ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
з питань зупинення провадження у справі
25 березня 2024 рокум. Ужгород№ 260/344/23
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:
головуючої судді - Калинич Я.М.
при секретарі судового засідання Деяк О.М.
за участю:
представник позивача: Глагола Г.П.,
представник відповідача 1: Ларін А.М.,
представник відповідача 2: Одудько Д.Л.,
представник третьої особи: не з`явився,
розглянувши в підготовчому судовому засіданні клопотання представника третьої особи про зупинення провадження у адміністративній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 та військової частини НОМЕР_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача 1 Міністерство оборони України, про визнання рішення протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 через представника адвоката Глаголу Ганну Петрівну звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , військової частини НОМЕР_1 , у якому просить суд:
1. Визнати протиправними та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 11 червня 2022 р. №71-СТ про самовільне залишення частини ОСОБА_1 в період з 27 травня 2022 року по 25 липня 2022 року.
2. Визнати протиправними та скасувати наказ про усунення з посади та виведення у розпорядження командира батальйону №113-СТ від 14.07.2022 року.
3. Зобов`язати військову частину НОМЕР_1 розрахувати, a з ІНФОРМАЦІЯ_2 стягнути виплати на користь позивача, грошового забезпечення та додаткову винагороду за наступні періоди та в наступних розмірах: - в період з 27 травня по 25 липня 2022 року за 59 днів грошового забезпечення (посадовий оклад, оклад за військовим званням, оклад за вислугу років, винагороду за особливості проходження служби, премію).
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 10 лютого 2023 року відкрито провадження в адміністративній справі за правилами загального позовного провадження.
19 травня 2023 року до суду надійшла заява представника позивача про збільшення позовних вимог, відповідно до якої просить суд:
1. Визнати протиправними та скасувати наступні накази командирів військової частини НОМЕР_1 :
- Наказ командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 11 червня 2022 р. №71-СТ про самовільне залишення частини ОСОБА_1 в період з 27 травня 2022 року по 25 липня 2022 року;
- Наказ про усунення з посади та виведення у розпорядження командира батальйону №113-СТ від 14.07.2022 року;
2. Визнати протиправною бездіяльність командира військової частини НОМЕР_1 щодо неприйняття наказів на нарахування додаткової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету міністрів №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» та зобов`язати прийняти накази щодо нарахування додаткової винагороди у відповідності до цієї постанови.
3. Зобов`язати військову частину НОМЕР_1 обчислити та нарахувати, а з ІНФОРМАЦІЯ_2 стягнути на користь позивача грошове забезпечення за наступні періоди та в наступних розмірах:
- в період з 27 травня по 25 липня 2022 року за 59 днів грошового забезпечення (посадовий оклад, оклад за військовим званням, оклад за вислугу років, винагороду за особливості проходження служби, премію);
- в період з травня по серпень (включно) 2022 року додаткову винагороду передбачену Постановою КМУ №168 з розрахунку 100000,00 гривень за травень місяць 2022 року пропорційно часу участі у таких діях та заходах; та 30000,00 гривень за червень, липень, серпень місяці 2022 року пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
4. Стягнути із відповідача 1 та відповідача 2 понесені позивачем ОСОБА_1 судові витрати в сумі 5000,00 гривень, які складаються витрат на професійну правничу допомогу.
Вищевказана заява про збільшення позовних вимог прийнята судом до розгляду.
Ухвалою суду від 10 листопада 2023 року залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на боці відповідача 1 Міністерство оборони України.
Представником третьої особи подано до суду клопотання про зупинення провадження у справі на підставі п. 5 ч. 1, ч. 4 ст. 236 КАС України до закінчення воєнного стану.
Клопотання обґрунтоване тим, що військова частина НОМЕР_1 перебуває в районі ведення бойових дій у повному складі згідно штату на час воєнного стану в Україні, що унеможливлює участь у судових засідання її представника. Відтак, представник третьої особи вважає, що адміністративна справа №260/344/23 не може бути розглянути судом до виходу військової частини НОМЕР_1 з району ведення бойових дій, а тому провадження у справі необхідно зупинити.
Представник позивача в підготовчому засіданні проти задоволення клопотання заперечувала та просила суд відмовити у задоволенні такого.
Представник відповідача 1 в підготовчому засіданні підтримав клопотання про зупинення провадження.
Представник відповідача 2 в підготовчому засіданні підтримав клопотання та просив таке задовольнити.
Третя особа явку свого представника в підготовче засідання не забезпечила, причини неявки суду не повідомила, хоча належним чином повідомлена про дату, час та місце проведення такого.
Розглянувши подане клопотання суд, зазначає наступне.
Судом встановлено, що 24.02.2022 року у зв`язку з військовою агресією Російською Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», Указом Президента України №64/202 введено в Україні воєнний стан, який в подальшому неодноразово продовжувався та триває на даний час.
Зміст правового режиму воєнного стану, порядок його введення та скасування, правові засади діяльності органів державної влади, військового командування, військових адміністрацій, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій в умовах воєнного стану, гарантії прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб, визначені нормами Закону України «Про правовий режим воєнного стану» №389-VIII від 12.05.2015 року.
Так, статтею 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» визначено, що воєнний стан це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Відповідно до ст. 9 Закону України «Про правовий режим воєнного стану в умовах воєнного стану Президент України та Верховна Рада України діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією та законами України. Кабінет Міністрів України, інші органи державної влади, військове командування, військові адміністрації, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування здійснюють повноваження, надані їм Конституцією України, цим та іншими законами України.
Згідно зі ст. 12-2 вищевказаного Закону в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України. Повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені.
Крім того, питання здійснення правосуддя в умовах воєнного стану регламентовано ст.26 Закону «Про правовий режим воєнного стану».
Так, відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, здійснюється лише судами. На цій території діють суди, створені відповідно до Конституції України.
Відповідно до ч. 2 ст. 26 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється.
У відповідності до ч.ч. 3, 4 ст. 26 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» у разі неможливості здійснювати правосуддя судами, які діють на території, на якій введено воєнний стан, законами України може бути змінена територіальна підсудність судових справ, що розглядаються в цих судах, або в установленому законом порядку змінено місцезнаходження судів. Створення надзвичайних та особливих судів не допускається.
Аналіз вищевказаних норм законодавства свідчить про те, що суди в умовах воєнного стану здійснюють правосуддя, скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється.
Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 236 КАС України суд зупиняє провадження у справі в разі перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції, - до припинення перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.
Із змісту наведеної норми слідує, що така стосується лише фізичної особи, яка перебуває у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.
Верховний Суд у постанові від 27 лютого 2023 року у справі №380/7845/21 вказав, що норма пункту 5 частини першої статті 236 КАС України може бути застосована судами при вирішенні питання про зупинення провадження у справі лише у разі перебування фізичної особи, яка є стороною чи третьою особою, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції, до припинення перебування такої фізичної особи у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.
При цьому на органи військового управління, з`єднання, військові частини, вищі військові навчальні заклади, військові навчальні підрозділи закладів вищої освіти, установи та організації, які входять до організаційної структури Збройних Сил України, норма пункту 5 частини першої статті 236 КАС України не поширюється.
Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У своєму клопотанні представник відповідача не навів будь-яких інших переконливих та вагомих обставин, що зумовлюють неможливість розгляду справи через введення воєнного стану. З огляду на наведене суд не знаходить підстав для зупинення провадження у справі, та дійшов висновку про відмову у задоволенні заявленого клопотання.
Керуючись статтями 236, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
УХВАЛИВ:
У задоволенні клопотання представника третьої особи про зупинення провадження у справі - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала окремо не оскаржується. Заперечення проти ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду за результатами розгляду справи.
Повний текст ухвали виготовлений та підписаний 26 березня 2024 року.
СуддяЯ. М. Калинич