Єдиний державний реєстр судових рішень
ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 січня 2024 рокуЛьвівСправа № 380/6367/23 пров. № А/857/18405/23
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого суддіОбрізко І.М.,
суддівІщук Л.П., Шинкар Т.І.,
за участю секретаря судового засіданняДемчик Л.Р.,
за участю позивача ОСОБА_1 ,
за участю представника відповідачаБуляка І.Я.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові апеляційну скаргу Львівського державного університету внутрішніх справ на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 29 серпня 2023 року, прийняте суддею Сподарик Н.І. о 13 годині 23 хвилині у м. Львові, повний текст складено 04 вересня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Львівського державного університету внутрішніх справ про визнання протиправною бездіяльність, зобов`язання вчинити дії,-
встановив:
ОСОБА_1 (надалі - позивач) звернувся із позовом до Львівського державного університету внутрішніх справ (надалі ЛДУВС, відповідач) про визнання протиправною бездіяльність щодо незарахування до науково-педагогічного стажу періоду роботи з 16.08.2006 по 11.06.2011 на посаді заступника начальника кафедри оперативно-розшукової діяльності факультету кримінальної міліції ЛДУВС; зобов`язання зарахувати до науково-педагогічного стажу період його роботи з 16.08.2006 по 11.06.2011 на посаді заступника начальника кафедри оперативно-розшукової діяльності факультету кримінальної міліції ЛДУВС.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 29 серпня 2023 позов задоволено.
Задовольняючи позов, суд зазначив, що період роботи ОСОБА_1 з 16.08.2006 по 11.06.2011 на посаді заступника начальника кафедри оперативно-розшукової діяльності факультету кримінальної міліції ЛДУВС не зараховано відповідачем до науково-педагогічного стажу позивача, оскільки таке не передбачено Переліком посад педагогічних та науково-педагогічних працівників.
Суд звернув увагу на те, що у 2006-2007 навчальному році виконане навчальне (викладацьке) навантаження позивача становило 685 годин, у 2007-2008 - 882 години, у 2008-2009 - 850 годин, у 2009-2010 - 887 годин, у 2010 - 870 годин.
Беручи до уваги викладене вище, суд констатує, що у спірний період (позивач, перебуваючи на посаді заступника начальника кафедри оперативно-розшукової діяльності, щороку вищевказаного спірного періоду, виконував викладацьке навантаження у обсягах, які суттєво перевищують 180 годин.
На думку суду, не зазначення у Переліку посад педагогічних та науково-педагогічних працівників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 червня 2000 № 963, посади заступника начальника кафедри серед посад науково-педагогічних працівників вищих навчальних закладів, на якій позивач працював у період з 16.08.2006 по 11.06.2011, у подальшому було виправлено законодавцем, зокрема прийняттям Закону України «Про вищу освіту», (далі Закон №1556-VII). Окрім того, посада заступника начальника кафедри передбачена чинним наказом МВС України «Про затвердження Положення про вищі навчальні заклади МВС» №62 від 14.02.2008. Також з огляду на прийняття законів, такі підлягають застосуванню до спірних відносин, так як Закон погіршувати становище не може.
Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, ЛДУВС подало апеляційну скаргу. Вважає, що судом першої інстанції ухвалено рішення із неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права. Просить скасувати рішення суду та ухвалити постанову, якою відмовити в задоволенні позову.
В апеляційній скарзі зазначає, що жодного звернення від позивача щодо зарахування чи не зарахування йому науково-педагогічного стажу за період роботи з 16.08.2006 по 11.06.2011 на посаді заступника начальника кафедри оперативно-розшукової діяльності факультету кримінальної міліції ЛДУВС на адресу відповідача не надходило
Враховуючи. що позивач просив надати йому інформацію, що і було зроблено листом від 24.03.2023 № 19/729, жодної протиправної бездіяльності по відношенню до позивача не було, що свідчить про відсутність предмету спору, на що неодноразово наголошувалось в судових засіданнях
Відповідно до вищезазначеного Порядку до стажу педагогічної роботи для виплати надбавки за вислугу років педагогічним та науково-педагогічним працівникам (далі - стаж педагогічної роботи) зараховується час роботи на посадах, передбачених Переліком, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 14.06.2000 № 963 «Про затвердження Переліку посад педагогічним та науково-педагогічним працівникам», а також інших посадах, передбачених Порядком.
У Переліку посад педагогічних та науково-педагогічних працівників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.06.2000 № 963, який є вичерпним, посади «заступник завідувача (начальника) кафедри» немає.
Судом першої інстанції проігноровано, що позивач оскаржуючи бездіяльність ЛДУВС, просить зарахувати науково-педагогічний стаж з 16.08.2006 по 11.06.2011, а звернувся з адміністративним позовом в березні 2023, тобто більш як через 16 років з часу коли він повинен був дізнатись про не врахування оспорюваного науково-педагогічного стажу, при цьому вважаючи що ним дотримано строків звернення до адміністративного суду посилаючись на лист відповідь ЛДУВС від 24.03.2023 № 19/729.
Враховуючи зазначене вище судом першої інстанції проігноровано та порушено вимоги ст.ст 122, 123 КАС України.
Суд першої інстанції повністю невілює той факт, що Закон №1556-VII який набрав чинності 06.09.2014, зміни якими віднесено посаду заступника начальника кафедри до науково-педагогічних працівників були прийняті в редакції від 17.12.2021, яка вступила в силу 06.04.2022, тобто через 6 років після завершення роботи позивача на посаді заступника начальника кафедри.
Суд першої інстанції надав перевагу наказам МВС України від 14.02.2008 № 62 та від 13.01.2016 № 13, які по своїй суті не є спеціальними підзаконними нормативними актами щодо визначення та встановлення науково-педагогічного стажу і які лише частково охоплюють спірний період, перед спеціальними постановами Кабінету Міністрів України від 14.06.2000 № 963 та від 31.01.2001 № 78.
Колегія суддів заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційних скарг, приходить до наступного.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що місцевий суд в повній мірі дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази.
Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що згідно наказу Управління МВС України у Львівській області №288 о/с від 15.08.2006 (по особовому складу) капітана міліції ОСОБА_1 /М-087055/, увільнивши його від посади оперуповноваженого відділу боротьби з організованими групами та злочинними організаціями в сфері економіки управління по боротьбі з організованою злочинністю УМВСУ, з 16 серпня 2006 було відряджено в розпорядження Львівського державного університету внутрішніх справ (ЛДУВС).
Згідно витягу з наказу ЛДУВС №227о/с від 16.08.2006 «По особовому складу» капітана міліції ОСОБА_1 /М-087055/, який прибув з УМВС України у Львівській області, призначено на посаду заступника начальника кафедри оперативно-розшукової діяльності факультету кримінальної міліції.
Згідно послужного списку ОСОБА_1 з 11.06.2011 позивача призначено доцентом кафедри оперативно-розшукової діяльності та спеціальної техніки факультету з підготовки фахівців для підрозділів кримінальної міліції ЛДУВС (наказ 208о/с від 11.06.2011).
27.02.2023 позивач звернувся до проректора Львівського державного університету внутрішніх справ із рапортом, в якому просив проінформувати чи включено до науково-педагогічного стажу періоди роботи на посаді заступника начальника кафедри оперативно-розшукової діяльності (16.08.2006 11.06.2011), виконувача обов`язки начальника кафедри оперативно-розшукової діяльності (24.10.2014-06.11.2015).
Листом від 24.03.2023 №19/729, ЛДУВС повідомив, що у Переліку посад педагогічних та науково-педагогічних працівників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.06.2000 №963, який є вичерпним, посади «заступник завідувача (начальника) кафедри) немає», а отже, перебування на вказаній посаді не може бути зараховане для обчислення науково-педагогічного стажу для виплати надбавки за вислугу років науково-педагогічним працівникам закладів установ вищої освіти.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону №1556-VII від 01.07.2014 законодавство України про вищу освіту базується на Конституції України і складається із законів України «Про освіту», «Про наукову і науково-технічну діяльність», цього Закону та інших нормативно-правових актів, міжнародних договорів України, укладених в установленому законом порядку.
Згідно п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону №1556-VII вищий військовий навчальний заклад (заклад вищої освіти із специфічними умовами навчання) це заклад вищої освіти державної форми власності, який здійснює на певних рівнях вищої освіти підготовку курсантів (слухачів, студентів), ад`юнктів для подальшої служби на посадах офіцерського (сержантського, старшинського) або начальницького складу з метою задоволення потреб Міністерства внутрішніх справ України, Національної поліції, Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, центральних органів виконавчої влади із спеціальним статусом, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, центрального органу виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту.
Відповідно до п.п.8 п. 4 ст. 23 Закону №1556-VII державні органи, до сфери управління яких належать вищі військові навчальні заклади (заклади вищої освіти із специфічними умовами навчання), військові навчальні підрозділи закладів вищої освіти, мають право своїми актами встановлювати особливі вимоги, зокрема, щодо підготовки науково-педагогічних і наукових кадрів у військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти в аспірантурі (ад`юнктурі) та докторантурі відповідних закладів вищої освіти.
Нормативно-правові акти, передбачені пунктами 814 цієї частини, затверджуються за погодженням із центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки.
Відповідно до частини п`ятої статті 13 Закону № 1556-VII акти центрального органу виконавчої влади у сфері освіти і науки, прийняті в межах його повноважень, є обов`язковими до виконання державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, до сфери управління яких належать заклади вищої освіти, а також закладами вищої освіти незалежно від форми власності.
Листи, інструкції, методичні - рекомендації, інші документи органів виконавчої влади, крім наказів, зареєстрованих Міністерством юстиції України, та документів, що регулюють внутрішню діяльність органу, не є нормативно- правовими актами і не можуть встановлювати правові норми.
Посада заступника начальника кафедри встановлена наказом МВС України «Про затвердження Положення про вищі навчальні заклади МВС» від 14.02.2008 № 62. Відповідно до п. 1.1. вищі навчальні заклади Міністерства внутрішніх справ України (далі - МВС) є державними навчальними закладами, які підпорядковані МВС, засновані і діють згідно із законодавством України, реалізовують відповідно до наданої ліцензії (ліцензій) освітньо-професійні програми підготовки фахівців за певними освітньо-кваліфікаційними рівнями, забезпечують навчання, виховання та професійну підготовку осіб з урахуванням нормативних вимог у галузі вищої освіти з метою задоволення освітніх потреб особи, суспільства і держави, а також здійснюють наукову і науково-технічну діяльність;
П. 1.2. передбачено, що вищі навчальні заклади МВС (далі - ВНЗ) у своїй діяльності керуються Конституцією України, Законами України «Про вищу освіту», «Про освіту», «Про міліцію», «Про Національну гвардію України», «Про наукову та науково-технічну діяльність», іншими законодавчими актами України, постановами Верховної Ради України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, нормативно-правовими актами Міністерства освіти і науки України (далі - МОН), МВС, а також цим Положенням.
Згідно з п 5.2. до науково- педагогічних (педагогічних) працівників ВНЗ належать особи, які обіймають посади науково-педагогічних (педагогічних) працівників. До посад науково- педагогічних працівників ВНЗ третього та четвертого рівнів акредитації, крім основних посад, визначених у статті 48 Закону України «Про вищу освіту» № 2984-ІІІ (закон втратив чинність на підставі Закону № 1556-У1І від 01.07.2014, ВВР, 2014, № 37-38, ст.2004), належать посади начальника ВНЗ, його заступників з навчальної (навчально-наукової, наукової) роботи, начальника інституту (факультету, кафедри) та його заступників.
Таким чином, законодавством передбачено створення закладів вищої освіти зі специфічними умовами навчання. Особливістю їх правового статусу є те, що державні органи, до сфери управління яких належать заклади вищої освіти із специфічними умовами навчання, в даному випадку - це Міністерство внутрішніх справ України, що підтверджується положеннями діючого у спірний період Статуту відповідача, можуть встановлювати своїми актами особливі вимоги до окремих сфер діяльності таких закладів, зокрема щодо реалізації прав і обов`язків педагогічних, науково-педагогічних та наукових працівників. У закладах вищої освіти зі специфічними умовами навчання, які перебувають у сфері управління Міністерства внутрішніх справ, посада заступника начальника кафедри належить до науково-педагогічної посади.
З приводу покликання апелянта на неможливість зарахування до науково- педагогічного стажу позивача періоду роботи на посаді «заступника начальника кафедри оперативно-розшукової діяльності», колегія суддів зазначає наступне.
Пунктом 4 Порядку виплати надбавок за вислугу років педагогічним та науково-педагогічним працівникам навчальних закладів і установ освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31 січня 2001 № 78 «Про реалізацію окремих положень частини першої статті 57 Закону України «Про освіту», частини першої статті 25 Закону України «Про загальну середню освіту», частини другої статті 18 і частини першої статті 22 Закону України «Про позашкільну освіту» (далі - Порядок), встановлено що працівникам підприємств, установ, організацій, які крім основної роботи займалися викладацькою роботою у навчальних закладах обсягом не менше ніж 180 годин на навчальний рік, до стажу педагогічної роботи для виплати надбавки за вислугу років зараховуються місяці, протягом яких проводилася викладацька робота.
Із матеріалів справи вбачається, що протягом спірного періоду (16.08.2006-11.06.2011) позивача зобов`язано Львівським державним університетом внутрішніх справ (відповідачем), окрім адміністративно-організаційних функцій, виконувати педагогічну (викладацьку) діяльність, що підтверджується письмовими функціональними обов`язками заступника начальника кафедри оперативно-розшукової діяльності ОСОБА_1 (долучені до справи), а також організаційно - розпорядчими документами ЛДУВС про заплановане (виконане) навчальне навантаження.
Так, у 2006-2007 (вересень - липень) навчальному році виконане навчальне (викладацьке) навантаження позивача становило 685 годин; у 2007-2008 навчальному році - 882 години; у 2008-2009 навчальному році - 850 годин; у 2009-2010 навчальному році - 887 годин; у 2010-2011 навчальному році - 870 годин.
Відповідно до частини 1 статті 49 Закону України «Про вишу освіту» № 2984-ІІІ від 17.01.2002 (втратив чинність 06.09.2014) максимальне навчальне навантаження науково-педагогічних працівників не може перевищувати 900 годин на навчальний рік; максимальне навчальне навантаження педагогічних працівників не може перевищувати 720 годин на навчальний рік.
Відтак, враховуючи наведене вище, у спірний період (з 16.08.2006 - по 11.06.2011) позивач, перебуваючи на посаді заступника начальника кафедри оперативно-розшукової діяльності, протягом кожного навчального року вищевказаного спірного періоду, виконував викладацьке навантаження у обсягах, які в 4-5 разів перевищують 180 годин, що у відповідності до пункту 4 Порядку виплати надбавок за вислугу років педагогічним та науково-педагогічним працівникам навчальних закладів і установ реалізацію окремих положень частини першої статті 57 Закону України «Про освіту» частини першої статті 25 Закону України «Про загальну середню освіту» частини другої статті 18 і частини першої статті 22 Закону України «Про позашкільну освіту» дозволяє зарахувати період перебування на посаді заступника начальника кафедри з 16.08.2006 по 11.06.2011 до стажу педагогічної роботи.
З приводу покликання апелянта на те, що жодного звернення від позивача щодо зарахування чи не зарахування йому науково-педагогічного стажу на його адресу не надходило, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідач, як державна бюджетна установа та суб`єкт владних повноважень, за результатами розгляду офіційного звернення позивача рапортом від 27.02.2023 повідомив останнього письмовою відповіддю від 24.03.2023 № 19/729 та Довідкою про науково-педагогічний стаж професора кафедри оперативно-розшукової діяльності факультету № 2 Інституту з підготовки фахівців для підрозділів Національної поліції кандидата юридичних наук, доцента підполковника поліції ОСОБА_1 (вих. № 19/75 від 24.03.2023) про те, що період перебування на вказаній посаді не може бути зарахований для обчислення науково-педагогічного стажу для виплати надбавки за вислугу років науково-педагогічним працівникам закладів та установ вищої освіти.
Довідка про науково-педагогічний стаж професора кафедри оперативно-розшукової діяльності факультету № 2 Інституту з підготовки фахівців для підрозділів Національної поліції кандидата юридичних наук, доцента, підполковника поліції ОСОБА_1 » (вих. № 19/75 від 24.03.2023) є офіційним документом, виданим державною установою, підписаним уповноваженою службовою особою, яка приєднується до матеріалів особової справи позивача, на основі якої та послужного списку працівника здійснюється підрахунок стажу роботи, у тому числі на педагогічних та науково-педагогічних посадах (спеціального стажу: педагогічного, наукового тощо).
Згаданою довідкою засвідчено офіційну відмову у зарахуванні позивачу періоду його роботи на посаді заступника начальника кафедри (близько 5 років) до сукупного науково-педагогічного стажу останнього, оскільки спірний період перебування позивача на вказаній посаді до довідки не внесено.
Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що позивач просить визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо незарахування стажу, а не просить скасувати прийняте рішення чи визнати неправомірною відмову.
Щодо покликання апелянта на пропуск строку звернення до суду, колегія суддів звертає увагу, що позивач продовжує працювати у відповідача на науково-педагогічній посаді професора кафедри оперативно-розшукової діяльності.
Про те, що спірний період часу йому не було зараховано до науково педагогічного стажу останній дізнався з листа відповіді відповідача від 24.03.2023 №19/729 ,
Позивач не міг знати, що відповідач як заклад вищої освіти не зараховує педагогічну діяльність у розмірі повної тарифної ставки науково-педагогічного працівника протягом спірного періоду до стажу його педагогічної роботи і надіявся, що роботодавець діє у відповідності до норм чинного законодавства. Наведеного не спростовано відповідачем.
Відтак, враховуючи проаналізоване колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції щодо протиправної бездіяльності Львівського державного університету внутрішніх справ щодо не зарахування до науково-педагогічного стажу ОСОБА_1 періоду роботи з 16.08.2006 по 11.06.2011 на посаді заступника начальника кафедри оперативно-розшукової діяльності факультету кримінальної міліції ЛДУВС, а тому слід зобов`язати останнього зарахувати до науково-педагогічного стажу ОСОБА_1 період його роботи з 16.08.2006 по 11.06.2011 на посаді заступника начальника кафедри оперативно-розшукової діяльності факультету кримінальної міліції Львівського державного університету внутрішніх справ.
Отже, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та дають підстави для висновку про правильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели до правильного вирішення справи.
Судові витрати розподілу не підлягають з огляду на результат вирішення апеляційної скарги та виходячи з вимог ст. 139 КАС України.
Керуючись ст.ст. 243, 308, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
постановив:
Апеляційну скаргу Львівського державного університету внутрішніх справ залишити без задоволення, рішення Львівського окружного адміністративного суду від 29 серпня 2023 року у справі №380/6367/23 без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків встановлених ч.5 ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя І. М. Обрізко судді Л. П. Іщук Т. І. Шинкар Повне судове рішення складено 06.02.2024.
