Єдиний державний реєстр судових рішень
ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
22 березня 2024 рокусправа № 380/17142/23Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Москаля Р.М. розглянув за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у місті Києві, Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 (далі ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у місті Києві (далі ГУ ПФУ у місті Києві, відповідач-1), Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (далі ГУ ПФУ у Львівській області, відповідач-2) з такими вимогами:
- визнати неправомірним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві від 30.05.2023 про результати розгляду заяви № 1577 від 24.05.2023 ОСОБА_1 про перехід на пенсію за віком відповідно до Законом України «Про державну службу», яким відмовлено ОСОБА_1 в перерахунку пенсії у зв`язку із переходом із пенсії за віком згідно Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» на пенсію за віком згідно Закону України «Про державну службу»;
- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області призначити ОСОБА_1 пенсію відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу», зарахувавши до стажу роботи на посаді сільського голови Добрянської сільської ради Городоцького району Львівської обл. за період з 07.04.1998 по 26.11.2020 до державної служби та провести перерахунок пенсії у зв`язку із переходом із пенсії за віком згідно Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» на пенсію за віком згідно статті 37 Закону України «Про державну службу» у відповідності до довідки Городоцької міської ради Львівської області № 12 від 22 травня 2023 року про заробітну плату для призначення пенсії державного службовця.
На обґрунтування позовних вимог повідомив такі обставини: є пенсіонером, отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-ІV. 24.05.2023 звернувся із заявою про призначення пенсії державного службовця відповідно до пунктів 10,12 Прикінцевих та перехідних положеннями Закону України «Про державну службу» №889-VIII. ГУ ПФУ у місті Києві прийняло рішення, яким відмовило ОСОБА_1 в переведенні з пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» на пенсію відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу», з огляду на те, що посада сільського голови не відносяться до категорії посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону №3723 та актами Кабінету Міністрів України. Позивач не погоджується з цим рішенням, вважає його безпідставним та необґрунтованим, вказує, що підпадає під умови, визначені пунктами 10,12 Прикінцевих та перехідних положеннями Закону №889-VIII. Зазначає, що до стажу державної служби зараховується час перебування на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених Законом України «Про службу в органах місцевого самоврядування».
Відповідач, ГУ ПФУ у місті Києві позов не визнає, подав відзив на позовну заяву (а.с. 45-48) та просить суд відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 в повному обсязі. В своїх запереченнях відповідач повідомив, що позивачу 20.06.2020 призначена пенсія за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-ІV. 24.05.2023 позивач звернувся до органу ПФУ із заявою про перерахунок пенсії/переведення на інший вид пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу». ГУ ПФУ у місті Києві 30.05.2023 прийняло рішення №134950008691 про відмову в переході на інший вид пенсії у зв`язку із відсутністю правових підстав. Відповідач зазначив, що ОСОБА_1 з 07.04.1998 по 26.11.2020 працював на посаді сільського голови Добрянської сільської ради. Відповідач пояснив, що до набуття чинності Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» (04.07.2001) посада працівників органів місцевого самоврядування були віднесені до відповідних категорій посад державної служби відповідно до постанови КМ України №239 від 18.04.1994. Після 04.07.2001 згідно статті 14 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» посади в органах місцевого самоврядування віднесені до відповідних категорій посад органів місцевого самоврядування. До стажу роботи на посадах, віднесених до категорії посад державної служби зараховано період з 07.04.1998 по 04.07.2001 (3 роки 2 місяці 28 днів), що є недостатнім для призначення пенсії державного службовця відповідно до Прикінцевих та перехідних положеннями Закону №889-VIII.
Відповідач, ГУ ПФУ у Львівській області позов не визнає, подав відзив на позовну заяву (а.с. 36-41) та просить суд відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 в повному обсязі. Відповідач зазначив, що стаж державної служби позивача на посадах, віднесених до категорії посад державних службовців становить 3 роки 2 місяці 28 днів, що є недостатнім для призначення пенсії державного службовця відповідно до Прикінцевих та перехідних положеннями Закону №889-VIII. Тому немає підстав для призначення пенсії за віком відповідно до статті 37 Закону №3723 у зв`язку з відсутністю необхідного стажу.
Суд дослідив заяви по суті справи, долучені до матеріалів справи письмові докази та встановив такі фактичні обставини справи:
ОСОБА_1 отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-ІV. За час проходження публічної служби ОСОБА_1 : - 07.04.1998 прийняв присягу державного службовця, - 19.05.1998 присвоєно 11 ранг; - 22.05.2000 присвоєно 10 ранг державного службовця; - 20.05.2002 присвоєно 9 ранг державного службовця; - 21.12.2002 прийняв присягу державного службовця місцевого самоврядування; - 01.01.2008 присвоєно 7 ранг державного службовця (підтверджується записами в трудовій книжці НОМЕР_1 (а.с.14-17).
ОСОБА_1 звернувся до органу ПФУ у Львівській області із заявою від 24.05.2023 про перехід на пенсію відповідно до Закону України «Про державну службу» (а.с. 11-12).
ГУ ПФУ у місті Києві відмовило у задоволенні його заяви від 24.05.2023 з мотивів того, що з 07.04.1998 по 26.11.2020 ОСОБА_1 працював на посаді сільського голови Добрянської сільської ради, яка не відноситься до посад державної служби та не має 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону №3723-ХІІ та актами Кабінету Міністрів України. Робота на посадах в органах місцевого самоврядування зараховується до стажу державної служби по 04.07.2001 року (а.с. 13).
При прийнятті рішення суд керується такими правовими нормами:
відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до статті 90 Закону України «Про державну службу» 10.12.2015 №889-VIII (далі Закон №889) пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».
Закон №889 набрав чинності 01.05.2016, одночасно втратив чинність Закон України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723-ХІІ, що передбачав особливості пенсійного забезпечення державних службовців.
Разом з тим, пп. 10, 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону №889 передбачено переживаючу дію статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723-XII, тобто законодавець визначив певні умови, за дотримання яких у особи є право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ.
Так, відповідно до пункту 10 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889-VIII державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України "Про державну службу" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців. Перелік посад державної служби, які займали особи з числа колишніх державних службовців, що належать до певної категорії посад, передбачених цим Законом, визначається Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пункту 12 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889-VIII для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст.490 із наступними змінами) у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Відповідно до частини першої статті 37 Закону №3723-ХІІ на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (1058-15), за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (1058-15), у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.
Відповідно до пункту 4 частини другої статті 46 Закону №889-VIII до стажу державної служби зараховуються час перебування на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених Законом України «Про службу в органах місцевого самоврядування».
Відповідно до пункту 8 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889-VIII стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.
У період проходження позивачем публічної служби на посадах в органах місцевого самоврядування з 07.04.1998 до 01.05.2016 року діяв Порядок обчислення стажу державної служби, затв. постановою КМУ від 03.05.1994 №283 (далі Постанова №283). Постанова №283 втратила чинність з 01.05.2016 у зв`язку із набранням чинності Постановою КМУ №229 від 25.03.2016, якою визначалися посади і органи, час роботи в яких зараховуються до стажу державної служби на підставі Закону №889-VIII.
Пункт 2 Порядку №283 визначав, що до стажу державної служби зараховується робота (служба) на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених у статті 14 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» (2493-14), а також на інших посадах, не зазначених у цій статті, віднесених Кабінетом Міністрів України до відповідної категорії посад в органах місцевого самоврядування.
Відповідно до пункту 4 Порядку обчислення стажу державної служби, затв. Постановою КМУ від 25.03.2016 №229 (далі Порядок №229, чинний з 01.05.2016) до стажу державної служби зараховуються, зокрема, час перебування на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених Законом України «Про службу в органах місцевого самоврядування».
Встановлені судом фактичні обставини справи свідчать про такі спірні правовідносини:
ОСОБА_1 отримує пенсію за віком на підставі Закону №1058-IV, а 24.05.2023 звернувся до територіального органу ПФУ із заявою про переведення її на пенсію державного службовця на підставі Закону України «Про державну службу». ГУ ПФУ у місті Києві відмовило (рішення від 30.05.2023 № 134950008691) заявнику в призначенні пенсії за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» з тих мотивів, що в ОСОБА_1 відсутній необхідний стаж на посадах, віднесених до відповідних посад державної служби; до стажу державної служби зарахований період з 07.04.1998 по 04.07.2001 (3 роки 2 місяці 28 днів), що є недостатнім для призначення пенсії державного службовця відповідно до Прикінцевих та перехідних положень Закону №889-VIII.
Оцінюючи аргументи сторін щодо законності оскарженого рішення суд керується такими мотивами:
Закон №889-VIII, котрий набрав чинності 01.05.2016, визначає, що пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону №1058. Разом з тим, Прикінцеві та перехідні положення Закону №889-VIII визначають, що право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ зберігається для особи, яка станом на 01.05.2016 має певний стаж служби на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону №3723-ХІІ, а саме:
- 10 років за умови, що ця особа станом на 01.05.2016 займає посаду державної служби (пункт 10 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889-VIII);
- 20 років - незалежно від того, чи ця особа станом на 01.05.2016 займає посаду державної служби (пункт 12 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889-VIII).
Вирішуючи питання щодо обчислення стажу служби позивача станом на 01.05.2016 на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону №3723-ХІІ суд враховує, що Порядок №283 (як і Порядок №229) визначають, що до стажу державної служби зараховується робота (служба) на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених у статті 14 Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування" ( 2493-14 ), а також на інших посадах, не зазначених у цій статті, віднесених Кабінетом Міністрів України до відповідної категорії посад в органах місцевого самоврядування;
- пункт 4 частини другої статті 46 Закону №889-VIII визначає, що до стажу державної служби зараховується час перебування на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених Законом України «Про службу в органах місцевого самоврядування».
Відповідно до Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» від 07.06.2001 року № 2493-III (далі Закон №2493-III) цей закон регулює правові, організаційні, матеріальні та соціальні умови реалізації громадянами України права на службу в органах місцевого самоврядування, визначає загальні засади діяльності посадових осіб місцевого самоврядування, їх правовий статус, порядок та правові гарантії перебування на службі в органах місцевого самоврядування. Відповідно до статті 14 Закону №2493-III до четвертої категорії посад віднесено посади міських (міст районного значення) голів, селищних і сільських голів, посади заступників голів районних рад.
Отже, стаж ОСОБА_1 з 07.04.1998 до 01.05.2016 на посаді сільського голови становить 18 років 0 місяців 27 днів та на підставі частини третьої статті 25 Закону №3723-ХІІ та Порядку №283 зараховується до стажу служби на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону №3723-ХІІ.
Оскільки стаж на посаді сільського голови станом на 01.05.2016 менший за 20 років, то немає підстав для призначення ОСОБА_1 пенсії на підставі статті 37 Закону №3723-ХІІ відповідно до пункту 12 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889-VIII.
Вирішуючи питання щодо можливості призначення ОСОБА_1 пенсії на підставі застосування пункту 10 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889-VIII суд враховує те, що станом на 01.05.2016:
- стаж позивача, який на підставі частини третьої статті 25 Закону №3723-ХІІ та Порядку №283 зараховується до стажу служби на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону №3723-ХІІ, був більшим за 10 років .
- позивач не займав посаду державної служби, а займав виборну посаду в органах місцевого самоврядування.
Вирішуючи питання про поняття «займати посаду державної служби» в контексті обставин цієї справи суд враховує таке:
І. Відповідно до ст.ст. 1, 3 Закону №889-VIII цей закон регулює відносини, що виникають у зв`язку із вступом на державну службу, її проходженням та припиненням, визначає правовий статус державного службовця.
Дія цього закону [тобто Закону №889-VIII] не поширюється в т.ч. на депутатів місцевих рад, посадових осіб місцевого самоврядування.
Державна служба - це публічна, професійна, політично неупереджена діяльність із практичного виконання завдань і функцій держави.
Державний службовець - це громадянин України, який займає посаду державної служби в органі державної влади, іншому державному органі, його апараті (секретаріаті) (далі - державний орган), одержує заробітну плату за рахунок коштів державного бюджету та здійснює встановлені для цієї посади повноваження, безпосередньо пов`язані з виконанням завдань і функцій такого державного органу, а також дотримується принципів державної служби.
Посада державної служби - визначена структурою і штатним розписом первинна структурна одиниця державного органу з установленими відповідно до законодавства посадовими обов`язками у межах повноважень, визначених частиною першою статті 1 цього Закону.
ІІ. Служба в органах місцевого самоврядування - це професійна, на постійній основі діяльність громадян України, які займають посади в органах місцевого самоврядування, що спрямована на реалізацію територіальною громадою свого права на місцеве самоврядування та окремих повноважень органів виконавчої влади, наданих законом.
Посадовою особою місцевого самоврядування є особа, яка працює в органах місцевого самоврядування, має відповідні посадові повноваження щодо здійснення організаційно-розпорядчих та консультативно-дорадчих функцій і отримує заробітну плату за рахунок місцевого бюджету. Дія цього Закону не поширюється на технічних працівників та обслуговуючий персонал органів місцевого самоврядування.
Посадами в органах місцевого самоврядування є: - виборні посади, на які особи обираються на місцевих виборах; - виборні посади, на які особи обираються або затверджуються відповідною радою; - посади, на які особи призначаються сільським, селищним, міським головою, головою районної, районної у місті, обласної ради на конкурсній основі чи за іншою процедурою, передбаченою законодавством України.
Правовий статус посадових осіб місцевого самоврядування визначається Конституцією України, законами України «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про статус депутатів місцевих рад», «Про вибори депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів», цим та іншими законами України.
Прийняття на службу в органи місцевого самоврядування на посаду сільського, селищного, міського голови здійснюється в порядку, встановленому Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні» (ст.ст. 1, 2, 3, 7, 10 Закону №3723-ХІІ).
Отже, державна служба та служба в органам місцевого самоврядування є різними видами публічної служби, що регламентуються різними законами; особи, які займають в органах місцевого самоврядування виборні посади, на які обираються на місцевих виборах, не є державними службовцями та не займають посаду державної служби. Іншими словами, передбачена законом можливість зарахування стажу служби в органах місцевого самоврядування до стажу державної служби зовсім не означає, що особа, яка 01.05.2016 займає виборну посаду в органі місцевого самоврядування, є/вважається такою, що займає посаду державної служби для цілей застосування пункту 10 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889-VIII.
Цей висновок суду щодо тлумачення та застосування пункту 10 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889-VIII відповідає висновку Верховного Суду, що наведений у постанові від 29.04.2020 у справі № 265/3533/17 (№ в ЄДРСР 89012749) такого змісту:
«Доводи касаційної скарги про те, що з дати набрання чинності Законом №889 позивач займає посаду державного службовця у розумінні п. 10 Прикінцевих та перехідних положень Закону №889, оскільки час перебування на посадах суддів та прокурорів зараховується до стажу державної служби, є безпідставними з огляду на таке.
Згідно з ч. 3 ст. 3 Закону №889 дія цього Закону не поширюється, зокрема, на суддів.
Отже, хоч стаж роботи на посадах прокурора та судді, які обіймав ОСОБА_1 , зараховується до стажу державної служби, проте з 01.05.2016 дія ч. 3 ст. 3 Закону №889 не поширюється на суддів. Адже зарахування державної служби до стажу роботи не є тотожним поняттю та статусу державного службовця за Законом №889».
Оскільки позивач станом на 01.05.2016 не займав посаду державної служби, то немає підстав при вирішенні питання про його пенсійне забезпечення застосовувати норму пункту 10 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889-VIII.
Відтак, оскільки позивач не належить до кола осіб, що відповідають вимогам пунктів 10, 12 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889-VIII, тому на нього не поширюється переживаюча дія статті 37 Закону №3724-ХІІ.
Підсумовуючи наведені мотиви суд дійшов висновку, що відповідач-1, попри помилку при розрахунку стажу ОСОБА_1 , що зараховується до стажу служби на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону №3723-ХІІ (3 роки 2 місяці 28 днів замість 18 років 0 місяців 27 днів) прийняв правильне по суті рішення від 30.05.2023 №134950008691 про відмову в переведенні позивача на пенсію за віком за нормами Закону України «Про державну службу» на підставі його заяви від 25.04.2023, оскільки заявник не належить до кола осіб, що відповідають вимогам пунктів 10, 12 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 889-VIII.
З тих самих мотивів суд відмовляє у задоволенні позовних вимог про зобов`язання відповідача-2 призначити, здійснити нарахування і виплату ОСОБА_1 пенсії за віком відповідно до статті 37 Закону України від 16.12.1993 № 3723 «Про державну службу», пп.10, 12 Закону України від 10.12.2015 № 889 «Про державну службу».
Враховуючи висновки суду по суті спору, понесені позивачем судові витрати не відшкодовуються та покладаються на нього. Відповідачі не надали суду доказів понесення ними судових витрат, що підлягають розподілу.
Керуючись ст.ст. 19-20,22,25-26,90,229,241-246,250,251,255,295 КАС України, суд
ВИРІШИВ:
Відмовити у задоволенні адміністративного позову.
Понесені позивачем судові витрати покласти на нього.
Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом тридцяти днів з дня його складення, апеляційна скарга подається до суду апеляційної інстанції. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
СуддяМоскаль Ростислав Миколайович
