Єдиний державний реєстр судових рішень
ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
16 жовтня 2023 року Справа № 160/26214/23
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Прудник С.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 до військово-лікарської комісії військової частини НОМЕР_1 , третя особа - Центральна військово-лікарська комісія про визнання протиправною та скасування постанови, зобов`язання вчинити певні дії,-
ВСТАНОВИВ:
11.10.2023 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява (до відділення поштового зв`язку таку подано 05.10.2023 року) ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 до військово-лікарської комісії військової частини НОМЕР_1 , третя особа - Центральна військово-лікарська комісія , в якій позивач просить суд:
- визнати протиправною та скасувати постанову військово-лікарської комісії військової частини НОМЕР_1 , яка оформлена довідкою № 650 від 23.05.2023 року;
- зобов`язати військово-лікарську комісію військової частини НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ: НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) повторно провести медичний огляд військовослужбовця ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_3 ), з урахуванням висновків суду та довідок, які підтверджують захворювання;
- стягнути з військово-лікарської комісії військової частини НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ: НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_3 ) понесені витрати на правову допомогу, шо складають 10 000 грн. (десять тисяч гривень).
Означені позовні вимоги вмотивовані спірністю та протиправністю постанову військово-лікарської комісії військової частини НОМЕР_1 , яка оформлена довідкою № 650 від 23.05.2023 року.
За відомостями з витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.10.2023 року зазначена вище справа розподілена та 12.10.2023 року передана судді Пруднику С.В.
При вирішення питання щодо відкриття провадження в адміністративній справі та призначення її до розгляду суд виходить з такого.
Позовна заява відповідає вимогам, встановленим статтями 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України, підсудна Дніпропетровському окружному адміністративному суду.
Відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 4 КАС України адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.
За змістом норм ч. 1, 2 ст. 12 КАС України адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Пунктом ч. 4 ст. 12 цього Кодексу визначено, що виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України «Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917 - 1991 років».
Поряд з цим, згідно п. 10 ч. 6 ст. 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.
Також нормами ч. 2 і 3 ст. 257 КАС України встановлено, що за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті, зміст якої відповідає змісту ч. 4 цієї статті.
При вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Згідно з ч. 1 ст. 260 КАС України питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.
Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Дослідивши наявні матеріали справи, предмет та підстави позову, склад учасників справи, суд вважає, що подана до суду позивачем позовна заява підлягає до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження згідно частини 2 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України.
З матеріалів адміністративного позову порушень строків, передбачених статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України, не вбачається.
Підстав для її повернення або відмови у відкритті провадження у справі не має.
Щодо проведення судового засідання в режимі відеоконференції, суд враховує наступне.
Так, ст. 195 КАС України встановлено, що учасники справи мають право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за умови наявності у суді відповідної технічної можливості, про яку суд зазначає в ухвалі про відкриття провадження у справі, крім випадків, коли явка цього учасника справи в судове засідання визнана судом обов`язковою.
Учасник справи подає заяву про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання. Копія заяви в той самий строк надсилається іншим учасникам справи.
Учасники справи беруть участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та електронного підпису згідно з вимогами Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положень, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Під час карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), учасники справи можуть брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів. Підтвердження особи учасника справи здійснюється із застосуванням електронного підпису, а якщо особа не має такого підпису, то у порядку, визначеному Законом України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус" або Державною судовою адміністрацією України.
Ризики технічної неможливості участі у відеоконференції поза межами приміщення суду, переривання зв`язку тощо несе учасник справи, який подав відповідну заяву.
Суд може постановити ухвалу про участь учасника справи у судовому засіданні в режимі відеоконференції в приміщенні суду, визначеному судом.
Свідок, перекладач, спеціаліст, експерт можуть брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції виключно в приміщенні суду.
У клопотанні про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції в приміщенні суду в обов`язковому порядку зазначається суд, в якому необхідно забезпечити її проведення. Таке клопотання може бути подано не пізніш як за п`ять днів до відповідного судового засідання.
Копія ухвали про участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції в приміщенні суду негайно надсилається до суду, який зобов`язаний організувати її виконання, та особі, яка братиме участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
Суд, який забезпечує проведення відеоконференції, перевіряє явку і встановлює особи тих, хто з`явився, а також перевіряє повноваження представників.
Використовувані судом і учасниками судового процесу технічні засоби і технології мають забезпечувати належну якість зображення та звуку, а також інформаційну безпеку. Учасникам судового процесу має бути забезпечена можливість чути та бачити хід судового засідання, ставити запитання і отримувати відповіді, здійснювати інші процесуальні права та обов`язки.
Відеоконференція, у якій беруть участь учасники справи, фіксується судом, який розглядає справу, за допомогою технічних засобів відео- та звукозапису. Відео- та звукозапис відеоконференції зберігається в матеріалах справи.
Як вказав Верховний Суд в ухвалі від 05.06.2018 року у справі № 554/8322/16-а, аналіз статті 195 КАС свідчить, що прийняття рішення щодо проведення судового засідання в режимі відеоконференції є правом суду. Зазначена стаття не передбачає обов`язку проведення судового засідання в режимі відеоконференції в разі наявності про це клопотання сторони.
Крім того, такий спосіб участі в судовому засіданні, носить винятковий характер, та має бути зумовлений обґрунтованими причинами, які ускладнюють або роблять неможливим особисту участь сторони чи її представника в судовому засіданні.
Суд наголошує, що позивачем не наведено причин, які фактично ускладнюють або роблять неможливою його участь у судовому засіданні суду першої інстанції.
При цьому, суд наголошує, що розгляд даної справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, тобто без проведення судового засідання.
За нормами Кодексу адміністративного суду України, участь сторін в судовому засіданні не є обов`язковою. При цьому, сторони мають можливість надати письмові пояснення, відзив або заперечення до позовної заяви.
За таких обставин, суд вважає, що у задоволенні клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції слід відмовити.
Щодо залучення третьої особи.
Слід зазначити, що відповідно до частина 2 стаття 49 Кодексу адміністративного судочинства України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов`язки. Вони можуть бути залучені до участі у справі також за клопотанням учасників справи.
Виходячи з того, що рішення у справі може вплинути на права та інтереси військово-лікарської комісії військової частини НОМЕР_1 , суд вважає за необхідне залучити до участі у справі в якості третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору як Центральну військово-лікарську комісію.
Керуючись статтями 12, 49, 171, 195, 248, 257, 260, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
УХВАЛИВ:
Прийняти до свого провадження позовну заяву ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 до військово-лікарської комісії військової частини НОМЕР_1 , третя особа - Центральна військово-лікарська комісія про визнання протиправною та скасування постанови, зобов`язання вчинити певні дії та відкрити провадження в адміністративній справі.
Призначити справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін в приміщенні суду з 17 листопада 2023 року за адресою: 49089, м. Дніпро, вул. Академіка Янгеля, 4, зала судових засідань № 1.
Залучити до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Центральну військово-лікарську комісію.
Відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про проведення судового засідання в режимі відеоконференції.
Витребувати у військово-лікарської комісії військової частини НОМЕР_1 :
- письмові та вмотивовані пояснення та усі письмові докази, які слугували підставою для складання постанови військово-лікарської комісії військової частини НОМЕР_1 , яка оформлена довідкою № 650 від 23.05.2023 року.
Витребувані судом докази слід подати до Дніпропетровського окружного адміністративного суду (також шляхом направлення на електронну адресу Дніпропетровського окружного адміністративного суду (inbox@adm.dp.court.gov.ua; inboxdoas@adm.dp.court.gov.ua) ) у строк до 17 листопада 2023 року.
Суд попереджає військово-лікарську комісію військової частини НОМЕР_1 про можливість застосування судом заходів процесуального примусу, зокрема накладення штрафу та винесення окремої ухвали у разі невиконання вимог даної ухвали суду.
Центральна військово-лікарська комісія (третя особа) має право подати з дотриманням вимог ч.ч. 2 - 4 ст. 162 КАС України, пояснення щодо позову (п. 10. ч. 9. ст. 171 КАС України) - протягом двох днів з дня вручення третій особі ухвали про відкриття провадження у справі, а щодо відзиву - протягом двох днів з дня його отримання.
Роз`яснити відповідачу їх право на подання відзиву на позовну заяву та доказів, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідачів, а також документів, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів позивачу, протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали про відкриття провадження у справі.
Встановити позивачу строк для подання відповіді на відзив протягом п`яти днів з дня отримання відзиву на позов.
Встановити відповідачу строк для подання заперечень на відповідь на відзив протягом п`яти днів з дня отримання відповіді на відзив. Повідомити сторін, що відзив на позовну заяву (відзив), відповідь на відзив, заперечення та пояснення повинні відповідати вимогам частин другої-четвертої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України.
Інформацію щодо адміністративної справи учасники даної справи можуть отримати на офіційному порталі судової влади України у мережі Інтернет (веб-адреса сторінки: http://adm.dp.court.gov.ua/sud0470/gromadyanam/csz/).
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя С. В. Прудник
