УХВАЛА
11 січня 2024 року
м. Київ
справа № 487/294/22
провадження № 61-18622ск23
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Луспеника Д. Д. розглянув касаційну скаргу акціонерного товариства «Українська залізниця»на рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 11 вересня 2023 року та постанову Миколаївського апеляційного суду від 20 листопада 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до акціонерного товариства «Українська залізниця», про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
ВСТАНОВИВ:
У січні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеним вище позовом.
Рішенням Заводського районного суду м. Миколаєва від 11 вересня 2023 року, залишеним без змін постановою Миколаївського апеляційного суду
від 20 листопада 2023 року, позов ОСОБА_1 задоволено.
Визнано незаконним та скасовано наказ № 119/ос від 08 листопада 2021 року про звільнення ОСОБА_1 , заступника начальника команди стрілецької команди з охорони вантажів і об`єктів станції Миколаїв.
Поновлено ОСОБА_1 на посаді заступника начальника команди стрілецької команди з охорони вантажів і об`єктів станції Миколаїв з 08 листопада 2021 року.
Стягнуто з акціонерного товариства «Українська залізниця» (далі - АТ «Українська залізниця») на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 343 343,56 грн, яка визначена без утримання сум податків та інших обов`язкових платежів.
Стягнуто з АТ «Українська залізниця» на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 992,40 грн.
Стягнуто з АТ «Українська залізниця» на користь Держави судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 3 349,04 грн.
У грудні 2023 року АТ «Українська залізниця», шляхом формування документа
у системі «Електронний суд», звернулося до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 11 вересня
2023 року та постанову Миколаївського апеляційного суду від 20 листопада
2023 року, в якій просить оскаржувані судові рішення скасувати. За результатами розгляду справи ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити у повному обсязі.
1. У клопотанні, доданому до касаційної скарги АТ «Українська залізниця»порушує питання про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень.
Перевіривши доводи клопотання, суд приходить до висновку, що відсутні підстави для його розгляду, оскільки заявник, подавши 27 грудня 2023 року касаційну скаргу на постанову Миколаївського апеляційного суду від 20 листопада 2023 року, повний текст якої було складено 28 листопада 2023 року, не пропустив передбачений статтею 390 ЦПК України строк на касаційне оскарження.
2. Проте, подана касаційна скарга не може бути прийнята судом касаційної інстанції до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження з огляду на наступне.
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Частиною другою статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті,
є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою
статті 411 цього Кодексу.
У пункті 5 частини другої статті 392 ЦПК України передбачено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої
статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої
статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
У випадку визначення заявником підставою касаційного оскарження судових рішень пункту 3 частини другої статті 389 ЦПК України, касаційна скарга має містити вказівку на норму права, щодо якої відсутній висновок, та обґрунтування необхідності формування єдиної правозастосовної практики щодо цієї норми для правильного вирішення справи.
Таким чином оскаржуючи судові рішення, зазначені у пункті 1 частини першої статті 389 ЦПК України, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт (пункти) частини другої статті 389 ЦПК України як на підставу для касаційного оскарження судових рішень.
Вказаний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 12 листопада
2020 року у справі № 904/3807/19.
Крім посилання на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, касаційна скарга має містити формулювання застосованого судом апеляційної інстанції висновку щодо застосування норми права, з яким не погоджується заявник, із зазначенням конкретної норми права та змісту правовідносин, в яких ця норма права застосована, а також посилання на постанови Верховного Суду, в яких зроблено інший (який саме) висновок щодо застосування цієї ж норми права та в яких (подібних) правовідносинах, із зазначенням, в чому саме полягає невідповідність оскаржуваного судового рішення сформованій правозастосовчій практиці
у подібних правовідносинах. При цьому суд звертає увагу заявника, що судовими рішеннями у подібних правовідносинах є такі рішення, в яких подібними є: предмети спору; підстави позову; зміст позовних вимог; встановлені судом обставини та однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин (наведене узгоджується з правовими висновками, викладеними у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 523/6003/14-ц, від 19 червня 2018 року у справі № 922/2383/16, від 20 червня 2018 року у справі № 755/7957/16-ц, від 26 червня 2018 року у справі № 2/1712/783/2011, від 26 червня 2018 у справі № 727/1256/16-ц, від 04 липня 2018 у справі № 522/2732/16-ц).
Касаційна скарга АТ «Українська залізниця»,в повній мірі не відповідає зазначеним вище вимогам закону.
Так, доводи заявника, викладені у змісті касаційної скарги, зводяться до переоцінки доказів, їх належності та допустимості, порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права та неправильного застосування норм матеріального права. Водночас заявником у змісті скарги не зазначені конкретні обов`язкові підстави касаційного оскарження судових рішень, визначені частиною другою статті 389 ЦПК України, що унеможливлює відкриття касаційного провадження.
Таким чином, заявнику необхідно уточнити касаційну скаргу з посиланням на підставу (підстави) касаційного оскарження судових рішень відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України та надати суду касаційну скаргу у новій редакції та надати копії уточненої касаційної скарги і доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи.
У разі подання уточненої касаційної скарги шляхом формування документа
у системі «Електронний суд» заявникові також необхідно надати суду докази надсилання уточненої касаційної скарги на адреси інших учасників справи.
Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Керуючись статтями 185, 389, 390, 392, 393 ЦПК України, Верховний Суд
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу акціонерного товариства «Українська залізниця»на рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 11 вересня 2023 року та постанову Миколаївського апеляційного суду від 20 листопада 2023 року залишити без руху.
Надати строк для усунення недоліків касаційної скарги, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали настануть наслідки, передбачені законом.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Д. Д. Луспеник
