ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

__________________________________________________________________

Справа № 953/9058/23 Головуючий суддя І інстанції Єфіменко Н. В.

Провадження № 33/818/173/24 Суддя доповідач Грошева О.Ю.

Категорія: Порушення вимог щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 січня2024 року м.Харків

суддя Харківського апеляційного суду Грошева О.Ю.,

особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 ,

прокурора - Кубах М.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Київського районного суду м.Харкова від 15 листопада 2023 року стосовно ОСОБА_1 , -

у с т а н о в и в:

Цією постановою

ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , уродженка м. Потсдам, Німеччина, громадянка України, працює: Комунальний заклад «Обласний організаційно-методичний центр культури та мистецтв», головний бухгалтер, зареєстрована та проживає АДРЕСА_1 ,

- визнано винним у вчиненні правопорушень, передбачених ч.1 ст.172-7, ч.2 ст. 172-7 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення:

-за ч.1 ст. 172-7 КУпАП у виді штрафу в розмірі 1 700 грн.;

-за ч.2 ст. 172-7 КупАП у виді штрафу в розмірі 3 400 грн.

В силу ст. 36 КУпАП остаточно накладено на ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави у розмірі 3 400 (три тисячі чотириста) грн.

Постановою встановлено, що згідно протоколу №754 від 22.09.2023р., ОСОБА_1 , будучи головним бухгалтером Комунального закладу «Обласний організаційно-методичний центр культури та мистецтв» (далі:Центр), являючись згідно з п. п. а п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» № 1700-VII від 14.10.2014р. (далі: ЗУ № 1700-VII) суб`єктом, на якого поширюється дія вказаного Закону, діючи умисно, на власну користь, усупереч службовим повноваженням, маючи приватний інтерес, перед визначенням розміру премії директору Центру ОСОБА_2 , у якої знаходиться в прямому підпорядкуванні, перед підписанням листа №01-03/01-05/51 від 02.02.2022р. та поданням цього листа до Департаменту Культури та туризму Харківської обласної державної (військової) адміністрації, не повідомила у встановленому ЗУ № 1700-VII порядку безпосереднього керівника Центру ОСОБА_2 про наявність в неї реального конфлікту інтересів.

Також, як вбачається з протоколу № 755 від 22.09.2023р., ОСОБА_1 , будучи головним бухгалтером Центру, являючись згідно з п. п. а п. 2 ч. 1 ст. 3 ЗУ № 1700-VII суб`єктом, на якого поширюється дія вказаного Закону, діючи умисно, на власну користь, маючи приватний інтерес, під час виконання службових повноважень в умовах реального конфлікту інтересів, на власний розсуд призначила директору Центру ОСОБА_2 , у якої знаходиться в прямому підпорядкуванні, премію в розмірі одного посадового окладу, власноруч підписала пропозицію у виді листа №01-03/01-05/51 від 02.02.2022р. та подала цю пропозицію до Департаменту.

Крім того, згідно протоколу №756 від 22.09.2023р., ОСОБА_1 , будучи головним бухгалтером Центру, являючись згідно з п. п. а п. 2 ч. 1 ст. ЗУ № 1700-VII суб`єктом, на якого поширюється дія вказаного Закону, діючи умисно, на власну користь, усупереч службовим повноваженням, маючи приватний інтерес, перед визначенням розміру премії директору Центру ОСОБА_2 , у якої знаходиться в прямому підпорядкуванні, перед підписанням листа № 4 від 02.06.2022р. та поданням цього листа до Департаменту, не повідомила у встановленому ЗУ № 1700-VII порядку безпосереднього керівника Центру ОСОБА_2 про наявність в неї реального конфлікту інтересів.

Також, як вбачається з протоколу № 757 від 22.09.2023р., ОСОБА_1 , будучи головним бухгалтером Центру, являючись згідно з п. п. а п. 2 ч. 1 ст. 3 ЗУ № 1700-VII суб`єктом, на якого поширюється дія вказаного Закону, діючи умисно, на власну користь, маючи приватний інтерес, під час виконання службових повноважень в умовах реального конфлікту інтересів, на власний розсуд призначила директору Центру ОСОБА_2 , у якої знаходиться в прямому підпорядкуванні, премію в розмірі одного посадового окладу, власноруч підписала пропозицію у виді листа № 4 від 02.06.2022р. та подала цю пропозицію до Департаменту.

Крім того, згідно протоколу №758 від 22.09.2023р., ОСОБА_1 , будучи головним бухгалтером Центру, являючись згідно з п. п. а п. 2 ч. 1 ст. ЗУ № 1700-VII суб`єктом, на якого поширюється дія вказаного Закону, діючи умисно, на власну користь, усупереч службовим повноваженням, маючи приватний інтерес, перед визначенням розміру премії директору Центру ОСОБА_2 , у якої знаходиться в прямому підпорядкуванні, перед підписанням листа № 6 від 07.07.2022р. та поданням цього листа до Департаменту, не повідомила у встановленому ЗУ № 1700-VII порядку безпосереднього керівника Центру ОСОБА_2 про наявність в неї реального конфлікту інтересів.

Також, як вбачається з протоколу № 759 від 22.09.2023р., ОСОБА_1 , будучи головним бухгалтером Центру, являючись згідно з п. п. а п. 2 ч. 1 ст. 3 ЗУ № 1700-VII суб`єктом, на якого поширюється дія вказаного Закону, діючи умисно, на власну користь, маючи приватний інтерес, під час виконання службових повноважень в умовах реального конфлікту інтересів, на власний розсуд призначила директору Центру ОСОБА_2 , у якої знаходиться в прямому підпорядкуванні, премію в розмірі одного посадового окладу, власноруч підписала пропозицію у виді листа № 6 від 07.07.2022р. та подала цю пропозицію до Департаменту.

Крім того, згідно протоколу №760 від 22.09.2023р., ОСОБА_1 , будучи головним бухгалтером Центру, являючись згідно з п. п. а п. 2 ч. 1 ст. ЗУ № 1700-VII суб`єктом, на якого поширюється дія вказаного Закону, діючи умисно, на власну користь, усупереч службовим повноваженням, маючи приватний інтерес, перед визначенням розміру премії директору Центру ОСОБА_2 , у якої знаходиться в прямому підпорядкуванні, перед підписанням листа №13 від 10.08.2022р. та поданням цього листа до Департаменту, не повідомила у встановленому ЗУ № 1700-VII порядку безпосереднього керівника Центру ОСОБА_2 про наявність в неї реального конфлікту інтересів.

Також, як вбачається з протоколу № 761 від 22.09.2023р., ОСОБА_1 , будучи головним бухгалтером Центру, являючись згідно з п. п. а п. 2 ч. 1 ст. 3 ЗУ № 1700-VII суб`єктом, на якого поширюється дія вказаного Закону, діючи умисно, на власну користь, маючи приватний інтерес, під час виконання службових повноважень в умовах реального конфлікту інтересів, на власний розсуд призначила директору Центру ОСОБА_2 , у якої знаходиться в прямому підпорядкуванні, премію в розмірі одного посадового окладу, власноруч підписала пропозицію у виді листа №13 від 10.08.2022р. та подала цю пропозицію до Департаменту.

Крім того, згідно протоколу №762 від 22.09.2023р., ОСОБА_1 , будучи головним бухгалтером Центру, являючись згідно з п. п. а п. 2 ч. 1 ст. ЗУ № 1700-VII суб`єктом, на якого поширюється дія вказаного Закону, діючи умисно, на власну користь, усупереч службовим повноваженням, маючи приватний інтерес, перед визначенням розміру премії директору Центру ОСОБА_2 , у якої знаходиться в прямому підпорядкуванні, перед підписанням листа №01-05/98 від 08.09.2022р. та поданням цього листа до Департаменту, не повідомила у встановленому ЗУ № 1700-VII порядку безпосереднього керівника Центру ОСОБА_2 про наявність в неї реального конфлікту інтересів.

Також, як вбачається з протоколу № 763 від 22.09.2023р., ОСОБА_1 , будучи головним бухгалтером Центру, являючись згідно з п. п. а п. 2 ч. 1 ст. 3 ЗУ № 1700-VII суб`єктом, на якого поширюється дія вказаного Закону, діючи умисно, на власну користь, маючи приватний інтерес, під час виконання службових повноважень в умовах реального конфлікту інтересів, на власний розсуд призначила директору Центру ОСОБА_2 , у якої знаходиться в прямому підпорядкуванні, премію в розмірі одного посадового окладу, власноруч підписала пропозицію у виді листа №01-05/98 від 08.09.2022р. та подала цю пропозицію до Департаменту.

Крім того, згідно протоколу №764 від 22.09.2023р., ОСОБА_1 , будучи головним бухгалтером Центру, являючись згідно з п. п. а п. 2 ч. 1 ст. ЗУ № 1700-VII суб`єктом, на якого поширюється дія вказаного Закону, діючи умисно, на власну користь, усупереч службовим повноваженням, маючи приватний інтерес, перед визначенням розміру премії директору Центру ОСОБА_2 , у якої знаходиться в прямому підпорядкуванні, перед підписанням листа №01-05/104 від 10.10.2022р. та поданням цього листа до Департаменту, не повідомила у встановленому ЗУ № 1700-VII порядку безпосереднього керівника Центру ОСОБА_2 про наявність в неї реального конфлікту інтересів.

Також, як вбачається з протоколу № 765 від 22.09.2023р., ОСОБА_1 , будучи головним бухгалтером Центру, являючись згідно з п. п. а п. 2 ч. 1 ст. 3 ЗУ № 1700-VII суб`єктом, на якого поширюється дія вказаного Закону, діючи умисно, на власну користь, маючи приватний інтерес, під час виконання службових повноважень в умовах реального конфлікту інтересів, на власний розсуд призначила директору Центру ОСОБА_2 , у якої знаходиться в прямому підпорядкуванні, премію в розмірі одного посадового окладу, власноруч підписала пропозицію у виді листа №01-05/104 від 10.10.2022р. та подала цю пропозицію до Департаменту.

Крім того, згідно протоколу №766 від 22.09.2023р., ОСОБА_1 , будучи головним бухгалтером Центру, являючись згідно з п. п. а п. 2 ч. 1 ст. ЗУ № 1700-VII суб`єктом, на якого поширюється дія вказаного Закону, діючи умисно, на власну користь, усупереч службовим повноваженням, маючи приватний інтерес, перед визначенням розміру премії директору Центра ОСОБА_2 , у якої знаходиться в прямому підпорядкуванні, перед підписанням листа №01-05/109 від 08.11.2022р. та поданням цього листа до Департаменту, не повідомила у встановленому ЗУ № 1700-VII порядку безпосереднього керівника Центру ОСОБА_2 про наявність в неї реального конфлікту інтересів.

Також, як вбачається з протоколу № 767 від 22.09.2023р., ОСОБА_1 , будучи головним бухгалтером Центру, являючись згідно з п. п. а п. 2 ч. 1 ст. 3 ЗУ № 1700-VII суб`єктом, на якого поширюється дія вказаного Закону, діючи умисно, на власну користь, маючи приватний інтерес, під час виконання службових повноважень в умовах реального конфлікту інтересів, на власний розсуд призначила директору Центру ОСОБА_2 , у якої знаходиться в прямому підпорядкуванні, премію в розмірі одного посадового окладу, власноруч підписала пропозицію у виді листа №01-05/109 від 08.11.2022р. та подала цю пропозицію до Департаменту.

Крім того, згідно протоколу №768 від 22.09.2023р., ОСОБА_1 , будучи головним бухгалтером Центру, являючись згідно з п. п. а п. 2 ч. 1 ст. ЗУ № 1700-VII суб`єктом, на якого поширюється дія вказаного Закону, діючи умисно, на власну користь, усупереч службовим повноваженням, маючи приватний інтерес, перед визначенням розміру премії директору Центра ОСОБА_2 , у якої знаходиться в прямому підпорядкуванні, перед підписанням листа №01-05/118 від 12.12.2022р. та поданням цього листа до Департаменту, не повідомила у встановленому ЗУ № 1700-VII порядку безпосереднього керівника Центру ОСОБА_2 про наявність в неї реального конфлікту інтересів.

Також, як вбачається з протоколу № 769 від 22.09.2023р., ОСОБА_1 , будучи головним бухгалтером Центру, являючись згідно з п. п. а п. 2 ч. 1 ст. 3 ЗУ № 1700-VII суб`єктом, на якого поширюється дія вказаного Закону, діючи умисно, на власну користь, маючи приватний інтерес, під час виконання службових повноважень в умовах реального конфлікту інтересів, на власний розсуд призначила директору Центру ОСОБА_2 , у якої знаходиться в прямому підпорядкуванні, премію в розмірі одного посадового окладу, власноруч підписала пропозицію у виді листа №01-05/118 від 12.12.2022р. та подала цю пропозицію до Департаменту.

Крім того, згідно протоколу №770 від 22.09.2023р., ОСОБА_1 , будучи головним бухгалтером Центру, являючись згідно з п. п. а п. 2 ч. 1 ст. ЗУ № 1700-VII суб`єктом, на якого поширюється дія вказаного Закону, діючи умисно, на власну користь, усупереч службовим повноваженням, маючи приватний інтерес, перед визначенням розміру премії директору Центра ОСОБА_2 , у якої знаходиться в прямому підпорядкуванні, перед підписанням листа №01-05/119 від 14.12.2022р. та поданням цього листа до Департаменту, не повідомила у встановленому ЗУ № 1700-VII порядку безпосереднього керівника Центру ОСОБА_2 про наявність в неї реального конфлікту інтересів.

Також, як вбачається з протоколу № 771 від 22.09.2023р., ОСОБА_1 , будучи головним бухгалтером Центру, являючись згідно з п. п. а п. 2 ч. 1 ст. 3 ЗУ № 1700-VII суб`єктом, на якого поширюється дія вказаного Закону, діючи умисно, на власну користь, маючи приватний інтерес, під час виконання службових повноважень в умовах реального конфлікту інтересів, на власний розсуд призначила директору Центру ОСОБА_2 , у якої знаходиться в прямому підпорядкуванні, премію в розмірі одного посадового окладу, власноруч підписала пропозицію у виді листа №01-05/119 від 14.12.2022р. та подала цю пропозицію до Департаменту.

Крім того, згідно протоколу №772 від 22.09.2023р., ОСОБА_1 , будучи головним бухгалтером Центру, являючись згідно з п. п. а п. 2 ч. 1 ст. ЗУ № 1700-VII суб`єктом, на якого поширюється дія вказаного Закону, діючи умисно, на власну користь, усупереч службовим повноваженням, маючи приватний інтерес, перед визначенням розміру премії директору Центра ОСОБА_2 , у якої знаходиться в прямому підпорядкуванні, перед підписанням листа №01-05/152 від 09.02.2023р. та поданням цього листа до Департаменту, не повідомила у встановленому ЗУ № 1700-VII порядку безпосереднього керівника Центру ОСОБА_2 про наявність в неї реального конфлікту інтересів.

Також, як вбачається з протоколу № 773 від 22.09.2023р., ОСОБА_1 , будучи головним бухгалтером Центру, являючись згідно з п. п. а п. 2 ч. 1 ст. 3 ЗУ № 1700-VII суб`єктом, на якого поширюється дія вказаного Закону, діючи умисно, на власну користь, маючи приватний інтерес, під час виконання службових повноважень в умовах реального конфлікту інтересів, на власний розсуд призначила директору Центру ОСОБА_2 , у якої знаходиться в прямому підпорядкуванні, премію в розмірі одного посадового окладу, власноруч підписала пропозицію у виді листа №01-05/152 від 09.02.2023р. та подала цю пропозицію до Департаменту.

Крім того, згідно протоколу №774 від 22.09.2023р., ОСОБА_1 , будучи головним бухгалтером Центру, являючись згідно з п. п. а п. 2 ч. 1 ст. ЗУ № 1700-VII суб`єктом, на якого поширюється дія вказаного Закону, діючи умисно, на власну користь, усупереч службовим повноваженням, маючи приватний інтерес, перед визначенням розміру премії директору Центра ОСОБА_2 , у якої знаходиться в прямому підпорядкуванні, перед підписанням листа №01-05/162 від 03.03.2023р. та поданням цього листа до Департаменту, не повідомила у встановленому ЗУ № 1700-VII порядку безпосереднього керівника Центру ОСОБА_2 про наявність в неї реального конфлікту інтересів.

Також, як вбачається з протоколу № 775 від 22.09.2023р., ОСОБА_1 , будучи головним бухгалтером Центру, являючись згідно з п. п. а п. 2 ч. 1 ст. 3 ЗУ № 1700-VII суб`єктом, на якого поширюється дія вказаного Закону, діючи умисно, на власну користь, маючи приватний інтерес, під час виконання службових повноважень в умовах реального конфлікту інтересів, на власний розсуд призначила директору Центру ОСОБА_2 , у якої знаходиться в прямому підпорядкуванні, премію в розмірі одного посадового окладу, власноруч підписала пропозицію у виді листа №01-05/162 від 03.03.2023р. та подала цю пропозицію до Департаменту.

В своїй апеляційній скарзі з урахуванням доповнень апелянт просить постанову Київського районного суду м. Харкова від 15.11.2023р. по цій справі скасувати та прийняти нову постанову.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч 1, 2 ст. 172-7 КпАП України закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

Поновити строк для оскарження постанови суду по цій справі від 06.10.2023р. про зупинення розгляду справи.

Постанову суду від 06.10.2023р. по цій справі скасувати частково, в частині «Строк розгляду справи про адміністративні корупційні правопорушення стосовно ОСОБА_1 , за ч.1, 2 ст. 172-7 КУпАП, зупинити до 14.11.2023 включно.

Враховуючи відмову місцевого суду у допиті свідка, просить викликати і допитати свідка ОСОБА_3 щодо порядку і послідовності підписання листів-пропозицій.

У своїй апеляційній скарзі вказує, що вона не призначала премію директору жодного разу, бо у неї відсутні взагалі такі повноваження, в судовому рішенні відсутнє посилання на нормативно правовий акт, яким би найманому працівникові ОСОБА_1 надавались би «дискреційні повноваження призначати премію керівникові закладу»

Також рішення про призначення/визначення/сплату розміру премії входить до дискреційних повноважень лише - вищестоящого органу - Департаменту культури, лише який має право прийняти рішення вибору з трьох варіантів виплати премії : погодити розмір премії, не погодити розмір премії, погодити розмір премії в іншому розмірі (більшому або меншому) що не враховано судом ..

Лише Департамент має ці дискреційні повноваження, як зазначено в самому судовому рішення, який проігнорований судом : « абз. 5 п.З наказу Мінкульту України від 18.10.2005 р. № 745 : за рішенням органу вищого рівня».».. Помилка суду у визначенні родових ознак правовіносин та в обсязі повноважень ОСОБА_4 призвела до постановления незаконного рішення.

В матеріалах справи відсутнє посилання суду на документ- НПА, яким би надавалося ОСОБА_1 будь-які повноваження , службові обов`язки - визначати призначати премію керівникові закладу.

На думку апелянта, таке посилання суду є помилковим.

Тобто, ОСОБА_1 не мала можливості без необхідного узгодження варіанту будь з ким, призначати/визначати/пропонувати премію керівникові закладу.

Наголошує на тому, що вона не «призначала/визначала» премію керівникові , а лише підписувала лист-пропозицію щодо розгляду і прийняття в межах дикреційних повноважень органу вищого рівня можливості виплати премії .. Лист , який вона з вже написаним розміром пропонованої премії підписала, не входить до переліку організаційно-розпорядчих документів, згідно з нормами ДСТУ 4163:2020 : «П. 1.1. організаційно-розпорядчі документи : організаційні (положення, статути, посадові інструкції, штатні розписи тощо); розпорядчі (постанови, рішення, накази, розпорядження); інформаційно- аналітичні (акти, довідки, доповідні записки, пояснювальні записки, службові листи тощо).

Підписаний Лист-пропозиція не має ніяких ознак подібності до «Рішення», яке приймає суб`єкт владних повноважень, реалізуючи дискреційні повноваження.. Тобто уапелянта відсутні «Дискреційні повноваження»-службові повноваження - на підписання такого листа -пропозиції, а підписання листа не входить до кола службових обов`язків ОСОБА_1 , що взагалі не досліджував суд.

Також зазначає, що просила суд допитати в якості свідка ОСОБА_3 , яка б могла пояснити порядок та послідовність процедури підписання Листа-пропозиції, підтвердити або спростувати покази ОСОБА_1 ,судом відмовлено без мотивації. Твердження ОСОБА_1 про те, що нею цей Лист підписано , коли вже на ньому стояли інші підписи інших осіб, які і «визначали» розмір пропонованої премії- судом не досліджувалось, відкинуте без мотивування.

Не дав оцінки суд наданим ОСОБА_1 доказам- протоколам , складеним тією самою особою щодо цього ж самого факту- в яких встановлено- що розмір премії директору «призначено та визначено» іншою особою- ОСОБА_3 , а не ОСОБА_1 .

Вказує, що директор Центру, преміювала не лише її, а премія визначалася і іншим працівникам Центру, проте суд зазначив у рішенні, що директор преміював саме ОСОБА_1 .

Отримання грошової винагороди у формі зарплати та її складових - премії, надбавки, за своєю суттю не може виступати мотивом правопорушень, пов`язаних з корупцією, оскільки право «на зарплату, не нижчу від визначеної законом», законодавчо закріплене у ст. 43 Конституції України, а згідно з ч. 1 і ч. 2 ст. 1-2 ЗУ «Про оплату праці»

Також судовим рішенням не визначено іншого, встановленого законом порядку, відповідно до якого ОСОБА_1 мала б діяти з метою отримання керівником визначених Конституцією України гарантій на оплату праці, у тому числі, і у виді премій та матеріальної допомоги, й не бути при цьому суб`єктом правопорушень, передбачених чч. 1, 2 ст. 172-7 КУПАП. важає, що саме за виконання своїх службових повноважень вона отримує заробітну плату, складовою якої згідно зі ст.2 Закону України «Про оплату праці» є премії. Таким чином, законне отримання нею премії за виконання службових повноважень, передбачених законодавством, статутом і трудовим договором, - ніяк не суперечить її службовим повноваженням

В данній справі в матеріалах справи відсутні докази наявності реального конфлікту інтересів у ОСОБА_1 .

Доказом того, що судом не досліджувались і не оцінювались матеріали справи є запис на останній сторінці постанови : «суд доходить до висновку про наявність підстав для визнання ОСОБА_5 винним.».Тобто, судом механічно і автоматично перенесено висновки текст рішень суду по різним справам. Бо прізвище особи , як притягається до адмінвідповідальності- ОСОБА_1 а не ОСОБА_6 .

Не відповідає Закону також і висновки суду щодо строків давності та дат , наведених судом в судовому рішенні.

Так суд визначив момент виявлення правопорушень-встановив цей момент датою складання протоколів- 22.09.2023р. Цей висновок суду прямо суперечить Закону.

Суд помилково ототожнив дату складення протоколу з датами виявлення правопорушень, які не можуть збігатися

Вважає 21.04.2023 р. є датою виявлення інкримінованого ОСОБА_1 правопорушення, оскільки саме в цей день відповідальна особа отримала від центру всі документи.

Крім того, апелянт вважає постанову суду від 06.10.2023р незаконною, постановленою з перевищенням влади.

Постанова від 06.10.23р. в присутності ОСОБА_1 не постановлювалась, з її присутності не оголошувалась, судове засідання за участю ОСОБА_1 06.10.23р. не проводилось (докази- показання свідків ОСОБА_7 ).Копія цієї постанови ОСОБА_1 не вручалась, на її адресу не надсилалась. Про існування такої постанови ОСОБА_1 дізналась лише 15.11.2023р., при ознайомленні зі справою випадково.

На призначений судом час засідання ОСОБА_1 та ще двоє свідків, явилась завчасно. Просиділа 1,5 години під кабінетом судді та отримавши рекомендацію : « написати клопотання про відкладенні і ознайомлення зі справою» , ОСОБА_1 подала таке клопотання до канцелярії суду. Про відкладення розгляду справи вона дізналась від секретаря судді телефоном ввечері цього дня.. Про «зупинення» розгляду справи ОСОБА_1 не знала, вважає такі дії суду свавілльними, такими, що суперечать і не передбачені діючим законодавством Украіни.. Строки розгляду справи можуть зупинятись лише у разі неявки особи, якапритягається до адмінвідповідальності, до суду.

Окрім іншого, ОСОБА_1 просить у доповненнях до своєї апеляційної скарги врахувати постанову Київського районного суду міста Харкова від 07.12.2023 року, згідно якого суд закрив провадження у справі відносно ОСОБА_3 за аналогічними обставинами.

ОСОБА_3 підписувала ті ж листи, які підписувала ОСОБА_1 .

Суд дійшов висновку про те, що у підписантів відсутні повноваження на призначення премії керівникові закладу.

Дослідивши матеріали справи відповідно до вимог частини 7 статті 294 КУпАП, вислухавши думку ОСОБА_1 , яка підтримала свою апеляційну скаргу, думку прокурора, який заперечував проти задоволення скарги, перевіривши законність і обґрунтованість постанови судді в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступних висновків.

Згідно вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд повинен повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, дати належну оцінку зібраним доказам. Зокрема, суд повинен з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи є винною дана особа в його вчиненні.

Положеннями ч.1, ч.2ст. 172-7 КУпАП, передбачена відповідальність за неповідомлення про наявність реального конфлікту інтересів; вчинення дій чи прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів.

Диспозиції вищевказаних норм є бланкетними і лише описують безпосередньо самі правопорушення, але для повного визначення ознак цих правопорушень відсилають до інших галузей права, тобто до інших нормативно-правових чи підзаконних нормативно-правових актів, які визначають правові та організаційні засади функціонування системи запобігання корупції в Україні, зміст та порядок застосування превентивних антикорупційних механізмів, правила щодо усунення наслідків корупційних правопорушень.

Згідно з приміткою до ст.172-7 КУпАПпід реальним конфліктом інтересів слід розуміти суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання вказаних повноважень.

Аналогічне визначення реального конфлікту інтересів міститься у ч. 1 ЗУ № 1700-VII, де розкривається зміст такого терміну як приватний інтерес, яким є будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, у тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, у тому числі ті, що виникають у зв`язку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях.

Виходячи з системного аналізу вказаних термінів, для встановлення факту реального конфлікту інтересів необхідно чітко установити, що: а) приватний інтерес наявний, б) він суперечить службовим чи представницьким повноваженням, в) така суперечність реально впливає на об`єктивність чи неупередженість прийняття рішень чи вчинення дій.

Для встановлення наявності факту прийняття рішення в умовах реального конфлікту інтересів, у тому числі і для кваліфікації рішення як такого, що прийняте в умовах реального конфлікту інтересів, необхідно також встановити наявність обов`язкової сукупності відповідних юридичних фактів: 1) наявність факту приватного інтересу, який має бути чітко сформульований (артикульований) та визначений; 2) наявність факту суперечності між приватним інтересом і службовими чи представницькими повноваженнями із зазначенням того, у чому саме ця суперечність знаходить свій вияв або вплив на прийняття рішення; 3) наявність повноважень на прийняття рішення; 4) наявність факту реального впливу суперечності між приватним та службовим чи представницьким інтересом на об`єктивність або неупередженість рішення.

Без наявності хоча б одного із зазначених фактів із цієї сукупності, реальний конфлікт інтересів не виникає, а тому встановлення таких обставин в обов`язковому порядку має бути відображено як у протоколі про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, так і у судовому рішенні.

Отже, конфлікт інтересів повинен бути реальним (очевидним) і передбачуваним. Конфлікт інтересів має місце тоді, коли вказана суперечність фактично вплинула чи могла вплинути на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, на вчинення чи не вчинення дій під час виконання наданих особі службових повноважень.

За змістомст. 172-7 КУпАП, - особистий інтерес - це користь, вигода яка стосується (або цікавить) особи, і які вона бажає отримати для себе особисто або близьких осіб.

Відповідно дост. 28 ЗУ № 1700-VIIособи, зазначені у пунктах 1, 2 ч.1ст. 3 цього Законузобов`язані: 1) вживати заходів щодо недопущення виникнення реального, потенційного конфлікту інтересів; 2) повідомляти не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї реального чи потенційного конфлікту інтересів безпосереднього керівника, а у випадку перебування особи на посаді, яка не передбачає наявності у неї безпосереднього керівника, або в колегіальному органі - Національне агентство чи інший визначений законом орган або колегіальний орган, під час виконання повноважень у якому виник конфлікт інтересів, відповідно; 3) не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів; 4) вжити заходів щодо врегулювання реального чи потенційного конфлікту інтересів.

Положення ст. 251 КУпАП передбачають, що доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Предметом доказування у справі про притягнення особи до відповідальності за ст. 172-7 КУпАП є доведеність наявності ситуації, за якої приватна заінтересованість особи впливає на об`єктивність виконання нею службових чи представницьких повноважень, за якої існує можливість виникнення протиріччя між приватним інтересом особи і публічними інтересами, що може поставити під сумнів справедливість прийнятого рішення чи вчинення публічним діячем інших дій. Доведення достатніми доказами обставин чітко визначеної суперечності є обов`язковим для уповноваженої на складання протоколу про адміністративне корупційне правопорушення особи, оскільки відсутність доказів таких обставин свідчитиме про відсутність складу адміністративного правопорушення.

Суд першої інстанції вказаних норм закону не дотримався та дійшов до помилкового висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.172-7, ч.2 ст. 172-7 КУпАП, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи наказом в.о. директора Комунального закладу «Обласний організаційно-методичний центр культури та мистецтв» Лагутіної В. №7-к від 16.03.2021р., заступник головного бухгалтера ОСОБА_1 призначена на посаду головного бухгалтера з 01.04.2021р.

Згідно з п. 2.12 розд. II, п. 3.1 розд. III Посадової інструкції головного бухгалтера бухгалтер керує працівниками бухгалтерії. Має право розподіляти альні обов`язки між працівниками бухгалтерії, доручати їм виконання в межах їх компетенції.

Відповідно до п. п. 5.1.4 п. 5.1 розділу V Колективного договору Комунального «Обласний організаційно-методичний центр культури і мистецтва» на 2022 р. р. роботодавець зобов`язується: в межах фонду заробітної плати працівникам доплати, надбавки, премії, (за погодженням з профспілковим органом), матеріальну допомогу у тому числі на оздоровлення, із Положенням про преміювання та надання матеріальної допомоги ( додаток 2).

Згідно з п. 2.7 розділу 2 Положення про преміювання та надання матеріальної допомоги. що є додатком 2 до вказаного Колективного договору, премія Керівнику сплачується згідно Контракту.

Відповідно до п. 4.2 розділу 4 Контракту з керівником Центру, що є у спільній власності територіальних громад сіл, селищ, міст Харківської області, від 11-03-2021 № 376 премія Керівнику сплачується разом із усім колективом Закладу або окремо за наказом галузевого органу управління Харківської обласної державної адміністрації на принципах, обумовлених Колективним договором окладу та Положенням про преміювання працівників Закладу.

Згідно з п. 2.6 р. II, п. 8.1 розділу VIII Посадової інструкції головного бухгалтера, головний бухгалтер бере участь у розробці та здійсненні заходів, спрямованих на дотримання фінансової дисципліни та раціональне використання ресурсів. Головному бухгалтерові для забезпечення його діяльності надається право підпису організаційно-розпорядчих документів з питань, що входять у його функціональні обов`язки, а також платіжних та інших фінансових документів.

В суді апеляційної інстанції було допитано свідка ОСОБА_7 , який займає посаду юрисконсульта Центру, який в судовому засіданні пояснив, що дійсно премію призначає Департамент обласної адміністрації, саме він визначає чи призначити премію працівникам центру, також Департамент може відмовити в призначенні преміїї або зменшити її розмір, при цьому підписанти листів-звернень жодних рішень не приймають, а відповідно не має значення хто підписує такий лист.

Вказані відомості, які пояснив свідок, підтвердила і ОСОБА_1 , пояснювала, що жодних рішень вона не приймає, лист лише є формою звернення до Департаменту щодо преміювання працівників і не лише директора Центру, а і інших і відповідно вона як головний бухгалтер підписувала його у форматі підтвердження наявності коштів на преміювання, при цьому розмір премії вона не визначала.

Апеляційним судом було досліджено матеріали всіх 22 адміністративних проваджень, з яких вбачаються листи звернення до Директора Департаменту культури і туризму Харківської обласної державної адміністрації.

Листи підписані трьома особами заступником директора з культурно масової роботи, головним бухгалтером і головою профспілки.

Далі містяться накази про преміювання Департаменту.

Таким чином, з огляду на вказані відомості, апеляційним судом встановлено, що рішення про преміювання приймалося саме Департаментом Харківської обласної держаної адміністрації.

ОСОБА_1 ставила свій підпис лише на листах зверненнях разом з іншими особами.

При цьому як вбачається з протоколів про адміністративні правопорушення ОСОБА_1 в умовах реального конфлікту інтересів на власний розсуд визначала розмір премії Директору та відповідно зверталася до Департаменту для погодження.

Натомість у оскаржуваному судовому рішенні, суд першої інстанції встановив обставини призначення премії Директору з боку головного бухгалтера.

Проте вказані обставини, за результатом судового розгляду в суді апеляційної інстанції не підтверджені, ані обставини визначення розміру премії, ані обставини призначення премії головним бухгалтером.

Поряд з цим, нормативно правові акти, які б регулювали порядок та процедуру отримання щорічної грошової винагороди керівникам комунальних закладів Департаменту культури і туризму Харківської обласної державної адміністрації, а саме процедуру отримання погодження з організацією вищого рівня, відсутні.

Відсутність правового регулювання питання порядку отримання щорічної грошової винагороди не може погіршувати становище особи порівняно з іншими галузями діяльності юридичних осіб публічного права, зокрема державних органів, на яких не поширюється дія Закону України «Про державну службу», де передбачено направлення подання керівнику вищого рівня щодо погодження про виплату керівнику грошової виплати відповідним працівником державного органу.

Таким чином, з огляду на відсутність правового механізму отримання грошової винагороди керівниками комунальних закладів Департаменту культури і туризму Харківської обласної державної адміністрації, у Комунальному закладі «Обласний організаційно-методичний центр культури та мистецтв» було обрано процедуру звернення з листами зверненнями для реалізації права на отримання грошової винагороди.

Фактично така процедура, такий механізм є запобіжником недопущення порушення права на грошову винагороду, враховуючи наявність правового регулювання для державних органів, на яких не поширюється дія Закону України «Про державну службу»

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що сам факт підписання ОСОБА_1 спільно з заступником директора та головою профспілки листів на погодження преміювання не може свідчити про вчинення нею дій, спрямованих на прийняття рішення в умовах реального конфлікту інтересів, оскільки прийняття рішення про нарахування і виплату премії не відноситься до її компетенції.

Також не встановлені і обставини наявності реального конфлікту інтересів у ОСОБА_1 та Директора Центру, оскільки повноважень призначати премію у головного бухгалтера немає, такі рішення вона не приймає, а відповідно реальний конфлікт інтересів у такому випадку відсутній.

Отже, оскільки до повноважень ОСОБА_1 не входить призначення грошової винагороди та визначення її розміру директору Комунального закладу «Обласний організаційно-методичний центр культури і мистецтва», відтак і виключається наявність реального конфлікту інтересів у зв`язку інкримінованими ОСОБА_1 обставинами, оскільки ОСОБА_1 фактично самостійно не приймала рішення та не вчиняла дій в умовах реального конфлікту інтересів, та не мала на це відповідних повноважень, що виключає її відповідальність.

Апеляційний суд також зазначає,що складання протоколу про адміністративне правопорушення - це процесуальні дії суб`єкта владних повноважень, які спрямовані на фіксацію адміністративного правопорушення та, в силу положеньстатті 251 КУпАП, є предметом оцінки суду в якості доказу вчинення такого правопорушення при розгляді справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Протокол про адміністративне правопорушення не повинен мати переваги перед іншими доказами, та сам по собі без підтвердження іншими належними та допустимими доказами не є безумовним та беззаперечним доказом на доведення вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення.

В той же час, протоколи про адміністративні правопорушення, пов`язані з корупцією, відносно ОСОБА_1 не містять доказів та обґрунтування наявності у неї умислу на вчинення інкримінованих їй адміністративних правопорушень, пов`язаних з корупцією.

Згідно ч.1ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених Законом.

Відповідно доРішення Конституційного Суду України від 22 грудня 2010 року №23-рп/2010, адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правовій презумпції, в тому числі, і закріпленої встатті 62 Конституції Українипрезумпції невинуватості.

У своєму рішенні по справі «Аллене де Рібемон проти Франції» від 10 лютого 1995 ЄСПЛ зазначив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості значно ширше, ніж це передбачають: презумпція невинності обов`язкова не тільки для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших суспільних відносин.

На підставі викладеного, приходжу до висновку, що провадження по справі про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_1 підлягає закриттю у відповідності до ч.1 п.1ст. 247 КУпАП, за відсутності в її діях складу адміністративних правопорушень, передбачених ч.1, ч. 2ст. 172-7 КУпАП.

Також вважаю за необхідне зазначити, що згідно постанови Київського районного суду міста Харкова від 07 грудня 2023 року, суд першої інстанції дійшов до аналогічних висновків, розглядаючи адміністративне провадження щодо заступника Директора Центру Семикопенко І.І., за аналогічними обставинами, які інкримінуються ОСОБА_1 .

Вказане рішення про закриття адміністративного провадження щодо ОСОБА_3 набрало законної сили.

Що стосується інших вимог ОСОБА_1 , які вона зазначила у своїй апеляційній скарзі, зокрема щодо необхідності скасування постанови Киівського районного суду міста Харкова від 06 жовтня 2023 року про зупинення розгляду справи, то такі вимоги та доводи скарги не підлягають задоволенню, з огляду на процесуальне рішення суду апеляційної інстанції про закриття провадження у справі.

За таких обставин апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст. ст. ч.1 п.1ст.247 , ст.ст. 294, 295 КУпАП

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Постанову судді Київського районного суду м.Харкова від 15 листопада 2023 року стосовно ОСОБА_1 - скасувати.

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 172-7, ч.2 ст. 172-7 КУпАП - закрити у зв`язку з відсутністю в її діях складу адміністративних правопорушень.

Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя О.Ю. Грошева