ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 лютого 2024 рокуЛьвівСправа № 300/7464/23 пров. № А/857/24723/23
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого-судді Курильця А.Р.,
суддів Мікули О.І., Пліша М.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 07 грудня 2023 року в справі №300/7464/23 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Старобогородчанської сільської ради про визнання протиправною відмови та зобов`язання до вчинення дій,-
суддя в 1-й інстанції Григорук О.Б.,
час ухвалення рішення 07.12.2023 року,
місце ухвалення рішення м.Івано-Франківськ,
дата складання повного тексту рішення не зазначено,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 (далі позивач) звернувся в суд з адміністративним позовом до Виконавчого комітету Старобогородчанської сільської ради про визнання протиправною відмови у знятті з реєстрації місця проживання з адреси АДРЕСА_1 за заявою від 27.10.2023 у зв`язку з оформленням документів для виїзду за кордон на постійне проживання; зобов`язання зняти з місця реєстрації місця проживання з адреси АДРЕСА_1 .
Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 07 грудня 2023 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.
Не погоджуючись з таким рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильне застосуванням норм матеріального права, просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове про задоволення позову.
Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що відповідно до рішення управління ДМС в Івано-Франківській області від 25.09.2023 у зв`язку із оформленням документів для виїзду за кордон на постійне проживання позивач звернувся до відповідача для зняття з реєстрації свого місця проживання в Україні. Разом із заявою подав документи передбачені ч. 1, 4 ст. 18 Закону України «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні» п. 57 Порядку декларування та реєстрації місця проживання/перебування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.02.2022 №265. Листом від 27.10.2023 відповідачем відмовлено позивачу у знятті з задекларованого /зареєстрованого місця проживання з посиланням на п.54 постанови Кабінету Міністрів України №1487 від 30.12.2022. Апелянт вважає зазначені дії відповідача протиправними, так як позивачем разом із заявою подано усі необхідні документи для зняття з задекларованого/зареєстрованого місця проживання.
Відповідач подав до суду відзив на апеляційну скаргу позивача, у якому висловив незгоду з її доводами, вважає оскаржуване рішення суду обґрунтованим та законним. Просить оскаржене позивачем рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Колегія суддів вважає можливим розглянути дану справу в порядку письмового провадження відповідно до п.3 ч.1 ст. 311 КАС України.
Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, згідно повідомлення Управління Державної міграційної служби в Івано-Франківській області позивача повідомлено про прийняття позитивного рішення від 29.09.2023 щодо задоволення клопотання про залишення на постійне проживання до США та про необхідність знятися з реєстраційного обліку за останнім місцем проживання в Україні (а.с. 6).
27.10.2023 представник позивача звернувся до Старобогородчанської сільської ради з заявою про зняття з зареєстрованого місця проживання ОСОБА_1 (а.с. 9).
До заяви позивачем надано документи, згідно переліку визначеного пунктом 57 Порядку декларування та реєстрації місця проживання (перебування), постановою Кабінету Міністрів України від 07.02.2022 №265, що не заперечується сторонами.
27.10.2023 Старобогородчанською сільською радою позивачу відмовлено у знятті із зареєстрованого місця проживання на підставі п. 54 Постанови КМУ №1487 від 30.12.2022.
Вважаючи протиправними такі дії відповідача, позивач звернулася з цим позовом до суду.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з таких підстав.
Порядок оформлення документів для постійного проживання громадян України за кордоном встановлюється Законом України "Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України" від 21.01.1994 №3857-ХІІ (далі також Закон №3857-ХІІ).
Відповідно до абзаців 1, 3 ст.4 Закону №3857-ХІІ оформлення документів для виїзду громадян України за кордон на постійне проживання здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сферах міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів.
Постановою Кабінету Міністрів України від 16.08.2016 №816 затверджено Порядок провадження за заявами про оформлення документів для виїзду громадян України за кордон на постійне проживання, який визначає процедуру прийому і розгляду заяв про оформлення документів для виїзду громадян України за кордон на постійне проживання, прийняття за ними рішень та виконання прийнятих рішень.
Відповідно до п.6 розділу IV даного порядку після подання заявником паспорта громадянина України у формі книжечки зі штампом зняття з реєстрації місця проживання або довідки про зняття з реєстрації місця проживання, виданої органом реєстрації, територіальний орган ДМС проставляє в паспорті громадянина України у формі книжечки (на одній із сторінок з одинадцятої по шістнадцяту) та в паспорті (паспортах) громадянина України для виїзду за кордон (на одній із сторінок з другої по п`яту) штампи про оформлення виїзду за кордон на постійне проживання, які скріплюються печаткою (після повернення на проживання в Україну вказані штампи анулюються).
Як стверджується матеріалами справи, Управлінням Державної міграційної служби України в Івано-Франківській області 25.09.2023 прийнято рішення про задоволення клопотання про залишення на постійне проживання до США (а.с. 6).
Таким чином, для виконання рішення територіального органу ДМС про оформлення документів для виїзду за кордон на постійне проживання, заявнику необхідно зняти з реєстрації своє місце проживання в Україні.
Постановою Кабінету Міністрів України від 07.02.2022 року № 265 затверджено Порядок декларування та реєстрації місця проживання (перебування), яким визначено механізм здійснення декларування/реєстрації місця проживання (перебування), зміни місця проживання, зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування), скасування декларування/реєстрації місця проживання (перебування), а також встановлює форми необхідних для цього документів (далі Порядок № 265).
Відповідно до п. 50 Порядку № 265 зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) здійснюється, в тому числі, на підставі заяви про зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування), поданої особою або її законним представником (представником), за формою згідно з додатком 5.
Згідно п. 57 Порядку № 265 у разі звернення до органу реєстрації (у тому числі через центр надання адміністративних послуг) разом із заявою про зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) особа подає, серед іншого:
- військово-обліковий документ (для громадян України, які підлягають взяттю на військовий облік або перебувають на військовому обліку);
- рішення про оформлення документів для виїзду за кордон на постійне проживання, прийняте відповідним територіальним органом ДМС, або рішення про оформлення документів для залишення на постійне проживання за кордоном, прийняте відповідною закордонною дипломатичною установою України, у разі зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання особи у зв`язку з оформленням їй документів для виїзду за кордон на постійне проживання/залишення на постійне проживання за кордоном.
Згідно положень ч. 1, 3 ст. 33 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" від 25.03.1992 № 2232-ХІІ (далі - Закон № 2232) військовий облік громадян України поділяється на облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів.
Загальне керівництво роботою, пов`язаною з організацією та веденням військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, контроль за станом цієї роботи в центральних та місцевих органах виконавчої влади, інших державних органах (крім Служби безпеки України та Служби зовнішньої розвідки України), органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах та організаціях незалежно від підпорядкування і форми власності здійснює Генеральний штаб Збройних Сил України. Функціонування системи військового обліку забезпечується органами Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Національної поліції України, Державного бюро розслідувань, центральними органами виконавчої влади, які відповідно до закону здійснюють керівництво військовими формуваннями, правоохоронними органами спеціального призначення, місцевими державними адміністраціями та органами місцевого самоврядування.
Військовий облік усіх призовників, військовозобов`язаних та резервістів ведеться за місцем їх проживання і відповідно до обсягу та деталізації поділяється на персонально-якісний, персонально-первинний та персональний.
Відповідно до ч. 3 ст. 36 Закону № 2232, військовий облік громадян України, які постійно проживають за кордоном, не ведеться.
Згідно з ч.4 ст.37 Закону №2232, у воєнний час забороняється виїзд призовників, військовозобов`язаних та резервістів з місця проживання без дозволу керівника відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язаних та резервістів Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України - без дозволу відповідного керівника).
Згідно ч. 2 ст. 38 Закону № 2232 органи реєстрації місця проживання чи перебування осіб (крім випадків, передбачених Кабінетом Міністрів України) зобов`язані здійснювати реєстрацію за місцем проживання або перебування чи зняття з реєстрації призовників, військовозобов`язаних та резервістів лише в разі наявності в їхніх військово-облікових документах позначок відповідних районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіональних органів Служби безпеки України, відповідного підрозділу Служби зовнішньої розвідки України відповідно про зняття з військового обліку або про перебування на військовому обліку за місцем проживання, а у разі декларування місця проживання призовників, військовозобов`язаних та резервістів за декларацією про місце проживання, поданою в електронній формі засобами Єдиного державного веб-порталу електронних послуг, органи реєстрації місця проживання чи перебування осіб здійснюють декларування місця проживання зазначених осіб відповідно до Закону України "Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні".
Військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів ведеться в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (ч. 5 ст. 33 Закону № 2262) .
Порядок організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов`язаних затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 07.12.2016 року № 921 (далі Порядок №921).
Згідно абз. 2 п. 30 Порядку №921 призовники і військовозобов`язані, які вибувають за межі України на постійне місце проживання, направляються виконавчими органами сільських, селищних та міських рад до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки для зняття їх із військового обліку та вилучення військово-облікових документів.
Відповідно п. 56 Порядку №921 районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки організовують та ведуть військовий облік на відповідній території, та, серед іншого, здійснюють взяття, зняття або виключення з військового обліку призовників і військовозобов`язаних у випадках, передбачених законодавством. Взяття на військовий облік, зняття та виключення з військового обліку призовників і військовозобов`язаних у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки здійснюється за їх особистої присутності. При цьому взяття на військовий облік, зняття або виключення з нього здійснюється за умови наявності паспорта громадянина України та військово-облікових документів, визначених у пункті 16 цього Порядку. Про взяття призовників і військовозобов`язаних на військовий облік, зняття та виключення з нього в їх військово-облікових документах проставляються відповідні відмітки.
Згідно п. 58 Порядку №921 органи реєстрації місця проживання фізичних осіб здійснюють реєстрацію/зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання призовників, військовозобов`язаних та резервістів (лише в разі наявності в їх військово-облікових документах позначок відповідних районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки про зняття з військового обліку або перебування на військовому обліку за місцем проживання.
Таким чином, необхідною умовою для зняття військовозобов`язаного із реєстрації свого місця проживання в Україні, в тому числі, у зв`язку із оформленням документів для виїзду за кордон на постійне проживання, є зняття такого військовозобов`язаного з військового обліку, яке здійснюється після особистого прибуття їх до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки з документами, що підтверджують виїзд за кордон.
При цьому, Законом № 2232 визначено, що у воєнний час виїзд військовозобов`язаних з місця проживання здійснюється за безпосереднім дозволом керівника відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
Згідно п. 54 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1487 від 30.12.2022 органи реєстрації здійснюють реєстрацію/зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання призовників, військовозобов`язаних та резервістів з урахуванням вимог щодо реєстрації (зняття з реєстрації) місця проживання призовників, військовозобов`язаних та резервістів (додаток 16).
Судовим розглядом встановлено, що військовий квиток позивача, який поданий разом із заявою не містить відмітки про зняття з обліку у зв`язку із виїздом за кордон або дозволу керівника відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки для виїзду з місця проживання (а.с. 36-39).
Таким чином подані позивачем документи не містять усіх необхідних відомостей, які є необхідними для вчинення дій щодо зняття з реєстрації місця проживання позивача.
Згідно п. 87 Порядку декларування та реєстрації місця проживання (перебування) орган реєстрації відмовляє в декларуванні/реєстрації місця проживання (перебування), знятті із задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) у разі, коли особа не подала або подала не в повному обсязі необхідні документи або відомості.
Отже, на час розгляду даної справи в суді, зважаючи на наявні у матеріалах справи докази, суд першої інстанції дійшов правильного висновку з яким погоджується колегія суддів апеляційного суду про відсутність порушень вимог законодавства з боку відповідача.
Решта доводів та заперечень учасників справи, висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, зокрема у рішенні у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відображено принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п.29).
Відповідно дост. 316 КАС Українисуд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на викладене колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні не спростовуються і підстав для його скасування немає.
Враховуючи наведене вище, апеляційну скаргу ОСОБА_1 слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
Керуючись ст.ст.308,315,316,321,322,325,328,329 КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 07 грудня 2023 року в справі №300/7464/23 без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду лише з підстав, визначених ст. 328 КАС України, протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя А. Р. Курилець судді О. І. Мікула М. А. Пліш Повне судове рішення складено 07 лютого 2024 року.