КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
18 березня 2024 року № 640/13684/22
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кочанової П.В., розглянувши в письмовому провадженні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Кваліфікаційно дисциплінарної комісії прокурорів, Дніпропетровської обласної прокуратури про визнання протиправним та скасування рішення, визнання протиправним та скасування наказу,
В С Т А Н О В И В:
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 (далі позивач) з позовом до Відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження (далі відповідач-1), Дніпропетровської обласної прокуратури (далі - відповідач-2), в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення відповідного орган, що здійснює дисциплінарне провадження №98дп-22 від 14 липня 2022 р. про притягнення прокурора Західної окружної прокуратури міста Дніпра Дніпропетровської області ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та накладення на нього дисциплінарного стягнення у виді догани;
- визнати протиправним та скасувати наказ керівника Дніпропетровської обласної прокуратури №1223 від 26 липня 2022 року про застосування до прокурора Західної окружної прокуратури міста Дніпра Дніпропетровської області ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді догани.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 вересня 2022 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №640/13684/22 в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Законом України від 13.12.2022 № 2825-IX "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" (далі - Закон № 2825-IX) Окружний адміністративний суд міста Києва ліквідовано, утворено Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві.
Відповідно до пункту 2 Прикінцевих та перехідних Закону № 2825-IX, з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя; до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.
Матеріали справи отримані Київським окружним адміністративним судом та протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14 червня 2023, справу розподілено судді Журавлю В.О.
Ухвалою судді Київського окружного адміністративного суду від 16 червня 2023 року прийнято до провадження адміністративну справу № 640/13684/22, призначено розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 09 жовтня 2023 року о 10:30 год.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справа №640/13684/22 передана на розгляд судді Кочановій П.В.
Ухвалою судді Київського окружного адміністративного суду від 13.11.2023 справу прийнято до свого провадження, призначено її розгляд в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що спірне рішення відповідачів є протиправними та необґрунтованими, оскільки в діях відсутній склад дисциплінарного правопорушення, а саме об`єктивної сторони. Також, зауважено на недотримання строків притягнення до відповідальності.
Представником відповідача-1 надано до суду відзив, в якому відповідач проти задоволення адміністративного позову заперечував та просив відмовити в його задоволенні. Відзив обґрунтовано тим, що позивач неналежно виконував службові обов`язки.
Представник відповідача-2 також заперечував проти задоволення позовних вимог, оскільки рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності та накладення на прокурора дисциплінарного стягнення приймаються виключно відповідним органом, що здійснює дисциплінарне провадження, а наказ відповідача-2 є лише похідним від зазначеного рішення. Отже, спірний наказ прийнято обґрунтовано та у відповідності до приписів чинного законодавства.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 8 лютого 2024 року розгляд справи призначено здійснювати в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 5 березня 2024 року.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 05.03.2024 року замінено найменування відповідача-1 «Відповідний орган, що здійснює дисциплінарне провадження» на «Кваліфікаційно дисциплінарна комісія прокурорів». Закрито підготовче провадження у справі та призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 15.03.2024 року об 11 год 30 хв.
У судове засідання, призначене на 15.03.2024 року в режимі відеоконференції з`явився позивач та повноважні представники відповідачів. Позивач підтримав позовні вимоги та просив суд їх задовольнити. Представники відповідачів просили суд відмовити у задоволенні позову.
Також, в судовому засіданні вирішено питання про подальший розгляд справи в письмовому провадженні.
Розглянувши документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
02.01.2022 року до відповідача-1 надійшла дисциплінарна скарга виконувача обов`язків керівника Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_2 про вчинення прокурором Західної окружної прокуратури міста Дніпра ОСОБА_1 дисциплінарного проступку.
З матеріалів справи вбачається, що під час дисциплінарного провадження відповідачем-1 встановлено 10 фактів несвоєчасного скерування прокурором ОСОБА_1 обвинувальних актів до суду, затверджених цим прокурором, внаслідок чого створено умови для закриття двох кримінальних проваджень, у тому числі стосовно 5 осіб, обвинувачених за особливо тяжкі злочини на підставі пункту 10 частини першої статті 284 КПК України.
За наслідками дисциплінарного провадження, 14.07.2022 року відповідачем-1 ухвалено рішення №98дп-22 про притягнення прокурора ОСОБА_1 до відповідальності за вчинення дисциплінарного поступку, передбаченого пунктом 1 частини першої статті 43 Закону № 1697-VII, а саме - неналежне виконання службових обов`язків та накладено на нього дисциплінарне стягнення у виді догани.
Відповідно до наказу Дніпропетровської обласної прокуратури від 26.07.2022 №1223к до прокурора Західної окружної прокуратури міста Дніпра ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення у виді догани за неналежне виконання службових обов`язків (пункт 1 частини першої статті 43 Закону України «Про прокуратуру»).
Не погоджуючись прийнятими рішеннями відповідачів, позивач звернувся із відповідним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові засади організації і діяльності прокуратури України, статус прокурорів, порядок здійснення прокурорського самоврядування, а також система прокуратури України регулюється Законом України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII (далі - Закон № 1697-VII).
Статтею 43 вищевказаного Закону передбачено підстави для притягнення прокурора до дисциплінарної відповідальності.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 43 Закону № 1697-VII, прокурора може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з таких підстав: 1) невиконання чи неналежне виконання службових обов`язків; 2) необґрунтоване зволікання з розглядом звернення; 3) розголошення таємниці, що охороняється законом, яка стала відомою прокуророві під час виконання повноважень; 4) порушення встановленого законом порядку подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування; 5) вчинення дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об`єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури; 6) систематичне (два і більше разів протягом одного року) або одноразове грубе порушення правил прокурорської етики; 7) порушення правил внутрішнього службового розпорядку; 8) втручання чи будь-який інший вплив прокурора у випадках чи порядку, не передбачених законодавством, у службову діяльність іншого прокурора, службових, посадових осіб чи суддів, у тому числі шляхом публічних висловлювань стосовно їх рішень, дій чи бездіяльності, за відсутності при цьому ознак адміністративного чи кримінального правопорушення; 9) публічне висловлювання, яке є порушенням презумпції невинуватості.
Нормами статті 44 Закону № 1697-VII закріплено, що дисциплінарне провадження здійснюється відповідним органом.
У відповідності до ч. 1 ст. 45 Закону №1697-VII, дисциплінарне провадження - це процедура розгляду відповідним органом, що здійснює дисциплінарне провадження щодо прокурорів, дисциплінарної скарги, в якій містяться відомості про вчинення прокурором дисциплінарного проступку.
Стаття 46 Закону №1697-VII регламентує порядок відкриття дисциплінарного провадження та проведення перевірки дисциплінарної скарги.
Після відкриття дисциплінарного провадження член відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, проводить перевірку в межах обставин, повідомлених у дисциплінарній скарзі. У разі виявлення під час перевірки інших обставин, що можуть бути підставою для притягнення прокурора до дисциплінарної відповідальності, інформація про це включається у висновок члена відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, за результатами перевірки (ч. 4 ст. 46 Закону №1697-VII).
Відповідно до ч. 6, 10, 11 ст. 46 Закону №1697-VII, під час здійснення перевірки член відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, має право ознайомлюватися з документами, що стосуються предмета перевірки, отримувати їх копії, опитувати прокурорів та інших осіб, яким відомі обставини вчинення діяння, що має ознаки дисциплінарного проступку, отримувати за письмовим запитом від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, керівників підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадян, громадських об`єднань необхідну для проведення перевірки інформацію. Прокурор, стосовно якого здійснюється дисциплінарне провадження, має право надавати пояснення або відмовитися від їх надання стосовно себе.
Член відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, за результатами перевірки готує висновок, який повинен містити інформацію про наявність чи відсутність дисциплінарного проступку прокурора та виклад обставин, якими це підтверджується. Якщо за результатами перевірки член відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, встановив наявність дисциплінарного проступку, у висновку додатково зазначається характер проступку, його наслідки, відомості про особу прокурора, ступінь його вини, інші обставини, що мають значення для прийняття рішення про накладення дисциплінарного стягнення, а також пропозиція члена відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, щодо конкретного виду дисциплінарного стягнення.
Висновок та зібрані у процесі перевірки матеріали передаються на розгляд відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, та мають бути отримані його членами не пізніш як за п`ять днів до засідання, на якому такий висновок розглядатиметься.
Згідно ч. 1, 2 ст. 47 Закону №1697-VII, розгляд висновку про наявність чи відсутність дисциплінарного проступку прокурора відбувається на засіданні відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження. На засідання запрошуються особа, яка подала дисциплінарну скаргу, прокурор, стосовно якого відкрито дисциплінарне провадження, їхні представники, а у разі необхідності й інші особи. Повідомлення про час та місце проведення засідання відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, має бути надіслано не пізніш як за десять днів до дня проведення засідання.
До повідомлення про час та місце проведення засідання відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, яке надсилається прокурору, додаються копія дисциплінарної скарги та висновок про наявність чи відсутність дисциплінарного проступку прокурора.
Вимогами ст. 48 Закону №1697-VII передбачений порядок прийняття рішення відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, у дисциплінарному провадженні стосовно прокурора.
Так, відповідно до ч. 1, 3, 4, 6 ст. 48 Закону №1697-VII, відповідний орган, що здійснює дисциплінарне провадження, приймає рішення в дисциплінарному провадженні більшістю голосів від свого загального складу. Перед прийняттям рішення відповідний орган, що здійснює дисциплінарне провадження, за відсутності прокурора, стосовно якого здійснюється провадження, і запрошених осіб обговорює результати розгляду висновку про наявність чи відсутність дисциплінарного проступку прокурора.
При прийнятті рішення у дисциплінарному провадженні враховуються характер проступку, його наслідки, особа прокурора, ступінь його вини, обставини, що впливають на обрання виду дисциплінарного стягнення.
Рішення про накладення на прокурора дисциплінарного стягнення або рішення про неможливість подальшого перебування особи на посаді прокурора може бути прийнято не пізніше ніж через рік із дня вчинення проступку без урахування часу тимчасової непрацездатності або перебування прокурора у відпустці.
Рішення відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, викладається в письмовій формі, підписується головуючим і членами відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, які брали участь у розгляді висновку про наявність чи відсутність дисциплінарного проступку, і оголошується на засіданні цього органу. Рішення у дисциплінарному провадженні має містити:
1) прізвище, ім`я, по батькові та посаду прокурора, який притягається до дисциплінарної відповідальності;
2) обставини, встановлені під час здійснення провадження;
3) мотиви, з яких відповідний орган, що здійснює дисциплінарне провадження, ухвалила рішення;
4) суть рішення за наслідками розгляду із зазначенням виду дисциплінарного стягнення в разі його накладення;
5) порядок і строк оскарження рішення.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 49 Закону №1697-VII, на прокурора можуть бути накладені такі дисциплінарні стягнення, зокрема, догана.
Згідно з згідно з ч. 4 ст. 48 Закону №1697-VII, рішення про накладення на прокурора дисциплінарного стягнення або рішення про неможливість подальшого перебування особи на посаді прокурора може бути прийнято не пізніше ніж через рік із дня вчинення проступку без урахування часу тимчасової непрацездатності або перебування прокурора у відпустці.
Суд зазначає, що предметом дисциплінарного провадження було неналежне виконання службових обов`язків позивачем під час здійснення процесуального керівництва у кримінальних провадженнях №№ 42019041690000063, 12021041680000315, 12021046680000357, 12021045680000120, 12020040680001382, 12021046680000035, 12021046680000080, 12021046680000105, 2021045680000077, 12021046680000238.
Досліджуючи матеріали дисциплінарного провадження, судом установлено, що в кримінальному провадженні № 42019041690000063 обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування ОСОБА_1 спрямовано до суду через 26 днів після закінчення строку досудового розслідування. Внаслідок чого ухвалою Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська від 24 листопада 2021 року кримінальне провадження № 42019041690000063 закрито на підставі пункту 10 частини першої статті 284 КПК України у зв`язку із закінченням строків досудового розслідування. Як наслідок втрачено можливість вирішити по суті питання про кримінальну відповідальність п`яти осіб, обвинувачених у вчиненні тяжких та особливо тяжких злочинів, якими завдано збитків на суму 4 млн гривень.
У кримінальному провадженні № 12020040680001382 всупереч вимогам пункту 3 частини другої статті 283 КПК України, обвинувальний акт ОСОБА_1 спрямовано до суду поза межами строку досудового розслідування, що створили передумови для закриття кримінального провадження. Однак, вироком Красногвардійського районного суду міста Дніпропетровська від 06 січня 2021 року у справі №204/8844/20 ОСОБА_3 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 263 КК України, і призначено йому відповідне покарання.
У кримінальному провадженні № 12021046680000238 обвинувальний акт затверджено 30.06.2021, до Красногвардійського районного суду міста Дніпропетровська ОСОБА_1 спрямовано 27.07.2021. Вироком вказаного суду від 03 вересня 2021 року у справі № 204/5557/21 ОСОБА_4 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 190 КК України, і призначено йому відповідне покарання.
У кримінальному провадженні № 12021046680000105 ОСОБА_1 обвинувальний акт затверджено 13.04.2021, до Красногвардійського районного суду міста Дніпропетровська надіслано 05.05.2021. Вироком зазначеного суду від 12 травня 2021 року у справі № 204/3282/21 ОСОБА_5 визнано винуватим у скоєнні кримінального проступку, передбаченого частиною другою статті 15, частиною першою статті 185 КК України, та призначено відповідне покарання.
У кримінальному провадженні № 12021041680000315 обвинувальний акт ОСОБА_1 затверджено 30.06.2021, до Красногвардійського районного суду міста Дніпропетровська спрямовано 27.07.2021. Судовий розгляд кримінального провадження триває.
У кримінальному провадженні № 12021045680000120 обвинувальний акт затверджено 30.06.2021, спрямовано до Красногвардійського районного суду міста Дніпропетровська 27.07.2021. Судовий розгляд кримінального провадження триває.
У кримінальному провадженні № 12021046680000035 обвинувальний акт затверджено 30.03.2021, до Красногвардійського районного суду міста Дніпропетровська направлено 12.04.2021. Вироком суду від 19 квітня 2021 року у справі № 204/2665/21 ОСОБА_6 визнано винуватим за частиною другою статті 185, частиною другою статті 15, частиною другою статті 185 КК України, та призначено йому відповідне покарання.
У кримінальному провадженні № 12021045680000077 обвинувальний акт затверджено 16 лютого 2021 року, а до Красногвардійського районного суду міста Дніпропетровська надіслано 25 лютого 2021 року. Вироком суду від 06 квітня 2021 року у справі № 204/1508/21 ОСОБА_7 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 185 КК України, та призначено йому відповідне покарання.
У кримінальному провадженні № 12021046680000357 обвинувальний акт затверджено 16.07.2021, до Красногвардійського районного суду міста Дніпропетровська спрямовано 10.08.2021. Судовий розгляд кримінального провадження триває.
У кримінальному провадженні № 12021046680000080 обвинувальний акт ОСОБА_1 затверджено 23.04.2021, до Красногвардійського районного суду міста Дніпропетровська спрямовано 05.05.2021. Судовий розгляд кримінального провадження триває.
У висновках рішення відповідача-1зазначено, що прокурором Чеботарьовим О.І., здійснюючи процесуального керівництва у згаданих вище кримінальних провадженнях, систематично допущено грубе порушення вимог статей 9, 28, 91-93, 219, 283 КПК України, зокрема, останнім не дотримано вимог направлення обвинувального акту до суду в найкоротший строк, а в двох кримінальних провадженнях обвинувальні акти направлено поза межами досудового розслідування.
У відзиві відповідач-1 наголошував, що встановлені в дисциплінарному провадженні різні порушення позивачем становлять склад одного дисциплінарного проступку, а тому облік строку притягнення до дисциплінарної відповідальності має здійснюватись з урахуванням всіх порушень в сукупності.
Однак суд не погоджується з такими доводами та вважає їх помилковими, оскільки встановлені обставини щодо дій позивача відносяться до дисциплінарної відповідальності щодо належного/неналежного виконання службових обов`язків, при цьому оцінка надається кожному виду встановлених правопорушень окремо, а посилання відповідача-1 на вид дисциплінарного проступку не є тотожним, що порушення однакові.
Таким чином, в даному випадку слід розмежувати встановлені обставини щодо дій позивача, зокрема, у кримінальних провадженнях № 42019041690000063, № 12020040680001382, де обвинувальні акти направлено до суду поза межами строків досудового розслідування в порушення ч. 4 ст. 219 КПК України та в кримінальних провадженнях 12021041680000315, 12021046680000357, 12021045680000120, 12021046680000035, 12021046680000080, 12021046680000105, 2021045680000077, 12021046680000238, де встановлено затримку направлення обвинувальних актів до суду по відношенню до їх затвердження, однак порушень щодо дотримання меж строку досудового розслідування не встановлено.
Частиною четвертою статті 19 Законом № 1697-VII на прокурора покладено обов`язок діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини першої статті 25 Закону 1697-VII прокурор здійснює нагляд за додержанням законів органами, що провадять оперативно-розшукову діяльність, дізнання, досудове слідство, користуючись при цьому правами і виконуючи обов`язки, передбачені Законом України «Про оперативно-розшукову діяльність» та Кримінальним процесуальним кодексом України.
Згідно зі статтею 2 КПК України завданнями кримінального провадження є забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду кримінального правопорушення.
Загальні засади кримінального провадження визначені частиною першою статті 7 КПК України.
Частиною першою статті 28 КПК України передбачено, що під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об`єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Розумні строки не можуть перевищувати передбачені цим Кодексом строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень.
Повноваження прокурора у кримінальному провадженні визначені частиною другою статті 36 КПК України.
Згідно з частиною другою та третьою статтею 37 КПК України прокурор здійснює повноваження прокурора у кримінальному провадженні з його початку до завершення.
Відповідно до пункту 3 частини другої статті 283 КПК України прокурор зобов`язаний у найкоротший строк після повідомлення особі про підозру звернутися до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру.
Кримінальне провадження закривається у разі, якщо після повідомлення особі про підозру закінчився строк досудового розслідування, визначений статтею 219 КПК України (пункт 10 частини першої статті 284 КПК України).
Сторонами не заперечується, що прокурор має право приймати процесуальні рішення у кримінальному провадженні виключно в межах процесуальних строків, зокрема, складати, затверджувати та направляти обвинувальний акт у кримінальному провадженні саме у межах строку досудового розслідування. Окрім цього, кримінальним процесуальним законодавством не передбачено можливості передання обвинувального акта до суду поза межами строків досудового розслідування.
Дослідивши матеріали дисциплінарного провадження, суд не погоджується з висновками відповідача-1 та не вбачає порушення позивачем приписів статей 283, 219 КПК України під час здійснення процесуального керівництва у кримінальних провадженнях 12021041680000315, 12021046680000357, 12021045680000120, 12021046680000035, 12021046680000080, 12021046680000105, 2021045680000077, 12021046680000238, оскільки позивачем дотримано строків досудового розслідування, жодних негативних наслідків за вказаними обставинами відповідачем-1 не наведено.
Зворотного відповідачем-1 не наведено ані в висновку дисциплінарного провадження, ані під час розгляду справи.
Таким чином, оскільки конкретний строк статтею 283 КПК не встановлений, вказана норма встановлює загальні положення закінчення досудового розслідування, де зазначено лише про вчинення прокурором однієї з дій у найкоротший строк, що є суб`єктивним оціночним поняттям, а тому висновки відповідача-1 щодо порушення позивачем п.3 ч.2 ст.283 КПК України щодо строків направлення обвинувальних актів в вищевказаних восьми кримінальних провадженнях є безпідставними.
При цьому, суд погоджується з висновком відповідача-1, що строк досудового розслідування, визначений пунктом 1 частини третьої статті 219 КПК України, у кримінальному провадженні № 42019041690000063 закінчувався 31 грудня 2020 року. Разом з цим, обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування ОСОБА_1 спрямовано до суду лише 27 січня 2021 року.
Аналогічно строк досудового розслідування, визначений пунктом 1 частини третьої статті 219 КПК України, у кримінальному провадженні № 12020040680001382 закінчувався 15.12.2020. Разом з цим, обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування ОСОБА_1 спрямовано до суду лише 24.12.2020.
Водночас, позивачем не заперечується факт скерування обвинувальних актів у кримінальних провадженнях № 42019041690000063, № 12020040680001382 поза межами строків досудового розслідування та в порушення ст. 219 КПК України.
Поряд з цим, суд бере до уваги посилання позивача на недотримання відповідачами строків притягнення до дисциплінарної відповідальності за встановленими фактами порушень щодо цих двох кримінальних проваджень, оскільки відлік строку необхідно починати з дати скерування позивачем обвинувальних актів до суду.
Зокрема, у спірних вказаних кримінальних провадженнях, де встановлено факт скерування обвинувальних актів поза межами строку досудового розслідування, позивачем направлено обвинувальний акт 27 січня 2021 року та 24 грудня 2020 року відповідно.
Однак, розраховуючи крайній строк притягнення до відповідальності, суд зазначає, що він сплинув 27.02.2022 (з урахуванням 30 днів перебування позивача у відпустці, що не заперечується сторонами).
Натомість спірне рішення відповідача-1 прийнято 14 липня 2022 року, отже з порушенням річного строку для його прийняття щодо фактів цих двох кримінальних проваджень.
Слід повторно зауважити, що враховуючи вищевикладені висновки, доводи відповідача-1 щодо обчислення строків притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності як загальний щодо всіх кримінальних проваджень з огляду на однотипність порушень, є необґрунтованими та неприйнятними.
Решта доводів та посилань сторін у справі висновків суду не спростовують.
Судом враховується, що, згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
З урахуванням вищезазначеного, суд дійшов висновку, що оскільки щодо притягнення до відповідальності за встановленими фактами в кримінальних провадженнях № 42019041690000063, № 12020040680001382 сплинув річний строк, а щодо решти висновків відповідачем-1 не надано належних обґрунтувань та підтверджень, вимоги позивача про визнання протиправним та скасування рішення Відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження за №98дп-22 від 14 липня 2022 року про притягнення прокурора Західної окружної прокуратури міста Дніпра Дніпропетровської області ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та накладення на нього дисциплінарного стягнення у виді догани підлягають задоволенню.
При цьому, з огляду на те, що наявність рішення №98дп-22 від 14 липня 2022 року є безумовною підставою для прийняття відповідачем-2 наказу про накладення дисциплінарного стягнення, а вказане рішення в ході судового розгляду справи визнано судом протиправним та скасовано, то позовні вимоги в частині визнання протиправним та скасування наказу від №1223 від 26 липня 2022 року про застосування до прокурора Західної окружної прокуратури міста Дніпра Дніпропетровської області ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді догани також підлягають задоволенню, як взаємопов`язані.
Відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частинами 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно положень ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Згідно з ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись ст.ст. 72-77, 139, 243 246 Кодексу адміністративного судочинства України суд,-
В И Р І Ш И В:
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Кваліфікаційно дисциплінарної комісії прокурорів, Дніпропетровської обласної прокуратури про визнання протиправним та скасування рішення, визнання протиправним та скасування наказу - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Відповідного орган, що здійснює дисциплінарне провадження №98дп-22 від 14 липня 2022 року про притягнення прокурора Західної окружної прокуратури міста Дніпра Дніпропетровської області ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та накладення на нього дисциплінарного стягнення у виді догани.
Визнати протиправним та скасувати наказ керівника Дніпропетровської обласної прокуратури №1223 від 26 липня 2022 року про застосування до прокурора Західної окружної прокуратури міста Дніпра Дніпропетровської області ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді догани.
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати за сплату судового збору в розмірі 1 240 (одна тисяча двісті сорок) гривень 50 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Кваліфікаційно дисциплінарної комісії прокурорів (04050, м. Київ, вул. Юрія Іллєнка, 81б, код ЄДРПОУ 41356563).
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати за сплату судового збору в розмірі 1 240 1240 (одна тисяча двісті сорок) гривень 50 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Дніпропетровської обласної прокуратури (49044, м. Дніпро, пр.-т Дмитра Яворницького, 38, код ЄДРПОУ 02909938).
Повний текст рішення складено та підписано 18 березня 2024 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Кочанова П.В.