Єдиний державний реєстр судових рішень
Дата документу 07.02.2024 Справа № 333/6051/23
Запорізький Апеляційний суд
ЄУН 333/6051/23 Пр. № 22-ц/807/280/24Головуючий у 1-й інстанції: Ковальова Ю.В. Повний текст рішення складено 30.10.2023 року Суддя-доповідач: Гончар М.С.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 лютого 2024 року м. Запоріжжя
Запорізький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді (судді-доповідача) Гончар М.С.
суддів Маловічко С.В., Подліянової Г.С.
за участі секретаря Камалової В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 27 жовтня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до КОМУНАЛЬНОГО ПІДПРИЄМСТВА «ВОДОКАНАЛ» (надалі КП «ВОДОКАНАЛ») про захист прав споживачів щодо здійснення перерахунку вартості спожитої холодної води за показами розподільного приладу обліку
ВСТАНОВИВ:
У липні 2023 року ОСОБА_1 звернулась до суду першої інстанції із вищезазначеним позовом (а.с. 1-6), в якому просила зобов`язати відповідача здійснити перерахунок вартості спожитої холодної води за період з липня 2021 року по березень 2023 року за показами розподільного приладу обліку холодної води у квартирі АДРЕСА_1 за особовим рахунком № НОМЕР_1 .
В обґрунтування свого позову позивач зазначала, що вона проживає у квартирі АДРЕСА_1 , в якій зареєстровано три особи. Вказана квартира обліковується як споживач послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, постачальником (виконавцем) яких є КП «ВОДОКАНАЛ». На ім`я позивача , як споживача (абонента), відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 .
У квартирі, для обліку наданих послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення представником КП «ВОДОКАНАЛ» було встановлено та опломбовано лічильник обліку холодної води КВ - 1,5, заводський номер 030915, що зафіксовано відповідним актом від 29.05.2004 року.
Умовами Типового договору, чинного намомент виникненняспірних правовідносин, про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженого постановою КМУ України від 21 липня 2005р. № 630, укладення якого між виконавцем та споживачем було обов`язкове, регулювалися відносини щодо надання та отримання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення.
Серед іншого, договором визначались права та обов`язки сторін, зокрема право споживача на періодичну повірку, обслуговування та ремонт (у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж) квартирних засобів обліку, а такожобов`язок виконавцяконтролювати установленіміжповіркові інтервали, проводити періодичну повірку квартирних засобів обліку води і теплової енергії, забезпечувати їх обслуговування та ремонт (у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж).
Отже, періодичну повірку приладу обліку холодної води, згідно норм міжповірочних інтервалів, проводив відповідач, як підприємство - постачальник послуг. Останню повірку проведено 31.05.2014 року, з наступним терміном повірки ІІ -й квартал 2017 року. В подальшому, будь якої інформації щодо зміни установлених міжповіркових інтервалів, так само як і вимог про необхідність проведення повірки приладу обліку холодної води на адресу позивача з боку відповідача не надходило.
Розрахунок плати за отримані послуги, після ІІ-го кварталу 2017року, відповідач здійснював згідно показань лічильника холодної води наданих позивачем, як споживачем.
З квитанції про оплату послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, позивач дізналася, що з липня2021року відповідач змінив умови розрахунку оплати за централізоване водопостачання та централізоване водовідведення, та почав проводити нарахування за послуги без врахування показів приладу обліку холодної води.
На письмовий запит щодо обставин, які стали підставою для неврахування показів приладу обліку холодної води, відповідач у Листах № 2617/22/08 від 05.07.2022р. та №3930/22/08 від 26.09.2022р. зазначив, що «Відповідно до норм діючого законодавства, міжповірочний інтервал на лічильники води, становить 4 роки, після закінчення якого, необхідне проведення періодичної повірки такого вузлу обліку, яка здійснюється за рахунок власника такого вузлу обліку. Нарахування за послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення здійснюється на підставі показань приладів обліку, які є справними та повіреними у встановленому порядку.
Повірка приладу обліку холодної води за адресою: АДРЕСА_2 виконувалась у ІІ-му кварталі 2014 року
Починаючи з ІІІ-го кварталу 2018 року, КП «ВОДОКАНАЛ», неодноразово намагався отримати доступ для зняття контрольних показань приладу обліку холодної води та оформлення направлення на повірку, в результаті чого залишало споживачу відповідну інформацію на паперовому носії.
15.06.2021 року КП «ВОДОКАНАЛ» надіслало лист (віх. № 11543 кв/8.5) за адресою: АДРЕСА_2 , про надання доступу представнику КП «ВОДОКАНАЛ» для зняття контрольних показань, після чого здійснити повірки засобу обліку холодної води та дати заявку на його опломбування, та попередило споживача про нарахування плати з 16.07.2021 року за нормативами (нормами) споживання у разі відсутності доступу до приладу обліку.
Оскільки у зазначений строк, представнику КП «ВОДОКАНАЛ» не було надано доступу до приладу обліку холодної води, а використовувати не повірені прилади обліку не допускається, з 16.07.2021 року прилад обліку холодної води за адресою: АДРЕСА_2 , знято з абонентського обліку КП «ВОДОКАНАЛ», нарахування за послуги з централізованого водопостачання та водовідведення за особовим рахунком № НОМЕР_1 проводиться за нормою водоспоживання, затвердженою відповідним рішенням виконавчого комітету Запорізької міської ради 0,245 куб. метрів на добу з розрахунку на одну особу».
09.03.2023року вузол розподільного обліку питної води КВ - 1,5, заводський номер 030915, встановлений за адресою: АДРЕСА_2 , прийнято на абонентський облік КП «ВОДОКАНАЛ» та опломбовано. Будь яких несправностей зазначеного засобу обліку не виявлено.
Вказує, що з положень Закону України «Про житлово-комунальні послуги», Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630, Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність», Порядку подання засобів вимірювальної техніки на періодичну повірку, обслуговування та ремонт, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 474 від 08.07.2015р. випливає, що дії відповідача, як виконавця послуг, з неврахування показів приладу обліку, не ґрунтуються на законі, оскільки покази приладу обліку не враховуються лише у випадках несправності засобів обліку, що не підлягають усуненню, але таких обставин не існувало.
Нездійснення ж своєчасної повірки приладу обліку холодної води не звини позивача, як споживача, не може мати зворотнім боком покладення на позивача невиправданих витрат за послугу, що не була нею отримана належним чином.
В автоматизованому порядку для розгляду цієї справи визначено суддю суду першої інстанції Ковальову Ю.В.(а.с. 25). Ухвалою суду першої інстанції (а.с. 26) провадження у цій справі відкрито.
Рішенням Комунарськогорайонного судум.Запоріжжя від27жовтня 2023року (а.с. 68-72) у задоволенні вищезазначеної позовної заяви ОСОБА_1 у цій справі відмовлено.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права судом першої інстанції при його ухваленні, позивач ОСОБА_1 у своїй апеляційній скарзі (а.с. 76-79) просила рішення суду першої інстанції у цій справі скасувати, ухвалити нове рішення, яким її позовну заяву задовольнити у повному обсязі.
В автоматизованому порядку для розгляду цієї справи визначено колегію суддів Запорізького апеляційного суду: головуючого суддю (суддю-доповідача) Гончар М.С., суддів Маловічко С.В. та Подліянову Г.С. (а.с. 86).
Ухвалою апеляційного суду апеляційне провадження за вищезазначеною апеляційною скаргою позивача у цій справі відкрито 07 грудня 2023 року (а.с. 87), дану справу за апеляційною скаргою призначено до апеляційного розгляду (а.с. 88).
Відповідач КП «ВОДОКАНАЛ» подав апеляційному суду відзив на вищезазначену апеляційну скаргу позивача у цій справі (а.с. 95-100).
У дане судове засідання належним чином повідомлена апеляційним судом про дату, час і місце розгляду цієї справи позивач ОСОБА_1 особисто (а.с. 94) та додатковочерез свогопредставника адвоката ШевченкаТ.В.(а.с.101-102),що узгоджуєтьсяіз вимогамист.130ч.5ЦПК України, не з`явилась, про причини своєї неявки апеляційний суд не сповістила, клопотання про відкладення розгляду цієї справи апеляційному суду не подавала.
За змістом ст. 372 ч. 2 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи апеляційним судом.
Крім того, в силу вимог ст. 371 ч. 1 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції має бути розглянута протягом шістдесяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження.
При вищевикладених обставинах, на підставі ст. ст. 371-372 ЦПК України апеляційний суд ухвалив розглядати дану справу у даному судовому засіданні за відсутності позивача ОСОБА_1 за присутності представника останньої - адвоката Шевченка Т.В. (а.с. 101-102) та представника відповідача КП «Водоканал» - Косяк А.Ю. (а.с.103).
Відводів у цій справі не заявлено, самовідводи відсутні.
Заслухавши у даному судовому засіданні доповідь судді доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межахдоводів апеляційноїскарги, дослідивши матеріали цієї справи, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга позивача ОСОБА_1 у ційсправі підлягає залишенню беззадоволення з таких підстав.
В силу вимог ст. 367 ч. 1 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Судовими рішеннями є: ..рішення,постанови… (ст. 258 ч. 1 п.2,3 ЦПК України).
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За змістом ст. 381 ч. 1 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги приймає постанову за правилами ст. 35 і глави 9 розділу ІІІ цього Кодексу з особливостями, зазначеними у ст. 382 цього Кодексу.
Встановлено, що суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні вищезазначеного позову позивача у цій справі, керувався ст.ст. 2, 10, 12, 13, 76-81, 89, 141, 247, 258, 259, 263-265, 274, 275, 279, 354,355ЦПК України та виходив із необґрунтованості та недоведеності позовних вимог позивача у цій справі, відсутності підстав для їх задоволення.
Апеляційний суд погоджується із таким висновком суду першої інстанції, вважає його правильним, а рішення суду першої інстанції таким, що ухвалено із додержанням вимог закону, є правильним та законним.
Ст. 263 ЦПК України містить вимоги щодо законності і обґрунтованості судового рішення, а ст. 264 ЦПК України питання, які вирішує суд під час ухвалення рішення суду.
Рішення суду першої інстанції вимогам ст. ст. 263-264 ЦПК України у цій справі відповідає.
Так, судом першої інстанції було правильно встановлено, що позивач ОСОБА_1 зареєстрована та проживає за адресою: квартира АДРЕСА_1 та єспоживачем послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, постачальником (виконавцем) яких є КП «ВОДОКАНАЛ», на її ім`я, як споживача (абонента), відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 .
У квартирі для обліку наданих послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, представником КП «ВОДОКАНАЛ» було встановлено та опломбовано лічильник обліку холодної води КВ - 1,5, заводський номер 030915, що зафіксовано відповідним актом від 29.05.2004 року.
Відносини між позивачем та відповідачем регулюються Законом України «Про житлово-комунальні послуги», Законом України «Про метрологію та метрологічну діяльність», Законом України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», Законом України «Про державне регулювання у сфері комунальних послуг», Законом України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг», Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженими постановою КМУ№ 630від 21.07.2005року в редакції станом на час виникнення спірних правовідносин.
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.
Відповідно до ст. 5 Закону України«Про житлово-комунальніпослуги» до переліку житлово-комунальних послуг належать, зокрема, послуги з централізованого водопостачання, централізованого водовідведення.
Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» учасниками правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг є: 1) споживачі (індивідуальні та колективні); 2) управитель; 3) виконавці комунальних послуг.
Ч. 4 ст. 23 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що послуга з централізованого водопостачання надається згідно з умовами договору, що укладається з урахуванням особливостей, визначених цим Законом, та вимогами правил надання послуг з централізованого водопостачання, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, якщо інше не передбачено законом.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» вузол розподільного обліку - вузол обліку, що забезпечує індивідуальний облік споживання відповідної комунальної послуги в будівлях, де налічуються два та більше споживачів.
Згідно до ч. 1 ст. 6 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» обслуговування та заміна вузлів комерційного обліку здійснюються оператором зовнішніх інженерних мереж відповідно до цього Закону, якщо інше не передбачено договорами про надання комунальних послуг, укладеними відповідно до Закону України «Про житлово-комунальні послуги», з урахуванням вимог Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність».
При цьому, відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» під обслуговуванням вузлів обліку слід розуміти: огляд, опломбування/розпломбування, періодична повірка (у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж), ремонт засобів вимірювальної техніки, які є складовою частиною вузла обліку, забезпечення дистанційної передачі результатів вимірювання (за наявності), ремонт та заміна допоміжних засобів вузла обліку, а за згодою власника (співвласників) будівлі також охорона або страхування вузла обліку.
Щодо доводів позивача про те, що відповідальність за проведення повірки лічильника лежить на відповідачеві, суд першої інстанції правильно зазначив таке.
Згідно зі ст. 17 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність», законодавчо регульовані засоби вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, підлягають періодичній повірці та повірці після ремонту.
Згідно зч.4ст.17Закону України«Про метрологіюта метрологічнудіяльність», в редакції на час виникнення спірних правовідносин, періодична повірка, обслуговування та ремонт (у тому числі демонтаж, транспортування і монтаж) вузлів обліку, що забезпечують індивідуальний облік споживання теплової енергії та води в квартирах (приміщеннях) будинку, здійснюються за рахунок власників таких вузлів обліку, якщо інше не встановлено договором, а у разі укладення співвласниками багатоквартирного будинку індивідуальних договорів про надання відповідної комунальної послуги періодична повірка, обслуговування та ремонт (у тому числі демонтаж, транспортування і монтаж) таких вузлів обліку забезпечуються виконавцем комунальної послуги за рахунок плати за абонентське обслуговування, встановленої відповідно до Закону України «Про житлово-комунальні послуги».
На сьогодні, відповідно до норм Закону України «Про державне регулювання у сфері комунальних послуг» повноваження по встановленню тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення суб`єктам природних монополій та суб`єктам господарювання на суміжних ринках, ліцензування діяльності яких здійснює Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі НКРЕКП), належать зазначеній Комісії.
Згідно ст. 3 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг», до її повноважень належить формування цінової і тарифної політики у сферах енергетики та комунальних послуг та реалізації відповідної політики.
Отже, керуючись положеннями Закону України «Про державне регулювання у сфері комунальних послуг» та Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг», КП «ВОДОКАНАЛ»здійснює нарахування за послуги з водопостачання та водовідведення на підставі тарифів, затверджених НКРЕКП.
Розмір тарифів на послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, структуру тарифу із зазначенням складових встановлює Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, відповідними постановами.
Так, НКРЕКП прийняла постанову № 2499 від 16.12.2020р. «Про внесення змін до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 16 червня 2016 року №1141».
Згідно з постановою НКРЕКП № 2499 від 16.12.2020 року, структурою тарифів на послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення не передбачені витрати на обслуговування та повірку індивідуальних засобів обліку води.
Таким чином, повірка та ремонт приладів, що забезпечують індивідуальний облік води, які знаходяться у власності фізичних осіб, здійснюється за кошти абонентів (споживачів) (з дати набрання чинностіЗакону України«Про комерційнийоблік тепловоїенергії таводопостачання» -02.08.2017року ).
В квартирі за адресою позивача: АДРЕСА_2 встановлений прилад, що забезпечує індивідуальний облік холодної води.
Остання повірка вищезазначеного приладу, як вбачається з акту технічного обстеження водоводу від 31.05.2024 року (копія а.с. 11), була здійснена у 1 кварталі 2014 року, вказано дату наступної повірки - 2 квартал 2017 року, про що під розпис повідомлено споживача ОСОБА_1 .
Наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 13.10.2016р. №1747 «Про затвердження міжповірочних інтервалів законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, за категоріями» (надалі Наказ), на засоби вимірювальної техніки (лічильники води) встановлено міжповірочний інтервал 4 (чотири) роки, після закінчення якого вони підлягають періодичній повірці.
Встановлено, що повірка лічильника не була проведена у встановлений законом строк.
Як правильно було встановлено судом першої інстанції з листа відповідача вих. № 11543кв/8.5 від 15.06.2021 року (копія а.с.19) КП «ВОДОКАНАЛ» як суб`єкт господарювання, що надає послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, на адресу ОСОБА_1 15.06.2021р. надіслало лист, яким позивачу було повідомлено про необхідність здійснення державної повірки засобу обліку холодної води. Також зазначеним листом позивача було попереджено, що в разі не проведення своєчасної повірки приладу обліку холодної води, підприємство буде вимушено проводити нарахування згідно з нормою водоспоживання.
Крім того, судом першої інстанції було правильно встановлено із актів технічного обстеження від 10.07.2018 р., 11.12.2018 р., 19.06.2019 р., 24.09.2019 р., 20.05.2020 р., 26.08.2020 р., 28.04.2021 р. (копії а.с. 51-52 зворот), якими підтверджується неодноразовий вихід представниками КП «ВОДОКАНАЛ» за адресою позивача для здійснення огляду приладу обліку холодної води, зняття контрольних показань та видачі повідомлення для здійснення повірки, однак доступ до квартири отримано представниками не було. Крім того, у вказаних актах зазначається, що представники КП «ВОДОКАНАЛ» залишали повідомлення для позивача у вхідних дверях та поштовій скриньці, в яких зазначено номери засобів зв`язку представників КП «ВОДОКАНАЛ».
Отже, суд першої інстанції дійшов висновку, що КП «ВОДОКАНАЛ» вжито всіх необхідних заходів для здійснення неодноразового доступу представниками КП «ВОДОКАНАЛ» до приладу обліку холодної води встановленого у квартирі Позивача для здійснення повірки та для повідомлення Позивача про необхідність здійснення повірки, що підтверджується вищевказаними доказами.
КП «ВОДОКАНАЛ» здійснює свою діяльність в межах, установлених законами України. Порядок розрахунків за послуги водопостачання та водовідведення передбачений Законом України «Про житлово-комунальні послуги», «Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення», які затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 року №630 (Далі Правил), станом на час виникнення спірних правовідносин.
Згідно п. 11 Правил, нарахування за користування послугами водопостачання та водовідведення проводяться виходячи з розміру затверджених тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку, відповідно до кількості осіб, проживаючих за вказаною адресою.
Пунктом 10 Правил, оплата послуг за показаннями засобів обліку води, встановлених у квартирі (будинку садибного типу), проводиться лише у разі здійснення обліку в усіх точках розбору холодної та гарячої води у квартирі (будинку садибного типу) незалежно від наявності засобів обліку на вводах у багатоквартирний будинок.
Пунктами 9, 15 Правил передбачено, що квартирні засоби обліку води і теплової енергії, приймаються на абонентський облік та підлягають періодичній повірці. Періодична повірка засобі обліку води і теплової енергії проводиться у строк, що не перевищує одного місяця. За цей час споживач оплачує відповідні послуги згідно із середньомісячними показаннями засобів обліку за попередні три місяці. У разі несправності засобів обліку води і теплової енергії, що не підлягає усуненню, плата за послуги з моменту її виявлення вноситься згідно з нормативами (нормами) споживання.
Пунктом 20 Правил № 630 передбачено, що плата за надані послуги вноситься споживачем відповідно до показань засобів обліку води і теплової енергії або затверджених нормативів (норм) споживання на підставі платіжного документа (розрахункової книжки, платіжної квитанції тощо) або відповідно до умов договору на встановлення засобів обліку.
Відповідно до пункту 21 Правил № 630, у разі відсутності у квартирі (будинку садибного типу) та на вводах у багатоквартирний будинок засобів обліку води і теплової енергії плата за надані послуги справляється згідно з установленими нормативами (нормами) споживання: з централізованого постачання холодної та гарячої води і водовідведення з розрахунку на одну особу та на ведення особистого підсобного господарства.
Відповідно до положень вказаних Правил показники засобів обліку, які у визначений законодавством строк не пройшли повірку, не можуть прийматися до розрахунку за послуги. Використання приладів обліку без проведення повірки в строк міжповірочного інтервалу (4 роки) є порушенням норм чинного законодавства та як наслідок свідчить про ймовірну несправність такого приладу обліку без проведення відповідної повірки яка б свідчила про протилежне.
Крім того, відповідно до пп. 3 п. 4 розділу І Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України 22.11.2018 року № 315, для розподілуне приймаютьсяпоказання вузларозподільного обліку,приладу розподільногообліку тепловоїенергії,що зняті(надані),починаючи здати встановленняфакту виходуйого зладу (закінченнястроку повіркизасобу вимірювальноїтехніки,що входитьдо йогоскладу)або встановленняфакту несанкціонованоговтручання вйого роботу(самовільнийдемонтаж,умисне знищення,пошкодження,розкомплектування,у томучислі порушенняцілісності пломб,тощо),до датиприйняття наабонентський обліквідремонтованого чизаміненого вузларозподільного обліку,приладу розподільногообліку тепловоїенергії абоповіреного засобувимірювальної техніки,що входитьдо йогоскладу.
Відповідно до ч. 1, 4 ст. 8 ст. 17 Закону України«Про метрологіюта метрологічнудіяльність» у сфері законодавчо регульованої метрології застосовуються засоби вимірювальної техніки,які відповідають вимогам щодо точності, регламентованим для таких засобів,у встановлених умовах їх експлуатації.
Законодавчо регульовані засоби вимірювальної техніки дозволяється застосовувати, випускати з виробництва, ремонту та в продаж і видавати напрокат лише заумови їх відповідності цьому Закону та іншим нормативно-правовим актам, що містять вимоги до таких засобів вимірювальної техніки.
Квартирні засобиобліку берутьсявиконавцем наабонентський облікякщо вони пройшли повірку.
Отже, у зв`язку з тим, що станом на 16.07.2021року позивачем не була здійснена повірка приладу, що забезпечує індивідуальний облік води за його адресою, КП «ВОДОКАНАЛ» був позбавлений законних підстав для здійснення нарахувань за використані послуги на підставі показань такого приладу.
На підставі наведеного, суд першої інстанції правильно встановив, що КП «ВОДОКАНАЛ» з 16.07.2021року по02.01.2023року здійснював нарахування за послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення за адресою: АДРЕСА_2 згідно із встановленою нормою водоспоживання.
Відповідно до позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 11.02.2019 року у справі № 233/6570/15-ц заперечення споживача щодо суми заборгованості, нарахованої за відповідними нормами споживання можуть бути визнані обґрунтованими виключно у випадку, коли споживачдоведе,що заперіод нарахуванняспірної заборгованостіоблік спожитихпослуг відбувавсяквартирним засобомобліку,який згідноіз закономдозволяється застосовувати,тобто якийпройшов повірку, що може бути підтверджено відповідним свідоцтвом про повірку.
Разом з тим, судом першої інстанції було правильно встановлено, що суд першої інстанції лічильник обліку холодної води КВ - 1,5, заводський номер 030915,який був установлений за адресою мешкання позивача 29.05.2004, не проходив повірку з 2 кварталу 2017 року і по березень 2023 року (ст.82ч.1ЦПК Україниобставини справи,які визнаютьсяучасниками справи). Крімтого,належні,допустимі доказипротилежного уматеріалах цієїсправи відсутні.
У той же час, відповідно до ч. 4 ст. 8 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» законодавчо регульовані засоби вимірювальної техніки дозволяється застосовувати, випускати з виробництва, ремонту та в продаж і видавати напрокат лише за умови їх відповідності цьому Закону та іншим нормативно-правовим актам, що містять вимоги до таких засобів вимірювальної техніки.
Таким чином, у відповідності з діючим законодавством України, нарахування за послуги з централізованого водопостачання за адресою: АДРЕСА_2 з липня2021року (лист попередження відповідача від 15.06.2021 року на ім`я позивача листом а.с.18-19) почали здійснюватись відповідачем згідно встановлених норм та тарифів по кількості зареєстрованих осіб, розмір яких не є предметом розгляду у даному цивільному провадженні.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що з липня 2021 по березень 2023року (часуповірки лічильникаа.с.10) відповідач правомірно здійснив нарахування за спожиті позивачем послуги з водопостачання та водовідведення згідно встановлених норм і тарифів за кількістю зареєстрованих осіб, без врахування показів лічильника, та у подальшому після проходження повірки розпочав нарахування позивачу за послуги з водопостачання відповідно до фактичних показань лічильника після повірки.
З урахуванням викладеного, оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що вимоги позивача у цій справі не підлягають задоволенню.
Доводи апеляційноїскарги ОСОБА_1 єтакими,що фактичнодублюють доводипозовної заявипозивача уцій справіу судіпершої інстанції,яким останнійвже надавналежну оцінку, з якою погоджується апеляційний суд.
Ці доводи є такими, що не спростовують правильно встановлених судом першої інстанції фактичних обставин цієї справи та правильних висновків суду першої інстанції у цій справі, а лише відображають позицію позивача, яку вона та її представник вважають такою, що є єдино правильною та єдино можливою.
-Відповідно до ст. 13 ч. 1 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів сторін, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
В силу вимог ст. 367 ч. 6 ЦПК України в суді апеляційної інстанції не приймаються і не переглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
-Так, судом першої інстанції було правильно встановлено, що листом вих. № 11543/8.5 від 15.06.21року КП ВОДОКАНАЛ повідомило позивача ОСОБА_1 у томучислі учервні 2021року про необхідність здійснення державної повірки засобу обліку холодної води та попереджено, що в разі непроведення своєчасної повірки приладу обліку холодної води, підприємство буде вимушено проводити нарахування згідно з нормою водоспоживання (вказаний факт підтверджується у тому числі матеріалами справи, в яких наявна копія зазначеного листа КП ВОДОКАНАЛ та список згрупованих поштових відправлень від червня 2021 року з відміткою поштового відділення від 16.06.2021 року, серед яких під № 10 є ОСОБА_1 (копія а.с.18-19).
Посилання позивача у суді першої інстанції на невиконання відповідачем на п. 7 Порядку подання засобів вимірюваної техніки на періодичну повірку, обслуговування та ремонт, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 474 від 08.07.2015 р., згідно якого виконавець не пізніше ніж за місяць до настання строку проведення періодичної повірки засобу вимірювальної техніки або протягом трьох робочих днів з дня отримання відомостей про необхідність його ремонту інформує про це споживача шляхом надсилання повідомлення за формою згідно з додатком 1 рекомендованим листом з повідомленням про вручення або в інший спосіб, що підтверджуватиме отримання його споживачем, є безпідставним.
Оскільки, дія вказаного Порядку поширюється на операторів зовнішніх інженерних мереж (суб`єктів господарювання), що здійснюють обслуговування засобів вимірювальної техніки (результати вимірювань яких використовуються для здійснення комерційних розрахунків за спожиті теплову енергію і воду), тобто норми вказаного Порядку не регулюють відносини розподільних приладів обліку, які є предметом позову позивача у цій справі.
Вказаний факт судом першої інстанції було встановлено та надано останньому належну оцінку. Враховуючи наведене, чинним законодавством України не встановлено обов`язку виконавця послуг і з централізованого водопостачання та водовідведення щодо направлення листів про необхідність проведення державної повірки приладів розподільного обліку на адресу споживачів у конкретного спосіб, а тому, судом першої інстанції при вищевикладених обставинах було правильно встановлено, що у червні20021року відповідач належним чином повідомив позивача, як споживача, про необхідність проведення повірки лічильника холодної води.
-Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності (ст. 68 ч. 2 Конституції України).
-За клопотаннямвід 18.10.23року відповідачемКП «ВОДОКАНАЛ»було долученодо матеріалівсправи саме завірені належним чином копії актів технічного обстеження від 10.07.2018 р., 11.12.2018 р., 19.06.2019 р., 24.09.2019р., 20.05.2020р., 26.08.2020 р., 28.04.2021 р. (а.с. 51-52 зворот), якими підтверджується неодноразовий вихід представниками КП «ВОДОКАНАЛ» за адресою позивача для здійснення огляду приладу обліку холодної води, зняття контрольних показань та видачі повідомлення для здійснення повірки та зафіксовано факт неможливості отримати доступ до квартири позивача представниками підприємства.
Крім того, у вказаних актах зазначено, що представники КП «ВОДОКАНАЛ» залишали повідомлення для позивача у вхідних дверях та поштовій скриньці, в яких зазначено номери засобів зв`язку представників КП «ВОДОКАНАЛ». Однак, зворотного зв`язку зі споживачами за адресою: АДРЕСА_2 не було.
Отже, судом першої інстанції було правильно встановлено, що КП «ВОДОКАНАЛ» було вжито всіхнеобхідних заходів для здійснення повідомлення позивача про здійснення повірки приладу обліку холодної води. Крім того, повірка повинна була бути проведена у II кварталі 2017 р., а нарахування згідно з нормою водоспоживання почали проводити тільки з липня 2021 р.
Реєстрація актів технічного обстеження, що складаються контролером КП «ВОДОКАНАЛ» під час виходу на адресу споживача, у разі якщо вони зберігаються разом з іншими документами за вимогами діловодства, не передбачено, оскільки акт - це службовий документ, складений групою осіб чи спеціально уповноваженою особою для засвідчення встановлених нею фактів, пов`язаних з діяльністю підприємства, їх окремих структурних підрозділів або окремих працівників.
-Відповідно до 4.1,2 ст.17 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» законодавчо регульовані засоби вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, підлягають періодичній повірці та повірці після ремонту. Також порядок надання комунальних послуг, права та відповідальність споживачів і виконавців цих послуг на час виникнення спірних правовідносин регламентувались Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної ті гарячої води і водовідведення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630 (далі - Правила № 630).
Згідно п. 15 Правил № 630, засоби обліку води і теплової енергії, встановлені у квартирі (будинку садибного типу) та на вводі у багатоквартирний будинок, підлягають періодичній повірці.
Пп. 4 п. 32 Правил № 630 встановлено обов`язок виконавця контролювати установлені міжповіркові інтервали, проводити періодичну повірку квартирних засобів обліку, їх обслуговування та ремонт, у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж.
Відповідно до пп. З п. 4 розділу І Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України 22.11.2018 № 315. для розподілу не приймаються показання вузла розподільного обліку, приладу розподільного облік» теплової енергії, що зняті (надані), починаючи з дати встановлення факту виходу його з ладу (закінчення строю повірки засобу вимірювальної техніки, що входить до його складу) або встановлення факту несанкціонованого втручання в його роботу (самовільний демонтаж, умисне знищення пошкодження, розкомплектування. у тому числі порушення цілісності пломб* тощо), до дати прийняття на абонентський облік відремонтованого чи заміненого вузла розподільного обліку, приладу розподільного обліку теплової енергії або повіреного засобу вимірювальної техніки, що входить до його складу.
Відповідно до ч. 1, 4 ст. 8 ст. 17 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» у сфері законодавчо регульованої метрології застосовуються засоби вимірювальної техніки,які відповідають вимогам щодо точності, регламентованим для таких засобів,у встановлених умовах їх експлуатації. Законодавчо регульовані засоби вимірювальної техніки дозволяється застосовувати, випускати з виробництва, ремонту та в продаж і видавати напрокат лише за умови їх відповідності цьому Закону та іншим нормативно-правовим актам, що містять вимоги до таких засобів вимірювальної техніки.
Квартирні засоби обліку беруться виконавцем на абонентський облік якщо вони пройшли повірку.
Отже, враховуючи те, що споживачем, у встановлений законодавством строк, не було здійснено повірку приладу, що забезпечують індивідуальний облік води за її адресою, суд першої інстанції правильно встановив, що КП «ВОДОКАНАЛ» був позбавлений законних підстав для здійснення нарахувань за використані послуги на підставі показань такого приладу.
-Суд першої інстанції також правильно врахував вищезазначений правовий висновок Верховного Суду, якій є обов`язковим для врахування у цій справі загальними судами в силу вимог ст. 263 ч. 4 ЦПК України.
Суд першої інстанції розглянув дану справу з додержанням вимог ЦПК України, тобто в межах заявлених позивачем позовних вимог та на підставі доказів сторін, яким надав відповідну оцінку з дотриманням вимог ст. 89 ЦПК України.
За змістом якої: «Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів; жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили; суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності; суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів)».
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ст. 12 ч. 3 ЦПК України). Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях (ст. 81 ч. 6 ЦПК України).
Підстави для звільнення від доказування у цій справі позивача, передбачені ст. 82 ЦПК України, відсутні. Позивач особисто чи через свого представника не надаласуду першоїінстанції належних,допустимих доказівв обґрунтування свого позову у цій справі.
Апеляційний суд на виконання вимог ст. 12 ч. 5 ЦПК України сприяв повному та всебічному апеляційному перегляду законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції у цій справі в межах доводів апеляційної скарги позивача.
Так, суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасник справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ст. 367 ч. 2 ЦПК України).
В силу вимог ст. 367 ч. 3 ЦПК України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.
Проте, докази, передбачені ст. 367 ч. ч. 2,3 ЦПК України, у цій справі відсутні, і зокрема стороною позивача апеляційному суду не надані.
В силу вимог ст. 376 ч. 2 ЦПК України лише порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, можуть бути підставою для скасування або зміни рішення.
Встановлено, що у цій справі відсутні порушення норм процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення цієї справи по суті.
Описки в оскаржуваному рішенні суду першої інстанції не можуть бути підставою для скасування апеляційним судом правильного по суті рішення суду першої інстанції у цій справі за результатами розгляду вищезазначених апеляційних скарг відповідачів, а можуть бути усунуті судом першої інстанції за власною ініціативою чи за заявою учасників цієї справи у подальшому в порядку ст. 269 ЦПК України.
При вищевикладених обставинах, доводи апеляційної скарги позивача не ґрунтуються на законі та доказах, наявних у матеріалах цієї справи, рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, ухваленим з додержанням вимог ЦПК України.
Крім того, судом першої інстанції правильно з додержанням вимог ст. 141 ч. ч. 1, 6 ЦПК України вирішено питання про розподіл судових витрат у вигляді судового збору, пов`язаних із розглядом цієї справи судом першої інстанції.
За таких обставин, апеляційний суд не вбачає передбачених законом підстав для скасування рішення суду першої інстанції у цій справі або ж його зміни.
Також, в силу вимог ст. 141 ЦПК України у разі відмови позивачу у задоволенні її вищезазначеної апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції у цій справі, остання не має права на компенсацію за рахунок відповідача будь-яких судових витрат, пов`язаних із розглядом цієї справи апеляційним судом.
Окрім цього, апеляційним судом встановлено, що ОСОБА_1 , як апелянт та споживач, була звільнена в силувимог закону від сплати судового збору при подачі вищезазначеної апеляційної скарги у цій справі.
Керуючись ст. ст. 7, 12-13, 81-82, 89, 141, 367-369, 371-372, 374-375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Комунарськогорайонного судум.Запоріжжя від27жовтня 2023рокуу цій справі залишити без змін.
Постанова судуапеляційної інстанціїнабирає законноїсили здня їїприйняття,проте,може бутиоскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту цієї постанови.
Повний текст постанови апеляційним судом складений 12.02.2024 року.
Головуючий суддяСуддяСуддяГончар М.С. Маловічко С.В.Подліянова Г.С.
