Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 420/14704/23
У Х В А Л А
13 березня 2024 року м.Одеса
Одеський окружний адміністративний суд
у складі
головуючого судді Скупінської О.В.,
при секретарі Гудзікевич Я.А.,
за участю
представника позивача Марченко В.В.,
представника відповідача Кучера В.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами по справі за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії
В С Т А Н О В И В:
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 04.08.2023, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного суду від 29.11.2023, позовну заяву ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправними дії військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України щодо відмови, яка викладена у листі від 16.03.2023 №40/57/12-2260 на звернення ОСОБА_1 від 09.03.2023. Зобов`язано військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України повторно розглянути звернення ОСОБА_1 від 09.03.2023, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні. Стягнуто на користь ОСОБА_1 із Державного бюджету України на відшкодування моральної шкоди 4962,00 грн, завданої протиправними діями військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України щодо відмови, яка викладена у листі від 16.03.2023 №40/57/12-2260 на звернення ОСОБА_1 від 09.03.2023.
21.09.2023 задоволено заяву представника ОСОБА_1 адвоката Марченка В.В., про ухвалення додаткового рішення. Ухвалено додаткове рішення у справі № 420/14704/23. Стягнуто з військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України за рахунок бюджетних асигнувань військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2000,00 грн.
29.11.2023 П`ятий апеляційний адміністративний суд прийняв постанову, якою постановив:
«Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 04 серпня 2023 року у справі №420/14704/23 залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 04 серпня 2023 року у справі №420/14704/23 залишити без змін.
Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України на додаткове рішення Одеського окружного адміністративного суду від 21 вересня 2023 року у справі №420/14704/23 залишити без задоволення.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на додаткове рішення Одеського окружного адміністративного суду від 21 вересня 2023 року у справі №420/14704/23 задовольнити частково.
Додаткове рішення Одеського окружного адміністративного суду від 21 вересня 2023 року у справі №420/14704/23 змінити з підстав, викладених у даній постанові.
Абзац третій додаткового рішення Одеського окружного адміністративного суду від 21 вересня 2023 року у справі №420/14704/23 викласти у наступній редакції: «Стягнути з військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України за рахунок бюджетних асигнувань військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн. (п`ять тисяч гривень).
У іншій частині Додаткове рішення Одеського окружного адміністративного суду від 21 вересня 2023 року у справі №420/14704/23 залишити без змін.
Відмовити у задоволенні клопотання Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про постановлення окремої ухвали щодо дій представника позивача».
29.01.2024 до суду надійшла заява (вх.№4000/24) військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про перегляд судового рішення за ново виявленими обставинами, в якому заявник просить суд поновити строк для подачі заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами та переглянути судове рішення по справі № 420/14704/23 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про визнання бездіяльності протиправною.
Ухвалою суду від 31.01.2024 заяву військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про перегляд судового рішення за ново виявленими обставинами по справі №420/14704/23 залишено без руху та надано строк для усунення недоліків шляхом надання до суду доказів сплати судового збору, або доказів про звільнення від такої сплати та доказів про надсилання позивачу копію заяви з додатками в паперовій формі.
Ухвалою суду від 26.02.2024 задоволено заяву в/ч НОМЕР_1 про продовження строку для усунення недоліків заяви про перегляд судового рішення.
Ухвалою суду від 26.02.2024 відкрито провадження за заявою Військової частини НОМЕР_1 про перегляд рішення Одеського окружного адміністративного суду від 04.08.2023 у справі №420/14704/23 за нововиявленими обставинами. Призначено судове засідання на 13 березня 2024 року об 14 год 10 хв у приміщенні Одеського окружного адміністративного суду.
06.03.2024 суду надійшла заява (вх. №ЕС/9369/24) представника відповідача (заявника) Кучера В.І., про участь у судовому засіданні в режимі відео конференції з проханням провести судове засідання по справі № 420/14704/23, що призначене на 14:10 13 березня 2024 року за участю представника відповідача в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
07.03.2024 суд ухвалив заяву представника військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України Кучера Володимира Івановича, про проведення судового засідання в режимі відео конференції (вх. №ЕС/9369/24) задовольнити частково; допустити представника військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України ОСОБА_2 , до участі у судовому засіданні, призначеному на 13 березня 2024 року об 14 год 10 хв у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів у підсистемі відеоконференцзв`язку ЄСІТС; допустити представника військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України Кучера Володимира Івановича, до участі у наступних судових засіданнях з розгляду справи № 420/14704/23 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів у підсистемі відеоконференцзв`язку ЄСІТС.
Так, у поданій заяві військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про перегляд судового рішення за ново виявленими обставинами, заявник просить суд переглянути судове рішення по справі № 420/14704/23 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про визнання бездіяльності протиправною.
Подану заяву відповідач обґрунтовує тим, що 29.11.2023 йому стало відомо з особистої бесіди, що на час звернення за правовою (правничою) допомогою позивач вже мала поганий стан здоров`я, що й стало підставою для звернення до адвоката. Такі обставини не були відомі суду під час розгляду справи та є такими, які виключають причинно-наслідковий зв`язок між діями відповідача та моральними стражданнями позивача, що у свою чергу є суттєвою обставиною для справи, яка не була досліджена. Заявнику також такі обставини відомі не були та й відповідач фактично не приймав участі при розгляді справи.
13.03.2024 у судовому засіданні представник відповідача на задоволенні заяви наполягав, представник позивача проти її задоволенні заперечував.
Розглянувши доводи заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Одеського окружного адміністративного суду від 04.08.2023 у справі №420/14704/23 та перевіривши матеріали справи, суд вважає, що зазначена заява не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Так, частиною 1 статті 361 КАС України передбачено, що судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуто за нововиявленими або виключними обставинами.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 361 КАС України підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.
Згідно з частиною четвертою статті 361 КАС України, не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: 1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; 2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.
Відтак, нововиявлені обставини - це юридичні факти (фактичні обставини) справи, які мають істотне значення для вирішення справи по суті, існували в період первинного провадження і ухвалення судового акта, але не були і не могли бути відомі ні сторонам, ні третім особам, їхнім представникам, іншим учасникам адміністративного процесу, ні суду, за умови виконання ними всіх вимог закону для об`єктивного повного і всебічного розгляду справи та ухвалення законного й обґрунтованого судового рішення.
Верховний Суд у постанові від 21.03.2023 у справі № 640/19240/21, поряд з іншим зазначав, що в адміністративному судочинстві перегляд судових рішень у зв`язку з нововиявленими обставинами є особливим видом провадження. На відміну від перегляду судового рішення в порядку апеляційного та касаційного оскарження, підставою такого перегляду не є недоліки розгляду справи судом (незаконність та (або) необґрунтованість судового рішення чи ухвали, неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права), а те, що на час ухвалення рішення суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи, оскільки учасники судового розгляду не знали про неї та, відповідно, не могли надати суду дані про неї. Тобто перегляд справи у зв`язку з нововиявленими обставинами має на меті не усунення судових помилок, а лише перегляд уже розглянутої справи з урахуванням обставини, про існування якої стало відомо після ухвалення судового рішення.
Нововиявлені обставини - це факти, від яких залежить виникнення, зміна чи припинення прав і обов`язків осіб, що беруть участь у справі, тобто юридичні факти. Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення, та породжують процесуальні наслідки, впливають на законність і обґрунтованість ухваленого без їх врахування судового рішення.
До нововиявлених обставин належать факти об`єктивної дійсності, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного розв`язання спору. Необхідними та загальними ознаками нововиявлених обставин є:
існування цих обставин під час розгляду та вирішення справи і ухвалення судового рішення, про перегляд якого подається заява;
на час розгляду справи ці обставини об`єктивно не могли бути відомі ні заявникові, ні суду;
істотність цих обставин для розгляду справи (тобто коли врахування цих обставин судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).
Під нововиявленою обставиною мається на увазі фактична обставина, яка має істотне значення і яка об`єктивно існувала на час розгляду справи, але не була і не могла бути відома усім особам, які брали участь у справі, та суду. Нова обставина, що з`явилася або змінилася після розгляду справи, не є підставою для перегляду справ.
Не вважаються нововиявленими нові обставини, які виявлені після ухвалення судом рішення, а також зміна правової позиції суду в інших подібних справах.
Не можуть вважатися нововиявленими ті обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи іншими особами, які беруть участь у справі. Обставини, що виникли чи змінилися після ухвалення судом рішення, а також обставини, на які посилався учасник судового процесу у своїх поясненнях, апеляційній скарзі, або які могли бути встановлені в разі виконання судом вимог процесуального закону, теж не можуть визнаватися нововиявленими.
Водночас, істотне значення для справи мають обставини, які пов`язані з матеріалами справи, що розглянута судом, впливають на оцінку вже досліджених ним доказів і мають, відповідно, значення для об`єктивного розгляду спору. Під такими обставинами розуміють факти, а не нові докази.
Верховний Суд у постанові від 16.03.2021 у справі № 802/1462/16-а вказав, що перегляд за нововиявленими обставинами є процесуальним засобом перевірки правильності судових постанов, ухвал, що має забезпечувати їх законність і обґрунтованість, захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними своїх повноважень на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, а також і на виконання завдань і досягнення мети адміністративного судочинства.
Поряд з цим, необхідно розрізняти нові докази та докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини, оскільки, як було зазначено вище, нові докази не можуть бути підставою для перегляду судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами. Процесуальні недоліки розгляду справи (зокрема, неповне встановлення фактичних обставин справи) не вважаються нововиявленими обставинами, проте можуть бути підставою для перегляду судового рішення в апеляційному чи касаційному порядку.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 20.07.2019 у справі №855/268/19, від 28.10.2020 у справі №200/11289/19-а та від 12.11.2020 у справі №804/2223/17.
Відповідно до рішення Європейського Суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справі «Правєдная проти Росії» (Pravednaya v. Russia, заява № 69529/01) та рішення у справі «Попов проти Молдови» № 2 (Popov v. Moldova № 2, заява № 19960/04), процедура скасування остаточного судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду.
У пункті 33 рішення у справі «Христов проти України» (заява № 24465/04) ЄСПЛ зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, згідно з яким у разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів (див. рішення у справі «Брумареску проти Румунії» (Brumarescu v. Romania), заява N 28342/95, пункт 61, ECHR 1999-VII, у справі «Желтяков проти України», заява № 4994/04, пункт 42).
Принцип юридичної визначеності вимагає поваги до принципу res judicata (пункт 34), тобто поваги до остаточного рішення суду. Згідно з цим принципом жодна сторона не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового до виконання рішення суду лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі. Повноваження судів вищого рівня з перегляду мають здійснюватися для виправлення судових помилок і недоліків, а не задля нового розгляду справи. Таку контрольну функцію не слід розглядати як замасковане оскарження, і сама лише ймовірність існування двох думок стосовно предмета спору не може бути підставою для нового розгляду справи. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли цього вимагають відповідні вагомі й непереборні обставини (див. рішення у справі «Рябих проти Росії» (Ryabykh v. Russia), заява №52854/39, пункт 52, ECHR 2003-IX, у справі «Желтяков проти України», заява №4994/04, пункт 43).
Процедура скасування остаточного судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би привести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що в неї не було можливості представити цей доказ на остаточному судовому слуханні і що цей доказ є вирішальним. Ця процедура є характерною для правових систем багатьох держав-учасниць. Зазначена процедура сама по собі не суперечить принципу правової визначеності доти, доки вона використовується задля виправлення помилок, допущених під час здійснення правосуддя (рішення від 18.11.2004 року у справі "Pravednaya v. Russia", пп.27, 28).
Отже, необхідними ознаками нововиявлених обставин є, по-перше, їх наявність на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи. Ознаку «не були і не могли бути відомі особі» слід розглядати як сукупність цих двох необхідних умов, тобто, для визнання обставини нововиявленою недостатньо, щоб особа просто не знала про наявність певної істотної обставини, а потрібно, щоб вона і не могла знати про неї.
Вказане узгоджується з позицією Верховного Суду, висловленою у постанові від 21.01.2021 у справі № 826/13811/16, а також від 26.10.2023 у справі № 283/424/22.
Повертаючись до матеріалів даної справи, наявність нововиявлених обставин, що істотно впливають на вирішення даного адміністративного спору заявник обґрунтовував тим, що 29.11.2023 йому стало відомо з особистої бесіди, що на час звернення за правовою (правничою) допомогою позивач вже мала поганий стан здоров`я, що й стало підставою для звернення до адвоката.
Суд зазначає, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи (ч.1 ст.72 КАС України).
Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків (ч.3 ст.72 КАС України).
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (с.1 ст.73 КАС України).
При цьому, у позовній заяві щодо стягнення моральної шкоди позивач вказувала, що саме через неправомірну бездіяльність відповідача вона була обурена нехтуванням її прав як члена родини загиблого захисника Батьківщини. Втрата часу на обговорення з адвокатом правової позиції нагадувало їй про смерть сина, а тому завдавала душевного болю.
У цій справі суд керувався тим, що вимоги про відшкодування моральної шкоди позивач пов`язувала з нехтуванням її прав як матері загиблого захисника Батьківщини, що створює для неї психічне напруження та душевний біль.
Суд зазначав, що сам лише факт порушення прав позивача не може слугувати виключною підставою для стягнення моральної шкоди, при цьому суд враховував важкий емоційний стан позивача, і вважає наявним психотравмуючий вплив дій, вчинених відповідачем.
Під час судового розгляду не спростовано факту завдання позивачу душевних страждань та виникнення значних психоемоційних навантажень внаслідок неправомірних дій суб`єкта владних повноважень.
З огляду на наведене відомості, що отримані відповідачем 29.11.2023 з особистої бесіди, що на час звернення за правовою (правничою) допомогою позивач вже мала поганий стан здоров`я, що й стало підставою для звернення до адвоката, не є нововиявленими обставинами в розумінні пункту 1 частини другої статті 361 КАС України в контексті встановлених у судовому рішенні обставин справи.
При цьому, суд керується принципом res judicata, базове тлумачення якого вміщено в рішеннях ЄСПЛ від 03.12.2003 у справі "Рябих проти Росії", від 09.11.2004 у справі "Науменко проти України", від 18.11.2004 у справі "Праведная проти Росії", від 19.02.2009 у справі "Христов проти України", від 03.04.2008 у справі "Понамарьов проти України", в яких цей принцип розуміється як елемент принципу юридичної визначеності, що вимагає поваги до принципу res judicata (пункт 62 рішення ЄСПЛ у справі "Брумареску проти Румунії" (Brumarescu v. Romania) [GC], No. 28342/95, ECHR 1999-VII), тобто поваги до остаточного рішення суду.
Виходячи із наведених вище законодавчих приписів, критеріїв, з яких суд повинен виходити при оцінці заявлених учасником справи обставин як нововиявлених, висновків Верховного Суду та змісту заяви представника відповідача, суд вважає, що у її задоволенні слід відмовити.
У відповідності до частини 4 статті 368 КАС України, за результатами перегляду рішення, ухвали за нововиявленими або виключними обставинами суд може: 1) відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі; 2) задовольнити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, скасувати відповідне судове рішення та ухвалити нове рішення чи змінити рішення; 3) скасувати судове рішення і закрити провадження у справі або залишити позов без розгляду.
Приписами ч.ч. 1, 2 ст. 369 КАС України передбачено, що у разі відмови в задоволенні заяви про перегляд рішення, ухвали за нововиявленими або виключними обставинами суд постановляє ухвалу. Судове рішення за наслідками провадження за нововиявленими або виключними обставинами може бути оскаржено в порядку, встановленому цим Кодексом для оскарження судових рішень суду відповідної інстанції.
Керуючись ст.ст. 9, 364, 366, 368 КАС України, суд
У Х В А Л И В :
У задоволенні заяви військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України від 29.01.2024 (вх.№4000/24) про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Одеського окружного адміністративного суду від 04.08.2023 у справі №420/14704/23 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення суддею.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до П`ятого апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Олена СКУПІНСЬКА
