лікарської комісії Військової частини НОМЕР_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Центральна військово-лікарська комісія, про визнання протиправною та скасування постанови, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1 , звернувся 11.10.2023 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом відповідача Військово-лікарської комісії Військової частини НОМЕР_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Центральна військово-лікарська комісія, в якому просив:

- визнати протиправною та скасувати постанову військово-лікарської комісії військової частини НОМЕР_1 , яка оформлена довідкою № 650 від 23.05.2023 року;

- зобов`язати військово-лікарську комісію військової частини НОМЕР_1 повторно провести медичний огляд військовослужбовця ОСОБА_1 , з урахуванням висновків суду та довідок, які підтверджують захворювання;

В обґрунтування позову зазначено, що позивач у березні 2022 року був призваний на військову службу за мобілізацією. Під час проходження військової служби 17.08.2022 отримав поранення акубаротравму в наслідок авіаційного удару поблизу АДРЕСА_1 під час виконання бойового завдання з відбиття агресії окупаційних військ рф. Після отримання травм стан його здоров`я постійно погіршується. 23.05.2023 позивачу був проведений медичний огляд ВЛК в/ч НОМЕР_1 згідно якого позивача визнано обмежено придатним до військової служби та оформлена довідка №650 від 23.05.2023 року. Позивач вважає такий висновок протиправним.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.12.2023 року у задоволенні позову відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що позивач пройшов медичний огляд лікарями-спеціалістами військово-лікарської комісії військової частини НОМЕР_1 , за результатами якого складено довідку від 23.05.2023 року №650. Зі змісту довідки встановлено, що захворювання, НІ, не пов`язане з проходженням військової служби. На основі статті 14в, 75в, 79г, 39в графи її Розкладу хвороб, обмежено придатний до військової служби. Непридатний до служби у ДШВ, плавскладі, морській піхоті, спедспорудах. Придатний до служби у частинах (підрозділах) забезпечення, військових комісаріатах, установах, організаціях, навчальних закладах. Суд першої інстанції зазначив, що питання визначення наявності або відсутності певного діагнозу у позивача та його придатності (непридатності) до військової служби за результатами медичного обстеження є дискреційними повноваженнями військово-лікарської комісії, а тому суд не вправі перебирати на себе повноваження цього органу. Таким чином, надання оцінки діагнозу позивача на предмет того, чи підпадає він під дію статей Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступень придатності до військової служби, виходить за межі судового розгляду. В свою чергу, доказів того, що відповідачем не було враховано певних медичних висновків (документів) матеріали справи не містять, суду про існування таких доказів стороною позивача не повідомлено. Також, позивач не зазначає про порушення відповідачем саме процедури прийняття оскаржуваної постанови, оформленої довідкою №650 від 23.05.2023 року. Матеріали справи таких порушень не містять.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким позов задовольнити.

Вказує, що під час медичного огляду ВЛК позивача не було направлено на огляд відповідним фахівцем, а саме психіатром/психотерапевтом. Крім того, з оскаржуваного рішення ВЛК не вбачається здійснення відповідачем повного та всебічного аналізу і врахування всіх медичних показників щодо стану здоров`я позивача.

Відповідачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Позивачем подано відповідь на відзив, в якому вказує, що він був мобілізований та проходить строкову службу у військовій частині НОМЕР_2 . Через безліч поранень та погіршення стану здоров`я був змушений звернутися до ВЛК повторно для подальшого звільнення з військової служби через набуті під час служби діагнози. Зауважує, що його було визнано обмежено придатним до військової служби.

Розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження у відповідності до ст. 311 КАС України.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає про наступне.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , був призваний на військову службу за мобілізацією ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 у березні 2022 року. Під час проходження військової служби, ОСОБА_1 , отримав поранення, а саме: 17.08.2022 року отримав: Акубаротравму (від 17.08.2022 року).

Згідно довідки військово-лікарської комісії в/ч НОМЕР_1 від 23.05.2023 року №650 виявлено захворювання: Міопічний астигматизм легкого ступеню обох очей. На підставі статті 14в, 75в, 79г, 39в графи II Розкладу хвороб, визнано ОСОБА_1 , обмежено придатним до військової служби.

Не погоджуючись з таким висновком відповідача, 29.05.2023 року представником позивача адвокатом Морозовим В. Ю., направлено адвокатський запит до Центральної військово-лікарської комісії Міністерства оборони України, в якій просив переглянути довідку військово-лікарської комісії в/ч НОМЕР_1 від 23.05.2023 року та враховуючи сукупність хвороб, їх взаємозв`язок, вік, метод Індивідуальної оцінки та визнати ОСОБА_1 непридатним до військової служби.

Листом від 01.07.2023 за №598/6231 тимчасово виконуючий обов`язки начальника комісії толова військово-лікарської комісії Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України полковник медичної служби ОСОБА_2 повідомив, що на теперішній час немає підстав для проведення повторного медичного огляду ОСОБА_1 .

Позивач вважає протиправною постанову ВЛК, яка оформлена довідкою №650 від 23.05.2023.

Суд першої інстанції у задоволенні позову відмовив.

Досліджуючи правильність прийняття судом першої інстанції рішення, колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне дослідити ряд норм законодавства, що регулюють дані правовідносини та обставини справи.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що до даних правовідносин слід застосовувати норми Конституції України, Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 року №2232-XII, норми наказу Міністра оборони України від 14.08.2008 №402, яким затверджено Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, що зареєстроване в Міністерстві юстиції України 17.11.2008 за №1109/15800.

Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Отже, суб`єкти владних повноважень (до яких відноситься відповідач) мають діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином межі дій відповідача чітко визначені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 106 Конституції України Президент України, зокрема, приймає відповідно до закону рішення про загальну або часткову мобілізацію та введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях у разі загрози нападу, небезпеки державній незалежності України.

Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 року №64/2022 у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан.

Відповідно до частини 1 статті 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 року №2232-XII захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

Частинами 2, 3 статті 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» №2232-XII передбачено, що військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями. Військовий обов`язок включає:

підготовку громадян до військової служби;

приписку до призовних дільниць;

прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу;

проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі;

проходження служби у військовому резерві;

дотримання правил військового обліку.

Від виконання військового обов`язку громадяни України звільняються на підставах, визначених цим Законом (ч.5 ст.1 ЗУ №2232-XII).

Відповідно до частини 7 статті 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» №2232-XII виконання військового обов`язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, та районні (об`єднані районні), міські (районні у містах, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя (далі - територіальні центри комплектування та соціальної підтримки).

Військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності (ч.1 ст.2 ЗУ №2232-XII).

Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Отже, військова служба передбачає професійну діяльність саме придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України.

В силу частини 10 статті 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» №2232-XII та з метою якісного проведення призову громадян на строкову військову службу за станом здоров`я, прийняття громадян на військову службу за контрактом, проведення медичного огляду військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів для визначення ступеня придатності до військової служби та визначення ступеня придатності льотного складу до льотної роботи наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 №402 затверджено Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, яке зареєстроване в Міністерстві юстиції України 17.11.2008 за № 1109/15800 (Положення № 402).

Згідно із пунктами 1.1, 1.2 глави 1 розділу І Положення №402 військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров`я до військової служби призовників, військовослужбовців та військовозобов`язаних, установлює причинний зв`язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.

Військово-лікарська експертиза - це:

медичний огляд допризовників, призовників;

військовослужбовців та членів їхніх сімей (крім членів сімей військовослужбовців строкової військової служби);

військовозобов`язаних, офіцерів запасу, які призиваються на військову службу за призовом осіб офіцерського складу, резервістів (кандидатів у резервісти);

громадян, які приймаються на військову службу за контрактом;

кандидатів на навчання у вищих військово-навчальних закладах та військових навчальних підрозділах вищих навчальних закладів Міністерства оборони України (далі - ВВНЗ), учнів військових ліцеїв;

колишніх військовослужбовців;

працівників Збройних Сил України, які працюють у шкідливих та небезпечних умовах праці та залучаються до роботи з джерелами іонізуючого випромінювання (далі - ДІВ), компонентами ракетного палива (далі - КРП), джерелами електромагнітних полів (далі - ЕМП), лазерного випромінювання (далі - ЛВ), мікроорганізмами I-II груп патогенності, особливо небезпечними інфекційними хворобами; працівників допоміжного флоту Військово-Морських Сил Збройних Сил України (далі - ВМС Збройних Сил України);

визначення ступеня придатності до військової служби, навчання у ВВНЗ, роботи за фахом;

установлення причинного зв`язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів.

Згідно з пунктом 2.1 глави 2 розділу І Положення № 402 для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі - ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі). Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (лікарсько-льотні комісії (далі - ЛЛК)) приймають постанови.

Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання військово-лікарської комісії з визначення причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця. Постанови штатних та позаштатних ВЛК обов`язкові до виконання.

Пунктом 2.2 глави 2 розділу І Положення № 402 визначено, що штатні ВЛК є військово-медичними установами. До штатних ВЛК належать:

Центральна військово-лікарська комісія (далі - ЦВЛК);

ВЛК регіону;

ВЛК евакуаційного пункту;

ВЛК пересувної госпітальної бази.

ЦВЛК є органом військового управління, який здійснює керівництво ВЛК регіонів у Збройних Силах України та є керівним органом із військово-лікарської експертизи в Збройних Силах України (підпункт 2.3.1 пункту 2.3 глави 2 розділу І Положення № 402).

Відповідно до підпункту 2.3.3 пункту 2.3 глави 2 розділу І Положення №402 на ЦВЛК покладається організація військово-лікарської експертизи у Збройних Силах України, а також, зокрема, контроль за лікувально-оздоровчою роботою серед допризовників, організація медичного огляду призовників, кандидатів на навчання у ВВНЗ, військовослужбовців, громадян, які приймаються на військову службу за контрактом, військовозобов`язаних та резервістів (кандидатів у резервісти); розгляд заяв, пропозицій, скарг та прийом відвідувачів з питань військово-лікарської експертизи; прийняття та перегляд постанов ВЛК про ступінь придатності колишніх військовослужбовців на період їх фактичного звільнення із Збройних Сил України.

ЦВЛК має право, серед іншого, розглядати, переглядати, скасовувати, затверджувати, не затверджувати, контролювати згідно з цим Положенням постанови будь-якої ВЛК (лікарсько-льотної комісії (далі - ЛЛК) Збройних Сил України (абзац 15 підпункту 2.3.4 пункту 2.3 глави 2 розділу I Положення №402).

Постанови ЦВЛК можуть бути оскаржені в судовому порядку. (пп. 2.3.5 п. 2.3. гл. 2 р. І Положення №402).

Постанова ВЛК регіонів може бути оскаржена у ЦВЛК або у судовому порядку. (пп. 2.4.10 п. 2.3. гл. 2 р. І Положення №402).

До позаштатних постійно діючих ВЛК (ЛЛК) належать, зокрема, гарнізонні ВЛК (пп. 2.6.1 п. 2.6. глави 2 розділу І Положення №402).

За правилами підпунктів 2.7.2, 2.7.3, 2.7.4 пункту 2.7 розділу І Положення №402 гарнізонна ВЛК створюється при клініках амбулаторно-поліклінічної допомоги, поліклініках військових лікувальних закладів Міністерства оборони України. На воєнний час при армійських тилових запасних військових частинах можуть бути створені гарнізонні ВЛК. На них покладається огляд військовослужбовців, а також огляд поповнення, яке поступає у ці військові частини, і контроль за організацією огляду військовослужбовців у військових частинах і батальйонах (командах) осіб, які одужують.

На госпітальну (гарнізонну) ВЛК покладається:

проведення медичного огляду осіб, указаних у пункті 1.2 розділу I Положення (крім допризовників), з метою визначення ступеня придатності до військової служби та в інших випадках, указаних у пункті 1.4 розділу II Положення;

ведення книги протоколів ВЛК та здавання її в архів;

проведення контролю за повнотою та якістю обстеження під час проведення медичного огляду, терміном проведення обстеження;

проведення разом із провідними медичними спеціалістами ВМКЦ регіонів та начальниками медичної служби військових частин, що знаходяться у зоні відповідальності військового лікувального закладу, детального аналізу визнання військовослужбовців непридатними (обмежено придатними) до військової служби, розробка пропозицій щодо покращення стану здоров`я військовослужбовців та попередження їх дострокового звільнення з військової служби за станом здоров`я. Узагальнення пропозицій та надання їх до штатної ВЛК.

Госпітальна (гарнізонна) ВЛК має право:

приймати постанови відповідно до цього Положення

перевіряти з метою військово-лікарської експертизи організацію та стан лікувально-діагностичної роботи у військових лікувальних, цивільних лікувально-профілактичних закладах і у військових частинах, дислокованих у гарнізоні;

залучати до роботи на правах членів комісії медичних та військових фахівців за запитом голови ВЛК.

Згідно з пунктами 1.1, 1.2 глави 1 розділу ІІ Положення №402 медичний огляд включає в себе вивчення та оцінку стану здоров`я і фізичного розвитку громадян на момент огляду в цілях визначення ступеня придатності до військової служби, навчання за військово-обліковими спеціальностями, вирішення інших питань, передбачених цим Положенням, з винесенням письмового висновку (постанови).

Під придатністю до військової служби у цьому Положенні розуміється такий стан здоров`я і фізичного розвитку громадян, який дозволяє їм виконувати передбачені статутами, інструкціями службові обов`язки з конкретної військової спеціальності у виді Збройних Сил України та інших військових формуваннях у мирний та воєнний час.

Медичний огляд проводиться ВЛК з метою визначення придатності, зокрема, військовослужбовців до військової служби.

Постанови ВЛК приймаються на підставі Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби (далі - Розклад хвороб) (додаток 1), пояснень щодо застосування статей Розкладу хвороб (додаток 2) та таблиць додаткових вимог до стану здоров`я (далі - ТДВ) (додаток 3).

Згідно пункту 3.8 розділу ІІ Положення №402, після закінчення медичного обстеження під час мобілізації ВЛК виносить щодо військовозобов`язаного одну із таких постанов:

Непридатний до військової служби у мирний час, обмежено придатний у воєнний час"; "Обмежено придатний до військової служби";

"Придатний (або непридатний) до військової служби за контрактом, за спеціальністю _____________ (вказати спеціальність)";

"Придатний (або непридатний) до військової служби в миротворчій місії за спеціальністю _____________ (вказати спеціальність)";

"Придатний до військової служби".

Матеріалами справи підтверджується, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , був призваний на військову службу за мобілізацією ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 у березні 2022 року. Під час проходження військової служби, ОСОБА_1 , отримав поранення, а саме: 17.08.2022 року отримав: Акубаротравму (від 17.08.2022 року).

У ході проведення службового розслідування встановлено, що 17.08.2022 року о 07:55, під час виконання бойового завдання з відбиття агресії окупаційних військ російської федерації, в наслідок авіаційного удару противником по позиціям 3 стрілецької роти 1 стрілецького батальйону поблизу АДРЕСА_1 , солдат ОСОБА_1 отримав бойове травмування, був евакуйований з позицій 3 стрілецької роти силами медичного пункту 1 стрілецького батальйону (копія довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) від 04.10.2022 року №8941 наявна в матеріалах справи). А також: 07.09.2022 року, ОСОБА_1 , отримав Акубаротравму (від 17.08.2022 року).

У ході проведення службового розслідування також встановлено, що 07.09.2022 року в період часу 06.30 - 07.00 збройними силами російської федерації був здійснений артилерійський обстріл позицій 2 та 3 стрілецької роти 1 стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_2 , які були розташовані поблизу АДРЕСА_1 .

В результаті цього обстрілу солдат ОСОБА_1 отримав бойове травмування. Евакуйований з позиції 3 стрілецької роти 1 стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_2 силами медичного пункту й стрілецького батальйону (що підтверджено копією довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) від 26.10.2022 року № 10691). Отримані поранення військовослужбовцем під час виконання обов`язків військової служби при захисті Батьківщини, не пов`язані з вчиненням ОСОБА_1 , кримінальним чи адміністративним правопорушенням, та не є наслідком вчинення мною дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження.

Позивач зазначає, що після отримання вказаних травм, стан його здоров`я постійно погіршується.

Також позивач зазначає, що має проблеми зі здоров`ям, а саме: Посткомоційний синдром. Б 07.2 - Постконтузійний синдром з помірно вираженими тривожними розладами, дисфоріями та інсомнією з виходом в покращення, акубаротравма з церебростенічним синдромом. Хронічна вертеброгеннадорсалгія. Метаболічна кардіоміопатія. СН Осш.Вертеброгенналюмбалгія. Слабка міопія очей. Викривлення перегородки носа (що підтверджено копією виписки із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого №2045/2023 психоневрологічного відділення (психосоматичного центра) №10 та копією виписки медичної зі стаціонарного хворого № 10189).

23.05.2023 року, позивачу, ОСОБА_1 , було проведено медичний огляд ВЛК в/ч НОМЕР_1 , згідно якого було отримано наступні діагнози (а.с. 24):

Наслідки повторних ВТ (17.08.2022, 07.09.2022), ЗЧМТ, струсу головного мозку у вигляді цефалічного синдрому, поегкомоційного синдрому (Б07.2), вторинної артеріальної гіпертензії І ступеню; акубаротравматичного ураження вух без наслідків. Згідно наказу МОЗ України від 04.07.2007 року № 370 травма тяжкого ступеню.

- Травма, ТАК, пов`язана із захистом Батьківщини. Довідка про обставини травми № 8941 від 04.10.2022, видана командиром в/ч НОМЕР_2 .

- Травма, ТАК, пов`язана із захистом Батьківщини. Довідка про обставини травми № Ю961 від 26.10.2022, видана командиром в/ч НОМЕР_2 .

Колегія суддів апеляційної інстанції бере до уваги, що позивач пройшов медичний огляд лікарями-спеціалістами військово-лікарської комісії військової частини НОМЕР_1 , за результатами медичного огляду складено довідку від 23.05.2023 року №650 (а.с. 24).

Зі змісту довідки № 650 від23.05.2023 встановлено, що захворювання, НІ, не пов`язане з проходженням військової служби. На основі статті 14в, 75в, 79г, 39в графи її Розкладу хвороб, обмежено придатний до військової служби.

Непридатний до служби у ДШВ, плавскладі, морській піхоті, спедспорудах.

Придатний до служби у частинах (підрозділах) забезпечення, військових комісаріатах, установах, організаціях, навчальних закладах.

Позивач, обґрунтовуючи протиправність такого висновку ВЛК, наполягає на наявності у нього захворювань, підтверджених медичними дослідженнями, які були відповідачем залишені позаувагою, внаслідок чого сформовано невірний висновок про його придатність до військової служби.

Разом з тим, суд першої інстанції обґрунтовано зазначив, що питання визначення наявності або відсутності певного діагнозу у позивача та його придатності (непридатності) до військової служби за результатами медичного обстеження є дискреційними повноваженнями військово-лікарської комісії, а тому суд не вправі перебирати на себе повноваження цього органу.

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що надання оцінки діагнозу позивача на предмет того, чи підпадає він під дію статей Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступень придатності до військової служби, виходить за межі судового розгляду.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 12.06.2020 у справі № 810/5009/18.

Згідно із ч.5 ст.242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Слід також зазначити, що у межах адміністративного процесу суд не вправі надавати оцінку професійним діям конкретних лікарів-членів ВЛК при застосуванні ними відповідних методів огляду позивача, дослідження медичної документації, визначенні діагнозів та відповідності їх конкретній статті Розкладу хвороб, оскільки це потребує спеціальних знань у медичній галузі.

Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 13.06.2018 у справі №806/526/16.

В свою чергу, доказів того, що відповідачем не було враховано певних медичних висновків (документів) матеріали справи не містять.

Крім того, згідно з усталеною судовою практикою, при розгляді по суті спору у справах, у яких оспорюються рішення ВЛК, суд не може здійснювати власну оцінку підстав прийняття певної постанови (довідки), оскільки суди не є спеціалізованими установами в медичній сфері і тому оцінка підстав для прийняття постанови ВЛК виходить за межі необхідного дослідження в контексті застосування норм матеріального права.

Отже, суди вправі перевіряти законність постанови ВЛК лише в межах дотримання процедури її прийняття.

В той же час, у позовній заяві позивач не зазначає про порушення відповідачем саме процедури прийняття оскаржуваної постанови, оформленої довідкою №650 від 23.05.2023 року.

При цьому, матеріали справи не містять доказів щодо порушення відповідачем процедури прийняття висновку, що зазначений у довідці від 23.05.2023 року №650.

За практикою Європейського суду з прав людини пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення.

Сторонами суду не наведено інших специфічних, доречних та важливих аргументів, які суд зобов`язаний оцінити, виконуючи свої зобов`язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Сукупність встановлених в ході судового розгляду спору обставин дає підстави для висновку про недоведеність допущених відповідачем порушень вимог чинного законодавства.

Отже, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, тому не можуть бути підставою для його скасування.

Керуючись ст. 241-245, 250, 311, 316, 321, 322 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.12.2023 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили 10.04.2024 та не підлягає оскарженню в касаційному порядку, крім випадків, зазначених в підпунктах: «а», «б», «в», «г» пункту 2 ч. 5 статті 328 КАС України.

В силу п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України постанова може бути оскаржена до Верховного Суду протягом 30 днів згідно ст. 329 КАС України з дня її прийняття шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Головуючий - суддяЮ. В. Дурасова

суддяЛ.А. Божко

суддяО.М. Лукманова