ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
_______________________________________________________________________
УХВАЛА
"28" березня 2024 р.м. ХарківСправа № 922/1048/22 вх. № 1048/22
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Міньковського С.В.
при секретарі судового засідання Черновою В.О.
за участю сторін:
керуючий реструктуризацією - Корольов В.В. (свідоцтво, в режимі ВКЗ),
розглянувши заяву арбітражного керуючого Корольова В.В. про ухвалення додаткового судового рішення у справі № 922/1048/22 (вх. № 29369 від 27.10.2023 )
По справі за заявою ОСОБА_1
до ОСОБА_1
про визнання банкрутом
ВСТАНОВИВ:
27.10.2023 до суду від арбітражного керуючого Корольова В.В. в особі його адвоката Романченко О.М. надійшла заява про ухвалення додаткового рішення (вх. № 29369 від 27.10.2023), в якій він просить суд ухвалити додаткове рішення(ухвалу) у справі № 922/1048/22 та стягнути з Акціонерного товариства "Кредобанк" (ідентифікаційний код юридичної особи 09807862) на користь арбітражного керуючого Корольова Вадима Вячеславовича (керуючого реструктуризацією) судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 40 000,00 грн.
Відповідно до ст. 244 ГПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:
1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення;
2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати;
3) судом не вирішено питання про судові витрати.
Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.
Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
В судових засіданнях 07.11.2023, 16.11.2023, 07.12.2023, 25.01.2024, 29.02.2024 суд постановив протокольні ухвали про відкладення розгляду заяви арбітражного керуючого Корольова В.В. про ухвалення додаткового решення (ухвали) за погодженням сторін.
Представник Акціонерного товариства "Кредобанк" заперечує щодо поданої заяви кредитора про ухвалення додаткової ухвали та стягнення з Акціонерного товариства "Кредобанк" на користь арбітражного керуючого Корольова Вадима Вячеславовича (керуючого реструктуризацією) судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 40 000,00 грн обгрунтовуючи це тим, що сума не відповідає ринковим цінам, адвокат не надав належних та допустимих доказів щодо проведених робіт; арбітражний керуючий Корольов В.В. не надав ухвалу суду про залучення у справу адвоката Романченка О.М. В зв`язку з чим просить відмовити у задоволенні заяви в повному обсязі.
В судовому засіданні 28.03.2024 присутній арбітражний керуючий Корольов В.В. підтримує подану заяву про ухвалення додаткового рішеня (ухвали) у повному обсязі та просить її задовольнитита стягнувши з Акціонерного товариства "Кредобанк" на користь арбітражного керуючого Корольова Вадима Вячеславовича (керуючого реструктуризацією) судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі - 40 000,00 грн.
Розглянувши заяву арбітражного керуючого Корольова В.В. про ухвалення додаткового рішення (ухвали), вислухавши пояснення керуючого реструктуризацією, суд зазначає, що статтею 59 Конституції України передбачено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Право особи на отримання правової допомоги під час розгляду справи господарськими судами гарантоване ст. 131-2 Конституції України, ст.16 ГПК, відповідними нормами Закону "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".
Сторона, на користь якої ухвалене судове рішення, має право на відшкодування витрат на правову допомогу як складової судових витрат (п.12 ч.3 ст.2, ст.123, ч.2 ст126 ГПК).
Відповідно до ч.2 ст.126 ГПК для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
На підтвердження факту понесення та розміру таких витрат арбітражним керуючим Корольови В.В. було надано:
- копію договору про надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 25.07.2023 №51/07-2023, укладеного між керуючим реструктуризацією фізичної особи ОСОБА_1 у справі №922/1048/22 арбітражним керуючим Корольовим В.В. та адвокатським бюро "Олексія Романченко" в особі керуючого Романченко Олексія Михайловича,
- копію додаткової угоди №1 від 25.07.2023 до договору №51/07-2023 від 25.07.2023;
- акт виконаних робіт №2 від 26.10.2023, що містить детальний опис виконаних робіт/наданих послуг, що підтверджують надання адвокатом Романченко О.М. арбітражному керуючому Корольову В.В. професійної правничої допомоги під час розгляду судом першої інстанції скарги АТ "Кредобанк" на незаконні дії та бездіяльність арбітражного керуючого Корольова В.В. тривалістю 11 годин.
Таким чином, передбачений статтями 124, 129 ГПК порядок подання попереднього розрахунку суми судових витрат та надання суду доказів на підтвердження розміру таких судових витрат протягом п`яти днів, після винесення судом ухвали суду від 24.10.2023, відповідно до якої судом було відмовлено у задоволенні скарги АТ "Кредобанк" на дії арбітражного керуючого Корольова В.В. (керуючого реструктуризацією) було дотримано представником арбітражного керуючого адвокатом Романченко О.М.
Разом з тим, суд звертає увагу, що відповідно до частини шостої статті 12 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження з урахуванням особливостей, встановлених Кодексом України з процедур банкрутства.
Практична реалізація принципу відшкодування судових витрат сторони, відбувається в такі етапи: 1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 ГПК України); 2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 ГПК України): подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу; 3) розподіл судових витрат (стаття 129 ГПК України).
Згідно зі статтею 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Частинами першою, другою статті 126 ГПК України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави; за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Системний аналіз положень статей 126, 129 ГПК України дає підстави для висновку, що витрати, пов`язані з розглядом справи, за відсутності прямої вказівки в процесуальному законі щодо покладення таких витрат на іншу особу, можуть бути покладені за результатами вирішення спору лише на сторони такого спору.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у справах №906/977/19 (додаткова ухвала від 02.06.2021), № 911/2115/19 (постанова від 13.10.2020) та № 925/1105/19 (ухвала від 16.12.2020).
Водночас, суд наголошує, що Господарський процесуальний кодекс України не містить окремого врегулювання питання розподілу судових витрат у справах про банкрутство.
Розподіл судових витрат також не встановлений прямими нормами Кодексу України з процедур банкрутства.
Відшкодування судових витрат у непозовному провадженні, як-то: у справах про банкрутство, якщо інше не передбачено законом, здійснюється за загальними правилами статті 129 ГПК України.
Склад учасників справи позовного провадження визначено в статті 41 ГПК України, а саме, у справах позовного провадження учасниками справи є сторони та треті особи.
Стаття 45 цього Кодексу визначає, що сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу. Позивачами є особи, які подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Відповідачами є особи, яким пред`явлено позовну вимогу.
Проте, склад учасників у справі про банкрутство (неплатоспроможність) визначається виключно Кодексом України з процедур банкрутства.
Відповідно до абзацу 24 статті 1 КУзПБ визначено, що учасники у справі про банкрутство є сторони, арбітражний керуючий, державний орган з питань банкрутства, Фонд державного майна України, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) боржника, Національний банк України, а також у випадках, передбачених цим Кодексом, інші учасники справи про банкрутство, щодо прав або обов`язків яких існує спір.
Водночас абзацом 22 частини 1 статті 1 КУзПБ унормовано, що сторонами у справі про банкрутство (неплатоспроможність) є конкурсні кредитори (голова комітету кредиторів), забезпечені кредитори, боржник (банкрут).
Вищенаведене визначає, що при з`ясуванні суб`єктного складу учасників справи та змісту поданої заяви, суд, керуючись принципом диспозитивності у господарському процесі, виходить з того, який процесуальний статус мають заявник та інші особи при зверненні з відповідною заявою про розподіл судових витрат, оскільки суд не вправі самостійно, з власної ініціативи змінювати суть заявленої вимоги, якщо її вимоги пред`явлено особою, яка не є стороною у справі про банкрутство.
Системний аналіз пункту 6 частини 3 статті 2 ГПК України та статті 15 ГПК України дає підстави для висновку, що господарське судочинство здійснюється з урахуванням принципу пропорційності, який суд застосовує:
враховуючи завдання господарського судочинства;
забезпечуючи розумний баланс між приватними й публічними інтересами;
враховуючи особливості предмета спору, ціну позову, складність справи, значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
Суд звертає увагу, що згідно зі статтею 1 КУзПБ арбітражний керуючий - фізична особа, яка отримала відповідне свідоцтво та інформація про яку внесена до Єдиного реєстру арбітражних керуючих України.
Згідно частин 1, 2 статті 10, ст. 114 КУзПБ визначено, що арбітражний керуючий є суб`єктом незалежної професійної діяльності. Арбітражний керуючий з моменту постановлення ухвали (постанови) про призначення його керуючим санацією, ліквідатором у справах боржників - юридичних осіб, керуючим реструктуризацією або керуючим реалізацією у справах про неплатоспроможність фізичної особи до моменту припинення здійснення ним повноважень прирівнюється до службової особи.
Підпунктом 14.1.226 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (далі - ПК України) особи, передбачено, що самозайнята особа - це платник податку, який є фізичною особою - підприємцем або провадить незалежну професійну діяльність за умови, що така особа не є працівником в межах такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності.
Незалежна професійна діяльність - участь фізичної особи у науковій, літературній, артистичній, художній, освітній або викладацькій діяльності, діяльність лікарів, приватних нотаріусів, приватних виконавців, адвокатів, арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), аудиторів, бухгалтерів, оцінщиків, інженерів чи архітекторів, особи, зайнятої релігійною (місіонерською) діяльністю, іншою подібною діяльністю за умови, що така особа не є працівником або фізичною особою - підприємцем та використовує найману працю не більш як чотирьох фізичних осіб.
Таким чином, арбітражний керуючий є самозайнятою особою, яка провадить незалежну професійну діяльність.
Отже, системний аналіз статей 1, 10, 12, 113-114 КУзПБ свідчить, що арбітражний керуючий є учасником справи, однак не є стороною у справі про банкрутство (неплатоспроможність), здійснює свою діяльність самостійно, однак як службова особа, якій, в силу передбаченого Кодексом статусу та порядку його набуття, не надано законом права делегувати права та обов`язки третім особам, оскільки останній безпосередньо наділений відповідно до положень Кодексу України з процедур банкрутства відповідними правами та обов`язками, а наявність відповідної компетенції, навичок, знань та досвіду у арбітражного керуючого презюмується в силу наявності у нього відповідного свідоцтва, отриманого у порядку, встановленому КУзПБ.
Звертаючись до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення (ухвали) у справі № 922/1048/22 про неплатоспроможність ОСОБА_1 керуючий реструктуризацією Корольов В.В., статус якого відповідно до наведених вище положень Кодексу України з процедур банкрутства не може бути визначений як "сторона у справі", на власний розсуд визначився зі змістом заяви та заявив вимоги про стягнення судових витрат у справі з кредитора АТ "Кредобанк" у розмірі 40 000 грн, якому судом було відмовлено у задоволенні скарги банку на його дії у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 .
Разом з тим, як ГПК України, так і нормами КУзПБ не передбачено компенсацію арбітражному керуючому витрат у випадку залучення адвоката з метою представництва професійних інтересів у справі про неплатоспроможність від імені арбітражного керуючого під час розгляду питань, які входять до компетенції безпосередньо самого арбітражного керуючого і за таку роботу (незалежну професійну діяльніть) він отримає грошову винагороду у розмірах, відповідно до приписів ст.30 Кодексу України з процедур банкрутства.
Суд наголошує, що стягнення арбітражним керуючим витрат на професійну правничу допомогу з кредитора - банку є по суті способом його надмірного збагачення і становить додатковий засіб отримання доходу, окрім грошової винагороди та витрат у справі про неплатоспроможність, яку він отримує як суб`єкт незалежної професійної діяльності у спрах про неплатоспроможність фізичних осіб.
Суд звертає увагу, що під час реалізації своїх прав та обов`язків арбітражний керуючий зобов`язаний діяти добросовісно, розсудливо та з метою, з якою ці права та обов`язки надано (покладено) (частина 3 статті 12 КУзПБ).
Також суд зазначає, що змістом ухвали Господарського суду Харківської області від 24.10.2023, як набрала законної сили, (як в описовій, так і резолютивній частині) не підтверджується, що судом прийнято рішення безпосередньо про цивільні права фізичної особи Корольова В.В. , навпаки судом розглядалось належне виконання арбітражним керуючим Корольовим В.В. його професійних обов`язків на посаді керуючого реструктуризацією у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 .
Визначаючи суму відшкодування, суд має виходити з критерію розумності їхнього розміру, зважаючи на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України"),присуджуючи судові витрати на підставі ст.41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (постанова Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19).
Такі докази відповідно до ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Крім того, суд звертає увагу, що стягнення витрат на професійну правничу допомогу з кредитора не може бути способом надмірного збагачення арбітражного керуючого , на користь якого такі витрати стягуються і не може становити для нього по суті додатковим способом отримання доходу (така ж правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 24.01.2022 у справі №911/2737/17).
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відмову в ухваленні додаткового рішення (ухвали) у справі №922/1048/22.
На підставі вищенаведеного та керуючись ст.ст. 1, 10, 30, 113-114 Кодексу України з процедур банкрутства, ст.ст. 124, 126, 129, 232, 244 ГПК України, суд -
УХВАЛИВ:
Відмовити арбітражному керуючому Корольову В.В. в ухваленні додаткового рішення (ухвали) у справі № 922/1048/22 та стягненні з Акціонерного товариства "Кредобанк" (ідентифікаційний код юридичної особи 09807862) на користь арбітражного керуючого Корольова Вадима Вячеславовича (керуючого реструктуризацією) судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 40000,00 грн.
Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена протягом десяти днів з дня підписання повного судового рішення.
Ухвала підписана 01.04.2024.
Суддя Міньковський С.В.
