ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 січня 2024 року

м. Київ

справа № 640/8979/21

адміністративне провадження № К/990/2807/23, К/990/35269/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Васильєвої І.А., суддів: Ханової Р. Ф., .Юрченко В. П.,

за участю секретаря судового засідання - Томах О. О.,

представників:

позивача Журавель О.В., Мороз Т.Л.

відповідача - Раду В.К., Садовничого В.В., Норець В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "САВ-Дістрибьюшн" (''ТЕРРАСКЕЙП-ТЕХ-КОМПАНІ'') до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про скасування податкового повідомлення-рішення, касаційне провадження у якій відкрито за касаційними скаргами Товариства з обмеженою відповідальністю "САВ-Дістрибьюшн" та Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.02.2022 (суддя Погрібніченко І. М.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.11.2022 (головуючий суддя Оксененко О. М., судді: Лічевецький І. О., Мельничук В. П.),

У С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "САВ-Дістрибьюшн" (позивач, ТОВ "САВ-ДІСТРИБЬЮШН", товариство) звернулося до суду з позовом, в якому просило скасувати прийняте Центральним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків (відповідач, ЦМУ ДПС) податкове повідомлення - рішення форми ``В4`` від 19.03.2021 №00102040203 про зменшення товариству від`ємного значення суми податку на додану вартість (ПДВ) за серпень 2020 року на 30' 117' 994 грн (т.І (1), а.с.105).

Зазначене рішення ЦМУ ДПС прийняла на підставі акта документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ"САВ-ДІСТРИБЬЮШН" від 26.11.2020 №568/28-10-04-03-02/35625082 із висновком про порушення товариством вимог пункту 185.1 статті 185, пункту 187.1 статті 187, пунктів 198.1, 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу (ПК) України, що призвело до завищення від`ємного значення ПДВ за серпень 2020 року, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, на 30' 117' 994 грн (т. І (1), а.с.32-41).

Таке порушення полягало у заниженні товариством податкових зобов`язань внаслідок безпідставного застосування пільги з ПДВ щодо постачання програмної продукції та у формуванні товариством податкового кредиту за наслідками операцій із придбання товару, які, на думку податкового орану, фактично не відбулися.

На думку позивача, такі висновки акта перевірки є безпідставними, ґрунтуються на помилкових судженнях посадових осіб, які проводили перевірку, без врахування документів, наданих під час проведення перевірки, а сам акт перевірки складений без дотримання вимог щодо порядку оформлення результатів документальних перевірок. Позивач доводив, що дані свого податкового обліку формував на підставі належно оформлених первинних документах, що були надані під час проведення перевірки, товариство мало право на податковий кредит за наслідками операцій, що мали реальний характер, та звільнялося від оподаткування ПДВ операцій з постачання програмної продукції. Крім того контролюючий орган не дотримався встановленого пунктом 84.3 статті 84 ПК України обов`язку ознайомити платника податків (його представника) з рішенням про проведення експертизи, результати якої стали підставою для висновку під час проведення перевірки про те, що на операції з реалізації товариством примірників комп`ютерної програми ''PATEE. Recipes Premium" не розповсюджується режим звільнення від оподаткування ПДВ, визначений пунктом 26-1 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" ПК України. У зв`язку з цим прийняте контролюючим органом на підставі зазначеного акта перевірки податкове повідомлення-рішення є незаконним та підлягає скасуванню (т.І (1), а.с. 1-28).

Відповідач у відзиві на позовну заяву заперечував проти неї і просив суд відмовити в її задоволенні, посилаючись на встановлені під час податкової перевірки обставини та норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини (т.(72), а.с.103-112).

Окружний адміністративний суд міста Києва рішенням від 21.02.2022, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.11.2022, позов задовольнив частково. Суд визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення від 19.03.2021 №00102040203 в частині зменшення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, на 219' 707,40 грн. В іншій частині позову суд відмовив і здійснив розподіл судових витрат на суму сплаченого судового збору та правничої допомоги.

Висновок суду в частині задоволення позовних вимог вмотивований тим, що контролюючий орган безпідставно виключив із податкового кредиту ПДВ в сумі 767' 612,17 грн, задекларованої позивачем на підставі виписаних ТОВ``ІМПОРТ КАПІТАЛ`` та зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних, оскільки здійснення операцій з поставки товару (побутової техніки: роботи-пилососи, мобільні телефони, телевізори, пилососи, смарт-годинники, фітнес-трекери) від цього постачальника на адресу позивача підтверджується належно оформленими документами бухгалтерського та податкового обліку, обставинами подальшої реалізації цього товару. Посилання контролюючого орану на відсутність у товариства документів про перевезення товару від ТОВ``ІМПОРТ КАПІТАЛ``, недоліки у їх оформленні та посилання на податкову інформацію щодо відсутності у контрагента-постачальника товару матеріально-технічних умов для здійснення операцій у задекларованих обсягах, як підстави для висновків про безтоварність господарських операцій, суд відхилив. Спираючись на встановлені у судовому процесі обставини щодо фактичного руху активів, зміни у зобов`язаннях платника податків та правову позицію Верховного Суду з цього приводу, викладену в постановах від 18.12.2018 у справі №826/13058/15, від 20.06.2018 у справі №808/481/17, від 14.02.2019 у справі №826/19419/13-а, від 26.06.2018 у справі №826/548/17, від 21.08.2018 у справі №П/811/2816/15, від 12.02.2019 у справі №820/6512/16, суд визнав, що не можна вважати обґрунтованим висновок про безтоварний характер господарської операції у зв`язку з відсутністю товарно-транспортних накладних (ТТН) або неналежним їх оформленням, оскільки такі документи є доказом факту перевезення (переміщення) товару та є обов`язковими при оподаткуванні операцій за договорами саме перевезення і мають оцінюватися в сукупності з іншими документами. Натомість факт передання товару та, відповідно, набуття права власності на нього підтверджуються іншими первинними документами, що своєю чергу були надані позивачем під час перевірки. Відсутність матеріально-технічних умов у контрагента, взаємовідносини контрагента з іншими суб`єктами господарювання, не свідчить про нереальність господарської операції за умови підтвердження її належними первинними документами бухгалтерського та податкового обліку.

Підтримана судом позиція контролюючого органу про заниження товариством податкових зобов`язань з ПДВ внаслідок застосування податкової пільги з ПДВ щодо постачання програмної продукції, як складової, що призвела до завищення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, на 29' 898' 286,60 грн, ґрунтується на встановлених актом перевірки обставинах стосовно спірних операцій та висновку, що операції з продажу ключів активації РАТЕЕ Recipes для отримання преміум-доступу не є операціями з постачання примірників комп`ютерних програм, тому такі операції не підпадають під пункту 26-1 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" ПК України, та посиланням на розбіжності між даними сум ПДВ в розрахункових документах та гарантійних листах банка про зарахування суми споживчого кредиту на рахунок товариства.

Суд апеляційної інстанції з таким обґрунтуванням погодився.

ТОВ "САВ-ДІСТРИБЬЮШН" подало до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.02.2022 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.11.2022.

У касаційній скарзі позивач просить скасувати судові рішення першої та апеляційної інстанцій в частині відмови в задоволенні позову і ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити повністю.

Підставою касаційного оскарження судових рішень у цій справі позивач зазначив пункт 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства (КАС) України, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та процесуального права.

На обґрунтування зазначених підстав касаційного оскарження позивач вказує, що наразі відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми пункту 26-1 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" ПК України і суди неправильно застосували норми статей 83, 84, пункту 185.1 статті 185, пункту 187.1 статті 187, пунктів 198.1, 198.3, 198.6 статті 198 ПК України, не надали належної правової оцінки аргументам та доводам позивача, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень в частині висновку про відмову в позові.

На думку позивача, надані до перевірки та до суду первинні документи підтверджують, що товариство придбало з метою реалізації кінцевим користувачам саме програмну продукцію ''PATEE. Recipes Premium" у вигляді примірників комп`ютерних програм з унікальним в кожному конкретному випадку програмним кодом для активації цієї комп`ютерної програми, і тому операції з постачання цієї продукції відповідно до пункту 26-1 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" ПК України звільнялися від оподаткування ПДВ. Висновки контролюючого органу в акті перевірки про те, що на операції з реалізації товариством ключів активації вказаної програми для отримання преміум доступу не розповсюджується режим звільнення від оподаткування ПДВ, визначений пунктом 26-1 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" ПК України, зроблений на підставі матеріалів експертизи, з висновком якої контролюючий орган всупереч вимог норми пункту 84.3 статті 84 ПК України не ознайомив товариство. Окрім того, як під час проведення перевірки, так і в ході проведення експертного дослідження для надання відповіді на спірне питання не досліджувалися примірник комп`ютерної програми ''PATEE. Recipes Premium", документи платника податків, які підтверджували здійснення операцій з придбання та постачання саме програмної продукції, і компанія (ТОВ``ІТ-КОНСАЛТИНГ``), яка зробила відповідні висновки, не є суб`єктом судово-експертної діяльності, що підтверджено письмовою відповіддю Міністерства юстиції України від 04.01.2021, наданої на адвокатський запит в інтересах ТОВ "САВ-ДІСТРИБЬЮШН". Тому такий експертний висновок не може бути використаний під час перевірки. Також позивач зазначив, що акт перевірки містить узагальнений перелік операцій з передачі права власності на товари, що реалізовувався на умовах товарного (споживчого) кредиту, і які є базою для оподаткування ПДВ згідно з пунктом 185.1 ПК України. Висновок про порушення товариством вимог пунктів 185.1, 187.1 ПК України зроблений без чіткого викладу змісту податкового порушення та яким чином це впливало на застосування платком податку пільги, встановленої пунктом 26-1 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" ПК України. Крім того позивач вказує на неточність нарахування спірних сум в частині застосування ставки оподаткування (24%, а не 20%).

Суди ці обставини не врахували, доводи товариства з цього приводу у визначеному законодавством порядку не дослідили, внаслідок чого неповно встановили фактичні обставини справи.

Верховний Суд ухвалою від 28.12.2022 відкрив касаційне провадження у цій справі з метою перевірки таких доводів позивача.

ЦМУ ДПС у відзиві на касаційну скаргу позивача не погоджується з наведеними в ній доводами, стверджує про правильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права в частині відмови в задоволенні позову, у зв`язку з чим просить касаційну скаргу залишити без задоволення як безпідставну, а судові рішення у вказаній частині - без змін.

При цьому ЦМУ ДПС подало до Верховного Суду касаційну скаргу на судові рішення першої та апеляційної інстанцій, у якій просить скасувати зазначені судові рішення в частині задоволення позовних вимог і ухвалити в цій частині нове рішення про відмову в позові.

Правовою підставою касаційного оскарження судових рішень у цій справі відповідач зазначив пункти 1 та 4 частини 4 статті 328, статтю 353 КАС України, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанції норм пунктів 198.1, 198.3, 198.6 статті 198 ПК України, без урахування висновку щодо застосування цих норм у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду України від 27.03.2012 у адміністративній справі за позовом ПП"Ангара" до ДПІ у Печерському районі м. Києва, Головного управління Державного казначейства України в м. Києві, за участю прокурора м. Києва про скасування податкового повідомлення-рішення та відшкодування ПДВ, у постановах Верховного Суду від 24.01.2018 у справі №2а-19379/11/2670, від 28.10.2019 у справі №280/5058/18, від 26.02.2020 у справі №826/1308/18, від 06.05.2020 у справі №640/4687/19, від 28.12.2022 у справі №520/1284/19.

Верховний Суд ухвалою від 09.02.2023 відкрив касаційне провадження у цій справі за касаційною скаргою відповідача на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.02.2022 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.11.2022 в частині задоволення позовних вимог на підставі пунктів 1 та 4 частини 4 статті 328, пункт 1 частини 2 статті 353 КАС України.

Заперечуючи проти касаційної скарги відповідача, позивач у відзиві доводить, що судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій в оскаржуваній відповідачем частині ухвалені з дотриманням норм процесуального права та відповідно до норм матеріального права.

Відповідно до частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду перевірив наведені у касаційних скаргах доводи позивача та відповідача, заперечення відповідача на касаційну скаргу позивача, відповідь позивача на відзив відповідача, правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права і дійшов висновку, що касаційні скарги ТОВ "САВ-ДІСТРИБЬЮШН" та відповідача задоволенню не підлягають з огляду на наступне.

Як встановили суди попередніх інстанцій, суть зауважень контролюючого органу в акті перевірки про безпідставне формування товариством податкового кредиту з ПДВ за наслідками операцій з ТОВ``ІМПОРТ КАПІТАЛ`` в сумі 792' 631 грн, що, крім іншого, стало підставою для висновку контролюючого органу про завищення платником від`ємного значення суми податку, яка зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, на суму 219' 697 грн та підставою для зменшення від`ємного значення ПДВ за серпень 2020 року згідно з податковим повідомленням - рішенням від 19.03.2021 №00102040203 на цю ж суму, зводилася до того, що вказані операції не відбулися (є безтоварними).

Такий висновок контролюючого органу зроблений з посиланням на відсутність у ТОВ"САВ-ДІСТРИБЬЮШН" документів про перевезення товару (ТТН) і його оплату (платіжні доручення) та податкову інформацію стосовно ТОВ``ІМПОРТ КАПІТАЛ`` про неможливість здійснення ним операцій з постачання товару в обсязі, зазначеному ТОВ"САВ-ДІСТРИБЬЮШН", в силу відсутності необхідних матеріально-технічних умов для цього.

Натомість товариство послідовно наполягало на реальності здійснення спірних господарських операцій, надавши до перевірки та до заперечень на акт перевірки: договір поставки від 19.05.2020 №19/05/20, за умовами якого товар поставлявся окремими партіями в асортименті, кількості та за ціною згідно з накладною на кожну партію (пункт 1.2), на умовах поставки ``Delivered Duty Paid`` (DDP) згідно з правилами системи Інкотермс-2010 (продавець зобов`язаний доставити продукцію у вказане місце в зазначені у договорі строки на будь-якому транспортному засобі) (пункт 4.1) та з відстроченням платежу продовж 21 календарних днів з дати поставки товару (пункт 5.3); видаткові накладні про поставку товару (побутової техніки: роботи-пилососи, мобільні телефони, телевізори, пилососи, смарт-годинники, фітнес-трекери тощо) на загальну суму 4' 874' 748 грн, в тому числі, ПДВ - 812' 458 грн; виписані продавцем на корить товариства та зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН) податкові накладні на суму 5' 032' 048,08 грн, в тому числі, ПДВ - 838' 674,68 грн; платіжні доручення про часткову оплату за товар в сумі 2' 676' 288,66 грн у період з 01.06.2020 по 31.08.2020; договір комплексних послуг зі складської логістики від 01.04.2020 №15973-15879 із ТОВ ``КОРСА`` та акти приймання придбаного товару на зберігання; документи на підтвердження подальшої реалізації придбаного товару кінцевому споживачу через спеціалізовані магазини роздрібної торгівлі та юридичним особам (відомості з розрахунково-касових апаратів, договори із ДП``ГЛОБАЛТРЕЙД-ЮГ``, АСОЦІАЦІІ ВСЕУКРАЇНСЬКА АСОЦІАЦІЯ АВТОМОБІЛЬНИХ ІМПОРТЕРІВ І ДИЛЕРІВ (ВААІД), ФОП ОСОБА_1 , виписані на їх користь видаткові накладні та зареєстровані в ЄРПН податкові накладні).

Надаючи оцінку наданим позивачем до перевірки та до суду документам, в тому числі додатковим (позивач додатково надав до суду платіжні доручення про оплату товару впродовж вересня 2020 року, акти зняття товарів з відповідального зберігання, накладні на внутрішнє переміщення товарів, товарно-транспортні накладні на перевезення цих товарів до об`єктів торгівлі позивача та фіскальні чеки РРО, які щоденно у автоматичному режимі направляються до ДПС України), встановленим у судовому процесі обставинам використання придбаного товару у господарській діяльності шляхом його подальшої реалізації, суди спирались на норми статей 14, 198, 201 ПК України, якими був врегульований порядок формування платником податків податкового кредиту та вимоги до підтвердження даних, визначених у податковій звітності у 2020 році, та зробили висновок, що господарські операції позивача з придбання товару у ТОВ``ІМПОРТ КАПІТАЛ`` є реальними, оскільки товар було поставлено, оплачено, використано в господарській діяльності позивачем, що підтверджується належними, допустимими, достовірними і достатніми доказами.

При цьому, спираючись на правові позиції Верховного Суду, суди вказали, що наявність або відсутність ТТН не є підставою для висновків про безтоварність господарської операції з придбання або продажу товару, якщо інші дані свідчать про рух активів або зміни у зобов`язаннях платника податків. Суд зауважив, що ТТН є доказом факту перевезення (переміщення) товару, тому є обов`язковими при оподаткуванні операцій за договорами саме перевезення, натомість факт передання товару та, відповідно, набуття права власності на нього має підтверджуються іншими первинними документами, що своєю чергу були надані позивачем під час перевірки і суду. Також суди зазначили, що норми податкового законодавства не визначають певний обсяг матеріально-технічних умов у платника податків при здійсненні господарської діяльності, як критерій правового статусу платника податків щодо отримання податкової преференції у формі податкової вигоди. Також норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності.

Зазначені висновки судів узгоджуються із правовими позиціями Верховного Суду при вирішенні спорів цієї категорії, підтримані Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 07.07.2022 у справі №160/3364/19 (провадження №11-200апп21).

У постанові від 07.07.2022 у справі №160/3364/19 Велика Палата підтвердила, що порушення, допущені одним платником податків, за загальним правилом не впливають на права та обов`язки іншого платника податків; чинне законодавство не покладає на підприємство обов`язок збирання інформації про стан господарської діяльності та порушення підприємств-контрагентів; так само невиконання контрагентами своїх податкових обов`язків не може бути безумовним свідченням відсутності ділової мети та/або обізнаності платника податків із протиправним характером діяльності його контрагентів та відповідно недостовірності задекларованих даних податкового обліку платника податків.

Визначальним для вирішення спорів про наявність податкових наслідків за результатами вчинення господарських операцій є дослідження сукупності обставин та первинних документів, які можуть як підтверджувати, так і спростовувати реальність господарських операцій. Саме по собі: лише податкова інформація щодо контрагентів по ланцюгу постачання; лише незначні помилки в оформленні первинних документів (окремо) - не є самостійними та достатніми підставами для висновку про нереальність господарських операцій.

Крім того Велика Палата Верховного Суду у цій постанові зазначила, що посилання контролюючого органу на аналіз зібраної та опрацьованої узагальненої податкової інформації не є допустимим доказом у розумінні процесуального закону, та погодилася з позицією Верховного Суду у постановах від 12.02.2019 у справі №813/7368/13-а, від 26.03.2019 у справі №804/13206/13-а та в ухвалі від 11.08.2018 у справі №160/3364/19 про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, що ТТН накладна не може бути первинним документом, який підтверджує здійснення господарської операції з купівлі-продажу товару і набуття права власності на нього, оскільки не показує відомості про господарську операцію з купівлі-продажу товару, а лише містить інформацію про господарську операцію перевезення.

Судові рішення у цій справі (№640/8979/21) такому висновку відповідають, оскільки обставини вчинення товариством господарських операцій та наявні в матеріалах справи докази, яким дана правова оцінка, здійснена у їх сукупності.

Посилання ЦМУ ДПС на постанови Верховного Суду від 24.01.2018 у справі №2а-19379/11/2670, від 28.10.2019 у справі №280/5058/18, від 26.02.2020 у справі №826/1308/18, від 06.05.2020 у справі №640/4687/19, від 28.12.2022 у справі №520/1284/19 із зазначенням того, що викладений у цих постановах висновок не врахований судами попередніх інстанцій, самі по собі не доводять не врахування висновку Верховного Суду у подібних правовідносинах, подібність яких також не обґрунтована належним чином у касаційній скарзі.

Висновки Верховного Суду, на які ЦМУ ДПС посилається як на приклад іншого правозастосування, ніж у рішенні Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.02.2022 та постанові Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.11.2022, у касаційній скарзі відповідачем наведені без обґрунтування взаємозв`язку цього висновку з обставинами, які встановлені судами першої та апеляційної інстанцій у цій справі (№640/8979/21) та які слугували фактичною підставою для задоволення позову.

Висновки Верховного Суду у вказаних постановах, якщо їх систематизувати, полягають в тому, що правові наслідки у вигляді виникнення у платника податків права на формування податкового кредиту та витрат наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання у своїй господарській діяльності, що пов`язано з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника податків та повинно підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами. Правові висновки та тези у вказаних постановах Верховного Суду, які наводить ЦМУ ДПС у касаційній скарзі, стосуються оцінки документів бухгалтерського та податкового обліку на предмет доказу обставин щодо здійснення господарської операції, встановлення обставин щодо реальності (нереальності) господарської операції на підставі всебічного дослідження всіх обставин у справі, включаючи можливість учасників господарської операції фактично здійснити операцію (поставити товар, виконати роботи, надати послуги тощо).

Отже, обґрунтування відповідачем вимог касаційної скарги не спростовують правомірність висновків судів у цій справі (№640/8979/21), а лише свідчать про незгоду з ними та вимогу здійснити переоцінку встановлених судом обставин у справі з посиланням на позиції Верховного Суду України та Верховного Суду, що відповідно до частин першої, другої статті 341 КАС України знаходиться поза межами касаційного перегляду справи.

Беручи до уваги наведене, відсутні підстави для скасування судових рішень в частині висновків про задоволення позову щодо скасування податкового повідомлення-рішення від 19.03.2021 №00102040203 в частині зменшення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, на 219' 707,40 грн.

Наступними обставинами, встановленими у ході документальної перевірки, які стали підставою для зменшення товариству суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, на 29' 898' 286,60 грн стало пільгове оподаткування товариством операцій з реалізації примірників програмної продукції (''PATEE. Recipes Premium"). Спираючись на висновки ТОВ``ІТ-КОНСАЛТИНГ`` від 25.11.2020 контролюючий орган висновував, що по суті товариство постачало послуги із пошуку, обробки, отримання інформації (продаж ключів активації програми з метою надання прав на пошук і отримання інформації без фактичного постачання програмної продукції), які підлягають оподаткуванню ПДВ у загальновстановленому порядку. Товариство заперечувало проти цього та доводило своє право на звільнення від оподаткування ПДВ програмної продукції ''PATEE. Recipes Premium", оскільки купівля такого програмного продукту (116' 719 електронних копій) була оформлена окремими документами (договір поставки від 19.03.2018 №19/03-18, акти приймання-передачі), податковими накладними на кожну партію та авторськими правами, підтвердженими рішенням Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 22.03.2018 №3831. У подальшому примірники комп`ютерної програми ''PATEE. Recipes Premium" (114' 425 одиниць) були реалізовані кінцевому споживачу через мережу магазинів товариства з використанням РРО шляхом позначення у розрахунковому документі (фіскальний чек) унікального програмного кода (ключа) для активації цієї програми.

Відповідно до пункту 26-1 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" ПК України для операцій з постачання програмної продукції, а також для операцій з програмною продукцією, плата за які не вважається роялті згідно з абзацами другим - сьомим підпункту 14.1.225 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу тимчасово, з 01.01.2013 до 01.01.2023, запроваджено пільговий режим оподаткування ПДВ, згідно з яким від оподаткування цим податком звільняються операції з постачання програмної продукції.

Для цілей цього пункту до програмної продукції відносяться:

- результат комп`ютерного програмування у вигляді операційної системи, системної, прикладної, розважальної та/або навчальної комп`ютерної програми (їх компонентів), а також у вигляді інтернет-сайтів та/або онлайн-сервісів та доступу до них;

- примірники (копії, екземпляри) комп`ютерних програм, їх частин, компонентів у матеріальній та/або електронній формі, у тому числі у формі коду (кодів) та/або посилань для завантаження комп`ютерної програми та/або їх частин, компонентів у формі коду (кодів) для активації комп`ютерної програми чи в іншій формі;

- будь-які зміни, оновлення, додатки, доповнення та/або розширення функціоналу комп`ютерних програм, права на отримання таких оновлень, змін, додатків, доповнень протягом певного періоду часу;

- криптографічні засоби захисту інформації {підрозділ 2 розділу XX доповнено пунктом згідно із Законом №5091-VI від 05.07.2012; із змінами, внесеними згідно із Законом № 5412-VI від 02.10.2012; в редакції Закону № 2245-VIII від 07.12.2017}.

У постанові від 24.10.2019 у справі №820/4045/16 Верховний Суд сформулював висновок, відповідно до якого, якщо договір не передбачає передачі жодних прав власності на продукт - результат комп`ютерного програмування або передачі виключних майнових прав інтелектуальної власності на нього, а передбачає постачання програмної продукції та право на користування примірником програмного продукту, а не результатом комп`ютерного програмування, то звільнення від оподаткування операцій з постачання програмного забезпечення, передбачене пунктом 26-1 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" ПК України, є безпідставним. Тобто, Верховний Суд у вказаному випадку розглядав програмну продукцію для цілей наведеної норми не як послугу, а як товар.

Розглядаючи справу №815/1307/16, Верховний Суд в постанові від 21.01.2021 визнав право платника на звільнення від оподаткування ПДВ частини програмного забезпечення (ПЗ) згідно з пунктом 26-1 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" ПК України, оскільки купівля такого ПЗ була оформлена окремими документами (договір поставки, акти приймання-передачі, специфікація, ліцензії).

Отже довід позивача у касаційній скарзі, зазначений як підстава для касаційного оскарження судових рішень, про відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування положень пункту 26-1 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" ПК України, не підтвердився.

Між тим, виходячи зі змісту касаційної скарги в частині доводів, які стали підставою для відкриття касаційного провадження (пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України - відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах), для твердження наявності подібності правовідносин, щодо яких Верховний Суд у своїй постанові вже викладав висновок, надаючи правову оцінку спірним правовідносинам у цій справі, суди з урахуванням сутності заперечень позивача проти висновків податкової перевірки першочергово мали з`ясувати: чи дійсно відносяться придбані та реалізовані товариством кінцевим користувачам примірники комп`ютерної програми ''PATEE. Recipes Premium" до програмної продукції, яка звільнена від оподаткування згідно з пунктом 26-1 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" ПК України; якими документам підтверджені такі операції, на яких умовах був придбаний та реалізований програмний продукт; і чим підтверджено висновок контролюючого органу про те, що за наслідками операцій з постачання примірників відповідної програми платник податку зобов`язаний здійснити нарахування та сплату ПДВ у загальновстановленому порядку.

Заперечуючи проти наданих податковим органом доказів, що спростовують правомірність застосування товариством податкової пільги до операцій з реалізації примірників програми ''PATEE. Recipes Premium", позивач доводив, що всупереч вимогам положень пункту 84.3 статті 84 ПК України контролюючий орган не дотримався обов`язку ознайомити товариство з висновком ТОВ``ІТ-КОНСАЛТИНГ`` та не додав цей висновок до акта перевірки, результати якого стали підставою для висновку, що на ці операції не розповсюджується режим звільнення від оподаткування ПДВ, визначений пунктом 26-1 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" ПК України. При цьому, як свідчить зміст акта перевірки, сам примірник комп`ютерної програми, первинні документи, що підтверджують право товариства на податкову пільгу на операції з реалізації програмної продукції, не були предметом дослідження. Своєю чергою операції з придбання та реалізації підтверджені належно оформленими документами, які підтверджують право на податкову пільгу, і ці документи надавалися до перевірки.

Відповідно до частини першої статті 77 КАС кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з частиною першою та частиною другою статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Як вже було зазначено позивач наголошував, що не був ознайомлений з висновком ТОВ``ІТ-КОНСАЛТИНГ`` і не отримував його, на підставі якого своєю чергою контролюючий орган зробив висновок про те, що товариство занизило податкові зобов`язання за операціями з реалізації примірників програми ''PATEE. Recipes Premium".

Судова колегія ще раз звертає увагу на те, що підставою для відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою позивача був саме пункт 3 ч. 4 статті 328 КАС України, разом з тим, якщо скаржник вважає, що судами порушено норми процесуального права щодо не дослідження зібраних у справі доказів, неповного встановлення обставин справи, або встановлення обставин, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів це є підставою для касаційного оскарження судових рішень, передбачені п. 4 ч. 4 ст. 328 КАС України.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 341 КАС України, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Разом з тим, відповідно до вимог ч. 3 статті 341 КАС України, суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 4-7 частини третьої статті 353, абзацом другим частини першої статті 354 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

При цьому, посилання на зазначені процесуальні порушення, як обов`язкові підстави для скасування судового рішення з направленням справи на новий розгляд, доводи касаційної скарги не містять.

Щодо вказаного податкового правопорушення судова колегія зазначає наступне.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, та підтверджено матеріалами справи, в ході проведення перевірки відповідно до податкових накладних, фіскальних чеків РРО ТОВ «САВ-Дістрибьюшн» за період червень -серпень 2020 року реалізовано Примірники комп`ютерних програм «РАТЕЕ Recipes Premium» на загальну суму 100 075 871 грн (без ПДВ).

На підтвердження здійснення вказаних господарських операцій, позивачем надано суду копію договору від 19.03.2018 № 19/03-18, укладеного між ТОВ «САВ-Дістрибьюшн» та ТОВ «Імпульс 2000» про поставку програмної продукції в електронному вигляді, за умовами якого ТОВ «Імпульс 2000» є постачальником і зобов`язується поставити (передати) програмну продукцію в електронному вигляді з метою її подальшого продажу кінцевим користувачам, а ТОВ «САВ-Дістрибьюшн» є покупцем і зобов`язується прийняти й оплатити програмну продукцію на умовах визначених в Договорі.

Пунктом 1 Договору встановлено, що під поняттям «програмна продукція в електронному вигляді» розуміються примірники комп`ютерних програм, які отримуються за допомогою електронних засобів комунікацій у цифровому форматі.

Відповідно до умов п. 4.3 Договору передача примірників комп`ютерних програм здійснюється шляхом відправки на адресу електронної пошти Покупця ключів для активації програмної продукції. Така передача оформлюється актами прийому-передачі програмної продукції в електронному вигляді, в яких зазначається кількість програмних продуктів, що передаються покупцю та їх загальна вартість. Дата актів прийому-передачі програмної продукції в електронному вигляді має співпадати з датою фактичної передачі програмної продукції.

За умовами п. 4.4 Договору покупець самостійно завантажує замовлені продукти. Датою поставки є дата отримання покупцем ключів для активації продуктів. Право власності на продукти переходить від постачальника до покупця датою отримання ключів для активації продуктів та підтверджується підписанням сторонами актів прийому-передачі програмної продукції в електронному вигляді.

Відповідно до п. 6.1 Договору програмна продукція, передана за цим договором, постачається у вигляді електронних копій комп`ютерних програм, з доданими до них реєстраційними даними.

На виконання вищенаведених умов вказаного Договору у період з червня по серпень 2020 року ТОВ «Імпульс 2000» поставлено, а ТОВ «САВ-Дістрибьюшн» отримано 116719 електронних копій комп`ютерної програми «Програмна продукція «Patee. Recipes Premium», які виражені у вигляді унікального в кожному конкретному випадку програмного коду (кодів) для активації цієї комп`ютерної програми, що підтверджується: актами прийому-передачі програмної продукції в електронному вигляді №137 від 05.06.2020; №140 від 12.06.2020; №149 від 17.06.2020; №180 від 16.07.2020; №191 від 24.07.2020; №208 від 13.08.2020; №212 від 17.08.2020; №219 від 25.08.2020; податковими накладними від 05.06.2020 № 10, від 12.06.2020 № 13, від 17.06.2020 № 22, від 16.07.2020 № 34, від 24.07.2020 № 43, від 13.08.2020 № 11, від 17.08.2020 № 13, від 25.08.20 № 20.

На підтвердження оплати позивачем надано копії: рахунків №136 від 09.06.2020 на програмну продукцію в електронному вигляді; №151 від 06.07.2020 на програмну продукцію в електронному вигляді; №182 від 06.08.2020 на програмну продукцію в електронному вигляді та платіжними дорученнями №16273 від 18.06.2020; №16340 від 23.06.2020; №16404 від 25.06.2020; №16448 від 30.06.2020; №16498 від 02.07.2020; №16792 від 07.07.2020; №16912 від 14.07.2020; №17257 від 30.07.2020; №17976 від 27.08.2020 тощо.

У той же час, судами встановлено, що «РАТЕЕ Recipes» - це кулінарний проект, де зібрано 45000 рецептів. Для швидкого пошуку рецептів, користувач використовує систему пошуку по інгредієнтам, кухням народів миру, а також тематичні рецепти (на Новий рік. Хеллоуин, 8 березня, тощо).

У свою чергу, Законами України від 23 березня 2000 року №1587-111 «Про розповсюдження примірників аудіовізуальних творів, фонограм, відеограм, комп`ютерних програм, баз даних» та від 23 грудня 1993 року №3792-ХII «Про авторське право і суміжні права», Правилами надання та отримання телекомунікаційних послуг, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 11 квітня 2012 року №295, та Порядком інформаційного наповнення та технічного забезпечення Єдиного веб-порталу органів виконавчої влади, затвердженим наказом Державного комітету інформаційної політики, телебачення і радіомовлення України, Державного комітету зв`язку та інформатизації України від 25.11.2002 №327/225, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 29.12.2002 за №1021/7309, визначено, що:

комп`ютерна програма - це набір інструкцій у вигляді слів, цифр, кодів, схем, символів чи у будь-якому іншому вигляді, виражених у формі, придатній для зчитування комп`ютером, які приводять його у дію для досягнення певної мети або результату (це поняття охоплює як операційну систему, так і прикладну програму, виражені у вихідному або об`єктному кодах). Компонентами комп`ютерної програми є частини програмного забезпечення, які можуть бути частинами (модулями), на основі або за допомогою яких створюється певна програма, та/або діяти як самостійні комп`ютерні програми;

веб-сайт - це сукупність програмних та апаратних засобів з унікальною адресою у мережі Інтернет разом з інформаційними ресурсами, що перебувають у розпорядженні певного суб`єкта і забезпечують доступ юридичних та фізичних осіб до цих інформаційних ресурсів та інші інформаційні послуги через мережу Інтернет;

веб-портал - це веб-сайт, організований як системне багаторівневе об`єднання різних ресурсів та сервісів для забезпечення максимальної можливості доступу до інформації та послуг;

контент-послуга - це інформаційна, довідкова, замовна, розважальна або інша послуга, в тому числі за кодом послуги 900, що надається операторами телекомунікацій або операторами, провайдерами з використанням телекомунікаційних мереж, технічних засобів телекомунікацій та оплачується, зокрема, шляхом списання коштів з особового рахунка абонента, споживачем операторові, провайдерові, до мереж та/або технічних засобів якого підключене кінцеве обладнання абонента;

база даних (компіляція даних) - сукупність творів, даних або будь-якої іншої незалежної інформації в довільній формі, у тому числі електронній, підбір і розташування складових частин якої та її упорядкування є результатом творчої праці, складові частини якої є доступними індивідуально і можуть бути знайдені за допомогою спеціальної пошукової системи на основі електронних засобів (комп`ютера) чи інших засобів.

У той же час, відповідно до п. 26-1 підрозділу II розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України тимчасово, з 1 січня 2013 року до 1 січня 2023 року, звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції з постачання програмної продукції, а також операції з програмною продукцією, плата за які не вважається роялті згідно з абзацами другим - сьомим підпункту 14.1.225 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу.

Для цілей цього пункту до програмної продукції відносяться:

- результат комп`ютерного програмування у вигляді операційної системи, системної, прикладної, розважальної та/або навчальної комп`ютерної програми (їх компонентів), а також у вигляді інтернет-сайтів та/або онлайн-сервісів та доступу до них;

- примірники (копії, екземпляри) комп`ютерних програм, їх частин, компонентів у матеріальній та/або електронній формі, у тому числі у формі коду (кодів) та/або посилань для завантаження комп`ютерної програми та/або їх частин, компонентів у формі коду (кодів) для активації комп`ютерної програми чи в іншій формі;

- будь-які зміни, оновлення, додатки, доповнення та/або розширення функціоналу комп`ютерних програм, права на отримання таких оновлень, змін, додатків, доповнень протягом певного періоду часу;

- криптографічні засоби захисту інформації.

При цьому, як встановлено судом апеляційної інстанції, наказом Міндоходів України від 07.10.2013 № 536 «Про затвердження Узагальнюючої податкової консультації щодо особливостей оподаткування податком на додану вартість операцій з постачання програмної продукції» затверджено узагальнюючу податкову консультацію щодо особливостей оподаткування податком на додану вартість операцій з постачання програмної продукції, відповідно до якої зазначено, що пунктом 26-1 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ для операцій з постачання програмної продукції, тимчасово, з 1 січня 2013 року до 1 січня 2023 року, запроваджено пільговий режим оподаткування податком на додану вартість, згідно з яким звільняються від оподаткування цим податком операції з постачання програмної продукції. Для цілей цього пункту до програмної продукції відносяться: результат комп`ютерного програмування у вигляді операційної системи, системної, прикладної, розважальної та/або навчальної комп`ютерної програми (їх компонентів), а також у вигляді інтернет-сайтів та/або онлайн-сервісів; криптографічні засоби захисту інформації.

Керуючись цим наказом, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що порядок оподаткування операцій з постачання послуг, пов`язаних із програмною продукцією, залежить від того, чи є результатом такої операції будь-які зміни у цій продукції (у тому числі оновлення, удосконалення, модернізація та виправлення помилок). Якщо так, то такі операції для цілей оподаткування ПДВ розглядаються як операції з постачання окремих компонентів (елементів) програмної продукції та не належать оподаткуванню ПДВ відповідно до підпункту 196.1.6 пункта 196.1 статті 196 розділу V Податкового кодексу України або пункту 26-1 підрозділу 2 розділу XX Кодексу (залежно від умов постачання програмної продукції, визначених у цивільно-правовому договорі). Якщо ж внаслідок постачання послуг, пов`язаних із програмною продукцією, не відбувається змін у цій продукції, то операції з постачання таких послуг оподатковуються податком у загальновстановленому порядку за ставкою 20 %. Платник зобов`язаний забезпечити окремий податковий облік операцій з постачання товарів/послуг, які оподатковуються ПДВ у загальному порядку, та окремо облік операцій, звільнених від оподаткування ПДВ. Якщо згідно з ліцензійним договором умови використання програмної продукції (комп`ютерної програми та/або її компонентів) не обмежено функціональним призначенням такої продукції і її відтворення не обмежено кількістю копій, необхідних для такого використання, та/або умови передачі права на розповсюдження примірників програмної продукції передбачають надання права на їх відтворення або якщо їх відтворення не обмежено використанням кінцевим споживачем, то отримання платежу як винагороди за надання зазначеного права на використання програмної продукції/розповсюдження примірників програмної продукції для цілей оподаткування ПДВ визначається як роялті, і, відповідно, така операція не є об`єктом оподаткування ПДВ. Якщо згідно з ліцензійним договором умови використання програмної продукції (комп`ютерної програми та/або її компонентів) обмежено функціональним призначенням такої програми і її відтворення обмежено кількістю копій, необхідних для такого використання (використання кінцевим споживачем), та/або умови передачі права на розповсюдження примірників програмної продукції не передбачають надання права на їх відтворення або якщо їх відтворення обмежено використанням кінцевим споживачем, то отримання платежу як винагороди за надання права на використання такої програмної продукції/розповсюдження примірників програмної продукції не вважатиметься роялті. У цьому разі такий платіж є оплатою вартості поставленої програмної продукції (комп`ютерної програми та/або її компонентів), у тому числі її копій, операція з постачання якої звільняється від оподаткування ПДВ відповідно до пункту 26-1 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України.

Разом з тим, Наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2020 № 842 «Про затвердження Узагальнюючої податкової консультації з деяких питань оподаткування податком на додану вартість» затверджено узагальнюючу податкову консультацію щодо окремих питань оподаткування податком на додану вартість операцій з постачання програмної продукції, відповідно до якої зазначено, що з урахуванням внесених змін пунктом 26-1 підрозділу 2 розділу XX Кодексу визначено, що тимчасово, з 01 січня 2013 року до 01 січня 2023 року, звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції з постачання програмної продукції, а також операції з програмною продукцією, плата за які не вважається роялті згідно з абзацами другим - сьомим підпункту 14.1.225 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу.

А саме звільняються від оподаткування податком на додану вартість:

1. операції з постачання програмної продукції, до якої відносяться:

- результати комп`ютерного програмування у вигляді операційної системи, системної, прикладної, розважальної та/або навчальної комп`ютерної програми (їх компонентів), а також у вигляді інтернет-сайтів та/або онлайн-сервісів та доступу до них;

- примірники (копії, екземпляри) комп`ютерних програм, їх частин, компонентів у матеріальній та/або електронній формі, у тому числі у формі коду (кодів) та/або посилань для завантаження комп`ютерної програми та/або їх частин, компонентів у формі коду (кодів) для активації комп`ютерної програми чи в іншій формі;

- будь-які зміни, оновлення, додатки, доповнення та/або розширення функціоналу комп`ютерних програм, права на отримання таких оновлень, змін, додатків, доповнень протягом певного періоду часу;

- криптографічні засоби захисту інформації.

2. операції з програмною продукцією, плата за які не вважається роялті згідно з абзацами другим - сьомим підпункту 14.1.225 пункту 14.1 статті 14 Кодексу, а саме платежі, отримані:

- як винагорода за використання комп`ютерної програми, якщо умови використання обмежені функціональним призначенням такої програми та її відтворення обмежене кількістю копій, необхідних для такого використання (використання "кінцевим споживачем");

- за придбання примірників (копій, екземплярів) об`єктів інтелектуальної власності (комп`ютерних програм), у тому числі в електронній формі, для використання за своїм функціональним призначенням для кінцевого споживання або для перепродажу такого примірника (копії, екземпляра);

- за придбання речей (у тому числі носіїв інформації), в яких втілені або на яких містяться об`єкти права інтелектуальної власності, визначені в абзаці першому цього підпункту, у користування, володіння та/або розпорядження особи;

- за передачу прав на об`єкти права інтелектуальної власності, якщо умови передачі прав на об`єкт права інтелектуальної власності надають право особі, яка отримує такі права, продати або здійснити відчуження в інший спосіб права інтелектуальної власності, або оприлюднити (розголосити) секретні креслення, моделі, формули, процеси, права інтелектуальної власності на інформацію щодо промислового, комерційного або наукового досвіду (ноу-хау), крім випадків, коли таке оприлюднення (розголошення) є обов`язковим згідно із законодавством України;

- за передачу права на розповсюдження примірників програмної продукції без права на їх відтворення, або якщо їх відтворення обмежено використанням кінцевим споживачем.

Таким чином, лише у випадку, якщо програмна продукція була поставлена підприємством - постачальником як окремий елемент поставки та на таку продукцію передано право власності (згідно з договором про передання виключних майнових прав інтелектуальної власності), така операція звільняється від оподаткування податком на додану вартість як операція з постачання програмної продукції згідно з пунктом 26-1 підрозділу 2 розділу XX ПК України.

В разі, якщо згідно з цивільно-правовим договором програмне забезпечення, яке інстальоване на програмно-апаратних платформах, є невід`ємною їх частиною та не виділено як окремий елемент поставки, а також на таке програмне забезпечення не передано право власності, то операція з постачання програмно-апаратних платформ (у яких міститься програмне забезпечення) для цілей оподаткування ПДВ розглядається як одна операція, яка підлягає оподаткуванню податком у загальновстановленому порядку.

Проаналізувавши умови договору від 19.03.2018 № 19/03-18, укладеного між ТОВ «САВ-Дістрибьюшн» та ТОВ «Імпульс 2000» про поставку програмної продукції в електронному вигляді, користувачу надається виключно права на пошук і отримання інформації, що здійснюється за допомогою мобільного додатку «Patee.Рецепти» без фактичного постачання програмної продукції, що виключає можливість застосування пільги, передбаченої п. 26-1 підрозділу II розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України.

Згідно частини 1 статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, оскільки останні ухвалені з додержанням норм матеріального і процесуального права, що не спростовано доводами касаційних скарг, переглянутих в межах доводів та вимог, які стали підставою для відкриття касаційних проваджень.

Керуючись статтями 341, 344, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційні скарги Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків та Товариства з обмеженою відповідальністю "САВ-Дістрибьюшн" (''ТЕРРАСКЕЙП-ТЕХ-КОМПАНІ'') залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.02.2022 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.11.2022 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді: Васильєва І.А.

Ханова Р. Ф.

Юрченко В. П.