Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 486/271/14-ц
Провадження № 4-с/486/2/2024
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 лютого 2024 року м. Южноукраїнськ
Южноукраїнський міський суд Миколаївської області
у складі: головуючого судді Далматовій Г.А.,
при секретарі Маляновій А.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Южноукраїнську Миколаївської області скаргу ОСОБА_1 про визнання протиправною бездіяльності посадових осіб Другого відділу державної виконавчої служби у Вознесенському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) щодо відмови у скасуванні арешту майна та зобов`язання вчинити певні дії
учасники процесу: боржник ОСОБА_1 , адвокат Врадій Л.М., стягувач АТ «УКРСИББАНК», Другий відділ державної виконавчої служби у Вознесенському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса)
В С Т А Н О В И В:
09 січня 2024 року ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 , звернулась до суду зі скаргою про визнання протиправною бездіяльності посадових осіб Другого відділу державної виконавчої служби у Вознесенському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (далі - відділ ДВС) щодо відмови у скасуванні арешту майна та зобов`язання вчинити певні дії, у якій просить визнати протиправною бездіяльність посадових осіб відділу ДВС щодо відмови у скасуванні арешту майна; зобов`язати посадових осіб відділу ДВС зняти арешт з усього належного їй майна та виключити відомості з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, реєстраційний номер обтяження: 11195424, тип обтяження: арешт нерухомого майна, зареєстрованого 16.09.2015р. державним реєстратором: Станакіною О.В., згідно постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження №48605799, виданий 15.09.2015, видавник ОСОБА_3 , відділ ВДВС Южноукраїнського міського управління юстиції, підстава внесення запису: рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №24473194 від 16.09.2015р., вид обтяження: арешт нерухомого майна, обтяжувач: відділ державної виконавчої служби Южноукраїнського міського управління юстиції, код ЄДРПОУ: 34597128, особа, майно/права якої обтяжуються: ОСОБА_1 , згідно постанови про арешт майна боржника від 15.09.2015 року, скасувавши її.
В обґрунтування своєї позиції заявник вказує на те, що рішенням Южноукраїнського міською суду Миколаївської області від 05 травня 2014 року по справі № 486/271/14-ц був частково задоволений позов АТ «УКРСИББАНК» до ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за договором про надання споживчого кредиту №11160148000 від 25 травня 2007 року та звернуто стягнення на предмет іпотеки. Вказаним рішенням судом звернуто стягнення на чотирикімнатну квартиру, загальною площею 101,8 кв.м., житловою площею 63,8 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та належить на праві власності ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 для задоволення вимог АТ «УКРСИББАНК», що виникли на підставі кредитного договору №11160148000 від 25 травня 2007 року в розмірі 19582,51 дол. США., пеня за прострочення сплати кредиту в розмірі 188,47 доларів США; пеня за прострочення сплати процентів у розмірі 239,86 доларів США. На підставі вказаного рішення суду Банку були видані виконавчі листи щодо кожного із боржників, які перебували на виконанні в свій час у відділі державної виконавчої служби Южноукраїнського МУЮ для примусового виконання.
В подальшому 16 серпня 2016 року державним виконавцем відділу ДВС на підставі п.9 ч.1 ст.47 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі листи були повернуті стягувачу.
В зв`язку із втратою стягувачем виконавчих листів постановою Миколаївського апеляційного суду від 15 квітня 2021 року було вирішено про видачу дублікату виконавчого листа за рішенням Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 05 травня 2014 року у цивільній справі №486/271/14-ц щодо звернення стягнення кредитної заборгованості на предмет іпотеки.
На підставі цього судом стягувачу щодо кожного із боржників були видані дублікати виконавчих листів, які перебували на виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Миколаївської області Баришнікова А.Д. - виконавче провадження відносно неї як боржника №68597574, виконавче провадження відносно ОСОБА_4 №68597123, виконавче провадження відносно ОСОБА_5 №68598039. У зв`язку з повним виконанням рішенням суду (оплатою заборгованості за кредитним договором за рішенням суду) постановою приватного виконавця від 08 лютого 2023 року виконавче провадження закінчене, про що винесена відповідна постанова. На звернення її сина ОСОБА_5 , який також був боржником по виконанню вказаного рішення суду, до приватного виконавця, останнім зазначено про зняття ним накладеного арешту на належне їм як боржникам майно в межах вказаного виконавчого провадження. Однак, як вказав приватний виконавець, згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо ОСОБА_5 постановою державного виконавця відділу ДВС Южноукраїнського міського управління юстиції про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження №48605908 від 16 вересня 2015 року накладено арешт на квартиру за адресою: АДРЕСА_2 . За даними автоматизованої системи виконавчого провадження, виконавче провадження за №48605908 перебуває в стані «Повернутий стягувачеві». Відповідно до п.16 Розділу VIII Інструкції з організації примусового виконання - у разі повернення виконавчого документа стягувачу, за заявою боржника з певних підстав постанова про зняття арешту з майна боржника виноситься державним виконавцем органу державної виконавчої служби або приватним виконавцем, яким виконавчий документ повернуто.
Оскільки арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження за №48605908 від 16 вересня 2015 року накладено державним виконавцем відділу ДВС Южноукраїнського міського управління юстиції, який, в свій час, повернув виконавчий документ, ОСОБА_5 рекомендовано звернутися до відділу ДВС Южноукраїнського міського управління юстиції.
На його звернення до Другого відділу державної виконавчої служби у Вознесенському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (як правонаступника відділу ДВС Южноукраїнського міського управління юстиції) щодо накладення арешту та можливості його зняття, 03 січня 2024 року ОСОБА_5 отримав відповідь від 22 грудня 2023 року про те, що постанова про арешт належного йому майна та оголошення заборони його відчуження винесена в матеріалах виконавчого провадження за №48605908 в автоматизованій системі виконавчого провадження, щодо ОСОБА_5 , як боржника. Оскільки матеріали виконавчого провадження знищені у зв`язку з закінченням терміну його зберігання, надати інформацію з матеріалів виконавчого провадження не вважається можливим.
Відмовлено ОСОБА_5 в наданні Інформації щодо ОСОБА_1 ву зв`язку з відсутністю документів щодо представництва її інтересів.
За такого, після отримання 03 січня 2024 року відповіді з ДВС була взята повна інформація з Державних реєстрів про речові права та їх обтяження, з якої вбачається, що арешт на належне і їй також нерухоме майно, який накладений по виконавчому провадженню постановою державного виконавця відділу ДВС Южноукраїнського міського управління юстиції про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження №48605799 від 15.09.2015р. - не знято. За такого адвокатом в її інтересах направлено запит щодо можливості зняття арешту, на що в усній формі повідомили, що однією з підстав є надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника. В інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду. Однак на сьогодні виконавчий документ за виконавчим провадженням №48605799 повернутий стягувачу, рішення суду виконане під час примусового виконання приватним виконавцем виконавчого округу Миколаївської області Баришніковим А.Д. по виконаному провадженню відносно неї як боржника за №68597574, кошти на погашення заборгованості по кредитному договору сплачені в повному обсязі АТ «УКРСИББАНК», що підтверджується довідкою АТ «УКРСИББАНК» від 04 січня 2024 року за №968.
Таке унеможливлює повторну сплату коштів за виконавчим провадженням №48605799, яке перебувало на виконанні у відділі ДВС. Натомість існування арешту на належне майно за постановою державного виконавця відділу ДВС Южноукраїнського міського управління юстиції від 16 вересня 2015 року по виконавчому провадженню №48605799 в рамках виконання рішення Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 05 травня 2014 року по справі № 486/271/14-ц, за умови повного виконання рішення суду (погашення заборгованості за кредитом) та відсутності претензій стягувача порушує її права на мирне володіння своїм майном, що змушує звертатися до суду.
Так, на примусовому виконанні у відділі ДВС перебувало виконавче провадження за №48605799 з виконання рішення Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 05 травня 2014 року у цивільній справі №486/271/14ц щодо звернення стягнення кредитної заборгованості на предмет іпотеки. В межах виконавчого провадження 15 вересня 2015 року державним виконавцем відділу ДВС Южноукраїнського міського управління юстиції Васильєвою В.О. винесена постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження. 16 серпня 2016 року виконавчі листи були повернуті стягувачеві відповідно до пункту 9 частини 1 статті 47 Закону України «Про виконавче провадження (у чинній на той час редакції). Разом з тим на сьогоднішній день зареєстроване обтяження у вигляді арешту належного їй невизначеного майна, всього нерухомого майна, реєстраційний номер обтяження 11195424 згідно постанови державного виконавця відділу ДВС Южноукраїнського міського управління юстиції Васильєвої В.О. про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 15 вересня 2015 року.
25 січня 2024 року на адресу суду від начальника відділу ДВС надійшло заперечення на скаргу, в якому вказує, що вчинення будь-яких виконавчих дій, в тому числі і скасування постанови про накладення арешту, можливе тільки у відкритому провадженні. Повернення виконавчого документу не тягне собою наслідки, передбачені ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження». Просить відмовити у задоволенні скарги.
Адвокат Врадій Л.М. в судове засідання не з`явилась, надіслала суду заяву із проханням розглядати справу без її участі та без участі ОСОБА_1 . Вимоги скарги підтримує в повному обсязі.
Стягувач АТ «УКРСИББАНК» в судове засідання не з`явився, надіслав на адресу суду заяву із проханням розглядати справу без участі представника АТ «УКРСИББАНК». Вказує, що на теперішній час рішення суду виконане, кошти на погашення заборгованості по кредитному договору сплачені в повному обсязі АТ «УКРСИББАНК».
Другий відділ державної виконавчої служби у Вознесенському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) в судове засідання не з`явився, надіслав суду заяву із проханням розглядати справу без участі представника.
Дослідивши докази в сукупності та матеріали цивільної справи, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч.1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно з ст. 55, ст. 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Відповідно до положень ст.19Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Судом встановлено, що 25 травня 2007 року між АКІБ «УкрСиббанк» (правонаступником якого є AT «УКРСИББАНК») та ОСОБА_1 був укладений Договір про надання споживчого кредиту №11160148000, відповідно до умов якого банк надав їй кредит у розмірі 25000 доларів США в порядку і на умовах укладеного Кредитного договору. Додатковою угодою №1 від 14 лютого 2009 року до кредитного договору сторонами було змінено схему погашення кредиту, реєстраційний номер Договору в системі обліку банку на №11160148001 та кінцевий термін повернення кредиту на 22 травня 2023 року. Погашення кредиту повинно відбуватися ануїтетними платежами в розмірі 265 доларів США зі строком сплати 16 числа кожного календарного місяця. В якості забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором між банком та ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 25 травня 2007 року було укладено договір іпотеки, згідно якого останні надали в іпотеку нерухоме майно - квартиру за адресою: АДРЕСА_2 .
Рішенням Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 05 травня 2014 року по справі № 486/271/14-ц в рахунок погашення кредитної заборгованості ОСОБА_1 було звернуто стягнення на предмет іпотеки, а саме, квартиру за адресою: АДРЕСА_2 , в розмірі 156523 гривні 01 копійка, що за офіційним курсом НБУ на день складання розрахунку еквівалентно 19582 долари США 51 цент, з яких 144185,65 грн., що за офіційним курсом НБУ на день складання розрахунку еквівалентно 18038,99 доларів США - кредитна заборгованість; 8913,71 грн., що за офіційним курсом НБУ на день складання розрахунку еквівалентно 1115,19 доларів США - заборгованість по процентам; 1506,44 грн., що за офіційним курсом НБУ на день складання розрахунку еквівалентно 188,47 доларів США - пеня за прострочення сплати кредиту; 1917,21 грн., що за офіційним курсом НБУ на день складання розрахунку еквівалентно 239,86 доларів США - пеня за прострочення сплати процентів. Встановлено спосіб реалізації нерухомого майна, шляхом проведення прилюдних торгів у межах процедури виконавчого провадження, з дотриманням вимог Закону України «Про іпотеку» з початковою ціною на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності, не нижче 307950 грн. 00 коп. Стягнуто солідарному порядку на користь банка судові витрати.
Рішенням апеляційного суду Миколаївської області від 09 вересня 2014 року рішення Южноукраїнського міського суду змінено в частині розподілу судового збору, в іншій частині залишено без змін.
Відповідно до копії постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 15 вересня 2015 року старшим державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Южноукраїнського міського управління юстиції Васильєвою В.О. накладено арешт на квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , та належить боржнику ОСОБА_1 .
ОСОБА_1 в рахунок погашення заборгованості сплатила 5520,00 дол. США. 29 грудня 2020 року у розмірі 5000,00 дол. США, 30 грудня 2020 року у розмірі 520,00 дол. США.
Видані Южноукраїнським міським судом Миколаївської області виконавчі листи на примусове виконання рішення суду були втрачені. 15 квітня 2021 року Миколаївський апеляційний суд Миколаївської області постановив видати дублікат виконавчого листа за рішенням Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 05 травня 2014 року у цивільній справі №486/271/14-ц щодо звернення стягнення кредитної заборгованості на предмет іпотеки.
На підстав вказаної постанови видано дублікати виконавчих листів.
08 лютого 2022 року АТ «УКРСИББАНК» звернулося до приватного виконавця виконавчого округу Миколаївської області Баришнікова А.Д. із заявою про відкриття виконавчого провадження за дублікатом виконавчого листа № 486/271/14-ц, виданого 28 січня 2022 року про звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення кредитної заборгованості по кредитному договору ОСОБА_1 в рахунок погашення кредитної заборгованості в загальному розмірі 14062 долари США.
10 лютого 2022 року приватним виконавцем Баришніковим А.Д. відкрито виконавче провадження за даним виконавчим листом № 68597574.
На виконання вказаної постанови 08 лютого 2023 року на рахунок банка від приватного виконавця Баришнікова А.Д. надійшли грошові кошти в розмірі 393447,72 грн. з призначенням платежу: № 486/271/14-ц; 28 січня 2022 року; ОСОБА_5 ; № 68598039; Кошти за ВД, стягнуті на користь стягувача (платіжна інструкція №19888 від 08 лютого 2023 року).
08 лютого 2023 року приватним виконавцем Баришніковим А.Д. винесено постанову про закінчення виконавчого провадження, оскільки вимоги виконавчого документа виконано боржником фактично в повному обсязі згідно платіжної інструкції № 19888 від 08 лютого 2023 року.
ОСОБА_5 22 грудня 2023 року відділом ДВС відмовлено в наданні Інформації щодо боржника « ОСОБА_1 » в зв`язку з відсутністю документів щодо представництва сторін и у виконавчому провадженні.
Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно станом на 03 січня 2024 року реєстраційний номер обтяження: 11195424, тип обтяження: арешт нерухомого майна, зареєстрованого 16.09.2015р. державним реєстратором: Станакіною О.В., згідно постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження №48605799, виданий 15.09.2015, видавник ОСОБА_3 , відділ ВДВС Южноукраїнського міського управління юстиції, підстава внесення запису: рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №24473194 від 16.09.2015р., вид обтяження: арешт нерухомого майна, обтяжувач: відділ державної виконавчої служби Южноукраїнського міського управління юстиції, код ЄДРПОУ: 34597128, особа, майно/права якої обтяжуються: ОСОБА_1 , згідно постанови про арешт майна боржника від 15.09.2015 року.
Згідно копії довідки від 04 січня 2024 року станом на 04 січня 2024 року заборгованість ОСОБА_1 перед АТ «УКРСИББАНК», що випливає з Договору про надання споживчого кредиту №11160148000 від 25 травня 2007 року відсутня, кредит погашений.
03 січня 2024 року ОСОБА_6 зверталась до відділу ДВС з приводу зняття арешту майна у виконавчому провадженні №48605799.
На запит було повідомлено, що згідно відомостей автоматизованої системи виконавчого провадження (далі АСВП) виконавче провадження №48605799 завершене 25 вересня 2015 року відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження». Виконавче провадження за № 48605799 в АСВП, станом на день надання інформації, перебуває в стані «завершено» зі станом виконавчого документа «повернений стягувачу». Арешт може бути знятий рішенням суду.
Статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» в редакції, яка діяла станом на час винесення постанови про арешт боржника від 15 вересня 2015 року (далі - Закон) передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).
Відповідно до ч. ч. 1 та 2 Закону примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України. Примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці, визначені Законом України «Про державну виконавчу службу».
Державний виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії (частина перша статті 11 Закону).
Пунктами 5, 6 частини третьої статті 11 Закону встановлено, що державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право: накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку; накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають на рахунках і вкладах у банках, інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 47 Закону виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо: у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення, а здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.
В силу ч. 5 ст. 47 Закону повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред`явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 22 цього Закону.
Згідно з ч. 1 ст. 50 Закону у разі закінчення виконавчого провадження (крім направлення виконавчого документа за належністю іншому органу державної виконавчої служби, офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за рішенням суду, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій), повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, арешт, накладений на майно боржника, знімається, скасовуються інші вжиті державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв`язку із завершенням виконавчого провадження. Завершене виконавче провадження не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.
Статтею 447 ЦПК України передбачено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Аналогічні приписи містяться у частині першій статті 82 Закону.
Статтею 49 Закону передбачено, що виконавче провадження підлягає закінченню у разі:
1) визнання судом відмови стягувача від примусового виконання рішення суду;
2) визнання судом мирової угоди між стягувачем і боржником у процесі виконання;
3) смерті або оголошення померлим стягувача чи боржника, визнання безвісно відсутнім боржника або стягувача, ліквідації юридичної особи - сторони виконавчого провадження, якщо виконання їх обов`язків чи вимог у виконавчому провадженні не допускає правонаступництва;
3-1) прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку-боржника;
4) скасування рішення суду або іншого органу (посадової особи), на підставі якого виданий виконавчий документ, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню;
5) письмової відмови стягувача від одержання предметів, вилучених у боржника під час виконання рішення про передачу їх стягувачу, або знищення речі, що має бути передана стягувачу в натурі;
6) закінчення строку, передбаченого законом для відповідного виду стягнення;
7) визнання боржника банкрутом;
8) фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом;
9) повернення виконавчого документа без виконання на вимогу суду або іншого органу (посадової особи), який видав виконавчий документ;
10) направлення виконавчого документа за належністю до іншого відділу державної виконавчої служби;
11) повернення виконавчого документа до суду чи іншого органу (посадової особи), який його видав, у випадку, передбаченому частиною третьою статті 75 цього Закону;
12) якщо рішення фактично виконано під час виконання рішення Європейського суду з прав людини;
13) непред`явлення виконавчого документа за відновленим виконавчим провадженням у строки, визначені статтею 51 цього Закону;
14) списання згідно із Законом України «Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію») заборгованості, встановленої рішенням суду, яке підлягало виконанню на підставі виконавчого документа.
Згідно з частиною другою статті 50 Закону у разі, якщо у виконавчому провадженні державним виконавцем накладено арешт на майно боржника, у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, державний виконавець зазначає про зняття арешту, накладеного на майно боржника.
Відповідно до пункту 3.17 Інструкції з організації примусового виконання рішень № 512/5 (в редакції, яка діяла на час винесення постанови про арешт боржника від 15 вересня 2015 року) у постанові про закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа стягувачу чи повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який (яка) його видав(ла), державний виконавець зазначає підставу для цього з посиланням на відповідну норму Закону, результати виконання, а також наслідки завершення відповідного виконавчого провадження (зняття арешту тощо).
З огляду на наведені норми Закону, у разі повернення виконавчого документа стягувачу, виконавче провадження не є закінченим.
Вказане узгоджується із висновками Верховного Суду у постановах від 22 грудня 2021 року у справі №634/292/21, від 12 серпня 2020 року у справі №569/17603/18, від 26 квітня 2022 року у справі № 242/4601/20, від 04 листопада 2022 року у справі №686/6010/14-ц.
З матеріалів справи вбачається, що у виконавчому провадженні №48605799 повернуто виконавчий документ стягувачу, на підставі пункту 2 частини першої статті 47 Закону України «Про виконавче провадження».
Верховний Суд у постанові від 29 березня 2023 року по справі № 202/1182/22 вказав, що враховуючи положення пункту 2 частини 1 статті 47 Закону №606-XIV, повернення виконавчого документа стягувачу у разі відсутності у боржника майна, на яке може бути звернуто стягнення, а здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними не означає закінчення (закриття) виконавчого провадження і не тягне за собою наслідків у вигляді неможливості розпочати його знову та не позбавляє стягувача права повторно звернутися до органу державної виконавчої служби (приватного виконавця) за виконанням судового рішення протягом встановлених законом строків, також не позбавляє стягувача звернутися до суду з заявою про поновлення строку пред`явлення виконавчого документа до виконання.
Вказане узгоджується з висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 22 грудня 2021 року в справі №634/292/21.
Виходячи із викладеного, враховуючи, що постановою державного виконавця виконавчий лист щодо виконавчого провадження №48605799 повернуто стягувачу на підставі пункту 2 частини першої статті 47 Закону України «Про виконавче провадження», підстава - у боржника відсутнє майно на яке можливо звернути стягнення, а здійснені державним виконавцем заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними, що не є безумовною підставою для зняття арешту з майна боржника в силу вимог частини 1 статті 50 Закону, відсутні підстави для задоволення скарги.
Керуючись ст. ст. 12, 447, 450, 451 ЦПК України
П О С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 відмовити в задоволенні скарги про визнання протиправною бездіяльності посадових осіб Другого відділу державної виконавчої служби у Вознесенському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) щодо відмови у скасуванні арешту майна та зобов`язання вчинити певні дії.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Миколаївського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Суддя Южноукраїнського
міського суду Г. А. Далматова
